CC BY
47
УДК 316.74:378
Турко 1.Б., доцент, к.бюл.н., Кашнша О.С., професор ушверситету, к.вет.н., Пеленьо Р.А., доцент, к.вет.н., Бенч О.О., доцент, к.вет.н., Куляба О.В., асистент ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С.З. Гжицького
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО! СВ1ДОМОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
Коротко охарактеризовано систему моральних цшностей та осноених груп моральних якостей. Акцентоеано уеагу на еихоеант профестних якостей майбуттх фахiецiе.
Ключовi слова: еихоеання, моральшсть, професштсть, цiнностi
Формування всебiчно розвинено! особистост майбутнього фахiвця вимагае здшснення цшеспрямовано! виховно! роботи в рiзних напрямах: моральному, правовому, трудовому, економiчному, естетичному, фiзичному та ш. Реалiзацiя змiсту i завдань кожного з означених напрямiв передбачае врахування специфжи майбутньо! професшно! дiяльностi фахiвцiв, необхiдних для цього людських i професiйних якостей.
У процес формування майбутнiх спецiалiстiв чiльне мкце належить моральному вихованню. Моральне виховання - виховна дiяльнiсть вищого навчального закладу, спрямована на формування у студенев стiйких моральних якостей, потреб, почутпв, навичок i звичок поведшки на основi iдеалiв, норм i принципiв моралi, участi у практичнш дiяльностi.
Мораль, будучи формою сустльно! свiдомостi, яка представляе сукупнiсть принцитв, вимог, норм i правил, регулюе поведiнку людини у всiх сферах l! суспiльного життя. Регулювання поведшки здшснюеться двома способами: зовнiшне регулювання, яке грунтуеться на моральних нормах вщповщно до громадсько! думки, i внутрiшне регулювання, в основi якого моральшсть (реалiзацiя особистiстю сво!х моральних установок, принцитв, тобто моральна практика); моральна свщомють (моральнi погляди та оцшки); моральнi почуття (стiйкi переживання людини, як зумовлюють l! вольовi реакци, ставлення до себе, до шших людей тощо); моральнi переконання (пережитi та узагальненi моральнi принципи, норми).
У моральнш поведiнцi особистост виявляеться i зовнiшня, i внутршня саморегуляцiя. Тому саме завдяки моральному вихованню перебудовуеться сама людська особисткть вщповщно до моральних цшностей, яю вiддзеркалюють суспiльнi вiдносини, правила та норми поведшки людей.
Систему моральних цшностей подшяють на абсолютно вiчнi, нащональш, громадянськi, сiмейнi та цшност особистого життя.
Абсолютно вiчнi цшност - це загальнолюдськi цiнностi, яю мають унiверсальне значення i необмежену сферу застосування (добро, правда, любов, чесшсть, гщшсть, краса, мудрiсть, справедливкть).
® Турко 1.Б., Калшша О.С., Пеленьо Р.А., Бенч О.О., Куляба О.В., 2011
302
Нащональш щнносп е значущими для одного народу, але не завжди !х подiляють iншi народи. Наприклад, почуття нацiоналiзму зрозумiле i близьке лише поневоленим народам i чуже тим, яю нiколи не втрачали свое! незалежностi. До таких щнностей належить патрiотизм, почуття нащонально! гщноси, iсторична пам'ять тощо.
Громадянськi щнност грунтуються на визнаннi гiдностi людей i знаходять свое застосування в демократичних суспшьствах. Це права i свободи людини, обов'язки перед шшими людьми, 1де! сощально! гармони, повага до закону тощо.
Омейш цiнностi охоплюють моральш основи життя ам'!, стосунки поколшь, закони подружньо! вiрностi, пiклування про д^ей, пам'ять про предкiв тощо.
Цшност особистого життя мають значення насамперед для само! людини, визначають риси И характеру, поведшку, И господарський устх, стиль приватного життя тощо.
Аналiзуючи моральнi якостi, яю необхiдно формувати у студентiв, враховують !х вплив на майбутню професшну дiяльнiсть та поведiнку суб'екта, !х взаемодiю i здатнiсть до взаемодоповнення та взаемозбагачення. Наявшсть рiзних за функщями моральних якостей е своерщним механiзмом поеднання морально! свiдомостi i поведiнки особистостi. З огляду на це видшяють п'ять основних груп моральних якостей:
• св^оглядна переконашсть, цiлеспрямованiсть, обов'язок, вiдповiдальнiсть, гуманiзм, патрютизм, iнтернацiоналiзм, якi в сукупностi забезпечують громадянську спрямовашсть; саме цi якост забезпечують змiст соцiальних цiнностей;
• моральш якоси, спрямованi на досягнення поставлених цшей: iнiцiативнiсть, енергiйнiсть, наполегливкть, самостiйнiсть, обов'язковiсть тощо; вони пов'язаш з моральною свiдомiстю, яка керуе i коригуе !х вияв;
• витримка, стримашсть, ввiчливiсть, володiння собою; щ якостi допомагають контролювати i гальмувати негативнi прояви у поведшщ;
• дiловитiсть, умiння вибудовувати моральний досвiд особистостi; цi якостi певною мiрою допомагають швидше досягати мети i зосередити увагу переважно на змкт вчинкiв;
• здатнiсть до самоощнки, самокритичнiсть, вимогливiсть до себе, справедливе ставлення до шших; усе це сприяе самовдосконаленню i створенню позитивно! морально! сфери подальшого розвитку особистост1
Структура блокiв моральних якостей вщносно динамiчна, оскiльки безперервно змшюеться особистiстю, яка сама перебувае у постшнш змiнi. Серед моральних якостей, яю мають особливе значення для майбутньо! професiйно! дiяльностi, видiляють професшний обов'язок, професiйну честь, професiйну гордкть i професiйну етику.
Однiею з найголовшших категорiй етики е обов'язок, тобто ставлення особистост до суспшьства. Професiйний обов'язок вiдображае ставлення до свое! пращ. Почуття професшного обов'язку грунтуеться на переконаннi в життевш необхiдностi узгодження особистих бажань iз суспiльним обов'язком. Професiйний обов'язок передбачае використання уЫх можливостей професi!
для розбудови та змщнення могутност Батьювщини. З цього погляду професшний обов'язок студента можна розглядати як прагнення повною мiрою оволод^и знаннями, вмшнями та навичками з обрано! спещальноси, дотримуватись професiйноï дисциплiни, стати справжшм майстром свое! справи, берегти професшш традицiï, розширювати професiйнi зв'язки. 1ншими словами, наявнiсть почуття професшного обов'язку е запорукою i неодмшною умовою високого рiвня професiоналiзму людини.
Професшна честь - це моральна категорiя, яка вiдображае гiднiсть та авторитет людини, що займаеться певною дiяльнiстю, i пов'язанi з щею дiяльнiстю моральнi заслуги. Професiйна честь вимагае вщ працiвника пiдтримувати репутацш свое! професiï, захищати iнтереси колективу, до якого вш належить. Досягнення та устхи окремих людей кожно! професiï формують авторитет професiï. Так поступово зростае суспшьна значущiсть i цшшсть певного виду дiяльностi, формуеться професшна честь. Пщ час навчання у вищому навчальному закладi студенти повинш навчитися по-справжньому цiнувати обрану професш, усвiдомити ïï суспiльне значення, примножувати ïï добру славу i захищати ïï честь.
В умовах вищого навчального закладу честь кожного студента полягае в тому, щоб виховувати в собi високi моральнi якоси, досягти значних успiхiв у оволодшш своею спецiальнiстю, долати особистi недолжи. Водночас молода людина не повинна залишатися байдужою до негативного у поведшщ сво1'х товаришiв, однокурсникiв. Адже професiйна честь - це честь уаех' групи, всiх, хто обрав саме цю професш.
Професшна гордють - це почуття, пов'язане з переживанням людиною свох'х успiхiв. Завданням вищого навчального закладу е виховання у студенев почуття професшнох' гордост на його традицiях, ознайомлення молодих людей iз найвищими здобутками видатних оЫб, що працювали чи працюють у певнш сферi суспiльноï дiяльностi. В мiру оволодiння професiею юнаки та дiвчата пiзнають ïï привабливють, глибше вникають в ïï змкт, проймаються почуттям поваги до обраного фаху i до людей, яю його прославили. Професшна гордкть активiзуе студента, спрямовуе його на належне вивчення предметiв, е потужним стимулом в опануванш професiï. З розвитком у молодi почуття професiйноï гордост професiйне виховання стае повнiшим i змктовшшим.
Пiд професiйною етикою розумшть моральнi принципи, пов'язанi з поведшкою людини у сферi ïï професiйноï дiяльностi. Майбутнi фахiвцi повиннi усвщомлювати, що вони самi вiдповiдають за своï вчинки, що кожен ï^ крок буде морально оцiнено. Лише за цiеï умови вони будуть готовi до роботи в професшному колективi.
Важливо, щоб студенти знали моральш вимоги щодо професiй, яю вони опановують, та якостi, яю повиннi виховати в собi, щоб вщповщати цим вимогам. Засвоення норм професiйноï етики допомагае молодiй людиш швидше професiйно адаптуватися.
Найефективнiшим методом формування у студенев необхiдних етичних якостей е особистий приклад викладача. Важливо також враховувати й те, що основи професiйноï етики формуються у професшнш дiяльностi, у безпосередньому контакт з професiею. Тому керiвники виробничоï практики
мають звертати увагу студенев на дотримання етичних норм фахiвцями пщприемств чи установ, на яких проходить виробнича практика, давати оцшку вщхиленням вщ цих норм.
На сучасному етат розбудови укра!нсько! держави важливого значення набувае формування почуття патрютизму, нащонально! самосвiдомостi студентсько! молодi як запоруки И активно! участ в соцiально-економiчнiй дiяльностi. Тому навчально-виховний процес у вищому навчальному закладi необхщно вибудовувати таким чином, щоб пробудити у студенев нацiональнi почуття, виховати в них повагу i любов до свого народу, до його вiковiчних моральних та духовних здобутюв, а також самоповагу й гордкть за свою Батькiвщину, i на щй основi формувати суспiльно значущi особистi риси громадянина Укра!ни: нащональну свiдомiсть, духовнiсть, трудову активнiсть, морально-етичну, фiзичну, екологiчну i правову культуру.
Необхщшсть етшзацп виховного процесу зумовлена тим, що протягом столiть нащональна основа знищувалася, що призвело до масового нащонального нiгiлiзму, яничарства. Молодш державi Укра!ш потрiбнi нацiонально свiдомi громадяни, якi вiдчували б кровну причетшсть до свое! землi, свого народу, свое! держави, усвщомлювали, що не кнуе в свiтi держави «взагалЬ, а е укра!нська, французька, шмецька держави тощо, а вщповщно й нащонально свiдомий громадянин Укра!ни, Франци, Нiмеччини.
У формуваннi патрютизму в студентсько! молодi важливу роль вдаграють екскурсi! iсторичними мiсцями рщного краю, ознайомлення з побутом населення рiзних регiонiв, усього укра!нського народу; ознайомлення з матерiалами краезнавчого, етнографiчного, художнього музе!в, музею укра!нсько! культури i побуту, виставками народних майстрiв тощо. Використання у виховному процес iсторико-культурно! спадщини збагачуе студентську духовшсть, культуру, моральнiсть i сприяе формуванню нацiонально! свiдомостi та патрiотичних рис.
Виховний вплив на формування нащонально! самосвщомост справляе також безпосередня участь студенев у пiдготовцi i проведенш нацiональних свят Укра!ни, що у багатьох вищих навчальних закладах стало традищею: Новий рiк та Рiздво Христове (1 i 7 Ычня), День Соборностi Укра!ни (22 Ычня), День захисника Вiтчизни (23 лютого), День Конституци Укра!ни (28 червня), День прийняття Деклараци про державний суверештет Укра!ни (16 липня), День незалежност Укра!ни (24 серпня), Мiжнародний день студентiв (17 листопада) та ш. Народний календар поповнюеться загальнонащональними святами: День студента, День матера День батька, День родини. Вш передбачае i регiональнi урочистостi з нагоди певних кторичних подiй у минулому, що приурочен специфiчним видам трудово! дiяльностi.
В народному календарi е дати, пов'язанi з релкшними святами: День Андрiя (13 грудня), День Миколи (19 грудня), Щедрий Вечiр (13 сiчня), Святвечiр (6 Ычня), Рiздво (7 сiчня), Водохреща (19 сiчня), Великдень, Покрови Матерi Божо! (14 жовтня) та ш.
Складовою народного календаря е родинний календар, який охоплюе важливi дати, вiхи життя сiм'!, кожного !! члена (днi народження членiв Ым'!, ювiле! весiлля батькiв, бабусi й дщуся).
У формуванш нацюнально! свщомост не можна оминати проблеми мови та мовлення. Студентська молодь мае усвщомити, що без оволодшня державною мовою неможливо стати повнощнним громадянином свое! держави, патрютом Укра!ни та й просто штел^ентною людиною, квалiфiкованим спещалютом будь-яко! галузi господарства. З щею метою дощльно у вищих навчальних закладах запровадити курси «Виразне читання», «Основи ораторського мистецтва», «Культура мовного спшкування», «Культура i технiка мовлення», «Риторика» та ш.
На основi тако! виховно! роботи формуються основш складовi нацюнально! самосвiдомостi: любов до рщно! землi та свого народу, патрютизм i готовнiсть захищати Укра!нську державу, досконале володiння укра!нською мовою, духовна культура, повага до батьюв, ктори, традицiй та звича!в рщного народу, працелюбнiсть, бажання працювати задля розквiту власно! держави, глибоке усвщомлення громадянсько! вiдповiдальностi.
Критерiем сформовано! нацюнально! самосвщомост будуть виступати наявнi нащональш, громадянськi сiмейнi цiнностi, якими майбутнш фахiвець повинен керуватись у житт та професiйному становленнi.
Висновки. Ефектившсть морального виховання студентiв визначають таю чинники: створення у вищому навчальному закладi психологiчного клiмату поваги до моральних норм, правил ствжиття; вщповщшсть змiсту морального виховання його мет й рiвню морального розвитку студенев, особливостей !х майбутнього фаху; акцентування уваги на запобiганнi аморальним явищам у студентському середовищi; своечасне проведення виховних заходiв.
Л1тература
1. Бондарчук Е.И., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики. Курс лекций. 3-е изд., МАУП, 2008. - 168 с.
2. Максименко С.Д. Общая психология. - М.: Рефл-бук, 2004. - 528 с.
3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. - СПб.: Питер, 2002. - 432 с.
4. Основи практично! психологи / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелева та ш.: Пщручник. - Вид. 2-ге, стереотип. - К.: Либщь, 2001. - 536 с.
5. Фщула М.М. Педагопка вищо! школи: Навч. ПоЫб. - К.: «Академвидав», 2006. - 352 с.
Summary
Turko I.B., Kalinina O.S., Pelenyo R.A., Bench O.O., Kulyaba O.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
FORMATION OF MORAL CONSCIOUSNESS FUTURE SPECIALISTS
Briefly described a system of moral values and fundamental groups of moral qualities. Accented attention to raising professional skills offuture specialists.
