CC BY
16
що i е загальною метою менеджменту. LJi напрямки формування ¡нформацм про витрати ц1лком сприяють виконанню функцм менеджменту, яю в економнжй л1тератур1 визначаються як види цтеспрямованоТ д1яльност1 щодо керованого об'екта, зумовлеж кооперац1ею i подтом прац1 серед управлЫського персоналу, при чому розрйняють поряд з основними фунщями (планування, контроль, координац1я, мотивац1я та iHiui) також i спец1альж, пов'язаж з управлжням окремими видами pecypciBTa процеав д1яльносп пщприемства [2, с,52].
Ця ¡нформацмна модель витрат, яка запропонована нами, цтком поеднуеться також з функц1ями мотиваци та стимулювання, яю передбачають розподт обсягу обов'язш, залежнють результате оплати вщ обсягу обов'язюв, вщповщальнють за неяюсну працю, правильне поеднання групових та особистих iHTepeciB. Так, ¡нформацт про витрати та вщхилення вщ використання прибутку Mix пщроздтами, тобто трудовими колективами пщприемства. HapemTi з'явиться можливють: пщвищувати обгрунтовангсть планування i прогнозування витрат; контролювати фактичж витрати в мгсцях fx утворення; заглиблювати економ1чний анал1з витрат;
об'еднувати контроль витрат з контролем дтльност1 пщроздтю пщприемства i (х кер1вництва;
встановлювати конкретну вщповщальнють за po3Mip i доцтьнють витрат, створювати реальну зацкавленють трудових колектив1в, виконавцщ i керюниюв в результатах роботи у галуз1 формування витрат, контролювати д1яльжсть в галуз1 формування витрат. приймати обгрунтоваж р1шення для регулювання витрат; реально здмснювати противитратний механизм керування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Герчикова I.H. Менеджмент. - М.: ЮНИТИ, 1994.
2. Завадський Й.С. Менеджмент, т.1. - КиТв: УкраУнсько-фшський ¡нститут менеджменту i 6i3Hecy, 1999.
3. Сафонова Т.О. Бухгалтерский облж у систем! комплексного управлЫня витратами виробництва. Автореферат дисертаци канд. екон. наук: 08.00.12. Москва, 1982. - 25 с.
Стаття надмшла до редакциТ 25.10 2001 р.
УДК 330.322.011:332.012.2
A.M. Мельник
БЕНЧМАРКШГОВИЙ AHAJ1I3 1НВЕСТИЩЙН01 ПРИВАБЛИВОСИ УКРАТНИ: РЕПОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
У статп сформульовано теоретико-методолопчж аспекти застосування бенчмаркшгового анал!зу для оцжки ¡нвестицмноТ привабливосгп perioHiB. Подано приклади щодо визначення контрольних показниюв та перел1ку po6iT, необхщних для його проведения. Визначено очжуваж результати вщ застосування даного методу. Рис 1., табл. 3, дж. 7.
Ефективжсть функцюнування нацюнальноТ економ1ки значною Mipoto залежить вщ р1вня соц1ально-економ1чного розвитку perioHiB, яю на сьогодж вщзначаються суттевою галузевою, територгёльною та функцюнальною диференц'|ац1ею. Саме з цих причин виникае гостра необх'щнють розробки полынки розвитку для кожного окремо взятого perioHy краТни.
Теоретичж дослщження науковцщ та HOBi методолопчж пщходи в систем! репонального розвитку дозволяють зробити висновок, що пол^ика соц1ально-
економнного розвитку регюну (адмЫютративна область) представляе собою формування цтей щодо розвитку продуктивних сил та забезпечення комплексного \ гарможйного його функцюнування з обг'рунтуванням оргажзацмних, економнних та ¡нституцмних важел1в ринкових перетворень. Вщповщно предметом д1яльност1 репональних владних структур щодо формування та реал1зацм ц1еТ полп-ики е визначення цтей розвитку вщповщних територ1альних соц1ально-економ1чних систем [1]. При цьому необхщно виробити методолопчний пщхщ, який дав би змогу адекватно оцЫити ¡снуючий стан та визначити актуальш цт1 розвитку з урахуванням вс1х особливостей регюну.
Як свщчать результати дослщжень на формування та реал^ацто пол ¡тики соц1ально-економ1чного розвитку репожв УкраТни впливають чотири групп чинниюв: державна репональна полп"ика; чинники, що реал^ують економнж вщносини в регюж (ринкова трансформа^я); природно-ресурсний та виробничий потенцгёл регюну; оргажзацмно-управлтсью чинники.
Перша група чинниюв - це база для досягнення соц1ально-економ1чних ц!лей. Чинники ¡нших груп мають подвмне призначення. 3 одного боку, вони е базою для досягнення соц1ально-економ1чних цтей, а з ¡ншого на певному етат виступають цтями сощально-економмного розвитку. Важливим методолопчним моментом в цьому процеа можна вважати те, що репональна полл"ика соц1ально-економ!чного розвитку не е складовою державно!' регюнальноТ пол ¡тики, а розробляеться на и основу виходячи з принципов та базових засад останньоТ [1].
Саме через це доцтьно розробити вщповщж мехажзми реал1заци политики соц1ально-економ!чного розвитку регюну (репонального розвитку), що мали б ринкову природу через:
забезпечення верховенства права;
гаранта економ1чних свобод;
економ1чну р1ВН1сть суб'екпв пщприемництва;
досягнення принципу репонального самофЫансування;
об'ективного впливу на перерозподтьж вщносини через бюджетну
систему;
лЫ1ю на партнерство в реал^ацм репонального потенц1алу; створення умов для конкуренци вах форм I метод1в власност1 Репональж фактори акгивкзацп економнного зростання за своею природою мають загальносустльне значения, осктьки впливають на ряд суттевих фактор1в: зростання зароб1тно1' плати, збтьшення можливостей споживання товар1в \ послуг, прирют фЫансування ¡нвестицм та ¡нше. Це важливо \ з точки зору нацюнальноТ безпеки держави, осктьки результативнють реформ посилюе тенденци державносп [2].
Вщомо, що розвиток будь-якоТ економки знаходиться в прямш залежносл вщ обсяпв ¡нвестування та ефективностП цього процесу. Досягнення економ1чного зростання, що залишаеться головною метою вах програм розвитку як на державному так \ на репональному рюнях, не можливе без нарощування фЫансово'Т пщтримки реального сектору економжи [3].
Виходячи з цього постае питания ¡нвестицшноТ привабливост1 територш УкраТни як передумови вкладення коитв ¡нвесторами у те чи ¡нше шдприемство певного регюну.
На сьогоджшнм день ¡снук>п аналп"ичж матер1али щодо визначення ¡нвестицмноТ привабливосп регюжв найбтыи повно представлен! у тематичжй доб1рц1 експерлв 1нституту Реформ пщ назвою " УкраТна - 2000. Рейтинг ¡нвестицтноТ привабливосл регюжв", головним результатом якого е побудова рейтингу ¡нвестицмноТ привабливосп регюжв УкраТни (табл. 1).[4]
Даж матер1али е зв1том про ¡нвестицмний мшат репожв УкраТни за пщсумками 2000 року, який пщготовлено у рамках проекту "Рейтинг ¡нвестицмноТ привабливосп репожв УкраТни". Метою проекту е сприяння покращанню ¡нвестицмного ктмату УкраТни шляхом регулярного можторингу регюнальних фактор1в ¡нвестицмноТ д1яльносп та визначення рейтингу ¡нвестицшноТ' привабливост1 репожв УкраТни. Автори звгу вказують, що юнують вагом1 аргументи на користь регюнального пщходу. У першу чергу, це - статистика ¡нвестицмноТ дтльностг Протягом останжх роюв найбтьцл обсяги ¡ноземних ¡нвестицм спрямовуються у пщприемства харчовоТ промисловосл та внутр'ииньоТ торпвл1. Тобто саме у т\ галуз1, яю практично р1вном!рно представлен! у структур! ус1Х регюнальних економ1к УкраТни. Вщтак, е пщстави говорити про конкурентна репожв за ¡нвестицтж ресурси. Вагомим пщтвердженням неоднорщносп ¡нвестицмного шмату репожв е характер територ1ального розподту ¡нвестиц|'й здмснених у нацюнальну економжу: на початок 2001 року майже три чверт! уах ¡ноземних ¡нвестицм залучено у пщприемства шести областей та мюта Киева.[4]
Маючи даж матер'1али рег'юнальж органи влади повинж використовувати Тх, як вказано вище, для покращення ¡нвестицмно'Т привабливосп регюну. Але постае питания яким саме, найбтьш ефективним, чином використати даж матер1али, з допомогою яких ¡нструмент здмснити Тх анал1з та для якоТ' конкретно!' мети.
На нашу думку одним з шлях1в виршення поставлених питань е використання метод1в маркетингу, а саме - бенчмарюнгу або пор1вняння економ1чноТ ефективностг
Бенчмарюнг в перше в прямому розумшж з'явився у 1972 роц1 в 1нститут1 стратегнного планування Кембриджу (США). Тод1 дослщницька I консалтингова оргажзац'ю Р1МБ (сприяння маркетинговм стратеги на прибуток), встановила, що для того, щоб знайти ефективне ршення в облает! конкуренци, необхщно знати кращий досв'щ ¡нших оргажзацм, котр'| мають устх у схожих умовах [5].
Взагал1 бенчмарюнг не е новим, осюльки вж здмснюеться у рамках конкурентного анал1зу, проте бенчмарюнг е бтьш деталгёованою, формал1зованою та впорядкованою функц1ею, жж пщхщ конкурентного аналгау, це необхщна функц1я устху любо! оргажзацм.
В залежност1 вщ цтей видтяють деюлька р1зновид1в бенчмарюнгу: внутршжй - ствставлення характеру \ якостч роботи оргажзацн або и пщрозд'тю на протяз1 певного часу (стосовно репожв, наприклад - пор1вняння показниюв ¡нвестицшно!' привабливост з показниками минулих перюд1в);
конкурентний - порюняння якостч роботи даноТ оргажзацм з м конкурентами (¡ншими регюнами). На практик таке пор1вняння проводиться постно, осюльки являеться найважпившою частиною стратеги б1знесу;
функц'юнальний (на р'юж окремоТ галуз!) - оц!нка позицн оргажзацм у галузях (харчова, стьське господарство, торпвля I т.д.). Це необхщно для пор1вняння власних затратно-результативних показниюв з аналопчними по характеру виконуваних робп- оргажзацтми. Однак потр'|бно проявити обережнють при ¡нтерпретаци даних, тому що под1бне ствставлення може виявитись в деяких випадках некоректним. Також зазначимо, що функц'юнальний анал1з може входити як до внутршнього так \ до конкурентного анал1зу, являючись Тх бтьш вузькою формою.
Таблиця 1
Рейтинг ¡нвестиц1йноТ привабливостч регюжв Укражи _ (станом на 1 гпвр1ччя 2000 року)_
Назва регюну Мюце Рейтинговий бал
(обласл)
Група "лщер1в"
м. КиТв 1 0,694
Донецька 2 0,421
Джпропетровська 3 0,406
Льв1вська 4 0,369
Запор!зька 5 0,367
Харювська 6 0,352
Група
"переел ¡дувач1 в"
Одеська 7 0,345
АР Крим 8 0,326
КиТвська 9 0,288
Полтавська 10 0,281
"Основний" масив
Чержвецька 11 0,276
Закарпатська 12 0,275
Волинська 13 0,270
МиколаТвська 14 0,269
Луганська 15 0,261
!вано-Франшська 16 0,260
Херсонська 17 0,255
Група "аутсайдер1в"
Терноптьська 18 0,208
Р'|вненська 19 0,205
Сумська 20 0,203
Юровоградська 21 0,200
Черкаська 22 0,200
Хмельницька 23 0,189
Вшницька 24 0,189
Чержпвська 25 0,188
Житомирська 26 0,187
Можливе застосування деяких вид'1в бенчмарюнгу, що виходять за рамки сфери дтльносл орган1зац|Т. Такого роду сгнвставлення називають бенчмарюнгом процеав.
За допомогою бенчмарюнгового анал1зу здмснюеться \ ¡ндикативне планування на середньо- та довгострокову перспективи [6].
1снуе досвщ використання бенчмарюнгу для визначення стратеги устху оргажзацм. При цьому в центр! уваги знаходяться таю питания, як: Котра оргажзац1я знаходиться на вершиж конкуренцм? Чому власна оргажзац!я не е кращою?
Що потр1бно змЫити або зберегти в оргажзацм, щоб стати кращим? Як впровадити вщповщну стратепю, щоб стати кращим? А загалом цт1 бенчмарюнгу виявляються у наступному: визначення конкурентоспроможносп оргажзацп та и слабких сторт;
усвщомлення необхщносп змЫ;
вщб1р ¡дей по кардинальному покращенню б!знес-процеав (та ¡нших процеав, що проходять в регюж та впливають на його стан);
виявлення найкращих прийом1в роботи для оргажзаци; розробка ¡нновацмних пщходш до удосконалення процеав; сприяння постанову цтьових показниюв якост1 роботи, що значно крану за поточж;
розробка нових прийомю пщвищення якост1 послуг, що надаються та ефекгивност! роботи;
переор1ентац1я корпоративно! культури та ментальное^ [6]. Сам процес бенчмарюнгу можна розбити на п'ять фаз. Визначення об'екта анал1зу. Тут необхщно встановити т1 об'екти, котр! можна дослщити з допомогою аналЬу показниюв д1яльност1 (табл.2).
1снуе можливють критично переглянути оргажзафю в цтому або п' окрем1 складов! частини. Б!льш того, необхщно вир'ниити, чи проводити аналгё з внутршньоТ або зовжшньот точки зору, наприклад з позици сприйняття кгиента. Надал!, цей ¡нструмент може бути застосовано при анал1з1 послуг, орюнтаци кл1ент1в, контрольних показниюв об'ем!в послуг 1 т.д. В принцип! немае жяких обмежень, кр!м тих, що випливають з потреб ктетчв та вимог само! оргажзаци [5].
Надаеться перевага у розгляд! тих аспектю д1яльност1, котр! мають найбтьший вплив. Оргажзаци необхщно враховувати, що воно не може порюнювати ефективжсть свое! д!яльност1 з будь-якою ¡ншою оргажза^ею ражше, жж воно введе своТ власн! ефективж та над!йж показники оцЫки д1яльност1 [6].
1. Виявлення партнер1в по анал1зу (табл. 2). Визначивши цкш, потр1бно розпочати пошук кращих оргажзац!й. Оргажзаци, що пщходять повинж бути не ттьки першокласними сам! по соб1, але й мати по можливосл високу стутнь ствставлення з власною оргажзац!ею. Для пошуку зразковоТ оргажзаци використовуеться комплексний пщхщ. Цей процес включае наступи! етапи:
поверхневий перегляд. На цш стади зд!йснюють огляд наявних джерел ¡нформаци, а також збирають вже доступы дан!;
приведения до порядку. У ц!й фаз1, приймаючи до уваги подалыиу ¡нформац!ю, детально описують наявн! до цього моменту вщомост!;
виб!р кращих, тобто виб!р партнер®, котр! визнан! як так! , що пщходять для анал!зу.
Також можна на основ! наявних з!браних чи середньо статичних показниюв створити ппотетичну оргажза^ю, по показниках якоТ в подальшому будуть зд!йснюватись анал!тичн! пор!вняння.
У якост! джерел ¡нформаци пропонуються: зв!ти про д!яльн!сть оргашзацм, журнали, книги, бази даних, перелт орган!зац!й, д!лов! зв'язки, консалтингов! компанп, спец!ал!зован! конференций сем!нари, союзи, дослщницью заклади, спе^алюти та ¡ниш.
2. Зб!р ¡нформаци. Ця фаза включае не ттьки зб1р яюсних даних, але й вивчення/описання змюту прац1, процес!в чи фактор!в, котр! пояснюють продуктивнють. Зб1р ¡нформацП' включае наступи! пщ задач!: концепц!я опитувальних лиспв, котра вм!щае визначення та пояснения, пщб!р ¡нформаци про власну оргажзафю (SWOT-aнaлiз), зб!р фаючв про партнера по анал!зу, використання додаткових джерел, документальне оформления ¡нформаци, перев1рка наявних даних, для того, щоб гарантувати Тх признания \ прийияття вщповщальносп кер1вними працюниками, як у влао-пй оргажзаци, так 1 у партнер1в по аналЬу.
3. Аналй ¡нформацп. Цей крок висувае найвиищ вимоги до творчих та аналаичних зд1бностей учасниюв аналкзу. АналЬувати означае не ттьки усвщомлювати под1бнють та розбжносп, але й розум!ти Тх взаемозв'язки. Кр1м цього, потр1бно виявити впливи, котр1 можуть ускладнити пор1вняння та фальсифшувати результати. Тут можна запролонувати наступи! дм: впорядкування \ сп!вставлення отриманих даних; контроль якосп ¡нформацмних матер!ал!в; нагляд за здмснюючими вплив факторами, котр| можуть схибити порюняння; виявлення недолмв у робот! в пор1внянж з кращими методами; розумЫня причин, котр! зумовлюють ¡снування недолжге; проведения анал!зу, з допомогою котрого можна вибрати м!ж зд!йсненням д!яльност! за рахунок власних ресурав або залучених при сумжв! вщносно деяких пщрозд!л!в або процеав.
4. Цтеспрямоване впровадження в життя отриманих в!домостей. П'ята стад!я заключав в соб! не т!льки впровадження розроблених можливостей покращення, але й подалыиий розвиток оргажзаци, щоб протистояти майбутжм ситуац!ям. Мова йде не ттьки про те, щоб коп!ювати досягнення кращих оргажзацм, вони також повинж слугувати стимулом для подальшого ¡нновац!йного розвитку власноТ оргажзаинйно'Т структури - ¡накше анал!з перетвориться в стратепю переможеного. Виявлений потенц!ал для покращення необхщно реал!зовувати через конкретж м!роприемства. При цьому необхщно визначити чи пщходять отриман! дан! до звичайного планування, чи потр!бна корЫна переор!ентац1я.
Таблиця 2
Пропонований орюнтовний перел!к показниюв для проведения бенчмарюнгового
анал!зу у сфер1 залучення ¡нвестиц!йних ресурав репональними органами _влади*_
Види анал!зу Об'екти дослщження Можлив! партнери
Внутршнт Динамка впливу фактор1в на залучення ¡нвестиций Оцшка економ!чного та соц!ального ефекту вщ ¡нвестицш Зменшення ризику ¡нвестицм Оптим|'зац!я розпод'ту ¡нвестиц!й Впровадження ново! системи планування та управл!ння процесом сприяння ¡нвестуванню в економку регюну Оптим!зац!я пол!тики залучення ¡нвестор1в Галузев1 ¡нвестицм в рег1он! Галузева кооперащя в залученн! ¡нвестицм Методолопчне та ¡нформацмне сприяння розвитку пщприемств регюну Впровадження (пщвищення ефективност!) рекламних заход!в (РиЫю (^¡айопэ) щодо залучення потенц!йних ¡нвестор!в, та заход!в щодо Тх ¡нформацмноТ пщтримки Покращення системи взаемозв'язюв з ¡нвесторами п!сля залучення Тх ¡нвестицм Власний репон та установи, пщприемства ! оргажзацм регюну, ¡нвестори репону та !нш!
Конкурентний 1нш1 репони (в т.ч. й закордонж), Тхж установи, пщприемства! оргажзацм, ¡нвестори та ¡нш! Власний або ¡нш! репони (в т.ч. й закордонж), Тхш установи, пщприемства! оргажзацм, ¡нвестори та !нил
Функц!ональний
□ - даний перел'|к не е абсолютним та носить рекомендац!йний характер
Таке цтеспрямоване ¡нновац|'йне впровадження означав: роздуми про наслщки анал1зу; надання звп"у про результати зацтавленим особам; виявлення можливостей покращення; ув'язка з звичайним планом робп- оргаызаци; розробка плану вттення необхщних змЫ; вттення плану в життя; розумЫня аналкзу як безперервного процесу; використання результате для подальшого розвитку. Необхщно також здмснювати контроль за процесом та повторения анал1зу. Контроль за процесом при впровадженш результат^ анал!зу проходить у двох площинах: по-перше, можна слщкувати за розвитком встановлених оцжочних показниюв результате роботи оргажзацм ¡, по-друге, необхщно перев1ряти досягнення пром1жних цтей та дотримання плаыв по ресурсам та термшам.
Сьогодж методи та процеси пщдаються поспйним змжам. Те, що ще недавно було найкращим досягненням, швидко стане стандартом. Тому потр|бно регулярно перев1ряти, чи мають ще силу виявлеж найкраии показники. Виходячи з цього, бенчмарюнговий аналкз - це не одноразова Д1Я, в1н повинен бути формально встановлений в оргажзацн у якост функцп ( мати цикл1чний характер (рис.1) [6]. Як правило, затрати на анал1з теля його впровадження значно знижуються:
ствробп"ники проникаються дов1рою до такого ¡нструменту, як бенчмарюнговий анализ;
були зав'язаж контакти з порюнювальними оргажзац1ями, котр1 можна пщтримувати посередництвом регулярного обмЫу. При цьому необхщно ттьки слщкувати, чи не з'явились нов1 кращ| оргажзацм;
вщом1 важлив1 джерела ¡нформац'н, вже ¡снуе база даних, котру необхщно ттьки поповнювати.
Передумовою оптимального використання цих даних е деталйоване \ систематичне документування вах попереджх вщомостей по бенчмарюнговому анал1зу [5].
З'ясувавши яким чином необхщно використовувати такий ¡нструмент як бенчмарюнговий анал1з, торкнемось також \ дектька його оргажзацтних моментга. Так, наприклад, який саме особовий склад (яю спец1алюти) повинен брати участь у проведены анал1зу та яю роботи необхщно провести в процеа анал1зу. Стосовно першого, це питания виршуеться виходячи з теми аналйу та питань яю запропоновано проанал1зувати. Проектний менеджер, призначений для кер1вництва проектом на св1й розеуд вибирае перелк спец1алют1в, знания котрих будуть необхщж у проведены аналЬу, погоджуючи Тх з зацжавленими особами. При чому, спецгёлюти можуть бути як з власноТ' оргажзацн так I залученими з ¡нших оргажзацм.
Вщносно роб1т, яю повинж бути проведен! пщ час анал1зу, то !'х загальний перелж I послщовжсть визначеж науковцями та мютять вю1м етатв, кожен з яких складаеться з вщ 2 до 5 кроюв.
Очжуваним результатом запропонованого нами пщходу е загальне покращення сприянню ¡нвестицшжй дюльносл з боку репональних оргажв влади, Тх перехщ до новоТ концепцн регюнального управлЫня, що дмсно базуватиметься на ринкових засадах. Запровадження бенчмарюнгового анал1зу до оцжки ¡нвестицмноТ' привабливост'|, забезпечить методологмну основу для проведения заход1в щодо покращення швестицмноТ привабливосп регюжв ¡, внаслщок цього пщвищить ефективнють дтльност! репональних оргажв влади у даному напрямку.
Планування проекту
Визначення стратегнних нал/пр'щ, потреб ¡нвестор1в, очжувань, \ критичних фактора устху
Впровадження змж
Визначення ц1лей змж, прийняття р1шення стосовно процесу змш, вщстеження прогресу та передача ¡нформаци
Анал1з даних
Анал13 недолмв роботи використання напрацьованих щей
Рис. 1. Схематичне зображення бенчмарюнгу як безперервного процесу (функцй оргажзацн)
Також наслщком повинна стати змЫа структури джерел ¡нвестування певних сфер та галузей д1яльност|', спочатку на р1вж репожв, що пот|'м, поступово, ¡з законодавчою I оргажзацмною пщтримкою держави, отримае I загальнодержавний характер (табл. 3 [7]).
Таблиця 3
Переор1ентац1я державного ¡нвестування в УкраТж: роль державних та приватних
¡нвестиц1й в еконо!Упчжй д1яльност!
Джерела ¡нвестування Наявний стан розподшу фжансування сфер д1яльност1 за рахунок державних 1 приватних джерел ¡нвестування Розпод'т сфер фЫансування за рахунок державних та приватних джерел ¡нвестування в бшьш ринково ор|'ентоважй економщ1 УкраТни (середньо термжова перспектива)
Тшьки державж Оборона Охорона законное^ та прав Освгга Охорона здоров'я Охорона навколишнього середовища Виробництво, передача та розподш енергн Районне опалення Водопостачання 1 канал13ацн Транспортна ¡нфраструктура (автомобтьж шляхи, зал1зниц1, порти, аеропорти, метрополп-ени) Телекомун/кацм (кр1м сотово) телефонп) Вупльна промисловють 1нша промислов1сть Оборона Охорона законное^ та прав Освп-а (особливо загальна) Охорона здоров'я ( основний р1вень, профшактичн; заходи) Охорона навколишнього середовища Передача енерги
Продовження таблиц! 3
Джерела ¡нвестуван-ня Наявний стан розподшу фжансування . сфер д1яльносп за рахунок державних i приватних джерел швестування Розподш сфер фжансування за рахунок державних та приватних джерел ¡нвестування в бшьш ринково ор1ентоважй економщ! Украши (середньо термшова перспектива)
Державж та приватж (переважно державно Буд|вництв0 Банки, страхування Виробництво Конструювання Стьське господарство Стьськогосподарське виробництво Зрошення (системи та oKpeMi конструкцп) Перевезення вантажв Мюький громадський транспорт Сотова телефон ¡я Виробництво енергп та п розподш Районне опалення Водопостачання \ канал!зацн Зрошувальж системи Транспортна ¡нфраструктура (автомобтьж шляхи, залюниц1, порти, аеропорти, метрополтени) Телекомужкацп ( кр1м сотовоТ та радю телефони')
Приватж та державж (переважно приватна Торпвля Охорона здоров'я ( р!зж р1вн'| та особлив! види) Стьськогосподарська ¡нфраструктура (ринкова 1нформац1я, реструктуризащя, вироблення стандарте та ¡нше) Транспортне обслуговування (повпряне, аеропорти, залйниц!, метропол1тени) Вупльна промисловють Буд1вництво Банки, страхування
Тшьки приватж Стьське господарство Сшьськогосподарське виробництво Окрем1 конструкцп зрошення (для окремих господарств) Транспортне обслуговування (дороги, порти) Вантажж перевезення Сотова та радю телефонт М1ський громадський транспорт Виробництво Конструювання 1нша промисловють Торпвля
Л1ТЕРАТУРА
1. Методология формування та мехажзми реал!заци пол ¡тики соц!ально-економмного розвитку репону/ Володимир Павлов// Репональна економ1ка.-2001.-№1- С.18.
2. Ринков! мехажзми репонального управлжня/ Мар'ян Надолшжи, Олександр Мошенець// Репональна економжа-2001 .-№1.- С.7-17.
3. 1нвестиц1йний шмат: сучасний стан та перспективи/ Шовкалюк B.C.// Можторинг ¡нвестицмноТ дяльносгп в УкраТж.-2000.-№1 - С.32-33.
4. УкраТна- 2000. Рейтинг ¡нвестицмно'! привабливосп регюнв//Економмж есе. - Випуск 2 (10).-1нститут реформ. - КиГв,2001.
5. Бенчмаркинг как функция маркетинговых исследований/ Г.Л. Багиев, Е.Л.Богданова.— http:// www.marketing.spb.ru/read/m9/14.htm
6. Сравнительный анализ эффективности предприятий как инструмент стратегического планирования/ Дидерик Ритвельд, Владимир Качалин// Международный журнал «Проблемы теории и практики управления»,- http.//www.ptpu.ru/issues/3_00/7_3_00.htm
7. Ukraine Public Investment Review. - May 30, 1997. - Report No. 16399-UA. Document of the World Bank.
Стаття надмшла до редакцм'1 29.10.2001 р.
