CC BY
12
Совокупный критерий экономической безопасности - это один из элементов управленческого учета, который при правильном подходе может позволить более эффективно решать следующие задачи:
- объективно оценивать результаты коммерческой деятельности, комплексно выявлять неиспользуемые резервы, мобилизовывать их для повышения экономической эффективности производства в будущих плановых периодах, а также выявлять недостатки в работе и причины, достигать полного соответствия материального и морального стимулирования по результатам труда и качеству работы;
- прогнозировать показатели хозяйственной деятельности, научно обосновывать перспективные планы, оценивать ожидаемый уровень их выполнения;
- подготавливать информацию для принятия решений на всех уровнях управления предпринимательской структурой.
ЛИТЕРАТУРА
1. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность)./ Под редакцией Е.А. Олейникова. - М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1997. -288 с.
2. Пастернак-Таранущенко Г.А. Економ1чна безпека держави. Пщручник для оаб, що навчаються за фахом "Службовець державного управлшня"/ Пщ ред. проф. Б. Кравченка. - КиУв: 1нститут державного управлшня \ самоврядування при Кабжет! Мшютр1в УкраТни, 1994. - 140 с.
3. Гладченко Т.Н. Анализ экономической безопасности предпринимательской деятельности./ Сборник научных трудов ДонГАУ: «Организационный механизм развития экономики Донбасса»: серия «Экономика», т.И, вып. 3. - Донецк.: ДонГАУ, 2001.-С. 152-163.
Стаття надмшла до редакцм 21.10.2002 р.
удк 338.439:664.76
м.в. Остапчук, а.1. Рибак
проблеми проектного розвитку малих ПЩПРИеМСТВ по переробц1 зерна
Виявлеж основж проблеми проектного розвитку малих гпдприемств по переробц! зерна, яю полягають в нестач1 ¡нформаци про реальж потреби споживання готово!' продукцп' в певному репож УкраТни, вщсутносп нормованого параметричного ряду по продукгивносп устаткування малих пщприемств, наявноси ринку конкурентоспроможноТ продукцп тощо. Дж.4.
В Укра1>и нал1чуеться значна шыасть зернопереробних пщприемств, як1 можуть щор1чно виготовляти 7-8 млн. т. борошна, 6-8 млн. т. комбжорм1в та 2-3 млн. т. крутв. ГПдприемство продуктивнютю менше н1ж 100 т/добу вважають малопотужними, а б1льше н1ж 300 т/добу зерна - пщприемствами велико! продуктивность Пщприемства велико'! продуктивност1 мають розвинену технолопчну схему, сучасне високопродуктивне устаткування, що дозволяв вилучити з пшениц1 75 % борошна вищого сорту при теоретично можливому виход1 82,5 % (вм1ст крохмалисто! частки зерна) [2].
Пщприемства для переробки круп'яних культур забезпечують нормативний вихщ крутв, що становить для рису \ проса - 65 %, гречки - 67%, ячменю - 40% т.к М1н1-комб1кормов1 пщприемства завжди можуть давати якюну продукц1ю, яка "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2002, № 2(5) 147
повн'ютю може забезпечити ф1зюлог!чн1 потреби тварин за умови використання прем1шюв та БВД, що виготовляються спец'1ал1зованими пщприемствами.
Проте, за роки перебудови з'явилась та дуже поширилась тенденц1я проектування I будюництва малих пщприемств для переробки стьськогосподарськоТ продукцм, в тому числ1 мУ-млиыв, мЫ-крупорушок \ комб|'кормових пщприемств продуктивнютю 0,5-2,00 т/годину.
Однак ряд малих пщприемств збанкрутти, або працюють з дуже незначними прибутками через неконкурентоспроможнгсть. Основною причиною неконкурентоспроможност1 е недостатне обфунтування проектування та будщництва таких пщприемств. 3 визначеною продуктивнютю, тобто у визначенж продуктивное^ I мюця розташування малих пщприемств, е багато суперечностей.
Мал1 пщприемства вщр1зняються значно спрощеною технолопчною схемою, вщеутжетю деяких технолопчних операцт або значним Тх скороченням, значним зменшенням об'ем1в зерносховищ та залишюв сировини, скороченням транспортних мереж, зменшенням площ1 (об'ему) тощо [2,4]. Це приводить до зменшення виходу продукцм вищих сорлв, а в деяких випадках до збтьшення затрат енерпТ на виготовлення продукцм тощо.
Проте, як показуе доевщ експлуатацм' мтнмлижв, мжькрупорушок I комбкормових виробництв вони ¡нод'| устшно конкурують з пщприемствами високоТ продуктивное^ на споживчому ринку за рахунок зменшення транспортних затрат на придбання сировини, зменшенням витрат на реал1зац1ю готово! продукцм безпосереджм збутом вщходю виробництва (виавки, лушпиння тощо) споживачам - постачальникам сировини, яю використовують Ух на вщгод|'влю худоби [4]. При цьому значно зменшуються витрати на заробп"ну платню у зв'язку 31' скороченням науково-техжчного персоналу, обслуги та ¡нше.
Звюно, що в таких умовах е значна частка ризику, 'I для усшшноТ конкуренцм його треба запоб1гати або значно зменшити. Виршити ц1 суперечност!, тобто визначити конкурентоспроможнють пщприемств мало!' продуктивное^, можна ттьки на основ1 системного пщходу до анал!зу пщприемницькоТ д1яльност1 по запоб1ганню ризику банкрутства, тобто це може бути здмснено з використанням наукових метод1в прогнозу.
Виходячи з вищенаведеного, основною метою при проектуванж малих пщприемств е визначення економ1чноТ доцтьносп виробництва продукцм в даному репож на основ1 системного анал1зу цюТ проблеми.
Для досягнення даноТ мети треба розглянути та виркиити таю завдання.
1. Розглянути основж можливост1 та переваги системного пщходу до анал1зу технолопчно!' л ¡ни пщприемства.
2. Викласти основж засади бюнес-планування на основ1 системного пщходу.
3. Розглянути основи керування, визначити керук>м параметри та можпив1 керуюч! дм на вах р1внях об'екта керування (операцмному, дтьничному, пщприемницькому).
4. Визначити найбтьш доцтьну систему керування пщприемством у залежносп в1д продуктивное^ технолопчноТ Л1нП.
5. Визначити економ1чну доцтьнють запропонованих систем керування I б1знес планування.
Економнна спроможшсть пщприемства визначаеться багатьма чинниками, основними з яких можна вважати:
- стабтьнють функцюнування;
- конкурентоспроможжсть;
- ефективжеть системи керування;
- ¡нновацмна д1яльжсть (вклад капралу);
- вплив зовжшнього середовища;
- стратепчна концепц1я (перспектива розвитку);
- затрати виробництва (поточж, перспективна
На основ1 анал1зу перелмених фаютрв необхщно дати зведену економнну оцшку конкурентоспроможносл пщприемства, тобто визначити, чи може воно прибутково функцюнувати. На жаль, ильюсну оцжку впливу цих фактор1в не завжди вдаеться одержати. Одним ¡з метод1в одержання ц1еТ оцЫки можуть бути експертн! методи, яю здмснюють за певними правилами SWOT [3].
Застосовуваний для аналЬу ефективний ¡нструмент проектного менеджменту метод СВОТ (англ. SWOT) - сила (strenght), слабюсть (weekness), можливосл (opportunities) i погрози (threats) - е широко визнаним пщходом, що дозволяе провести стльне вивчення зовжшнього i внутршнього середовища. Застосовуючи метод СВОТ, вдаеться установити лтп зв'язку м1ж силою i слабюстю, що властив1 оргажзаци, i зовжшжми погрозами i можпивостями. Методолопя СВОТ припускав спочатку виявлення сильних i слабких CTopiH, а також погроз i можпивостей, i теля цього встановлення ланцюжюв зв'язюв м1ж ними, що надал1 можуть бути використаж для формулювання стратеги оргажзацм.
Експертними методами треба визначити попит на продукфю або pieeHb задоволення потреб у perioHi, за якими визначають виробничу потужнють пщприемства. Експертними методами визначити частку продукци пщприемства на загальному ринку в perioHi та прогноз ринку на перспективу. Вщповщь на ui запитання скорочуе частку ризику.
Оджею ¡з вимог при визначенж методичного пщходу, е вживання специф1чних умов функцюнування об'екта. Особливютю функцюнування малих пщприемств е забезпечення задоволення потреб населения обмеженого репону в певному вид! продукци.
Другою вимогою е знания досягнутого р1вня задоволення потреб у продукцп як основнот функци пщприемств, так i досягнутого науково-техжчного, економнного i соц1ального розвитку пщприемств.
Третьою вимогою виступае знания норматив!в задоволення потреб населения i пщприемств певного репону в певжй продукцп, а також прогнозу науково-техн много, оргажзацмного, економ1чного i со^ального розвитку пщприемств.
3 урахуванням особливостей функцюнування таких пщприемств по переробц! стьськогосподарськот сировини серед основних рекомендуеться мати таю нормативи:
- нормативи забезпечення задоволення потреб населения в певному вид! продукци для певного району;
- нормативи техжчного забезпечення пщприемств, оргажзацм, яю беруть участь у задоволенж потреб продукци населения репону з урахуванням конкурентоспроможност! продукци, що випускаеться;
- економмж нормативи, яю харакгеризують pieeHb економ1чного розвитку пщприемства в даному perioHi;
- соцгальж нормативи, яю харакгеризують pieeHb со^ального забезпечення пра^вниюв, трудових колектив!в пщприемств;
- р1вень матер1ально-техжчного забезпечення.
Практично повинна бути отримана вщповщь на питания - де, в якому Mia_ii i якоТ продуктивное^ можна проектувати мале пщприемство, виходячи з анал1зу специф1чних умов функцюнування, р1вня науково-техжчного, економ1чного, оргажзацмного i соц1ального розвитку, нормативного прогнозу споживання продукци.
У даному випадку нормативний прогноз виступае як нормативж вар1анти керування регюнальним в'щтворенням, яю вщповщають обраним тенденц1ям розвитку пщприемств на баз1 схвалених напрямюв науково-технмиого прогресу, ресурсних, оргажзацмних \ соц1ально-економ1чних обмежень. При зд1йсненж нормативного прогнозу велике значения придьпяеться вивченню динамжи росту населения, промисловоТ \ соц1альноУ ¡нфраструктури. При цьому оцжка прогнозованих норм I норматив1в повинна зд!йснюватися на баз1 конкретних умов.
Таким чином, мова йде про анал1з стввщношення юнуючого р1вня розвитку малих пщприемств у регюж, нормативного прогнозу \ конкретних умов розвитку. Враховуючи, що в цей час не може бути й мови про щеал розвитку мереж1 малих пщприемств, треба шукати компромю I ор1ентуватися не просто на "найкраще нормативне", "щеальне", а на "найкраще з можливого", тобто оптимального вар1анта розвитку.
Анал1з стввщношень юнуючого р1вня розвитку малих пщприемств (задоволення потреб науково-техннного, економ1чного, оргажзацмного 1 соцюльного розвитку), норматив1в розвитку зазначених напрямюв дозволяе виявити на пщприемств! суперечност1, у тому числ1 суперечност1 в систем! керування.
Питания визначення прюритетю вир1шення проблем ! суперечностей на кожному ¡ерарх1чному р1вн'| керування - складне, тому що воно пов'язане як ¡з наявжстю можпивостей (економ1чиих, науково-техжчних, оргажзацмних 1 соц1альних), так 1 з умшням кервниюв (менеджер1в) визначити головну проблему (проблеми), вир1шення якоТ дозволить пщготувати до виршення ¡нип проблеми I суперечност|'.
Важливу роль у реал1заци цього питания вид)грае знания наявних у пщприемствах ресурсе 1 бажання (х ефективного використання.
Одним ¡з напрямюв виршення цгеТ проблеми може бути проектування комб'1НОваиих пщприемств для виробництва борошна, крутв \ ком&кормю, що дозволяе скоротити каттальж витрати на буд1вництво допом1жних споруд, сховищ для сировини I готово! продукцн, устаткування для очищения сировини вщ дом!шок, загального транспортного устаткування тощо. Розробка нормованого параметричного ряду продуктивное^ малих пщприемств та вщповщного устаткування е також необхщною умовою зниження ризику при проектуванж малих пщприемств.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ивасенко Л.Л. Производство продукции пищевой и перерабатывающей промышленности в 2001 году // Хранение и переработка зерна, 2001, № 10. - С. 24-26.
2. КамЫський В.Д., Бабич М Б. Переробка та збер!гання стьськогосподарськоТ продукци. - Одеса, Аспект, 2000. - 460 с.
3. Словник-довщник з питань управлшня проектами /Бушуев С.Д. УкраТнська асоц!ац1я управлЫня проектами. - К.: Видавничий д1м "Деловая Украина", 2001. - 640 с.
4. Бабич М.Б., Рыбак А.1., Каминская Э.В. Повышение использования природных ресурсов зерна и расширение ассортимента готовой продукции // Хранение и переработка зерна, 2000, №9. - С. 41-42.
Статгя над|йшла до редакци 21.10.2002 р.
