CC BY
27
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
УДК 616.8-009-022.6-073.97
ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ЦНС У ПАЦ1ЕНТ1В 3 ХР0Н1ЧНИМИ НЕЙР01НФЕКЦ1ЯМИ Левченко 1.Л.
ДУ «1нститут неврологи, псих1атрита наркологи АМН Украши», м. Харш
Вивчено функщоналъний стан ЦНС у 58 хворих на хротчт нейротфекцп за допомогою ЕЕГ та зорових викликаних потенц{ал{в. Виявлет змти бюелектрогенезу та викликаног активност{ головного мозку з суттевими явищами {ритаци, а також дисбалансом синхротзуючих г десинх-ротзуючих вплив{в, що в{дображае пригшчення неспециф{чних систем мозку та зниження фун-кцюналъних резервгв г адаптивностг у цих пац{ент{в. Розкрито суттеве зниження неспециф{ч-них церебралъних гомеостатичних механгзмгв, недостатнгстъ активуючих впливгв ретикуляр-ног формацп стовбура мозку у поеднаню з подразненням емощогенних структур внасл{док фо-рмування хрошчног домтанти на тл{ Н1.
Ключов1 слова: хронны нейроЫфекцп, бюелектрична активнють, функцюнальний стан ЦНС.
XpoHi4Hi персистуюч1 ¡нфекци' можуть виклика-ти ситуацш хрошчного стресу з напруженням адаптацшно-компенсаторних резерв1в оргашзму та периодичним розвитком дезадаптаци' (загост-реннями). В той же час деяк1 ¡нфекцшш агенти мають виб1ркову тропнють до структур межуточного мозку, л1мб1чно'|' системи та скроневих час-ток. Не викликае сумшву, що це суттево впливае на бюелектрогенез головного мозку та знахо-дить свое вщображення на ЕЕГ. Показники ЕЕГ досить добре вивчеш при гострих нейрошфекцн ях i зовс1м мало - при хроычних [6]. На Tenepirn-нш час викликаш потенц1али (ВП) розглядаються як перех1дна вщповщь системи, пов'язано'Г з го-меостатичним регулюванням та вщображають стан активуючих систем ретикулярно'Г формаци' стовбура, корково-пщкоркових вщносин [2,3]. Проте, характер змш ЗВП при хроычних нейрон нфекц1ям майже не вивчений.
Метою роботи було дослщити бюелектричну активн1сть та функцюнальний стан неспециф1ч-них систем головного мозку у хворих з хрошчни-ми нейрошфекц1ями.
Вивчення бioeлeктpичнoï активносп мозку (ЕЕГ) проводились на д1агностичному програм-но-апаратному комплеш DX-NT 32 (ф1рми DX complexes, м. Харш) з 16-канальним посилюва-чем бюсигнал1в. Анал1з ЕЕГ виконували за зага-льноприйнятими принципами [5] з в1зуальною оцшкою ЕЕГ-патерну, зокрема фoнoвoï бюелек-трично'Г активност1, peaKqiï активацп при вщкри-ванн1 очей, виявлення асиметрш, характеристики репонарних вщмшностей, ocepeflKOBOï патологи, пароксизмально'Г та судомно!' активности спектральним анал1зом, частотно-ампл1тудним картуванням, комп'ютерим анал1зм спайково!' акивност1. Дослщження довголатентних зорових викликаних потенц1ал1в (ЗВП) також проводилось на д1агностичному комплеш DX-NT 32 (фь рми DX complexes, м. Харш). Виконувалась стимуляц1я спалаховим патерном ¡з застосуван-ням св1тло-дюдного засв1ту з пропуском. Оцшю-вали час затримки BiflnoBifli, латентний nepiofl, амплитуду основних niKiB ЗВП в потиличних вщ-веденнях, форму основного позитивно-
негативного комплексу та хвил1 пюляди. Згщно з л1тературними даними [2,3], нормальна затрим-ка вщповщ1 ЗВП - (54 + 20) мс, час повернення до вихщного р1вня - (265 + 51) мс, максимальна ампл1туда вщповщ1 - (12,9 + 4,8) мкВ.
Було обстежено 58 хворих з хроычними пер-систуючими нейрошфекц1ями, ям були представлен! такими клш1чними вар1антами, як: дем1ел1-шзуюч1 енцефал1ти (лейкоенцефал1ти) - 5 (8,62 %) хворих, розаяы енцефалом1ел1ти - 10 (17,24 %), енцефал1ти в1русноТ або ¡ншоТ етюлоги - 12 (20,68 %), енцефало-м1ело-пол1радикулоневр1ти
- 5 (8,62 %), арахно1д1ти або арахноенцефал1ти
- 11 (18,96 %), герпетичш ганглюыти - 2 (3,49 %) та стшк1 наслщки перенесенноТ нейрошфекци
- 13 (22,41 %) хворих. Етюлопя нейрошфекцш встановлювалась за допомогою пол1меразно-ланцюговоТ реакцЛ лквору або кров1 та бактерн олопчними методами дослщження, активнють процесу пщтверджувалася високим титром ан-титт класу 1дМ або 1дС з низьким ¡ндексом авщ-ностк У обстежених пац1ент1в переважали ¡нфекци зм1шано1 ет1олог1| (у 55,17 % випадш), час-т1ше м1кст-герпетично1 ет1олог1| або поеднання в1руав родини герпесу з бактер1альними ¡нфек-ц1ями. Так у 5 (8,62 %) хворих виявлено ¡нфек-цш, обумовлену в1русом простого герпесу, у 3 (5,17 %) - Варщелла-Зостер в1русом, у 9 (15,51 %) - в1русом Ебштейна-Барр, у 8 (13,79 %) - ци-томегалов1русом, у 3 (5,17 %) - в1русом герпеса людини 6-го типу. Також у 3 (5,17 %) пац1ент1в виявлено нейроборрел1оз, у 28 (48,28 %) - бак-тер1альш ¡нфекц1| носоглотки або уро-гештального тракту.
При анал1з1 ЕЕГ та ЗВП ¡з розробки було на-вмисно виключено дан1 про пац1ент1в з еп1лепти-чними нападами для запоб1гання спотвореноТ ¡н-терпретац1| результате. В результат! в1зуальн1й оц1нки ритмки мозку, спектрального анал1зу та ЕЕГ картування визначена частота зустр1чаемо-сп патерн1в ЕЕГ у хворих на хрошчш персистую-ч1 нейро1нфекц1| (дан1 наведен! в табл. 1).
Фонова ритмка пац1ент1в з хрон1чними нейро1-нфекц1ями (Н1) була представлена перевагою пол1ритм1чно1 активност1 у 38 (65,52 %) хворих,
* НДР «Вивчити мехашзми формування загострень хрошчних нейромфекцШ», Шифр АМН. ХН.1.06; № держреестрацн 0106U002000
дезоргашзац1ею корковоТ ритмки - у 28 (48,28 %), сгладженими зональними р1зницями у 34 (58,62 %) пащешпв та загостренням альфа-ритму з високим ¡ндексом швидких ритм1в у (27 -46,55 %) хворих. У значно меншоТ ктькост1 хво-рих (20 - 34,48 %) з хрошчними Н1 ЕЕГ характе-ризувалася перевагою альфа-ритму та високим ¡ндексом повильнохвильовоТ активносп (14 (24,14%) пащешпв) (див.табл. 1). Недостатня реакц1я активацп спостер1галась у 22 (37,93 %), хороша - у 18 (31,03 %) \ задовтьна - у 18 (31,03 %)хворих.
При навантаженш у 39 (67,24 %) хворих виявлеш епохи сповтьнення ритмки, переважно у лобно-скроневих дтянках (18 (31,03 %) пащетчв), або у потиличних дтянках у (14 — 24,14 %) хворих (див.табл. 1). Спалахи бтатерально-синхронних повтьних хвиль спостер1гались у 20 (34,48 %) пащетчв, також
Показники
переважно в скроневих або лобно-скроневих вщдтах. Спалахи бтатерально-синхронних комплешв "гостра-повтьна хвиля"
(ептептиформна активнють) були у 12 (20,69 %) пащетчв (див.табл. 1). Висока пароксизмальна активнють фону спостер1галась у 17 (29,31 %) пащетчв, у тому числ1 у 11 (18,96 %) вона була представлена спалахами гострих хвиль та аль-фа-под1бних коливань, або спалахами бтатерально-синхронних повтьних хвиль у лобно-скроневих вщведеннях, бтьше справа у 6 (10,34) % пащент1в. У 22 (37,93 %) хворих спостер1гались ознаки пщкорковоТ ¡ритацп (див.табл. 1). При навантаженш у 27 (46,55 %) пац1ешпв виникали спалахи гострих хвиль, переважно у лобно-скроневш або ^м'яно-потиличнш дтянц1, дисфункц1я стовбурових структур - у 50 (86,21 %) хворих.
Таблиця 1
ЕЕГ у пац1ент1в з хрон1чними персистуючими нейрошфекц1ями
Показник ЕЕГ Обстежено хворих (п=58)
ктькють хворих %
Перевага альфа-ритму на фоновш ЕЕГ 20 34,48
Фонова пол1ритм1чна активнють 38 65,52
Дезоргашзац1я корковоТ ритмки 28 48,28
Згладженють зональних р1зниць 34 58,62
Високий ¡ндекс повтьно хвильовоТ активносп 14 24,14
Загострення альфа-ритму та високий ¡ндекс швидких ритм1в 27 46,55
Реакц1я активаци недостатня 22 37,93
Реакц1я активаци добра 18 31,03
Реакц1я активаци задовтьна 18 31,03
Епохи сповтьнення ритму 39 67,24
Висока пароксизмальна активнють фону 17 29,31
Спалахи бтатерально-синхронних повтьних хвиль при навантаженш 20 34,48
Спалахи гостриххвиль при навантаженш 27 46,55
Спалахи бтатерально-синхронних комплешв "гостра-повтьна хвиля" 12 20,69
Пщкоркова ¡рритац1я 22 37,93
Дисфункц1я стовбурових структур 50 86,21
М1жп1вкульова асиметр1я 6 10,34
Примака: п-ктькють обстежених хворих
М1жп1вкульова асиметр1я виявлена у 6 (10,34 %) пащешпв, та мала вигляд вогнищевоТ повть-нохвильовоТ активносп або переваги бюпотенцн ал1в право!' швкул1 над л1вою (див.табл.1).
Таким чином, бюелектрична активнють мозку у обстежених хворих на хрошчш персистуюч1 Н1, характеризувалась: явищами ¡ритаци (загостренням альфа-ритму та високим ¡ндексом швидких ритм1в, спалахами гострих хвиль при навантаженш), епохами сповтьнення ритму та знач-ною представленостю дисфункцп стовбурових структур у понад 86 % пащешпв (див.табл. 1). Також вщмшними рисами ЕЕГ у пац1ешпв з хрошчними Н1 виявилися: пол1ритм1чна активнють з дезоргашзац1ею корковоТ ритмки, сгладженють зональних р1зниць, перевага недостатньоТ реак-цп активацп (що свщчить про недостатнють ак-тивуючих вплив1в ретикулярноТ формаци стов-бура мозку).
Майже у третини обстежених хворих виявлено високу пароксизмальну активнють фону, що мо-же вщбивати патолопчну систему, яка являе собою агрегат пперактивних нейрошв з послабле-ним гальм1вним контролем, що формуеться на р1зних р1внях ЦНС, переважно ¡з залученням структур таламусу та сенсомоторноТ кори [4]. Звертае на себе увагу значна представленють повтьнохвильовоТ активное^ у вигляд1 пщви-щення и ¡ндексу, великш ктькоси епох сповть-нення ритмки (у 67,24% пащешпв) та спалах1в бтатерально-синхронних повтьних хвиль (див.табл. 1). Цкавим фактом, на наш погляд, була наявнють повтьнохвильовоТ активносп \ спалах1в гострих хвиль в правих лобно-скроневих вщведеннях, а також перевага бюпо-тенц1ал1в право!' швкул1 над л1вою у пац1ешпв з м1жп1вкульовою асиметр1ею. Згщно з даними лн тератури, виявлено зв'язок м1ж правою швкулею
Том 8, Выпуск 4
119
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
та негативними емоцшними станами, зниженням мехаызм1в психолопчного захисту, адаптивною саморегуляц1ею та схильнютю до фрустрацй [1]. Також права п1вкуля домшуе в психовегетатив-них реакц1ях. Таким чином, перевага бюпотенцн ал1в право!' п1вкул1 у пац1ент1в з хроычними Н1, мабудь, вщбивала стан постшноТ емоцшноТ на-пруги внаслщок хроычного персистування ¡нфе-кцшних агенив та обумовлювала виснаження адаптацшних мехашзм1в, низький енергетичний стан та спотворення вегетативних реакцш у цих хворих.
Таким чином, виявлеы змши бюелектрогенезу головного мозку у хворих з хроычними персис-туючими Н1 свщчили про залучення р1зних структур головного мозку з суттевими явищами ¡ри-тацй, що вщбивали стан постшноТ емоцшноТ на-пруги внаслщок хрошчного нейрошфекцшного процесу. Дисбаланс синхрошзуючих \ десинхро-шзуючих вплив1в вщображав пригшчення неспе-циф1чних систем мозку та зниження функцюна-льних резерв1в \ адаптивносп у цих пац1ент1в.
При дослщженш викликаноТ активное^ мозку за даними ЗВП у пац1ент1в з хрошчними персис-туючими нейрошфекц1ями виявлено збереження основного негативно-позитивного комплексу у 70,69 % хворих. Лише у 29,31 % пащенив спос-постер1галась деформац1я або слабка видтяе-мють цього комплексу у поеднанш з подовжен-ням латентност1 пку Р100, що вщбивало оргаш-чш (структуры) змши, у тому числ1 дем1елш1зую-
Латентнють в мтюекундах (мс) та амплтуда в мкроволы
чого характеру. У пащенив з нейрошфекц1ями подовжання м1жп1ковоТ латентносп ¡нтервалу Р1-Ы2 спостер1галось у незначноТ кшькосп пацн ент1в (22,41 % хворих), проте значно частое (у 39,65 %) виявлено скорочення м1жп1ковоТ латентное^ у поеднанш з1 збтьшенням ампл1туди ос-новно1 вщповщ1 до (8,2+3,5) мкВ у 31,03 % хворих. В таблиц! 2 наведен! дат щодо латентносп \ ампл1туди основних пшв ЗВП у пац1ент1в з хрошчними нейрошфекц1ями. У 39,65 % обстежених пащенив виявлена бтьша амплитуда шзжх п1к1в ЗВП та зменшена тенденц1я до загасання хвил1 пюлядй (див.табл.2). Ц1 змши такожсвщчили про зацкавленють неспециф1чних систем мозку у пащенив з хроычними Н1 та вщображали проце-си дестабт1зацй в систем! надсегментарноТ вегетативно! регуляцй.
Таким чином, у обстежених пац1ент1в на тл1 за-галом збереженого основного негативно-позитивного комплексу ЗВП часто зустр1чався п-перерпчний патерн регуляцй' надсегментарних вегетативних апаралв з домшац1ею процеав де-стабт1зацй в систем!. Вщомо, що ЗВП на спала-ховий патерн вщображае р1вень активацп, а його п1зы компоненти - умови обробки мозком стимулу, що подаеться [3]. Ц1 змши можуть свщчити про недостатнють активуючих вплив1в ретикуля-рноТ формацй мозку та цту низку психолопчних особливостей (апаля, порушення уваги, ¡нерт-нють) [3].
Таблиця 2
(мкВ) основних пШ ЗВП у пащент^в з хрон1чними персистую-
чими нейрошфекц1ями
Основы глки ЗВП Латентн1сть основних п1к1в ЗВП, мс Ампл1туда основних п1к1в ЗВП, мкВ
обстежеш хвор1 (п=58) М±т обстежен1 хвор1 (п=58) М±т
N1 72,29+36,12 -2,57+1,10
Р1 118,48+33,57 6,34+3,45
N2 148,98+49,56 -2,81+1,67
Р2 201,56+56,27 4,98+2,92
N3 263,12+63,49 -3,23+2,36
Р3 312,78+63,47 3,67+2,47
Прим1тка: N - негативний компонент ЗВП; Р - позитивнийкомпонент ЗВП; п - к1льк1сть обстежень; М - середне значения показника; т - його середньоквадратичне в1дхилення
Таким чином у пац1енлв з Н1 за даними ЕЕГ та ЗВП виявлено суттеве зниження неспециф1чних церебральних гомеостатичних мехаызм1в, недостатнють активуючих вплив1в ретикулярноТ формацй стовбура мозку у поеднаны з подразнен-ням емоцюгенних структур внаслщок формуван-ня хрошчноТ домшанти на тл1 Н1.
Перспективними напрямками майбутшх досл1-джень е проведения з1ставлень функц1онального стану ЦНС та психолог1чних в1дм1нностей у хворих на хроычш нейрошфекци, а також вивчення особливостей нейрочмуно-ендокринноТ' регуляцй' при впровадженн1 та тривалш персистенцй' ¡нфе-кц1йних агент1в. Це дасть змогу поглибити уяв-лення про патогенез хрон1чних Н1 та розробити диференц1йовану терапевтичну тактику.
Л1тература
1. Винокур В.А. Изменения межполушарной мозговой асимметрии: дезадаптационное и психосоматическое значение.// Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости.- 2002.- № 2.- С.61-64.
2. Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы мозга в клинической практике. - Изд. Таганрогского госуд. радиотех-нич. университета, 1997.- 252 с.
3. Гнездицкий В.В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография - Изд. Таганрогского госуд. ра-диотехнич. университета, 2000.- 638 с.
4. Евсеев В.А., Игонькина С.И., Ветрилэ Л.А. Иммунологические аспекты патологической боли // Вестник РАМН. -2003.- №6. - С.12-15.
5. Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография с элементами эпилептологии. Таганрог: Изд-во Таган-рогск. гос. радиотехн. ун-та, 2000.- 638 с.
6. Левченко 1.Л. Вивчення б1оелектричноТ активное^ мозку у хворих на хронты персистуючи ¡нфекцГ| та розс1яний склероз // Укра'шський медичний альманах - 2002. - Т.5, № 6.- С.76-78.
Реферат
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ЦНС У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМИ НЕЙРОИНФЕКЦИЯМИ Левченко И.Л.
Ключевые слова: хронические нейроинфекции, биоэлектрическая активность, функциональное состояние ЦНС.
Изучено функциональное состояние ЦНС у 58 больных с хроническими нейроинфекциями с помощью ЭЭГ и зрительных вызванных потенциалов. Выявлены изменения биоэлектрогенеза и вызванной активности мозга, с существенными явлениями ирритации, а также дисбалансом синхронизирующих и десинхронизирующих влияний, отражающих угнетение неспецифических систем мозга и снижение функциональных резервов и адаптивности у этих пациентов. Обнаружено существенное снижение неспецифических церебральных гомеостатических механизмов, недостаточность активирующих влияний ретикулярной формации ствола головного мозга в сочетании с раздражением эмоциогенных структур вследствие формирования хронической доминанты на фоне нейроинфекции.
Summary
FUNCTIONAL CONDITION OF CNS IN PATIENTS WITH CHRONIC NEUROINFECTIONS Levtchenko I.L.
Key words: chronic neuroinfections, bioelectrical activity, functional condition of CNS.
We studied functional condition of CNS in 58 patients with chronic neuroinfections by electroencephalogram and visual evoked potentials. There were revealed the changes of bioelectrogenesis and induced brain activity with significant irritations as well as disbalance of synchronizing and desynchronizing effects reflecting the inhibition of nonspecific brain systems and the decreasing of functional reserves and adaptability in adaptability the patients. It has been found out the considerable decreasing of nonspecific cerebral homeostatic mechanisms, insufficiency of reticular activating system effects of brain steam in conjunction with the irritation of emotional structures due to the development of chronic dominant against a background of neuroinfection.
УДК 616.12-002.77:616.13/.14-018
ЗНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ СОСУДОВ И ЕЕ КОРРЕКЦИЯ ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ РЕВМАТИЧЕСКОЙ Б0ЛЕ3НИ СЕРДЦА Максимова Л.Ю., Мильнер И.А., Толстой В.А., Левада И.Н.
Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького
Хроническая ревматическая болезнъ сердца сопровождается эндотелиалъной дисфункцией сосудов, которая участвует в патогенезе заболевания и проявляется повышением синтеза нитритов, циклического гуанозинмонофосфата, эндотелина-1 и интерлейкина-Ю на фоне низкого уровня простациклина, что коррелирует с характером порока сердца и степенъю сердечной недостаточности. В процессе патогенетической терапии состояние функции эндотелия сосудов восстанавливается, причем наиболее эффективны в этом плане ингибиторы ангиотензинпрев-ращающего фермента.
Ключевые слова: хроническая ревматическая болезнь сердца, эндотелий, функция, лечение.
(ЭФС) с кпинико-инструментальными парамет-
Введение
Хронической ревматической болезнью сердца (ХРБС) в Украине страдает около 150 тыс. человек (заболеваемость составляет 15 на 100 тыс. населения) [1, 2]. Имеет место увеличение медико-социальной нагрузки на общество от ХРБС, осложнения которой являются причинами преждевременной смертности людей. При ревматических заболеваниях практически закономерно развивается эндотелиальная дисфункция сосудов (ЭДФС), что является одним из главных факторов кардиоваскулярных осложнений заболеваний [5, 7]. Эндотелию отводится первостепенная роль в поражении клапанного аппарата у больных ХРБС [6], а ЭДФС способствует образованию тромбов на клапанах, склерозированию их створок, усилению существующей легочной гипертензии [3, 4].
Гипотетически на основании сопоставлений показателей эндотелиальной функции сосудов
рами отдельных пороков сердца можно будет улучшить качество оценки активности патологического процесса, разработать критерии, позволяющие прогнозировать течение ХРБС, а путем коррекции состояния ЭДФС повысить эффективность лечебных мероприятий. Следует подчеркнуть, что клиническое значение ЭДФС при ХРБС изучено недостаточно, не определены звенья ее развития, не разработаны эффективные методы коррекции. Сказанное стало целью и задачами данного исследования.
Материал и методы исследования
Под наблюдением находились 67 больных ХРБС (18 мужчин и 49 женщин) в возрасте 41 ±1,3 лет. Длительность пороков сердца составляла 16±1,4 лет. Недостаточность митрального клапана констатирована у 97% больных, стеноз левого атриовентрикулярного отверстия - у 51%, недостаточность полулунных клапанов
* Работа выполнена в соответствии с планом научно-исследовательских работДонецкого медицинского университета и является фрагментом темы «Оптимизация патогенетической терапии поражений опорно-двигательного аппарата и внутренних органов при ревматических заболеваниях (клинико-экспериментальные исследования)» (№ госрегистрации 0105и008727)
Том 8, Випуск 4
121
