Дослідження ефективності функціонування економіки регіону в проектах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 332.1

B.I. Польшаков, I.A. Косач

ДОСШДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦЮНУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ РЕГ10НУ В ПРОЕКТАХ

Розглянуто 0CH0BHi аспекти дослщження ефективносп функцюнування економки регюну на приклад! економжи Чершпвськси облает:. Рис.2, табл.5, дж.4.

Сьогодн! в УкраТш' виникае багато проблем, пов'язаних з управлжням регюнами, адже дослщженню репональноТ економки ражше придтялось недостатньо уваги. Тому в сучасних умовах необхщна розробка ц'теспрямованоТ та науково-обгрунтованоТ соц!ально-економ1чно'1 пол1тики, об'ектом яко!" повинж стати репони. Чим краще буде д1яти система управлЫня та господарювання в кожному perioHi, тим бтьш тюними стануть м1жрегюнальж ринков1 зв'язки у процесах поглиблення спекал¡зацп та ¡нтеграци, тим швидше змщже держава та пщвищиться р1вень життя народу.

Розглянемо сутн1сть поняття "репон" в сучасжй регюнальжй економщг

Регюн - це область, район, що в1др1зняеться вд ¡нших областей сукупнютю природних i (або) ¡сторично сформованих, вщносно стмких економко-географ|чних та ¡нших особливостей, яю часто поеднуються з особливостями нацюнального складу населения.

Регюн - це частина територи краТни, цт'юна ланка сусп'тьного господарства, що видтяеться спецгал1зацюю, комплексною, пропорцтнютю розвитку виробництв та ¡нфраструктури[2].

Структуру регюну можна розглядати з р1зних точок зору: економнноТ, соц1ально1, духовно!', природно-ресурсно'1, ¡нституцюнальноТ. PerioH мае так звану полютруктуржеть, тобто р1зномажтнгсть структурно'!' оргажзацн. Схема функцюнування регюну вкпючае в себе три взаемопов'язаних блоки:

- економка;

- населения;

- природне середовище.

В радянсью часи окремий репон являв собою перш за все частину нацюнальноТ економжи (единого народногосподарського комплексу) та в значно меньшй Mipi - економнну пщсистему або так званий регюнально господарський комплекс. BHyTpiuiHi матер1альж та ф1нансов1 зв'язки репону були значно слабил за зовн1шн1, що регулювались загальнодержавним плануванням yeix сфер д1яльносл: виробництва, матер1ально-техжчного забезпечення та збуту, розподту та використання трудових pecypciB, фЫанав. 1з становлениям ринково'1 економжи кожей репон стае економ1чною тдсистемою ¡з значно взаемозв'язаними основними елементами. МЬкрегюнальний обмЫ здмснюеться тепер на ринковм основ!, тому репон як ринок зазнае впливу зовжшжх конкуруючих та доповнюючих одне одного ринш ToeapiB, npaqi та капралу.

Ринкова економша створюе HOBi можливосп для розвитку продуктивних сил, виробничих вщносин в perioHi за допомогою таких фактор'ю:

- стимулювання розвитку виробництва продукцм, яка визнана ринком сусптьно необхщною, економ1чно вигщною i соц1ально виправданою;

- створення умов для втьного вибору партнер1в i формування найбтьш рацюнальних схем торгово-економ1чних i виробничих зв'язш та залежностей,

- стимулювання ¡нновац1й, яю забезпечують перехщ до нових технолопчних систем i високопродуктивно! технжи;

- поеднання втьного вибору соц1ально-економнних i техжко-технолопчних напрям1в розвитку виробництва з високою вщповщальнгстю за oniKyeaHi результати функцюнування та можлив!' наслщки.

Якщо розглядати елементи та зв'язки регюнального економ!чного мехажзму з точки зору планово'!' та ринковоТ економжи, можна зробити висновок: при переход! економжи репону до ринкових вщносин змЫюються сутнють i сила зв'язюв Mix элементами регюнального мехажзму та зовжшньоеконом1чного середовища, а саме: федеральними регулюючими системами, економжами шших perioHiB та свгговими ринками.

На рис. 1 зображена система вщтворення процеав, що здмснюються в perioHi: вщтворення регюнального продукту, капталу, природних pecypciB i таке ¡нше. Бона охоплюе також рух матер1альних та фЫансових потоюв м1ж основними суб'ектами економ1ки репону: пщприемствами, домашжми господарствами, державними установами та оргажзац'тми.

Вщносини м1ж репоном та зовжшжм середовищем е переважно торговими, хоча за останжй час репони стають безпосереджми учасниками м1жрепонального та мЬкнародного ринюв кредитних pecypciB та цжних nanepie. В табл.1 представлена сила зв'язюв м1ж основними суб'ектами репональнот д1яльност1 за командно-адмНстративноТ та ринково!" системи.

Таблиця 1

Оцжка характеру зв'язшв регюнального економтного мехажзму

Тип зв'язку Адм1шстративно-планова економша Перех'щна економша

Виробництво - юнцеве споживання середнш середнш

Виробництво - валове накопичення (валове накопичення - виробництво) слабкий/сильний слабкий/сильний

Виробництво - зайнят)сть (зайнятють -виробництво) середнм/сильний сильний/сильний

Виробництво - доходи (доходи/виробництво) середнш сильний

Зайнятють - доходи сильний сильний

Доходи - населения сильний сильний

Доходи - юнцеве споживання середн1и сильний

Доходи - валове накопичення середнш сильний

Населения - юнцеве споживання середнш сильнии

Населения - валове накопичення слабкий середнш

Зайнятють - населения (населення-зайнятють) сильний сильний

Виробництво - природне середовище (природне середовище - виробництво) слабкий/сильний сильний/сильний

Природне середовище - доходи слабкий середнш

Валове накопичення - природне середовище середнш слабкий

Природне середовище - населения середнш середнш

Виробництво - м1жрегюнальний та зовншньоеконом1чний обмж сильний сильний

М'жрегюнальний та зовшшньоеконом1чний обмж - юнцеве споживання сильний середнш

1\/Нжрепональний та зовжшньоеконом1чний обмж - валове накопичення сильний середжй

Населения - м1жрепональний та зовн'1шньоеконом'1чний обм'ж слабкий середнш

Продовження таблиц! 1

Державж регулююч1 системи -виробництво сильнии середнж

Державж регулююч! системи - доходи сильнии сильний

Державж регулююч1 системи - валове накопичення сильнии середжй

Державж регулююч1 системи - природне середовище (природне середовище -державж регулююч! системи) сильний/слабкий середжй/середнш

Системно-д1агностичний анал1з е фундаментом будь-якого репонального дослщження. 3 одного боку, в1н ставить за мету вивчення сощальних процеав у регюж, а з ¡ншого - глибоке дослщження економжи та м провщних галузей. Найб'тьш характерною рисою ефективност1 репонального господарювання е П зв'язки з рюнем економ1чного розвитку репону.

Дослщження ефективност!' функцюнування економжи репону проведемо на приклад1 ЧержпвськоГ области Основж напрямки дослщження включають: анал13 галузевоТ структури репону, оц1нку вщкритосп та спекал ¡зацп репону.

Анал1з галузевоТ структури репону вщображае внутршньорайонний подт прац) м1ж галузями 1 виробництвами.

Проанал1зуемо галузеву структуру виробництва на основ1 показниюв випуску продукцп як базового показника (табл. 2).

Як видно з таблицу провщну роль в економМ ЧернИвського репону вщ1грае харчова промисловють (1022 млн.грн або 41 % у загальному випуску продукцп промисловостО.

Таблиця 2

Структура виробництва продукцп по Чержпвськш облас-п

Вид продукцп Виробництво продукцп за 2000р. (у Д1ючих цшах) Темпи приросту, зниження (-) (у пор1внянних цжах), %

тис.грн у % до загального обсягу 2000р.до 1999р.

Електроенергетика 112528,1 4,6 -1,6

Паливна промисловють 501685,5 20,3 0,4

Чорна металурпя 11187,0 0,5 25,4

Х1м1чна промисловють 131105,9 5,3 25,4

Машинобудування та металообробка 248346,7 10,0 21,5

Деревообробна та целюлозно- паперова промисловють 245529,0 9,9 3,5

Промисловють будь вельних матер1ал1в 6732,4 0,3 -40,6

Легка промисловють 145030,1 5,8 71,3

Харчова промисловють 1022045,8 41,3 43,0

Борошномельно- круп'яна 1 комбжормова промисловють 38923,5 1,6 3,2

Медична промисловють 3926,8 0,2 6,3

Пол'|графмна промисловють 3528,5 0,1 43,7

1нш'| виробництва 2524,8 0,1 19,4

По област1 2473094,1 100 19,1

ю

о

Державна

Рис.1. Система зв'язюв м1ж елементами регюнальноТ системи

X X

а

1 о о я о- а

яюсть ¡нформування населения про д1яльжсть репонапьних та мгсцевих оргажзацш

характер зв'язюв державних структур I населения репону

X

о ™

ф а

>ч

н х

а

м

о а

о

X У

г о

X

о

а>

(

о

X

л с я

'¡Г

о

о

X

¡£ X

а о

X

*

2

К а с л х

X

ш о

X о О

>х

X к

X м X

о X

ж о 5 а> ц

с; X ш

с (О и

г я

о X

к

заинялсть, М1жетн1чн( вщносини, р1вень життя

>ч X

о с о

" 5 щ ш * о. а -Ю ® о

О £ а. 2

° £ О. 2

О а

О.

г х

о .й

О- £

5 О

ш

створення систем балансових ртнянь на основ1 розрахунку коефщ1ент1в кореляци для репону

зведення до системи даних економиного можторингу

о

о Ц

т (б

С X я

я X ю о X 0>

га ь

о. о

X с

ш

розвиток фшансовоТ системи, зовшшньоеконом1Чних зв'язюв

розвиток транспорту, зв'язку, торпвш

розвиток промисловост! \ АПК

X

о

0) о.

IX

X X (б

со >»

X

о

ъ

х

>ч -8-

'ь

о г ш £

Н ^

-8-а>

X

о

Я! 2

Ф &

О

о о.

X >>

х 1

Г .2

а>

а

о

о «

•&1 а ? о =

•с я

еколопчна географ'|чна репонал1зац|'я

географине положения

Поряд ¡з системою традиц1йних показниюв для анализу галузевот струкгури регюну слщ використовувати мЬкгалузевий баланс виробництва \ розпод1лу продукцн (на баз1 модел1 витрати-випуск В.Леонтьева), методолопчно та ¡нформацЖно сумюних з м1жгалузевим балансом краТни, для прогнозування -динамнну модель м1жгалузевого балансу з елементами оптим1зацп.

1ншими показниками, що характеризуют стан економжи регюну, е показники вщкритосп [1]. Стугннь вщкритосп регюну характеризуеться вщношенням обсягу товарообм|'ну до обсягу виробленого продукту. Для аналйу економжи за окремими галузями використовуються таю коефщенти, що зв'язують м1ж собою вв13 (уу), вив|'з (V) та виробництво (я):

Коефщюнт вивозу: у - — .

V Я

Коефщент ввозу: у„ - —-—.

д- V + н>

Коефщюнт товарообмЫу: = ^^ .

Я

Для економжи ЧернлвськоУ област 2000 року ц1 показники наведет в таблиц! 3:

Таблица 3

Коефщ1енти вщкритост1 для ЧернИвськоТ области

Видобувна галузь Промислов1сть та послуги В цтому по облас-п

КоефМент вивозу 2,7 % 33 % 27 %

Коефщюнт ввозу 7,7 % 39,8 % 32 %

Коефщ1ент товарообмЫу 11 % 77 % 60%

Значения коефщ!ент1в вивозу та ввозу повинно знаходитись у пром(жку [0;1], значения коефщюнта товарообмЫу може перевищувати 1. Як видно з таблицу високу М1жрепональну товаржсть мае галузь промисловост1 та послуг (коефщюнт товарообмЫу становить 77%), найбтьш замкнений регюнальний баланс у видобувжй галузь

Портняемо показники в1дкритост1 Чержпвсько! област з цими ж показниками для ЖитомирськоТ, Черкасько! та РщненськоТ областей. Ц1 облаем схож! м1ж собою за площею територи, чисельжстю населения та р1внем розвитку.

Пюля проведения необхщних розрахунюв були отримаж таю результати (табл. 4). Як видно з таблицу найбшьшу вщкритють мають Чержпвська та Черкаська област1 (в'щповщно 60% та 78%). Товарообмж Р1вненськоТ облает! найнижчий - 39%. Найвищий коефщент товарообмжу по УкраТж - 97% - мае КиТвська область, тому областям, що аналюуються, необхщно надал1 розвивати промислово-виробничий потенц1ал для досягнення бтьш високого р1вня.

АналЬ комплексност! розвитку господарств регюжв потребуе визначення Тх спец1ал1зацн. Спец1ал1зацт регюжв на виробництв'| певних вид'щ продукцм 1 розвитку вщповщних галузей е важпивим чинником зростання ефективност1 сусп'тьного виробництва. В одних випадках вона залежить вщ природних умов, в ¡нших - в1д доцтьноУ д1яльност! людини.

Таблиця 4

Даж для пор1вняльного анал!'зу вщкритосп областей

Назва обласл Коефщ1ент ввозу, % Коефщ^ент вивозу, % Товарообмж, %

Чержпвська 32 27 60

Житомирська 36,9 28,7 48

Р1вненська 19,5 19 39

Черкаська 35 40,1 78

Для характеристики poni галуз! репону в нацюнальжй економщ) застосовуються коефщ1енти локал!зацп або спец'/ал'яацп виробництва:

де: qif.~ обсяг випуску i-тоТ галуз1 в perioHi г;

q,~ загальний обсяг випуску i-тоТ галуз1 у краТж; Qr-обсяг валового випуску у perioHi; Q - обсяг валового виробництва у KpaiHi [1].

Чим бтыие значения цього коеф!ц)ента, тим бтьше концентрац'т (або локалйацЫ) дано!' галуз1 в perioHi. Якщо Kir >1, то локал1зац1я галуз1 в perioni перевищуе середню долю даноТ галуз1 у валовому випуску краТни.

Проведений анал1з св'щчить про: найвищ'| коефУенти локал1заци (бтьил за 1) по ЧернИвсьш обласп мають харчова, легка, борошномельно-круп'яна, xiMiHHa та деревообробна промисловосп, тому ц1 галуз! можуть вважатися галузями спец!ал1зацн ЧержпвськоТ обласп (табл. 5).

Таблиця 5

Коефщ1енти локаж'зацп для ЧернИвсько? област1

Галузь КоефМент локалЬаци

Електроенергетика 0,37

Паливна промисловють 0,203

Хш'чна промисловють 0,89

Машинобудування та металообробка 0,74

Деревообробна та целюлозно-паперова 4,6

Промисловють будщельних MaTepianiB 0,1

Легка промисловють 3,6

Харчова промисловють 2,45

Борошномельно-круп'яна 1,04

Медична промисловють 0,14

Дослщження економжи Чержпвсько! облает! дае можливють зробити висновки: необхщно звернути увагу на подальший розвиток харчово! промисловост1, паливнот, xiMisHoT, легко! та машинобудування як домжуючих у галузевш структур!. Коефщгёнти вщкритост1 невисою, але !х зростання буде залежати перш за все вщ покращання економнних зв'язюв з ¡ншими областями УкраТни.

М|ж репонами е певж в'щм'/нност! у р!внях економнного розвитку. Це обумовлено д1ею таких чинниюв, як вщмжнють у природних ресурсах, чисельжсть населения, ¡сторичний розвиток економ1ки. Зближення piBHiB економ1чного розвитку periOHie необхщно розглядати як тенденц1ю подальшоТ

пол ¡тики держави. Необхщна ефективна спец1ал1зац1я за умови рацюнального використання м1сцевих ресурав та розвитку м1жрайонних зв'язюв, тому треба враховувати специфжу кожного репону на основ1 поглибленого економмного анал1зу його можливостей 1' особливостей.

Необхщна активна державна пол^ика спрямована на розвиток регюжв, тому що функцюнування репональних економ1чних систем не може здмснюватись лише на основ1 ринкового саморегулювання [2].

Невтручання держави неминуче призведе до зростання протир1ч, що здатш зруйнувати цт1снють нацюнальноТ економжи та суспшьства. Без розв'язання репональних проблем неможливо досягнути прюритетних цшей, а саме. поено! зайнятосп, покращення якост життя, справедливого розподту доходов, стаб1льного економ1чного росту.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов. - М.: ГУ ВШЭ, 2000.-495 с.

2. Стеченко Д.М. Управлжня репональним розвитком: Навч. поаб. - К.: Вища шк., 2000. -223 с.

3. Стеченко Д.М. Розмщення продуктивних сил \ репонал1стика - К.: Вжар, 2001 р. - 377 с.

4. Соц1ально-економ1чне становище ЧернтвськоУ обласл: Статистичний довщник.-Чернтв, 2001р.

Стаття иад1йшла до редакци 21.10.2002 р

УДК 338.26.015:51:69

Ю.Н.Тесля, О.Н.Донец, Аль-Шукри Фатхи Мохаммед Ахмед

ПРОБЛЕМЫ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫХ ПРОГРАММНЫХ СРЕДСТВ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ ПРИ СТРОИТЕЛЬСТВЕ СЛОЖНЫХ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ

Изложены особенности применения методологии управления проектами для совершенствования энергетического строительства. Даны рекомендации по применению современных методов проектирования информационных систем и технологий на предприятиях энергетического строительства. Ист.5.

По мере завершения срока эксплуатации существующих энергоблоков на атомных электростанциях (АЭС) необходимо будет вводить новые | энергетические мощности. Несмотря на все возражения против АЭС, пока не! существует других альтернатив в обеспечении государства энергоресурсами. Как показывает мировой опыт, период от начала строительства АЭС и до пуска первого энергоблока не может быть меньше 8-10 лет. Исходя из того, что серийный пуск энергоблоков на отечественных АЭС пришелся на 80-е годы, уже в начале нового столетия необходимо приступать к реализации новых государственных энергетических программ.

Переход организаций, занятых строительством сложных энергетических объектов, к новым условиям хозяйствования, изменениям форм собственности, отношений между предприятиями и государственными органами, появлению новых экономических структур, свойственных странам рыночной экономики, нестабильность законодательства повлияли на системы планирования, учета и отчетности предприятий энергетического строительства, выдвинули ряд