CC BY
1ОСОБЛИВОСТ1 МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ Ж1НОК ФЕРТИЛЬНОГО В1КУ, ЩО ЗАЗНАЛИ КОНТУЗП П1Д ЧАС БОЙОВИХ Д1Й
Камшський В'ячеслав Володимирович, д.мед.н., професор, зав1дувач кафедри акушерства, г^некологИ тарепродуктологИ' Украгнського державного институту репродуктологИ' Нащонального университету охорони здоров'я Украгни 1мен1 П.Л. Шутка. м. Кигв, Украгна, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-5369-5817
Анастаыя Валеривна Сербенюк, л1кар акушер-г1неколог КлШки репродуктивних технолог1й Украгнського державного институту репродуктологИНационального университету охорони здоров'я Украгни 1мен1 П.Л. Шупика. Адреса: м. Кигв, Украгна, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-7212-2678
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30082021/7659
ABSTRACT
The article presents an analysis of literature data and the results of our own retrospective studies of the characteristics of the menstrual cycle in female combatants who have undergone concussion. Clinical and anamnestic factors have been identified that negatively affect the menstrual function of women of reproductive age, who received contusions during hostilities. The relationship between the state of mental health of women and menstrual irregularities has been established.
Aim: to identify and evaluate changes in the menstrual function of women -veterans of reproductive age. Also, to establish the relationship between menstrual irregularities in women - veterans of reproductive age who have undergone contusion, and the state of their somatic and mental health. Materials and method: The research was conducted at the Department of Obstetrics, Gynecology and Reproductology of the National University of Health of Ukraine named after P.L. Shupika. To achieve this goal, a comprehensive clinical and laboratory examination was performed in 567 women of reproductive age (main group and comparison group) who participated in hostilities and suffered contusions, the average age of the subjects was 27.08 ± 4.23 years. The period of stay in the combat zone is 29.34 ± 9.21 months, the time from the moment of receiving a mild traumatic brain injury (contusion) is 18.8 ± 9.2 months. Group I - 399 fertile women who suffered contusions during the fighting with PKS. Group II - 168 women of childbearing age who suffered contusions during hostilities without PKS (mean age 32.21 ± 7.32 years).
Results: The results of the studies revealed statistically significant deviations in the characteristics of the menstrual cycle of women who participated in hostilities who were injured with PKS, compared with women without PKS. It has been proven that women-viskovosluzhvits more often develop menstrual irregularities, namely a decrease or increase in the number, lengthening or shortening of the menstrual cycle by 7 days. Taking into account the revealed menstrual irregularities in the women under study, it can be argued that the detected changes are due to the influence of both craniocerebral trauma and stress factors associated with military service. This justifies the need to develop a program for monitoring and supporting the reproductive health of women-viyskovoservices, as well as medical and psychological rehabilitation of veterans, aimed at their full adaptation to a peaceful life.
ARTICLE INFO
Received: 17 June 2021 Accepted: 16 August 2021 Published: 30 August 2021
KEYWORDS
health, women veterans, menstrual cycle, autonomic dysfunction, postconcussion syndrome.
Citation: Kaminskiy V. V., Serbenuyk A. V. (2021) The Peculiarities of the Menstrual Cycle at Female Military Personnel That Suffered Contusion in Hostilities. World Science. 8(69). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082021/7659
Copyright: © 2021 Kaminskiy V. V., Serbenuyk A. V. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
В статт оглянуто сучасш тдходи до етюпатогенезу порушень менструального циклу у жшок, що зазнали контузи тд час бойових дш. Проаналiзовано взаемозв'язок мiж репродуктивним та ментальним здоров'ям жшок-учасниць бойових дш.
Вщповщно до визначення ВООЗ (2016), репродуктивне здоров'я — це стан повного фiзичного, псих1чного i соцiального благополуччя, але не тшьки. При його оцшщ також враховують такi важливi показники як, здатшсть до зачаття i народження здорових дiтей, благополуччя матер^ можливiсть сексуальних вiдносин без ризику виникнення захворювань, що передаються статевим шляхом, безпека протягом вагiтностi, полопв. На теперiшнiй час у декшькох мiжнародних угодах прiоритетом е репродуктивне здоров'я населення. З кожним днем все бшьшо! уваги придшяють репродуктивному здоров'ю наци.
Найбiльш помiтним для жшок i як правило найпершим симптомом, що вказуе про змши репродуктивного здоров'я, е порушення менструально! функци. Це доволi розповсюджена патолопя у жiнок-учасниць бойових дiй. Порушення менструального циклу (ПМЦ) клiнiчно проявляються у виглядi мiзерних, рiдкiсних менструацш або ж навпаки надмiрних i частих менструаци, також бувають варiанти коли менструацiя вiдсутня. Аномальнi матковi кровотечi, як правило, обумовленi порушенням регуляци менструально! функци. При цьому, на перший план виступають не структуры, а функцiональнi порушення. Важливо, що ПМЦ характеризуются рецидивуючим перебиом та частим розвитком анемiй.
Вщомо, що регуляцiя менструально! функцi! вщбуваеться за участю п'яти ланок за мехашзмом зворотного зв'язку (кора головного мозку; гшоталамус; гiпофiз; яечники; матка). Нормальна менструальна функцiя здiйснюеться внаслщок правильно! синхронно! взаемодi! усiх ланок нейроендокринно! регуляцi!. У жiнок - учасниць бойових дiй, що зазнали контузи надзвичайно часто виникають ПМЦ саме внаслщок порушення на якомусь з рiвнiв регуляцi! менструального циклу.
Мета: виявити та оцшити змши менструально! функци жiнок фертильного вшу, що зазнали контузи тд час бойових дш. Також встановити взаемозв'язок мiж порушеннями менструального циклу у жшок - ветеранок репродуктивного вшу, що зазнали контузи та станом !х соматичного та ментального здоров'я.
Матерiали та методи. Дослщження проводили на кафедрi акушерства, гiнекологi! та репродуктологи Укра!нського державного iнституту репродуктологи Нацiонального унiверситету охорони здоров'я Укра!ни iменi П.Л. Шупика. Для досягнення поставлено! мети було проведено комплексне кшшчне та лабораторне обстеження жшок учасниць бойових дш репродуктивного вшу. В дослщження увiйшли 567 жшок фертильного вшу, яю брали участь у бойових дiях та зазнали контузи, середнш вiк обстежених 27,08±4,23 роки. Термiн перебування в зон бойових дiй 29,34±9,21 мiсяцi, час з моменту отримання легкого травматичного ушкодження мозку (контузi!) 18,8±9,2 мсящ. I групу склали данi обстеження - 399 жшок фертильного в^, що зазнали контузи тд час бойових дш з ПКС. II група - 168 жшок фертильного вшу, що зазнали контузи тд час бойових дш без ПКС (середнш вш 32,21±7,32роки).
При обстежент жiнок детально вивчено скарги, гшеколопчний, акушерський, соматичний, та iнфекцiйний анамнез. Також оцшювали стан зовнiшнiх i внутрiшнiх статевих органiв при гшеколопчному бiмануальному дослiдженнi та оглядi шийки матки у дзеркалах. Використовували бактерюлопчш методи обстеження з метою дiагностики бактерiального вагiнозу. Проводили мiкроскопiчне i бактерiологiчне дослiдження видiлень з шхви, цервiкального каналу i уретри. За допомогою iндикаторно! смужки вимiрювали значення рН видiлень. При мiкроскопi! шхвових мазкiв, визначали наявнiсть або вщсутнють запально! реакцi!. Визначали якiсний i кiлькiсний склад мiкрофлори за допомогою бактерюлопчного дослiдження. Стан бiоценозу шхви оцшювали за вмютом лактобацил, наявшстю патогенних i умовно мiкроорганiзмiв з кшьюсним !х визначенням. Обстеження на урогештальш iнфекцi! (хламiдiоз, мiкоплазмоз, трихомошаз, уреаплазмоз, гонорея) проводили з використанням методу полiмеразно! ланцюгово! реакцi!.
Соноскотю та допплерографiю проводили за стандартною методикою iз застосовуванням трансабдомiнального i трансвагiнального конвексних датчикiв частотою 3,5 та 5 МГц за допомогою ультразвукових апара^в, забезпечених приладами з допплеровсьюм блоком пульсуючо! хвилi i функцiею кольорового допплерiвського каптажа та можливютю подальшо! комп'ютерно! обробки допплерограм.
Симптоматику наслiдкiв контузi! на момент обстеження визначали за опитувальником Цицерона [5]. При цьому пащентками виконувалась самооцшка власних симптомiв з огляду на сьогодення. Для скриншгу по ПТСР було використано опитувальний Р^-м (версiя для
вшськових) [6]. Дослщження стану вегетативно! регуляци проведено шляхом заповнення опитувальника суб'ективно! оцшки дистони (за опитувальником А.М. Вейна, 1998) [7].
Характеристику менструального циклу проводили зпдно системи визначення параметрiв нормально! менструально! кровотечi (FIGO, 2018). Ощнювали iнтервал мiж менструацiями (норма >24-<38 днiв), тривалiсть менструально! кровотечi (норма <8 днiв), регулярнiсть (варiабельнiсть менструального циклу <7-9 днiв) та вщсутшсть мiжменструальних кровотеч.
Статистичну обробку результат дослiджень проводили з використанням пакету програм Statistica 6.0 та програмного пакету «Microsoft Office» за стандартними методиками описово! статистики (Мшцер О. П., 2016).
Результати та обговорення: Менструальна функцiя дослiджувалася у 399 жшок фертильного вiку, що зазнали контузп пiд час бойових дiй с ПКС (I група). Результати дослiдження порiвнювалися з аналопчними показниками у 168 жшок фертильного вшу, що зазнали контузп шд час бойових дiй без ПКС (П група). Вш менархе статистично значимо вiдрiзнявся мiж групами (Х2=42,1, р<0,001). В I групi менархе у 8-9 роив спостерпалося у 2-х випадках, у II грут - були вiдсутнi. У жшок-учасниць бойових дiй, що зазнали контузп менархе розпочиналося у 10-11 роив значно частше (р=0,002; р=0,001), а у 14 роюв - рщше, чим у групi порiвняння (р<0,001).
Рис. 1.
У I грут менархе вiдмiчалося достовiрно частiше, шж у II групi - у 12,8-1,5 роив i 13,3±1,3 роив вщповщно (р<0,001). У жiнок I групи виявлено бiльш тривале встановлення менструального циклу 5,5±4,8 рокiв, у II грут 3,0±1,8 рокiв (р<0,001). Тривалiсть менструального циклу, у середньому, не вiдрiзнялася мiж групами - 28,7±3,3 i 28,3±2,0днiв (р=0,040).
Таблиця 1. Характеристика менструально! функцп у дослщжуваних жiнок
Показник Iгрупа (n=399) II група (n=168) Р
Менархе 12,8±1,5 13,3±13 <0,001
Термш встановлення регулярного менструального циклу 5,5±4,8 3,0±1,8 <0,001
Тривалють менструаци, днiв 4,8 ±1,7 3,9 ±1,2 <0,001
Тривалiсть менструального циклу, дшв 28,7±3,3 28,3±2,0 <0,140
Порушення менструального циклу, абс (%) 4,4±1,8 8,9±4,6 <0,001
Виявлено, що у пащенток I групи значно часпше, чим у II груш спостерпався менструальний цикл тривалiстю менше 21 дня -у 15 (6,7%) i 4 (2,4%) (р=0,040), а також тривалють менструального циклу по 29-32 дня -у 100 (44,2%) i 53(31,5%) (р=0,007) i бiльше 32 дшв - у 15 (6,7%) i 1 (0,6%) (р=0,003).
Тривалкть менструального циклу
у жшок- ветеранок, що зазнали контузи
70 65,8
6D ■ <21 дня
50 42,3 44,2 ■ 21-28 днт
40 30 31,1 ■ 29-32 дня
20 10 D 6,7 ■ 6,7 _ > 32 дня
1 група 11група
Рис. 2.
Тривалкть менструаци у жшок- ветеранок що зазнали контузп
91,1
I група Игрупа
Рис. 3.
У I групi менструаци були бiльш тривалими, в середньому, 4,8 ±1,7 дшв (у II груш -3,9 ±1,2 дшв, р <0,001). У I груш олпоменорея (тривалють менструаци по 1-2 дня) спостерпалася у 10 ( 2,5%) жшок, полiменорея (бшьше 7 дшв) - у 23 (5,8%) i була вщсутньою у II груш (р=0,039, р=0,002). У I груш статистично значимо часпше спостериалися тривалi менструаци (по 6-7 дшв) - у 91 (22,8%), у II груш - у 15 (8,9%)(р<0,001) i значно рщше менструаци тривалютю 3-5 днiв у 275 (68,9) i 153<91.1% (р <0.001). Порушення менструального циклу зареестрованi у 289 (72.4 %) жшок I групи i 46 (27,3%) обстежених П групи (р <0,001). У жшок-учасниць бойових дiй порушення менструального циклу розвивалися, через 2-3 мюящ перебування на службi, або шсля отримано! травми. Порушення менструального циклу мають рiзноманiтний характер це може бути недостатнють люте1ново1 фази, ациктчш матковi кровотечi, гiперполiменорея, гiпоменструальний синдром, вторинна аменорея.
Таблиця 2. Характеристика порушень менструально! функцií
Характер порушень I група (n=399) II група (n=168) Р
абс. % абс. %
Порушення ритму менструаци 113 28,3 8 4,8% <0,001
Гiперполiменорея 88 22,1 14 8,3 <0,001
Вторинна аменорея 41 10,3 2 1,2 <0,001
Альгоменорея 28 7,0 32 19,0 <0,001
Аци^чш матковi кровотечi 27 6,7 0 0 <0,001
Гшоменструаль ний синдром 16 4,0 0 0 <0,009
Найбiльш часто рееструвалися порушення ритму менструацш - у 28,3% жшок (у II груш - 4,8%, р<0,001). Значно частше у жiнок I групи розвивалася гiперполiменорея - 22,1% (П група - 8,3%, р<0,001);а також ациктчш матковi кровотечi - у 6,7% i гiпоменструальний синдром - 4,0%, у жшок II групи - були вщсутш, (р <0,001; р = 0,009). Таким чином, менструальна функщя у жшок-ветеранок, що зазнали контузи характеризувалася, бшьшою тривалiстю менструаци та бiльш тривалим менструальним циклом, значною частотою порушень менструально! функци (72,4%). Серед порушень менструального циклу переважали порушення ритму менструацш, значно часпше шж у груш порiвняння, зустрiчалися вторинна аменорея, гшоменструальний синдром, ациклiчнi матковi кровотечь
Висновки. Змiни менструального циклу, яю проявляються: порушенням ритму менструаци, гiперполiменореею, ациклiчними матковими кровотечами, гiпоменструальним синдромом, обумовлеш впливом, як само! черепно-мозково! травми так i стрес-факторами, пов'язаними з вшськовою службою у жшок-вюьковослужбовщв, учасниць бойових дiй, що зазнали контузи. Результати проведених дослiджень свiдчать про необхiднiсть розробки програми медичного та психолопчного супроводу жшок - вшськовослужбовщв та вщповщно1 медико-психолопчно1 реабштаци ветеранок спрямовано1 на повноцiнну адаптащю до мирного життя та збереження репродуктивного здоров'я.
Л1ТЕРАТУРА
1. Mallinson, R.J., De Souza, M.J. "Current perspectives on the etiology and manifestation of the «silent» component of the Female Athlete Triad." Int J Womens Health 6 (2014): 451-67. DOI: 10.2147/IJWH.S38603
2. Druz O. B., Syropiatov O. H., Badiuk M. L. [ta in.]. (2015). Udoskonalennia likuvannia ta reabilitatsii viis ko vo sluzhbov tsiv Zbroinykh Syl Ukrainy iz boiovoiu psykhichnoiu travmoiu : metodychni rekomendatsii, Kyiv.: «MP Lesia», 52.
3. Maybin, J.A., Critchley, H.O. "Menstrual physiology: implications for endometrial pathology and beyond." Hum Reprod Update 21.6 (2015): 748-61.
4. Kyrychenko I. Zdorovia zhinky ta viyna: problema zahystu ta vidnovlennia. Ukraina Moloda, No144, 24.12.2019
5. Hill N.C.W., Oppenheimer L.W., Morton K.E. The aetiology of vaginal bleeding in children: A 20- year review. Br.J. Obstet. Gynaecol. - 1989. - Vol. 96. - Р. 467-470. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.1989.tb02424.xPTSD: National Center for PTSD: https://www.ptsd.va.gov
6. Stebliuk Vsevolod, Pronoza-Stebliuk Kate. Post-concussion Syndrome in Ukrainian Veterans: Physical and Mental Manifestations. Journal of Education, Health and Sport. 2018;8(2):349-354
7. Vein A. M. (2000). Vehetatyv^e rasstroistva: Klynyka, lechenye, dyahnostyka. Moskov. Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahentstvo, 752
8. Нацюнальний консенсус щодо ведення пащенток з аномальними матковими кровотечами Асощаци пнеколопв-ендокринолопв Украши. Репродуктивна ендокринолопя. 2015. 1(21): 8-12.
9. Кочюнас Римантас. Основы психологического консультирования. - Москва: Академический проект, 1999. - 240 с. - (Библиотека психологии, психоанализа, психотерапии). - ISBN 5-8291-0002-9.
10. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс и профилактика / Ф.З. Меерсон. - М., 2001. - С. 115-126.
11. Бацилева О.В. Психолопя репродуктивного здоров'я: медикопсихолопчш та сощальш аспекти [монограф1я] / О.В. Бацилева. - Донецьк: Донбас, 2011. - С. 34-35. - 236 с.
12. Одинцова М.А. Механизмы психологической защиты подростков с установкой «жертва» // Вестник практической психологии образования. - 2008. -No3.-C.67-70.
13. Подольський Вл. В. Психоемоцшний стан жшок фертильного вшу з порушеннями вегетативного гомеостазу що перенесли артифщшний аборт // Репродуктивна ендокринолопя. - Березень 2016. -No 1 (27). - С. 84-87. 3. Подольский Вл. В. Психосоматическая характеристика состояния здоровья женщин фертильного возраста с бесплодием, сопровождающимся нарушениями вегетативного гомеостаза // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа, - 2016. - Т. 6, No 2. - С. 178-185.
14. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение/ А.М. Вейн. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003.
15. Фрейд Зигмунд. The neuropsychoses of defence // The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud - Die Abwehr- Neuropsychosen (1894). - Лондон: Hogarth press and the Institute of Psychoanalysis, 1962. - Т. III.
16. Пнеколопя дитячого i шдлтгкового вшу / шдручник за редакщею проф. 1.Б. Вовк, проф. О.М. Юзька, проф. В.П. Вдовиченка. Кшв: ВСВ Медицина, 2011. 424 с.
17. Кровотечi в практищ акушера-пнеколога / за редакщею проф. О.В. Голяновського. Кшв. 2013.
