CC BY
13
Аналогичную процедуру можно провести и для оставшихся восемнадцати подцелей инновационного проекта. Ответственность за реализацию межфункциональных связей лежит на риск-менеджере.
ЛИТЕРАТУРА
1. Goldman Sachs. The Practice of Risk Management. - SBC Warburg Dillon Read Euromoney Publications PLC, - 1996. - 284p.
Стаття надмшла до редакцш 18.09.2002 p.
УДК 65.012.32:336.225.2
О.Г.Солоп, O.B. М1хальова
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 РОБОТИ ОРГАН13АЦ1Й 3 ЖОРСТКО ОБМЕЖЕНИМИ 0РГАН13АЦ1ЙН0-ФУНКЦ10НАЛЬНИМИ СТРУКТУРАМИ
Дослщжено сучасний стан оцЫки ефективност1 роботи оргажзац'|й, яю мають оргашзац1йно-функц'юнальж структури з жорсткими обмеженнями (ОФСЖО). Запропоновано кпасиф|кац1ю KnieHTie державних оргашзацм та модель "KnieHTie" i3 точки зору оргаызацн. Рис. 1, табл. 1, дж. 13.
Ключов1 слова: продуктивнють, ефективнють, яюсть, оргажзацжна структура, класифжацт KnieHTie, модель клюнув, державж органи.
Якщо держава прагне досягти ycnixy, вона повинна забезпечити послуги у в'дповщност! 3i своТми зобов'язаннями. Стабтьнють позитивних змж визначасться реальним пщвищенням продуктивное™ та ефективностч роботи державних орган|'в. Коли держав^ структури, яю надають населению pi3Hi послуги, працюють ефективжше, юнцев1 результати, на пщстав1 яких можна судити про досягнення поставлено! мети, теж кращк
Як cboroflHi розум|'ти управл|"нсью характеристики - «продуктивнють», «ефективнють» та «яюсть» стосовно до державного сектора економжи? Як вони використовуються на практиц'| керування д1яльнютю державними органами? Яю методи керування здатн1 забезпечити ефективнють i яюсть д|'яльност|' оргашзацм, яю мають "оргатзацмно-функцюнапьж структури з жорсткими обмеженнями (ОФСЖО )"?[1]. Ц1 питания сьогоды до юнця не з'ясован1, вони належать до категорм найважливших i потребують якнайшвидшого виршення.
Вщпов'щно до традицмного визначення, "продуктивнють с ст'ввщношення м1ж отриманим результатом i витраченими ресурсами" [2]. Що ж стосуеться державних оргажв, висловлюеться думка щодо поняття "продуктивностГ враховувати оцмку ефективносл та якосл послуг. Анал1зуючи ¡нформац1ю про оцжку ефективност'| i якост! послуг, кер'щник вщслщковуе результати, контролюе д|яльнють оргажзаци та визначае заходи для подальшого удосконалення. Досвщ свщчить, що «саме тод1, коли мова йде про конкреты пщходи, технологи керування на piBHi щоденноТ д'1яльност'|, можливосл критичного осмислення з метою практичного використання всього розумного, накопиченого будь-де, максимальн1'»[2]. Автори бтьшост1 наукових джерел наполягають на "необхщносл послщовного методичного п'щходу, якщо юнцевою метою передбачаеться розробка ефективноТ програми пщвищення продуктивностЬ>[3].
У груды 2000 року набули чинносгп три мЬкнародн1 стандарти cepiT ISO 9000:2000. У червн|' 2001 року були затверджеж вщпов'щы Державн'| стандарти Укра'(ни ДСТУ ISO 9000-2001, 9001-2001, 9004-2001 [4,5,6]. Важливою ознакою
зазначених стандарте е Тхня уыверсальнють, тобто прийнятнють до застосування будь-яким пщприемством або орган1зац1сю вах галузей промисловост'| й сектор1в економжи, незалежно вщ виду д1яльност1 та категорм продукту, який вони виробляють"[7]. Стандарти визначають одним ¡з принцитв управл'|ння якос"п - ор1ентац'1ю на замовника.
Але систему керування можна вважати виконаною якщо вона забезпечить задоволен'ють споживач'щ, сп'щроб'иниюв, орган'1зацм 1 стаб'тьн'| ф1нансов1 результати"[8]. На думку авторш роботи [9], "ва оргаызацп повины виршити, що означае для них продуктивнють \ ефективн'ють. Визначення цих характеристик повинно бути зрозумтим 1 простим. Поки таких визначень немае». Тому потр1бно для кожноТ орган1заци окремо визначити та зафксувати поняття "ефективностГ \ "продуктивностГ обов'язково з урахуванням сучасних вимог.
Досягти позитивних результате орган1зац1я може за допомогою такого ¡нструмента, як менеджмент. Менеджмент - це спещальний ¡нструмент, який забезпечуе оргажзацп можливють досягати визначених результата. Сфера дм менеджменту мютить усе, що будь-яким чином впливае на продуктивнють органЬацм \ результативнють и д1яльност1 (усередит оргаызаци або за и межами, у п'щконтрольних орган'1зацм сферах або у сферах, яю вона не контролюе)[9].
ОцЫка результату - надскладний елемент анал1зу продуктивности. Провести п у державному сектор'1 набагато складн'ние, жж у приватному. У приватному сектор1 визначаеться ц1на, яка вщповщае конкретному продукту або виду послуг I дозволяе вим1ряти результат д'1яльност'|. Державж оргажзацм у бтьшост1 не виготовляють товари. Продукт ТхньоТ д1яльност1 ¡нколи важко виявити \ юлькюно визначити. Ще одна складнють у тому, що оцнка результату державних оргажзацм повинна мати ознаки впливу на громадсьюсть, яка користуеться и послугами[2].
Обираючи критерм оцжки результату при анал1з1 ефективност! державних оргажзацм, потр1бно визначити юнцев1, з погляду оргажзацм, одиниц1, що пщдаються пщрахунку. Вони також мають бути придатж для ощнки яюсних характеристик.
Розглянемо особливосп оцшки роботи оргажзацм, яю мають ОФСЖО [1], на приклад! державно! податковоТ ¡нспекцм районного р1вня (ДП1).
Проведемо досл'щження зм'|ни критермв оцЫки роботи ДП1 за перюд ¡з жовтня 2000 року до наступного часу. ОцЫка роботи визначаеться центральним органом. На п зм'ни впливало реформування сусп'тьства та податковоТ служби, а саме - зм1ни в законодавств1, економ1чж перетворення тощо.
За вказаний перюд показники оцЫки роботи зм'нювалися трич'| (табл. 1).. Визначений з жовтня 2000 року порядок оцтки роботи ДП1 мав за мету актив1зац1ю роботи податкових оргажв по мобт1зацп до Державного бюджету грошових коштю, пщвищенню р1вня роботи без недоТмки, а також негрошового вщшкодування податку на додану вартють. Було встановлено чотири критерм роботи (три ршж виконання завдань та р1вень збереження грошових коилчв).
3 початку 2001 року, враховуючи напружежсть бюджетних показниюв, визначених для оргажв ДП1 на цей р1к та необхщжсть врахування нових пщходш для забезпечення повного використання ¡снуючого потенц1алу бази оподаткування впроваджуеться ам показниюв, з яких один основний та иметь додаткових.
3 жовтня 2001 року у зв'язку з переходом на нормативну оцшку результат!в роботи ДП1 та з метою стимулювання роботи по ефективному адмЫютруванню платеж'|в, п'щвищення р1вня сплати нарахованих сум, забезпечення додаткових надходжень за рахунок скорочення податкового боргу знов змшюються критерм оцнки роботи ДП1. Уведений у дно порядок мае за мету
акгив1зац1ю роботи податкових оргаыв з найбтьш повного використання факгичних можливостей територм щодо мобтюаци податюв I збор1в (обов'язкових платеж1в), виходячи з економнних показниюв територм, застосування податкового законодавства, декларування платежт до оплати, результате контрольно-перев1рочноТ й оперативно-пошуковоТ роботи п'щроздтш та застосування мМмальних норматив^ оплати платежш вщ нарахованих сум I скорочення податкового боргу. Оцшка роботи ДП1 визначаеться за чотирма показниками, один ¡з яких основний.
___Таблиця 1
ш
|1
> Г)
.О- я
|_ а:
о с
01.10.2000 р,-01.01.2001 р.
Перюди
01.01.2001 р.-01.10.2001р.
01.10.2001 р.-до наступного часу
X
00 о
X
о О
а
о *
Ь Ш
Ч О
сг
1. Р1вень виконання завдання по мобш1зацм доходт Зведеного бюджету У краж и.
2. Р1вень виконання завдання по мобт1зацм дохода Державного бюджету УкраТни грошовими коштами.
3. Ртень виконання завдань по скороченню недоТмки.
4. Р1вень збереження грошових копт в Державного бюджету у вщповщност1 з Указом Президента УкраТни вщ 07.08.98 № 857, за рахунок виконання постанови КМУ вщ 07.12.99 № 2215.
1. Виконання доведених прогнозних розрахунюв надходжень податюв, зборт \ обов'язкових платеж! в до Зведеного бюджету за звпхий мюяць._
1 ,Р1вень використання фактичноТ поточно!' бази по платежах Зведеного бюджету УкраТни з початку року.
1. Виконання прогнозних розрахунюв надходжень з початку року.
2. Р1вень абсолютного скорочення податковоТ заборгованост1 за мюяць.
3. Виконання прогнозного завдання по моб'т'юацн доход1в грошовими коштами до Державного бюджету за мюяць.
4. Рюень збереження грошових кошт1в Державного бюджету за рахунок вщшкодування податку в негрошовм форм'|.
5. Р1вень виконання алгоритму подекадних надходжень Зведеного бюджету.
6. Забезпечення у звп-ному мюящ100-вщсотковоТ сплачуваностч
задекларованих податкових зобов'язань.
1. Р1вень виконання завдання по надходженню грошових копт в до Зведеного бюджету УкраТни за рахунок погашения податкового боргу по платежах з початку року.
2. Р1вень досягнення плановоТ нормативно'! бази Державного бюджету УкраТни фактичними грошовими коштами у ЗВГГНОМу М1СЯЦ1.
3. Виконання показниюв Державного бюджету УкраТни, визначених
Мшютерством фшанав УкраТни на звпкий мюяць фактичними грошовими коштами.
Анал1зуючи зл/ини критерпв оцтки роботи податкових оргаыв, вщслщковуеться, що у перюд реформування незмЫним залишаеться лише критерм забезпечення коштами бюджете ycix piBHie.
Питания оц1нки ефективностч роботи органш податково! служби обговорюеться на Bcix р'1внях. Одним ¡з суттевих недолмв попередых методю оцЫки ефективност1 роботи opraHie державно! податково! служби (ДПС) та визначення критерив оцЫки е слабость або повна вщсутнють будь-якоТ теоретично! основи та процедурно! оц1нки дЫльностч [10]. Пор1вняно короткий термЫ становления та розвитку ДПС не дозволяе набути достатнього досвщу та виробити достов1рн1 методи оц1нки д1яльност1 податкових opraHie. У цих умовах повинне передбачатись застосування единих та р1зносторонн1х критерпв оцЫки д|'яльност1 opraHie ДПС [11].
Потр|бен пошук нових шлях1в пщвищення ефективност! на единм методолопчжй ocHoei. KpiM того, на сучасному стан'| гостро постае питания щодо формування партнерських вщносин м1ж платниками податюв та податковими службами. Це вказуе на необх'щнють додати критерп, яю б враховували зазначеж фактори та стандарти якосп в частиж ор'юнтаци на вимоги замовника.
Pi3Hi джерела ¡нформацп вживають pi3Hi назви та визначення термов, яю означають замовниюв (користувач1в послуг) Tie! або ¡ншо! органюаци. Так, наприклад, у закордонних джерелах найб'тьш вживано до випадку надання послуг у державному ceicropi слово «юпенти», яке ¡дентично поняттям «користувачЬ>, «споживач!» або «замовники».
В абеткових покажчиках англмських та укра!нських термМв державного стандарту [4] визначаеться «customer» як «замовник». П1д замовником розумтоть оргажзац'ио або особу, яка отримуе продукц!ю (результат процесу). Наприклад, споживач, кл1ент, ганцевий користувач, роздр'|бний торговець, птьговий споживач i покупець. Стосовно оргаызацн замовник може бути внутршжм або зовышжм.
Англо-роайський словник [12] перекладае «customer» як замовник, покупець, KnieHT.
Як бачимо, визначення pi3Hi як за назвою, так i за змютом. Тому потр!бен термЫ, який визначатиме користувача продукту або послуги для кожно! окремо! оргажзацп з урахуванням и мети та завдань.
KpiM того, е принципов! розходження м1ж оргажзацтми. Так, одне з основних розходжень м(ж приватними й державними саме у визначенж поняття «KnieHTiB» i «ринку послуг». Для 6i3Hecy продукт повинен мати попит на ринку,i менеджер керуеться м'|ркуваннями прибутковостк Обслуговувати ту або ¡ншу групу miicHTie державним оргажзац1ям наказуе закон або поставлен! перед ними цт'| [2]. Тому у кер1вник1в державних оргажзацм свобода вибору xnicHTie —практично вщсутня.
Державним оргажзацюм, як правило, доводиться мати справу ¡з множиною KnieHTiB (або груп клюнув). Для визначення ефективност! в державному сектор'1 кер1вникам державних оргажзацм важливо класиф1кувати ycix CBoix KnieHTiB.
Класиф1куемо KnieHTiB ОФСЖО як користувач1в послуг податково! служби на приклад! ДП1 районного р1вня.
1дентиф1куемо KnieHTiB по категорюх: шенти дано! ¡нспекцп у цтому ("зовжшж контакт" та "зовжшж безконтактнГ);
клюнти niflpo3fliniB усередиж оргажзаци ("внутршж контактнГ та "внутршж безконтактн!").
Таким чином, зовжшж кгиенти - це клюнти за межами оргажзаци, внутршж - усередин1.
Ol
ы
Рис. 1. Модель шенлв ОСФЖО - ДП! районного р1вня.
Якщо менеджмент ¡снуе заради результате, яких оргажзац1я досягае в зовжшньому середовищЬ то BiH повинен визначити, яких результате необхщно досягти та мобт1зувати ресурси оргажзацп для Т'х досягнення. Менеджмент призначений для того, щоб будь-яка оргажзац1я мала можливють досягти запланованого результату в зовжшньому середовищ!, тобто за межами оргажзацп [3]. 3 урахуванням цього, зовжшжх шентю оргажзацп можна розподтити на три групи: замовник, споживач та користувач.
Замовник - це сусптьство, яке замовляе послуги (наприклад, для ДП1 -забезпечення кошлв з урахуванням потреб визначеного бюджету). Споживач -це юнцевий користувач послугами. Якщо пщ сусптьством можна вважати сусптьство взагал1, окрему групу або верстви сусптьства i кожну людину, яка користуеться послугами оргажзацп, його можна вважати також i споживачем послуг. Користувач! - це контактж оргажзацп, яю обммюються або користуються ¡нформацмною базою. Узагальнюемо користувач1в послугами ОФСЖО та визначасмо Тх як KniCHTie. Тобто пщ шентом ОФСЖО розумюмо оргажзацп або особу, яка отримуе послуги державноТ оргажзацп' або користуеться ними та зазначеж у законах УкраТни.
Для бшьшоТ наочност'| побудуемо модель, яка дае змогу уявити взаемозв'язок р1зних груп ютенлв. При побудов1 модел1 врахуемо рекомендаци, яю викпадеж у poöoTi [13].
На рис. 1 наведено модель KniemiB ОСФЖО - ДП1 районного р1вня.
Як бачимо, структурн1 пщроздти ДП1 роздтяються за ознаками взаемодм ¡з зовжшжм середовищем. Класиф1куемо Тх у рамках запропонованоТ у робол [1] термЫологм як контактж (КСП) та безконтактж (БСП). Контакта виконують послуги для KnieHTiB, яю знаходяться за межами оргажзацп. Безконтактнп забезпечують функцюнування контактних структурних пщроздт1в.
"На вход1" оргажзацп клюнти замовляють pi3Hi вимоги, але пюля Тх виконання "на виходГ вони можуть бути використаж як шентами-замовниками, так i ¡ншими кл'|ентами. Результат дм оргажзацп може бути корисним також i для конкуренте оргажзацп, яка замовила ц1 послуги. Так, наприклад, платник податюв замовив роз'яснення податкового законодавства. ДП1 надала роз'яснення у засобах масовоТ' ¡нформацп. 1нформац1ею користуеться як замовник, так i будь-яка оргажзащя, у тому числ! i оргажзацп - конкурент Тому "на входГ' KnieHTiB розподтено з урахуванням Т'х вимог, а "на виходГ' цього розподту немае. Це вказуе на значимють для оргажзацп кожного персонал1зованого кл'юнта та можливу ц1нжсть послуги "на виходГ' для сусптьства.
Таким чином, запропонована модель дозволяе класиф|'кувати KnieHTiB "на вход!" та "на виходГ з точки зору оргажзацп, наочно демонструе розподт структурних пщроздгтв оргажзацп за ступеней ix взаемодм з зовжшжми кл'юнтами, а також визначае необхщнють виконання послуги для кожного шента з урахуванням значимое^ ¡нших користувачю, у тому числ1 й конкуренте.
Л1ТЕРАТУРА
1. Солоп О.Г. Особливос-ri орган1зац1й з жорстко обмеженими оргаизацмно-функцюнальними структурами. // УправлЫня проектами та розвиток виробництва, зб1рник наукових праць. 2001. - №1(3). - С. 78-81.
2. Эффективность государственного управления: Пер. с англ. / Общ. ред. С.А.Батчикова и С.Ю.Глазьева. - М.: Фонд «За экономическую грамотность», Российский экономический журнал, Издательство АО «Консаптбанкир», 1998.-848 с.
3. Holzer М., et al. Managing for Productivity. - National Center for Public Productivity: New York, 1981.
4. ДСТУ ISO 9000 - 2001.Системи управлЫня якютю. OcHOBHi положения та словник.
5. ДСТУ ISO 9001 - 2001 .Системи управлжня ягастю. Вимоги.
6. ДСТУ ISO 9004 - 2001.Системи управлжня яюстю. Настанови щодо полтшення
Д1ЯЛЬНОСЛ.
7. Кабан П., Вггкин Л. Загальн1 пщходи до впровадження системи менеджменту якосп в центральних органах виконавчоТ влади. // Стандартизац1я, сертифкацт, якють, №4 (11), 2000. С. 44-47.
8. Скрябина Н. Системы управления по требованиям международных стандартов // Персонал, №2/2000, С.38-42.
9. Друкер, Питер, Ф. Задачи менеджмента в XXI веке: Пер. с англ.: Уч.пос. - М.: Издательский дом «Вильяме», 2001. -272 с.
10. Панюков Д.С., Кирилюк. I.B. Проблеми теори оцжки д1яльност1 пращвниюв ДПС та Тх opraHie. // Бюджетно-податкова пол1тика в Укра'жк (Проблеми та перспективи розвитку. Зб1рник наукових праць за матер1алами науково-практичноТ конференци (2022 грудня 2001 року). - 1рпжь: Академ1я ДПС УкраУни, 2002. - С.550-552.
11. Воробйова I.B. EMfiipnHHi досл1дження критермв оцжки дтльносл пращвниюв ДПС та 'fx opraHie. // Бюджетно-податкова пол1тика в УкраТы. (Проблеми та перспективи розвитку). Збфник наукових праць за матер1алами науково-практичноТ конференци (20-22 фудня 2001 року). - 1ршнь: Академ1я ДПС УкраТни, 2002. - С.504-505.
12. Большой англо-русский словарь: Изд. 2-е исправл. и доп. / Авт.-сост. Н.В.Адамчик.-Мн.: Современ. литератор, 1999. - 1168 с.
13. Рач В.А. К построению моделей проектного менеджмента.// Управлжня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. - 2000. - №2(1). - С. 18-23.
Стаття надшшла до редакцш 25.10.2002 р.
УДК 65.032.12
Л.А. Вороная
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОЛОГИИ ПРОЕКТОВ В ОБУЧЕНИИ И УПРАВЛЕНИИ ПЕРСОНАЛОМ
Рассмотрена возможность применения методологии управления проектами для подготовки торговых и рекламных агентов. Описана трехуровневая модель подготовки, в основу которой заложен принцип движения маятника с расширяющейся зоной охвата. Ист. 2.
Трудно переоценить роль человека в развитии экономических отношений. Однако научные и статистические исследования показывают, что в современном обществе нет пока должного понимания этой роли, - человека как творца и главного потребителя произведенных благ. И сам человек зачастую принижает свое участие в развитии. Для постсоветского пространства и Украины в частности свойственно относить человеческий труд к одному из видов ресурсов наряду с финансовыми, энергетическими, материальными и сырьем. Такое отношение к человеку тормозит развитие общества и экономической мощи в целом.
Изменение экономических отношений, видов собственности, развитие рыночных методов хозяйствования приводит к принципиально другому подходу в использовании труда, к рождению новых профессий, изменению методов оплаты и стимулирования труда. В обучении новым специальностям наряду со знаниями предметной области уже требуется психологическая подготовка персонала, овладение персоналом приемами и методами ораторского искусства.
Сокращение времени подготовки и подготовка на основе практического овладения знаниями также является признаками развития рыночных механизмов. Знания по специальности необходимо приобретать за короткий
"Управлжня проектами та розвиток виробництва", 2002, № 1(4)
55
