CC BY
41
УДК 343. 9
С. В. Якимова
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри кримшального права i процесу
ОСОБЛИВОСТ1 КРИМ1НОЛОГ1ЧНО1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЛОЧИН1В НЕПОВНОЛ1ТН1Х
© Якимова С. В., 2015
Наведено порiвняльну кримшолопчну характеристику злочинiв неповнол^шх та злочинiв дорослих. Визначено сучасш тенденцп злочинностi неповнолiтнiх в УкраТнь Акцентуеться на особливостях, що визначають специфжу злочинiв, якi вчинюють неповнол^ш особи. До особливостей кримiнологiчноТ характеристики злочишв неповнолiтнiх автор, зокрема, зараховуе пщвищену латентнiсть, географiю, груповий характер злочинноТ дiяльностi, залежнiсть р1вня злочинност вiд сезонних коливань, типовiсть та уачешсть видовоТ структури злочинiв, пор1вняно бiльшу питому вагу злочинiв, учинених у станi сп'янiння тощо. Наявшсть характерних особливостей злочинiв неповнолiтнiх ретельно пояснюеться. Узагальнено, що знання особливостей кримшолопчноТ характеристики злочинност неповнолiтнiх сприяе розробленню диференцшованих заходiв запоб1гання правопорушенням цiею категорiею осiб.
Ключовi слова: неповнол^нш, злочини, географiя, структура, груповий характер, стан сп'яншня, особливостi.
С. В. Якимова
ОСОБЕННОСТИ КРИМИНОЛОГИЧЕСКОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕСТУПЛЕНИЙ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ
В статье содержится сравнительная криминологическая характеристика преступлений несовершеннолетних. Определены современные тенденции преступности несовершеннолетних в Украине. Акцентируется внимание на особенностях, определяющих специфику преступлений, которые совершаются несовершеннолетними лицами. К особенностям криминологической характеристики преступлений несовершеннолетних, в частности, автор относит повышенную латентность, географию, групповой характер преступной деятельности, зависимость уровня преступности от сезонных колебаний, типичность и усеченный характер видовой структуры преступлений, относительно больший удельный вес преступлений, совершенных в состоянии опьянения, прочее. Характерные особенности преступлений несовершеннолетних тщательно объясняются. Обобщено, что знание особенностей криминологической характеристики преступлений
несовершеннолетних способствует разработке дифференцированных мер пресечения правонарушений, которые совершает эта категория лиц.
Ключевые слова: несовершеннолетний, преступления, география, структура, групповой характер, состояние опьянения, особенности.
S. V. Yakimova
FEATURES CRIMINOLOGICAL CHARACTERISTICS OF JUVENILE CRIME
The article contains a comparative criminological characteristics of juvenile crime. Identified current trends in juvenile crime in Ukraine. The attention is focused on the features that define the specifics of crimes committed by minors. The special features of the criminological characteristics of juvenile crime, in particular, the author considers increased latency, geography, group criminal activity, dependence of the level of crime by seasonal fluctuations, typical and truncated nature of the specific structure of crime, a relatively larger proportion of crimes committed in a state of intoxication other. The paper characteristics of juvenile crimes thoroughly explained. Generalize that knowledge of the characteristics of criminological characteristics of juvenile crimes contributes to the development of differentiated preventive measures offenses committed by this category of persons.
Key words: minor offense, geography, structure, group character, intoxication, especially.
Постановка проблеми. Злочиннють неповнолгтшх е невщ'емною складовою загально! злочинностг До того ж, як зазначае вщомий росшський кримшолог А. I. Долгова, злочиннють неповнолгтшх - це своерщний "резерв" злочинност майбутнiх десятилггь [1, с. 765]. Зростання рГвня злочинностi неповнолiтнiх за деякий час неодмшно призводить до зростання рГвня рецидивно! злочинностi. Так, за результатами дослщження А. А.Тайбакова, понад половина (53 %) професшних злочинцiв свш перший злочин вчинили у вщГ 14-16 pокiв; 39 % - у вщГ 1718 роюв [2, с. 41]. З шшого боку, саме щодо неповнолiтнiх заходи профшактики виявляються найефективнiшими. Перебуваючи на стади формування особистостi, неповнолiтнi правопорушники краще, анiж доpослi, пiддаються впливу заходiв виховного характеру, що дозволяе усунути дефекти !х сощалГзаци. Отже, виршення проблеми запобiгання злочинностi неповнолггшх мае розглядатися на найвищому державному piвнi, а громадянське суспiльство у цьому процесГ повинно займати якнайактившшу позищю. Разом з тим, зусилля держави та суспшьства у напрямГ попередження злочинносп неповнолiтнiх може бути результативним лише за умови, якщо така дГяльнють спираеться на належну теоретичну основу, невщ'емною складовою яко! е кpимiнологiчна характеристика, що враховуе особовост цього виду злочинносп.
Мета дослщження - з'ясувати особливост кримшолопчно! характеристики злочишв неповнолгтшх, що становить шформацшно-аналгшчну основу для розробки ефективних заходГв запобГгання !м.
Стан дослщження. У юридичнш лiтературi дослщження злочинностi неповнолiтнiх було започатковано у перюд радянсько! доби та плщно розвинулося у працях сучасних впчизняних учених, зокрема Ю. А. Абросимово!, Г. А. Аванесова, Ю. М. Антонян, В. С. Батиргареево!, Ю. В. Баулiна, В. I. Борисова, О. I. Бугера, В. В. Голши, Б. М. Головкша, Н. М. Градецько!, I. М. Даньшина, О. М. Джужи, А. I. Долгово!, В. М. Дрьомiна, В. П. Емельянова, А. С. Жалш-ського, А. П. Закалюка, А. Ф. Зелшського, К. С. кошева, О. М. Костенко, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнецово!, В. В. Лунеева, Г. М. Мшьковського, Г. Г. Мошака, О. Б. Сахарова, О. Стеблинсько! О. С., В. Я. Тащя, А. П. Тузова, В. О. Тулякова, В. I. Шакуна, О. М. Яковлева, Н. В. Яницько!, А. О. Ярового. Результати аналiзу сучасного стану розробки кримшолопчно! проблематики злочинносп неповнолпшх засвiдчують науково-практичний iнтерес до проведення компаративютських дослiджень. У зв'язку з цим низка провщних учених зосередили увагу на порiвняльнiй характеристицi злочинносп неповнолiтнiх в Укра!нi та у провщних европейських державах. Передусiм це пращ I. I. Андрива, М. А., Бшоконь, О. М. Ведерниково!, С. Ф. Денисова, Г. В. Дщювсько!, Т. С. Жуково!, В. М. Югаса, Е. Б. Мельниково! та iн.
Виклад основних положень. У юридичнш лiтературi поняття злочинносп неповнолiтнiх, зазвичай, пов'язують з вшом суб'екта злочину. Так, у кримшологп злочиннiсть неповнолiтнiх розглядаеться як негативне явище, що проявляеться у сукупност злочинiв, вчинених особами у вщ вiд 14 до 18 роюв. Вiк е тiею бiологiчною ознакою, що визначае соцiально-психологiчнi особливостi етюлоги злочинностi неповнолiтнiх та специфiку засобiв запобiгання !м. До того ж вшова ознака мае ще й юридичне значення. Вiдтак, зокрема, С. Д. Лукянчиков та Д. М. Письменний вважають, що доцшьно аналiзувати злочини неповнолiтнiх з огляду на вiковi особливостi контингенту неповнолiтнiх злочишв, а саме: 1 - злочини, вчинеш неповнолггшми, якi досягли 14 роюв (нижньо! межi кримiнально! вщповщальносп); 2 - злочини, вчиненi неповнолггшми у вщ вiд 14 до 16 роюв, на яких покладаеться кримшальна вiдповiдальнiсть лише за злочини, що характеризуются пiдвищеною суспiльною небезпекою; 3 - злочини, вчиненi неповнолпшми вiком вiд 16 до 18 роюв, якi пiдлягають кримiнальнiй вщповщальносп у загальному порядку [3, с. 43].
За перюд з 2000 до 2014 рр. щорiчна питома вага злочинносп неповнолпшх серед у^х розслiдуваних (розкритих) злочинiв коливалась у межах 4,1-9,1 % (див. таблицю). При цьому спостер^алася тенденцiя до зниження не лише питомо! ваги цього виду злочинносп, але й абсолютного рiвня виявлених злочинiв неповнолгтшх. Ця тенденцiя пояснюеться активiзацiею профшактично! роботи правоохоронних органiв (позитивна практика проведення оперативно-профiлактичних операцiй "Дгш вулицi", "Вокзал", "Пiдлiток", "Генофонд", "Кашкули", "Лiто", "Ялинка", Всеукра!нський рейд "Урок"), а також застосуванням заходiв, спрямованих на сощальний та правовий захист дггей, запобiгання !х бездоглядностi та безпритульносп [4, с. 268].
Разом з тим незначш показники питомо! ваги злочинносп неповнолiтнiх у загальнш масi розкритих злочинiв не мають спотворювати загальне уявлення щодо реальних масштабiв i суспiльно! небезпеки злочинносп неповнолiтнiх. Так, оцiнюючи показники кримшолопчно! характеристики необхщно зважати на те, що злочиннють неповнолiтнiх охоплюе лише чотири-рiчний перiод життя людини (14-18 роюв); тодi як так звана "злочиннють дорослих" - десятилптя.
Злочиннiсть неповнолiтнiх, порiвняно зi злочиншстю дорослих, характеризуеться пiдвищеною латентнiстю. Адже в багатьох випадках дiяння, яю вчинили особи, котрi не досягли вгамнадцяти рокiв, сприймаються як дитячi пустощi, про якi, зазвичай, не прийнято повщомляти у правоохороннi органи. За експертними оцшками, рiвень злочинносп
неповнолггшх у 3-4 рази перевищуе офщшно зареестрований [5, с. 275]. На латентнють злочинностi неповнолiтнiх опосередковано вказуе й те, що з-помiж злочишв, вчинених неповнолпшми, майже 51-69 % щорiчно становили тяжкi й особливо тяжю злочини [6, с. 203].
Динамжа питомо'1 ваги й абсолютного рiвня злочинiв неповнолiтнiх в УкраУш з 2000 до 2014 рр.
Роки Виявлено злочишв неповнолишх /роз^дувано уах злочишв (розкрито), абс. Питома вага злочишв неповнолишх серед уах розслвдуваних (розкритих), %
2000 37239 / 410213 9,1
2001 36218 / 400403 9,0
2002 32335 / 403824 8,0
2003 33493 / 385827 8,7
2004 30950 / 372137 8,3
2005 26470 / 335309 7,9
2006 19888 / 298306 6,7
2007 18963 / 303971 6,2
2008 15846 / 295918 5,4
2009 15445 / 298650 5,2
2010 17342 / 324483 5,3
2011 17846 / 319589 5,6
2012 14544/292488 5,0
2013 8781/212436 4,1
2014 7467/179366 4,1
Визначаючи особливостi кримiнологiчноï характеристики злочинносп неповнолiтнiх, варто зауважити, що злочиннють неповнолпшх, як правило, загальнокримiнальноï спрямованосп. До того ж структура злочинносп неповнолiтнiх також мае своï особливосп, порiвняно зi структурою загальноï злочинносп. Так, у кримiнологiчних джерелах вщзначаеться, що структура злочинностi неповнолiтнiх набувае ушченого вигляду, зважаючи на ютотну перевагу таких видiв злочинiв, як крадiжки, хулiганства (разом становлять понад двi третини злочинiв), грабежi та незаконне заволодшня транспортними засобами [6, с. 173-176]. Зокрема, крадiжки залишаються найпоширенiшими видами в структурi злочинносп неповнолпшх. ïхня питома вага щорiчно коливаеться у межах вiд 40 % до 67 % [6, с. 206] .
У структурi злочинносп неповнолпшх грабежi становлять 8-18 %; розбоï вiдповiдно 2-4 %; шахрайства 2-3 %. Вiд 3 % до 5 % - незаконш заволодшня транспортними засобами. При цьому варто звернути увагу на те, що останшм часом нампилася небезпечна тенденщя щодо зростання частки незаконного заволодшня саме автомобшями, з-помiж усiх незаконних заволодiнь транспортними засобами.
Структурна частка злочишв у сферi об^у наркотичних засобiв, психотропних речовин, ix аналогiв або прекурсорiв (зокрема, ст. ст. 305-324 КК Украши), становить щорiчно 5-6 % всix злочинiв, вчинених неповнолiтнiми. Питома вага хул^анства щорiчно коливаеться у межах 4-7 %. Питома вага деяких шших видiв злочинiв порiвняно незначна [6, с. 206].
Ще одшею особливiстю кримiнологiчноï характеристики злочинностi неповнолпшх е порiвняно бiльша частка злочишв, вчинених у сташ сп'янiння. Так, за даними О. Г. Кальмана у сташ сп'яншня неповнолiтнi вчиняють до 90 % насильницьких i до 70 % корисливих злочишв
[8, c. 35]. За результатами дослщження О. С. Стеблинсько1' у crpyKTypi злочишв, вчинених неповнолггшми у сташ сп'яншня, переважали злочини проти власностц злочини проти життя та здоров'я особи; злочини проти громадського порядку та моральности статевi злочини [9, с. 482-484].
До найнебезпечшших тенденцш щодо злочинiв неповнолiтнiх, якi вчиняються в станi сп'янiння, можна зарахувати - зростання кшькосп злочинiв, вчинених з особливою жорстоюстю, зyхвалiстю та цишзмом; - високий рiвень рецидиву, що пов'язано з наркотичною залежшстю, небажанням стати на шлях виправлення та прагненням швидко здобути "легю грошГ'; - збiльшення коефiцieнта злочинно! активностi у вiковiй пiдгрyпi 16-18 р.; - зростання кшькосп неповнолпшх, яких втягнули дорослi у злочинну дiяльнiсть, вчинення злочинiв пiд дieю наркотичних речовин чи алкоголю; - "фемтзащя" злочинiв неповнолiтнiх, якi вчиняються в сташ сп'яншня [10, с. 12-13].
На вщмшу вщ злочинносп дорослих, злочиннiсть неповнолiтнiх вирiзняeться груповим характером. Майже половину злочишв неповнолпш вчиняють у складi групи, а щодо окремих видiв злочинiв цей показник може бути ще вищим. Так, наприклад, до 75-80 % крадiжок, грабежiв, хyлiганства, вимагань та згвалтувань можуть вчинятися у складi групи. Зазвичай групи неповнолiтнiх нечисленш (2-3 особи), без стiйкоï оргашзаци, нетривалi за часом iснyвання, оскшьки були викритi правоохоронними органами, незважаючи на те, що формувалися з перспективою здшснення тривалоï злочинноï дiяльностi. Склад та iншi якiснi характеристики злочинних груп неповнолпшх залежать вщ виду вчинюваних злочинiв та ситуаци. Так, наприклад, заздалегiдь спланованi крадiжки з квартир, сховищ, баз, складiв, а також розбоï вчиняються переважно групами неповнолпшх до трьох о^б, що зорганiзованi та дiяли бшьш-менш тривалий перiод. Ситyативнi грyповi злочини, (наприклад, згвалтування, незаконне заволодiння транспортними засобами, грабежу хyлiганство) у 50-70 % випадках вчиняли численнiшi групи неповнолпшх (до 5-7, а iнодi й до 10 i бшьше осiб) без чiткоï органiзацiï та без попередньо1' тривало1' пiдготовки.
Груповий характер злочинно1' дiяльностi неповнолiтнiх пояснюсться бiологiчними та соцiальними передумовами шдлгткового гуртування, бажанням убезпечити себе вщ насильства однолiткiв або старших неповнолпшх (19 % хлопчикiв, 11 % дiвчаток) [11, с. 98]. Як зазначае Р. М. Булатов, втягнення 10-13^чних хлопчикiв у злочиннi угруповання вщбуваеться пiд приводом ix захисту вщ насильства [12, с. 159]. Основними причинами об'еднання неповнолпшх в антисощальш групи е не лише прагнення отримати прихильшсть та схвалення однолпюв [13, с. 6-8], але й почуття неповнощнносп, самотностi, непорозумшня з боку сiм'ï, бажання убезпечити себе вщ насильства з боку старших сильшших однолiткiв, а також прагнення до незалежносп вiд батьюв в матерiальномy планi, якi контролюють видатки, бажання "по-дорослому" проводити дозвшля, мати "кишеньковi" грошi на особисп потреби, пов'язанi з носiнням престижних речей, вщвщуванням розважальних закладiв для молодi тощо.
Отже, загалом групи неповнолпшх, як правило, нечисленнi, нестшю, короткотермiновi за часом iснyвання, хоча половина з них були зорiентованi на тривалу протиправну дiяльнiсть, яку припинили правоохоронш органи ще тд час спiльного вчинення першого. Разом з тим намiтились небезпечнi тенденци щодо групово1' злочинностi неповнолiтнix та, зокрема: зростання ступеня оргашзованосп злочинних груп неповнолпшх, питомо1' ваги неповнолпшх yчасникiв, якi ранiше вчиняли злочини (до 7-8 %), а також питомо1' ваги груп неповнолпшх за участю дорослих (майже 3/5 груп), що тдсилюе орiентацiю злочинно1' групи на тривалу штенсивну та зухвалшу злочинну дiяльнiсть [14, с. 229].
Рецидив становить 12-17 % серед вшх злочишв, вчинених неповнолпшми (для порiв-няння: питома вага рецидиву щодо злочинносп дорослих - бiльше за 20 %) [15, с. 475]. Типовим для неповнолпшх е вчинення багатоетзодних крадiжок, грабежiв та розбоïв. За вибiр-ковими даними, майже 70 % засуджених неповнолпшх за корисливi злочини на момент притягнення до кримiнальноï вiдповiдальностi ранiше вже вчиняли два i бiльше злочини [16, с. 316].
Злочиннють неповнолпшх у мютах спiввiдноситься iз злочиннютю неповнолiтнix у сiльськiй мiсцевостi як 3 до 1. Це пояснюеться тим, що у селах в неповнолпшх е менше вiльного часу, адже здебшьшого iснуе нагальна потреба допомагати батькам по господарству. У мютах розвинена шдус^я розваг, що не завжди позитивно вщображаеться на виборi дозвшля неповнолiтнiми. До того ж у мютах значну роль вщграе аношмний спосiб життя, а у селi "спрацьовуе" соцiальний контроль". Разом з тим окремi дослiдники небезпiдставно скептично сприймають бiльше спiввiдношення злочинностi неповнолпшх у мiстаx, порiвняно зi злочиннютю у сшьськш мiсцевостi, з огляду на моральний занепад у багатьох селах тд впливом непродуманоï економiчноï полiтики в аграрному секторi, а також прогресування алкоголiзацiï сiльськиx жителiв; значнi хиби у реагуваннi оргашв внутрiшнix справ на повiдомлення про злочини. Як один з аргуменив наводиться застереження, що не можна ототожнювати злочиннють неповнолпшх сiльськиx мешканщв i неповнолiтнix у сiльськiй мюцевосл, оскiльки певна частина останньоï припадае на ошб, що тимчасово, особливо у лпнш перiод, перебували у сшьськш мюцевосл [16, с. 475]. З шшого боку, сiльськi жителе опинившись в умовах мiста та через труднощi ïx адаптаци можуть часпше вдаватися до злочинних способiв задоволення своïx нагальних потреб, шж тi особи, якi уже призвичашися до мiського способу життя.
Характеризуючи злочини неповнолiтнix за мiсцем ïx вчинення, в кримшолопчних джерелах тривалий час зазначали, що до 80 % злочишв неповнолпш вчиняють поблизу свого мюця проживання, навчання чи пращ [17, с. 170]. Проте останшм часом зростае мобшьнють неповнолпшх, а тому почаспшали випадки вчинення злочишв неповнолпшми у мiсцяx проведення дозвшля (розважальш заклади), якi розташоваш далеко вiд мiсця проживання (кожний третш - четвертий злочин) [14, с. 229].
За часом вчинення бшьш шж половина злочинiв неповнолпшх вчиняеться у вечiрнiй час (тсля 22 години), в зимовий перюд - пiсля 20 години. Скорочення кшькосп неповнолiтнix, що працюють або навчаються, призвело до зменшення (з третини до однiеï четвертоï частини) кшькосп злочинiв, вчинених у години перебування за мюцем працi чи навчання [16, с. 475]. Для злочинносп неповнолпшх характерне сезонне коливання, що зб^аеться з кашкулярними перюдами.
В Украïнi iснують яскраво виражеш регiональнi вiдмiнностi у злочинностi неповнолпшх. Аналiз географ^' цього виду злочинносп дае тдстави стверджувати, що бшьшою кримiнальною активнiстю неповнолiтнix характеризуються схщш регiони Украïни [18, с. 297]. Проте, за даними МВС Украши, зокрема, за 2011 р. найбшьш висока питома вага злочинносп неповнолпшх серед у^х розкритих злочинiв спостер^аеться у Житомирськiй (8,6 %), Юровоградськш (8,4 %), Закарпатськiй (8,0 %), Хмельницькш (7,9 %) та Волинськш областях (7,6 %). Натомiсть найнижчий показник питомоï ваги злочинностi неповнолпшх, зокрема, зафiксовано у мiстi Киевi (2,7 %), а також у Дншропетровськш (4,0 %), Луганськiй (4,5 %) областях, в Автономнш Республщ Крим (4,9 %). На наше переконання, такий регюнальний розподiл питомоï ваги злочинностi неповнолiтнix певною мiрою пов'язаний з рiзним ступенем народжуваносп. Так, наприклад, народжуванiсть у Житомирськш, Закарпатськiй, Рiвненськiй
та в деяких шших аграрних областях, nopÍB^HO вища, анiж у промислових регюнах держави чи мегаполiсах. O^ím цього, визначальний вплив спричиняе трудова м^ращя батькiв Í3 захiдних регюшв держави, якi залишають дiтей без належно! уваги, опiки та контролю за !хньою поведiнкою [6, с. 207].
Потертлими вiд злочинiв, яю вчиненi неповнолiтнiми, як правило, е члени !хшх сiмей, iншi родичi чи особи найближчого побутового оточення. Серед потерпших переважають неповнолiтнi, хоча останшм часом, внаслщок групових злочинних посягань, потертлими все часпше стають дорослi, й зокрема пiдприемцi, iншi представники бiзнесу, iнколи правоохоронцi, коли посягання вчиняються з метою заволодшня зброею. Жертвами групових хулiганських проявiв неповнолiтнiх все частiше стають одиною особи похилого вiку, особи, яю перебувають в уразливому станi, через наявшсть якого не можуть чинити адекватного фiзичного опору агресивно налаштованим пiдлiткам.
За мотивацiею продовжуе домшувати насильницька та корисливо-насильницька. Зокрема, насильницью злочини можуть вчинятися iз застосуванням збро!, в основному холодно!, знарядь катування, залякування, а також техшчних засобiв. Фiзичне й психологiчне знущання неповнолiтнi знiмають на мобiльний телефон з можливютю подальшого психологiчного тиску на жертву та поширення принизливих сцен насильства через мережу 1нтернет.
Висновки. Щцсумовуючи викладене, зазначимо, що загалом до особливостей кримшолопчно! характеристики злочинносп неповнолiтнiх, передусiм, слiд зарахувати тдвищену латентнiсть, бiльшу питому вагу злочишв, учинених групою осiб, у сташ сп'яншня, залежнiсть рiвня злочинносп вщ сезонних коливань, типовiсть та ушчешсть структури цього виду злочинносп тощо. Наявнiсть особливостей кримшолопчно! характеристики злочинносп неповнолггшх, передуем, визначаеться вшовими особливостями та соцiальною несформованiстю особистосп, яка учиняе вiдповiднi злочини. Знання особливостей кримшолопчно! характеристики злочинносп неповнолпшх сприяе розробленню диференцшованих заходiв запоб^ання правопорушенням цiе!' категорп осiб.
1. Криминология: учебник для вузов / под общ. ред. А. И. Долговой. -2-е изд., перераб. и доп. - М. : НОРМА-ИНФРА, 2002. - 808 с. 2. Тайбаков А. А. Проблемы предупреждения и профилактики корыстной преступности: учебное пособие. - Петрозаводск: Изд-во Петрозаводского гос. ун-та, 2000. - 51 с. 3. Лукьянчиков Е. Д. Разрешение органами внутренних дел заявлений и сообщений о преступлениях несовершеннолетних: учебное пособие / Е. Д. Лукьянчиков, Д. П. Письменный. - К.: НИиРИО КВШМВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. - 67 с. 4. Криминология и профилактика преступлений: учебник / под ред. А. И. Алексеева. -М. : МВШМ, 1989. - 431 с. 5. Криминология: учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. -М. : Юристъ, 1995. - 512 с. 6. Якимова С. В. Крим1нолог1я: Загальна та Особлива частини: тдручник / С. В. Якимова, Н.С. Маковецька, О. М. Омельчук. - Хмельницький: Хмельницький унт управлтня та права, 2014. - 442 с. 7. Астафев В. Д. Уголовная политика в области борьбы с преступностью несовершеннолетних / В. Д. Астафев // В1сник Луганськог академИ'. - 2002. -Спец випуск. Ч.1. - С. 173-176. 8. Кальман О. Г. Стан i головм напрями попередження економ1чног злочинностi в Украгм: теоретичт та прикладт проблеми: монографiя / О. Г. Кальман. - Харюв: Гiмназiя, 2003. - 352 с. 9. Стеблинська О. С. Деяю негативн сощальШ аспекти пияцтва i наркотизму та гх кримiногеннi властивостi в структурi злочинностi неповнолiтнiх / О. С. Стеблинська // Визначальн тенденцИ' генезу державностi i права: зб. наук. праць мiжнар. наук.-практ. конференцИ' "Третi Прибузьк юридичн читання". -
Миколагв: Ыон, 2007 р. - С. 482-484. 10. Стеблинська О. С. Запобггання злочинам, як1 вчиняються неповнол^тшми в стан1 сп'ятння: : автореф. дис. ... канд.. юрид. наук : спец. 12.00.08 "Кримтальне право та крим1нолог1я; крим1нально-виконавче право" / О. С. Стеблинська; Льв1вський державний ун1верситет внутрштх справ. - Льв1в, 2008. - 18 с.
11. Ханипова Р. Деликвентность современные подростковые общества и насильственные практики / Р. Ханипова // Социологические исследования. - 2007. - № 12. - С. 95-103.
12. Булатов Р. М. "Казанские моталки": особенности их асоциальной субкультуры / Р. М. Булатов // Криминологи о неформальных молодежных объединениях. - М. : Юридическая литература, 1990 . - С. 132-168. 13. Корсак К. "Альфа-злочини". Чи можна гх зарадити? / К. Корсак // Науковий свт. - 2006. - № 9. - С. 6-8. 14. Алауханов Есберген. Криминология: учебник / Есберген Алауханов. - Алматы: Академия МВД Республики Казахстан, 2008. - 324 с. 15. Криминология: учебник / под ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. - СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет, Питер, 2002. - 554 с. 16. Закалюк А. П. Теоретичн1 засади та ¡стор1я украгнськог кримтолог1чног науки // Курс сучасног украгнськог крим^нологИ: теор1я 7 практика: У 3 кн. / Закалюк А. П. - К.: Видавничий Д1м "1н Юре", 2007. -424 с. 17. Александров Ю. В. Крим1нолог1я: курс лекц1й / Ю. В. Александров, А. П. Гель, Г. С. Семаков. - К.: МАУП, 2002. - 325 с. 18. Бабенко А. М. Географ1я злочинност1 неповнол1ттх: що оч1куе Украгну через 10 роюв? / А. М. Бабенко // Пор1вняльно-анал1тичне право. - 2013. - № 1-3. - С. 296-300.
