CC BY
9
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.63
УДК 618.14-002:618.3
Орлова Ю.А., Мартиненко В.Б.
ЕНДОМЕТР1ОЗ ЯК ГЛОБАЛЬНА БАГАТОР1ВНЕВА ПРОБЛЕМА, РЕТРОСПЕКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
Украшська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
У викладен1'й статт/ розкриваеться питання складноТ г1неколог1чно'У пол1ет1олог1чно'У патологи -ендометроТдно! хвороби. Загальне охоплення даною патологю серед жнок становить 10 %, при поширенн1 серед репродуктивноТ частини жнок до 70%. Р1зноман1ття та виразнсть кл1н1чноУ симптоматики пог'1ршуе не тльки ф1зичний стан ж1нки, а й емоцйний. На сьогодн/'шн/'й день, складно-ст! в д1агностиц1 та лкуванн описано!' патолога викликають низку проблем без р1шення. Таким чином ендометроз е перспективним напрямом вивчення, а актуальнсть дано! проблеми не визивае сумнв. Метою досл'дження було: характеризувати особливост/ анамнезу та симптоматики жнок з ендометрозом, визначити д'агностичну ц1нн1сть проведених методв обстеження, оц1нити ефе-ктивнсть лкувальних тактик жнок з зазначеною патолог'ею. Для виконання поставленоУ мети досл'дження був проведений ретроспективний анал1з ¡стор1й хвороб 61 жнки з ендометрозом, що у 100% був пдтверджений г1столог1чно. СереднШ вк досл'джуваних ж1нок 30,44±5,6 рок'в. 1ндекс маси тла дорвнював 23,04±3,87 кг/м2. Надлишкова маса тла була в!дм!чена у 16 ж/'нок (26,22%), ожир/'н-ня 1 ступеня зареестровано у 2 жнок (3,27%). Початок менструацИ становив в середньому 13,04±1,07 рок'в. П/'зне настання менархе вЮмЫено у 2 ж1нок (3,21 %). Тривалсть менструацИ' була в!д 4,67±1,44 до 5,37±1,29 дн!в. Менструальна кровотеча бльше н1ж 8 дн!в в!дм!чена у 1 жнки. Над-м'рну втрату менструально! кров/ в1'дм1чали 55,7% ж1нок. 1нтервал менструального циклу варював вд 21 до 32 днв, був регулярним та склав 27,6±2,31 днв. Больов/ в'дчуття пд час менструацИ' в'д-м'чають 47,54% ж1нок. Посилення больового синдрому з моменту встановлення д'агнозу вЮмЫае 14 ж/'нок, що дор'тнюе 48,27% випадк'т серед 29 жнок з ендометрозом та наявною болсною менстру-ац1ею. Ваг'тност'! в'дмЫен у 22 випадках. Невиношування ваг'тност'! заф/'ксовано у 2 жнок (9,09%). Непл1ддя мали 20 ж/'нок, що становить 32,7%. Непл1ддя мало первинний характер. При оцнц поло-ження матки в тазу виявлено, що 7 ж1нок (11,47%) мали ретроградне розташування матки, а саме в положенн1 ретрофлексо. Проводячи оцнку соматичного анамнезу досл'джуваних ж/'нок, сл'д за-значити, що ураження р1зних орган1в / систем було у 53 жнок (86,88% ). Найбльша кльксть сома-тичноУ патолога вЮмЫено серед патолога шлунково-кишкового-тракту - 64,1%. Пнеколог1чну патологю, окр1м основного захворювання, в анамнез! мали 24 жнки (39,34%). СА 125 визначений у 73,77% ж1нок ¡з них його значення бльше 35,0 Од/мл в 'дм'чено у 25 ж1нок. Його ц1нн1сть встановлена лише у 55,5% ж1нок. Визначення НЕ4 проводилось у 17 жнок (27,86%). Серед цих жнок лише в 1 ви-падку значення НЕ 4 перевищувало в/'кову норму та було на р'вн'! 69,59 пмоль/л. При ультразвуковому метод! д 'агностики ендометроз встановлений лише у 58,3% випадк'т. ОднШ ж/'нц/' встановлено вище наведений д 'агноз за рахунок магштно-резонансно'У томограф!. Терап1я ендометрозу подля-еться на консервативну та оперативну. Перед оперативним лкуванням 31 ж/'нц/' (50,81%) була об-рана консервативна тактика ведення - без ефекту. П'д час проведення оперативного лкування лапароскоп1чним доступом видим'! ендометротдн'! гетеротоп'УУ були наявн у 50 жнок - 81,96%, а у 18,04% ендометроз ендоскопчно не д'агностований, але г1столог1чно пдтверджений у 100% випа-дк'т. Звертае на себе увагу наявнсть злукового процесу орган1в малого тазу у 46 жнок - 75,4%. Хоча оперативн1 порожнинн1 втручання були лише у 22 жнок (47,82%). Таким чином, ендометроз -захворювання, яке у 21 стол'тт'! не мае единоУ точки зору щодо його першопричини та ет1олог1ч-них фактор'т. Важка кл1н1чна симптоматика, неможливсть повноц1нного використання ненвазив-них метод 'т д 'агностики у визначенн проблеми та в 'дсутшсть комплексного лкування, яке б псля курсу лкування забезпечувало в'дсутшсть рецидування, наполегливо змушують вчених та л1кар1в поглиблювати сво! знання та шукати методи виршення поставлених задач дано'У патолога. Ключов1 слова: ендометрюз, аденомюз, ендометрюТдна хвороба, неплщдя, больовий синдром.
Зв'язок публкэц1й з плановими науково-досл1дними роботами. Стаття являеться фрагментом НДР кафедри акушерства /' гнекологп № 1 «Патогенетична роль ендотел1альноТ дисфункц/Т та генетичн1 особливост/' при патологи п1д час ваг1тност1 та г1неколог1чних захворюваннях», № державноТреестрацп 0117и005253.
ЕндометрюТ'дну хворобу сьогодн по праву можна назвати проблемою сучасност [1]. Неви-значен та багаточисельн ланки патогенезу, не-достатня шформа^я щодо факторiв, як шщш-ють вказаний патолопчний стан, рiзноманiття кл^чних проявiв та локалiзацil, атиповi форми, невиршеш питання дiагностики та лкування -все це привертае увагу вчених всього св^у [1,2,3].
Вступ
На особливу увагу слщ поставити якють жит-тя жшок з даною патолопею. Виражена кл^чна симптоматика призводить до попршення не ттьки шдивщуальноТ складовоТ життя, а й до обмеження со^ального аспекту в цтому[3]. У таких жшок спостер^аеться зниження самооцш-ки, порушення самосприйняття, со^альна за-критють та скованють, емоцюнальна лабть-нють, пщвищений рiвень тривожносп та нав^ь депресивш стани [4,5].
Серед жшок репродуктивного вку з ендомет-рюУдною хворобою ураження ендометрiозом ся-гае 70 % серед ^еТ вково''' категорп [6]. Причинами звертання жшок до лкаря е: порушення менструального циклу, яке дiагностуються до 40,3 % випадкiв у виглядi аномальних видiлень перед та пюля менструацп [7] та аномальних маткових кровотеч, як у жшок з ендометрю'д-ною хворобою зус^чаються вiд 40,3% до 90,4% [7,8]. Неможливють ж1нки реалiзувати своТ ре-продуктивнi плани (первинне та вторинне не-плiддя) сягае 77,3% випадмв [9]; невиношування вагiтностi дiагностуеться у таких жшок за даними рiзних авторiв в дiапазонi вiд 3,1% до 12,5% [10]; больовий синдром шд час та поза менструа^ею в^^чають вiд 50,4% до 58,2% жшок з ендомет-рiозом [7,11], цисталгп, синдром подразненого кишечнику, невролопчш порушення [12], дизурiя, часте сечовипускання шд час менструацп, гема-турiя при глибокому iнфiльтративному ендомет-р^ (при локалiзацiТ ендометрiозу у сечовому мiхурi)[13,14], кровохаркання при ендометрiозi легень пщ час менструацп, дiагноз якого, як правило первинно маскуеться, як рак легеыв [9].
Дiагностичнi складнощi у постановцi дiагнозу виникають за рахунок необхiдностi використання швазивних манiпуляцiй [3]. Вважаеться, що «золотим стандартом» для пщтвердження ^еТ патологи е гiстологiчне дослщження [3,15].
Лiкування ендометрiоТдноТ хвороби також ви-зивае багато дискусiй. Вважаеться, що гормональна терашя е методом вибору при виключенн оперативного втручання. Однак, дан вiдносно повного ключного вилiкування сьогоднi вiдсутнi [16].
Таким чином, ендометрюз е перспективним напрямом вивчення, а актуальнють даноТ про-блеми не визивае сумнiвiв.
Мета дослщження
Характеризувати особливостi анамнезу та симптоматики жшок з ендометрюзом. Визначити дiагностичну цiннiсть проведених методiв об-стеження. Оцiнити ефективнiсть лiкувальних тактик жшок з зазначеною патолопею.
Матерiали та методи дослiдженн
Проведено ретроспективний аналiз 61 юто-рш хвороб в перiод мiж 2015-2018 роками жшок з встановленим та пстолопчно пщтвердженим ендометрiозом. Жiнки поступали в плановому порядку на оперативне лкування з приводу гше-колопчноТ патологп методом лапароскопп. Нами оцшеш данi анамнезу у виглядi кшшчно''' карти-ни, соматичного статусу, характеристики особ-ливостей менструально' та репродуктивно' фун-кцiй, данi неiнвазивних та швазивних методiв дь агностики, а також проведеного лкування.
Результати та 1х обговорення
За даними ВООЗ репродуктивним вком вважаеться вк вiд 15 до 49 рош [17]. Жiнки, iсторiТ
яких були проаналiзованi, пiдпадають пiд цей термш та 'х середнiй вiк становив 30,44±5,6 ро-кiв. При цьому наймолодшою була жiнка з даною патологiею у вiцi 21 рк, натомiсть найстарша пацiентка - у вiцi 46 рокiв. За даними л^ератури оварiальний резерв у жшок 35-45 рош знижений на 50 % [18], тобто ендометрюз вражае жшок репродуктивного потен^алу. Однак, враховуючи сучасн тенденцп до пiзнього народження першо' дитини проблема ендометрiоТдноТ хвороби, яка часто (до 77,3%) супроводжуеться неплщдям [9,18], набувае ще бтьшо' актуальностi.
1ндекс маси тiла (1МТ) жiнок з ендометрiозом дорiвнював 23,04±3,87 кг/м2, що за класифкацн ею ВООЗ (1997р.) е нормальними показниками [19]. Однак серед групи дослщжуваних жшок по-казники 1МТ розподтились таким чином: дефн цит маси тта (1МТ<18,5 кг/м2) мали 6 жшок (9,83%), нормальну масу тта (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) мали 37 жшок (60,65%), надлишкова маса тта (1МТ 25-29,9 кг/м ) була в^^чена у 16 жiнок (26,22%), ожиршня 1 ступеня (1МТ 30-34,9 кг/м2) зареестровано у 2 жшок (3,27%).
За даними л^ератури [20], ендометрюз - ес-троген залежне захворювання. Жшки з надлиш-ковою масою тта мають збiльшену ктькють ес-трогенiв за рахунок ароматази, що мютиться в жировiй тканин та сприяе перетворенню андро-стендшону в естрон [21].
Жировi кттини можуть самостiйно експресу-вати рецептори до естрогену, а саме естрогено-вий рецептор а та естрогеновий рецептор р. Ес-трогени впливають на лтогенез. Вони зменшу-ють цей процес за допомогою пригшчення акти-вностi лiпопротеТнлiпази [21]. Таким чином, збн льшена кiлькiсть естрогешв впливае на змен-шення маси тта жшки. З проаналiзованих да-них, а саме невеликому вщсотку ж1нок з 1МТ вiд 25 до 34,9 кг/м2, можливо зробити припущення, що надлишкова маса тта та ожиршня з присут-ньою при цьому пперестрогешею е фактором ризику розвитку ендометрюзу, з можливим по-дальшим зменшенням маси тта за рахунок ви-сокого вмюту естрогенiв при прогресуваннi хво-роби.
Початок менструацп вiдмiчений в дiапазонi вщ 11 до 16 рокiв та становив в середньому 13,04±1,07 рош. Серед цих ж1нок менструацiя в вiцi вiд 10-13 рокiв (перша фаза пубертатного перюду) [22] розпочалась у 45 (73,7%) жшок. Пн зне настання менархе (вк початку 16 рош i старше) [23] в^^чено у 2 жшок, що становить лише 3,21%. Хоча е припущення, що жшки з ендометрюзом мають раннш початок менархе й це вважаеться фактором ризику розвитку дано' патологи [24], однак з проведеного ретроспективного аналiзу таких висновш зробити неможливо.
Тривалють менструацп була вщ 4,67±1,44 до 5,37±1,29 дшв. При чому менструальна кровоте-ча бтьше нiж 8 днiв, а саме продовжувалась 10 днiв в кожному менструальному цикл^ вiдмiчена лише у 1 жшки, що становило 1,6%. Надмiрну
втрату менструально' кровi вiдмiчають 55,7% жн нок, що сшвпадае з ранiше наведеними даними шших дослiдникiв [7,8].
1нтервал менструального циклу варiював вiд 21 до 32 дшв, був регулярним та склав 27,6±2,31 днiв. При урахуванн нормальними показниками iнтервалу менструально''' кровотечi 24-38 днiв [25], ктькють ж1нок з меншим дiапазоном склало 6,55 % випадш. Циклу бтьше 38 днiв у ж1нок з зазначеною патолопею виявлено не було.
Болюна менструацiя е фактором ризику ен-дометрiоТдноТ хвороби. На особливу увагу за-слуговуе з ^еУ точки зору питання пiдлiткового ендометрюзу. Вважаеться, що наявнiсть больо-вого синдрому у дiвчаток-пiдлiткiв може в пода-льшому спричиняти манiфестацiю ендометрю'-дно' хвороби, особливо при наявност генетично спорiднених родичiв з ендометрюзом у таких пiдлiткiв [24].
Больовi вiдчуття тягнучого характеру пiд час менструацп протягом перших днiв менструального циклу в^^чають 47,54% жшок. При чому, манiфестацiя менархе у цих жшок також була болюною. Посилення больового синдрому з моменту встановлення дiагнозу в^^чае 14 жшок, що дорiвнюе 48,27% випадюв серед 29 жiнок з ендометрюзом та наявною болюною менструа-^ею. Тобто данi стосовно взаемозв'язку мiж бо-лiсною першою менструацiею та ^^а^ею хвороби можна вважати одним з факторiв ризику розвитку ендометрюзу. 1снують данi, що посилення больових вщчутпв пiд час менструально' кровотечi пов'язано саме з прогресуванням ен-дометрiоТдноТ хвороби в цтому [12].
Оцiнка репродуктивного анамнезу юторш хвороб ж1нок з ендометрюзом виявило, що вап-тностi в^^чеш у 22 випадках. При чому серед них 4 жшки (18,18%) мали 3 ваптносп в анамнезу 6 ж1нок (27,27%) - 2 ваптносп, 12 жiнок (54,54%) - 1 ваптнють.
Невиношування ваптносп, причиною якого при ендометрiозi е дисбаланс iмунноТ вiдповiдi у фолкулярнш та перитонеальнiй рiдинах [26], у виглядi одного самовiльного викидню зафксо-вано у 2 жiнок (9,09%). Однак за юнуючою теорн ею настання ваптносп е одним з методiв змен-шення проявiв ендометрюзу [27]. Це пщтвер-джуються й даними нашого аналiзу. У вказаних жшок шсля випадку самовiльного викидня наступали ваптносп, що не переривались. Тобто, хоча ендометрющну хворобу й було дiагносто-вано в подальшому, наявнi данi вказують саме на зменшення ендометрющних факторiв невиношування шсля настання першо'' ваптносп.
Пологи через природнi статевi шляхи вщмн ченi у 16 (72,72%) жшок, закшчення вагiтностi шляхом кесаревого розтину наявн в анамнезi у 2 жшок (9,09%), штучне переривання ваптносп в малих термiнах було у 7 (31,81 %) жшок.
Неплщдя при ендометрiозi е вагомою проблемою та мае 3 основних фактори розвитку: 1 -фактори пов'язан з дисбалансом речовин, як
входять в перитонеальну рщину та впливають на овуляцш, злукова хвороба малого тазу, а також хрошчне асептичне запалення, що призво-дить до активування макрофапв; 2 - оварiальнi фактори, як виявляються змшами у ендокриннш системi та якостi ооцитiв; 3 - резистентнють до прогестерону та порушення iмплантацiйних здн бностей ендометрш [26].
Жiнки з дiагностованим гештальним ендоме-трiозом мають зменшений шанс настання вапт-ностi, а саме на 2-10% нижче в кожному окре-мому менструальному циклу ыж здоровi ж1нки.
Серед жiнок, хворих на ендометрюз з проблемою неплщдя до гшеколопчного вiддiлення звернулось 20 жшок, що становить 32,7%. У вах жшок ваптностей в анамнезi не було, тобто неплщдя мало первинний характер. 1нформа^я, отримана в результат ретроспективного аналiзу не суперечить даним рiзних авторiв (частота пе-рвинного неплiддя у жшок з ендометрющною хворобою знаходиться в дiапазонi вiд 8,6% до 77,3%) [7,9].
При оцшф положення матки в тазу виявлено, що 7 жшок (11,47%) мали ретроградне розташу-вання матки, а саме в положены ретрофлексю. При дослщженш шших 54 жшок (88,53%) положення матки було в антефлексю. Тобто низький вщсоток дано'' анатомiчноТ особливосп не е фактором ризику розвитку ендометрющно''' хворо-би.
Проводячи оцшку соматичного анамнезу до-слщжуваних ж1нок слiд зазначити, що ураження рiзних органiв i систем було у 53 жшок (86,88% ). У дано' ктькосп жшок в^^чалась патологiя шлунково-кишкового тракту (ШКТ) - 34 ж1нки (64,1%), ендокринно' системи (ЕС) - 5 жшок (9,43%), серцево-судинно' системи (ССС) 20 жi-нок (37,73%), сечовидтьно''' системи - 9 жiнок (16,98% ), опорно-рухово''' системи (ОРС) - 2 жн нки (3,77% ) , дихально' системи (ДС) - 14 жшок (26,41%), ЛОР - патолопя - 11 ж1нок (20,75%), патологiя молочних залоз (МЗ) - 6 жшок (11,32%), алерпя - 9 ж1нок (16,98%).
Таким чином, патолопя ШКТ серед жшок з ендометрющною хворобою превалюе та становить 64,1 % випадш серед уах патолопчних сташв соматичного анамнезу. Цей факт може маскувати реальш результати засвоення гормонально' терапп та и ефективностi при викорис-таннi консервативно' тактики лкування ендоме-трiозу[12].
ГiнекологiчноТ патолопю окрiм основного за-хворювання в анамнезi мали 24 ж1нки (39,34%). Серед них в^^ченк ерозiя шийки матки - 9 жн нок (37,5%), хрошчний сальпiнгоофорит (як з ураженням додатш матки з одые''' сторони, так i з двобiчною локалiзацiею процесу) - 11 жшок (45,83%), однобiчний гiдросальпiнкс - 2 жшки (8,33%), полт слизово' оболонки матки - 1 жшка (4,16 %), ендометрит - 1 жшка (4,16%), цервщит - 2 жшки (8,33%).
Мал.1 Розподлення соматичноТ патологП'жнок з ендометр'юзом.
Таким чином, наявнють запальних процеав оргашв малого тазу в анамнезi може пщтвер-джувати роль запалення в етюлогп виникнення ендометрюзу.
На сьогоднiшнiй день неiнвазивних достовiр-них методiв дiагностики ендометрiозу не юнуе. Однак, в практицi широко використовуеться ви-значення онкомаркерiв яечниш таких як вугле-водний антиген 125 (СА 125) [28] та людський епщ^мальний протеТн 4 (НЕ 4) [29]. Вони мо-жуть значно пiдвищуватись при тяжких формах ендометрюзу [28].
При проведены ретроспективного аналiзу ви-явлено СА 125 визначений у 73,77% жшок iз них його значення бiльше 35,0 Од/мл в^^чено у 25 жшок. Його цшнють встановлена лише у 55,5% жшок з зазначеною патолопею при середньому значеннi 72,56±34,8 Од/мл. Визначення НЕ4 проводилось у 17 жшок (27,86%). Середнш пока-зник даного онкомаркеру становив 43,22±11,06 пмоль/л, що входило в дiапазон нормальних значень. Серед цих жшок лише в 1 випадку значення НЕ 4 перевищувало вкову норму та було на рiвнi 69,59 пмоль/л. Цкаво вщм^ити, що при цих показниках НЕ 4 у даноТ жшки рiвень СА 125 становив лише 18,64 Од/мл.
З наведено' шформацп можна зробити ви-сновки, що дiагностична цiннiсть СА 125 - е сум-швною при ендометрюТднш хворобi не ттьки за рахунок вiдносно невеликого вщсотку його пщ-вищення, а ще й широкого спектру необхщноТ диференцшноТ дiагностики. lнформативнiсть ж НЕ 4, як маркеру ендометрюзу е взагалi близь-кою до нуля.
При вiзуалiзацiТ гшеколопчноТ патологи методом ультразвуковоТ дiагностики органiв малого тазу (УЗД ОМТ) 60 жшок з ендометрюТдною хворобою, що звернулись до гшеколопчного вщдь лення дiагноз ендометрiозу встановлений лише у 58,3% випадш. Однiй жiнцi встановлено вище наведений дiагноз за рахунок магштно-резонансноТ томографп (МРТ).
У вах ж1нок гiстологiчно був пiдтверджений
зовшшнш генiтальний ендометрiоз та лише у 4 iз них в сукупност з зовнiшнiм генiтальним ендо-метрюзом по УЗД ОМТ виставлений аденомюз рiзного ступеня важкостi.
УЗД ОМТ з методiв неiнвазивноТ дiагностики вважаеться шформативним та мае вискоку спе-цифiчнiсть, що за даними рiзних авторiв сягае 85% [12]. Таким чином, наявнють достатнього досвщу та повноцшноТ' iнформативноТ обiзнанос-тi лкаря УЗД мае вагоме значення. Важливо за-уважити, що ендометрiоз може маскуватись пщ iншу патологiю, що також ускладнюе диферен-цiйну дiагностику даного захворювання [9,30].
Терапiя ендометрюзу подтяеться на консер-вативну та оперативну [3]. Перед оперативним лкуванням 31 жшц (50,81%) була обрана консервативна тактика ведення. Протизапальне лку-вання загалом отримувала 21 жшка, гормональ-нi препарати - 20 жшок. Прийом й запальноТ' й гормонально' терапп в рiзнi перiоди дооперати-вного лiкування отримували 11 жшок. Однак, консервативна терашя, незважаючи на рiзнi схеми лкування, ефекту не дала.
Пiд час проведення оперативного лкування лапароскопiчним доступом видимi ендометрюТ-днi гетеротопп були наявш у 50 ж1нок - 81,96%, а у 18,04% ендометрюз ендоскотчно не дiагнос-тований, але гютолопчно пiдтверджений у 100% випадш. Це можливо пояснити тим, що наявш випадки е початковою стадiею захворювання або ендометрiоТднi гетеротопи мали нетипове розташування.
Таким чином, гютолопя - е единим достовiр-ним методом пщтвердження дiагнозу.
Звертае на себе увагу наявнють злукового процесу оргашв малого тазу (ЗПОМТ) у 46 жшок - 75,4%. Хоча оперативш порожнинш втручання лише у 22 жшок (47,82%). Злуковий процес оцн нювався за допомогою класифкацп аднексаль-них злук Американського сусптьства фертиль-ностi [31]. Таким чином 1 ступеня ЗПОМТ не було, 2 ступшь дiагностувався у 4 жшок (8,69%) 2-3 ступшь був у 6 жшок (13,04%), 3 ступшь дiагнос-
тувався у 5 жшок (10,86%), 3-4 ступшь - у 19 жн нок (41,30%), 4 ступшь - у 12 жшок (26,08%). Злуковий процес при ендометр^ сприяе вини-кненню й посиленню больових вiдчуттiв пщ час менструацiй [12], а також е однieю з причин ре-цидування ендометрiозу [32]. З цього можна зробити висновок, що ендометрюз - захворю-вання з запальною етiологiею, який провокуе утворення злук навпъ при вiдсутностi запальних процеав органiв малого тазу в анамнезi та опе-ративних втручань.
Висновки
Ендометрюз - захворювання, яке у 21 столтч не мае едино' точки зору щодо його першопри-чини та етiологiчних факторiв. Його загальна поширенють серед ж1ночого населення стано-вить 10 %, а серед жшок репродуктивного вку досягае 70% та все дедалi збтьшуеться. Важка клiнiчна симптоматика, неможливiсть повноцш-ного використання неiнвазивних методiв дiагно-стики у визначеннi проблеми та вщсутнють комплексного лiкування, яке б пюля курсу лiкування забезпечувало вщсутнють рецидування, наполе-гливо змушують вчених та лiкарiв поглиблювати сво' знання та шукати методи виршення поста-влених задач дано'' патологи.
Лтература
1. Unanyan AL. Endometrioz i reproduktivnoe zdorov'ye zhenshchin [Endometriosis and women's reproductive health]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya.2010; 4(3):6-11. (Russian).
2. Baranov VS. Endometrioz kak problema sistemnoj genetiki [Endometriosis as a problem of systemic genetics]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2013; LXII(1):71-78. (Russian).
3. Zaporozhan VM, Tatarchuk TF, Kaminskyi VV, Boichuk AV, Bulavenko OV, Vdovychenko YuP, et. al. Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsiientok iz endometriozom [National consensus on the management of patients with endometriosis]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2015 Ver; 4 (24):7-12. (Ukrainian).
4. Ruzhenkov VA, Shvets KN. Mediko-psikhologicheskie kharakteristiki i psikhologicheskie rasstroystva pri genital'nom endometrioze (rasprostranennost', klinika i terapiya) [Medical and psychological characteristics and psychological disorders in case of genital endometriosis (prevalence, clinic and therapy)]. Nauchnye vedomosti BelGU. Ser.: Meditsina. Farmatsiya. 2016; 35(19):23-29. (Russian).
5. Bogatova IK, Semenova OK. Psihologicheskie osobennosti zhenshhin s genital'nym endometriozom [Psychological characteristics of women with genital endometriosis]. Vestnik novyh medicinskih tehnologij.2008;XV(1):61-63. (Russian).
6. Veropotvelyan PN, Guzhevskaya IV, Veropotvelyan NP. Endometrioz u patsientok s otsrochennoy beremennost'yu, stradayushikh besplodiem [Endometriosis in women with delayed pregnancy and infertility]. Zdorov'ye zhenshchiny.2012; 5(71):155-159. (Russian).
7. Pechenikova VA, Kostyuchek DF, Durasova EN. Kliniko-morfologicheskie i morfofunktsional'nye osobennosti endometrioza yaichnikov [Clinical, morphological and functional features of ovarian endometriosis]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2010; LIX(5): 110-117. (Russian).
8. Unanyan AL, Sidorova IS, Kogan EA. Aktivnyy i neaktivnyy adenomioz: kliniko-morfologicheskie varianty razvitiya, differentsirovannyy podkhod k terapii [Active and inactive adenomyosis: clinical and morphological developmental options, differential approach to therapy]. Akusherstvo Ginekologiya Reproduktsiya.2012; 6(2):25-30. (Russian).
9. Padrul' MM, Shirokina EV. Makhmudova SE. Problema diagnostiki endometrioza v ramkakh sistemnogo zabolevaniya [The problem of diagnosing endometriosis in the framework of a systemic disease]. Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2018; XXXV(1):21-26. (Russian).
10. Celjuba EA, Belokrinickaja TE. Kliniko-anamnesticheskaja harakteristika i citokinovyj status pacientok s genital'nym endometriozom [clinical and anamnestic characteristics and cytokine status of patients with genital endometriosis]. Mat' i ditya v Kuzbasse.2012;S1: 133-135. (Russian).
11. Zaynetdinova LF, Telesheva LF, Shamaeva TN, Koryaushkina AV. Kliniko-anamnesticheskie osobennosti u zhenshchin s naruzhnym genital'nym endommetriozom [Clinical and anamnestic features in women with external genital endometriosis]. Chelovek. Sport. Meditsina. 2017;17 (2):52-61. (Russian).
12. Yarmolinskaya MI, Rusina EI, Khachaturyan AR, Florova MS. Klinika i diagnostika genital'nogo endometrioza [Clinic and diagnosis of genital endometriosis]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2016; LXV (5):4-21. (Russian).
13. 13.Leopakorn S,Huang KG. Polypoid endometriosis of urinary bladder. Gynecol Minim Invasive Ther. 2018;7:86-87. doi: 10.4103/GMIT.GMIT_18_18
14. Popov AA, Manannikova TN, Chanturija TZ, Ramazanov MR, Fedorov Aa, Slobodjanjuk BA. Sravnitel'nyj analiz (sluchaj-kontrol') razlichnyh form endometrioidnoj bolezni [Comparative analysis (case-control) of various forms of endometrioid disease]. Kubanskij nauchnyj medicinskij vestnik 2012;4(133):86-88. (Russian).
15. Andreeva EN, Gavrilova EF. Genital'nyj endometrioz: puti reshenija problemy v XXI veke [Genital endometriosis: solutions to the problem in the 21st century]. Vestnik reproduktivnogo zdorov'ja.2011; 2:3-10. (Russian).
16. Dubasova ISh. Endometrioz kak chastaya patologiya v ginekologii [Endometriosis as a frequent pathology in gynecology].Vestnik KazNMU.2013;3(2):13-14. (Russian).
17. Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya. Zhenshchiny i zdorov'ye. [Internet]. Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya. Zhenshchiny i zdorov'ye [Women and Health]. 2018. Available from: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/women-s-health (Russian)
18. Selent'yeva AA. Opredelenie ovarial'nogo rezerva u zhenshchin pozdnego reproduktivnogo vozrasta [Determination of ovarian reserve in women of the late reproductive period]. Forcipe.2019;2 (S):167-168. (Russian).
19. Pan'kiv VI. Ozhirenie [Obesity]. Mezhdunarodnyy endokrinologicheskiy zhurnal.2013;5(53):150-156. (Russian).
20. Hryshchenko VI, Shcherbyna MO. Akusherstvo i Hinekolohija. Kn.2:Hinekologiia: pidruchnyk [Obstetrics and Gynecology. Book 2: Gynecology: a textbook]. Kyiv: VSV «Medytsyna»; 2011. 376s. (Ukrainian).
21. Sulaeva ON, Belemets NI. Polovye osobennosti regulyatsii zhirovoy tkani [Sexual characteristics of adipose tissue regulation]. Klinichna endokrynolohiia ta endokrynna khirurhiia . 2017; 4(60): 11-19. (Russian).
22. Likhachov VK. Hinekolohiia: kerivnytstvo dlia likariv [Gynecology: a guide for doctors] .Vinnytsia: Nova Knyha; 2018. 688 s. (Ukrainian).
23. Kamaeva TR. Osobennosti reproduktivnogo statusa u zhenshchin s genital'nym endometriozom [Features of reproductive status in women with genital endometriosis]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal(Irkutsk). 2004;47(6):51-53. (Russian).
24. Karakhalis LYu, Mayorova A-M.V, Klimova SV, Penzhoyan GA. Sravnitel'nyy analiz menstrual'noy funktsii patsientok s endometriozom i devushek, rozhdennykh ot materey s endometriozom [Comparative analysis of the menstrual function of patients with endometriosis and girls born to mothers with endometriosis]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2016; LXV(S): 48-49. (Russian).
25. Nakaz MOZ Ukrainy № 353 vid 13.04.2016. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy: «anomalni matkovi krovotechi» [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care: «abnormal uterine bleeding»]. (Ukrainian).
26. Yarmolinskaya MI, Denisova VM. Znachenie genital'nogo endometrioza v patogeneze besplodiya [The importance of genital endometriosis in the pathogenesis of infertility]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej. 2013;LXII(6):67-77. (Russian).
27. Denisova VM, Yarmolinskaya MI. Naruzhnyy genital'nyy endometrioz i beremennost': razlichnye grani problemy [External genital endometriosis and pregnancy: various facets of the problem]. Zurnal" akuserstva i Zenskikh" boleznej.2015; LXIV(1):44-52. (Russian).
28. Novikova EI, Barinov SV, Mozgovoy SI. Vasilenko LN. Novye podkhody k diagnostike genital'nogo endometrioza [New approaches to the diagnosis of genital endometriosis]. Omskiy nauchnyy vestnik. 2012; 1(108):46-48. (Russian).
29. 29.Ulrich U, Buchweitz O, Greb R, Keckstein J, I von Leffern, Oppelt P at all. National German Guideline (S2K). Guideline for Diagnosis and Treatment of Endometriosis, AWMF Registry No 015-045. Geburtsh Frauenheilk. 2014; 74:1104-1118. doi:10.1055/s-0034-1383187
30. 30. Davidov MI, Ponomareva TB. Endometrioz pod maskoy raka mochevogo puzyrya (obzor literatury i opisanie trekh sobstvennykh nablyudeniy) [Endometriosis in the guise of bladder cancer (literature review and description of three own observations)]. Onkourologiya. 2016;12(1):90-96. (Russian).
31. 31 .The American Fertility Society. The American Fertility Society classifications of adnexal adhesions, distal tubal occlusion, tubal
occlusion secondary to tubal ligation, tubal pregnancies, Mullerian 32. 32. Barinov SV, Novikova EI, Vasilenko LN. Znachenie
anomalies and intrauterine adhesions. Fertil. Steril. 1988; 49(6): klinicheskikh faktorov riska retsidiva naruzhnogo genital'nogo
944-955. DOI:10.1016/s0015-0282(16)59942-7 endometrioza [The significance of clinical risk factors for
recurrence of external genital endometriosis]. Mat' i ditya v Kuzbasse.2013; 4(55):45-48. (Russian).
Реферат
ЭНДОМЕТРИОЗ КАК ГЛОБАЛЬНАЯ МНОГОУРОВНЕВАЯ ПРОБЛЕМА, РЕТРОСПЕКТИВНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ. Орлова Ю.А., Мартыненко В. Б.
Ключевые слова: эндометриоз, аденомиоз, эндометриоидная болезнь, бесплодие, болевой синдром.
В изложенной статье раскрывается вопрос сложной гинекологической полиэтиологической патологии - эндометриоидной болезни. Общий охват данной патологии среди женщин составляет 10%, при распространении среди репродуктивной части женщин до 70%. Многообразие и выраженность клинической симптоматики ухудшает не только физическое состояние женщины, но и эмоциональное. На сегодняшний день, сложности в диагностике и лечении описанной патологии вызывают ряд проблем без решения. Таким образом эндометриоз является перспективным направлением изучения, а актуальность данной проблемы не вызывает сомнение. Целью исследования было: охарактеризовать особенности анамнеза и симптоматики женщин с эндометриозом, определить диагностическую ценность проведенных методов обследования, оценить эффективность лечебных тактик женщин с указанной патологией. Для выполнения поставленной цели исследования был проведен ретроспективный анализ историй болезней 61 женщины с эндометриозом, который в 100% был подтвержден гистологически. Средний возраст исследуемых женщин 30,44 ± 5,6 лет. Индекс массы тела равен 23,04 ± 3,87 кг / м2. Избыточная масса тела была отмечена у 16 женщин (26,22%), ожирение 1 степени зарегистрировано у 2 женщин (3,27%). Начало менструации составляло в среднем 13,04 ± 1,07 лет. Позднее наступление менархе отмечено у 2 женщин (3,21%). Продолжительность менструации была от 4,67 ± 1,44 до 5,37 ± 1,29 дней. Кровотечение более 8 дней отмечено у 1 женщины. Чрезмерную потерю менструальной крови отмечали 55,7% женщин. Интервал менструального цикла варьировал от 21 до 32 дней, был регулярным и составил 27,6 ± 2,31 дней. Болевые ощущения во время менструации фиксировали 47,54% женщин. Усиление болевого синдрома с момента установления диагноза отмечали 14 женщин, равное 48,27% случаев среди 29 женщин с эндометриозом и имеющейся болезненной менструацией. Беременности отмечены в 22 случаях. Невынашивание беременности зафиксировано у 2 женщин (9,09%). Бесплодие имели 20 женщин, что составляет 32,7%. Бесплодие имело первичный характер. При оценке положения матки в тазу выявлено, что 7 женщин (11,47%) имели ретроградное расположения матки, а именно в положении ретрофлексио. Проводя оценку соматического анамнеза исследуемых женщин, следует отметить, что поражение различных органов и систем было у 53 женщин (86,88%). Наибольшее количество соматической патологии отмечено среди патологии желудочно-кишечного тракта - 64,1%. Гинекологическую патологию, кроме основного заболевания в анамнезе, имели 24 женщины (39,34%). СА 125 определен у 73,77% женщин из них его значение больше 35,0 Ед / мл отмечено у 25 женщин. Его ценность установлена лишь у 55,5% женщин. Определение НЕ4 проводилось у 17 женщин (27,86%). Среди этих женщин лишь в 1 случае значение НЕ 4 превышало возрастную норму, и было на уровне 69,59 пмоль / л. При ультразвуковом методе диагностики эндометриоз установлен лишь в 58,3% случаев. Одной женщине установлен выше приведенный диагноз при помощи магнитно-резонансной томографии. Терапия эндометриоза делится на консервативную и оперативную. Перед оперативным лечением 31 женщине (50,81%) была выбрана консервативная тактика ведения - без эффекта. При проведении оперативного лечения лапароскопическим доступом видимые эндометриоидные гетеротопии имелись у 50 женщин - 81,96%, а в 18,04% эндомет-риоз эндоскопически не диагностирован, хотя гистологически подтвержден в 100% случаев. Обращает на себя внимание наличие спаечного процесса органов малого таза у 46 женщин - 75,4%. Хотя оперативные полостные вмешательства были только у 22 женщин (47,82%). Таким образом, эндометриоз - заболевание, которое в 21 веке не имеет единой точки зрения относительно его первопричины и этиологических факторов. Тяжелая клиническая симптоматика, невозможность полноценного использования неинвазивных методов диагностики в определении проблемы и отсутствие комплексного лечения, которое бы после курса лечения обеспечивало отсутствие рецидива, настойчиво заставляют ученых и врачей углублять свои знания и искать методы решения поставленных задач данной патологии.
Summary
ENDOMETRIOSIS AS A GLOBAL MULTI-LEVEL PROBLEM: RETROSPECTIVE CHARACTERISTIC OF PATIENTS. Orlova Yu.A., Martynenko V.B.
Key words: endometriosis, adenomyosis, endometrioid disease, infertility, pain syndrome.
The article outlines the issue of endometrioid disease, known as a complex gynecological polyetiological pathology. The total coverage of this pathology among women is 10%, with its spread up to 70% among women of reproductive age. The diversity and severity of clinical symptoms worsen not only the physical condition of the woman, but emotional status as well. To date, complicacy in the diagnosis and treatment of the disease gives raise a number of challenges requiring solution. Thus, endometriosis is still remaining a
promising area of study, The aim of this study was to characterize the features of the anamnesis and symptoms of women with endometriosis, to determine the diagnostic value of the examination methods, to evaluate the effectiveness of the treatment tactics of women with this pathology. We carried out a retrospective analysis of case histories of 61 women with endometriosis. The diagnosis was 100% histologically confirmed. The average age of the women studied was 30,44 ± 5,6 years. Body mass index was 23,04 ±3,87 kg / m2. 16 women (26.22%) were diagnosed as overweight; 1st degree obesity was found in 2 women (3,27%). The onset of menstruation averaged 13,04 ± 1.07 years. Late onset of menarche was found out in 2 women (3,21 %). The duration of menstruation ranged from 4,67 ±1.44 to 5,37 ±1,29 days with 1 reported case of menstrual bleeding for more than 8 days. 55,7% of women reported excessive menstrual blood loss. The interval of the menstrual cycle ranged from 21 to 32 days, was regular and amounted to 27,6±2.31 days. 47,54% of women experienced pain during menstruation. The increasing intensity of the pain syndrome from the moment of diagnosis was noted by 14 women, that made up to 48,27% of cases among 29 women with endometriosis and painful menstruation. There were 22 cases of pregnancy; miscarriages were recorded in 2 women (9,09%). 20 women (32,7%) had infertility, and in all the cases infertility was primary. When assessing the position of the uterus in the pelvis, it was revealed that 7 women (11,47%) had a retrograde uterine location, namely in the retroflexio position. When assessing the somatic history of the women studied, we noted that insult of various organs and systems was revealed in 53 women (86,88%). Top list is occupied by the gastrointestinal diseases, 64,1% of 53 studied cases. In addition to the underlying disease, 24 women (39,34%) had a history of gynaecological pathology. Carbohydrate antigen 125 was determined in 73,77% of cases, but only in 25 of these women this level was higher than 35.0 U / ml. Its value was established only in 55,5% of women. The detection of human epididymal protein 4 was carried out in 17 women (27,86%). Among these women, only in 1 case the level of human epididymal protein 4 exceeded the age normal values and was at the level of 69,59 pmol / L. By ultrasound diagnostic method, endometriosis was established only in 58,3% of cases. One woman was diagnosis to have endometriosis during magnetic resonance imaging. Therapy of endometriosis is divided into conservative and surgical. Before surgical treatment, 31 women (50,81%) were chosen for conservative management tactics, resulted in no effect. During surgical treatment with laparoscopic access, visible endometrioid heterotopies were observed in 50 women (81,96%), and in 18,04% endometriosis was not endoscopically diagnosed, while histologically was confirmed in 100% of cases. It is noteworthy that 46 women (75,4%) had adhesions of the pelvic organs, but only 22 women (47,82%) had had any surgical abdominal interventions before. Thus, endometriosis is a disease, which can not be described from a single unified point of view regarding its etiological factors. Severe clinical symptoms, the inability to use only non-invasive diagnostic methods for diagnosis, and the lack of comprehensive treatment that would provide the absence of relapse after the course of treatment, persistently force researchers and clinicians to deepen their knowledge and continue searching for methods to solve the problems of early diagnosis, treatment and prevention of the disease.
