CC BY
7
УДК 343.82
К. Б. Марисюк
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримшального права i процесу Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", marysyuk@i.ua
В. С. Канщр
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримшального права i процесу Нацiонального ушверситету '^BiB^^ полггехшка", kancir_01@ukr.net
ОСОБЛИВОСТ1 ОСОБИ НЕПОВНОЛ1ТНЬОГО КОРИСЛИВОГО ЗЛОЧИНЦЯ
© Марисюк К. Б., Канщр В. С., 2019
np0aHani30BaH0 питання особливост особи неповнолггнього корисливого злочин-ця. Пщсумовуючи викладене, констатовано, що проведене дослщження сощальноТ сутностi особи неповнолiтнiх, як вчиняють корисливi злочини, показуе, що негативш риси у таких оаб доволi рiзноманiтнi й виражеш рiзною мiрою. Водночас надзвичайно важливе виокремлення типових ознак особи неповнолггшх корисливих злочинщв, оскiльки це сприятиме чпташому розумiнню мотивацн злочинноТ поведiнки щеТ групи населення, а вiдтак, зробить ефектившшими заходи з протидн вчиненню корисливих злочинiв неповнолiтнiми.
Ключовi слова: злочинець; особа злочинця; злочин; криминальна вщповь дальшсть; право.
К. Б. Марисюк, В. С. Канцир
ОСОБЕННОСТИ ЛИЧНОСТИ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНЕГО КОРЫСТНОГО ПРЕСТУПНИКА
Проанализированы особенности личности несовершеннолетнего корыстного преступника. В итоге констатировано, что проведенное исследование социальной сущности личности несовершеннолетних, совершающих корыстные преступления, показывает, что негативные качества у таких лиц весьма разнообразны и выражены в разной степени. В то же время чрезвычайно важным является выделение типичных признаков личности несовершеннолетних корыстных преступников, поскольку это будет способствовать более четкому пониманию мотивации преступного поведения этой группы населения, а следовательно, сделает более эффективными меры противодействия совершению корыстных преступлений несовершеннолетними.
Ключевые слова: преступник; личность преступника; преступление; уголовная ответственность; право.
K. B. Marysyuk
Department of Criminal Law and Procedure, Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Doc.
V. S. Kantcir
Department of Criminal Law and Procedure, Lviv Polytechnic National University,
Sc. D., Doc.
FEATURES OF PERSONS OF AN UNLIMITED USE OF CRIME
The article is devoted to the analysis of the issues of the identity of a juvenile offender. Summarizing the above, it was stated that the study of the social nature of juvenile offenders who commit mercenary crimes shows that the negative qualities of such persons are quite
diverse and expressed in varying degrees. At the same time, it is extremely important to distinguish the typical features of juvenile offenders, as this will contribute to a clearer understanding of the motivation of the criminal behavior of this group of people, and, therefore, will make more effective measures to counteract juvenile delinquency.
Key words: criminal; criminal offender; crime; criminal liability; right.
Постановка проблеми. Змши, що вщбулися протягом останшх роюв у рiзних сферах суспшьства, безпосередньо вплинули на динамшу злочинностi, спричинивши негативнi змiни в ïï кiлькiсних i якiсних характеристиках. Найвиразшше цей взаемозв'язок проявився у показниках iндивiдуальноï правосвiдомостi, яка найтюшше пов'язана не тiльки з економГкою держави, а й з сощальною, культурною, полiтичною сферами суспiльства.
Сощальш та економiчнi детермiнанти, що породили особливосп сучасноï злочинностi, спричинили негативш процеси i в злочинностi неповнолгтшх. Вона стае все диференцiйованiшою, спецiалiзуeться на найдохiднiших видах злочинноï дiяльностi, таких як крадiжки, грабежi та розбог Нерiдко неповнолiтнi вчиняють злочини, яю ранiше були притаманнi переважно дорослим. Все це вказуе на посилення корисливо1' спрямованосп злочинностi неповнолггшх i пiдвищення ïï професiоналiзму.
Результати дослщжень свiдчать про те, що корислива мотиващя злочишв, яю вчиняють неповнолгтш, останшми роками притаманна абсолютнш бшьшосп складГв.
Реальне зростання корисливоï спрямованосп в злочинносп неповнолгтшх пщтверджуеться i динамшою конкретних видГв корисливих злочишв, ï^ значним збшьшенням унаслщок економГчних труднощГв, зниженням життевого рГвня основноï маси населення, втратою перспектив збереження звичних матерГальних i побутових умов.
AHanÏ3 дослiдження проблеми. До поняття "особа злочинця" звертались у своïх працях багато дослщниюв, серед яких особливо варто видшити В. Кудрявцева, Г. Мшьковського, В. Бурлакова, М. Лунеева та ш. Були й спроби виокремити специфГчш риси саме особи неповно-лггаього корисливого злочинця, проте ï^ важко назвати надто вдалими, оскшьки вони здшсню-вались лише у межах ширших наукових розвщок, тодГ як самостшних дослщжень питання особи неповнолггаього корисливого злочинця дос фактично не проводилось.
Мета статть Автори не ставлять за мету абсолютно повно дослщити назваш проблеми, оскшьки це фактично й неможливо в межах такого короткого наукового дослщження, а лише роблять спробу привернути увагу до найхарактершших прогалин у цш сферг
Виклад основного матерiалу. Проблема особи злочинця належить до однiеï з центральних i найскладшших кримшолопчних проблем. ïï вивчення е ютотною передумовою устшного розроблення теорiï попередження злочишв, оскшьки саме особа е носГем причин ï^ вчинення. Тому можна сказати, що особа - основна i найважливша ланка всього мехашзму злочинноï поведшки. Ti ïï особливосп, як породжують таку поведшку, повинш виступати безпосередшм об'ектом запобГжного впливу [1, с. 124].
Протягом всього юнування кримшологи як самостiйноï науки учасник злочинноï дГяльносп привертав пильну увагу фахГвщв. Безумовно, об'ектом таких дослщжень були й особи, як вчинили корисливГ посягання. Однак багато кримшолопв вважають, що дос "... особа корисливого злочинця (як, вщтак, i корислива злочиннють загалом) в якост самостiйноï i цiлiсноï проблеми в кримшологи розглянута недостатньо" [2, с. 9].
Завдання дослщження характеристики особи неповнолгтшх, яю вчинили корисливГ злочини, -визначення якостей i властивостей, що вщрГзняють ï^ вщ однолптав законослухняноï поведшки. У зв'язку з цим принципове значення, як зазначае I. Волгарьова, мае питання про роль загально-вГкових особливостей у правопорушувальнш поведшщ неповнолгтшх [3, с. 475]. Як вщомо, досль джуваному вГку притаманш неповнота сформованосп власних моральних установок, недостатнють життевого досвщу, пщвищена емоцшнють, навдаванють, залежнють поведшки вщ оцшок най-
ближчого оточення. Розгляд вшових особливостей як власне кримшогенних, здатних породити корисливу злочинну поведшку, безтдставний, оскiльки вщповщш якостi характернi для вшово! групи загалом, а злочини вчиняють далеко не вс 11 частини. Визначальну роль у цьому вдаграе сформована система щнностей особи, власна сощальна практика, зразки поведiнки, засвоенi в им'1 та найближчому оточеннi. А притаманш особливостi можуть лише посилювати значення впливiв середовища, оскiльки внутршня сфера особи ще не сформована остаточно.
Значення викладеного в профшактичнш дiяльностi надзвичайно велике, характеристики особи i 11 поведiнки, притаманнi "важкому" вiку, не зникають самi по соб^ з переходом до шшо! вшово! групи. Негативнi особистiснi прояви в цьому вщ вимагають виховного впливу. Однак вони ще не настшьки стшю, не переросли, як правило, в особистюш установки i 1х легше, нiж в бшьш зрiлому вiцi, змiнити за допомогою вiдповiдного виховного i соцiалiзуючого впливу [3, с. 476].
Переходячи безпосередньо до аналiзу структури особи неповнолггнього корисливого злочинця, зазначимо, що, за нашими даними, переважна 1х бшьшють (91 %) е особами чоловiчоl статг
Психологiчнi особливостi дiвчат (тдвищена емоцiйнiсть, вразливiсть тощо), як справедливо зауважуе А. 1льяшенко, накладають певний вщбиток на мотивацiю 1хньо1 злочинно! дiяльностi. Нашi данi показують, що дiвчата, на вiдмiну вiд юнаюв, на 18,4 % рiдше прагнуть в результат злочинно! дiяльностi до збагачення, в 3,5 разу частше, шж юнаки-злочинцi, здiйснюють злочиннi акти через почуття помсти, утричi частше через почуття помилкового товариства, набагато часть ше - через почуття заздросп [4, с. 14].
Крiм наведених кiлькiсних вiдмiнностей, у мотивацп злочинно! дiяльностi неповнолiтнiх рiзноl стал спостерiгаються i якiснi вiдмiнностi. Наприклад, у дiвчат, якi вчиняють корисливi злочини, корисливi мотиви "в чистому виглядГ', будучи майже единими спонукальними причинами тд час скоення злочишв для юнакiв, е не завжди, i часто витiсняються iншими мотивами. Корисливi посягання дiвчат у багатьох випадках зумовлеш не бажанням розбагатгга, а почуттям помилкового товариства, бажанням утвердити свш авторитет. Навiть таю далек вiд корисливих злочинiв мотиви, як ревнощ^ злiсть i помста, доволi часто виявляють у дiвчат, якi здiйснюють крадiжки чужого майна. У таких випадках вщбуваеться своерщна змiна свiдомостi щодо вчинено1 дп: предмет крадiжки мае другорядне значення для злочинницi, головна для не! мета - спричинити неприемнють супернищ [4, с. 14].
Серед ознак, що характеризують осiб, якi вчинили злочини, важливе значення мае вш. Як вщомо, вiн багато в чому визначае сощальний стан людини в суспiльствi, впливае на коло 11 iнтересiв i потреб, життевi установки i цiннiснi орiентацil. У науковш лiтературi багато разiв вщзначено певний зв'язок вiку iз характером злочишв та кримшальною активнiстю злочинщв. Ще 1924 року М. Гедеонов писав: "Ми вважаемо, що вважати вш одшею з причин злочинносп було б занадто смiливо i ризиковано, але все ж не можна не помгшти певного взаемозв'язку мiж ними, завдяки чому можна говорити про тяжшня того чи шшого виду злочинностi до т1е1 чи iншоl вiковоl групи" [5, с. 28]. Незважаючи на омолодження злочинносп неповнолiтнiх, майже 2/3 шдлптав, викритих у вчиненнi злочинiв проти власносп, були у вiцi 16-17 роюв. Таке спiввiдношення вiдзначено щодо практично ушх найпоширенiших видiв корисливих злочишв [6, с. 216]. Поряд iз цим шдлгтки старшо! вшово! групи виявляють певну активнiсть i у вчиненнi злочинiв у сферi економiчноl дiяльностi, натомiсть особи у вщ 14-15 рокiв у такш злочиннiй дiяльностi практично не помiченi. Найчастiше вони вчиняють крадiжки та вимагання, грабежi та розбо!.
Важливою складовою кримшолопчного аналiзу особи неповнолггаього корисливого злочинця е виявлення його освггаього рiвня. У кримшологи звертають увагу на роль освгш як антикри-мiногенного чинника - що вищий 11 рiвень, тим менше умов для формування антисуспшьних поглядiв i звичок. З цього, однак, не випливае, що мiж рiвнем освiти i антисуспiльною корисливою спрямованютю iснуе пряма залежнiсть за принципом: що вищий рiвень осв^и неповнолiтнiх, то менша 1х злочинна активнють. Проте рiвень освiти людини впливае на формування 11 життевих установок, цiннiсних орiентацiй, мотивiв i мети дiяльностi, звичок, правил поведшки, способiв реагування на конкретнi життевi ситуацil. Вiдставання у розумовому розвитку неповнолггаього
ускладнюе його соцiалiзацiю, перешкоджае формуванню i закрiпленню соцiально значущих потреб та штересГв, негативно впливае на поведшку [7, c. 193].
Пiд час дослщжень ми виявили, що 6,2 % неповнолггшх у момент вчинення корисливого злочину мали середню професшну освпу, 48,6 % - повну середню та 18,4 % - базову середню освГту. Чимала частина таких осГб мала освГту менш шж 9 класГв. Неповнолиш корисливГ злочинщ здебшьшого вщрГзнялися низькою усшшнютю, вщсутнютю защкавленосп в отриманш знань. Хорошу усшшнють в школГ мали тшьки близько 8 % опитаних неповнолпшх Гз-помГж засуджених за крадГжки, грабежу розбо! та шшГ корисливГ злочини.
Важливу роль у генезГ злочинно! поведшки може вдагравати мюце проживання правопо-рушника. Це зумовлено тим, що оточення за мюцем проживання найчаспше справляе виршальний вплив на формування особи. У мшросередовищГ за мюцем проживання як частиш сощального середовища формуеться моральний i духовний образ особи. Якщо мГкросередовище антисуспшьне, то пщ впливом негативних факторГв, наявних у ньому, складаються антисуспшьш погляди та звички особи. Дослщження цього аспекту показали, що 88,2 % неповнолпшх вчинили злочини проти власносп в населених пунктах за мюцем свого проживання.
Численш кримшолопчш дослщження показали, що у бшьшосп неповнолпшх, що вчинили злочини, е стшкГ вщхилення морального спрямування, що виражаються у вщсутносп позитивних установок. НайхарактершшГ в цьому плаш таю негативш риси !х особи, як его!зм, озлобленють, надмГрна грубють, розбещенють, жадГбнють, легковажне ставлення до життя, нерозвиненють почуття сорому.
Висновки. Отже, проведене дослщження сощально! сутносп особи неповнолпшх, яю вчиняють корисливГ злочини, показуе, що негативш якосп у таких осГб доволГ рГзномаштш й виражеш рГзною мГрою. Водночас надзвичайно важливе виокремлення типових ознак особи непов-нолпшх корисливих злочинщв, оскшьки це сприятиме чпташому розумшню мотивацп злочинно! поведшки ще! групи населення, а, вщтак, Г зробить ефектившшими заходи протидп вчиненню корисливих злочишв неповнолпшми.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кудрявцева В., Эминова В. М. Криминология. М.: Юристъ, 1999. 512 с. 2. Антонян Ю., Голубев В. Личность корыстного преступника. Томск: Издательство Томского университета, 1989. 106 с. 3. Криминология. Под ред. В. Бурлакова, В. Сальникова. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 1999. 608 с. 4. Ильяшенко А. Социальная среда в генезисе преступного поведения. М.: ВНИИ МВД России, 2001. 94 с. 5. Гедеонов Н. Грабители и бандиты. Преступный мир Москвы. М., 1924. 248 с. 6. Бандурка I. Дни, сГм'я, злочиннють неповнолпшх: взаемозалеж-нють. Харюв: Золота миля, 2014. 280 с. 7. Юзшова Н. Злочиннють неповнолпшх: особливосп, сучасш тенденци та заходи запобГгання Г протидп !й. Дншро: Видавець Бша К. О., 2016. 510 с.
REFERENCES
1. Kriminologiya [Criminology]. Pod red. V. Kudryavtseva i V. Eminova. M.: Yurist, 1999. 512 p. 2. Antonyan Yu., Golubev V. Lichnost' korystno prestupnika [Personality of a self-serving criminal]. Tomsk: Izdatel'stvo Tomskogo universiteta, 1989. 106 p. 3. Kriminologiya. [Criminology] / pod red. V. Burlakova, V. Sal'nikova. SPb.: Sankt-Peterburgskiy universitet MVD Rossii, 1999. 608 s. 4. Il'ya-shenko A. Sotsial'naya sreda v genezise prestupnogo povedeniya [Social environment in the genesis of criminal behavior]. M.: VNII MVD Rossii, 2001. 94 s. 5. Gedeonov N. Grabiteli i bandity [Robbers and gangsters]. Prestupnyy mir Moskvy. M., 1924. 248 s. 6. Bandurka I. Dity, simya, zlochynnist nepovnolitnih: vzaimozalezhnist [Children, family, juvenile delinquency: interdependence]. Kharkiv: Zolota mylya, 2014. 280 p. 7. Yuzikova N. Zlochynnist nepovnolitnikh: osoblyvosti, suchasni tendentsii i zahody zapobihannia i protydii yii [Juvenile delinquency: features, modern tendencies and measures of prevention and counteraction to it]. Dnipro: Vydavets Bila K. O., 2016. 510 p.
Дата надходження: 13.09.2019р.
