CC BY
9
УДК 618.1 -007.415-092-036.1 -06:616.441-008.64-08 Лисенко Б.М., Хабрат Б.В., Литвак О.О.
ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1ЧНОГО ПЕРЕБ1ГУ ЗОВН1ШНЬОГО ГЕН1ТАЛЬНОГО
ЕНДОМЕТР1ОЗУ НА ТЛ1 Г1ПОФУНКЦП ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
ДНУ «Науково-практичний центр профтактичноТ i клiнiчноí медицини» ДУС, м. Кшв
В данй робот/ проводилося вивчення особливостей клiнiчного перебгу зовншнього гештального ендометрюзу на тлi гтофункца' щитопод'бно'У залози. В результатi обробки отриманих даних було визначено, що проявами гпотиреозу, особливо манфестного, у па^енток досл'дницького контингенту е наступн/ симптоми: набряклi к/'нц/'вки, ожирiння, пониження температури тла, уповльнен-ня мови, охриплий голос, сонливсть, загальмовансть, парестеза, зниження пам'ятi, пор/'дшання волосся на голов!, гiперкератоз шк'ри лiктiв, анем'я, дискнез'я жовчовив'дних шлях'т i депреся. У власних досл'дженнях було виявлено, що основне мсце в клiнiчних проявах зовншнього гениального ендометрюзу на тлi гпотиреозу займае безпл'ддя. Також, виявлено достов'рне збльшення числа безпл'дних жiнок з зовн'шн'м гештальним ендометр'юзом i манфестним гiпотиреозом порiвняно з па^ентками, як не страждають на поеднану патологю (р<0,001), а також порiвняно з хворими з зовн'шн'ш гештальним ендометр'юзом на тлi субклЫчного гпотиреозу (р<0,05). Зг'дно власним спостереженням при поеднанн зовншнього гештального ендометрюзу i гпотиреозу досить час-тий мае м'юце легкий ступнь анема (25%), що достов'рно вище порiвняно з групою хворих, як не страждають на поеднану патологю (10%; р<0,05). Також в'рогдно бльша частота виявлення доб-роякюних гперпластичних процесв ендометр'я у ж/'нок, як хворють на ЗГЕ на тлi ауто'шунно'У ти-рео'Удно'У патолога. Серед па^енток з поеднаною патолог 'ею герпесвiрусною /нфекц/'ею /нф/'ковано 71,7% ж/'нок, уреаплазменною /нфекц/'ею — 41,7%, що виявилося достов'рно частше (р<0,05) порiв-няно з хворими, як страждають на зовн'шнш гештальний ендометроз без будь-яко'У ендокринно'У патолога.
Ключов1 слова: клЫка, д1агностика, консервативне л1кування, оперативне втручання, зовжшнш гежтальнш ендометрюз, ппотиреоз, щитопод1бна залоза, безплщдя, репродуктивний в1к, профтактика рецидиву гениального ендометрюзу. Вивчення особливостей клiнiчного перебiгу зовнiшнього генiтaльного ендометрюзу на тлi аiпофункцii' щитоподiбноi' залози проводилося в рамках комплексноТНДР наукового вiддiлу малошвазивноТх'рурги ««Удосконалення мaлоiнвaзивних методiв х-рурачного лкування окремих захворювань судин, внутрiшнiх та репродуктивних оргaнiв, черевноТ тнки, суглобiв, щитопо-дiбноi' та прищитоподiбноi' залоз, носоглотки, зокрема iз використанням iмплaнтaтiв на основ/' нaнобiосенсорних техноло-гш», № держ. реестрацп 0114и002120.
Вступ
Проблема гениального ендометрюзу е однн ею з найбтьш актуальних в сучаснш гшекологи, що обумовлено тре"пм мюцем даноТ патологи в структурi вах гшеколопчних захворювань пюля запальних процеав i лейомюми матки. В спе^а-лiзованих ендоскотчних клшках гешальний ендометрюз, як захворювання, що потребуе хiрур-пчного лкування, виходить на перше мюце. Частота гениального ендометрюзу серед жшок репродуктивного вку складае до 20% до 50% [1,2,4,11]. На сучасному етап наголошуеться збтьшення частоти гениального ендометрюзу, особливо серед жшок молодого вку, що знижуе якють Тх життя i робить несприятливий вплив на Тх репродуктивну функцш [3,4,6,7,9]. Частота ек-страгештальноТ патологи серед жшок репродуктивного вку постшно зростае, досягаючи за да-ними ряду авторiв 50-60% [3,5]. При цьому в структурi соматичноТ захворюваност одне з провщних мюць займае доброякюна тиреоТдна патолопя, розвиток якоТ вщбуваеться частенько на ™ аналопчних дисгормональних порушень, як i при ендометрiоТдному ушкодженн репродук-тивноТ системи [2,8,9,10]. Не дивлячись на знач-не число наукових публкацш з проблеми гениального ендометрiозу не можна вважати цю проблему повнютю виршеною, особливо в планi впливу даноТ патологи на стан щитоподiбноТ залози, а також зворотний вплив доброякюноТ ти-
реоТдноТ патологiТ на кл^чний перебiг гешталь-ного ендометрюзу. Все вищевикладене свщчить про актуальнють вибраноТ науковоТ проблеми, вирiшення якоТ дозволить знизити захворюва-нiсть жшок репродуктивного вку.
Мета дослiдження
Тому, виходячи з вищезазначеного, метою даного дослщження стало: провести порiвняль-ний аналiз клiнiчного перебiгу зовнiшнього геш-тального ендометрiозу (ЗГЕ) без патологи щито-подiбноТ залози (ЩЗ) i на тлi гiпотиреозу (ГТ).
Для реалiзацiТ поставленоТ мети були запро-понованi наступнi завдання:
1. Встановити частоту, структуру та основы захворювання екстрагештальноТ локалiзацiТ у жiнок з геытальним ендометрiозом.
2. Показати кл^чы особливостi поеднання генiтального ендометрiозу з ппотиреозом.
3. Оцiнити та з'ясувати вплив ппофункци щи-топодiбноТ залози на кл^чний перебiг гешталь-ного ендометрюзу у хворих репродуктивного вку з поеднаною патолопею.
Об'ект та методи дослщження. Кл^чш групи па^енток сформованi таким чином:
1 група:
- 10 (20%) хворих лкувалися з приводу без-плiддя i в ходi обстеження були виявленi вогни-ща ЗГЕ по очеревин малого тазу;
- 15 жшок (30 %) звернулися до гшеколога iз скаргами на дисменорею, диспареушю, болi в
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
областi тазу i при комплексному обстеженнi був виявлений ЗГЕ.
- 25 па^енток, що склало 50 %, поступили на планове оперативне лкування з приводу ендо-метрющних кiст яечнимв.
- По локалiзацil процесу розподт хворих в 1 групi був таким чином:
- 8 хворих (16%) - ретроцервкальний ендо-метрюз (РЦЕ);
- 17 пацiенток (34%) ендометрюз очеревини малого тазу (ЕО);
- 25 жшок (50%) - ендометрю'Щш кiсти яечни-кiв (ЕКЯ) (рис. 1).
16
13,3
□ ЕКЯ
В ЕО
И РЦЕ
Рис. 1. Локалiзацiя ЗГЕ у жiнок I групи (%)
2 група:
- 39 жшок (65%) первинно зверталися до ен-докринолога i лкувалися з приводу ппотиреозу, що виник унаслщок А1Т, але у зв'язку i3 скаргами на болi внизу живота i дисменорею були обсте-женi у пнеколога, внаслiдок чого у вах був виявлений зовнiшнiй гештальний ендометрiоз. 20,0% пацieнток з них звернулися до пнеколога i3 скаргами на безплщдя, при дообстеженн у п'яти жн нок з них були ендометрющш кiсти яечниш, в семи - вогнища ЗГЕ по очеревин малого тазу;
- 21 жшка (35 %) скаржилася на постшш болi в област тазу i диспареунiю, при лапароскопи' у них виявлений ЗГЕ (малi форми i ендометрiоïднi кiсти), в анамнезi був перенесений А1Т, а на момент дослщження - ГТ.
3 60 пацieнток 2 групи в половини був виявлений субкл^чний ГТ i в 30 - машфестний, що дозволило роздтити цю групу жiнок на двi пщ-групи:
2.1 пщгрупа - хворi з субклiнiчним ГТ:
- 4 па^ентки (13,3 %) з ендометрiозом очеревини малого тазу (ЕО);
- 6 па^енток (20%) з поширеними формами ЗГЕ;
- 8 жшок (26,7 %) з ендометрющними кiстами яечникiв (ЕКЯ);
- 12 хворих (40 %) з ретроцервикальним ен-дометрiозом (РЦЕ).
2.2 пщгрупа - па^ентки з машфестним ГТ:
- 4 пацiентки (13,3 %) з поширеними формами ЗГЕ;
- 4 хворих (13,3 %) з РЦЕ;
- 9 хворих (30%) з ЕО;
- 13 па^енток (43,3%) з ЕКЯ (рис. 2).
43,3
13,3
□ ЕКЯ Н ОРЦЕ И ЕО И розповс.форми Рис. 2. Локалiзацiя ЗГЕ у жнок 2 групи
Середнш вк жшок в 1 груш склав 31,7±1,7 ро-мв виявився достовiрно нижче (р<0,05) в порiв-няннi з хворими в 2 груш (35,4±1,3 рош).
Кiлькiсть хворих з ЕКЯ була порiвняна в обох групах i склало 50% в 1 групi i 35% в 2 груш. Що стосуеться РЦЕ, то ктькють його в 2 груш (26,7%) мало тенденцш до збтьшення вщносно 1 групи (16%), а достовiрнi вiдмiнностi виявленi при порiвняннi хворих по пщгрупах. Так, за на-явностi субклiнiчного ГТ (2.1 пщгрупа) РЦЕ зу-стрiчався у 40% жшок, що виявилося достовiрно часлше (р<0,05) порiвняно з 1 групою (16%) па-цiенток.
Всiм па^енткам було проведено загальнокш-нiчне, лабораторне i iнструментальне обстежен-ня. Виконували дослщження бактерюскопи i бак-терюлопчного вмiсту пiхви i вiдокремлюваного з цервкального каналу, використовували iмуно-ферментний аналiз i метод ПЛР — дiагностики [6].
Для визначення обаменшня слизових оболо-нок статевих шляхiв проводили дослiдження бактерюскопи мазш, якi забарвлювалися гематок-силiном-еозином i по Граму. Бактерiоскопiю здiйснювали свп"ловим мiкроскопом типа «Бю-лам» з використанням iмерсiйноl системи при збтьшенш 1350.
Обстеження на наявнiсть шфекцш, що пере-даються статевим шляхом (1ПСШ) включало та-кож комплексне виявлення збудника дектькома методами (бактерюлопчний, ПЛР, 1ФА) з враху-ванням виду збудника, що виявлявся [6].
Результати дослщження та Тх обговорення. В результат обробки отриманих даних, було ви-значено, що проявами ГТ, особливо машфест-ного, у па^енток дослщницького контингенту, е наступн симптоми: набряклi кiнцiвки, ожирiння, пониження температури тта, уповiльнення мо-ви, охриплий голос, сонливють, загальмованiсть, парестезп, зниження пам'ятi, порiдшання волос-ся на голову гiперкератоз шкiри лк^в, анемiя, дискiнезiя жовчовивiдних шляхiв i депресiя.
Основнi форми прояву по групах представ-ленi в таблиц 1.
Таблиця 1
КлН 'чш форми прояву ЗГЕ у обстежених жнок
Локал1зац1я ендометрiозу Групи i пiдгрупи обстежених
1 група п=50 2.1 пщгрупа п=30 2.2 пщгрупа п=30
п % п % N %
ЕК Я 25 50 8 26,7 13 43,3
РЦЕ 8 16 12 40* 4 13,3
ЕО 17 34 4 13,3* 9 30
Розповсюджен форми ЗГЕ - - 6 20 4 13,3
Примтка: * - вiдмiннiсть даних показниюв порiвняно з 1 групою
Як вщомо, основним кл^чним симптомом ЗГЕ е больовий синдром, при аналiзi якого ви-явлен деяк його особливост при поеднанш да-ноТ патологи з ГТ.
Особливу увагу звертае на себе той факт, що поширеш форми ЗГЕ (поеднання ЕКЯ, РЦЕ, ЕО i ШМ) мали мюце лише в 2 груш: у 20% ж1нок з супутшм субклiнiчним ГТ, i в 13,3% - з машфест-ним ГТ.
Стушнь вираженостi дисменореТ визначали за системою оцшки по загальноприйнятих реко-мендацiях. Вона зустрiлася у 50% жшок 2 групи, що достовiрно рiдше (р<0,05) порiвняно з 1 групою хворих (72%), причому рiзниця найбтьш виражена в груш хворих з субкл^чним ГТ (р<0,001).
Аналiзуючи прояв постiйного ниючого тазового болю, не пов'язаного з менструа^ею, по трупах суттевих вщмшностей не встановлено (р>0,05). Так, ТТ вiдзначали 56% 1 i 60% ж1нок 2 групи.
Не дивлячись на те, що у па^енток при поед-
достовiрно (р<0,05)
нанш ЗГЕ з ГТ значно часпше (р<0,05) зус^ча-вся РЦЕ i поширенi форми, якi визначають важ-чий перебiг, дисменорея i скарги на бiль не були основними. Ймовiрно, це пов'язано з тим, що при ппофункци ЩЗ вiдбуваеться зниження чут-ливостi, що сприяе зменшенню болю, а також мае мюце змша емоцiйного стану жшки (загаль-мованiсть, апатiя), i психологiчна домiнанта вщ-водить гшеколопчш симптоми на другий план.
Кров'яш видiлення, що мастять, пiсля менст-руацiТ, що е проявом пполютеТ'шзму при ЗГЕ, нами виявлено у 66% па^енток 2 групи, що до-стовiрно (р<0,001) частiше порiвняно з 1 групою (26,7%) жшок, причому ця рiзниця найбiльш виражена у хворих з субкшшчним ГТ (р<0,001).
Власнi дослiдження показали, що при поеднанш ЗГЕ i ГТ значно частiше (р<0,05) зус^ча-лася олiгоменорея (30%), порiвняно з 1 групою (14%) - за рахунок па^енток з наявнютю субкш-нiчного ГТ (р<0,05).
Характер порушень менструальноТ функци по групах представлений в таблиц 2.
Таблиця 2
Характер порушень менструальноТ функцп
Клтчш форми порушень менструальноТ функцп Групи i пiдгрупи обстежених
1 група п=50 Пщгрупа 2.1 п=30 Пщгрупа 2.2 п=30
п % п % N %
Мажучi кров'яш видтення шсля менструацп 16 26,7 18 60** 15 50*
Олкоменорея 7 14 12 40* 8 26,7
Цисменорея 36 72 12 40** 18 60
Постiйний тазовий бiль 28 56 18 60 18 60
Примiтка: * - вiдмiннiсть даних показни^в порiвняно з такими в 1 груп достовiрно (р<0,05), ** - достовiрно (р<0,001)
Таблиця 3
Структура безпл'ддя у обстежених жнок
Показник Групи i пщгрупи обстежених
1 група п=50 Пщгрупа 2.1 група п=30 Пщгрупа 2.1 група п=30
п % п % п %
Безплщдя 10 20 7 23,3 15 50**
Примтка: * - вiдмiннiсть даних показниюв порiвняно з такими в 2.1 пiдгрупi достовiрно (р<0,05), ** - вiдмiннiсть даних показниюв порiвняно з такими в 1 групi достовiрно (р<0,001).
Особливе мюце в клУчних проявах ЗГЕ за-ймае безплщдя, причому у па^енток з ЗГЕ i ГТ воно часто е единою пнеколопчною скаргою цих хворих.
У власних дослщженнях виявлено, що кть-кють па^енток з безплщдям в 2 груш склала 36,7%, що достовiрно часпше (р<0,05) в порiв-нянш з хворими з ЗГЕ без патологи Щз (20%). Слщ зазначити, що у жшок з ЗГЕ i субкшшчним ГТ безплщдя зустртося в 23,3% випадш, а з машфестним - в 50% випадш.
Виявлено достовiрне збтьшення числа без-плiдних жшок з ЗГЕ i манiфестним ГТ порiвняно
з пацiентками 1 групи (р<0,001), а також порiв-няно з хворими з ЗГЕ i субкл^чним ГТ (р<0,05). Данi представлен в таблицi 3.
Згiдно власним спостереженням при поеднанш ЗГЕ i ГТ досить частий мае мюце легкий стушнь анеми (25%), що достовiрно вище порiв-няно з 1 групою хворих (10%; р<0,05). Слщ зазначити, що у вах па^енток унеможливлено по-стгеморагiчну анемiю. Звертае на себе увагу також часлша наявнють доброякiсних пперпласти-чних процесiв ендометрiя в 2 групi ж1нок. Так, кь лькiсть хворих з гiперплазiею ендометрiя в 2 групi (15%) була достовiрна вище порiвняно з 1
АктуальН проблеми сучасно'1 медицини
групою па^енток (4%; р< 0,05).
Всi па^ентки 1 i 2 групи були обстежен на 1ПСШ. Власнi дослщження показали, що герпес-вiрусною шфек^ею iнфiковано 71,7% жiнок, уре-аплазменною шфек^ею — 41,7% 2 групи, що виявилося достовiрно частiше (р<0,05) порiвня-но з хворими 1 групи.
Кл^чний прояв ЗГЕ при ушкодженн 1ПСШ у хворих в 2 груш мав деяк особливостк Так, у жн нок з уреаплазменною шфек^ею за наявностi субкл^чного ГТ (26,7%) достовiрно частiше (р < 0,05) зус^чалися ЕКЯ порiвняно з 1 групою па-^енток (8%), а також в 20% випадюв мали мiсце поширенi форми ЗГЕ.
Що стосуеться герпесвiрусноТ шфекци, то во-на виявлена у вах па^енток 2 групи з пошире-ними формами ЗГЕ.
Досить цкавими виявилися анамнестичн вн домостi про мимовiльне переривання ваптносп у обстежених пацiенток.
Так, кшьмсть мимовiльних викиднiв раннього термшу в 2 групi (у хворих з ппофунк^ею ЩЗ) виявилася вищою (58,1%), порiвняно з аналопч-ним показником в 1 груш жшок (28,57%; р<0,05). Причому, великим ризиком переривання ваптносп з'явився субкл^чний ГТ (38,7%; р<0,05). Особливо слщ зазначити, що у 32,3% жшок ви-киднi вiдбувалися на фон вагiтностi, що не роз-виваеться, що достовiрно (р<0,05) частiше порн вняно з пацiентками з зГе без патологiТ Щз (10,7%).
Висновки
Отже, при поеднанш патологiТ(ЗГЕ на ™ ГТ) мае мiсце:
- значно часлша локалiзацiя РЦЕ i наявнiсть поширених форм ЗГЕ;
- поеднання ЗГЕ та ГТ з анемiею легкого сту-пеня при вщсутносл гiперполiменореТ;
- достовiрно часлше виявлення у ж1нок репродуктивного вку
- рiзних форм безплщдя i невиношуванням вагiтностi на раншх термiнах (58,1%, порiвняно з аналопчним показником в групi жiнок без ГТ, вщповщно (28,57%; р<0,05);
- достовiрно частiше (р<0,05) iнфiкування ге-рпесвiрусною i уреаплазменною iнфекцiями;
Реферат
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ НАРУЖНОГО ГЕНИТАЛЬНОГО ЭНДОМЕТРИОЗА НА ФОНЕ ГИПОФУНКЦИИ
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Лысенко Б.М., Хабрат Б.В., Литвак Е.О.
Ключевые слова: клиника, диагностика, консервативное лечение, оперативное вмешательство, наружный генитальный эндометриоз, гипотиреоз, щитовидная железа, бесплодие, репродуктивный возраст, профилактика рецидива генитального эндометриоза.
В данной работе проводилось изучение особенностей клинического течения наружного генитального эндометриоза на фоне гипофункции щитовидной железы. В результате обработки полученных данных было определено, что проявлениями гипотиреоза, особенно манифестного, у пациенток исследовательского контингента являются следующие симптомы: отекшие конечности, ожирение, понижение температуры тела, замедление речи, хриплый голос, сонливость, заторможенность, парестезии, снижение памяти, поредение волос на голове, гиперкератоз кожи локтей, анемия, дискинезия желчевыводящих путей и депрессия. В собственных исследованиях было установлено, что основное место в клинических проявлениях наружного генитального эндометриоза на фоне гипотиреоза зани-
- достовiрно вище виявлення пперпластич-них процеав ендометрiя, порiвняно з па^ентка-ми без патологи ЩЗ (4%; р< 0,05).
Перспективи подальших дослщжень
У nepcne^rnBi необхщно продовжити вивчення особливостей ^тинного i гуморального iмунiтету у па^енток з гештальним ендометрюзом на ™i ппофункци щитоподiбноï залози.
References
1. Ventskivska IB, Kuzmuk LP. Dyferentsiyne likuvannya giperplastychnykh protsesiv endometriyu na foni vnutrishnogo endometriozu [Differential treatment of endometrial hyperplastic processes on the background of internal endometriosis]. Zdorove zhenshchyny. 2010; 9:129-33. [Ukrainian]
2. Vykhlyaeva EM. Endometryoz: Rukovodstvo po endokrynnoy hynekolohyi [Endometriosis: Guide to Endocrine Gynecology]. MYA. 2010; 4:487-570. [Russian]
3. .Davydova YuV, Zelynskaya NB, Fyrsova NA. Shchytovydnaya zheleza u beremennykh v norme y patology [Thyroid gland in pregnant women is normal and pathologists]. Zdorove zhenshchyny. 2010; 9:64-5. [Russian]
4. Zaporozhan VM, Hladchuk IZ, Rozhkovska NM, Neporada SM. Likuvannya khvorykh na zovnishniy endometrioz: analiz desyatyrichnoho dosvidu [Treatment of patients with external endometriosis: an analysis of a ten-year experience]. II Ukrainskyi konhres po minimalniy invazyvniy khirurhiyi. 2011; 5(3):34. [Ukrainian]
5. Pankiv VI. Yododefitsytni zakhvoryuvannya: diagnostyka, profilaktyka, likuvannya [Iodine deficiency diseases: diagnosis, prevention, treatment]. Probl endokr patologiyi. 2012; 2:7586. [Ukrainian]
6. Petrova GA. Profilaktyka akusherskykh ta perynatalnykh uskladnen u zhinok, operovanykh na shchytovydniy zalozi pid chas vagitnosti: avtoref. dis. ... kand. med. nauk, Abstr. PhDr. (Med). Kyyiv, 2015. 18 s. [Ukrainian]
7. Romanenko TG, Chayka OY. Profylaktyka akusherskykh y perynatalnykh oslozhnenyy u yunykh pervorodyashchykh na fone patology shchytovydnoy zhelezy [Prophylaxis of obstetric and perinatal complications in young primiparas on the background of thyroid pathologies]. Pediatriya, akusherstvo ta ginekologiya. 2014; 78(3/4):88-95. [Russian]
8. Solskyy YaP, Tatarchuk TF. Pryntsypy prymenenyya polovykh steroydnykh gormonov v klynycheskoy praktyke y ykh systemnye effekty [Principles of the use of sex steroid hormones in clinical practice and their systemic effects]. Endokrynnaya gynekologyya. K, 2013:25471. [Russian]
9. Tatarchuk TF, Mamonova TO, Mamonov OV. Sostoyanye shchytovydnoy zhelezy y reproduktyvnaya systema zhenshchyn [Thyroid status and reproductive system of women]. Zhurnal praktychnogo likarya.2009; 5:32-7. [Russian]
10. Allan G, Campen C, Hodgen G, et al. Identification of genes with differential regulation in primate endometrium during the proliferative and secretory phases of the cycle. Endocr Res. 2015; 29:53-65.
11. Berube S, Marcoux S, Maheux R. Characteristics related lo the prevalence of minimal or mild endometriosis in infertile women. Canadian Collaborative Group on Endometriosis. Epidemiology. 2015; 9:504-10.
мает бесплодие. Также выявлено достоверное увеличение числа бесплодных женщин с наружным генитальным эндометриозом и манифестным гипотиреозом по сравнению с пациентками, не страдающими сочетанной патологией (р <0,001), а также по сравнению с больными с наружным генитальным эндометриозом на фоне субклинического гипотиреоза (р <0,05). Согласно собственным наблюдениям, при сочетании наружного генитального эндометриоза и гипотиреоза достаточно часто имеет место легкая степень анемии (25%), что достоверно выше по сравнению с группой больных, не страдающих сочетанной патологией (10%; р <0,05). Также достоверно больше частота выявления доброкачественных гиперпластических процессов эндометрия у женщин с наружным генитальным эндометриозом на фоне аутоиммунной тиреоидной патологии. Среди пациенток с сочетанной патологией герпесвирусная инфекция выявлена у 71,7% женщин, уреаплазменная инфекция - 41,7%, что достоверно чаще (р <0,05) по сравнению с больными, страдающими наружным генитальным эндометриозом без всякой эндокринной патологии.
Summary
CHARACTERISTICS OF CLINICAL COURSE OF EXTERNAL GENITAL ENDOMETRIOSIS IN PATIENTS WITH HYPOTHYROIDISM Lysenko B. M., Habrat B. V., Litvak Ye. O.
Key words: clinic, diagnostics, conservative treatment, operative intervention with external genital endometriosis, hypothyroidism, thyroid gland, infertility, reproductive age, prevention of recurrence of genital endometriosis.
This work aimed at investigating clinical features of the clinical course of external genital endometriosis (EGE) in patients with hypothyroidism (HT). Processing of the data obtained demonstrated that the presentations of HT, especially of its manifest stage in patients under the study were the following: limb oedema, obesity, decreased body temperature, speech retardation, hoarse voice, drowsiness, sluggishness, pares-thesia, memory loss, hair loss, hyperkeratosis of the skin of the elbows, anaemia, biliary dyskinesia and depression. The analysis of the clinical symptoms characteristic of EGE showed that constant dull non-menstrual pelvic pain was observed to be significantly more frequent (p <0.05) in patients with comorbidity of EGE and HT. The study also revealed that oligomenorrhea (30%) was significantly more frequent (p <0.05) when combined with EGE and HT, especially in patients with subclinical HT (p <0.05). The results obtained studies showed that infertility is one of the commonest clinical manifestations of EGE in patients with comor-bid HT that is often the chief and only complaint presented by these patients. The number of patients with infertility in the group under the study made up 36.7% that was significantly higher (p <0.05) than in the group of patients with EGE without thyroid pathology (20%).
It should be noted that in women with EGE and subclinical HT, infertility occurred in 23.3% of cases, while in women with EGE and HT in its manifest stage, infertility was observed in 50% of cases, i.e. it nearly doubled. There was a significant increase in the number of infertile women with combined pathology compared with patients with EGE, but having no any endocrine pathology (p <0.001). According to our own observations, when there is a comorbidity of EGE and HT, the incidence of anaemia is significantly higher: 25% of cases compared to the group of patients (10%) who had no comorbidity, (p <0.05). There is a significant increase in the detection of benign hyperplastic endometrial processes in women suffering from EGE and co-morbid autoimmune thyroid pathology (by 15% more), in comparison with a group of patients without thyroid pathology (4%, p <0.05). Own studies revealed that among the patients with combined pathology (group 2), 71.7% of women were infected with herpes virus infection, 41.7% of women had urea plasma infection that was significantly more common (p <0.05) compared with the patients having only EGE. Analysis of the symptoms of sexually transmitted infections (STIs) in patients of the 2nd group revealed some features of the clinical course: in women with HT and EGE, urea plasma infection was significantly more often (p<0.05) detected compared with the results obtained in the 1st group of the patients (8%). As for herpes virus infection, it was found in all patients of the 2nd group with common forms of EGE. It is important to focus an attention on the findings regarding anamnesis information on spontaneous abortion: the number of spontaneous early miscarriages in group 2 was higher (58.1%) than in the group of women suffering from EGE, but having no endocrine pathology (group 1) (28.57%, p<0.05). Moreover, a greater risk of abortion was detected in patients with EGE and subclinical HT (38.7%, p<0.05). It should be specially noted that in 32.3% of women of the group 2 miscarriages occurred in early gestation that was significantly (p <0.05) more frequent compared to the patients suffering from EGE without any pathology of the thyroid glands (10.7%). Conclusions. Consequently, comorbid course of EGE and HT is characterized by significantly common occurrence of moderate anaemia, by various forms of infertility and miscarriage in early gestation compared with similar values in the group of women with EGE without comorbidity. Sexually transmitted infections, and, in particular, urea plasma infection was significantly more often detected (p <0.05) in women with HT and ENE (26.7%) compared with the results obtained in patients (8%) with EGE without thyroid pathology (4%, p <0.05); hyperplastic endometrial processes are observed significantly higher in women with HT and EGE compared with patients with EGE without thyroid pathology (4%, p<0.05).
