CC BY
11
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
УДК 616.831-001.34-091-08
КЛ1Н1К0-ФУНКЦ10НАЛЬНИЙ СТАН ХВОРИХ 3 НАСЛЩКАМИ 3АКРИТ01 ЧЕРЕПН0-М03К0В01 ТРАВМИ
Григорова I.A., Куфтерта Н.С.
Харювський державний медичний уыверситет, м. XapKiB
В основу cmammi покладено комплексне обстеження 48 хворих з насл1дками ЗЧМТ, що передували на стащонарному лтувант у неврологiчному та нейрохiрургiчному вiддiленнях обласног клiнiчног лтарт. Використовували клiнiко-неврологiчнi та тструменталът (ЕЕГ, ВП, ЕХО-ЕГ, КТ, МРТ, УЗДГ) методи до^дження. Комплексне тструменталъне обстеження пaцieнmiв з на-сл\,дками ЗЧМТ свiдчиmъ про наявтстъ суттевих структурних змт головного мозку. Оцнка спонтанног бюелектричног aкmивносmi головного мозку свiдчиmъ про порушення корково-тдкоркових взaeмовiдношенъ, появi повшъних риmмiв, а також гострих поmенцiaлiв, як коре-лювали з давтстю пamологiчного процесу. Aнaлiз резулъmamiв до^дження ВП свiдчив про упо-выънення проведеня iмпулъсiв при реестрацп ЗВП та АСВП, а також збыъшення латентност1 Р300. Дат УЗДГ свiдчили про наявтстъ сттког гемодинaмiчно значимог патологи у пaцieнmiв уЫх груп.
Ключов1 слова: закрита черепно-мозкова травма; вщдалений перюд; викликаш потенц1али головного мозку; 3opoBi викликаш потенц1али; акустичш стволов! викликаш потенц1али; Р300.
Закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ) на-лежить до найбтьш розповсюдженого виду ек-зогенного ураження головного мозку. Питома вага ЗЧМТ серед ¡нших пошкоджень людського ор-гаызму сягае 30-50%, \ частота и з кожним роком зростае [5, 7-9, 11, 15]. За даними Всесв1тньоТ оргаызацп охорони здоров'я, протягом останых десяти-п'ятнадцяти рою в спостер1гаеться щорн-не збтьшення частоти ЧМТ на 2% [7-9, 12, 18]. Вщповщно, збтьшусться \ ктьюсть хворих з Тх вщдаленими наслщками, й та увага, що придн ляеться кпннним проявам резидуальних пору-шень церебрально-травматично!' природи у в1т-чизнянм та ¡ноземнм л1тератур1 [19].
Незважаючи на значы досягнення у розвитку медичноТ науки за останы роки, ЧМТ залиша-еться не лише медичною, але й соц1альною проблемою, осктьки потребуе значних економн чних витрат як на лкування, так \ на сощальну реабт1тац1ю [6, 8, 12, 26].
За останы десятирнчя накопичилися багато-числены роботи з вивчення кпннних [6, 9], стру-ктурно-морфолопчних [4, 8], бюх1м1чних [2, 13], нейроф^юлопчних [7, 8] та гемодинамнних [14, 18] змш у хворих з наслщками ЗЧМТ. Однак, ра-ыше не придтялося достатньо уваги змнам ви-кпиканоТ бюелектричноТ активност1 головного мозку у пац1ент1в з наслщками ЗЧМТ. До того ж доа не узагальнеы показники викликаних потен-ц1ал1в головного мозку в залежност1 вщ давнини отриманоТ травми. Комплексне вивчення викпи-каноТ бюелектричноТ активное^ головного мозку при наслщках ЗЧМТ може дати бтьш повне уявлення про адаптивы можливост1 хворих у вщдаленому перюд1 ЧМТ та оптим^увати комплекс лкувальних захода.
Метою роботи було дослщження кпннних, нейрофЫолопчних, структурних та гемодинамн чних змн у пац1ент1в з наслщками ЗЧМТ в залежное^ вщ давнини отриманоТ травми.
Завдання дослщження:
Вивчити особливост1 клннноТ картини хворих з наслщками ЗЧМТ у залежност1 вщ давнини про-цесу;
Вивчити структурно-функцюнальы змши голо-
вного мозку при наслщках ЗЧМТ за допомогою ЕЕГ, ВП, ЕХО-ЕГ, КТ, МРТ, УЗДГ;
ОптимЬувати комплекс лкувальних захода у пац1ент1в з наслщками ЗЧМТ на основ! комплексного анал^у кпнко-шструментальних змн.
Матер1али та методи дослщження.
В основу роботи покладено комплексне обстеження 48 хворих з наслщками ЗЧМТ вком вщ 21 до 68 poKiB (середнм BiK 41,6±3,2 роки), серед яких було 27 чоловшв та 21 жнка, що перебува-ли на стацюнарному лкуваны у невролопчному та нейрох1рурпчному вщдтеннях обласноТ клУ-чно1 niKapHi.
КритерИ включения хворих - скарги, що належать до вщдалених наслщюв ЗЧМТ, наявнють у анамнез! ЗЧМТ, пщтвердженоТ документально. Критери виключення - повтори! ЧМТ, порушений контакт з патентом через значы порушення мо-влення, ncnxi4Hi вщхилення, стан п1сля оперативного втручання на хребту перенесен! раыше нейронфекци, rocTpi порушення мозкового кро-Boo6iry в анамнезу соматичы захворювання у стади деком пен саци.
yci XBopi були розподтеы на 3 KLniHiHHi групи в залежност1 вщ давнини перенесено! травми: I група - пащенти з давниною ЗЧМТ вщ 1 року до 5 poKiB - 15 oci6 (31,3%); II група - пащенти з давниною ЗЧМТ вщ 5 до 10 poKiB - 18 oci6 (37,4%); 3 група - XBopi, що перенесли ЗЧМТ бтьше ыж 10 poKiB тому - 15 oci6 (31,3%).
Контрольну групу склали 15 практично здоро-вих oci6 вщповщного в1ку, у яких в анамнез! не було грубоТ соматичноТ патолог1| та захворювань центрально! нервовоТ системи.
Для видтення особливостей основних невро-лог1чних порушень у хворих з насл1дками ЗЧМТ використовували кпнко-невролопчы методи досл1дження. 1нструменталы-м методи досл1-дження використовували для пщтвердження на-явност1 структурно-морфолог1чних та функцю-нальних порушень д1яльност1 головного мозку (ЕЕГ, ЕХО-ЕГ, ВП, КТ, МРТ), для оцнки стану мозково! гемодинамки (УЗДГ).
Досл1дження ЕЕГ проводили на електроенце-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
фалограф1 Neurofax EEG-7300 B/G ф1рми Nihon Kohden (Япоыя). ВЬуальну оцнку ЕЕГ доповню-вала математична обробка електроенцефалог-рами з топографнним картуванням бюелектрич-но1 активност1 головного мозку за допомогою комп'ютерноТ программ DX-20O0. Дослщження викпиканоТ бюелектричноТ активное^ (ЗВП на спалах, ЗВП на шаховий патерн, АСВП, Р300) виконували на чотирьохканальному
комп'ютерному апаратному комплекс! для елек-тронейромюграфи та викликаних потенц1ал1в «Нейро-МВП» фрми «Нейрософт» (Роая). Дослщження мозкового кровотоку проводили, ви-користовуючи метод екстра- та транскраыальноТ доплерографи на прилад1 "Sonodop 8000" ф1рми "Sonotechnic" (Нмеччина).
Також використовували загальноприйнят1 па-paKn¡HÍ4H¡ методи дослщження (загальний Kn¡H¡-чний аналЬ KpoBi та ce4¡, стан сахару, 6inipy6iHy, електролтв KpoBi).
Отримаы результати кпннних, паракпннних та ¡нструментальних метода дослщжень пщля-гали статистичнм обробц1 за допомогою загаль-ноприйнятих метода математичного аналЬу з використанням програми "MathCad" на 6a3¡ iBM-cyMicHoro комп'ютера. При цьому визначали середы значения (М) та Тх середы квадратичы по-милки (m). Píbhí значимое^ (p) визначали за допомогою таблиць Ст'юдента-Фшера (критер1я t). Статистично достовфним сприймалася умова p < 0,05.
Результати та ix обговорення
Клннне обстеження хворих проводилося з використанням загальноприйнятих методик, ура-хуванням оцнки стану cb¡aomoct¡, в1тальних фу-нкц1й, вогнищевоТ невролопчноТ симптоматики, меннгеальних знаюв.
Xßopi жалтися на головний бть (91,6%); за-паморочення (35,4%); загальну слабость (83,3%); попршення пам'ят1, уваги (75%); зни-ження зору (77,1%), слуху (64,6%); судомы напади (37,5%); апат1ю та сонливють (22,9%).
У невролопчному статуа у 39 хворих зустрна-лися незначы порушення функцИ черепно-мозкових HepBÍB, здебтьшого у вигляд1 порушення ствдружньоТ реакцИ очних яблук на cbít-ло, спонтанний нютагм, слабость конвергенци, rinoMiMiT, асимметри носогубних складок, зни-ження корнеальних рефлекав з одного або з двох 6ok¡b. У 26 хворих вщхилення у рефлекто-рн1й сфер1 частше за все виявлялися знижен-ням або вщсутыстю черевних рефлекав, одно-6¡4hoi пперрефлекасю. Патолопчы рефлекси найчаст1ше проявлялися нестмкими симптомами орального автоматизму, екстензорними n¡-рамщними знаками з одного боку, легкими гемн або монопарезами. У ¡нших хворих або не було 3MÍH з боку невролопчного статусу, або cnocTepi-галася розстна невролопчна мкросимптомати-ка.
Таким чином, у 36 хворих (75%) був виявлений
астеннний синдром; у 35 оаб (72,9%) - синдром вегетативною дистони; у 25 пац1снт1в (52,1%) -вестибуло-атактичний синдром; у 8 хворих (16,7%) були виявлеы гемтаретичний, гемтпес-тезичний та ептептичний синдроми; у 3 оаб (6,3%) - екстратрамщний синдром. У 27 пац1ен-т1в (56,3%) спостер1гався головний бть лкворо-динамнного характеру та головний бть напруги. У 6 хворих були виявлеы ¡нтелектуально-мнестичы розлади, у 1 - емоцмно-вольов1 порушення, а у 1 патента спостер1галися перюди-чн1 тривал1 дисфори.
У 32 хворих (96,7%) спостер1галися р1зы вщхи-лення спонтанно!' бюелектричноТ активност1 головного мозку в1д нормальних показниюв. Так, у 12,5% оаб спостер1галася пперсинхронна ЕЕГ, у 25% - дезоргаызована ЕЕГ, у 16,7% пацюнт1в -пароксизмальна ЕЕГ; у 6,3% хворих був зареес-трований пласький вид ЕЕГ, що свщчить о дис-функцИ неспецифнних мозкових структур (за кпасифкацюю О.О. ЖирмунськоТ). Ступнь змн на ЕЕГ залежала вщ давнини отриманноТ трав-ми. Так, у пацюнт1в 3 групи були виявлеы м1н1-малы-м змни ЕЕГ, як1 характеризувалися прико-рдонним типом ЕЕГ за класифкацюю О.О. ЖирмунськоТ. У хворих ¡нших кпУчних груп спосте-р1галась дезоргаызована та низькоампл1тудна редукцт альфа-ритму, зсув спектру ампл1туди в 61 к дельта- \ тета-хвиль, наявнють пароксизма-льноТ активность
Стввщношення тип1в ЕЕГ у р1зних трупах об-стежених нами хворих вщображено у таблиц! 1.
Для бтьш якюного вивчення бюелектричноТ активное^ головного мозку хворих з наслщками ЗЧМТ проводилося дослщження ВП головного мозку. При дослщжены викликаноТ бюелектричноТ активност1 в ус1х хворих спостер1галося спо-втьнення проведения ¡мпульсу як по зоровим, так \ по слуховим шляхам. При цьому у 75% хворих було зареестровано подовження латентнос-т1, переважно на боц ураження, компонент1в Р3, N3, Р4 при реестраци ЗВП та у 83,3% пац1ент1в -зб1льшення ¡нтервал1в 1-111 при реестраци АСВП. Найбтьш значим! вщхилення в1д норми спосте-р1галися у пацент1в I групи \ скпали: +32,9%±3,6%; +52,3%±6,1% при реестрацЛ" ЗВП та АСВП вщповщно. У пац1ент1в II групи спосте-р1галися наступи змЫи: +27,4%±3,2% при ЗВП
Таблиця 1. Частота pi3Hux munie ЕЕГ (за класифкац/ею
О.О. Жирмунсько).
Тип ЕЕГ Кл1н1чн1 групи Усього (n= 48)
1 група (n= 15) 2 група (n= 18) 3 група (n= 15)
Абс. чис. (%) Абс.чис. (%) Абс.чис. (%) Абс.чис. (%)
I тип нормальна ЕЕГ 4 (26,7) 5 (1,9) 7 (46,7) 16 (33,3)
II тип пперсинхронна ЕЕГ 1 (6,7) 3 (5,8) 2 (13,3) 6 (9,7)
III тип "пласька" ЕЕГ 2 (13,3) 1 (40,4) (0) 3 (6,3)
IV тип дезорган1зована ЕЕГ 5 (33,3) 4 (46,2) 3 (20,0) 12 (25,0)
V тип пароксизмальна ЕЕГ 3 (20,0) S <м!2 3 (20,0) 8 (16,7)
Том 7, Випуск 4
71
В1СНИК Украгнськог медичпог стоматпологгчнсп акаделпг
та +48,2%±4,9% при АСВП. Найменш значим! вщхилення мали м1сце у патенте III групи: +25,8%±2,9% та +43,6%±5,4% при реестрацм ЗВП та АСВП вщповщно.
Вщхилення даних ЗВП та АСВП вщ нормаль-них показнимв вщображено у таблицях 2 та 3. Розподтення латентност1 Р300 представлено на малюнку 1.
Таблиця 2. ЕНдхилення даних ЗВП eid нормальных показ-
HUKie.
№ групи Р1 % N1 % Р2 % N2 % РЗ % N3 %
1 група 14,6±2,9 3,5±3,1 18,2±3,4 21,9±2,7 29,6±3,6 27,1 ±5,6
2 rpvna 6,2±1,3 7,2±2,4 11,3±2,6 9,5±1,8 27,6±3,9 25,4±3,6
3 група 2,8±0,6 3,6±0,9 5,1±1,7 11,2±2,4 24,8±2,9 21,7±4,2
Таблиця 3. ЕНдхилення даних АСВП ей нормальных показ-
HUKie.
1 група 2 група 3 група
¡нтервал I-III (%) 47,3±5,1 44,5±4,8 41,6±5,4
¡нтервал III-V (%) 36,1 ±4,2 27,3±4,7 15,2±3,8
100% 80% 60% 40% 20% 0%
:/- / у J"
/—в \ ^ А р- ■ Lu^
290-350
351-400
>400
■ 1 група
□ 2 група
□ 3 група
Мал. 1. Розподтення латентносл Р300 серед обстежених х
У результат проведених ЕЕГ та ВП доспн джень встановлено, що травматизац1я головного мозку та ТТ наслщки призводять до змш спонтанно!' та викпиканоТ бюелектричноТ активност1, як1 залежать вщ давнини отриманоТ травми та ха-рактеризуються зм1нами у вигляд1 фокапьних порушень, м1жп1вкулевою асиметр1сю, значними зм1нами бюелектрогенеза при ЕЕГ та сповть-ненням проведения ¡мпульав при реестрацм ВП.
Необхщно вщм1тити, що отриман1 дан1 бюелектричноТ акгивност1 головного мозку при наслщ-ках ЗЧМТ доцшьно використовувати в якост1 д1а-гностичних та прогностичних критерив для об'екгивноТ оцшки функц1онального стану головного мозку даноТ категорм хворих для подаль-шого формування л1кувальних заход1в.
На пщстав1 даних ЕХО-ЕГ ¡ритативн1 змши на мезенцефалобульбарному р1вн1 були зареест-рован1 у кожного другого патента. При-чому ц1 порушення зустр1чалися достов1рно часпше, н1ж дисфункц1я на мезенцефалобульбарному р1вн1 (45,8%). Наявнють внутр1шньочерепноТ ппертен-зм, про що свщчило збшьшення ампл1туди та швидкост1 ехопульсацм, було виявлено у 21 патента (43,7%). Посднане збшьшення ампл1туди ехопульсацм, розширення третього та бокових шлуночюв, що свщчили про наявнють гшертен-зивно-пдроцефап1чного синдрому, були д1агнос-товани у 3 пац1снт1в (6,3%). Гщроцефашчний синдром без наявносп внутр1шньочерепноТ ппер-тензГГ був зареестрований у 1 патента (2,1%).
Таким чином, метод ЕХО-ЕГ с ¡нформативним при оцшц1 наслщюв ЗЧМТ та дозволяс зробити висновки про змши головного мозку, стан сере-динних структур та ступшь виразносп внутр1ш-ньочерепноТ ппертензм.
За даними нейров1зуал1зац1йних метод ¡в (КТ i MPT головного мозку) при важкому ступеж ви-раженност1 клш1чних прояв1в pi3Hi лквородина-Mi4Hi порушення зустр1чалися у 96,3%, при се-редньому ступен1 ц1 зм1ни спостер1гапися у 3 рази рщше (31,8%). Значно рщше вони виявлялися при легкому ступен1 вираженост1 кл1н1чних про-явш в1ддалених насл1дюв ЗЧМТ (атроф1чний процес у 9,1%, одиничн1 юсти, що не сполуча-ються 3i шлуночковою системою мозку - 13,6%, гщроцефал1я - 7,4%).
Таким чином, методи нейров1зуал1зацм явля-ють собою важлив1 дан1 щодо структурно-морфолопчних порушень речовини головного мозку, наявносп та ступеня вираженосп л1кво-родинам1чних змш, стану шлуночковоТ систем и, що дозволяс коригувати терапевтичн1 заходи.
Для поглибленого та бтьш детального стану кровооб1гу в артер1ях вт1зювого кола кровооб1гу при травматизацм головного мозку нами була використана УЗДГ. Були отриман1 основы fliar-ностичн1 критерм УЗДГ дослщженння (швидк1сн1 характеристики в ycix досл1джуваних басейнах, розрахований ¡ндекс опору, ¡ндекс пульсацм та систоло-д1астол1чний коеффщент) та в запеж-ност1 вщ отриманих результате була визначена ступшь атеросклеротичного окклюзивного про-цесу у вщповщних судинних басейнах.
Це дозволило сформулювати певну гемоди-нам1чну картину порушень кровооб1гу та проана-л1зувати ступ1нь зм1н в запежност1 вщ давнини ЗЧМТ. У запежност1 вщ отриманих даних, eci об-стежен1 ами xeopi були розподтен1 на:
- пац1ент1в, при обстеженн1 яких доплерогра-ф1чна картина не вщр1знялася в1д норми, або мали мюце незначн1 гемодинам1чн1 порушення в
Актуальт проблеми сучасно! медицини
однм ¡з мапстральних артерм голови - 77,1%;
- nauiemiB, при обстежены яких мала мюце важка супутня патолопя (оккпюз1я або стеноз 6i-льше 70%), що веде до недостатност1 кровооб1гу - 22,9%.
ПроаналЬоваы нами даы змЫ УЗДГ в залеж-HOCTi вщ розподту хворих по клннним трупам свщчать, що XBopi 3i значною недостатнютю кровооб1гу переважали серед пац1ент1в I групи (90,9%). Бтьшють хворих II та III труп мали не-значн1 гемодинамны порушення - 77,1 % вщ за-гальноТ ктькост1 пац1ент1в.
Таким чином, виконане нами УЗДГ дослщжен-ня, дозволяе зробити висновок про ступшь порушення кровооб1гу в мапстральних артер1ях голови, стаы колатерал1в та процеа реканал^ацп.
Оцмка гемодинамнних порушень у пац1ент1в з наслщками ЗЧМТ, за даними УЗДГ, дозволяе визначити лкувально-реабттацмы заходи.
Проведене нами поглиблене вивчення патофн зюлопчних механ1зм1в у хворих з наслщками ЗЧМТ дае можливють обгрунтувати включения певних медикамент^ до комплексу традицмних л1кувально-реабт1тацмних заход^, спрямованих на корекц1ю порушень, як1 спостер1галися пщчас проведения комплексного кпнко-
¡нструментального обстеження хворих. 3 ураху-ванням мультифакторыв мехаызмв травматичного ураження головного мозку, а також структу-рних зм1н головного мозку, порушень бюелект-рогенезу та гемодинамнних змЫ, до комплексу традицмних лкувально-профтактичних та реа-бт1тацмних захода доцтьно включати BiflnoBi-ды дози антиоксидант1в, нейропротектор1в, ан-тиг1поксант1в, антиконвульсант1в, антирадикаль-них, мембрано-стабт^уючих препарат^ з ура-хуванням давнини перенесено! травми.
Висновки
1. У хворих I групи спостер1галися найбтьш1 змши у невролопчному статуа з переважанням цефалпчного, вестибуло-атактичного, лкворо-динамнного, гемтаретичного та астено-невротичного синдром!в.
2. Комплексне ¡нструментальне обстеження пац1ент1в з наслщками ЗЧМТ свщчить про наяв-HiCTb суттсвих структурних 3MiH головного мозку (за даними КТ, МРТ та ЕХО-ЕГ дослщжень).
3. Оцнка порушень спонтанно! бюелектричноТ активност1 головного мозку (за даними ЕЕГ до-слщження) свщчить про порушення корково-пщкоркових взасмовщношень, появу повтьних ритм1в: 8-ритму та дельта-ритму, а також гострих потенцал1в - niK-хвиля, спайк-хвиля, комплекс^ "niK або п1ки - повтьна хвиля", як1 корелювали з давнютю патолопчного процесу.
4. Анал1з результат^ дослщження ВП свщчив про уповтьнення проведеня ¡мпульав при ре-сстраци ЗВП та АСВП, а також збтьшення ла-тентност1 Р300; при цьому найбтьш значим! 3Mi-
ни спостер1галися у пац1ент1в I групи.
5. Даы УЗДГ свщчили про наявнють стмкоТ ге-модинамнно значимо! патологи у пац1ент1в ycix труп.
6. До комплексу традицмних лкувально-профтактичних та реабт1тац1йних заходв пацн CHTiB ¡з наслщками ЗЧМТ доцтьно включати вщповщы дози антиоксидант1в, нейропротекто-piB, антиг1поксант1в, антиконвульсант1в, антира-дикальних, мембрано-стабт^уючих препарат^ з урахуванням давнини перенесено! травми.
Список л1тератури:
1. Анищик О.В., Зиматкин С.М. Центральная гистаминергическая система в норме и при некоторых патологических состояниях// News of biomedical sciences. - 2002. - №2. - C.94-102.
2. Башкиров M.B., Шахнович A.P., Лубин А.Ю. Внутричерепное давление и внутричерепная гипертензия// Рос. журн. анестези-ол. и интенсивной терапии. - 1999. - №1. - С.4-12.
3. Болюх А.С. Посттравматический церебральный вазоспазм (обзор литературы)// Украинский нейрохирургический журнал. -2000. - №2. - С.15-21.
4. Григорова И.А., Некрасова H.A., Григоров С.М. Церебролизин в лечении больных молодого возраста с черепно-мозговой и кра-нио-фациальной травмой// Международный неврологический журнал. - 2006. - №6(10). - С.45-48.
5. Губенко O.B., Болгова И.И., Колесник Л.А. возможности компьютерной томографии в оценке морфологических и патофизиологических изменений при ушибах головного мозга// Украинский нейрохирургический журнал. - 1998. - №5. - С.36.
6. Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Борисенко В.В. Клинико-паракпинические взаимоотношения в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы// Украинский вестник психоневрологии. - 2001. - Т.9, вып. 1 (26). - С.41.
7. Дзяк Л.А., Зозуля O.A. Современные представления о патофизиологии тяжелой черепно-мозговой травмы и роли прогнозирования ее исходов на этапах лечения// Нейронауки: теоретические и клинические аспекты. - 2005. - Т.1, №1. - С.24 - 35.
8. Какарьека А. Травматическое субарахноидальное кровоизлияние// Украинский нейрохирургический журнал. - 2000. - №1 (9).
- С .4-9.
9. Клименко Н.Б., Касумов Р.Д., Григорьев С.Г. Прогнозирование ранних исходов тяжелой черепно-мозговой травмы в зависимости от длительности неврологических синдромов и наличия осложнений// Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2001. -Т.160, №2. - С.24-49.
10. Лихтерман Л.Б., Потапов А.А., Кравчук А.Д. и др. Классификация последствий черепно-мозговой травмы// Неврологический журнал. - 1998. - №3. - С.12-14.
11. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме/ Под ред. акад. РАМН A.H. Коновалова. - М.: «Антидор», 2002. - Т.1.
12. Полищук H.E., Рассказов С.Ю. Унификация объема диагностики и медицинской помощи больным с черепно-мозговой травмой// Украинский нейрохирургический журнал. - 2000. - №1 (9). -С.73-77.
13. Равуссин П., Бракко Д. патофизиология мозгового кровообращения// Рос. журн. анестезиол. и интенсивной терапии. - 1999. -№1. - С.13-15.
14. Тайлицин В.И. Закрытая черепно-мозговая травма и ее последствия// Международный медицинский журнал. - 2002. - №1-2. -С. 58-62.
15. Castejyn O.J. Electron microscopic analysis of cortical biopsies in patients with traumatic brain injuries and disfunction of neurobehav-ioral system// J. Submicrosc. Cytol. Pathol. - 1998. - Vol.31, №1. -P.145-156.
16. Eker C., Asgeirsson B, Grande P. Improved outcome after severe head injury with a new therapy based on principles for brain volume regulation and preserved micricirculation// Crit. Care Med. - 1998. -Vol.26, №11. - P.1881-1886.
17. Jeremitsky E., Omert L., Dunham C.M. et al. Harbingers of poor outcome the day after severe brain injury: hypothermia, hypoxia and hypoperfusion// J. Trauma. - 2003. - Vol. 54, №2. - P. 312-329.
18. Jordan K.G. Continuous EEG monitoring in the neuroscience intensive care unit and emergency department// J. Clin. Neurophysiology. - 1999. - Vol.16, №1. - P.14-39.
19. Kingma J. Severity of injuries in trauma patients// Percept. Motor Skills. - 1995. - Vol. 80, №1. - P.14-39.
20. Rothweiler B., Temkin N.R., Dikmen S.S. Aging effect psychsocial outcome in traumatic brain injury// Arch. Phys. Med. Rehab. - 1998.
- Vol. 79, №8. - P.881-887.
Tom 7, Выпуск 4
73
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
Реферат
КЛИНИКО-ФУНКЦИОНАЛЫ-ЮЕ СОСТОЯНИЕ БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕДСТВИЯМИ ЗАКРЫТОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ
Григорова И.А., Куфтерина Н.С.
Ключевые слова: закрытая черепно-мозговая травма, отдаленный период, вызванные потенциалы головного мозга, зрительные вызванные потенциалы, акустические стволовые вызванные потенциалы, Р300.
В основу работы положено комплексное обследование 48 пациентов с последствиями ЗЧМТ, которые находились на стационарном лечении в неврологическом и нейрохирургическом отделениях областной клинической больницы. Использовали кпинико-неврологические и инструментальные (ЭЭГ, ВП, ЭХО-ЭГ, KT, MPT, УЗДГ) методы исследования. Комплексное инструментальное обследование пациентов с последствиями ЗЧМТ свидетельствует о наличии существенных структурных изменений головного мозга. Оценка нарушений спонтанной биоэлектрической активности головного мозга свидетельствовала о нарушении корково-подкорковых взаимосвязей, появлении медленных ритмов, а также острых потенциалов, которые коррелировали с давностью патологического процесса. Анализ результатов исследования ВП свидетельствовал о замедлении проведения импульсов при регистрации ЗВП и АСВП, а также увеличении латентности Р300. Данные УЗДГ свидетельствовали о наличии стойкой гемодинамической патологии у пациентов всех групп.
УДК: 616.36-002-029.1
МЕТОДИКА ПЕРВИНН0Г0 КЛ1Н1К0-ЕП1ДЕМ10Л0Г1ЧН0Г0 СКРИН1НГУ Д0Н0Р1В щодо можливого 1НФ1КУВАННЯ ИВУ I ИСУ
Дубинська Г.М., Шнський Л.Л., Кузь Т.В., Котелевська Т.М., Боднар В.А.
Вищий державний навчальний заклад Украши
«УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», Полтава
Державний медичний уыверситет, м. Луганськ
Встановленг епгдемгологгчнг г клгнгчнг ознаки, на основг яких можливо спрогнозувати ймовгрне гнфгкування доноргв ИВУ г ИСУ. Розроблена система дискримгнантних ргвнянъ для первинного клтжо-етдемюлоггчного скрингнгу, який необхгдно проводити на етапг вгдбору доноргв. Дана методика проста г не потребуе економгчних витрат.
Ключов1 слова: епщем1чний процес, донори, егвдемюлопчш \ клМчы ознаки можливого ¡нфкування НВУ \ НСУ, система дис-кримЫантних р1внянь.
Вступ
Вфусы гепатити (ВГ) з парентеральним меха-ызмом передач! збудниюв, у першу чергу гепатити В (ГВ) \ С (ГС), продовжують займати одне з чтьних мюць у ¡нфекцмнм патологи людини. Незважаючи на наявы науков1 досягнення, сут-тево знизити ¡нтенсивысть епщемнного процесу (ЕП) при цих ¡нфекцях не вдаеться \ до тепер. Ниышня особливють ЕП ГВ \ ГС у Полтавськм облаем \ по УкраТы в цтому - це збереження значущост1 парентерального шляху ¡нфкування пщ час медичних втручань [3,4]. У цих умовах хворим ¡з безжовтяничним \ субклннним перебь гом хвороби, як1 формують прихований компонент ЕП, выводиться особлива роль у реалЬаци парентерального шляху ¡нфкування.
Дониы донори залишаються найнебезпечнн шими з епщемюлопчноТ точки зору як приховаы джерела НВУ- \ НСУчнфекцм. Однак прийнята в УкраТы система тестування донорськоТ кров1, яка передбачас виявлення лише поверхневого антигену ГВ - НВвАд \ сумарних антитт до ГС - анти- НСУ е недосконалою \ не гарантуе безпеки донорськоТ кров1 [1,6,7]. М1ж тим впровадження
адекватного лабораторного обстеження донор^ в сучасних соц1ально-економнних умовах в УкраТы дотепер залишаеться проблемним. Тому з практично!1 точки зору важливим \ економнно обфунтованим е пошук сукупност1 епщемюлоп-чних \ клннних ознак, за якими можна спрогнозувати ймовфне ¡нфкування НВУ \ НСУ донор1в. Це дасть можливють скоротити фнансов1 витра-ти на лабораторний скриншг.
Мета дослщження - розробити методику про-гнозування можливого ¡нфкування донор1в кров1 НВУ \ НСУ на основ! оцнки епщемюлопчних \ кпннних даних.
Матер1али та методи досл1дження
Проведене поглиблене кпУко-епщемюлопчне та лабораторне обстеження 214 донор^ облас-ноТ станци переливання кров1 (ОСПК), яке включало: ретельний збф епщемюлопчного анамнезу - згщно розробленою анкетою; загальнокпшн-ний огляд та проведения спец1альних лаборато-рних дослщжень: загального анал^у кров1, б1о-хЫчного аналЬу сироватки з визначенням активное^ аланнамЫотрансферази, аспартатамЫо-
* Фрагмент науково!' теми УкраГнськоГ медичноУ стоматолог1чноТ академп "BipycHi гепатити В i С сполучен1 з eipycoM простого герпесу: кл\нко-патогенетичн\ i еп\дем'юлогнн\ особливостi, nidxodu до д/агностики та лкування", № Державноi ре-естрацп 0103U001313
