CC BY
33
УДК 343.35(477)
С. Якимова
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри кримшального права i процесу
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ МЕТОДИКИ 1НДИВ1ДУАЛЬНО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ З НЕПОВНОЛ1ТН1МИ ПРАВОПОРУШНИКАМИ
© Якимова С., 2016
Розглянуто особливост шдивщуально! профiлактики правопорушень неповнолгт-шх та методику 11 реалвацп. Акцентуеться увага на специфiчних принципах, iерархiч-ностi заходiв, методiв дiяльностi рiзного р1вня спецiальних суб'ектiв профилактики правопорушень неповнолгтшх.
Доведено доцiльнiсть розмежовувати методи вивчення особистост неповнолгт-нього правопорушника з метою подальшо! профилактики правопорушень, а також безпосередньо методи шдивщуально! профилактики, з'ясована сутнкть в1дпов1дних методiв, наведено рекомендацп щодо 1х продуктивно! реалiзацu.
Увага акцентуеться на пршритетност використання психолого-педагогiчних засоиНв виховного впливу на неповнолггшх правопорушнишв.
Ключовi слова: методи, неповнолгтнш, правопорушення, профилактика, особли-вост1, виховання, навчання.
С. Якимова
ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ МЕТОДИКИ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ПРОФИЛАКТИКИ С НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИМИ ПРАВОНАРУШИТЕЛЯМИ
Рассмотрены особенности индивидуальной профилактики несовершеннолетних и методика ее реализации. Акцентируется внимание на специфических принципах, иерархичности мероприятий, методов деятельности специальных субъектов профилактики правонарушений несовершеннолетних различного уровня.
Доказана целесообразность разграничивать методы изучения личности несовершеннолетнего правонарушителя в целях дальнейшей профилактики, а также непосредственно методы индивидуальной профилактики, выяснена сущность соответствующих методов. Приведены рекомендации по их продуктивной реализации.
Акцентируется внимание на приоритетности использования психолого-педагогических средств воспитательного воздействия на несовершеннолетних правонарушителей.
Ключевые слова: методы, несовершеннолетний, правонарушения, профилактика, особенности, воспитание, обучение.
S. Yakymova
SOME ASPECTS OF THE INDIVIDUAL METHODS OF PREVENTION OF JUVENILE OFFENDERS
In the article the features of individual prevention of juvenile delinquency and method of implementation. The attention to specific principles, hierarchy management, methods of different levels of special prevention of juvenile delinquency.
The expediency distinguish methods of studying juvenile offender in order to further the prevention of it, and immediately the individual methods of prevention. The article revealed the essence of appropriate methods. Recommendations for their productive implementation.
The attention to the priority use of psychological and educational facilities educational influence on young offenders.
Key words: methods, minor offenses, prevention, characteristics, education and training.
Постановка проблеми. Неповнолпш - це не лише духовний, штелектуальний i матерiальний потенщал майбутнього суспшьства. За результатами сучасних кримшолопчних дослвджень, понад половина (53 %) професшних злочинщв свш перший злочин вчинили у вщ 14-16 роюв; 39 % -у вщГ 17-18 роив [1, с. 41]. Ввдтак вчинення неповнолптми правопорушень i особливо кримшально караних завжди викликае значний резонанс i занепокоення у громадськостi. Заходи профилактики щодо неповнолiтнiх мають найбшьшу ефективнiсть. Перебуваючи на стади формування особистостi, неповнолiтнi правопорушники краще, ашж дорослi, пiддаються перевихованню, що дае змогу усунути дефекти у г'х соцiалiзацii. У зв'язку з цим у Мтстерстш соцiальноi полiтики Украг'ни розроблено чимало програм, адресованих неповнолптм, що перебувають у конфлiктi з законом ("Управлшня гнiвом", "Будь незалежним", "Вчимося бути здоровими", "Зупинись - посмiхнись", "Вчимося керувати емощями", " Сходинки", " Вибiр до змш", "Будуемо майбутне разом" [2]). У складi Нацiональноi' полiцii' Украг'ни сьогодт сформовано новi пiдроздiли, т. зв. "шкшьш полiцейськi". До того ж щ та iншi прогресивнi новаци будуть результативнi лише за умови належного методичного забезпечення профiлактичноi дмльносп з цiею категорiею правопорушникiв. При цьому центральною ланкою цього виду соцiальноi практики мае стати шдиввдуальна робота з неповнолггшм правопорушником, який потребуе особливого тдходу до розроблення адресних заходiв профшактики, коректного вибору форм та методiв шдиввдуальног' роботи.
Отже, удосконалення методики iндивiдуальноi профшактики з неповнолiтнiм правопорушником сприятиме зниженню рГвня вчинюваних злочишв щею категорiею ошб, а також знизить стутнь суспiльноi небезпеки злочинносл в Украг'ш у майбутньому.
Аналiз дослщження проблеми. РГзш аспекти профшактичног' роботи з неповнолпшми правопорушниками частково дослвджувалися у працях Ю. А. Абросимовог', I. I. Андрива, Г. А. Аванесова, Ю. М. Антонян, В. С. Батиргареевог', М. А., Бглоконь, О. I. Бугера, О. М. Ведерни-ковог', В. В. Голши, Б. М. Головкша, Н. М. Градецьког', I. М. Даньшина, О. М. Джужи, А. I. Долговой В. С. Ф. Денисова, Г. В. Двдювськог', В. П. Емельянова, А. С. Жалшського, А. П. Закалюка,
A. Ф. Зелшського, К. С. кошева, М. В. Костицького, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнецовог',
B. В. Лунеева, Г. М. Мшьковського, Г. Г. Мошака, О. Б. Сахарова, О. Стеблинськог', В. Я. Тащя, А. П. Тузова, В. О. Тулякова, В. I. Шакуна, О. М. Яковлева, Н. В. Яницьког', А. О. Ярового та ш. Але аналГзу методики шдиввдуальног' профшактики правопорушень неповнолпшх достатньог' уваги не придглено.
Мета роботи - удосконалення методики шдиввдуальног' профшактики, зважаючи на вшовГ особливосп неповнолпшх правопорушниюв, а також сощальна несформовашсть г'хньог' особистоси.
Виклад основного мaтeрiaлу. 1ндиввдуальна профшактика передyсiм скерована на осо6у, ïï негативш наxили, поведiнкy, на мiкросередовище, що формye чи сприяе подальшомy розвитку циx негативниx якостей, властивостей та ознак у стрyктyрi особистостi правопорушника. Метою iндивiдyальноï профилактики правопорушень (злочишв), зокрема неповнолiтнix, e змiна ïxньоï антисусп]льно!' поведiнки на законослyxнянy.
Як системна дмльшсть, iндивiдyальна профшактика з неповнолггшми правопорушниками повинна спиратися на таю ключовi принципи:
- взаемозв'язок профiлактичниx заxодiв з вирiшенням загальносощальнта проблем неповнолiтнix та молодi;
- вузька спецiалiзацiя сyб'eктiв профилактики, зважаючи на досконале володшня навиками у галyзi педагогiки, дитячо!' псиxологiï i псиxiатрiï;
- гнyчкiсть форм i методiв виxовно-профiлактичноï роботи з yраxyванням рiзниx соцiальниx категорiй i вшовта груп неповнолiтнix, а також ïx нацiональниx та етнiчниx традицiй, регiональниx особливостей;
- гуманне ставлення до неповнолiтнix i неприпyстимостi приниження ïxньоï честi i гiдностi, жорстокого поводження, незважаючи на сощальну занедбанiсть;
- тдтримка сiм'ï та взаемодм з нею у питанняx реалiзацiï iндивiдyальноï справи профилактики правопорушень;
- застосування методiв виxовання i переконання (заxоди примусу застосовуються у крайньому випадку, коли менш жорстю заxоди не дали бажаного профшактичного результату);
- гласности що означае систематичне шформування про стан правопорушень серед неповнолiтнix, роботу спецiальниx сyб'eктiв профшактики [3, с. 194].
Неповнолптай правопорушник як об'ект шдиввдуально-профшактичного впливу пiдпорядковyeться профшактичному впливу ieрарxiчно, у мiрy того, як дмльшсть сyб'eктiв порiвняно нижчого рiвня виявилась неефективною. Вiдтак залежно ввд ступеня розвитку протиправноï поведшки неповнолiтнього виокремлюють такi групи суб'ектш iндивiдyальноï профшактики:
- суб'екти первинноï соцiальноï профшактики (дитячi садки, школи, установи додатковоï освiти, медичнi установи тощо), дiяльнiсть якиx спрямована на забезпечення адекватноï соцiалiзацiï основноï маси дггей, реалiзацiю ïxнix прав та законнта iнтересiв;
- суб'екти первинноï спецiальноï профшактики, якi надають допомогу уже сощально дезадаптованим дiтям та дггям, якi опинилися у скрутнш життeвiй ситyацiï (наприклад, притулки, центри соцiально-псиxологiчноï реабiлiтацiï дiтей; соцiально-реабiлiтацiйнi центри ^rn^i мiстечка), центри медико-соцiальноï реабшггаци дiтей закладiв оxорони здоров'я). Цей рiвень системи профшактики працюе з дпъми, якi xарактеризyються пiдвищеним ризиком вчинення правопорушень (злочишв);
- суб'екти спецiальноï вторинноï профшактики (насамперед кримшальна мiлiцiя у справаx дiтей, ввдкрит та закритi спецiальнi навчально-виxовнi заклади), якi повиннi здiйснювати ресоцiалiзацiю неповнолiтнix правопорyшникiв та дiтей, якi вчинили суспшьно небезпечнi дмння, до досягнення вшу настання кримiнальноï вiдповiдальностi;
- суб'екти кримiнально-правовоï та кримiнально-виконавчоï профшактики (виxовнi колонiï, центри соцiальноï адаптаци, пiклyвальнi ради тощо), головним завданням якта е попередження рецидивноï злочинносл неповнолiтнix [4, с. 24-25].
При цьому у межаx iндивiдyальноï профшактики суб'екти дiють узгоджено.
До специфiчниx Memodie вивчення неповнолттх правопорyшникiв, зокрема, варто зараxyвати:
1. Метод спостереження, за допомогою якого виявляють домiнyючi риси xарактерy неповнолiтнього, що враxовyeться пiд час прогнозування його поведшки у конкретнш ситуаци.
2. Метод вивчення - полягае у дослвдженш результата фiзичноï та iнтелектyальноï пращ неповнолггнього, його наxилiв, здiбностей, заxоплень тощо. Результати такого вивчення мають
братись до уваги, коли необхвдно переорГентувати поведiнку пiдлiтка iз суспгльно небезпечног' на суспгльно схвальну, з урахуванням його особистих уподобань (спорт, музика, малювання тощо).
3. Метод бесвди - дае змогу з'ясувати ставлення неповнолггаього правопорушника до оточуючих, сощальних цiнностей, важливих суспгльних подiй, до власног' поведiнки.
4. Бiографiчний метод, що полягае у зборi, аналiзi, узагальненнi матерiалiв, якi характеризують життевий шлях i розвиток психологiчних властивостей неповнолггнього правопорушника, дае змогу виявити глибинш мотиви його протиправног' поведшки. Джерелами таког шформаци можуть стати: автобюграфи, заяви; документи до вступу у вищi навчальнi заклади; характеристики; листи, щоденники (у виняткових випадках з дозволу самого неповнолггаього).
5. Метод експерименту - полягае у штучному створенш умов з метою прогнозування поведшки неповнолггаього у реальнш ситуацй. Цей метод застосовуеться у виняткових випадках, вкрай обережно та з обов'язковим залученням психолога, педагога.
6. Метод експертних ощнок - передбачае залучення експертГв у галузi вшовог' психологи, педагогiки, педГатрн, коли необхвдно отримати додаткову iнформацiю, яка дасть змогу уточнити заходи та методи профглактики по вiдношенню до конкретно!' особи.
За результатами вивчення особистостГ неповнолггаього можуть використовуватися таю спецгальт методи тдивгдуальног профтактики неповнолтнього:
1. Метод формування суспгльног' свiдомостi - застосовуеться у разi переконання гадлива в необхiдностi вiдмовитися вiд помилкових поглядiв, уявлень з метою формування суспгльно схвальних переконань, поведiнкових норм для повсякденного використання.
2. Метод прикладу - мае на мет стимулювати поведшку неповнолггаього до аналопчног' дмльносп або ж, навпаки, утриматися вiд подГбног' поведiнки. Зокрема, як позитивний приклад варто обирати лише ту особу, яка е авторитетною для неповнолггаього, з яким проводиться профглактична робота.
3. Метод формування навичок сощально корисног' поведшки - передбачае тренування та розвиток позитивних якостей, зразюв поведшки у типових ситуацгях роз'ясненням доцшьносл таког' поведшки, а також завдяки наданню допомоги, здшснення систематичного контролю.
4. Метод передачi шформаци полягае в ознайомленш соцiально занедбаного неповно-лiтнього з нормами моралГ, права, правилами ствжиття, спглкування зi старшими та однолгтками, що сприятиме його подальшiй соцiалiзацiг.
5. Метод переконання - повинен застосовуватися на емоцiйному рiвнi i розвивати самокритичнiсть та активiзувати штелектуальну дiяльнiсть неповнолiтнього з метою усвщомлення небезпечних наслiдкiв та переосмислення своег' негативно!' поведiнки [5, с. 82-82].
На практищ реалiзацiя iндивiдуальног профшактики щодо неповнолiтнього правопорушника складаеться з таких послвдовних етапiв, як:
1) ретельне вивчення неповнолiтнього за спещальною програмою з метою виявлення психолопчних особливостей, яскраво виражених рис характеру, захоплень, уподобань, негативних якостей, кола спшкування, складу шм'г', сiмейно-побутових умов тощо;
2) розробка анкети, яку неповнолггаш мае заповнити особисто;
3) розроблення шдиввдуальног' програми проф1лактики на подст^Г узагальнених даних про неповнолпщього.
Для одержання ретельнГших даних доцгльно запропонувати заповнити класному керГвнику психолого-педагопчну характеристику на пГдлГтка, з яким проводитиметься профглактична робота. За умови добре розвинених вольових якостей завершальним етапом ГндивГдуальног' профглактики правопорушень (злочишв) неповнолГтнГх мае бути самовиховання. Як зазначав А. Г. Ковальов, самовихання повинно охоплювати: 1) видглення й накопичення позитивного досввду; 2) надання можливосл проявити себе з позитивного боку; 3) розвиток Г коригування позитивних якостей особистосп в результат протистояння позитивного з негативним та постшна пГдтримка позитивного, тривалГ вправи щодо засвоення нових сощально схвальних форм поведшки [6, с. 34-35]. Самовиховання неповнолггаього потрГбно розпочинати з виконання посильних для нього завдань (навчальних, трудових, виховних, з навиюв культури поведшки, вироблення
вольових якостей тощо), що змiцнить Bipy дитини у можливiсть змiни на краще у його особистому житп. На цьому eTani велика роль належить педагогу-психологу, який повинен допомогти неповнолпньому самому pозiбpaтись у свок позитивних i негативних якостях та "побороти" нeдолiки.
Висновки. Пiдсyмовyючи, варто зазначити, що шдиввдуальна профилактика неповнолптх пpaвопоpyшникiв мае сво1 особливостi, зумовлет соцiaльною нeзpiлiстю, фiзичною та психолопчною нeсфоpмовaнiстю особистостi у вiцi до 18 роив. Усе це вказуе на прюритетшсть використання психолого-пeдaгогiчних зaсобiв виховного впливу на неповнолггшх правопоруш-ниюв, як проявляються у до6орГ стоциФГчних мeтодiв вивчення нeповнолiтнiх пpaвопоpyшникiв, а також мeтодiв профилактики з неповнолптми правопорушниками.
1. Тайбаков А. А. Проблемы предупреждения и профилактики корыстной преступности: учеб. пособ. - Петрозаводск: Изд-во Петрозаводского гос. ун-та, 2000. - 51 с. 2. Банк програм для неповнолттх у конфлгктг з законом [Bank programs for juveniles in conflict with the law] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/ control/uk/publish/article% 3bjsessionid=C21A2E10B48705B403FD1EF6A8331C21.app1?art_id=188897&cat_id=188896/. 3. Ми-ненок М. Г., Миненок Д. М. Корысть. Криминологические и уголовно-правовые проблемы. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. - 367 с. 4. Коновалова А. И. Роль государственной политики у предупреждении преступности несовершеннолетних // Вестник МГОУ. - 2012. - № 3. - С. 21-28.
5. Костицкий М. В., Настюк М. И. Особенности профилактики правонарушений учащейся молодежи. - Львов: Редакционно-издательская группа Львовского госуниверситета, 1983. - 86 с.
6. Особенности профилактической работы с несовершеннолетними. - К.: РИО МВД УССР, 1978. -80 с.
REFERENCES
1. Taybakov A. Problembi preduprezhdenyya y profylaktyky konistnoy prestupnosty [Problems of the prevention of crime and prevention of mercenary]. Petrozavodsk, "Petrozavodskyy hosudarstvenmiy unyversytet" Publ, 2000. 51 p. 2. Bankprohram dlya nepovnolitnikh u konflikti z zakonom [Bankprograms for juveniles in conflict with the law] [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article%3bjsessionid=C21A2E10B48705B403FD1EF6 A8331C21.app1?art_id=188897&cat_id=188896/. 3. MynenokM., Mynenok D. Kornst'. Krymynolohycheskye y uholovno-pravovыe problemы [Avarice. Criminological and criminally-legal problems]. Saint-Petersburg, "Yurydycheskyy tsentr Press" Publ, 2001. 367 p. 4. Konovalova A. Rol' hosudarstvennoy polytyky v preduprezhdenyy prestupnosty nesovershennoletnykh [The role of public policy in the prevention of juvenile delinquency]. Vestnyk MHOU. 2012. № 3. p.p. 21-28. 5. Kostytskyy M., Nastyuk M. Osobennosty profylaktyky pravonarushenyy uchashcheysya molodezhy [Features of studying youth crime prevention]. Lviv, "L'vovskyy hosudarstvenmiy unyversytet" Publ, 1983. 86 p. 6. Osobennosty profylaktycheskoy rabo^i s nesovershennoletnymy [Features of preventive work with juveniles]. Kyiv, "RYO MVD USSR" Publ, 1978. 80p.
