CC BY
14
Study results and discussion. The results of the study determining the efficacy of the application of VAC therapy for local treatment showed different healing time of infected postoperative wounds in patients of both study groups. The postoperative wound healing in the III SSI stage patients was significantly later than in II stage patients both with the application of VAC therapy (on 38.61±3.12 day versus 22.49±0.90 day, p<0.001), and in the case of passive drainage (on 43.06±2.87 day versus 28.14±1.07, p<0.001). Wound healing was faster in patients with the second stage of surgical infection in the application of VAC therapy than in the case of passive drainage (on 22.49±0.90 day versus 28.14±1.07 day, p<0.001). In III SSI stage patients, healing was faster in the study group than in the control one (on 38.61±3.12 day versus 43.06±2.87 day, p>0.05).
Determining the duration of postoperative wound healing showed the following. The average duration of postoperative wound healing was higher in III than in II SSI stage patients both in the study (34.11±3.10 days versus 18.26±0.90 days, p<0.001), and in the control group (38.71±2.94 days versus 23.57±1.09 days, p<0.001). With the application of VAC therapy, the average duration of wound healing in patients of the second stage of SSI was significantly shorter than in patients with infected wounds treated with passive drainage (18.26±0.90 days vs. 23.57±1.09 days, p<0.001). The wounds healed for 34.11±3.10 days on average in patients of the III SSI stage with the use of VAC therapy, and for 38.71±2.94 days (p<0.05) in patients treated with passive drainage.
When using VAC therapy, compared with passive drainage, wounds more often healed by suturing secondary sutures (31.71±7.27% vs. 5.26±3.62%, p<0.0l) and less frequently by secondary intention (in 68.29±7.27% versus 94.74±3.62%, p<0.01).
Conclusion. Local application of vacuum aspiration of wound surfaces in the complex therapeutic scheme for patients with II and III stages of SSI according to Szilagyi classification operated for CLI allowed to improve the success rate of treatment in the study group compared with the control one. Thus, a positive effect was characterized by a significantly faster time (p<0.01) and a significantly shorter healing period (p<0.05) of the infected postoperative wounds in patients who underwent VAC locally compared to the control group. By using negative pressure, it was possible to achieve a higher rate of healing of infectious complicated postoperative wounds by suturing the secondary stitches, rather than using the method of passive drainage.
Key words: critical limb ischemia, surgical site infection, vacuum-assisted therapy, treatment.
Рецензент - проф. Малик С. В.
Стаття наджшла 23.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-95-98 УДК 618.14+57.041 Воробй В. Д.
АНАЛ1З КЛ1Н1КО-АНАМНЕСТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ЕНДОМЕТР1ОЗУ ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР кафедри акушерства та гшекологп iм. I. Д. Ланового 1вано-Франшвського нацюнального медичного уш-верситету «Клшто-патогенетичш шляхи зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та пе-ринатальних ускладнень жшок Прикарпаття» (дер-жавний реестрацшний № 0114и004747).
Вступ. Сьогодш поширення ендометрюзу серед жшок репродуктивного вшу становить 5-10 % [1], а за деякими даними його частота складае до 45 % [2]. В формуванш щеТ патологи визначають дектька факторiв, серед яких надають значення генетичним мехашзмам, гормональному дисбалансу, змшам iмунiтету, оксидантного статусу, а також обтяженому гшеколопчному та акушерському анамнезу, в тому чи^ наявност запальних процеав репродуктивних оргашв, оперативних втручань на органах малого тазу та ш. [3,4,5,6,7]. Вивчення передумов розвитку ендометрюзу сьогодш залишаеться надзвичайно актуальним, адже це пов'язано не ттьки iз зростан-ням його поширення серед жшочого населення, але i формуванням неплщдя на його фонт
Мета дослщження. Проаналiзувати клшто-анамнестичш фактори формування гениального ендометрюзу.
Об'ект i методи дослщження. 65 жшок з дiагно-зом зовшшнього гениального ендометрюзу (ЗГЕ)
становили I групу. До II групи увшшло 38 хворих на внутршнш гештальний ендометрюз (ВГЕ). 30 практично здорових жшок репродуктивного BiKy без вка-заного дiагнозy склали контрольну групу. Дiагноз ендометрюз встановлювали на основi Наказу № 319 МОЗ УкраТни [1]. Стади ЗГЕ визначали вщповщно до вимог класифтацп Американського Товариства з Ре-продуктивноТ медицини, ВГЕ - зпдно класифтацп Л. В. Адамян [8]. Критери включення: репродуктивний вш (18-44 рокiв), наявнiсть ендометрюзу, письмова згода патента. Критери виключення: вагiтнiсть, лак-тацiя, вогнищевi ураження молочноТ залози, важка соматична патолопя в анамнезi, органiчна патологiя центральноТ нервовоТ системи, психiчнi захворюван-ня, екстрагештальш гормональнi пухлини, злоякiсн¡ пухлини в даний час або в анамнезг
Для статистичноТ обробки результат використо-вували програму Stаtistica 6.0. Вираховували серед-ню арифметичну величину (М), стандартну похибку середнього (m), вiрогiднiсть рiзниць резyльтатiв до-слщження (p), критерiй х2, спiввiдношення шанав (odds ratio (OR)) та довiрчий iнтервал (Confidence Interval (CI)). Для порiвняння двох незалежних груп за одшею ознакою застосовували непараметричний критерш Манна-Уiтнi. Рiзницю мiж величинами, як порiвнювали, вважали достовiрною при р<0,05.
Результати досл1дження та ix обговорен-ня. Cереднiй вiк жiнок в грyпi контролю становив
28,57±0,76 роюв, в I - 27,88±0,48, II - 35,21±0,62. Частка осiб в ранньому та активному репродуктивному вiцi переважала серед хворих I групи - 15 (23,08 %) жiнок були вiком 20-24 роки, 33 (50,77 %) - 25-29 рошв та 17 (26,15 %) - 30-35. А серед пащенлв II групи бтьш^ь (25 (65,79 % обстежених) становили жшки шзнього репродуктивного вiку (36-40 рокiв), 4 (10,53 %) особи були вшом 25-29 рокiв, 9 (23,68 %) - 30-35. В I груш тривалiсть захворювання протягом 1-3 рошв спостерiгалась у 23 пацieнтiв (35,39 %), 4-6 рошв - у 30 (46,15 %) та 7-10 ротв - 12 (18,46 %). Цi показники серед хворих II групи становили вщповщно 4 (10,53 %), 6 (15,79 %) та 28 (73,68 %). За допомогою шстру-ментального та клiнiчного дослщження I та II стадiю ЗГЕ мали по 25 оаб (38,46 %), III стaдiю - 15 (23,08 %). У 9 (23,68 %) пащенлв iз ВГЕ дiaгностовaно I стaдiю ендометрiозу, у 10 (26,32 %) - II та 19 (50,00 %) - III.
Початок настання менархе не вiдрiзнявся серед обстежених всiх груп та становив у здорових оаб - 13,03±0,17 рокiв, в I груш - 12,86±0,10, в II -12,79±0,13. У бiльшостi обстежених в контрольнш групi (26 (86,67 %)) менструальний цикл встановив-ся зразу, у 4 (13,33 %) - протягом 3-12 мкящв, що практично вщповщало даним становлення менструальной' функцй у хворих з ендометрюзом. Так, цi па-раметри в I груш були констатоваш у 51 (78,46 %) та 9 (13,45 %) оаб вщповщно, в II - у 28 (73,68 %) та 6 (15,79 %) пащенлв. Ттьки у 5 (7,59 %) жшок iз ЗГЕ та 4 (10,53 %) iз ВГЕ менструальний цикл врегулювався протягом трьох рошв.
При вивченш анамнезу хворих ендометрюзом можна видшити високу частку гшеколопчноТ патологй, серед якоТ переважали хронiчнi зaпaльнi процеси матки придатшв та неплiддя. Так, хрошчш запальн1 захворювання верхнього вiддiлу гениального тракту у жiнок I групи дiaгностовaно в 3,59 рази часпше (39 (60,00 % оаб); Х2=13,81, р<0,001; OR=7,50, 95 % □=2,54-22,10, р<0,001), нiж у здорових обстежених (5 (16,67 %)), II групи - в 3,19 рази (16 (53,33 %) жшок, Х2=3,96, р=0,04; OR=3,63, 95 % 0=1,14-11,56, р=0,03).
24 (36,92 %) жшки iз ЗГЕ та 16 (42,11 %) - iз ВГЕ мали неплщдя (вiдповiдно х2=12,93, р<0,001; OR=36,01, 95 % 0=2,11-615,61, р=0,01 та Х2=14,26, р<0,001; OR=44,73, 95 % 0=2,55-785,64, р=0,009 вщ-носно групи контролю). Первинна його форма зустри чалась часпше в I груш хворих (20 (83,33 %)), шж вто-ринна (4 (16,67 %) обстежених). На вщмшу вiд оаб II групи, серед яких вторинне неплщдя було дiaгносто-вано часпше (12 (75,00 %) пaцieнтiв), шж первинне (4 (25,00 %) жшок; х2=11,29, р<0,001 порiвняно з I гру-пою). Слiд вiдмiтити, що з приводу неплщдя значна частка оаб, а саме 15 (62,50 %) хворих iз ЗГЕ та 11 (68,75 %) iз ВГЕ, рашше отримували протизапальну терашю i фiзiолiкувaння з приводу хронiчного саль-пiнгоофориту. Тривaлiсть спостереження з помилко-вим дiaгнозом «хрошчний сальпшпт» складала вщ двох до п'яти ромв.
Хронiчнi зaпaльнi процеси нижнiх вщдшв ге-нiтaльного тракту дiaгностовaно в 2,17 рази часпше при ЗГЕ (47 (72,31 %) жшок; х2=11,42, р<0,001; OR=5,22, 95 % 0=2,05-13,28, р<0,001) та в 1,97 рази при ВГЕ (25 (65,79 %); Х2=5,83, р=0,02; OR=3,85, 95 % □=1,40-10,56, р=0,009), нiж серед здорових обстежених (10 (33,33 %) оаб). Якщо в груш контролю вка-зана патолопя була представлена переважно неспе-
цифiчним кольштом, кандидозним вульвовaгiнiтом I тiльки в двох (6,67 %) випадках специфiчною мтро-флорою (хлaмiдiоз, трихомонiaз), то серед хворих I та II груп ^м неспецифiчних запальних захворювань нижнього вщдту генiтaлiй в 5,30 та 4,34 рази вщпо-вщно бiльше встановлено нaявнiсть iнфекцiй TORCH-групи (вiдповiдно у 23 (35,38 %) оаб; х2=7.31, р=0,007; OR=7,67, 95 % 0=1,67-35,12, р=0,009 та 11 (28,95 %) жiнок; х2=4,04, р=0,04; OR=5,70, 95 % 0=1,16-28,16, р=0,03). Також чaстiше серед хворих ендометрюзом зус^чалась пaтологiя шийки матки - у 22 (33,85 %) та 10 (26,32 %) проти 6 (20,00 %) обстежених контролю. В aнaмнезi кисти та кистоми додатшв матки неендо-метрюТдного походження вiдмiчaли 15 (23,08 %) хворих в I груш та 7 (18,42 %) в II груш проти двох (6,67 %) жшок в контрольнш груш. Пперпластичш процеси ендометрiя виявлеш в 11 (16,92 %); Х2=4,21, р=0,04) пащенлв iз ЗГЕ та 14 ((36,84 %); х2=11,76, р<0,001; OR=36,10, 95 % С!=2,05-636,07, р=0,01) хворих iз ВГЕ, причому практично з однаковою частотою при вах ступенях поширення захворювання. Серед здорових обстежених вказаноТ патологй не було. Звертае на себе увагу дост^рно пiдвищений вщсоток опера-тивних втручань на репродуктивних органах. Опера-цй з приводу позаматковоТ вaгiтностi, кист додaткiв матки, апоплексй яечникiв перенесли 9 (13,85 %) оаб в I груш та 4 (10,53 %) в II груш, тодi як у жшок в груш контролю таких втручань не було. Так даш вказують на наявшсть взаемозв'язку мiж ендометрюзом та шшими вaрiaнтaми патологй репродуктивноТ систе-ми як в наших спостереженнях, так i дослщженнях iнших нaуковцiв [3,5].
Обтяжений репродуктивний анамнез був харак-терним для хворих ендометрюзом. Пщтвердженням цього е висока частка aртифiцiaльних та мимовшьних викиднiв у таких пaцiентiв. Так, якщо в контрольнш груш aртифiцiaльнi аборти за бажанням жшки було виконано у 5 (16,67 %) обстежених, а мимовтьш ви-кидш констатовано у 4 (13,33 %), то в I груш ^ показники становили вщповщно 18 (27,72 %) та 15 (23,08 %), а в II - 12 (31,58 %) та 14 (36,84 %; Х2=3,63, р=0,056; OR=3,79, 95 % ^=1,09-13,13, р=0,04). ^м того, аборт, що не вщбувся, мав мiсце у 3 (4,62 %) жшок з ЗГЕ та 5 (13,16 %) - з ВГЕ. Отримаш результати шдтверджують загальноприйняту думку про розвиток ендометрюзу на фош обтяженого репродуктивного анамнезу [7,8].
Безумовний штерес викликають даш про клЫчну симптоматику обстежених жшок. Основними скар-гами хворих на ендометрюз були пов'язаш з болем. Хрошчний тазовий бiль вiдмiчaли переважно па^ен-ти II групи (30 (78,95 %) жшок), а в I груш таких оаб було 27 (41,54 %; х2=12,11, р<0.001). Больовий синдром по типу дисменореТ мали 45 (69,23 %) хворих в I груш та 33 (86,84 %) - в II, диспауренй - вщповщно 28 (43,08 %) та 16 (42,11 %) оаб, дисхезй - 7 (10,77 %) та 6 (15,79 %). На бшь, не пов'язаний з менструальним циклом, скаржились бшьше жшок в II груш (22 (57,89 %)), шж в I (22 па^ентки (33,85 %); Х2=4,73, р=0,03). Розлади менструального циклу по типу незначних темних кров'янистих видтень до та шсля менструа-цй та гiперполiменореТ були бiльш хaрaктернi також для хворих з ВГЕ (30 (78,95 %) жшок), шж iз ЗГЕ (32 особи (49,23 %); х2=7,64, р<0.01). У обох групах серед загальних скарг найбтьш поширеш були немотиво-вана слaбкiсть (78,46 % в I груш та 92,11 % - в II), не-
здужання (64,61 % та 84,21 % вщповщно), тдвищена втомлювашсть (47,69 % i 63,16 %). Бмьш^ь пацieнтiв страждали BiA дратiвливостi, емоцшно'| вщповщаль-носл, порушень сну, шдвищено'| тривожностi. Вста-новлено, що загальнi симптоми зус^чаються часто в рiзних комбiнацiях на вах стaдiях ендометрiозу ге-шталш. Тим не менш, 7 (10,77 %) жшок i3 ЗГЕ не мали шяких скарг проти вщсутшх таких хворих i3 ВГЕ.
Висновок. Гештальний ендометрюз е мульти-факторною пaтологiею, в формувaннi яко'| мають значення обтяжений гiнекологiчний та акушерський
анамнез. Дане захворювання часто супроводжуеть-ся запальними процесами органiв малого тазу спе-цифiчноТ та неспецифiчноТ етюлоги, неплiддям, п-перпластичним процесами ендометр^, викиднями, больовим синдромом та розладами оварю-менстру-ального циклу.
Перспективи подальших дослiджень. Отриман1 результати спонукають оцiнити змiни гормонального та iмунного гомеостазу у формуваннi гениального ендометрiозу.
Л1тература
1. Order № 319 of Ministry of Health of Ukraine. 06.04.2016. "Management of patients with endometriosis". [Internet]. Available from: http:// moz.gov.ua/ua/portal/dn_20160406_0319.html. Title from the screen.
2. Exacoustos C, Manganaro L, Zupi E. Imaging for the evaluation of endometriosis and adenomyosis. Best Prac Res Clin Obstet Gynaecol. 2014;28(5):655-81. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2014.04.010
3. Amalinei C, Pavaleanu I, Lozneanu L, Balan R, Giujca SE, Caruntu ID. Endometriosis - insights into a multifaceted entity. Folia Histochem Cyto-biol. 2018;1(2):61-82. DOI: 10.5603/FHC.a2018.0013
4. Asghari S, Valizadeh A, Aghebati-Maleki L, Nouri M, Yousefi M. Endometriosis: Perspective, lights, and shadows of etiology. Biomed Pharma-cother. 2018;106:163-74. DOI: 10.1016/j.biopha.2018.06.109
5. Augoulea A, Alexandrou A, Creatsa M, Vrachnis N, Lambrinoudaki I. Pathogenesis of endometriosis: the role of genetics, inflammation and oxidative stress. Arch Gynecol Obstet. 2012;286(1):99-103. DOI: 10.1007/s00404-012-2357-8
6. Baranov V, Malysheva O, Yarmolinskaya M. Pathogenomics of Endometriosis Development. Int J Mol Sci. 2018;19(7). pii: E1852. DOI: 10.3390/ ijms19071852
7. Mehedintu C, Plotogea MN, Ionescu S, Antonovici M. Endometriosis still a challenge. J Med Life. 2014;7(3):349-57.
8. Endometriosis: diagnosis, treatment and rehabilitation. Federal clinical recommendations of patient's management. Moscow; 2013. 65 p.
АНАЛ1З КЛ1Н1КО-АНАМНЕСТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ЕНДОМЕТР1ОЗУ Воробш В. Д.
Резюме. Сьогодш ендометрюз е поширеною патолопею серед жшок репродуктивного вту. Мета досл>дження. Проаналiзyвати клшто-анамнестичш фактори формування гениального ендометрюзу. Об'ект i методи. 65 жшок з дiагнозом зовшшнього гениального ендометрюзу (ЗГЕ) становили I групу. До II групи увшшло 38 хворих на внутршнш гештальний ендометрюз (ВГЕ). 30 практично здорових жшок репродуктивного вту склали контрольну групу. Результати досл>дження. При вивченш анамнезу хворих ендометрюзом можна видтити високу частку гшеколопчноТ патологи. Так, хрошчш запальш процеси матки придатмв в I груш хворих дiагностовано в 3,59 рази часпше (р<0,001), шж у здорових обстежених, II груш - в 3,19 рази (р=0,04); 36,92 % жшок ¡з ЗГЕ та 42,11 % ¡з ВГЕ мали неплщдя (p<0,001). Пперпластичш процеси ендометрш, а також мимовтьш викидш були бшьш типовими для хворих ¡з ВГЕ ((36,84 %), p<0,05). Серед скарг слщ звернути увагу на хрошчний тазовий бiль, та бшь, не пов'язаний з менструальним циклом, який вiдмiчали переважно пацiенти II групи (78,95 % та 57,89 %), шж I (41,54 %; х2=12,11, p<0.001 та 33,85 %; х2=4,73, p=0,03 вiдповiдно), а також дисменорею, диспаyренiю. Розлади менструального циклу по типу незначних темних кров'янистих видтень до та шсля менструаци та гiперполiменореТ були бiльш характерш також для хворих ¡з ВГЕ (78,95 %), шж ¡з ЗГЕ (49,23 %; х2=7,64, p<0.01). Висновок. Гештальний ендометрюз е мультифакторною патолопею, в формуванш якоТ мають значення обтяжений гшеколопчний та акушерський анамнез. Дане за-хворювання часто супроводжуеться запальними процесами оргашв малого тазу, неплщдям, пперпластичним процесами ендометр^, викиднями, больовим синдромом та розладами оварю-менструального циклу. Ключов1 слова: ендометрiоз, фактори формування, клшта.
АНАЛИЗ КЛИНИКО-АНАМНЕСТИЧЕСКИХ ПРЕДПОСЫЛОК ФОРМИРОВАНИЯ ЭНДОМЕТРИОЗА Воробий В. Д.
Резюме. Сегодня эндометриоз является распространенной патологией среди женщин репродуктивного возраста. Цель исследования. Проанализировать клинико-анамнестические факторы формирования гени-тального эндометриоза. Объект и методы. 65 женщин с диагнозом наружного генитального эндометриоза (НГЭ) составили I группу. Во II группу вошло 38 больных внутренний генитальным эндометриозом (ВГЭ). 30 практически здоровых женщин репродуктивного возраста составили контрольную группу. Результаты исследования. При изучении анамнеза больных эндометриозом можно выделить высокую частоту гинекологической патологии. Так, хронические воспалительные процессы матки придатков в I группе больных диагностированы 3,59 раза чаще (р<0,001), чем у здоровых обследованных, во II группе - в 3,19 раза (р=0,04); 36,92 % женщин с НГЭ и 42,11% с ВГЭ имели бесплодие (p<0,001). Гиперпластические процессы эндометрия, а также самопроизвольные выкидыши были более типичными для больных с ВГЭ ((36,84%), p<0,05). Среди жалоб следует обратить внимание на хроническую тазовую боль, и боль, не связанную с менструальным циклом, которую отмечали в основном пациенты II группы (78,95 % и 57,89 %), чем I (41,54%; х2=12,11 p<0.001 и 33,85 %; х2=4,73, p=0,03 соответственно), а также дисменорею, диспаурению. Расстройства менструального цикла по типу незначительных темных кровянистых выделений до и после менструации и гиперполимено-реи были более характерны также для больных с ВГЭ (78,95 %), чем с НГЭ (49,23 %; х2=7,64, p<0,01). Вывод. Генитальный эндометриоз является мультифакторной патологией, в формировании которой имеют значение
отягощенный гинекологический и акушерский анамнез. Данное заболевание часто сопровождается воспалительными процессами органов малого таза, бесплодием, гиперпластическими процессами эндометрия, выкидышами, болевым синдромом и расстройствами оварио-менструального цикла.
Ключевые слова: эндометриоз, факторы формирования, клиника.
ANALYSIS OF CLINICAL AND ANAMNESTIC PRECONDITIONS OF ENDOMETRIOSIS FORMATION
Vorobii V. D.
Abstract. Today, endometriosis is a common pathology among women of reproductive age. The aim of the study. To analyze the clinical and anamnestic factors of the formation of genital endometriosis. Object and methods. 65 women with diagnosis of external genital endometriosis formed I group. II group included 38 patients with internal genital endometriosis. 30 healthy women of reproductive age without endometriosis were controls. Results. High frequency of gynecological pathology was determined by studying the history of patients with endometriosis. Thus, chronic inflammatory processes of the uterine appendages in I group of patients were diagnosed in 3.59 times more often (p<0.001) than in healthy individuals, in II group - in 3.19 times (p=0.04); 36.92 % women with external genital endometriosis and 42.11 % with internal one had infertility (p<0.001). Chronic inflammatory diseases of low genital tract were established in persons in I group in 2.17 times and in II group in 1.97 times more often than in healthy women (p<0.05). Hyperplastic processes of endometrium (36.84 %), as well as spontaneous abortions (36.84 %), were more typical for patients with internal genital endometriosis than with external one (16.92 % and 23.08 % respectively). Among complaints of patients with endometriosis attention should be paid to chronic pelvic pain and pain which is not associated with the menstrual cycle, which were noted mainly by the patients in II group (78.95 % and 57.89 %) than in I (41.54 %; x2=12,11, p<0.001 and 33.85 %, x2= 4.73, p=0.03, respectively), as well as dysmenorrhea, dyspareunia. Menstrual disorders like dark bloody discharges in small amount before and after menstruation and hyperpolymenorrhea were more typical also for the patients with internal genital endometriosis (78.95 %) than with external one (49.23 %; x2=7.64; p<0.01). Conclusion. Genital endometriosis is a multifactorial pathology, in the formation of which the problems in gynecological and obstetric anamnesis have the role. This disease is often accompanied by inflammatory processes of organs in small pelvic, infertility, hyperplastic endometrium processes, abortions, pain syndrome and disorders of the ovarian-menstrual cycle.
Key words: endometriosis, forming factors, clinic.
Рецензент - проф. Л'хачов В. К.
Стаття надшшла 12.07.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-98-102 УДК 616.145.1-073.432.19-089.819.1]-056.257 Воротинцев С. I., Софлканич М. М., Захарчук О. В. ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКУ ПРИ КАТЕТЕРИЗАЦИ ВНУТР1ШНЬО'' ЯРЕМНОТ ВЕНИ
У ПАЦ16НТ1В З ОЖИР1ННЯМ Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дослщження е фрагментом науково-дослщноТ роботи кафедри хiрургп та анес-тезюлогп ФПО Зaпорiзького державного медичного ушверситету: «Перюперацшне лтування пащенлв похилого та старечого вту», № державноТ реестраци 0117и006955.
Вступ. Катетеризащя внутршньоТ яремноТ вени (] зазвичай виконуеться для контролю за гемоди-намтою, для проведення довгостроковоТ шфузшноТ терапи, повного парентерального харчування, го-строго гемодiaлiзу. !снують двi техшки щеТ машпуля-ци: за допомогою aнaтомiчних орiентирiв на шмр^ коли голка вводиться уздовж передбачуваноТ лшп вени вслту, та за допомогою ультразвуку (УЗ), коли тсля щентифтаци V]! на екраш УЗ-сканера голка вводиться у вену безпосередньо пщ УЗ-контролем в ре-жимi реального часу [1]. Використання УЗ дозволяе знайти та вивести найкраще для пункци положення УЛ, виявити ТТ aнaтомiчнi особливост (розмiр, кла-пани, прохщшсть, наявшсть тромбiв), визначити Тт зв'язки з навколишшми структурами (aртерiя) та гол-кою для катетеризаци. Там переваги УЗ е особливо корисними для пащетчв з важкими aнaтомiчними характеристиками (морбщне ожиршня, кахекая та
шрами на шкiрi у мкц проколу), бо допомагають визначити оптимальне мкце пункци навпъ при вико-ристанш двомiрного зображення на екраш сканера [2].
Рекомендаци щодо використання УЗ для катетеризаци центральних вен були зроблеш багатьма медичними товариствами та державними устано-вами [1,3-5]. Вони виходили з того, що завдяки УЗ-контролю, ктьмсть негайних мехашчних ускладнень (пошкодження артери, вени, кровотеча, гематома, пневмоторакс, пневмомедiaстiнум), пов'язаних з пункщею та введенням катетера в вену, значно змен-шувалась [6,7]. ^м того, для виконання самот ма-шпуляцп при використанш УЗ потрiбно було менше часу та кiлькостi спроб в порiвняннi iз «слiпою» тех-нiкою [8]. Незважаючи на ц рекомендаций вiдсоток лiкaрiв, якi мають можлив^ь, але не застосовують УЗ для катетеризаци центральних вен, залишаеться досить вагомим, при цьому, 36% з них не вважають це за необхщне [9].
Про можливi ускладнення катетеризаци центральних вен у пащенлв з ожиршням е декшька по-вщомлень [10-12], в яких, о^м технiчних проблем з венозною пункщею, описуються проблеми, пов'язаш з оцiнкою необхщноТ довжини катетера та пщтвер-
