CC BY
3
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.93 УДК 618.145-002 Орлова Ю.А.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА (ВИПАДОК -КОНТРОЛЬ) Ж1НОК З ТА БЕЗ ЕНДОМЕТРЮ1ДНО1 ХВОРОБИ
Полтавський державний медичний унiверситет
ЕндометроУдна хвороба сьогодн продовжуе займати одну з ведучих позиц/й в структур/ г/неколог-чноТ захворюваност/. Поширенють ц/ея хвороби сягае 10% серед жночого населення та 70% жнок репродуктивного в/ку. Остаточна невизначенсть етолог/чних, патогенетичних моментiв та предикторiв хвороби е проблемою, що обмежуе д'агностичн'! та л/кувальн можливост/' дано)' хвороби. Метою нашого дослдження було провести порiвняльний аналiз симптоматичних та анамнес-тичних даних жiнок з ендометродною хворобою та при))' в'дсутност'!. Виявити та проанал'зувати предиктори та наслiдки ендометроУдно)' хвороби. Нами обстежено 80 жнок репродуктивного в/ку. До основно)' групи увiйшли 50 жнок з ендометрюТдною хворобою. До групи контролю в/днесен/ 30 жнок без ознак ендометроУдноУ хвороби. Проведена сп/вбес/да, порiвняльна оценка клЫчно)' карти-ни, с/мейного анамнезу, менструально)' функцУ), гiнекологiчного, репродуктивного, /нфекц/йно-го(iнфекцiйнi хвороби перенесенi в дитинств), соматичного анамнез/в, оценена iнформацiя стосов-но наявност/' психолог'чного та фiзичного перенавантаження жнок обох груп (суб'ективно з слв ж/'нок). До сприятливого фону або предикторiв у розвитку та прогресуванн ендометроУдно')' хвороби можливо в/днести: у працюючих жiнок з ендометроУдною хворобою п/двищену юльк'ють про-фес/йних шюдливостей (22,6% проти 0% в'дпов'дно, р=0,03); наявнсть превалюючого психолог'ч-ного перенавантаження, що може виникати в тому числ/' через саму ендометроУдну хворобу та в подальшому пдтримувати )), як патолог'чний процес (70% проти 43,3%; р=0,03); наявнсть першо)' групи кров/' (40% проти 16,7%; р=0,029), наявнсть хронiчного запалення додатк'т матки у минуло-му (60% проти 36,6%; р=0,04), перенесений та/або наявний врус пап'шоми людини(14% проти 0%; р=0,04). Як насл'док ендометроУдно')' хвороби, слд зазначити превалюючу в 1,3 рази соматичну па-тологю (особливу увагу привертае середня ктьюсть патолог) органiв травлення на одну жнку в основнш та контрольнй групах:1,34±1,3 та 0,77±1,1 в'дпов'дно; р=0,04, а також патологи органв сечово)системи - 0,66±0,68 проти 0,33±0,54 в'дпов'дно; р=0,04), характера ознаки порушення менструального циклу (надмiрнi менструацИ, темно-коричнев/' видлення перед менструац/ею, больо-вий синдром п/д час менструацИ), а також великий в'дсоток непл'ддя при ендометр'ю'УднШ хвороб (60% проти 33,3% в/дпов/дно; р=0,02), знижений репродуктивний потенц/ал в ц/лому (середня кль-ксть ваг/тностей на одну жнку в групi контролю бльше в 1,9 раз/в). Сл'д зазначити, що у 14(28%) жнок основно)' групи ендометроУдна хвороба дала рецидив у вигляд/' повторних кют п/сля проведе-ного консервативного та/або оперативного лкування. Таким чином вперше виявлена ендометр/о)-дна хвороба була у 36(72%) жнок основно)' групи. Таким чином надана iнформацiя е доцльною для л-кар'т практично)' охорони здоров'я тому як поглиблюе знання щодо можливих фактор'в-предиктор'т, преморбiдного фону та насл'дк'в ендометроУдно')' хвороби, та допоможе у 1'ндив1'дуал1'зац1"У менеджменту таких пацiентiв, розширенню д 'агностичних та лкувальних таргетних можливостей. Ключов1 слова: ендометрюТдна хвороба, больовий синдром, неплщдя, предиктори, менструальний цикл.
Зв'язок публiкацiй з плановими науково-дослiдними роботами. Стаття являеться фрагментом НДР кафедри акушерства /' г/некологУ) № 1 «Патогенетична роль ендотел/ально)' дисфункц/)' та генетичн/ особливост/ при патолог/)' п/д час ваг/тност/ та гнеколог/чних захворюваннях», № державно)' реестрац/)' 0117и005253.
ЕндометрюТдна хвороба (ЕХ) сьогодш е актуальною проблемою серед жшок рiзного вку та продовжуе займати провщш позици [1]. В^ домо, що дана патолопя вже багато рош поа-дае серед гшеколопчних захворювань трете мюце та е досить частою проблемою звернен-ня до гшеколопчного вщдтення [2]. Однак, хо-ча ураження жшок ЕХ сягае 70% жшок репродуктивного вку [3] та 10% серед жшочого населення [2], етюлопчж, патогенетичш аспекти та предиктори ^еТ патологи ще й дос не ви-значен остаточно [4]. При врахуванн такоТ ю-лькост невщомих ланок на сьогодш з приводу вказаноТ патологи [4] е проблеми в обмеженн дiагностичних можливостей, особливо нешва-зивного характеру [5] в тому чи^ й на доопе-рацшному еташ. Також, слщ вщм^ити, що ос-
Вступ
таточна невизначенють патогенезу вказано! патологи вщображаеться на тактик лкування, що в подальшому може призводити до рециду-вання хвороби. Тому бтьш глибоке вивчення особливостей клЫчного переб^у, даних анамнезу та виявлення предикторiв ^еТ патологи представляеться необхщним для шдивщуаль заци менеджменту патента, дiагностики та та-ргетноТ терапи ЕХ.
Мета
Провести порiвняльний аналiз симптоматичних та анамнестичних даних жшок з ЕХ та при ТТ вщсутностк Виявити та проаналiзувати предиктори та наслщки ЕХ.
Матерiали та методи
До дослщження увшшли 80 жшок з патоло-пею яечнимв та/або маткових труб, що готови-
лись до оперативного втручання з приводу патологи оргашв малого тазу, та в подальшому були проопероваш лапароскошчним або лапа-ротомним доступами. До основноТ групи (ОГ) увiйшли 50 жшок з ЕХ. До групи контролю (КГ) вiднесенi 30 жшок без еХ. Пiдставою для вста-новлення дiагнозу ЕХ слугував наказ МОЗ УкраТни вiд 06.04.2016 року, що е чинним на сьогодш.
Проведена спiвбесiда, порiвняльна оцiнка клЫчноТ картини, сiмейного анамнезу, менструальной функцп (оцiнений початок менструаци, больовий синдром (БС) та за його наявност ви-користовували вiзуальну аналогову шкалу (ВАШ) оцшки болю, а також основы параметри менструального циклу), гшеколопчного, репродуктивного, шфекцмного (шфекцшш хвороби перенесенi в дитинствi), соматичного анамнезiв. Також оцiнена iнформацiя стосовно наявност психологiчного та фiзичного перенавантаження жшок обох груп (суб'ективно зi слiв жiнок).
Статистично данi представлена у випадку кiлькiсних показникiв - середшми значеннями (М) та Т'х стандартними вiдхиленнями (SD); у випадку якюних показникiв наведенi як частоти та Тх вiдсотковi спiввiдношення. Для виявлення рiзницi мiж показниками використаш парамет-ричнi та непараметричнi методи: ^критерш Стьюдента або U-критерiй Мана-У^ш, точний критерiй Фiшера та критерш х2 Пiрсона. Рiзни-ця вважалась статистично достовiрною при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення
Жiнки з дослiджуваних груп були порiвнянi за вiком. Пацiентки з ОГ та Кг представлен ре-продуктивним вком. Середнiй показник вiку в ОГ становив 31,04±6,3 рокiв, в КГ - 30,8± 6,8 ромв, що статистично не вiдрiзняеться (р>0,05).
При проведеннi анкетування з приводу на-явностi працi, виявлено, що жшки як з ОГ, так i з КГ мали достовiрно однаковий вiдсоток пра-цевлаштування на момент опитування (62% та 56,6% вщповщно, р=0,6). Однак, при оцшюван-ня наявностi чи вiдсутностi шкщливих факторiв на роботi виявленi значш вiдмiнностi. Серед жiнок з ОГ, що працювали (п=31 =100%) про-фесiйнi шкiдливостi вiдмiчали 22,6% жшок, на-томiсть, серед жшок без ЕХ, як мали праце-влаштування (п=17=100%) професшш шкiдливi явища не вiдмiчала жодна жшка (р=0,04).
Дана iнформацiя мае описовий характер, тому як шкiдливi фактори були рiзного характеру та не пщлягали пiдпорядкуванню в едину категорш ,однак, можливо припустити, що да-ний факт вiрогiдно впливае на розвиток чи про-гресування ЕХ.
Далi нами було оцшено наявнiсть психолоп-чного або/та фiзичного перенавантаження суб'ективно зi ^в у жiнок дослiджуваних гру-пах, в незалежност вiд наявностi працевлаш-
тування. В ОГ та КГ фiзичне перенавантаження зустрiчалось з однаковою частотою в групах (30% та 23,3% вщповщно; р=0,6), однак даш стосовно психологiчного перенавантаження вiдрiзнялись. Виявлено, що жшки з ЕХ значно частше, а саме бтьше у 2,7 разiв, вiдмiчають психологiчне перенавантаження, що Тх висна-жуе (70% проти 43,3%,вщповщно; р=0,03). Можливо припустити, що цей аспект е вагомим при ЕХ. Дане припущення не суперечить твер-дженню авторiв [6], в якому зазначаеться пря-мий взаемозв'язок мiж еХ та психолопчним стресом, що важливо враховувати при шдивь дуалiзацiТ менеджменту таких па^енток.
1снують данi, що шкотиновий дим позитивно впливае на ендометрюз, зменшуючи ризик його виникнення, однак при пасивному палшш - на-впаки. Механiзм даного впливу до сьогодш за-лишаеться невiдомим. Однак, у жшок, як па-лять, зменшена кiлькiсть естрогенiв в кров^ таким чином, при естроген залежному захворю-ваннi може зменшуватись ризик його виникнення [7]. Тому, серед шкщливих звичок в опитування включались: палшня та зловживання алкоголем. Зловживання алкоголем не вщмь чено в жоднш з дослщжуваних груп. В ОГ ж^ нок, що палять було 9 (18%), в КГ - 3 (10%), що статистично не в^знялось (р>0,05). Таким чином, в наших групах взаемозв'язку мiж па-лшням та ЕХ не виявлено.
ЕХ е полiетiологiчним захворюванням з великою ктькютю невщомих ланцюгiв у патоге-незi. На сьогоднi iснують суперечливi данi, якi вказують, що е взаемозв'язок мiж схильнiстю до розвитку рiзних пухлин, пухлиноподiбних захворювань та ЕХ, та групою кровi за системою АВ0, та RH-фактором [8]. Враховуючи цю iнформацiю, ми в своему дослщженш провели порiвняльний аналiз мiж наявними групами кровi та резус-фактором у жiнок з обох груп. Виявлено достовiрне превалювання 0(1) групи кровi у жшок з ОГ в порiвнянi з КГ (40% проти 16,7% вщповщно; р= 0,04). Iншi групи кров^ також, як й резус фактор не в^знялись за ктькютю серед жшок дослщжуваних груп. Таким чином, можливо припустити, що жшки з 0(1) групою кровi мають збтьшену прихильнють до розвитку вказаноТ патологи.
Наступним кроком проводили оцшку пнеколопчного анамнезу у родичiв першоТ л i н iT серед жшок дослщжуваних груп. На сьогодш юнують даш, що при наявност у родичiв першоТ л i н iT в анамнезi ЕХ наступнi поколiння мають десяти-кратне збiльшення ризику виникнення даноТ хвороби [9]. В порiвняннi з жiнками з КГ, жшки з ЕХ в гшеколопчному анамнезi родичiв першоТ л i н iT мали з ЕХ достовiрно бтьше випадш, анiж в КГ (14% проти 0%,вщповщно;р=0,04), що, можливо, е важливим фактором - предиктором ЕХ. Однак вщсоток таких жшок з даними анамнестичними показниками незначний в ОГ (14% проти 86%).
Далi був оцшений екстрагенiтальний анамнез обстежуваних жшок. Загальна кiлькiсть со-матичноТ патологiй та iнфекцiйних хвороб ди-тячого вiку в ОГ становила 278 захворювань, в КГ - лише 129 захворювань. При порiвняннi середньоТ кiлькостi хвороб на одну жшку вияв-лено, що цей показник в ОГ був достовiрно б^ льший, в 1,3 рази, шж в Кг, та становив 5,56±2,32 захворювань та 4,3±1,84 вщповщно (U-Критерiй Манна-Уiтнi 534,5; р=0,03). Тобто
жшки з ЕХ хворiли на захворювання iнших систем оргашзму набагато бiльше, нiж ж1нки з КГ, що можливо пояснити ураженням рiзних ланок в системах макрооргашзму при ЕХ [10].
Порiвняльна оцшка середньоТ кiлькостi захворювань на одну жшку, що включали шфек-цшш захворювання, якi перенесенi в дитинств^ соматичну патологiю по рiзних органах та системах, а також, алерпчш реакцiТ представлена в зведенш таблицi (табл.1.)
Таблиця 1
Особливот соматичного анамнезу жнок з до^джуваних груп.
Параметр, що пс^внюеться ОГ(п=50) КГ(п=30) Рiвень достовiрностi
Середня ктькють захворювань на одну жшку
Дот^ Ыфекцшш захворювання 0,94±0,71 1,06±0,78 >0,05
Патолопя оргашв травлення 1,34±1,3 0,77±1,1 0,04*
Патолопя оргашв сечовоТ системи 0,66±0,68 0,33±0,54 0,04*
Патолопя оргашв дихальноТ системи 1,64±0,78 1,6±0,67 0,98
Хвороби системи кровооб^ 0,14±0,35 0,03±0,18 0,429
Хвороби ендокринноТ системи 0,08±0,27 0 >0,05
Хвороби оргашв зору 0,04±0,19 0,03±0,18 0,97
Захворювання оргашв нервовоТ системи 0,2±0,45 0,16±0,37 0,9
Хвороби кютково-м'язовоТ системи 0,08±0,27 0 >0,05
Хвороби кровi 0,22±0,41 0,03±0,18 >0,05
Алерпчш реакцп 0,22±0,41 0,26±0,449 0,73
Примiтка* достовiрною вважали рiзницю на р'вш значимой
Як видно з порiвняльно''' таблиц у жшок ОГ середня ктькють захворювань оргашв травлення на одну жшку бтьше в 1,74 рази шж в КГ, що е важливим аспектом, особливо для правильного оцшювання ефекту вщ консервативно' терапп при ЕХ. Цей факт може впливати на недостатню ефективнють обраних лкарських препаратiв в лн куваннi вказаноТ патологи [11].
Середня кiлькiсть захворювань на одну жшку оргашв сечовоТ системи у жiнок з ЕХ також достовiрно бiльше, шж у КГ в 2 рази, що можливо пояснити ураженням оргашв вказаноТ системи ендометродними гетеротошями. Особ-ливу увагу серед патолопчних станiв органiв сечовоТ системи привернув рецидивуючий цистит у жшок дослщжених груп. Виявлено, що в ОГ на даний анамнестичний факт вказували 52% жшок, а в КГ лише 23,3% жшок, що е ста-тистично достовiрним (р=0,01). Цей факт не суперечить з даними шших авторiв, як вказу-ють, що ЕХ та штерсти^альний цистит е двома патолопями, що зус^чаються досить часто разом, до 66% [12].
),05
Також слщ зазначити, що при оцшц хвороб кровi, до яких структурно увмшла лише анемiя, середня ктькють захворювань на одну жшку не в^зняеться, але ктькють жшок в ОГ, що мали дану проблему в анамнезi становило 22% а в КГ лише у 3,33%, що дост^рно в^зняеться (р=0,029). Це можливо пояснити тим, що жшки з ЕХ мають надмiрнi менструацп та хрошчно втра-чають кров, чим й обумовлюють факт анемп.
Наступним етапом були розглянут особли-востi менструального циклу, гшеколопчного та репродуктивного анамнезiв.
Вiдомо, що для ЕХ характерною ознакою е раннш початок менархе, та що цей факт може слугувати фактором ризику розвитку даноТ патологи [13]. При проведенш порiвняльноТ оцшки серед жшок в наших групах дослщження ви-явили, що менархе у жшок з ЕХ почалось шз-шше, та статистично в^знялось вiд КГ в 1,1 рази (13,4±1,75 рокiв та 12,6±1,3 вiдповiдно; р=0,025). Основнi характеристики менструального циклу (МЦ) наведенi у таблицi №2 (табл.2.)
Таблиця 2
Особливот МЦ у ж1нок в групах до^дження.
Критерм МЦ, що оцшюеться Основна група (п=50) Контрольна група (п=30) Рiвень достовiрностi (р)
Менархе 13,4±1,75 рокiв 12,6±1,3рокiв 0,025*
Тривалють менструальноТ кровотечi 5,64±1,08 дшв 5±0,87 0,015*
Менструальна кровотеча > 8 днiв 8% 0 0,29
1нтервал мiж менструа^ями вiд 27,48±2,18днiв вщ 26,9±3,4 днiв 0,3
до 28,36±2,73дшв до 28,96±3,87 0,9
Менструальна крововтрата >80 мл. 42% 6,67% 0,0007*
Темно-коричневi видiлення перед мен-струацiею 48% 13,3% 0,0017*
Темно-коричневi видiлення пiсля менструацп 32% 36,66% 0,66
Болюш менструацп 72% 73,3% 0,89
Примiтка * достовiрною вважали рiзницю на р'вш значимой р<0,05
Таблиця 3
Больовий синдром у ж/нок досл1джуваних груп
ОГ КГ (Р)
(n=36=100%) (n=22=100%)
ВАШ 8,5±1,34см. 3,88±2,24см. <0,0001*
«Сильний бть» вiд 7,5см до 10 см 32(88,9%) 2(9,1%) <0,0001*
Тривалють БС пщ час МЦ 4,5±0,87 дшв. 1,68±0,64 <0,0001*
Прим1тка* достов1рною вважали р1зницю на pieHi значимост1
Таким чином, згщно наших дослщжень, для ЕХ характерний бтьш шзнш початок першо'Т менструаци, бiльша тривалiсть менструально'Т кровотечi у жiнок ОГ, наявнють важких менст-руацiй за обсягом крововтрати, а також перед-менструальн видiлення темно-коричневого кольору.
При оцшц БС пiд час менструаци виявлено, що як в ОГ, так i в КГ вщмшносп по частой зу-стрiчаeмостi даного фактору не виявлено (72% та 73,3% вщповщно; р=0,89). Характеристика БС представлена у зведенш таблицi (табл.3)
Таким чином, хоча й частота зус^чаемосп БС пщ час МЦ в обох групах не в^зняеться, але для ЕХ бтьш характерний виражений бть та подовжена тривалють БС пщ час МЦ.
Також, жшки з ЕХ вiдмiчають диспареунiю достовiрно частiше, нiж в КГ(64% та 26,6% вщповщно; р=0,0012).
При проведеннi порiвняльноТ' оцiнки особли-востей репродуктивного статусу особливу ува-гу привертае факт неплщдя у жшок з ЕХ. За р^ зними даними неплщдя складае вщ 8,6 до 77,3% [14,15] у жшок репродуктивного вку з ЕХ, що становить вагому проблему перед лка-рем.
Нами встановлено, що неплщдя в ОГ (як первинного, так й вторинного характеру) вщмь чено у 60% жшок, натомють в КГ, цей показник становив достовiрно меншi значення, лише 33,3% (р=0,02). Фактор чоловiчого неплщдя ви-ключений. Таким чином, нашi данi пiдпадають в дiапазон, на який вказують ^i дослiдження [14,15].
Вiдмiнностей при порiвняннi кiлькостi жiнок, що мали ваптносл, в обох групах не в^^чено (40% проти 50% вiдповiдно; р>0,05), однак се-редня кiлькiсть ваптностей на одну жiнку в групах в^знялась в 1,9 рази, тобто була бтьша в КГ (0,56±0,76 проти 1,06±1,31 вагiтностей; р=0,018), що пiдтверджуе знижений репродук-тивний потенцiал жiнок з ЕХ.
Наступним кроком ми розглядали анамнес-тичн данi стосовно шфекцш нижнiх вiддiлiв ге-нiтального тракту.
Серед шфекцшних агентiв були: Candida albicans, ureaplasma species, mycoplasma genitalium, gardnerella vaginals, Chlamidia trachomatis,herpes simplex II тип, cytomegalovirus (CMV), human papillomavirus (HPV).
Вiдмiчена достовiрна рiзниця в кiлькостi ж1-
),05
нок, що перехворти Ureaplasma species: в КГ таких жшок було 10(33,3%), а в ОГ лише 6(12%) (р=0,02). Ureaplasma е шфекцшним агентом, що в комплекс з iншими факторами, мо-же бути причиною неплщдя [16]. В КГ серед цих 10 жшок, що мали в анамнезi Ureaplasma species 6 жшок мають дiагноз неплiддя, що можливо опосередковано призвело до даноТ проблеми.
Також визначено, що жшки з ЕХ в анамнезi мали достовiрно бтьшу кiлькiсть випадкiв HPV шфекци нижшх вiддiлiв генеративного тракту (14% проти 0%; р=0,04). Нашi дослiдження пщ-тверджуються й даними з шших лiтературних джерел [17]. Цей факт можливо пояснити тим, що ЕХ вважаеться пухлиноподiбною [18], а HPV мае проонкогенну дш [17] та можливо впливае на деяк патогенетичн ланки ЕХ.
Серед ктькосп жшок в обох групах досл^ дження, що мали ^i вищевказанi шфекцшш агенти нижнього вiддiлу статевого тракту в анамнезi достовiрних вiдмiнностей виявлено не було.
Проведено оцшку гiнекологiчного статусу жшок з ОГ та КГ. Вщсоткове сшввщношення патологiй репродуктивного тракту в групах до-слiджуваних жiнок представлен на рисунку 1 (рис.1).
Як видно з рисунка 1, достовiрна рiзниця в обстежуваних групах в^^чена серед кiлькостi жiнок, що мали анамнестичн данi стосовно са-льпшгоофориту. Виявлено, що жiнки з ЕХ хво-рiли на сальпiнгоофорит достовiрно бiльше в 1,6 разiв (60% проти 36,6% вщповщно; р=0,04). За наявними даними ЕХ досить часто супрово-джуеться перенесеним сальпiноофоритом у минулому [19]. Це можливо пояснити тим, що ЕХ вважаеться хворобою з компонентом хрош-чного запалення, що шщше та пщтримуе дану патолопю [20]. Таким чином перенесений са-льпшгоофрит може бути предиктором ЕХ.
Серед 50 жшок, що увшшли до ОГ, мсти мали 100% жшок. Натомють у КГ - лише 17(56,7%) (р<0,001). Генез кют у ОГ - 100% ендометрюз. Вперше виявлена ЕХ була у 36(72%) жшок ОГ. Слщ зазначити, що у 14(28%) жшок ОГ ЕХ дала рецидив у виглядi повторних кют пюля проведеного консервативного та/або оперативного лкування. В КГ 3 (10%) жшки мали однобiчний гщросальпшкс. В ОГ таких захворювань не було (р=0,049).
Рис. 1. Структура г1неколог1чно1' патологи у жнок досл1джуваних груп. Показники вважали значимим на pieHi достов1рност1 р<0,05*
ЖЫки з ЕХ в анамнезi також мають статис-тично бтьшу ктькють перенесених аномаль-них маткових кровотеч (АМК), ыж жiнки з КГ (24% проти 3,33% вщповщно, р=0,02), що е ха-рактерним симптомом ЕХ [21]. Слiд вiдзначити, що з метою зупинки АМК у наведених жЫок ви-користовувалось вишкр^ання цервiкального каналу та порожнини матки, а, як вщомо, внут-рiшньоматковi травматичнi втручання в мину-лому можуть провокувати виникнення ЕХ [22].
Серед анамнестичних даних стосовно Ыших перенесених як малих, так й великих операти-вних втручань, достовiрноТ рiзницi не виявлено.
Висновки
Таким чином, до сприятливого фону або предикторiв у розвитку та прогресуванн ЕХ можливо вщнести: у працюючих жЫок з ЕХ пщ-вищену ктькють професмних шкiдливостей (22,6% проти 0% вщповщно, р=0,03); наявнiсть превалюючого психолопчного перенаванта-ження, що може виникати в тому чи^ через саму ЕХ та в подальшому пщтримувати ТТ, як патологiчний процес (70% проти 43,3%; р=0,03); наявнють першоТ групи кровi (40% проти 16,7%; р=0,029); наявнiсть хронiчного запалення додатав матки у минулому (60% проти 36,6%; р=0,04), перенесений та/або на-явний ВПЛ(14% проти 0%; р=0,04).
Як наслiдок ЕХ, слщ зазначити превалюючу в 1,3 рази соматичну патолопю. В пнеколопч-ному статус ж наслiдками ЕХ являються пору-
шення МЦ (надмiрнi менструацп, темно-KopM4HeBi видiлення перед менструа^ею, БС пiд час менструацп), а також великий вщсоток нeплiддя.
Дана нформа^я е доцiльною для лiкарiв практично!' охорони здоров'я тому, як поглиб-люе знання щодо можливих факторiв-прeдикторiв та прeморбiдного фону, як можуть сприяти розвитку та прогресуванню дано'1' патологи. Наслщки при ЕХ, якi навeдeнi у ста™, як i предиктори допоможуть iндивщуалiзацN менеджменту таких пацiентiв, розширенню дiа-гностичних та лiкувальних таргетних можливо-стей.
Л1тература
1. Pshenichnyuk EYu, Asaturova AV, Adamyan LV, Zaitsev NV. ImmunogistokhimicheskYie osobennosti eutopicheskogo i ektopicheskogo endometriya u patsientok s retsidiviruyushchim techeniem endometrioidnykh kist yaichnikov [Immunohistochemical features of eutopic and ectopic endometrium in patients with recurrent ovarian endometrioid cysts]. Akusherstvo I Ginekologiia. 2018; 3: 84-95. (Russian).
2. Veropotvelyan PN, Guzhevskaya IV, Veropotvelyan NP. Endometrioz u patsientok s otsrochennoy beremennost'yu, stradayushikh besplodiem [Endometriosis in women with delayed pregnancy and infertility]. Zdorov'ye zhenshchiny.2012; 5(71):155-159. (Russian).
3. Zaporozhan VM, Tatarchuk TF, Kaminskyi VV, et. al. Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsiientok iz endometriozom [National consensus on the management of patients with endometriosis]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2015 Ver; 4 (24):7-12. (Ukrainian).
4. Unanyan AL. Endometrioz i reproduktivnoe zdorov'ye zhenshchin [Endometriosis and women's reproductive health]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya.2010; 4(3):6-11. (Russian).
5. Hwang H, Chung YJ, Lee SR, Park HT, Song JY, Kim H et al. Clinical evaluation and management of endometriosis: guideline
endometrioza yaichnikov [Clinical, morphological and functional features of ovarian endometriosis]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2010; LIX(5): 110-117. (Russian). Padrul' MM, Shirokina EV. Makhmudova SE. Problema diagnostiki endometrioza v ramkakh sistemnogo zabolevaniya [The problem of diagnosing endometriosis in the framework of a systemic disease]. Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2018; XXXV(1):21-26. (Russian).
Piscopo RC, Guimaraes RV, Ueno J, Ikeda F, Bella ZIJ, Girao MJ et al. Increased prevalence of endocervical Mycoplasma and Ureaplasma colonization in infertile women with tubal factor. JBRA Assist Reprod. 2020 May 1;24(2):152-157. Heidarpour M, Derakhshan M, Derakhshan-Horeh M, et al. Prevalence of high-risk human papillomavirus infection in women with ovarian endometriosis. J Obstet Gynaecol Res. 2017 Jan;43(1):135-139.
Kononov AV, Mozgovoy SI, Mozgovaya EI, Novikov DG. Endo-metrioz:teorii proiskhozhdeniya [Endometriosis: theories of origin]. Omskij nauchnyj vestnik. 2008; 1(65):32-36 (Russian) Hill CJ, Fakhreldin M, Maclean A, Dobson L, Nancarrow L, Bradfield A et al. Endometriosis and the Fallopian Tubes: Theories of Origin and Clinical Implications. J Clin Med. 2020 Jun 18;9(6):1905.
Lin YH, Chen YH, Chang HY, Au HK, Tzeng CR, Huang YH. Chronic Niche Inflammation in Endometriosis-Associated Infertility: Current Understanding and Future Therapeutic Strategies. Int J Mol Sci. 2018 Aug 13;19(8):2385. Unanyan AL, Sidorova IS, Kogan EA. Aktivnyy i neaktivnyy adenomioz: kliniko-morfologicheskie varianty razvitiya, differentsirovannyy podkhod k terapii [Active and inactive ade-nomyosis: clinical and morphological developmental options, differential approach to therapy]. Akusherstvo Ginekologiya Reproduktsiya. 2012; 6(2):25-30. (Russian). Hryshchenko VI, Shcherbyna MO. Akusherstvo i Hinekolohija. Kn.2:Hinekologiia: pidruchnyk [Obstetrics and Gynecology. Book 2: Gynecology: a textbook]. Kyiv: VSV «Medytsyna»; 2011. 376s. (Ukrainian).
for Korean patients from Korean Society of Endometriosis. Obstet Gynecol Sci. 2018 Sep;61(5):553-564.
6. Ruzhenkov VA, Shvets KN. Mediko-psikhologicheskie kharakteristiki i psikhologicheskie rasstroystva pri genital'nom 15. endometrioze (rasprostranennost', klinika i terapiya) [Medical and psychological characteristics and psychological disorders in case of genital endometriosis (prevalence, clinic and therapy)]. Nauchnye vedomosti BelGU. Ser.: Meditsina. Farmatsiya. 2016; 35(19):23-29. (Russian). 16.
7. Parasar P, Ozcan P, Terry KL. Endometriosis: Epidemiology, Diagnosis and Clinical Management. Curr Obstet Gynecol Rep. 2017 Mar;6(1):34-41.
8. Malekzadeh F, Moini A, Amirchaghmaghi E, et al. The 17. Association between ABO and Rh Blood Groups and Risk of Endometriosis in Iranian Women. Int J Fertil Steril. 2018 Jun;12(3):213-217.
9. Matalliotakis IM, Arici A, Cakmak H. Familial aggregation of 18. endometriosis in the Yale Series. Arch Gynecol Obstet. 2008 Dec;278(6):507-11.
10. Bulun SE, Yilmaz BD, Sison C, et al. Endometriosis. Endocr 19. Rev. 2019 Aug 1;40(4):1048-1079.
11. Yarmolinskaya MI, Rusina EI, Khachaturyan AR, Florova MS. Klinika i diagnostika genital'nogo endometrioza [Clinic and diagnosis of genital endometriosis]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" 20. boleznej. 2016; LXV (5):4-21. (Russian).
12. Paulson JD, Delgado M. The relationship between interstitial cystitis and endometriosis in patients with chronic pelvic pain. JSLS. 2007 Apr-Jun;11(2):175-81. 21.
13. Karakhalis LYu, Mayorova A-MV, Klimova SV, Penzhoyan GA. Sravnitel'nyy analiz menstrual'noy funktsii patsientok s endo-metriozom i devushek, rozhdennykh ot materey s endometrio-zom [Comparative analysis of the menstrual function of patients with endometriosis and girls born to mothers with endometrio-sis]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2016; LXV(S): 48- 22. 49. (Russian).
14. Pechenikova VA, Kostyuchek DF, Durasova EN. Kliniko-morfologicheskie i morfofunktsional'nye osobennosti
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА (СЛУЧАЙ - КОНТРОЛЬ) ЖЕНЩИН С И БЕЗ ЭНДОМЕТРИОИДНОЙ БОЛЕЗНИ Орлова Ю.А.
Ключевые слова: эндометриоидная болезнь, болевой синдром, бесплодие, предикторы, менструальный цикл.
Эндометриоидная болезнь сегодня продолжает занимать одну из ведущих позиций в структуре гинекологической заболеваемости. Распространенность этой болезни достигает 10% среди женского населения и 70% женщин репродуктивного возраста. Окончательная неопределенность этиологических, патогенетических моментов и предикторов болезни является проблемой, ограничивающей диагностические и лечебные возможности данной болезни.
Целью нашего исследования было провести сравнительный анализ симптоматических и анамнестических данных женщин с эндометриоидной болезнью и при ее отсутствии. Выявить и проанализировать предикторы и последствия эндометриоидной болезни.
Нами обследовано 80 женщин репродуктивного возраста. В основную группу вошли 50 женщин с эндометриоидной болезнью. В группу контроля отнесены 30 женщин без признаков эндометриоидной болезни. Проведено собеседование, сравнительная оценка клинической картины, семейного анамнеза, менструальной функции, гинекологического, репродуктивного, инфекционного (инфекционные болезни, перенесенные в детстве), соматического анамнезов, оценена информация о наличии психологического и физического перенапряжения женщин обеих групп (субъективно со слов женщин).
К благоприятному фону или предикторам в развитии и прогрессировании эндометриоидной болезни можно отнести: у работающих женщин с эндометриоидной болезнью повышенное количество профессиональных вредностей (22,6% против 0% соответственно, р=0,03) наличие превалирующего психологического перенапряжения, что может возникать в том числе из-за самой эндометриоидной болезни и в дальнейшем поддерживать ее, как патологический процесс (70% против 43,3%; р=0,03); наличие первой группы крови (40% против 16,7%; р=0,029), наличие хронического воспаления придатков матки в прошлом (60% против 36,6%; р=0,04); перенесенного и / или имеющегося вируса папилломы человека (14% против 0%; р=0,04).
Как следствие эндометриоидной болезни, следует отметить превалирующую в 1,3 раза соматическую патологию (особое внимание привлекает среднее количество патологии органов пищеварения на одну женщину в основной и контрольной группах: 1,34±1,3 и 0,77±1,1 соответственно; р=0,04, а также патологии органов мочевой системы - 0,66 ± 0,68 против 0,33 ± 0,54 соответственно; р=0,04), характерные признаки нарушения менструального цикла (чрезмерные менструации, темно- коричневые выделения перед менструацией, болевой синдром при менструации), а также большой процент бесплодия при эндометриоидной болезни (60% против 33,3% соответственно; р=0,02), снижен репродуктивный потенциал в целом (среднее количество беременностей на одну женщину в группе контроля больше в 1,9 раз).
Следует отметить, что у 14 (28%) женщин основной группы эндометриоидная болезнь дала реци-
див в виде повторных кист после проведенного консервативного и / или оперативного лечения. Таким образом, впервые обнаружена эндометриоидная болезнь была в 36 (72%) женщин основной группы.
Таким образом, предоставленная информация является целесообразной для врачей практического здравоохранения потому, как углубляет знания о возможных факторах-предикторах, преморбидно-го фона и последствий эндометриоидной болезни, и поможет в индивидуализации менеджмента таких пациентов, расширении диагностических и лечебных таргетных возможностей.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS (CASE - CONTROL) OF WOMEN WITH AND WITHOUT ENDOMETRIOID DISEASE Orlova Yu. A.
Key words: endometrioid disease, pain syndrome, infertility, predictors, menstrual cycle.
Endometrioid disease today is ranking one of the leading positions in the structure of gynaecological diseases. The prevalence of this endometrioid disease reaches 10% among the female population and up to 70% among women of child-bearing age. Ambiguity in terms of the aetiology, pathogenesis, and predictors of the disease impedes the accurate and quick diagnosis and proper management of this disease.
The aim of this study is to analyze and to compare symptomatic and anamnestic data presented by women who have with endometrioid disease and have no it, and to identify and analyze predictors and consequences of endometrioid disease.
The study examined 80 women of reproductive age. The main group involved 50 women with endometrioid disease; the control group included 30 women without signs of endometrioid disease. All participants underwent clinical examination and were interviewed about symptoms, family history, menstrual function, past gynaecological, reproductive, infectious (infectious diseases, transferred in childhood), somatic diseases. The information about the presence of psychological and physical overstrain in women of both groups was obtained (subjectively from the words of women) and then assessed.
Contributory factors or predictors in the development and progression of endometrioid disease are as follows: an increased number of occupational hazards (22.6% versus 0%, respectively, p = 0.03) among working women with endometrioid disease; regular psychological overstrain, which can result from endometrioid disease on the one hand, and, contribute to its progression, on the other (70% versus 43.3%; p = 0.03); the presence of the 0 blood type (40% versus 16.7%; p = 0.029), the presence of chronic inflammation of the uterine appendages in the past (60% versus 36.6%; p = 0.04); human papilloma virus in past or present medical history (14% versus 0%; p = 0.04).
The possible consequences of endometrioid disease include somatic pathology prevailing in 1.3 times. Special attention should be paid to the average number of gastro-intestinal diseases in the women of main and control groups: 1.34 ± 1.3 versus 0.77 ± 1.1, respectively; p = 0.04. The prevalence of diseases of urinary system is as follows: 0.66 ± 0.68 versus 0.33 ± 0.54, respectively; p = 0.04. The menstruations are described as irregular, heaving bleedings often with dark brown discharge before menstruation, pain during menstruation. The study revealed a large percentage of infertility in patients with endometrioid disease (60% versus 33.3%, respectively; p = 0.02), reduced reproductive potential in general (the average number of pregnancies per woman in the control group is 1.9 times higher).
It should be noted that 14 (28%) women of the main group have relapse of endometrioid disease in the form of repeated cysts after conservative and / or surgical treatment. Thus, endometrioid disease was detected for the first time in 36 (72%) women of the main group.
The information obtained in the study can be helpful for medical practitioners as it deepens knowledge about possible predictor factors, premorbid background and the consequences of endometrioid disease, and, thus, will serve in customized management of such patients.
