CC BY
14
Том J1T4. № 3-4 2010 р.
© Литвиненко Н.В., Фисун Ю.О., Фисун С.Ю. УДК 616.857 - 084
ПР0Ф1ЛАКТИЧНЕ Л1КУВАННЯ М1ГРЕН1 ТА М1ГРЕНЕП0Д1БН0Г0 ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Литвиненко Н.В., Фисун Ю.О., Фисун С.Ю.
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Несколько тысячелетий мир знает о таком заболевании как мигрень, однако, интерес к этой болезни не только не снижается, но и постоянно возрастает. Это не только старая, но и одна из наиболее распространенных болезней человека наших дней, существенно препятствующая осуществлению жизненных планов и нарушающая качество жизни. В последние годы удалось значительно продвинуться в понимании природы заболевания и выработке эффективных методов ее лечения. Все это вместе взятое хорошо объясняет большой интерес к мигрени и определяет необходимость знания ее диагностических критериев врачами широкого профиля. В этой статье авторы предлагают современную схему профилактического лечения мигрени.
Ключевые слова: мигрень, мигренеподобная головная боль, профилактическое лечение.
Медичний термш «м1грень» уперше почав засто-совуватись у Франци, але мае походження вщ грець-кого «гем1крашя», що значить «половина голови». 1с-тор1я вивчення м1грен1 вщноситься до сиво' давнини, про це захворювання згадують стародавн манускрип-ти шумер1в та етрусгав. В наш час м1грень справедливо вважають одним 1з найбтьш розповсюджених за-хворювань людства. Статистичн данн1 щодо цього захворювання в популяцп часто значно в1др1зняються через використання р1зних д1агностичних критерпв. Згщно з еп1дем1олог1чними досл1дженнями, у розвине-них кра'нах Свропи й Америки вщ м1грен1 страждае в1д 3 до 16% населення, а за деякими даними - й до 30%, серед ж1нок на м1грень хворють 18%, серед чоловшв - 6% I серед д1тей - 4% [1]. Бтьшють авто-р1в вважають, що б1льше 70% людей протягом свого життя перенесли один або дектька напад1в м1грен1. У % випадш початок захворювання в1дм1чаеться до тридцятир1чного в1ку, а найбтьша частота захворювання - у вЩ1 в1д 25 до 45 роюв. У людей, старших 50 рогав, м1грень виникае дуже рщко [2].
Доведено, що основними провокуючими факторами нападу м1грен1 е психоемоц1йн1 перенапруження (стрес, фрустрацп, депрес1я, тривожн1сть), вживання харчових продукт1в, що мютять велику к1льк1сть т1ра-м1ну (гор1хи, тверд! сири, шоколад, копчення, цитрусо-в1, червон1 вина та Ы.), зм1на геоф1зичних погодних умов, вживання оральних контрацептив1в, менструа-ц1я, менопауза, черепно-мозкова травма [3].
Не дивлячись на величезний досвщ накопичений лкарями всього св1ту щодо патогенезу м1грен1, не вс1 механ1зми, вщповщальш за походження напад1в головного болю, е достатньо з'ясованими. Бтьшють су-часних дослщнигав погоджуються, що в основ! м1грен1 лежить складний комплекс взаемод1й м1ж мозковими судинами I центральною нервовою системою. Видь ляють три групи взаемопов'язаних патогенетичних механ1зм1в м1грен1: нейрогенний, судинний та ендо-кринно-гуморальний. Вони характеризуються пору-шенням взаемодп ноцицептивноТ I антиноцицептивно' систем з1 зниженням активност протибольовоТ систе-ми; особливостями функцюнального стану ядер трй частого комплексу I трмчастого нерва, що Ынервуе судини твердо'' мозковоТ оболонки; вегетативною не-достатн1стю I пов'язаною з нею денервацмною ппер-
чутливiстю судин до екзогенних i ендогенних (гормо-ни, простагландини, бiогеннi амiни та Ы.) впливiв; не-достатнiстю регуляци метаболiзму моноамiнiв мозку i дисфунк^ею тромбоцитiв. Головним генератором болю е судини твердо! мозковоТ оболонки, велик судини мозку, а перша плка трiйчастого нерва та спинномоз-ковi нерви С|-Сш - основними провщниками ноцицептивноТ iнформацiТ до стовбурових структур, таламусу i кори головного мозку [4, 5].
Матерiали та методи дослщження
На сучасному рiвнi, при лiкуваннi хворих на м^-рень, призначення профiлактичноТ терапи е доцть-ним при наявност двох i бiльше мiгренозних нападiв на мiсяць. Для наших па^енлв профiлактичнi препа-рати були вибран з групи антидепресантiв (Есцита-лопрам «Ципралекс») та з групи бета-блокаторiв (Бь сопролол «Конкор»). Призначення комбЫацп бета-блокатора i антидепресанта е досить класичним i не новим, але в своему дослщжены ми застосували су-часний високоселективний бета-блокатор i сучасний селективний iнгiбiтор зворотного захоплення серото-нiну. Хворi отримували есциталопрам у дозi 10 мг та бюопролол у дозi 5-10 мг вранц не залежно вщ при-йому Тжг Стан па^етчв i повсякденна активнiсть оць нювався за шкалою М1ДАС (Migraine Disability Assessment) [6], а тяжкють цефалпчних нападiв, що виникали у па^етчв, - в балах ВiзуальноТ аналоговоТ шкали (ВАШ - 100 балiв) [7].
Результата та ix обговорення
У нашому дослiдженнi пацiенти хворi на мiгрень були подiленi на три групи вщповщно до сучасноТ класифiкацiТ головного болю. Першу групу складали пацiенти хворi на мiгрень (мiгрень без аури, проста форма), загалом - 32 особи (25 - жЫки вком вiд 29 до 49 рош, та 8 - чоловки вiком вiд 35 до 40 роюв). Всiх па^ен^в першоТ групи було тестовано за шкалою М1ДАС, де 5 оаб отримали 1-й ступiнь (мала Ытенсив-нiсть болю, вiдсутнiсть або мУмальне зниження по-всякденноТ активностi), 23 особи - 11-й стутнь (помiр-ний/виражений бiль, незначне обмеження повсякден-ноТ активностi) i 4 особи - Ш-й ступiнь (сильний бть, виражене обмеження повсякденноТ роботи). Показни-ки ВАШ при мiгренозних нападах у па^енлв 1-го сту-
Проблеми екологц та медицини
пеню (за шкалою М1ДАС) склали в середньому 23,4 бали, 11-го - 39,8 балiв, II 1-го - 67,3 бали.
Другу групу склали па^енти з класичною мiгренню (мiгрень з аурою, класична форма), загалом 24 особи (21 - жшки вком вiд 23 до 50 рош та 3 - чоловiки вь ком вiд 31 до 45 роюв). Пацiентiв другоТ групи було тестовано за шкалою М1ДАС, де 3 особи отримали 1-й ступшь, 16 оаб - 11-й ступшь, 5 осiб - 111-й ступшь. По-казники ВАШ у па^енпв 1-го ступеню склали в середньому 22,3 бали, 11-го - 42,3 бали, 111-го - 72,2 бали.
Третю групу склали па^енти з пароксизмальним головним болем, що за описами нагадував мiгрень,
Спiввiдношення показниюв шкали
але, на нашу думку, не виключався головний бть змшаного характеру та головний бть, що зумовлений шшими захворюваннями, але без структурних ура-жень нервовоТ системи. В цiй групi було 20 оаб (15 -жшки вiком вiд 43 до 55 рош та 5 - чоловки вком вiд 39 до 62 роюв). За шкалою М1ДАС па^енти отримали 1-й ступiнь - 10 оаб, 11-й ступiнь - 8 оаб, 111-й ступiнь -2 особи. Показники ВАШ у па^енпв 1-го ступеню склали в середньому 29,4 бали, 11-го - 41,9 бали, III-го — 75,9 бали (табл. 1).
Таблиця 1
М1ДАС та балiв ВАШ у пац/eHmie 3-х груп до та тсля лкування
До лкування Пюля лкування
МЩАС ВАШ МЩАС ВАШ
перша група - м^рень без аури (проста форма) I-й ступшь - 5 оаб II-й ступшь - 23 особи III-й ступшь - 4 особи 23,4 бали 39,8 бали 67,3 бали I-й ступшь - 15 оаб II-й ступшь - 12 оаб III-й ступшь - 2 особи 23,2 бали 40.1 балiв 66.2 балiв
друга група - м^рень з аурою (класична форма) I-й ступшь - 3 особи II-й ступшь - 16 оаб III-й ступшь - 5 оаб 22,3 бали 42,3 бали 72,2 бали I-й ступшь - 10 оаб II-й ступшь - 10 оаб III-й ступшь - 4 особи 20,4 бали 40,2 бали 72,4 бали
третя група - м^рене-подiбний головний бть I-й ступшь - 10 оаб II-й ступшь - 8 оаб III-й ступшь - 2 особи 29,4 бали 41,9 бали 75,9 балiв I-й ступшь - 10 оаб II-й ступшь - 6 оаб III-й ступшь - 0 оаб 22,1 бали 33,4 бали
Профтактична тератя продовжувалася протягом трьох мюя^в. У 3-х па^енпв першоТ групи профтак-тичне лкування було не ефективним i потребувало медикаментозноТ корекцiТ. У 29-ти па^енпв в^^ча-лося зменшення частоти мiгренозних нападiв i за шкалою М1ДАС хворi розподiлялися таким чином: 1-й ступшь - 15 оаб, 11-й - 12 оаб, Ш-й - 2 особи. Вщповь дно i тяжкiсть цефалгiчних нападiв (ВАШ) становила: 1-й ступiнь - 23,2 бали, 11-й - 40,1 бали, Ш-й - 66,2 бали.
Па^енти другоТ групи не потребували медикаментозноТ корекцп i по закшченню профiлактичного лку-вання оцiнка за шкалою М1ДАС показала, що 1-й сту-пiнь у 10 оаб (ВАШ - 20,4 бали), 11-й ступшь - 10 осiб (ВАШ - 40,2 бали), Ш-й ступшь - 4 особи (ВАШ - 72,4 бали).
У па^етчв третьоТ групи профтактичне лiкування було не ефективним у 4 чоловк i потребувало змши препаратiв. Пiсля оцiнки за шкалою М|дАс 1-ий ступшь склали 10 осiб (ВАШ - 23,1 бали), 11-ий - 6 оаб (ВАШ - 33,4 бали).
Отриман результати свщчать, що у па^енпв, хво-рих на мiгрень без аури, профiлактичне лiкування було ефективним у 31,2% оаб. Вибули з дослщження два па^енти, що мали Ш-й ступшь зниження повсяк-денноТ активностi за шкалою М|ДАС та один пацiент, що мав 11-й ступшь за шкалою М1ДАС. Обмеження повсякденноТ активностi у 10-ти па^енпв за шкалою М1ДАС стало вiдповiдати першому ступеню. Слщ вщ-мiтити, що за даними ВiзуальноТ аналоговоТ шкали цефалгiчнi пароксизми у па^енпв першоТ групи практично не змшили своеТ штенсивностк
Обговорення результатiв лiкування пацiентiв другоТ групи ^грень з аурою) дозволило констатувати, що корекци та змши лiкування не потребував жоден з па^енпв. Лiкування було ефективним у 33,3% па^ен-тiв, що пщтверджено даними оцiнювання за шкалою М1ДАС, вiдповiдно з якими 7-м пацiентiв, якi мали 11-й ступшь зменшення повсякденноТ активности перейш-ли на 1-й ступшь, а один патент з Ш-го ступеню на 11-й
стуншь. За даними ВАШ штенсивнють нападiв мiгренi у па^енпв практично не змiнилася.
Оцiнка результапв профiлактичного лiкування па-цiентiв з мiгреноподiбним головним болем свiдчить про зменшення штенсивнооп головного болю за даними ВАШ у 80% чоловк. У 20% па^енпв лкування було не ефективним i потребувало змши препаратiв, це були два па^енти III-го ступеню i два пацiенти II-го ступеню за шкалою МЩАС. У iнших па^енпв достовь рне збiльшення повсякденноТ активносп не спостерь галося.
Висновки
1. Профтактичне лкування хворих на мiгрень (проста i класична форми) комбша^ею селективного антидепресанта (есциталопрам «Ципралекс») у дозi 10 мг на добу i селективного бета-блокатора (бюоп-ророл «Конкор») у дозi 5-10 мг на добу е найбтьш ефективним у па^енпв, що мають I-й i II-й ступiнь зменшення повсякденноТ активносп за шкалою МЩАС.
2. Застосування комбшацп препаратiв есциталопрам i бiсопролол у хворих на мiгренеподiбний головний бть ефективно зменшуе iнтенсивнiсть болю, але не впливае на частоту мiгреноподiбних нападiв.
Лiтература
1. Дубенко О.е., Сотников Д.Д. Профтактичне лкування мгренк учора, сьогоднi, завтра // Мiжнародний невроло-гiчний журнал. - 2009. - №5(27). - С.67-72.
2. Dodic D.W., Silberstein S.D. Migraine prevention // Practical Neurologi. - 2007. - Vol. 7. - P. 383-393.
3. Silberstein S.D. Preventive treatment of migraine // Rev. Neurol. Dis. - 2005. - Vol. 2. - P. 167-175.
4. Скоромец А.А. Справочник врача-невролога // Санкт-Петербург, Изд. «СОТИС». - 2009. - 326 с.
5. Штульман Д.Р., Левин О.С. Справочник практического врача по неврологии // Москва, Изд. «Советский спорт». - 2007. - 720 с.
6. Амелин А.В. Мигрень: от приступа до профилактики // Санкт-Петербург. - 2005. - 53 с.
7. Вейн А.М., Артеменко А.Р. Амигренин в лечении приступа мигрени // Лечение нервных болезней. - 2003. - №4, С.34-38.
Tom J1T4. № 3-4 2010 p.
Summary
PREVENTIVE TREATMENT OF MIGRAINE AND MIGRAINE-LIKE HEADACHE
Lytvynenko N.V., Fysun Yu.O., Fysun S.Yu.
Key words: migraine, migraine-like headache, preventive treatment.
Despite the extensive research on migraine treatment, the importance of this problem is constantly increasing. It is one of the oldest and most common human diseases of our time, it significantly impedes the implementation of our plans and disturbs the life quality. In recent years one can observe the considerable progress in understanding the nature of the disease and in developing effective methods of treatment. It all explains the great interest in migraine and identifies the necessity to know its diagnostic criteria by practitioners. The authors of the article offer the modern migraine prophylactic treatment scheme. Ministry of Public Health of Ukraine
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava.
Mamepian Ha.diu.moe do pedaKU,ii 06.09.2010p.
