CC BY
36
Досвiд вггчизняного оподаткування переконуе, що на вшх етапах його становлення практика не керувалася достатньою мiрою такими положеннями економiчноl теори. Теоретичнi принципи оподаткування визначеш протягом столiть, починаючи з XVI ст., практично залишилися незмшними, !х можна визнати такими, проте, як св^ить iсторичний досвiд, щ принципи змiнюються практично на кожному новому етат розвитку держави, це може бути пов'язано з обранням державою ново! економiчноl полiтики, розвитком нових сфер у бiз-несь Проте загальнi принципи повиннi зберегти свое мюце, оскiльки !х дотри-мання покликане забезпечити ефективнiсть податково! системи загалом:
• реал1защя принцитв економ1чно1 ефективносп, социально! справедливости р1вност1 усх перед законом та недопущения податково! дискримшацп;
• оптимального поеднання штересш держави та платнишв;
• сприяння 1нвестиц1йним процесам та економ1чному зростанню
• формування податкових правоввдносин на засадах, що ввдповвдають вимогам громадянського суспшьства 1 правово! держави.
Така систематизащя сприяе можливостi порiвняння принципiв, а значить, !х ефективному вiдбору для максимального використання переваг системного пiдходу до формування податково! системи.
Лiтература
1. Закон УкраТни "Про систему оподаткування в Украш" вщ 18.02.97 р. № 77/97-ВР ^з внесеними змшами 1 доповненнями).
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.polkaknig (а!) narod.ru
3. Указ Президента УкраТни вщ 28.06.99 р. № 746 "Про внесення змш до Указу Президента Украши "Про спрощену систему оподаткування, облшу 1 зв1тносп суб'екпв малого пщ-приемництва" вщ 03.07.98 р. № 727".
4. Ластовецький А. Оподаткування - найголовшший посереднш метод державного ре-гулювання пщприемницгва // Пщприемницгво, господарство 1 право. - 2002. - № 7. - С. 76-81.
5. Музиченко С.А. Концептуальш напрями вдосконалення системи оподаткування пщ-приемств малого б1знесу // Формування ринкових вщносин в УкраЫ. - 2003. - № 12. - С. 69-74.
УДК336.225+331.25(477) Ст. викл. О.1. БЫик - 1нститут тдприемництва та перспективних технологш при НУ "Льbeiecbrn полтехмка"
ОСОБЛИВОСТ1 ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМ1 НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНС1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Висв^лено основш npaBOBi аспекти оподаткування операцш з недержавного пенсшного забезпечення в Укрш'ш. Розглянуто основш проблеми та недолши сучас-но'1 системи оподаткування в галузi додаткового пенсшного забезпечення; подано низку пропозицш щодо ix усунення.
Senior teacher O.I. Bilyk - Institute of Entrepreneurship and Perspective Technologies at National University "Lvivs'ka Politehnika"
Special futures of taxation in the Pension system
Main legal aspects of taxation operation in private pension system in Ukraine are highlighted in the article. Author has highlighted basic problems and defects modern taxation system in branch of extra pension ensuring; is given row of suggestions of removing them.
Постановка проблеми. Дiяльнiсть недержавних пенсшних фондiв на сьогодш е досить новою як для вггчизняних роботодавцiв, так i для громадян нашо! краши. Тому важливим кроком з боку держави е надання податкових пшьг у здшсненш недержавного пенсiйного забезпечення. Змши в податкових законах були потрiбнi для створення в Укршт сприятливого режиму оподаткування коштiв, як нагромаджуються в системi недержавного пен-сiйного забезпечення. Чимало украшських шдприемств вiддали би перевагу украшськш фондовш бiржi перед закордонною, але, на жаль, сьогодш на ук-рашському фондовому ринку немае достатнiх внутршшх ресурсiв для того, щоб вони змогли ефективно розмщувати власнi акцй. Саме розвиток недержавного пенсiйного забезпечення та недержавних пенсiйних фондiв сприяе розвитку нащонально! економiки, зокрема ефективно впливае на позитивш змши на ринку пращ i кашталу. Кошти, нагромаджуванi на пенсiйних рахун-ках 1хшх учасникiв, зазвичай, е значним джерелом швестицш в економщь Особливiсть дiяльностi пенсiйних фондiв полягае у тому, що вони защкавле-нi здiйснювати довготермiновi швестици для узгодження власних потоюв внескiв i виплат. Пенсiйнi фонди е значними iнвесторами. А це допомагае розвивати ринок довготермшового запозичення коштiв, що в умовах еконо-мiчноl кризи дае змогу захистити вггчизняний фондовий ринок. Тому залу-чення до недержавних пенсшних фондiв юридичних i фiзичних осiб набувае на сьогодш вагомого значення.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй. На сьогоднi багато вггчизняних науковщв та спещалютсв аналiзують питання оподаткування у сфе-рi недержавного пенсiйного забезпечення. О. Васильченко, Д. Леонов, О. Саенко надали роз'яснення щодо пiльгового оподаткування для учасниюв та вкладникiв недержавних пенсшних фондiв [1-3]. Г. Д. Боднер здшснив ана-лiз схем оподаткування у свгтовш практицi, що дае змогу порiвняти наявнi схеми, визначити !хш недолiки i переваги, а також застосувати деяк аспекти на втизнянш практицi [4].
ЦШ статтi. Важливим аспектом для недержавних пенсшних фондiв е залучення вкладниюв та учасникiв. Тому метою статт е висвiтлення варiанту вкладникiв, який буде найбшьш ефективним. Окрiм цього, в системi оподаткування операцш з недержавного пенсiйного забезпечення е чимало недоль кiв, якi потрiбно висвiтлити та вказати шляхи 1х усунення.
Виклад основного матерiалу. Особливостями пенсшних схем рiзних суб,ектiв недержавного пенсшного забезпечення е те, що надання послуг з недержавного пенсшного забезпечення можуть здшснювати банювсью установи, страховi оргашзаци та недержавш пенсiйнi фонди рiзного типу. Спшь-ною рисою е те, що надходження за пенсшними внесками не зараховують до складу об'екта оподаткування податком на прибуток фшансового посередни-ка, який забезпечуе функцiонування вщповщно! схеми.
Але визначальним чинником для юнування та розвитку тих чи шших систем оподаткування операцiй з недержавного пенсшного забезпечення е за-конодавчо встановлеш норми та правила ддачо! в конкретнiй державi систе-ми оподаткування.
З метою оподаткування операцш з недержавного пенсшного забезпечення слщ видiлити три етапи надання послуг у цш сферг
_ 1 и «о •
• 1-й етап - етап нагромадження пенс1йних актиыв;
• 2-й етап - етап швестування пенсшних активгв недержавним пенсшним фондом;
• 3-й етап - етап виплати пенс1й.
На сьогодш в Укра1ш розроблено основш принципи податкового сти-мулювання вщповщно до зазначених етапiв як основного чинника розвитку недержавного пенсшного забезпечення [4].
Зокрема, для забезпечення здшснення першого етапу е участь у цiй системi роботодавцiв. Важливим чинником для участ роботодавцiв у недержавних пенсшних фондах е також надання податкових пшьг. Тепер до складу валових витрат кожного звггного податкового перюду роботодавця - платни-ка податюв може бути вщнесена сума добровiльних пенсiйних внескiв, здшснених ним за свiй рахунок до недержавних пенсшних фондiв на користь його пращвниюв, але не бшьше чотирьох вiдсоткiв оподаткованого прибутку попереднього звггного перюду [5]. Звичайно таю чинники, як здшснення са-мофшансування власно1 пенси, зняття навантаження з державно1 пенсiйноï системи та залучення довготермiнових фiнансових ресурсiв в економжу, е досить важливими, але, з шшого боку, мають бути також податковi надхо-дження до бюджету краши. Тому встановлюють лiмiтну суму внесюв до недержавних пенсшних фондiв: сума таких внескiв не може перевищувати 15 % вщ нарахованоï заробiтноï плати кожного пращвника за рiк, а також граничного розмiру податковоï соцiальноï пiльги [6]. На ri суми, яю вщрахо-вують у недержавний пенсшний фонд, не нараховують обов,язковi внески у сощальш фонди та Пенсшний фонд Украши. Це е достатшм стимулом для роботодавцiв, оскiльки майже втричi збiльшуеться можливiсть здiйснювати внески у недержавш пенсiйнi фонди без навантаження на фонд оплати пращ. Цей мехашзм може стимулювати роботодавця як зменшувати затрати за рахунок не нарахування внесюв у сощальш фонди на даш суми, так i збшьшу-вати заробгтну плату за рахунок тако1' економи. Отже, знiмаеться кумулятив-ний ефект розподшу внескiв у державний пенсшний фонд та в недержавну пенсшну систему, що надае поштовх для розвитку третього рiвня пенсiйного забезпечення.
К^м того, внаслiдок розiрвання договору мiж роботодавцем та недержавним пенсшним фондом не виникае оподаткування роботодавця-вкладни-ка, оскiльки кошти, сплаченi рашше до недержавного пенсiйного фонду, до роботодавця не повертаються.
Також, якщо на користь фiзичноï особи внески здiйснювалися i роботодавцем, i самою особою чи членом ïï Ым% то для вщповщно1" особи гранична сума податково1' пiльги зменшуеться на суму внесюв, сплачених ïï роботодавцем за звгтний податковий перюд.
У раз^ коли роботодавець сплачуе пенсшш внески до НПФ на рiвнi 15 % вiд заробiтноï плати пращвника, то в цьому випадку пращвник не отри-муе жодних пшьг на сплату пенсшних внесюв, яку здшснюе вш самостiйно на власну користь.
OKpiM залучення роботодавцiв до системи недержавного пенсшного забезпечення через надання пенсшних послуг недержавними пенсшними фондами, пiльгове оподаткування надаеться i фiзичним особам, яю здшсню-ють додаткове пенсiйне забезпечення на власну користь чи на користь шших оЫб. Таким чином, до складу сукупного щомюячного оподатковуваного доходу фiзичноï особи не зараховують суми пенсiйних внескiв на недержавне пенсшне забезпечення, якi сплачуються або особою-резидентом на власну користь, або ж одним iз члешв родини першого ступеня спорiдненостi та^ фiзичноï особи на ïï користь. Отже, до податкового кредиту зараховують суму витрат фiзичноï особи на сплату за свш рахунок пенсшних внесюв за пен-сшним контрактом з недержавним пенсiйним фондом.
Якщо член родини платника податку першого ступеня спорщненост сам е вкладником недержавного пенсшного фонду згщно з окремим пен-сiйним контрактом, то платник податку не мае права нараховувати до складу свого податкового кредиту суму внесюв на недержавне пенсшне забезпечення на користь такого члена родини.
Пенсшт внески пщлягають оподаткуванню у випадках:
• ввдрахування роботодавцем до НПФ б1льше шж 15 % на мюяць вщ його за-роб1тно1 плати;
• перевищення суми пеншйних внесшв на користь учасника НПФ розмiру, який дор1внюе сумi мшячного прожиткового мiнiмуму для працездатно1 особи, чинного на 1 счня званого податкового року, помножений на 1.4 та округлений до найближчих 10 грн у розрахунку за такий мiсяць за сукуптстю всiх таких внесшв.
Таким чином, на користь учасника недержавного пенсшного фонду пенсшш внески можуть здшснювати з трьох джерел: вщ роботодавця, вщ близького родича; учасник може здшснювати внески на свою користь самос-тшно. Пенсiйнi внески до недержавного пенсшного фонду може здшснювати як роботодавець, так i сам учасник або його близький родич. Ефект вщ здшснення пенсшних внесюв для кожного iз суб'екпв добровшьних пенсшних вщносин показано в табл. 1. Отже, розвитку недержавного пенсшного забезпечення сприяе фюкальне стимулювання. Звичайно, що для недержав-них пенсшних фондiв надзвичайно вигщним е залучення якнайширшого кола вкладникiв. Тому, серед вибраних варiантiв вкладникiв у недержавш пенсiйнi фонди найбiльш оптимальним е той варiант, коли частину вкладу у НПФ здшснюе роботодавець, а частину - сам пращвник на власну користь (у межах, яю дають змогу вщнести такi вклади до валових витрат i дають змогу ще здшснювати внески самим учасником на користь самого себе). Таке поеднання допоможе рацюнально застосовувати податкову пшьгу i дасть змогу залучити бшьше вкладниюв i учасникiв у фонди. Адже здебшьшого за умов здiйснення пенсшних вщрахувань лише роботодавцями пращвники-учасники не володшть iнформацiею у сферi недержавного пенсiйного забезпечення. Саме фiзичнi особи можуть бути основними ноЫями iнформацiï у цiй сфер^ що значно розширить поiнформованiсть переЫчних громадян щодо питань додаткового пенсшного забезпечення. Також, у разi здшснення пен-
сiйних внесюв фiзичною особою на власну користь, вона мае змогу отримати додаткове пенсшне забезпечення без прив'язування до мюця працi i конкретного роботодавця. Для роботодавця таке поеднання дасть змогу знизити базу оподаткування за незначних витрат, а також досягнути надежного сощально-го i кадрового ефекту.
Табл. 1. Аналiз ефективностiу разi здшснення недержавного пенсшного _забезпечення для кожного iз учаснитв_
л н о • ^ к ра к £ <и Можлив1 вкладники в Недержавний пенсшний фонд
Роботодавець здшснюе ввдрахування на користь свого пра-щвника (учасника) Учасник (пращвник) здшснюе в1драхування на власну користь Близький родич здшснюе ввдрахування на користь учасника (пращвника)
1. Отримання можли-вост1 зменшити базу оподаткування. 2. Отримання додатко-вого шструменту для виконання кадрово! пол1тики. 3. Достойна винагоро-да власних пращвни-к1в з настанням умов для отримання пенси. 4. Додаткова можли-в1сть для покращання 1м1джу компанИ. 1. Отримання можли-вост додатково1 пенси, яка дасть змогу за-безпечити достойну старшть. 2. Додаткова пошфор-моватсть у фшансо-вш сфер1, зокрема у питаннях недержавного пенсшного забезпе-чення. 3. Отримання податко-вих пшьг на стадп наг-ромадження пенсшних кошт1в. 1. Отримання можливост1 до-даткового пенсшного забезпечення близько1 людини (яка, можливо, протягом життя не мала можливост1 реал1зувати власну працездаттсть, або доходи яко! не е достаттми для здшснення додаткового забезпечення) 2. Додаткова пошформова-тсть у фшансовш сфер1, зок-рема у питаннях недержавного пенсшного забезпечення. 3. Отримання податкових пшьг на стадп иакопичеиия пенсшних кошт1в.
Недержавний пенсшний фонд
Розширюеться коло вкладнишв, що сприяе розвитку недержавного пенсшно-го забезпечення та популяризаци д1яльност1 недержавних пенсшних фонд1в загалом; покращуеться швестицшний кл1мат краши та матер1альний стан пенсюнер1в
На другому еташ внески поступають до недержавних пенсшних фон-дiв. Оскшьки недержавш пенсiйнi фонди е неприбутковими оргашзащями, то згiдно зi Законом Украши "Про оподаткування прибутку пiдприемствм, зок-рема п.7.11.4 ст. 7 передбачено звшьнення вiд оподаткування податком на прибуток вщ здiйснення операцiй з активами недержавних пенсшних фондiв. Крiм того, не оподатковуеться iнвестицiйний дохщ вiд здiйснення операцiй з активами (у тому чи^ пасивнi доходи), отриманий на шдив^альш пенсiйнi рахунки учасниюв НПФ.
Щодо оподаткування на третьому рiвнi пенсiйних вiдносин, то тут розроблено стандартну схему. Зокрема, на стадй виплати теж частково засто-совано пшьгову систему оподаткування. Частковють пiльгового оподаткування пов'язана з тим, що на двох попередшх етапах держава вже надавала пшь-ги з оподаткування. Таким чином, держава вщтермшовуе на 10-20 роюв по-датковi зобов'язання i основне податкове навантаження припадае на частину
виплат додатковоï пенси. Але таке податкове навантаження мае теж пшьго-вий характер, осюльки держава надае знижену ставку податку на доходи фь зичних оЫб. Зокрема, тд час кожноï виплати застосовуватиметься знижу-вальний коефщент 0.6, тобто пенсiонер буде сплачувати 60 % вщ встановле-ноï ставки податку на доходи фiзичних осiб. Для осiб, старших 70 роюв, буде дiяти нульова ставка податку на доходи фiзичних оЫб. Таким чином, пенсь онери, яю досягли такого вiку, зовсiм не платитимуть податку на доходи фь зичних оЫб iз отриманоï додатковоï пенсi [7].
Але й в наявних нормах оподаткування пенсшних фондiв та юридич-них осiб-роботодавцiв, яю здiйснюють внески на користь сво1х працiвникiв, е низка недолiкiв. Зокрема, щ норми не охоплюють вЫх вiдносин у сферi до-даткового пенсшного забезпечення.
Основною вадою наявноï системи оподаткування в дiяльностi недер-жавних пенсiйних фондiв е багаторазовють оподаткування. Зокрема, оподат-куванню пщлягають швестицшш доходи, велика кiлькiсть фiзичних осiб опо-датковуеться податком на доходи фiзичних осiб. Для послуг, внески на яю перевищують 6 тис. грн, ситуащя е ще бiльш проблематичною, оскiльки про-цес надання таких послуг фактично оподатковуеться на кожному iз трьох еташв. З цих причин пропонуеться запровадити в Укра1ш оподаткування не-державних пенсшних послуг на етат здшснення виплат споживачам [3]. Для цього дiяльнiсть установ, що надають таю послуги, мае бути ч^ко звшьнена вщ оподаткування податком на прибуток пщприемств (але лише в частит вЫх пасивних доходiв). При цьому податкове регулювання пенсшних фондiв мае зб^атися з пiдходами до регулювання компанш, що займаються довго-термшовим страхуванням життя.
Окрiм цього, найбшьш цiлiсний механiзм оподаткування у сферi недержавного пенсiйного забезпечення розроблено саме для пенсшних плашв, яю забезпечуються спецiальними банкiвськими рахунками. Проте таю пенсшш плани майже не юнують в Украшь Для них спещально прописано порядок оподаткування як роботодавщв, так i фiзичних осiб - майбутнiх отриму-вачiв пенсiй. Таким чином, на сьогодш необхiдно створити цiлiснiсть i точ-нiсть у системi оподаткування саме недержавних пенсшних фондiв [3].
Також не врегульовано питання про оподаткування операцш з надання послуг у сферi недержавного пенсшного забезпечення пенсшними фондами податком на додану вартють. Тому важливо ч^ко закршити статус пенсшних фондiв як юридичних оЫб, яю не е платниками цього виду податку.
Залишилися неврегульованими i питання вщнесення до валових витрат засновниюв НПФ видаткiв на: державну реестрацш НПФ; адмiнiструван-ня НПФ одноошбним засновником; оплату послуг консультанпв з iнвести-цiйних питань; забезпечення дiяльностi лiквiдацiйноï комiсiï НПФ, а також витрат засновниюв та роботодавщв-платниюв пенсшного фонду на виплату винагороди членам ради.
Слщ врегулювати питання щодо оподаткування НПФ не лише основ-ними податками, але й дрiбними, що супроводжують господарську дiяльнiсть НПФ податками. Адже, в законодавчому порядку встановлено обов'язкове
стягнення сум заборгованостей перед бюджетом i цшьовими фондами, що значно ускладнюе роботу фондiв, оскiльки будь-яка заборгованiсть може призвести до арешту активiв (хоча активи НПФ не можуть бути об'ектом зас-тави). Унаслщок цього фонди можуть недоотримати доходи для сво1х учас-никiв, а також не виплатити пенси сво1м учасникам. Тому доцшьно в законо-давчому порядку встановити обмеження щодо арешту активiв НПФ.
Висновки та перспективи подальших дослiджемь
Таким чином, з погляду оподаткування, система надання послуг з недержавного пенсшного забезпечення складаеться з трьох етатв, на яких гро-шовi потоки перемщаються вщ одного агента до шшого i можуть бути опо-датковаш. По-перше, це момент сплати внесюв громадянами (особисто або через пщприемство-роботодавця). По-друге, це перюд фiнансовоï дiяльностi установи i отримання нею швестицшних прибуткiв. I, нарештi, - це етап здшснення виплат на користь учасниюв або власниюв страхових полiсiв. Як i в разi оподаткування шших фiнансових послуг, податкова система мае опо-датковувати цей процес на одному з перерахованих еташв, збер^аючи при цьому принцип недопущення багаторазового стягнення податку. Вибiр цього етапу е ключовим рiшенням у виборi моделi оподаткування кожного сектора фшансових послуг. Саме тому проблеми та шляхи реформування моделi оподаткування самих установ повинш анашзуватись лише у комплексi iз двома згаданими аспектами ширшоï системи.
На сьогодш важливим кроком не лише для недержавних пенсшних фондiв, але й для держави загалом е якнайширше сприяння розвитку недержавного пенсшного забезпечення. З огляду на це, перспективним напрямком розвитку пенсiйноï системи е поеднання державних пенсшних зобов'язань зi стимулюванням роботодавщв i пращвниюв до сплати добровшьних додатко-вих внесюв на пенсшне забезпечення. Тому необхщш стимулювання добровшьних платежiв на пенсшш цш; удосконалення оподаткування суб'ектiв недержавного пенсшного забезпечення; усунення нерiвностi прав застрахова-них осiб стосовно нагромаджених пенсш.
Система недержавного пенсiйного забезпечення покликана створити можливост для збереження та примноження кош^в вкладникiв з метою забезпечення отримання стабшьного доходу шсля настання пенсiйного вiку. Перевага НПЗ в тому, що збережеш кошти збшьшуються за рахунок швести-цiйного доходу. При цьому державний нагляд за установами пенсшного забезпечення запоб^ае здшсненню надто ризикованих операцш i втратi пен-сшних заощаджень.
Насамперед, врегулювання питання оподаткування операцш з недержавного пенсшного забезпечення приведе до зниження обсяпв тiньовоï еко-номiки. Через пшьги в оподаткуваннi для учасникiв i вкладниюв недержавного пенсiйного забезпечення (внески до недержавних пенсшних фондiв та одержаний швестицшний доход не оподатковуються, а оподатковуються лише пенсшш виплати) i обмеження на щ пшьги (внески до недержавних пенсшних фондiв не повинш перевищувати 15 % заробiтноï плати учасника) учасники недержавного пенсшного забезпечення матимуть додатковий стимул вимагати виплату свого заробггку в офщшному секторь
Лгтература
1. Леонов Д. Система оподаткування схем недержавного пенсшного забезпечення. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.zpsocinfo.iatp.org.ua
2. Васильченко О.М. Податковi пiльги учасниюв та вкладникiв недержавних пенсiйних фондiв. Проект "Впровадження пенсшно'1 реформи в Укрш'ш" м. Львiв, травень 2005.
3. Саенко О. Оподаткування дiяльностi установ недержавного пенсiйного забезпечення та довгострокового страхування життя // Юр. бiзнес, 28 лютого 2005. - № 3(39).
4. Боднер Г.Д. Мировая практика налогообложения в системе негосударственного пенсионного обеспечения.
5. Закон Украши "Про оподаткування прибутку пщприемств".
6. Закон Украши Про оподаткування прибутку пщприемств вщ 28.12.1994 № 334/94-ВР.
7. Леонов Д. Система должна работать как швейцарские часы // Финансовые услуги № 3/2004.
УДК 336 Acnip. Г.М. Бакуш; здобувач С.А. Шимко -
Львiвcький НУ м. 1вана Франка
СТАТИСТИЧНИЙ МОШТОРИНГ СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Сучасний етап розвитку Украши характеризуемся посиленням сощально-еко-H0Mi4H0i диференщацп регюшв, що значно ускладнюе подальше впровадження рин-кових перетворень в крш'ш та ставить тд загрозу темпи ii економiчного зростання. У контекст штеграцп Украши до европейського ствтовариства важливим завданням е формування регионально' полiтики, яка б вщповщала принципам регионально' поль тики Свропейського Союзу i в основi яко' б лежала концепщя використання власних ресурсiв та резервiв розвитку, а також стимулювання чинниюв економiчного зростання.
Ключов1 слова: мониторинг, стратегiя, розвиток регiону, стратепчне плануван-ня, регiональна полiтика.
Post-graduate H.M. Bakush; competitor S.A. Shymko -
L'viv NUnamed after Ivan Franko
The statistic monitoring of development strategy of region
This work thesis is investigated theoretical and legal bases of economic planning and the place in the system of state regulation of a national economy and region is certain it. The positive and negative parties in practice of economic planning of social and economic development of region in a context of regional policy are revealed. The analysis of states of development of region is conducted. The scientific and practical recommendations concerning improvement of the organizational mechanism of regional economic planning are developed. The paths of strengthening of financial maintenance of planning of social and economic development of region are offered.
Keywords: monitoring, strategy, development of region, economic planning, region policy.
Постановка проблеми. Змша прюршепв суспшьного розвитку дер-жави, формування нових шдход1в та принцишв територ1ального самовряду-вання потребують вщ регюнальних структур управлшня розробленням комплексно:' стратеги розвитку, що сприятиме вщродженню економжи регюну, тдвищенню р1вня життя його населення, та призведе до стабшзацй полггич-но' та соцiально-економiчноi ситуацй у держави загалом.
