CC BY
9
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
УДК 342.95:348.328
Вiкторiя Чорнописька
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка",
доктор юридичних наук, доцент кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Vika_Ch07@ukr.net ОЯСГО : 0000-0002-3230-5971
ОСОБЛИВОСТ1 ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ РЕЛ1Г11 В УМОВАХ В1ЙНИ
http://doi.org/10.23939/law2022.35.106
© Чорнописька В., 2022
Здшснено аналiз сучасного обмеження права на свободу св^огляду та вiросповi-дання в умовах вшни. Вiдзначено, що право на свободу ретги завжди розглядаеться у двох аспектах - як внутршня та зовнiшня свобода людини.
Обмеженню пщлягае лише зовнiшня сторона свободи релшги, однак для з'ясування пщстав для обмеження такого права, необхщно звернутись до положень мпжнародних договорiв. Акцентуеться на тому, що релiгiйний чинник за принципом полггичноТ теологи дае можливiсть використати чинник Церкви у процеа побудови в УкраТш нацп-держави, що мае фундаментальне значення для формування сильноТ, демократично'! та правовоТ держави, яка вмiе захищати нац1ональн1 iнтереси i протистояти загрозам нащональноТ безпеки. Крiм цього, такий пщхщ дае можливiсть розглядати православ'я як частину християнськоТ цивьшзацп, де е мiсце для католиюв, православних i протестантiв. Цей неконфлжтний, полжонфесшний пiдхiд створюе платформу для ствпращ в межах захiдних структур (СС, НАТО) держав iз домшуванням рiзних християнських конфесiй.
Висновуеться, що проблема забезпечення свободи релтТ в умовах вшни особливо актуалiзуеться, оскшьки релiгiйний чинник фактично перетворюеться на потужну зброю спрямовану на руйнування духовно-цшшсних основ украТнського суспiльства. Дискримшацп в сфер1 свободи рел^п прямо впливають на розвиток релтйних оргаш-зацш та повсякденне життя Тх адептiв.
Ключовi слова: право на свободу релтТ, реалпаЫя права на свободу релтТ, рел^ гiйиий чинник, свобода рел^п, релiгiйнi органiзацiТ, реалпащя, правопорушення, дискримiнацiя.
Постановка проблеми. Проблема реатзаци права на свободу релт! е завжди актуальною, яку упродовж усього iсторичного розвитку людства юриспруденти намагаються вирiшити, удоско-налюючи шструменти захисту свободи вiросповiдання та долаючи новi виклики. Початок вiйни передбачувано змшив стан дотримання права на свободу вiросповiдання та знову гостро поставив
питання, що пов'язано i3 масовим порушенням цього права з боку окупанпв. Як зауважував ш-мецький фшософ К. Шмггт, "релтйна свiдомiсть е глибоко пол^ичною, а полiтична свiдомiсть -глибоко релшйною".
У вiйнi Росп проти Укра!ни та у геро!чному протистояннi укра!нського соцiуму росiйськiй агресп релiгiйний чинник займае вагоме значення. Релтя е вигiдним iнструментом для росшсько! геополiтики, Росшсько! православно! церкви (РПЦ) та адептiв щеологп "русского мира", у вшсько-вих дiях вони вбачають виправдання культурно! й релтйно! домiнацi! Росi! на пострадянському просторi, зокрема в Укра!нi. Росшська православна церква не просто тдтримуе, але й благословляе росiйських окупанлв на вiйну з Укра!ною, патрiарх Кирил наголошуе: "ми вступили у боротьбу, яка мае не фiзичне, а метафiзичне значення" [1], по-сутп назвавши вiйну "священною". Вiдносини та взаемопроникнення релiгiйних i полiтичних шститупв у внутрiшньому й зовнiшньому вимiрi життя нацiй i держав завжди мають неабияке соцiально значуще значення. Позаяк релтйний чинник як вагома складова будь-яких суспiльних вiдносин впливае на внутршне та зовнiшне життя держави.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблеми захисту та реалiзацi! права на свободу вiросповi-дання в юридичнш лiтературi дослiджували: В. Бедь, В. Бурега, А. Волошин, Ю. Гаджега, А. Гайн, В. Гаева, М. Делеган, О. Дехтерева, В. Сленський, Л. Компашець, В. Лубський, М. Онщенко, М. Палiнчак, Ю. Пайда, С. Сабов, Г. Сергiенко, О. Стойка, С. Фенцик, П. Яроцький, Л. Ярмол та шшь В умовах повномасштабно! вшни в Укра!ш зростае потреба у дослiдженнi проблем обмеження права на свободу св^огляду та вiросповiдання, що мае суттевий на iснування всього державного мехашзму.
Метою статт е аналiз сучасного обмеження права на свободу св^огляду та вiросповiдання, зокрема визначення !х особливостi в умовах вiйни.
Виклад основного матерiалу. Свобода думки, совют та релiгi! е однiею з основ "демократичного суспшьства", а також одним iз найбiльш важливих елементiв, з яких складаеться особистють вiруючих та !хнiй свiтогляд; вона також е щнним надбанням для ате!спв, агностикiв, скептикiв i байдужих. Вiд не! залежить плюралiзм, який е невщдшьним вiд демократичного суспшьства.
Зауважимо, що право на свободу релш! завжди розглядаеться у двох аспектах - як внутршня та зовшшня свобода людини. Втiм внутршня свобода розкриваеться в тезi: "Вс мають право на свободу думки, совют та релiгi!". Таке положення знаходить шдтвердження також у мiжнародних нормативно-правових актах, якi, вiдповiдно до статп 9 Конституцi! Укра!ни, е частиною нащональ-ного законодавства Укра!ни за умови надання згоди на !х обов'язковiсть Верховною Радою Укра!ни. Право на свободу думки, совют та релiгi! проголошуеться в статп 18 ЗДПЛ, статтi 9 Конвенцп про захист прав людини й основоположних свобода також у статп 18 МПГПП. Зважаючи на змют ви-щезазначених правових норм, внутршня свобода релiгi! е абсолютною i не пiдлягае обмеженню. Коментар № 22 (48) Комтету Органiзацi! Об'еднаних Нацiй з прав людини до статп 18 МПГПП проголошуе: "Свобода "мати чи приймати" релiгiю чи вiру обов'язково надае право обирати релтю чи вiру, включно з inter alia, право змшювати тепершню релiгiю чи вiру особи на шшу чи приймати ате!стичнi погляди, а також право особи збертати релшю чи вiру" [2].
Аналiзуючи зовнiшню свободу релiгi!, необхщно зауважити, що вона передбачае свободу "сповщувати свою релiгiю або переконання". Вiдповiдно до частини 1 статп 9 СКПЛ, кожен мае право сповщувати свою релiгiю або переконання тд час богослужiння, навчання, виконання та дотримання релшйно! практики i ритуальних обрядiв як одноособово, так i спiльно з iншими, як прилюдно, так i приватно. Водночас, на вщмшу вiд внутрiшньо! свободи, зовшшня свобода може шдлягати обмеженням, однак лише за суворо визначених умов, установлених у мiжнародних нормативно-правових актах та актах нащонального законодавства.
Вщтак, що обмеженню пiдлягае лише зовшшня сторона свободи релш!, однак для з'ясування шдстав для обмеження такого права, необхщно звернутись до положень мiжнародних договорiв.
Наприклад, СКПЛ проголошуе, що таю обмеження мають бути "передбачеш законом i бути необ-хщними в демократичному суспiльствi в штересах громадсько! безпеки, для захисту громадського порядку, здоров'я чи моралi та прав i свобод шших". Аналопчне за змiстом положення мiститься в частит 2 статп 9 МПГПП.
Окупацiя Криму та Сходу Укра!ни в 2014 р. мала критичш наслiдки для релшйно! свободи та релшйного плюралiзму. Згiдно з даними Державно! служби Украши з етнопол^ики та свободи со-вiстi, до окупацп на Кримському пiвостровi дiяли щонайменше 2220 релiгiйних органiзацiй, яю представляли щонайменше 43 деномшацп. Натомють станом на кiнець 2020 р. РФ повщомляла про 907 релшшних органiзацiй, якi представляють приблизно 20 деномшацш. Таким чином, як кшьюсть релiгiйних органiзацiй, так i кшьюсть деномiнацiй, якi вони представляють, зменшилася в понад двiчi [3].
Проблема обмеження свободи релшп значно актуалiзувалася через вiйну в Укра!ш, ниш вiруючi у тимчасово окупованих територiях позбавленi права на релiгiйний плюралiзм, участь рель гiйних органiзацiй у публiчному громадському життi, а також забезпечення релшшних прав на рiвнi мiжнародних стандартiв щодо свободи, релшп чи переконань. Зокрема, у Звт Центру Громадянсь-ких Свобод та Мiжнародного партнерства за права людини у рамках платформи "Громадянська сол> дарнiсть" про переслiдування за релшйними переконаннями в умовах вiйни наведено висновок про наявшсть масштабних та штенсивних переслiдувань цивiльного населення в швденно-схщних областях Укра!ни за релшшними ознаками, що знаходить свш прояв у застосуваннi вбивств, катувань, примусового перемiщення, жорстокого позбавлення свободи, що, безумовно, порушуе первiснi права, викладеш в мiжнародному правi [4].
На тимчасово окупованих територiях простежуеться тенденцiя - притягнення до вщповщаль-ностi за звинуваченням у "незаконнш мiсiонерськiй дiяльностi". Така стаття вiдсутня в укра'нсько-му законодавсга, в Украш релiгiйнi спiльноти вшьно здiйснюють проповiдницьку дiяльнiсть. Натомють окупацiйна влада вiдкривае адмiнiстративнi провадження за ст. 5.26 КпАП рф (Порушення законодавства про свободу совют^ свободу вiросповiдання та релiгiйнi об'еднання) щодо вiрян i духовенства, яю сповiдують iслам, християнство, iудаlзм. За перюд окупацп загальна сума штрафiв за "незаконну мiсiонерську дiяльнiсть" становить приблизно 2 млн рублiв [3].
Зафшсоваш випадки вбивства й викрадення священникiв окупацiйними вiйськами. У звер-неннi Свромайдан SOS та Круглого столу з релшйно! свободи в Укра!ш щодо наступу на свободу релш! пiд час збройно! агресп Росп проти Укра!ни йдеться про вбитих щонайменше чотирьох хрис-тиянських священикiв та мiнiмум як двох захоплених в полон, зрозумiло, що фактична статистика е значно бшьшою [5]. Як приклад, 2 березня був вбитий священник Православно! Церкви Украши о. Максим Козачина, який шс службу у цер^ б^ мютечка Iванкiв Ки!всько! областi, на момент вбивства вш був у одязi священнослужителя [6].
Росшська влада позицiонуе себе як захисницю консервативних православних цiнностей, i разом з тим вдаеться до ганебно! практики пошкодження та руйнування багатьох релiгiйних споруд в Укра!ш. Вони е не лише мюцем вираження релiгiйних переконань вiруючих, а вщтак порушуе !х конституцiйне право на свободу вiросповiдання, але i мають культурну цiннiсть, позаяк чимало з них - це старовинш будiвлi, пам'ятки iсторi! та архтектури. Так, уже в першi дш широкомасштабного вторгнення (26-27 лютого 2022 р.) росшсью вiйська завдали удару старовинним церквам на Луганщиш - Другiй Свято-Митрофашвськш церквi у м. Лисичанську, Катеринськш церквi в м. Щасп (охоронний № 154-Вр) та Свято-Тро!цькiй церквi в смт. Трощькому (охоронний № 309-Вр). Тими ж днями на Донеччиш шд ворожий вогонь потрапила церква Святого Олександра Невського в смт. Олександрiвцi (побудована 1899 р.). Пiзнiше зазнали ютотних пошкоджень чимало релiгiйних споруд - пам'яток аритектури нацiонального значення в iнших областях Укра!ни, зокрема на Кт'вщиш, Житомирщинi, Харкiвщинi, Чершпвщиш та в iнших регiонах [7].
Зпдно iз повiдомленням Мiнiстерства культури та iнформацiйно! полiтики, станом на 25 березня 2022 р. зруйновано щонайменше 59 храмiв у 8 областях Укра!ни, у середньому окупанти знищували
двi релшйш споруди за добу. Зауважимо, що руйнувань зазнали не лише православш храми, але i мечет^ синагоги, протестантсью церкви, релшйш заклади осв^и, а також адмiнбудiвлi релiгiйних оргашзацш. Так, 9 березня 2022 р. ракети вдарили по Харювськш хоральнш синагозi - найбiльшiй в Укра1ш та другiй найбiльшiй серед европейських синагог, збудована в 1912-1913 рр., яка е пам'яткою архiтектури й мютобудування мiсцевого значення (охоронний № 7324-Ха) [8]. З огляду на численш руйнацiï релiгiйних споруд, Мшютерством культури та iнформацiйноï полiтики створено штерактивну карту, на якiй не можна побачити вс пошкодженi внаслщок бойових дiй храми.
Тому, проблема руйнацп культурних цiнностей Украïни в умовах вшни вимагае значноï дип-ломатичноï та медiйноï роботи з метою привернення уваги свiтовоï громадськосп. Правову основу для збереження культурних цшностей в умовах збройних конфлшпв формуе Гаазька конвенцiя 1954 р. та два протоколи до не1' вщ 1954 р. та 1999 р., тдписантом яких е Украша. РФ, що вважае себе спадкоемницею СРСР, також визнае Гаазьку конвенщю 1954 р. Конвенцiя декларуе захист таких культурних цшностей, "як пам'ятники архгтектури, мистецтва або iсторiï, релшйш або свiтськi, археологiчнi розташування, архтектурш ансамблi, визначенi як такi, що становлять юторичний або художнiй штерес" [9]. Отже, дiя мiжнародного гумаштарного права, безумовно, поширюеться на вже описаш випадки пошкодження старовинних релшшних споруд в Украïнi.
Окрiм того, ЮНЕСКО тдтвердила зобов'язання мiжнародного гумаштарного права щодо Украши в заявi вiд 3 березня 2022 р., з огляду на агресда РФ. Тодi ж оголошено про початок роботи ЮНЕСКО щодо оцшки завданих збитюв у сферi компетенцiï оргашзацп, а також про реалiзацiю за-ходiв у межах надання невщкладно1' пiдтримки. Запобiгти новим руйнуванням пропонуеться шляхом позначення основних юторичних пам'ятникiв та мiсць в Укра1'ш емблемою Гаазько1' конвенцiï 1954 р. - мiжнародно визнаним сигналом для захисту культурних пам'яток i спадщини у випадку збройного конфлiкту [8]. Проте цшком очевидно, що дiевiсть цiеï пропозицiï ЮНЕСКО сумнiвна, оскшьки джерела росiйськоï агресiï закорiненi в гумаштарнш площинi, iмовiрнiсть нових акпв ван-далiзму окупантiв проти нацюнальних культурних цiнностей та святинь Украши i надалi е доволi високою.
Як слушно зауважуе керiвник Центру релшезнавчих дослiджень та мiжнародних духовних стосункiв I. Козловський, "тепершня вшна е вiйною росiï проти цшностей свободи, пдносп, плю-ралiзму думок i св^оглядних позицiй, вiйною цившзацш, тому мiжнародна спiльнота повинна актившше пiднiмати свiй голос на захист цшностей життя i свободи, за як зараз бореться вся украшська нащя" [3]. Зауважимо, що бшьшють релiгiйних лiдерiв засудили вiйну РФ проти Украши та цишчш спроби пропонувати релiгiйне виправдання та релшйну пiдтримку агресiï РФ, яку, зокрема, бачимо у виступах очшьника Русько1' Православно!' Церкви (РПЦ) Патрiарха Кiрiла. На знак протесту понад чотириста релiгiйних громад перейшли з УПЦ Московському патрiархату до Пра-вославноï церкви Украши. Найбiльше парафш перейшли на Хмельниччинi - понад 100 громад [9].
Вщтак тдхвд до релiгiйного чинника за принципом полiтичноï теологiï дае змогу використати чинник Церкви у процес побудови в Укра1ш нацiï-держави, що мае фундаментальне значення для формування сильно^ демократичноï та правовоï держави, яка вмiе захищати нацiональнi iнтереси i протистояти загрозам нацiональноï безпеки. Крiм цього, такий пiдхiд дае можливють розглядати православ'я як частину християнськоï цивiлiзацiï, де е мiсце для католиюв, православних i протес-тан^в. Цей неконфлiктний, полiконфесiйний пiдхiд створюе платформу для спiвпрацi в межах захщних структур (GC, НАТО) держав iз домiнуванням рiзних християнських конфесш.
Висновки. Отже, проблема забезпечення свободи рел1гй в умовах вiйни особливо актуалiзуеться, оскiльки релiгiйний чинник фактично перетворюеться на потужну зброю, спрямовану на руйнування духовно-цiннiсних основ украшського суспiльства. Дискримiнацiï в сферi свободи релшп прямо впливають на розвиток релшйних органiзацiй та повсякденне життя ix адептiв. Агресор вико-ристовуе проблеми свiтоглядниx орiентацiй рiзниx прошарюв населення з метою викликання "х протистояння на релiгiйному пiдrрунтi, активно апробуе рiзнi iнструменти та мехашзми деструкти-
вно! пропаганди, спрямоваш на дестабшзацда ситуаци всерединi кра!ни, а також використовуе ключовi чинники сощально-пол^ичного життя росшсько! держави для реалiзаци комплексних загроз гiбридного типу.
Зусиллями росшських православних iдеологiв виводиться на глобальний рiвень i подаеться як конфл^ "руського мiра" i "загниваючого Заходу", "традищйних цшностей" i "гей ропи" як рялвно! духовносп. У певному сенш вже не сама Рошя як держава, а росшське православ'я як наддержавний рух стае фактором геопол^ики. Саме захистом "справжнього", традицiйного, канонiчного православ'я виправдовуються ди "православно! армii" РФ. У свiдомостi iдеологiв "росiйськоi весни" росiйська штервенщя подаеться як "хрестовий похiд" проти Заходу, вщвоювання, збирання, возз'еднання земель "русского мiра". Поширення православно! щеологи "русского мiра" i релшйш переслiдування iнших конфесiй вже призвели до ютотно! змiни релiгiйноi карти Укра1ни. Бiльшiсть релiгiйних органiзацiй на тимчасово окупованих територiях припинили свою дiяльнiсть, а iхнi прихожани були змушеш пере!хати в iншi регюни. Цiлi громади опинилися в розиянш, а служителi, якi залишилися на окупованих територiях, знаходяться у постшнш небезпецi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. "1мперський поворот" патр1арха Кирила та його проповщ про Укра!ну розколюють РПЦ. URL : https://tva.ua/2022/04/06/imperskyj-povorot-patriarkha-kyryla-ta-joho-propovidi-pro-ukrainu-rozkoliuiut-rpts/ (дата звернення: 04.05.2022 р.).
2. UN Human Rights Committee (HRC), CCPR General Comment. No. 22: Article 18 (Freedom of Thought, Conscience or Religion). 30 July 1993. CCPR/C/21/Rev.1/Add.4. URL : http://www.refworld.org/ docid/453883fb22.html (дата звернення: 04.05.2022 р.).
3. Релшйна свобода в умовах агресп рф проти Украши. Досввд 2014-2022 рошв. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3432359-religijna-svoboda-v-umovah-agresii-rf-proti-ukraini-dosvid-20142022-rokiv.html (дата звернення: 04.05.2022 р.).
3. Звгг Центру Громадянських свобод та Мiжнародного партнерства за права людини у рамках платформи "Громадянська солвдаршсть": "Переслвдування за релiгiйними переконаннями в ходi военного конфлiкту на сходi Укра!ни". URL : https://irs.in.ua/files/publications/ 2015.04_Report_Religious_persecution_in_occupied_Donbas_ukr.pdf (дата звернення: 04.05.2022 р.).
4. Свромайдан SOS та Круглого столу з релтйно! свободи в УкраМ щодо наступу на свободу релт! пiд час збройно! агресii Росп проти Укра!ни. 1нститут релiгiйноi свободи. URL : https://irs.in.ua/p/102 (дата звернення: 04.05.2022 р.).
5. На Кшвщиш росшсьш вiйськовi вбили священника ПЦУ, який був у рясi. Цензор нет. URL : https://m.censor.net/ua/news/3320579/na_kyyivschyni_rosiyiski_viyiskovi_vbyly_svyaschennyka_ptsu_yakyyi_buv_ u_ryasi_yevstratiyi_zorya (дата звернення: 04.05.2022 р.).
6. Релшйш святинi Укра!ни, зруйнованi та знищеш росiйськими окупантами. Офщшний сайт Нацюнального iнституту стратеггчних досл1джень. URL : https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/relihiyni-svyatyni-ukrayiny-zruynovani-ta-znyshcheni-rosiyskymy-okupantamy (дата звернення: 04.05.2022 р.).
7. За час вшни окупанти зруйнували понад пiвсотнi укра!нських храмiв. Укратська правда. URL : https://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/25/247976/ (дата звернення: 04.05.2022 р.).
8. Гаазька конвенция про захист культурних цiнностей у випадку збройного конфлiкту 1954 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_157#Text (дата звернення: 04.05.2022 р.).
9. З моменту вторгнення Росп УПЦ МП покинули понад 400 парафш. URL : https://www.bbc.com/ukrainian/news-61549903 (дата звернення: 04.05.2022 р.).
REFERENCES
1. "Imperskyi povorot" patriarkha Kyryla ta yoho propovidi pro Ukrainu rozkoliuiut RPTs. ["Patriarch Kirills imperial turn" and his sermons about Ukraine are splitting the Russian Orthodox Church.]. URL : https://tva.ua/2022/04/06/imperskyj-povorot-patriarkha-kyryla-ta-joho-propovidi-pro-ukrainu-rozkoliuiut-rpts/ Accessed: 04.05.2022 r.) [in Ukrainian].
2. UN Human Rights Committee (HRC), CCPR General Commen.t No. 22: Article 18 (Freedom of Thought, Conscience or Religion). 30 July 1993. CCPR/C/21/Rev.1/Add.4. URL : http://www.iefworld.org/docid/ 453883fb22.html Accessed: 04.05.2022 р.) [in English].
3. Relihiina svoboda v umovakh ahresii rf proty Ukrainy. Dosvid 2014-2022 rokiv. [Report of the Center for Civil Liberties and the International Partnership for Human Rights within the framework of the "Civil Solidarity" platform: "Persecution for religious beliefs during the military conflict in eastern Ukraine"]. URL : https://irs.in.ua/files/publications/2015.04_Report_Religious_persecution_in_occupied_Donbas_ukr.pdf Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
4. Yevromaidan SOS ta Kruhloho stolu z relihiinoi svobody v Ukraini shchodo nastupu na svobodu relihii pid chas zbroinoi ahresii Rosii proty Ukrainy. Instytut relihiinoi svobody. [Euromaidan SOS and the Round Table on Religious Freedom in Ukraine regarding the attack on freedom of religion during Russias armed aggression against Ukraine. Institute of Religious Freedom]. URL : https://irs.in.ua/p/102 Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
5. Na Kyivshchyni rosiiski viiskovi vbyly sviashchennyka PTsU, yakyi buv u riasi. [In the Kyiv region, the Russian military killed a priest of the OCU, who was wearing a cassock]. Tsenzor net. URL : https://m.censor.net/ua/news/3320579/na_kyyivschyni_rosiyiski_viyiskovi_vbyly_svyaschennyka_ptsu_yakyyi_buv_ u_ryasi_yevstratiyi_zorya Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
6. Relihiini sviatyni Ukrainy, zruinovani ta znyshcheni rosiiskymy okupantamy. [Religious shrines of Ukraine, destroyed and destroyed by the Russian invaders. Official website of the National Institute of Strategic Studies.]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen. URL : https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/relihiyni-svyatyni-ukrayiny-zruynovani-ta-znyshcheni-rosiyskymy-okupantamy Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
7. Za chas viiny okupanty zruinuvaly ponadpivsotni ukrainskykh khramiv. Ukrainska pravda. [During the war, the occupiers destroyed more than fifty Ukrainian churches. Ukrainian Pravda.]. URL : https://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/25/247976/ Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
8. Haazka konventsiia pro zakhyst kulturnykh tsinnostei u vypadku zbroinoho konfliktu 1954 r. [The Hague Convention on the Protection of Cultural Values in the Event of Armed Conflict, 1954. Database "Legislation of Ukraine"] Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
9. Z momentu vtorhnennia Rosii UPTs MPpokynuly ponad 400 parafii. [More than 400 parishes have left the UOC-MP since the Russian invasion.]. URL : https://www.bbc.com/ukrainian/news-61549903 (Accessed: 04.05.2022 р.) [in Ukrainian].
Дата надходження: 01.08.2022 р.
Victoria Chornopyska
Lviv Polytechnic National University, doctor of law, associate Professor of civil law and procedure of the Educational and scientific institute of law, psychology, and innovation education Vika_Ch07@ukr.net ORCID : 0000-0002-3230-5971
FEATURES OF THE VIOLATION OF THE RIGHT TO FREEDOM OF RELIGION IN THE CONDITIONS OF WAR
The article analyzes the modern limitation of the right to freedom of worldview and religion in the conditions of war. It was noted that the right to freedom of religion is always considered in two aspects -as the internal and external freedom of a person. Only the external side of freedom of religion is subject to restriction, however, in order to find out the reasons for restricting such a right, it is worth referring
to the provisions of international treaties. Emphasis is placed on the fact that the religious factor based on the principle of political theology makes it possible to use the Church factor in the process of building a nation-state in Ukraine, which is of fundamental importance for the formation of a strong, democratic and legal state that is able to protect national interests and confront threats to national security. In addition, this approach makes it possible to consider Orthodoxy as a part of Christian civilization, where there is a place for Catholics, Orthodox and Protestants. This non-conflictual, multi-confessional approach creates a platform for cooperation within the Western structures (EU, NATO) of states dominated by various Christian denominations.
It is concluded that the problem of ensuring freedom of religion in the conditions of war is especially relevant, since the religious factor actually turns into a powerful weapon aimed at destroying the spiritual and value foundations of Ukrainian society. Discrimination in the sphere of freedom of religion directly affects the development of religious organizations and the daily life of their followers.
Key words: right to freedom of religion, implementation of the right to freedom of religion, religious factor, freedom of religion, religious organizations, realization, offense, discrimination.
