CC BY
25
�-рсинхронним типом (II тип ЕЕГ). Частка хворих в I, II та III групах з десинхронним типом ЕЕГ (III тип ЕЕГ) склала 12,5%, 22,9% та 27,3%, з дезоргашзованим типом 12,5%, 25,7% та 30,3%, з грубо дезоргашзованим 6,3%, 8,6% та 15,2% вщпо-вщно. Частка па^етчв з пперсинхронним типом ЕЕГ в дослщжуваних групах склала для I групи -9,4%, для II групи - 14,3% та 15,2% для III групи. Подiбнi вщмшносп мiж групами е свщченням того, що з пщвищенням тяжкосп перенесено' ЧМТ вщзначаються поглиблення порушень спонтанно' бюелектричноТ активносл головного мозку в виглядi переважання патолопчних тинв ЕЕГ (десинхронного, дезоргашзованого та грубо дезоргашзованого) (рис.).
Типи ЕЕГ у хворих з наслщками ЧМТ
У 5
о. о
£3 X
sp
■ 11рупа II трупа □ III трупа
IV
Типи ЕЕГ
Рис 1. Розподл munie ЕЕГ у пац1ент1в з За ампл^удними та частотними показниками основних ри^в ЕЕГ достовiрних вщмшностей мiж групами визначено не було.
Iншi результати були отримаш при аналiзi ш-дексiв основних ритмiв ЕЕГ в дослщжуваних групах. З пщвищенням ступеню тяжкосп перенесено! ЧМТ збтьшувались показники шдешв ß-,
дками ЧМТ pi3Hoao ступеню тяжкой. б- та 0- ритмiв, показник шдексу а-ритму навпаки збiльшувався. Статистично достовiрнi вщмшнос-тi були визначенi для показниш iндексiв а-, ß-, б- та 0-ритмiв мiж I та Ill групами, та для 0-ритму мiж I та II групами. Медiани iндексiв основних ритмiв ЕЕГ представлен на рисунку 2.
Рис. 2. Показники Ндексв ритм1в ЕЕГ в групах пац1ент1в з насл1дками ЧМТ р1зного ступеню тяжкост1.
Таким чином питома вага повтьно-хвильово! активносп б та 0 дiапазонiв збтьшуеться вщ I до III групи хворих, що свщчить про наявнють бтьш складних нейродинамiчниx порушень в групах з тяжчою ЧМТ в анамнезк
При аналiзi коефiцiентiв асиметрп виявлено статистично достовiрне збiльшення даного пока-зника для а-ритму з пщвищенням тяжкостi ЧМТ (р<0,001). Медiaни коефiцiенту асиметрп а-ритму склали 9,0 (25% - 5,5, 75% - 14,0), 11,0 (25% - 8,0, 75% - 19,0) та 18,0 (25% - 11,0, 75% - 27,0) для I, II та III груп вщповщно. В^^чалось також збтьшення коефiцiентiв асиметрп б- та 0-ритмiв з пщвищенням тяжкосп ЧМТ, але без до-стовiрностi вiдмiнностей мiж групами. Показники коефiцiенту ß-ритму мiж дослiджувaними групами майже не в^знялись.
Подiбнi вщмшносп мiж дослiджувaними групами свщчать про нaявнiсть бiльшого ступеню порушень мiжпiвкулевиx зв'язкiв в групах з тяжчою ЧМТ в анамнезк
У переважно! бiльшостi хворих в^^чались ознаки порушень функцiонaльного стану головного мозку в виглядi слабко! модульовaностi та нерегулярностi а-ритму, порушених зональних вiдмiнностей, зниженого вольтажу, пщвищено! кiлькостi повiльно-xвильовоТ aктивностi, зниже-но! реакцп активацп та вибiркового засвоення низьких частот при ритмiчнiй фотостимуляци.
При дослiдженнi взаемозалежностей ктькю-них показниш ЕЕГ та когнiтивноТ дисфункцп виявлено, що нaйбiльшa ктькють статистично до-стовiрниx кореляцiйниx зв'язш стосуеться повн льно-хвильово! aктивностi та результат тесту-вання уваги та короткочасно! пaм'ятi. В усix групах в^^чаеться достовiрне погiршення показ-ниш за тестом Шульте при збтьшенш iндексiв б- та 0-ритмiв, а також зниження об'ему безпо-середнього вiдтворення за тестом Лурiя при збн льшеннi aмплiтуди 0-ритму. Зростання проявiв повiльно-xвильовоТ aктивностi ймовiрно е про-явом тих самих складних посттравматичних
неирональних порушень, як1 лежать I в основ1 формування когштивноТ дисфункцп.
При досл1дженн1 викликаноТ б1оелектричноТ активност1 головного мозку методом довголате-нтних зорових викликаних потенц1ал1в встанов-лен1 наступн1 дан1. Середш показники латентних пер1од1в ранн1х компонент1в (П1, Н1), як1 е вщо-браженням первинноТ в1дпов1д1 зоровоТ кори на афферентний пот1к по швидких волокнах зоро-вого шляху, знаходяться в межах нормативних значень [4].
Вщм1чаеться подовження латентних пер1од1в пром1жних компонент1в зорових викликаних по-тенц1ал1в (П2, Н2), що св1дчить про порушення в1дпов1д1 кори на аферентний пот1к в1д неспеци-ф1чних та асоц1ативних ядер таламуса, ядер стр1арного комплексу I порушення обробки ш-формаци в асоц1ативних зонах зоровоТ кори та на меж1 скроневоТ та т1м'яноТ долей [4,2].
Також встановлено подовження латентних перюд1в п1зн1х компонент1в зорових викликаних потенц1ал1в (П3, Н3), як1 в1дображають первинну когн1тивну вщповщь кори на аферентний пот1к вщ неспециф1чних систем л1мб1ко-ретикулярного комплексу [4,2] (табл.).
Отримаш дан1 св1дчать про збереження у па-ц1ент1в в вщдаленому пер1од1 ЧМТ рецептивноТ функцп зоровоТ кори та порушення синтетичноТ та когн1тивноТ фаз обробки мозком шформацп [2]. Це найб1льш ймов1рно е насл1дком ушко-дження к1рково-пщк1ркових нейрональних зв'язк1в травматичного ^енезу.
Середш значення ампл1тудних показник1в вс1х компонент1в зорових викликаних потенц1ал1в знаходяться в межах нормативних.
Анал1з взаемозалежностей значень латентних перюд1в та ампл1туд з показниками когштив-них функцш виявив наявн1сть статистично дос-тов1рного зниження результат1в тестування за шкалою лобноТ дисфункц1Т при подовженш лате-нтност1 компоненту Пз.
Таблиця
Амплimуднi характеристики (мкВ) та латентнi nepiodu (мс) K0Mn0HeHmie зорових викликаних поmенцiалiв у хворих з на^дками ЧМТ
Амплпудш показники М±SD Показники латентностей М±SD
П1 латентний перюд злiва 10,03±3,9 П1Н1 амплпуда злiва 4,07±51,9
Н1 латентний перюд злiва 36,53±13,8 Н1П2 амплпуда злiва 4,90±2,8
П2 латентний перюд злiва 110,53±21,8 П2Н2 амплпуда злiва 6,63±2,6
Н2 латентний перюд злiва 148,53±23,2 Н2П3 амплпуда злiва 12,13±3,9
П3 латентний перюд злiва 246,13±48,6 П3Н2 амплпуда злiва 6,03±5,9
Н3 латентний перюд злiва 290,93±47,5 П1Н1 амплiтуда справа 4,31±3,3
П1 латентний перюд справа 22,40±17,3 Н1П2 амплпуда справа 5,60±3,4
Н1 латентний перюд справа 67,60±24,0 П2Н2 амплiтуда справа 7,08±3,2
П2 латентний перюд справа 105,87±19,2 Н2П3 амплпуда справа 12,60±4,3
Н2 латентний перюд справа 147,33±25,0 П3Н2 амплiтуда справа 6,84±6,5
П3 латентний перюд справа 242,93±49,3
Н3 латентний перюд справа 292,93±51,9
Висновки
Для па^енпв в вщдаленому пер^ ЧМТ характеры значн змши спонтанноТ та викликаноТ бюелектричноТ активност головного мозку.
Порушення спонтанно' бiоeлeктpичноТ актив-ност проявляеться переважанням патологiчних типiв ЕЕГ (десинхронного, дeзоpганiзованого та грубо дезоргашзованого), частка яких достовipно збiльшуеться з пщвищенням тяжкостi перенесено' ЧМТ.
Тяжкють ЧМТ не впливае на частотно-амплiтуднi характеристики основних pитмiв ЕЕГ, але при пiдвищeннi тяжкост перенесено' ЧМТ достовipно збiльшуються шдекси повтьно-хвильовоТ, ß-активностi та коeфiцiент асимeтpiТ a-активностi, зменшуеться iндeкс а-активностк Аналогiчно збiльшуються i коeфiцiенти асиметрп б- та 8-pитмiв, але без достовipностi вщмшнос-тей. Це свщчить про наявнiсть бiльшого ступеню нeйpодинамiчних порушень, в т.ч. i мiжпiвкулe-вих зв'язкiв, в групах з тяжчою ЧМТ в анамнeзi.
Змши викликаноТ бюелектричноТ активност у хворих в вщдаленому пер^ ЧМТ характеризуемся подовженням латентних пepiодiв пpомiж-них та пiзнiх компонeнтiв викликаних потен^а-лiв, що свiдчить про порушення юрково-
Реферат
ОСОБЕННОСТИ НЕЙРОДИНАМИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ПЕРЕНЕСЕННОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ Школьник В.М., Фесенко Г.Д.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, электроэнцефалография, зрительные вызванные потенциалы.
Разнообразные типы течения травматической болезни головного мозга и широкий диапазон отдаленных последствий черепно-мозговой травмы (ЧМТ) обусловливает необходимость совершенствования подходов к их диагностике и лечению. Цель - уточнить особенности нейродинамических изменений головного мозга у пациентов в отдаленном периоде ЧМТ в зависимости от тяжести перенесенной травмы. Исследовано 100 больных с отдаленными последствиями ЧМТ, распределенных на три группы в зависимости от степени тяжести перенесенной травмы. Всем больным было проведено исследование спонтанной биоэлектрической активности головного мозга с количественным анализом основных ритмов и классификацией типа электроэнцефалограммы (ЭЭГ) по Жирмунской. Дополнительно группе из 30 больных проведено исследование зрительных длиннолатентных вызванных потенциалов. С повышением тяжести перенесенной травмы наблюдаются статистически достоверные изменения распределения типов ЭЭГ у пациентов с отдаленными последствиями ЧМТ. Значительно уменьшается количество пациентов с организованным а-ритмом и увеличивается доля пациентов с десинхронным, дезорганизованным и грубо дезорганизованным типами ЭЭГ (III, IV и V типы ЭЭГ по Жирмунской). По амплитудным и частотным показателям основных ритмов ЭЭГ группы пациентов с различной степенью тяжести ЧМТ в анамнезе достоверно не отличались. При повышении тяжести
пщюркових нейрональних зв'язш внаслщок пе-ренесеноТ травми.
Перспективи подальших дослщжень
Враховуючи той факт, що виявлеш при аналн зi ЕЕГ та ЗВП патолопчы змши можуть корелю-вати з певними кл^чними проявами наслщюв ЧМТ, такими як, наприклад, показники когштив-них функцш, та дозволяють виявити динамку змш стану мозку, видаеться перспективним дос-лщження значення подiбних змш для реаб^та-цшного прогнозу у ^еТ категорп па^енпв.
Лтература
1. Живолупов С.А. Патогенетические механизмы травматической болезни головного мозга и основные направления их коррекции / С.А. Живолупов, И.Н. Самарцев, С.В. Коломенцев // Журнал неврологии и психиатрии. - 2009. - № 10. - С. 42-46.
2. Школьник В.М. Параклинические методы исследования в неврологии / В.М. Школьник, А.Н. Бараненко, А.В. Погорелов -Днепропетровск : ДГМА, 2005. - 149 с.
3. Потапов О. О. Травматична хвороба головного мозку: дiагнос-тика, перебк та прогнозування / О. О. Потапов, О. П. Кмита // Вюник СумДУ. Сepiя «Медицина». - 2012. - № 2. - С. 59-67.
4. Зенков Л.Р. Функциональная дiагностика нервных болезней: руководство для врачей / Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин. - 5-е изд. -М. : МЕДпресс-информ, 2013. - 488 с.: ил.
5. Хобзей Н.К. Эпидемиология инвалидности вследствие черепно-мозговых травм в Украине / Н.К. Хобзей, Е.Г. Педаченко,
B.А. Голик [и др.] // УкраТна. Здоров'я наци. - 2011. - № 3 (19). -
C. 30-34.
перенесенной ЧМТ выявлено статистически достоверное увеличение удельного веса p-ритма и медленно-волновой активности б- и 0-диапазонов, уменьшение доли а-ритма и увеличение коэффициента асимметрии а-ритма. Для пациентов в отдаленном периоде ЧМТ характерно удлинение латентных периодов промежуточных и поздних компонентов зрительных вызванных потенциалов. Для пациентов в отдаленном периоде ЧМТ характерны значительные изменения спонтанной и вызванной биоэлектрической активности головного мозга, часть из которых ухудшаются с повышением тяжести перенесенной травмы.
Summary
CHARACTERISTICS OF NEURODYNAMIC CHANGES IN BRAIN DEPENDING ON SEVERITY OF TRAUMATIC CRANIOCEREBRAL INJURY Shkolnyk V. M., Fesenko H. D.
Key words: craniocerebral injury, electroencephalography, visually evoked potentials.
Various types of the courses of traumatic disease of the brain, and a wide range of long-term effects of craniocerebral injury (CCI) determine the necessity to improve approaches to their diagnosis and treatment. Aim. To specify neural changes in the brain in patients in long-term period of CCI depending on the severity of the trauma. Materials and methods. We examined 100 patients with long-term consequences of CCI and divided them into three groups depending on the severity of trauma. Electroencephalography (EEG) analysis with classification of EEG type according to Zhyrmunsky was performed for all the subjects under the study. In addition, the evaluation of long latency components of the visually evoked potentials was performed in the group of 30 patients. Results. Statistically significant changes occur in the distribution of EEG types in the patients with long-term consequences of CCI with an increase in the severity of trauma. The number of patients with the organized а-rhythm was significantly reduced due to the proportional increase in patients with desynchronism, disorganized and severely disorganized types of EEG pattern (III, IV and V types of EEG according to Zhyrmunsky). Amplitude and frequency parameters of the main EEG rhythms between the groups of patients with different severity of CCI in the past history did not differ significantly. We established a statistically significant increase in the proportion of individuals with p-rhythm and slow-wave activity of б-and 0-ranges, along with a decrease in the proportion of а-rhythm and increased asymmetry of а-rhythm with increasing severity of TBI. EEG is characterized by the elongation of the latency periods of intermediate and late components of visual evoked potentials in patients in the long-term period of CCI. Conclusion. Significant changes in spontaneous and evoked bioelectric activity of the brain are specific for patients in the long-term period of CCI, some of which worsen with increasing severity of trauma.
UDC 616.12-073.97:[616.127-02:616.441-008.61:616.12-008.331.1 Shuper V.A., Shuper S.V.
HOLTER ECG MONITORING AND ASSESSMENT OF THE HEART RATE VARIABILITY IN THE DIAGNOSTICS OF THE THYROTOXIC CARDIOMYOPATHY WITH SECONDARY ARTERIAL HYPERTENSION
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
The paper presents the results of study of the diagnostic capabilities of Holter ECG monitoring and assessment of heart rate variability in patients with thyrotoxic cardiomyopathy and secondary arterial hypertension. This study demonstrates the high efficiency of the use of these instrumental methods in diagnosis of structural, metabolic and regulatory disorders of the cardiovascular system in patients with thyrotoxic cardiomyopathy and secondary arterial hypertension. This technique enables to carry out dynamic monitoring of the effectiveness of the therapy and to plan post-hospital rehabilitation.
Key words: thyrotoxic cardiomyopathy, secondary arterial hypertension, Holter ECG monitoring, assessment of heart rate variability
This work is a fragment of the complex research project "characteristics of comorbidity courses of internal diseases, risk factors and mechanisms of mutual aggravation, pharmacotherapy», state registration number 0114U002475.
Introduction
Thyrotoxic cardiomyopathy (thyrotoxic heart -TH) is a very common chronic condition in the group of metabolic and endocrine cardiomyopathies and is considered the one of the challenges of cardiology [nowadays [3, 6, 9]. TH is becoming the leading syndrome of the thyroid hyperfunctional diseases accompanied by the development of arrhythmias, secondary arterial hypertension, heart failure, etc. [4, 5, 12, 16]. It has been established that the TH develops mainly in young working-age
population with thyrotoxicosis, and often does not acquire the full reverse development even in hyperthyroidism compensation. It is usually characterized by chronic, progressive course [11, 13, 15, 17].
Application of non-invasive instrumental methods of diagnoses of cardiac diseases (Holter monitoring (HM) of ECG and assessment of heart rate variability (HRV)) allows us to objectify and specify metabolic, hemodynamic and autonomic disturbances in TH to optimize the treatment of these patients [1, 7, 8]. In addition, the use of these methods in complex diagnoses of the TH and during treat-
