CC BY
19
УДК 332.1 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. Т.1. Городиський2, канд. екон. наук; астр. Г.В. 1ванченко1
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕНЬ
Дослщжено необхщшсть здiйснення оцiнки ефективност кластерних утворень та 1х структурних елеменпв з метою монiторингу 1х станiв. Розроблено систему по-казнигав ефективностi функцiонування кластерних утворень та 1х структурних еле-ментiв залежно вiд рiвнiв оцiнки ефективностi шновацшного кластера.
Ключовг слова: кластернi утворення, мошторинг, показники ефективностi, оцiнка ефективност^ iнновацiйний кластер.
Постановка науково'1 проблеми. З метою оптим1зацп розвитку тери-торп на баз1 кластер1в, необхщним е проведення мониторингу поточних ста-шв. Для проведення мониторингу застосовують перелж показниюв ефектив-носп функцюнування кластерних утворень та 1х структурних елеменпв. Ос-новними завданнями мониторингу е зб1р, узагальнення, перюдичний анал1з показниюв та визначення ефективносп функцюнування створеного кластера.
У теоретичному плат актуальшсть обумовлюеться тим, що на сьогод-ш спостер1гаеться певний дефщит вгтчизняних дослщжень у цьому напрямь
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Серед економюпв, як дослщжували економ1чш кластери та оцшювали ефективнють 1х функцюнування, зазначимо передуим М. Портера, як основоположника кластерного тдходу. Кр1м цього, значний внесок у цю теорт зробили С. Соколенко, М. Дчугша, М. Самойлов, М. Одрех1вський, О. 1вахненко, Г. Добров, Дж. Фовлес, Г. Данфорд та ш.
Метою дослщження е формування системи показниюв ефективносп фунуцюнування кластерних утворень та 1х структурних елеменпв.
Виклад основного матер1алу. Анал1з останшх наукових дослщжень 1 публжацш свщчить про те, що в багатьох роботах пропонуються р1зш юль-юсш та яюсш показники для оцшювання ефективносп д1яльност1 кластерних структур. Загалом, показники оцшки д1яльносп кластер1в можна класиф1ку-вати так, як показано на рис.
Однак, немае спшьно1 думки серед науковщв щодо показниюв ефек-тивност функцюнування кластерних утворень. Так, зокрема науковщ видшя-ють р1зш змшш, що об'еднуються у групи, залежно вщ об'екта оцшки [5], наприклад:
• узагальнювальш показники д1яльносп кластера (наприклад: збшьшення зайнятосл, кшькосл тдприемств; зростання обсяпв виробництва продукцп, 11 експорту та ш.);
• показники впливу кластера на розвиток територи чи галуз1 (зростання заро-бпно! плати, зростання обсяпв податкових надходжень до бюджетш р1зних р1вшв тощо) [6];
• показники стану тдприемства, який е елементом кластера (обсяг реал1зова-но1 продукцп, прибуток, рентабельшсть);
1 Льв1вська КА;
2 Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет 1м. 1вана Франка
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
показники мотиваци учаснишв кластера (доступнiсть отримання додаткових позик та кредит!в, зниження ризишв операцiй та iн.);
показники ефективност використання певних наявних видiв ресуршв (мате-рiаловiддача, фондовiддача, продуктивнiсть пращ та ш.); показники системного впливу кластера на розвиток господарських ввдносин та зв'язшв (шльшсть сумiсних проектов, впровадження в дiяльнiсть кластера спшьних розробок, сп1льна маркетингова кампанiя тощо) [7].
Рис. Класифжащя показнитв ощнки дiяльностi економiчних кластерiв
Переважна бшьшють дослщниюв [1-3] вважають, що оцшювати ефек-тившсть функцюнування кластерних структур необхщно за такими показни-ками, як: обсяг виготовлено! продукци; рентабельшсть виробництва. Так, М. Портер вважае, що "найкращими критер1ями переваг в м1жнароднш кон-куренцп е наявшсть крупного та постшного експорту в значну кшьюсть кра!н та/або ктотний вив1з катталу" [1, с. 41]; вш акцентуе увагу на тому, що "м1жнародний устх визначаеться наявшстю значного експорту або прямих шоземних швестицш, як направляються на укршлення виробництва або тд-вищення квал1фшацп робггниюв в кра1ш" [1, с. 803 / закреслюе: "щоби здобу-ти усшх в конкуренци, ф1рми повинш мати переваги у випадку або бшьш низьких витрат, або р1зноматтних товар1в" [1, с. 28]; звертае особливу увагу на те, що "ознакою здорово! модел1 зростання нацюнального доходу е змь щення в бш найбшьш складних { продуктивних елемент1в та посилення пози-цш в галузях промисловост1, як пов'язаш з прогресивними технолопями та бшьш квал1фжованою робочою силою" [1, с. 310].
Процес оцшювання ефективност потр1бно розглядати з урахуванням штереЫв основних суб'екпв макро-, мезо- { мжрор1вня. При цьому головним критер1ем ефективност функцюнування кластера виступатиме вщповщшсть результат ще! структури цшям защкавлених суб'екпв. Вчет видшяють р1в-ш оцшки ефективност шновацшного кластера (табл. 1) залежно вщ суб'екпв оцшювання [5].
Табл. 1. Р'гвн'г оцтки ефективноспй тновацшного кластеру
Суб'ект оцшки Мета оцшки Показники для проведення оцшки
Центральна регюнальш органи влади 1) визначення впливу д1яльнос-т кластера на економжу зага-лом або на окрему галузь/ре-гюн; 2) визначення можливих захо-д1в у рамках кластерно! поль тики. - обсяг залучених швестицш (зокрема шоземних); - кшьюсть нових робочих м1сць; - зростання обсягу податкових надходжень; - кшьюсть новостворених компа-нш.
Центр кластера 1) визначення впливу д1яльносп кластера на економжу загалом або на окрему галузь/регюн для визначення можливо! державно! допомоги [ тдстав для Н отримання; 2) визначення ефективносп спшьно! дшльносп та за окре-мими напрямами для розроб-лення стратегИ подальшого розвитку. - змша частки продукци кластера на ринку; - кшьюсть нових ринюв, на яю пос-тавляеться продукцш кластера; - кшьюсть нових продуктв [ пос-луг; - змша в юлькост економ1чних агенпв кластера; - р1вень зовшшшх швестицш в кластер; - змша частки кластера в регь ональному валовому продукта.
Шдприемства-учасники кластера визначення ефективносп роботи у класгер1 для прийняття рь шення про подальше членство та розробки стратегй щд-приемства; - прибуток (приргст, збиток); - виручка ввд реал1заци продукци; - рентабельшсть.
Таким чином, як видно з табл. 1, групи показниюв для проведення оцшки економ1чно! ефективносп кластера наведет з урахуванням р1зних р1в-шв системи.
Наголосимо, що загальна ефективнють не е найважлив1шою характеристикою, яка враховуеться тд час визначення дощльносп продовження учасп у кластер^ Якщо кожен з учасниюв не буде переконаний у власнш ириватнш вигод1 1 в сираведливосп розиодшу загального ефекту, то створен-ня кластера не вщбудеться, а якщо й вщбудеться, то його функцюнування не буде довготривалим через незадоволення штерешв учасниюв. Зрозумшо, що шхто з учасниюв кластера не буде д1яти на користь збереження 1 тдтримки економ1чних вщносин на шкоду власним потребам 1 доходам. Щд час оцшю-вання ефективносп функцюнування кластера потр1бно розглядати векторш значення показниюв, що вщображають штереси учасниюв до 1 тсля !х об'еднання.
Тому, розширимо перелж показниюв, що вщображають штереси учасниюв кластера. На наш погляд, варто включити:
• полшшення основних показниюв виробничо-господарсько! дшльноста (обсяг реал1зацп, зростання замовлень, дохщ, зниження собгвартосп виробництва, прибуток, рентабельшсть);
• показники ефективносп використання окремих вид1в ресурав - фондовщда-ча, матер1алов1ддача, трудомгстюсгь виробництва продукци тощо;
• зростання шновацшно! активносл;
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
• частота змши асортименту та появи принципово нових вид1в продукци, това-рш 1 послуг 1з досконалшими споживчими властивостями 1 яюстю;
• кшьюсть шновацшних щей персоналу тдприемства протягом останнього року;
• частка реал1зованих шновацшних щей в загальнш кшькоста висунутих новаций;
• пром1жок часу м1ж моментом вироблення ново1 ще1 до початку здшснення проекту;
• доступшсть отримання додаткових позикових кошт1в;
• зниження ризикв операцш.
Варто врахувати, що основною метою створення шновацшних класте-р1в е зростання шновацшно! активност тдприемств та оргашзацш. Якщо ж ця мета не досягнута, то кластерный проект можна розглядати як невдалий, нав1ть за умови отримання шших позитивних ефекпв.
Як тдхвд до оцшки ефективносп на стадн становлення кластера про-понуемо комплексну методику багатофакторного оцшювання, що включае показники: своечасшсть реал1зацн проекпв 1 заход1в в процеш створення кластера (X1); отримання запланованих результапв вщповщно до проекпв (Х2); досягнення цшей кластера (Х3). Своечасшсть реал1зацп проекпв 1 захо-д1в у процеа створення кластера оцшюеться показником:
т т
Iшах^;а?} -I
X = 1 -т-, (!)
I а?
1=1
де: а Р;а? - реальна 1 запланована тривалють 1-го заходу або проекту; т-юльюсть проекпв та заход1в щодо плану кластеризацп.
Якщо строки дотримуються, то Х]=1. Якщо перюд реал1зацп заход1в перевищуе заплановаш строки, тоХг<1. Чим меншеХ}, тим менш ефектив-ним е управлшня кластерним проектом.
Р1вень результапв за проектами (Х2) оцшюють за формулою
т т
I шт{гЛ г?} -I г?
XI = 1 -1=1-т-^, (2)
I гР
=1
де: ггр;г? - реальш й заплановаш результати по 1 -му проекту; т- кшьюсть проекпв. Досягнення цшей кластера (Х3) оцшюють як середньозважений по-казник:
X -IшШШК,, (3)
j=1 1}
де: /Р;/? - реальний 1 плановий розм1р досягнення}-о1 цЫ створення кластера; Wj - вага}-1 цшц I - кшьюсть цшей кластерного плану.
За цим показником можлива штегральна оцшка досягнення поставле-них цшей. Якщо вш цЫ досягнут^ то Х3 = 1.
Використання зазначеного тдходу дае змогу:
• простежувати динамжу змш;
• задати д1апазон допустимих значень цшьових параметр1в. "Критичною масою" кластера е пiдприемства галуз^ якi е ключовими,
базовими для створення мережевих структур. На сьогодш в офщшнш статис-тицi вщсутш методики виявлення параметрiв мережевих структур, як харак-теризуються iнтенсивнiстю та ефектившстю взаемозв'язкiв мiж тд-приемствами, як взаемодiють у кластерi. Про стутнь розвитку кластера в су-часних умовах фахiвцi вважають, що можна судити тiльки за непрямими по-казниками - кiлькiстю створюваних кластером робочих мюць; ступенем вщ-повiдностi мiжнародним стандартам продукци, що виробляеться; рiвнем ек-спортно! дiяльностi.
Кiлькiсну оцiнку факторiв внутрiшнiх конкурентних переваг тд-приемства в умовах кластерно! моделi пропонуемо визначати за допомогою такого пiдходу:
1. Конкурентоспроможшсть продукци (КПпр) потр1бно визначати як ком-плексний показник конкурентоспроможност продукци тдприемства з урахуванням створюваних вироб1в та штегрального показника конкурен-тоспроможност виробу (Je):
КПпр = X lek qk, (4)
де: lek - штегральний показник конкурентоспроможносп k-го виробу; k = 1,... n - кiлькiсть найменувань товарiв у номенклатурi продукци; qk - частка k-го найменування у номенклатурi випущено! продукци.
1нтегральний показник конкурентоспроможносп виробу (1е) пропонуемо визнати як стввщношення iндексу якосп (IG) та iндексу цiни спожи-вання [8]:
Ie = I0 / B (5)
2. Для характеристики фшансового стану тдприемств в умовах штегра-цшного об'еднання пропонуемо використовувати показник фшансово! сталосп, який характеризуе коефщент забезпеченост власними кошта-
ми (Кзаб):
Кзаб = ВОК/ ОА, (6)
де: ВОК - власш обiговi кошти; ОА - загальна величина обiгових активiв.
За нормативними документами Кзаб > 0,1. Якщо Кзаб < 0,1, тодi структура балансу тдприемства вважаеться незадовiльною, а саме тдприемство -неплатоспроможним.
3. В умовах штеграцшного об'еднання шновацй та швестици е необхщни-ми та об'ективними чинниками забезпечення конкурентоспроможного розвитку тдприемств. Вони виступають найважлившими засобами ви-ршення основних соц1ально-економ1чних задач тдприемства: тдви-щення економ1чно! ефективносп, покращення умов i змюту пращ, охо-рони навколишнього середовища, оновлення матерiально-технiчноl бази виробництва. Тому для ощнювання шновативно-швестицшно! дiяльнос-тi пiдприемства в умовах кластерно! мережi пропонуемо використовувати названий вище економiчний iнструментарiй.
Нацюнальний л1сотехм1чмий ум1верситет Укра1'ми
Економ1чну ефективнють шновативно-швестицшно! д1яльносп шд-приемства у склад1 кластерно! модел1 функцюнування пропонуемо визначати за коефщентом рентабельной шновативно-швестицшних ресуршв (Кр):
КР = П / <2» (7),
де: П, - сума прибутку, отриманого тдприемством вщ шновативно-швести-цшно! д1яльносп, тис. грн; 2, - загальний обсяг шновацшно-швестицшних ресуршв, тис. грн.
Табл. 2. Оцнка ефективностг взаемоди в рамках кластера
Показ-ник Формула для розрахунку Значення
Взаем-но! еко-ном1ч-но! до-цшь-носп К Пк Квед — -П~' Па де: Пк - прибуток ввд участ в класте-р1 й розвитку довготривалих зв'язюв; Па - прибуток ввд участ в альтерна-тивних проектах. вказуе, що за умови розвитку штегра-ц1йних зв'язкiв кожен з учасниюв цього процесу отримае прибуток на одиницю вкладених засобiв бiльше, тж внаслщок всiх iнших вар1аттв власного розвитку, а також бiльше, нж кожен в суб'ектпв господарювання аналопчного профiлю, що не бере учасп в кластера Якщо значення пропонованого коефь щента менше вщ одинищ, то зазвичай руйнуються навпь напрацьоват зв'язки.
Структурного паритету К О3 Ксп = Оу' де: Оз - загальна окуптсть витрат за юнцевим продукту; Оу - окуптсть витрат учасника. прибуток, що отримуеться на завер-шальному етат виробничого процесу - реатзаци кшцевого продукту, мае роздшятися на паритетнш осно-в1 м1ж вама учасниками процесу.
Прямо-точнос-т1 Ч и Кпр = Чф ' де: Чн - необх1дна кшьюсть учасниюв коопераци; Чф - фактична кшьюсть учасник1в [ посередниюв. указуе на наявшсть зайвих пром1жних ланок, посередник1в, що веде до втрати прибутку
Ритмч-носп К - ДФ Кр Дп ' де: Дф - фактичний об'ем виконання робгт за дослвджуваний перюд; Дп- плановий обсяг робгт. характеризуе ршнотртсть постачання та надання послуг, виконання робгт
Охвату жит-тевого циклу продук- цл Ч К — ° л ожц ~ 1 Ч с де: Чо - кшьюсть окремих операцш на етапах розробки, виробництва, а також тд час збута продукци до ство-рення структури; Чс _ кшьюсть окремих операцш на етапах розробки, виробництва, а також тд час збут продукци тсля створення структури. вказуе на результатившсть кооперацц
Ефективнють кластера залежить вщ ефективносп взаемозв'язюв м1ж його елементами в процеш шновацшно! д1яльносп, тому для оцшювання
ефективносп кластера як складного економ1чного формування, на нашу думку, варто скористатися критер1ями, яю запропонував С. Ягутюн [8] для аналь зу сучасних оргатзацшно-виробничих формувань, заснованих на стльному використант ресуршв та каттал1в (табл. 2).
Як видно з табл. 2, наведет показники можуть вщобразити ефектив-тсть юнування кластера на р1зних етапах його д1яльносп.
Оцшка ефективносп д1яльносп кластера визначаеться як результат ш-тегрального поеднання економ1чних показниюв, визначених на основ1 р1зних класифжацшних шдход1в до критерив оцтювання: сощально-економ1чних цшностей, яюсних та юльюсних параметр1в, фактор1в екстенсивного та ш-тенсивного розвитку тощо. Розглянемо сощально-економ1чш показники дь яльносп кластера. 1х особливютю е те, що вони часто важко тддаються юль-юсному вим1ру та яюснш оцшщ. До них можна вщнести таю:
• продуктивтсть "живо1 пращ", що доршнюе сшввщношенню результату ви-робництва та середньор1чно1 кшькоста зайнятих на виробництт;
• фондовщдача (ствв1дношення ефекту та середньор1чно1 вартоста основних виробничих фондав);
• матер1алоемшсть (ствв1дношення прямих матер1альних витрат та величини результату виробництва);
• ефектившсть використання вие! сукупноста виробничих витрат (ствв1дно-шення результату та величини поточних виробничих витрат);
• штегральний показник еконотчно! ефективносп д1яльносп кластера. Висновки. Оцшка ефективносп кластера е комплексною, юлькар1вне-
вою та передбачае використання багатьох показниюв. Однак тд час анатзу ро-боти конкретного кластера можна використати неповну процедуру ощнювання, метою яко1 е, наприклад, визначення економ1чно1 ефективносп використання певного виду ресурсу в кластер! або реал1зованого проекту в рамках кластера.
Виходячи 1з наявно1 статистично1 бази регюну, множина показниюв ефективносп також змшюватиметься. Однак, за будь-яких умов, анал1з дина-мжи та прогноз показниюв економ1чного розвитку територи, в рамках яко1 функцюнуе кластер, е визначальним 1 початковим.
Л1тература
1. Портер М. Международная конкуренция : пер. с англ. / М. Портер / под ред. и с пре-дисл. В.Д. Щетинина. - М. : Изд-во "Междунар. отношения", 1993. - 896 с.
2. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст / С.И. Соколенко. - К. : Вид-во "Логос", 2002. - 646 с.
3. Воронов А. А. Кластеры - новая форма самоорганизации промышленности в условиях конкуренции / А.А. Воронов // Маркетинг: методы, формы, исследования. - 2002. - № 5. - С. 42-50.
4. Мошнов В.А. Комплексная оценка конкурентоспособности предприятия / В.А. Мош-нов // Теория и практика финансового анализа, инвестиции, менеджмента. - 2005. - № 5. [Электронный ресурс]. - Доступный с Ьйр^М^^.сВп.ги/.
5. Шчугша М.А. Оцшка ефективносп дшльносп шновацшного кластеру / М.А. Шчугша // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економжа". - 2010. - № 6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://economy.nayka.com.ua/index.php? орегайоп=1&М=245.].
6. Самойлов М.А. Оценка эффективности функционирования региональных промышленных кластеров (методические основы) / М.А. Самойлов // Экономика и управление : сб. научных трудов. - Ч. II / под ред. д-ра экон. наук, проф. А.Е. Карлика. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2009. - С. 156-162
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
7. Пасхальный Д.С. Развитие хозяйственных связей в условиях формирования кластерных структур : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.01 -"Политическая экономия" / Денис Сергеевич Пасхальный; Саратовский гос. соц.-эконом. унт. - Саратов, 2008. - 18 с.
8. Ягуткин С.М. Современные критерии эффективности кооперации сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий: на примере Белгородской обл. / С.М. Ягуткин // Аграрные доктрины двадцатого столетия: уроки на будущее. - М. : Изд-во "Ватсон", 1998. - С. 223-226.
Башнянин Г.И., Городиский Т.И., Иванченко Г.В. Особенности оценки эффективности кластерных образований
Исследована необходимость осуществления оценки эффективности кластерных образований и их структурных элементов с целью мониторинга их состояний. Разработана система показателей эффективности функционирования кластерных образований и их структурных элементов в зависимости от уровней оценки эффективности инновационного кластера.
Ключевые слова: кластерные образования, мониторинг, показатели эффективности, оценка эффективности, инновационный кластер.
Bashnyanyn G.I., Horodyskyy T.I., Ivanchenko G.K.Peculiarities of cluster formations and their effective evaluation
The need for evaluating the efficiency of cluster formations and their structural elements in order to monitor their conditions is investigated. The system of indicators of operational efficiency of cluster formations and their structural elements, depending on the levels of evaluation of innovation cluster is developed.
Keywords: cluster formations, monitoring, performance indicators, evaluation of the efficiency, innovative cluster.
УДК339.13+330.16 Доц. Л.0.1ванова, канд. екон. наук;
ст. викл. О.М. Музика, канд. екон. наук - Львгвська КА
ЛОЯЛЬН1СТЬ СПОЖИВАЧ1В ТА ФОРМУВАННЯ IX ВИД1В НА СПОЖИВЧОМУ РИНКУ
Розглянуто основш погляди рiзних вчених до визначення поняття "лояльшсть", а також шдходи до формування видiв лояльност споживачiв. Проаналiзовано пове-дшковий та сприйманий аспекти лояльности наведено алгоритм та фактори усшшно! реалiзацii програм лояльност на споживчому ринку.
Ключовг слова: лояльшсть, програма лояльносп, споживчий ринок.
Актуальшсть теми дослщження. Сьогодш юнуе тенденщя до поси-лення конкуренцп, причому застосовуват тдприемствами методи конкурентней боротьби стають дедал1 винахщлившими. В умовах жорст^ конкуренцп навпь перед вщомими тдприемствами виникае досить складне завдання: як утримати своi позицп на ринку i зберегти ефектившсть своеi д1яльносп. Зазвичай здтснюють маркетинговi заходи щодо збшьшення частки на ринку, зниження витрат з метою здтснення цiновоi конкуренцп i ще безлiч тших спроб, але найчастше цього бувае замало, щоб досягнути устху. Багато фа-хiвцiв стверджуе, що одним з базових факторiв устху тдприемства на ринку е вiрнiсть (лояльнiсть) споживачiв. У сучасних умовах бiльшiсть тдприемств не мають досвiду встановлення партнерських вщносин зi своiми покупцями. Основними труднощами для них е вщсуттсть системного тдходу до управ-
