МЕНЕДЖМЕНТ МЕНСТРУАЛЬНО-АСОЦІЙОВАНОЇ МІГРЕНІ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

38

MEDICAL SCIENCES / «<g®[L[L®@U[]UM~J0U®MaL» ®33W2)), 2023

УДК: 618

Марцинюк Олег Вжторович,

студент

Буковинський державниймедичний утверситет

м. Чернiвцi, Украгна Ястковська CeimvaHa MuxaürieHa к.мед.н., доцент закладу вищог освiти кафедри акушерства, гшекологИта перинатологИ Буковинський державний медичний утверситет DOI: 10.24412/2520-6990-2023-34193-38-40 МЕНЕДЖМЕНТ МШСТРУАЛЬНО-АСОЩЙОВАНО1 М1ГРЕН1

Martsyniuk Oleg Viktorovych,

student

Bukovyna State Medical University Chernivtsi, Ukraine Yasnikovska Svitlana Mykhailivna

Doctor of Medicine, associate professor of a higher education institution departments of obstetrics, gynecology and perinatology Bukovyna State Medical University

MANAGEMENT OF MENSTRUAL-ASSOCIATED MIGRAINE

Анотащя.

У статтi висвiтлено сучасн лтературш дат щодо етiологii, патогенезу та основних методiв лí^-вання менструально-асоцшовано'гмiгренi (МАМ). З'ясовано, що велику роль у виткн/внн МАМ вiдiграe рiвень естрогену в кровi тд час менструального циклу та його вплив на нервову систему. Рекомендована тератя з використанням гормональних препаратiв в ж^к з МАМ мае позитивний ефект.

Abstract.

The article shows current literary findings on the etiology, pathogenesis, and primary treatment modalities for Migraine Associated with Menstruation (MAM). It has been found that the level of estrogen in the blood plays a significant role in the occurrence of menstrual cycle and its impact on the nervous system. The recommended therapy using hormonal medications in women with MAM has a positive effect.

Ключовi слова:менструально-асоцiйованамiгрень, передменструальний перiод, менструацiя, естро-ген, гiпоталамо-гiпофiзарна система.

Keywords: migraine Associated with menstruation, premenstrual period, menstruation, estrogen, hypotha-lamic-pituitary system.

Мнрень — це невролопчна патолоня, яка часто характеризуеться нападами головного болю ви-соко1 штенсивност! та появою перед нападом аури або без не1, яка супроводжуеться фото - 1 фонофо-б1ею, нудотою 1 блюванням. Мнрень е одшею з ль дируючих причин зниження якоси життя жшок репродуктивного вшу 1 дана хвороба е актуальним ге-ндерним фактором, так як жшки страждають на м1грень частше шж чоловжи [1-3].

До 60% пащенток скаржаться на передменструальш приступи мнреш, яю мають бшьш високу штенсившсть, бшьшу тривалють та важно пщдаються терапн, шж неменструальш атаки м1греш [4].

Мнрень визначаеться як менструальна (менст-руальна м1грень — ММ) у тому випадку, якщо на-пад розвиваеться за два дш до та/або у перш1 три дш менструацн. Напад мае вщбутися не менше, шж у двох менструальних циклах з трьох, тод вважа-еться, що м1грень залежить вщ менструального циклу. Справжня менструальна мнрень (СММ) вини-кае тшьки в певному перюд (передменструальне вжно), тод як менструально-асоцшована мнрень

(МАМ) може виникати в будь-яю дш менструального циклу [4].

Патогенез даного захворювання пояснюють р1зким зниженням ргвня естрогену в кров1 перед менструащею. Жшки з ММ вщтчають бшьш високу штенсившсть головного болю не тшьки тд час передменстуального перюду, а й навггь на початку ваптносп та в ранньому шсляпологовому перюд [5].

Вважаеться, що в патогенез! ММ також беруть участь шляхи больово! чутливосп, яю змшюють свою чутливють пщ впливом р1вня естрогену в кровг На пщтвердження дано! теорн була запропо-нована терап1я з комбшащею препаратов, а саме не-стерощш протизапальш засоби (НПЗП) та триптани i дана терап1я виявилася бшьш ефективною [6,7]. Таким чином е основш фактори яю впливають на механiзм виникнення напада МАМ — це так звана гшерчутливють до зниження рiвня естрогену та щдвищення рiвня простагландинiв перед менструа-цiею та пщ час не!. Вважаеться, що естрогени ви-кликають зниження больового порогу в передменс-труальний перiод [8,9].

«шиитеимм-лэишаи» ЖШ / MEDICAL sciences

39

Також були проведет дослщження, як вказу-ють на те, що жiнки з МАМ мають особливостi пе-ребпу менструального циклу в залежноси вщ нападав головного болю:

1) тривалють менструаци в жшок з МАМ в по-рiвняннi з жшками в яких НММ бшьша та як правило тривае бшьше 6 дшв;

2) при МАМ жшки вiдмiчають важю менстру-альш кровотечi, як сильно обмежують 1хш функщ-ональнi можливостц

3) в жшок як страждають МАМ, частише реес-труються аномально по тривалосп i регулярности менструальнi цикли;

4) жшки з МАМ частише скаржаться на сильш болi внизу живота пщ час менструаци, як потребу-ють прийому НПЗП.

Данi особливост! перебиу менструаци в жшок з МАМ вказують на можливий локальний або сис-темний вплив гшерестрогенеми [8-10].

Також в патогенезi МАМ вщграе значну роль високий загальний рiвень естрогену в кровi, що провокуе його рiзке зниження в передменструаль-ному перiодi i таким чином провокуе напад ММ [8,9].

Поява сильного болю внизу живота пщ час менструаци вказуе на збшьшення концентраци рiвня простагландишв та брадикiнiну, як в свою чергу мають сильний вплив на виникнення ММ [11].

Враховуючи вс отриманнi данi можна вва-жати, що менструальш симптоми е естроген залеж-ними, тому ймовiрнiсть виникнення ММ е бшь-шою. З цього можна зробити висновок, що щ симптоми е гормональними тригерами мiгренi.

Важливу роль в патогенезi виникнення ММ вь длрае гiпоталамо-гiпофiзарна система [12,13]. Дисфункция центрального механiзму регуляци репро-дуктивно! системи може з'явитися як окремий три-гер так i в комбшаци з шшими тригерами миреш, як впливають на змiну нервово! регуляци ппотала-муса, яка вже може бути вторинною причиною виникнення ММ. Тому можна вважати, що ММ вини-кае на фош гормонального тригеру. За даними но-вих дослщжень, провщну роль в виникненш мiгренi вщграе так звана тригемшоваскулярна система, яка складаеться з судин м'яко! та твердо! мо-зкових оболонок, як оточенi ноцицептивними нер-вовими волокнами верхньо! г1лки трiйчастого нерву. Основним медаатором, який активуе тригемшоваскулярну систему е пептид, пов'язаний з геном кальцитоншу (calcitonin gene -related peptide — CGRP). CGRP мае потужний судинорожширю-вальний ефект, що сприяе посиленню ноцицепци в головному мозку з розвитком ппералгези а також сприяе розвитку фотофоби, що характерно для мгг-ренi [18, 19].

На даний час основш методи лжування ММ — це застосування моноклональних антитш до CGRP, триптанш, НПЗП та гормонально! терапи для впливу на основну ланку патогенезу. Один з нових методав лжування мiгренi на даний час вважаеться застосування препаратов з групи моноклональних антитш до CGRP. В наш час ефективними вважаються фреманезумаб, еренумаб, ептшезумаб,

галканезумаб. При проведенш клiнiчних дослщжень цi препарати ефективно попереджували напад мiгренi в пащенпв з епiзодичними та хронiчними миренями [7, 14].

Оскшьки при дослщженнях було встановлено, що зниження ршня естрогену в кровi викликае напади ММ, було прийнято ршення лжувати дане захворювання невеликими дозами естрогену. Так використання пластиру з естрадюлом в дозуваннi 0,05 мг дало позитивний ефект та зменшило кшькють нападiв головного болю в жшок з ММ [15]. Серед триптанш ефективними е таю препарати: золмггриптан, наратриптан та фроватриптан. Як показали дослщження, найбшьш дiевим з цих препаратов вважаеться фроватриптан

Бшьш сучаснi дослщження показали, що комбшоваш оральнi контрацептиви (КОК) мають високу ефективнiсть в лiкуваннi ММ. При використанш КОК в контрацептивному режимi 21/7 в жшок зникли або зменшилися напади головного болю в передменструальному перюда [17]. Наступнi дослщження були проведет для поршняння двох груп жiнок з ММ, одт жiнки приймали КОК в контрацептивному режимi а iншi в безперервному 168-денному режимi, в даному випадку безперервний режим виявився кращим i жшки при даному лiкуваннi кшьюсть нападав ММ значно зменшилися i ввдшчали менше побiчних ефекпв шж жiнки з контр ацептивним режимом лжування

За даними публжаци Свропейсько! федерацп головного болю та Свропейського товариства контрацепци та репродуктивного здоров'я в жшок з МАМ рекомендована терапiя з використанням гормональних препаратов [14],

Висновок. При клшчному дослiдженнi особ-ливостi i коморбщност! МАМ у порiвняннi з НММ була виявлена сильна залежнiсть виникнення нападав головного болю вщ естроген-асоцшованих мен-струальних симптомгв в жшок з МАМ. На даному етат дослщжень зрозумшо, що велику роль у виникненш МАМ в жшок пщ час менструаци вщграе рiвень естрогену в кровi пщ час менструального циклу та його вплив на нервову систему.

Використана л^ература

. Prevalence of menstrually related migraine and nonmigraine primary headache in female students of Belgrade University // Headache. 2002. Vol. 42. P. 185-

Headache Classification Committee of the International Headache Society. HIS The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition. Cephalalgia. 2018;

Somerville BW. The role of estradiol withdrawal in the etiology of menstrual migraine. Neurology. 1972;22(4):355-5.

raine: a randomized, prospective, parallelgroup, double-blind, placebo-controlled study // Headache. 2004. Vol. 44. P. 120-130.

MEDICAL SCIENCES / «@®LL@@UWm-J0y©MaL» 2023

40_

. Vol. 1(7906). P. 543-548.

9. Gupta S., McCarson K.E., Welch K.M., Berman N.E. Mechanisms of pain modulation by sex hormones in migraine // Headache. 2011. V>l. 51(6). P. 905-922. ganglion: evidence for a periphe mechanism of allodynia // Cephalalgia. 2009. V>l. 29(5). P. 520-531.

14.Tassorelli C., Greco R., Allena M. et al. Transdermal hormonal therapy in perimenstrual migraine: why, when and how? // Curr Pain Headache Rep. 2012. \6l. 16. P. 467-473.

): 17-24.

Edvinsson L. (2017) The Trigeminovascular Pathway: Role of CGRP and CGRP Receptors in Migraine. Headache, 57 (Suppl. 2): 47-55.

F.M., Ashina M. et al. (2022) European Headache Federation guideline on the use of monoclonal antibodies targeting the calcitonin gene related peptide pathway for migraine prevention — 2022 update. J.