CC BY
23
УДК 616.857:616-036.22.616-079.7:001.891.7 DOI: 10.22141/2224-0713.6.92.2017.111584
Пипа Л.В.1, СвЫльнк Р.В.1, Московко С.П.1, Руда В.1.2, Лисиця Ю.М.1 1В1нницький нац1ональний медичний ун1верситет ¡м. М.1. Пирогова, м. В1нниця, Укра'на 2Хмельницька обласна дитяча л1карня, м. Хмельницький, Укра'на
Клшко-ешдемюлопчна характеристика MirpeHi
та етзодичних синдpомiв, що можуть бути асоцмоваш з м^ренню, у дггей у Хмeльницькiй областi на 0CH0Bi ретроспективного дослiджeння
Резюме. У cmammi подан результати ретроспективного до^дження поширеностi й клшчних осо-бливостей мгрет та етзодичних синдромiв, що можуть бути асоцшоваш з мкренню, на основi анал1зу 9469 сторш хвороби дтей вком до 18 ротв, як лкувались у неврологiчному, гасmроенmерологiчному й ендокринологiчному вiддiленняхХмельницьког обласног дитячог лжарш за перюд 2010—2014ро^в. Шд час до^дження додатково до визначення окремог патологи з етзодичним перебгом i вiдсуmносmi оргашчних змт при обстежент використовувався криmерiальний пiдхiд для дiагносmики захворювань м^ренозно-го спектра на основi Мiжнародноi класифЫаци головного болю III перегляду ((МКГБ-Ш; beta version) за 2013 рк. Шд час анал1зу було виявлено155сторш хвороби (65 хлопчиюв i 90дiвчаmок), симптоми в яких збШися з криmерiями дiагнозу м^рет та етзодичних синдромiв, що можуть бути асоцшоваш з м^ренню. Отримат даш свiдчаmь про дуже низькийрiвень дiагносmики даног патологи (0,21 % вiдуах неврологiч-них дiагнозiв). Шсля використання криmерiального тдходу частка гху сmрукmурi неврологiчноi патологи зросла до 4,67 %. Типовi симптоми мгрет часто ттерпретуються в межах дiагнозу «вегетосудинна дистотя». У сmрукmурi дiагнозу вегетосудинног дистони мкрень становила 15,5 %. Практично вiдсуm-ня була дiагносmика перодичних синдромiв, асоцйованих ie м^ренню. Виявлено, що синдром ци^чного блювання й абдомнальна мкрень часто можуть приховуватися тд дiагнозом «ацеmонемiчний синдром» або «функцональна диспепая». При використант критерив МКГБ-III(beta version)у сmрукmурi функщ-ональног диспепси синдром циклгчногблювоти становив 2,8%, а абдомщальног мгрет — 7,6 %. Уструк-mурi первинного ацеmонемiчного синдрому частка синдрому ци^чного блювання була значною — 23,4 %. Ключовi слова: мгрень; ет-зодичн синдроми, що можуть бути асоцтоват з м^ренню; клтка; етде-мюлогш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Серед Bcix первинних тишв головного болю най-бтьший вплив на дитину та ii батьыв справляють Mi-грень та ii е^валенти або ix попередники у виглядi перюдичних синдромiв дитинства [7, 11]. Зростаючий останшми роками штерес до м^реш та перюдичних синдромiв пояснюеться збтьшенням ix частоти в попу-ляцй, зв'язком i3 сощальними факторами й негативним впливом на яысть життя дггей та шдлггыв.
Мпрень визначаеться як захворювання, що клшч-но характеризуеться повторними нападами переважно одноб1чного штенсивного головного болю пульсуючого характеру, що супроводжуеться нудотою, блюванням, фоно- i фотофобiею [10, 12].
Ешзодичш синдроми, що можуть бути асоцшова-ш з м^енню, — це гетерогенна група захворювань, яы в багатьох випадках асоцшоваш з наступним роз-витком м^реш. Зпдно з останньою Мiжнародною
© <^жнародний невролопчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Пипа Лариса Володимирiвна, доктор медичних наук, професор, завщуюча кафедрою педiатрN факультету пклядипломно'Т ocBi™, В^ницький нацюнальний медичний уыверситет iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. В^ниця, 21018, УкраТ'на; e-mail: pipa_l_v@ukr.net For correspondence: Larisa Pypa, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics, Faculty of Postgraduate Education, M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Pirogov st., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: pipa_l_v@ukr.net
класифГкашею головного болю Ill перегляду (МКГБ-Ш; beta version) за 2013 piK, до дитячих епiзодичних син-дpомiв, що можуть бути асоцiйованi з миренню, вГд-носять: синдром цикшчного блювання (СЦБ), абдомь нальну мирень (АМ), добpоякiсне пароксизмальне го-ловокружГння дитинства (ДПГД), а також доброякГсну пароксизмальну кривошию (ДПК) [12]. Схожють мiж цими синдромами й мюренню простежуеться в загаль-них кшшчних проявах: це епiзодичнiсть, стереотип-нють симптомiв, поява вpанцi або вночГ, провокуван-ня напруженням або хвилюванням i частий сiмейний анамнез мпреш [3, 6, 11].
Мiгpень зустрГчаеться приблизно в 15 % загального населення захГдних кра'1н i приблизно в 10 % загального населення планети [8]. Поширенють мiгpенi серед дггей вiком 3—7 pокiв становить 1—3 %, у вщ 3—7 роив — 4—11 %, а в пщлптав 12—18 роив — близько 28 % [7, 10].
Поширенють СЦБ у дггей перебувае в дiапазонi 0,3—2,2 % [5]. АМ зустрГчаеться у 2,4—4,1 % дГтей i час-тiше виникае в дiвчаток, нГж у хлопчиыв, Гз сеpеднiм початком у 7 роив [2, 3]. ОскГльки вгдповгдш ешзодичш синдроми в дГтей як в Укрш'ш, так i на пострадянському просторГ здебГльшого фиурують тд шшими дГагноза-ми, приховат тд ними, особливо пГд дГагнозами ацето-немГчного синдромому (АС), функцюнальо! диспепси (ФД), ейдемюлопя 1х залишаеться невГдомою.
ДПГ е рГдысним порушенням у дитинствГ з перед-бачуваною поширенютю близько 2,6 % у вщ 5—15 рокГв [9]. Ешдемюлопя ДПК у дггей залишаеться невизна-ченою [4].
На жаль, проблемГ миреш в дггей та ешзодичним синдромам, яы можуть бути асоцшоваш з мГгренню, придГляеться незаслужено мало уваги, тому даних щодо 1х поширеност в Укра1ш немае. За даними спещальних дослГджень, в Укра1ш загальний вГдсоток хворих на мь грень у структурГ загальних звернень до невролога становить усього 0,48 %, осюльки дГагноз «мирень» у на-шш кршш встановлюеться вкрай рГдко, вш маскуеться пГд рГзними клИчними формами цереброваскулярних захворювань [1]. Науково обГрунтоваш ептемюлопчш дат щодо поширеност миреш й дитячих ешзодичних синдромГв, що можуть бути асоцшоваш з мГгренню, по Укршш також вГдсутш. Через неосвГченють практич-них лГкарГв з приводу цих розладГв дГагнози в бГльшост залишаються невстановленими, що, вгдповгдно, зумов-люе вГдсутнють даних щодо 1х поширеносп в переваж-шй бГльшосп кра'1н свпу та особливо в Укршш, i, як на-слГдок, не може бути чГткого планування медичних та сощальних заходГв допомоги щй категори хворих.
Метою даного дослГдження було дослгдити епГде-мГологГю й клшГчш особливостГ мГгренГ та епГзодичних синдромГв, що можуть бути асоцГйованГ з мГгренню, у дГтей Хмельницько'1 област (ПодГльський регГон).
Матерiали та методи
Ретроспективно було проаналГзовано 9469 юторш хвороби дГтей вГком вГд 1 мю. до 18 рокГв, яы лГкува-лись у неврологГчному, гастроентеролопчному й ендо-кринологГчному вГддтеннях Хмельницько'1 обласно'1
дитячо! лiкарнi (ХОДЛ) за перюд 2010—2014 роыв. З них за даний перюд у невролопчному втдтеш було пpoлiкoванo 1412 хворих, у гастроентеролопчному — 5328 хворих i в ендокринолопчному — 2729 хворих. Шд час дoслiдження, додатково до визначення окре-мо! патологи' з ешзодичним пеpебiгoм i втсутносп opганiчних змiн при oбстеженнi, використовувався кpитеpiальний пiдхiд для дiагнoстики захворювань мь гренозного спектра на oснoвi МКГБ-III (beta version) за 2013 pk. Унаслiдoк аналiзу було виявлено 155 юторш хвороби (65 хлопчиыв i 90 дiвчатoк), симптоми в яких збюалися з кpитеpiями дiагнoзу мiгpенi або етзодич-них poзладiв, що можуть бути асoцiйoванi з миренню. Вiдбip патологи проводився на пiдставi збiгу прояву хвороби з ушма кpитеpiями одного з дослщжуваних захворювань (мiгpенi чи епiзoдичних синдpoмiв) або збiгу всiх критернв, oкpiм одного, що шдпадало пiд критери можливо! мiгpенi. В аналiзi юторш хвороби гастроентеролопчного вiддiлення основну увагу було придтено функцioнальним розладам шлунково-киш-кового тракту та ацетoнемiчним синдромам, а ендо-кpинoлoгiчнoгo вiддiлення — ацетoнемiчним синдромам, oскiльки серед тако! патологй' могли прихову-ватися АМ та СЦБ. Статистична обробка результапв виконана за допомогою програми Excel.
Результати та обговорення
За перюд з 2010 по 2014 рк у невролопчному втдь ленш ХОДЛ було пpoлiкoванo 1412 хворих, з яких дiа-гноз мюреш було встановлено лише в 3 пащентав, дiа-гноз АМ — також у 3 пащенпв, що становить по 0,21 % вщповщно вщ усiх невpoлoгiчних дiагнoзiв, це значно нижче, шж !х поширенють у свт.
Використовуючи кpитеpiальний шдхщ до дiагнoс-тики мiгpенi та асоцшованих iз нею епiзoдичних син-дpoмiв, виявили ще 60 юторш хвороби, яы могли мати стосунок до мюреш. Серед цих випадыв 10 (16,6 %) пiдпадали тд дiагнoз мiгpенi з аурою, 3 (50 %) — мь греш без аури, 2 (3,3 %) — вipoгiднoi' мiгpенi з аурою, 16 (26,6 %) — вipoгiднoi миреш без аури, i 2 (3,3 %) — ДПГ.
Переважаючими дiагнoзами, у яких головний бть був ключовою скаргою i яы клiнiчнo пiдпадали пiд дiа-гноз мюреш або асoцiйoваних iз мюренню пеpioдичних синдpoмiв, були так1: «вегетосудинна дистoнiя з цеф^-гiчним синдромом», «вегетосудинна дистошя з мiгpе-непoдiбними пароксизмами», «розлади вегетативно! нервово! системи пубертатного вку» та «головний бть судинного генезу».
Зважаючи на те, що за критер1альним пiдхoдoм (о^м 3 хворих на мiгpень i 3 хворих на абдoмiн^ьну мирень) було виявлено ще 60 пашенпв iз мiгpенню, загальна частка те! патологй в стpуктуpi загально! за-хвopюванoстi в невpoлoгiчнoму стацioнаpi становить 4,67 % замють 0,21 %, що значно наближаеться до даних свггово! лггератури.
Слiд вщзначити, що виявленi нами хвopi з ознаками м^еш в iстopii хвороби мали дiагнoз «вегетосудинна дистoнiя» (56 хворих) або «головний бть судинного
генезу» (4 хвopi). З 1412 хворих iз дiагнoзoм «вегетосу-динна дистошя» був пpoлiкoваний 361 хворий, що ста-новить 25,56 % вщ загально! кiлькoстi хворих, та з даа-гнозом «головний бiль судинного генезу» було про-лiкoванo 68 хворих (4,81 %). Виявлена нами м^ень становила 15,5 % у стpуктуpi вегетативних poзладiв, що кодувались за МКХ-10 як G90.8, i 5,9 % — у струк-туpi головного болю судинного генезу, що кодувався за МКХ-10 як G44.8.
В ендокринолопчному вiддiленнi основним об'ектом дослщження були pецидивуючi ацетoнемiчнi синдроми, за якими мiг приховуватись синдром циклч-ного блювання як ешзодичний синдром, що може бути асоцшований iз мiгpенню.
За перюд з 2010 по 2014 рш в ендокринолопчно-му вщдтенш ХОДЛ було пролтэвано 2729 хворих, iз числа яких дiагнoз АС було встановлено 47 хворим, що становило 1,7 % вiд усiеi ендокринолопчно! патологи. 1з 47 хворих на АС з опорою на критер1альний тдх!д до дiагнoстики СЦБ було визначено 11 випадыв, яы шдпадали пiд дiагнoз СЦБ, що становило 23,4 % у стpуктуpi АС, яы кодувались за МКХ-10 як Q87.2, та 0,4 % — у стpуктуpi загально! захворюваност за ен-дoкpинoлoгiчним вiддiленням.
У гастроентеролопчному вщдшенш основним об'ектом достижения були pецидивуючi АС та функщ-oнальнi диспепси, за якими могли приховуватись СЦБ i АМ як перюдичш синдроми, асoцiйoванi з миренню.
За пеpioд з 2010 по 2014 pk у гастpoентеpoлoгiчнoму вщдтенш ХОДЛ було пpoлiкoванo 5328 хворих, з яких дiагнoз ФД було встановлено 747 хворим, що становило 14 % вщ уме! гастроентеролопчно! патологи. АС у бтьшосл випадыв визначався як супутнш розлад ФД та шшо! патологи. Серед 747 хворих на ФД з опорою на кpитеpiальний п1дхт до дiагнoстики СЦБ i АМ було визначено 21 випадок, що шдпадав шд дiагнoз СЦБ, це становило 2,8 % у стpуктуpi ФД, яы кодувались за МКХ-10 як К30, та 0,4 % у стpуктуpi загально! захворюваност за гастроентеролопчним вiддiленням, та 57 випадыв, яы пiдпадали пiд дiагнoз АМ, що становило 7,6 % у стpуктуpi ФД i 1,1 % в стpуктуpi загально! захворюваност за гастpoентеpoлoгiчним вiддiленням.
У 17 (81 %) iз 21 випадку СЦБ i в 5 (8,8 %) iз 57 випадыв АМ спостерпався АС. Серед загально! ылькосл пацiентiв АС спостерпався в 40 гастpoентеpoлoгiчних хворих.
Окремого дослщження потребують загальна кль нiкo-епiдемioлoгiчна характеристика та поширешсть кожно! нoзoлoгiчнoi одинищ, що входить до структури миреш.
Загальна кiлькiсть стацioнаpних хворих дней до 18 роыв, якi л^валися в ХОДЛ за oстаннi 5 роыв i захворювання яких пщпадали пiд критери мiгpенi, — 61 особа. Середнш вiк хворих на мкрень становив 13,0 ± 2,8 року. Найбтьша кiлькiсть хворих припадала на вш 11-14 роыв (45,9 %) та 15-17 роыв (37,7 %). З урахуванням узагальнено! за останш 3 роки середньо! кiлькoстi дiтей до 18 роыв, яы проживають у Хмель-ницьый oбластi (240 755 oсiб, iз яких 43 231 станов-
лять шдлггки), поширенiсть мiгренi у щлому становить 0,25 на 1000 дитячого населення зi спiввiдношенням мiж чоловiчою й ж1ночою стагтю 1 : 1,9 i серед пили"-ыв — 0,53 на 1000 ошб пiдлiткового вiку iз сшввщно-шенням мiж чоловiчою й ж1ночою статтю 1 : 3,6. Спо-стериалось незначне переважання кiлькостi хворих дггей, якi проживають у мiстi, над числом дггей iз сть-сько! мiсцевостi (54 проти 46 %). Не виключено, що цi показники занижеш, оскiльки не включають дггей, як1 спостерiгаються на амбулаторному етат з приводу як мiгренi, так i iнших «стандартних» дiагнозiв, за якими мирень може бути прихована, через незнання дiа-гностичних критерив.
Клiнiчна картина в дггей, хворих на мiгрень, ха-рактеризувалась такими особливостями. Головний бiль був переважно двобiчним у 50 хворих (81,9 %) i в 11 хворих (18,1 %) мав типову однобiчну локалiза-цiю. У 49 (80,3 %) дггей головний бть мав штенсивний характер, що порушувало !х повсякденну активнiсть, i у 12 (19,7%) хворих вш був середньо! штенсивность Пульсуючий характер головного болю спостеркався у 18 (29,5 %) хворих. Частими супутшми симптомами головного болю були нудота — у 41 (67,2 %) хворого й блювання — в 38 (62,3 %) хворих. Фотофобiя й фо-нофобiя зус^чались значно рщше — у 8 (13,1 %) хворих. Даш щодо фотофоби й фонофоби можуть бути значно заниженими, оскльки при встановленнi шшо-го дiагнозу, наприклад вегетосудинно! дистони, на цi симптоми при збиранш анамнезу не звертаеться увага. У поодиноких випадках спостериались головокружш-ня — в 1 (1,6 %) хворого, атакшя — в 1 (1,6 %) хворого. У 10 (16,4 %) хворих виявлявся супутнш бть у животь
Окремо! характеристики потребуе миренозна аура. М^енозна аура спостериалась у 12 (19,7 %) хворих, з яких у 8 (66,6 %) хворих спостериалась сенсорна аура у виглядi ошмшня половини обличчя, ошмшня ыншв-ки (переважно руки) на одному бош або за гемiтипом з порушенням чутливост й парестезiями, у 5 (8,2 %) спостериалась зорова аура у виглядi нечiткостi зору, ге-мiанопсi!, i в 3 (4,9 %) спостериалась мовна аура у ви-глядi дизартри й елементiв афази. У 4 (%) хворих було поеднання сенсорно! й мовно! аури.
Слщ вiдзначити 2 хворих, у яких спостеркались ознаки мiгренi зi стовбуровою аурою. Це були дiвча-та 11 i 17 роыв. В одше! спостерiгалась аура у виглядi онiмiння право! руки з дизартрiею й наступним роз-витком штенсивного головного болю з втратою свщо-мостi. В iншо! спостериалось онiмiння лiво! половини тта в поеднаннi з атаксiею й наступним розвитком штенсивного головного болю з втратою свщомость В обох випадках ключовими дiагнозами були «розлад вегетативно! нервово! системи» та «транзиторна ше-мiчна атака».
Не можна було з'ясувати, якi фактори були прово-куючими в розвитку нападiв, лише у 8 (13,1 %) хворих було зазначено змшу погоди як провокуючий фактор нападiв. У 16 (26,2 %) хворих спостеркались супутш тривожнi розлади, частi змши настрою та його зни-ження.
Загальна ктьюсть стацiонарних хворих дiтей до 18 роюв, якi лiкувалися в ХОДЛ за останш 5 роюв i пiдпадали пiд критери СЦБ, становила 32 особи. Середнiй вш хворих на СЦБ становив 5,1 ± 2,2 року. Найбiльша кiлькiсть хворих припадала на вiк 3—6 ро-кiв (62,5 %), значно менше — на вiк 7—10 роюв (25 %), у поодиноких випадках захворювання виявлялось у вщ до 3 рокiв (9,3 %) i в 11—14 рок1в (3,1 %). Поширенiсть СЦБ, згiдно з цими даними, становить 0,13 на 1000 ди-тячого населення iз сшввщношенням мiж чоловiчою й жшочою статтю 1 : 1. Спостериалось незначне пере-важання кiлькостi хворих дггей, якi проживають у мю-тi, над числом дiтей iз стьсько! мiсцевостi (53 проти 47 %). Не виключено, що ш показники також заниже-нi, оскльки не включають дiтей, якi спостериаються на амбулаторному етапi та потрапляють у стацiонар з iнфекцiйними хворими з приводу таких дiагнозiв, як «функцюнальна диспепшя», «токсикошфекщя» i «аце-тонемiчний синдром», за якими може бути прихований СЦБ, через втсутшсть чп-кого критерiального пiдходу до дiагностики цих патологiй.
Кпiнiчна картина у хворих на СЦБ характеризува-лась такими особливостями. Основш клiнiчнi симп-томи, такi як епiзодичнi нудота й блювання, спостерь галися в 100 % хворих. У 26 (81,2 %) хворих спостерь гався бть у живота, з яких в 5 (19,2 %) хворих вш був iнтенсивним, у 21 (80,8 %) — середньо! штенсивноста. За локалiзацieю переважав бiль у живота в ешгастри — 14 (53,8 %) хворих, у 12 (46,2 %) пашентав вш вщзна-чався навколо пупка.
Найбiльш частими супутнiми симптомами СЦБ були АС з ацетонурieю, що спостериався в 19 (59,4 %) хворих, ймовiрно, як супутнiй метаболiчний розлад, та ознаки мiтохондрiальноl недостатноста. 1з числа 13 хворих, у яких не було АС шд час лшування, вiн виявлявся неодноразово в анамнезi у 9 хворих. Отже, з урахуванням анамнестичних даних у 28 (87,5 %) хворих на СЦБ спостериався на рiзних етапах захворювання АС. У 5 (15,6 %) хворих СЦБ поеднувався iз супутшм головним болем.
Провокуючими факторами нападу СЦБ були вжи-вання певних страв (якi часто схож! на страви, що про-вокують мiгрень) — у 12 (37,5 %) хворих, емоцшш фак-тори — у 3 (9,3 %) хворих, i в 17 (53,2 %) провокуючий фактор не було з'ясовано. У 5 (15,6 %) хворих виявля-лись супутш тривожнi й вегетативш розлади.
Загальна кiлькiсть стацiонарних хворих вшом до 18 рок1в, як лiкувалися в ХОДЛ упродовж останшх 5 рок1в i пiдпадали пт критери АМ, становила 60 ошб. Середнiй вiк хворих на АМ — 8,4 ± 3,2 року. Найбiльша кiлькiсть хворих припадала на вш 7—10 рокiв (43,3 %), дещо менше — на вш 3—6 рокiв (31,6 %) i 11—14 ро-кiв (20,0 %), у поодиноких випадках захворювання виявлялось у вщ 15—17 роыв (5,0 %). Поширешсть АМ, зпдно з цими даними, становить 0,25 на 1000 ди-тячого населення iз незначним переважанням дiвчаток над хлопчиками в сшввтношенш 1 : 1,2. Спостериа-лось переважання кiлькостi хворих дггей, яю проживають в шльсьюй мiсцевостi, над дiтьми з мюта в 1,85 раза
(65 проти 35 %). Не виключено, що щ показники також занижеш, оскiльки не включають дтаей, якi спостерь гаються на амбулаторному етат та потрапляють у ста-цiонар з приводу таких дiагнозiв, як «функцiональна диспепшя», «токсикошфекщя» й «ацетонемiчний синдром», за якими може бути прихована АМ, через втсутшсть чiткого критерiального пiдходу до дiагностики цих патологш.
Клiнiчна картина в дiтей, хворих на АМ, характери-зувалась такими особливостями. Бть у живота виявлявся в ушх хворих i переважно локалiзувався по середнiй лши в ешгастри — у 40 (66,6 %) хворих, у 32 (53,3 %) хворих був локалiзований навколо пупка, i в 11 (18,3 %) бть був нелокалiзований. У 37 (61,6 %) хворих локалiза-ц1я болю в живота мала поеднаний характер, переважно в ешгастри та навколо пупка. Бть у живота у 22 (36,6 %) хворих мав штенсивний характер, у 38 (63,4 %) був середньо! штенсивноста. Основш клшчш симптоми, що супроводжували бть у живота, так як ешзодична нудота й анорекшя, спостериалися в 100 % хворих. Еш-зодичне блювання спостериалась у 8 (13,3 %) хворих. У 10 (16,6 %) хворих дггей бть у живота поеднувався iз супутшм головним болем.
Супутнш АС при АМ спостериався лише в 1 (1,6 %) хворого, i в 4 (6,66 %) хворих АС був у анамнезь Провокуючими факторами нападу АМ були вживання певних страв — у 7 (11,7 %) хворих, емоцшш фактори — у 12 (20,0 %) хворих, i у 41 (68,3 %) провокуючий фактор не було з'ясовано. У 8 (13,3 %) хворих виявлялись супутш тривожш й вегетативш розлади.
У процеш дослщження було виявлено 2 хворих з яв-ними ознаками доброяюсного пароксизмального голо-вокружшня, вони л^валися в невролопчному втдд-ленш з дiагнозом «розлад вегетативно! нервово! систе-ми з вестибуло-атактичним синдромом». Перша хвора була дiвчинкою вшом 2,5 року, батьки яко! скаржилися на напади запаморочення й атакси, якi супроводжу-валися блюванням, загальною слабкiстю й блщстю. Другим хворим був хлопчик вшом 3 роки, батьки якого скаржилися на напади головокружшня з порушенням рiвноваги й падiнням iз супутнiми загальною слабкiстю й блщстю. В обох випадках напади були короткотри-валими — до 30 хвилин, а при додаткових методах об-стеження патологГ! з боку центрально! нервово! системи не виявлялося.
Поширешсть ДПГ, згiдно з цими даними, становить 0,008 на 1000 дитячого населення. Вщповщно, саме ця категорiя хворих iз ДПГ найменше виявля-еться серед невролопчних хворих через незнання само! патологи лшарями та фiгуруe пт iншими станами, найчастiше — у спею^ розладiв вегетативно! нервово! системи.
Загальна структура м^еш та пов'язаних iз нею епi-зодичних синдромiв по Хмельницькш областi подана на рис. 1.
Окремо слт вiдзначити вiковий дiапазон, у якому найбтьш часто спостерiгаeться розвиток м^еш та епi-зодичних синдромiв, що можуть бути асоцiйованi з мь гренню, його подано на рис. 2.
1,3 %
□ АМ
,7 %
■ М1грень
□ СЦБ
■ ДПГ
Рисунок 1. Загальна структура MirpeHi та епзодичних синдром'т, що можуть бути асоцйован з м1гренню
Рисунок 2. Вковий д'апазон розвитку MirpeHi та етзодичних синдром'т, що можуть бути асоцйован з мiгpeнню
Як видно з рис. 2, oкpемi ешзодичш синдроми ви-никають у певному вшовому дiапазoнi (переважно в дошкшьному й молодшому шильному вщ), переду-ючи розвитку типово! миреш, що переважно виникае в старшому шкшьному й пiдлiткoвoму вщг
Висновки
1. Дiагнoстика мiгpенi в стацюнарно хворих дiтей е досить низькою на сучасному етапi (0,21 % вщ усiх невpoлoгiчнo хворих дггей) через можливу неoсвiче-шсть лiкаpiв щодо дано! патологи й вщсутшсть крите-piальнoгo пiдхoду до ii дiагнoстики (oскiльки мiгpень е виключно клiнiчним дiагнoзoм). Переважаючим даа-гнозом у хворих на мирень дiтей залишаеться «вегето-судинна дистошя», що призводить до неадекватного й неефективного лшування та пpoфiлактики захворю-вання. У стpуктуpi вегетативних poзладiв, за даними до-слiдження, частка миреш становила 15,5 %. Викорис-тання кpитеpiальнoгo пiдхoду згiднo з останшми крите-piями МКГБ-III (beta version) за 2013 рш здатне значно тдвищити дiагнoстику мiгpенi як на догосттальному piвнi, так i на piвнi стацioнаpу (у дослщженш — з 0,21 до 4,67 %). З огляду на низьку дiагнoстику мiгpенi науково oбГpунтoванi епщемюлопчш данi щодо ii пoшиpенoстi
в Укра!ш вГдсутнГ. У нашому дослщженш поширенГсть мГгренГ серед дГтей становила 0,25 на 1000 дитячого на-селення Гз спГввГдношенням мГж чоловГчою й жГночою статтю 1 : 1,9 i серед пГдлГткГв — 0,53 на 1000 ошб пщ-лГткового вГку Гз спГввГдношенням мГж чоловГчою i жГ-ночою статтю 1 : 3,6.
2. ДГагностика епГзодичних синдромГв, що можуть бути асоцшоваш з мГгренню в дГтей, у стацюнарних хворих практично вщсутня, ймовГрно, через неосвГче-нГсть лГкарГв щодо дано'! патологГ!, тому й даних щодо 1'х поширеностГ немае. СЦБ i АМ часто приховуються пГд дГагнозом «ацетонемГчний синдром» або «функщ-ональна диспепсГя». Так, при використанш критерив дГагностики епГзодичних синдромГв, що можуть бути асоцшоваш з мГгренню, за МКГБ-III (beta version) за 2013 рш було встановлено, що у структурГ ФД СЦБ становив 2,8 %, а АМ — 7,6 %. У структурГ первинного АС СЦБ становив значну частку — 23,4 %. ПоширенГсть СЦБ, згГдно з даними дослщження, становила 0,13 на 1000 дитячого населення Гз спГввГдношенням мГж чоловГчою i жГночою статтю 1 : 1, поширенГсть АМ становила 0,25 на 1000 дитячого населення Гз незначним переважанням дГвчаток над хлопчиками в сшввщно-шенш 1 : 1,2. ПоширенГсть ДПГ у дослщженш стано-вила 0,008 на 1000 дитячого населення.
3. Не виключено, що виникнення окремих епГзодичних синдромГв, яи можуть бути асоцшоваш з мГгренню, i само! мГгренГ в певному вшовому дГапазош (рис. 2) може вказувати на певний еволюцшний процес розвитку само! мГгренГ, починаючи з виникнення мГгренозних еквГваленпв i закшчуючи формуванням типово! мГгренГ. Однак це потребуе паралельного вивчення клИч-ного перебГгу патологГ!, !х генетичного зв'язку та опису змшаних i перехГдних форм в окремих групах хворих.
4. Отже, мГгрень та ешзодичш синдроми, що можуть бути асоцшоваш з мГгренню, е досить поширеними й малодослГдженими патолопями дитячого населення Укра!ни й потребують ретельного проспективного ешдемюлопчного й клИчного дослГдження з розроб-кою оптимального пГдходу до дГагностики й лГкування, що покращить надання допомоги цш когорта населення.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вГдсут-нГсть конфлГкту штерешв при пГдготовцГ дано! статтГ.
Список л^ератури
1. Мищенко Т.С. Мигрень: современное состояние проблемы/ Т.С. Мищенко // Здоровье Украины. — 2011. — № 5. — С. 37.
2. Abdominal migraine in childhood: a review / B. Scicchitano, G. Humphreys, S.G. Mitton, T. Jaiganesh // Pediatric Health, Medicine and Therapeutics. — 2014. — Vol. 5. — P. 73-81.
3. Abdominal migraine: an under diagnosed cause of recurrent abdominal pain in children / L. Carson, D. Lewis, M. Tsou [et al.]// Headache. — 2011. — Vol. 51. — P. 707-712.
4. Basheer S.N. Paroxysmal torticollis / S.N. Basheer// Journal ofPediatric Neurology. — 2010. — Vol. 8. — P 69-71.
5. Forbes D. Cyclic nausea and vomiting in childhood/D. Forbes// Reprinted from Australian Family Physician. — 2008. — Vol. 37, № 1/2. — P. 33-36.
6. Hawkins K. Direct cost burden among insured US employees with migraine / K. Hawkins, S. Wang, M. Rupnow // Headache. — 2008. — Vol. 48. — P. 553-563.
7. Oakley C. B. Migraine and Epilepsy in the Pediatric Population / C.B. Oakley, E.H. Kossoff// Current Pain Headache Rep. — 2014. — Vol. 18. — P. 402.
8. Pietrobon D. Familial hemiplegic migraine / D. Pietrobon // Neurotherapeutics. — 2007. — Vol. 4. — P. 274-284.
9. Prasad M. Benign paroxysmal vertigo of childhood is a precursor of migraine / M. Prasad // Arch. Dis. Child. Educ. Pract. Ed. — 2014. — Vol. 99. — P. 165.
10. Sherwood M. Effectiveness of riboflavin in pediatric migraine prevention/M. Sherwood, R.D. Goldman// Canadian Family Physician. — 2014. — Vol. 60. — P. 244-246.
11. Spiri D. Pediatric migraine and episodic syndromes that may be associated with migraine / D. Spiri, V.E. Rinaldi, L. Tito-manlio // Italian Journal of Pediatrics. — 2014. — Vol. 40. — P. 92.
12. The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (beta version) // Cephalalgia. — 2013. — Vol. 33(9). — P. 629-808.
OTpuMaHO 11.05.2017 ■
ПыпаЛ.В.1, СвистильникР.В.1, Московко С.П.1, Руда В.И.2, Лисица Ю.Н.1
1Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
2Хмельницкая областная детская больница, г. Хмельницкий, Украина
Клинико-эпидемиологическая характеристика мигрени и периодических синдромов, ассоциированных с мигренью, у детей в Хмельницкой области на основании ретроспективного исследования
Резюме. В статье представлены результаты ретроспективного исследования распространенности и клинических особенностей мигрени и эпизодических синдромов, которые могут быть ассоциированы с мигренью, на основании анализа 9469 историй болезни детей в возрасте до 18 лет, которые лечились в неврологическом, гастроэнтерологическом и эндокринологическом отделениях Хмельницкой областной детской больницы в период 2010—2014 годов. Во время исследования дополнительно к выявлению отдельной патологии с эпизодическим течением и отсутствию органических изменений при обследовании использовался критериальный подход к диагностике заболеваний мигренозного спектра на основании Международной классификации головной боли III пересмотра (МКГБ-Ш; beta version) за 2013 год. В результате анализа были выявлены 155 историй болезни (65 мальчиков и 90 девочек), симптомы в которых совпадали с критериями диагноза мигрени и эпизодических синдромов, которые могут быть ассоциированы с мигренью. Полученные данные свидетельствуют об очень низком уровне диагностики данных
патологий (0,21 % всех неврологических диагнозов). После использования критериального подхода доля их в структуре неврологической патологии возросла до 4,67 %. Типичные симптомы мигрени часто интерпретировались в границах диагноза вегетососудистой дистонии. В структуре диагноза вегетососудистой дистонии мигрень составляла 15,5 %. Практически отсутствовала диагностика эпизодических синдромов, которые могут быть ассоциированы с мигренью. Определено, что синдром циклической рвоты и абдоминальная мигрень часто могут скрываться под диагнозом «ацетоне-мический синдром» или «функциональная диспепсия». При использовании критериев МКГБ-III (beta version) в структуре функциональной диспепсии синдром циклической рвоты составлял 2,8 %, а абдоминальной мигрени — 7,6 %. В структуре первичного ацетонемического синдрома доля синдрома циклической рвоты была значительной — 23,4 %. Ключевые слова: мигрень; эпизодические синдромы, которые могут быть ассоциированы с мигренью; клиника; эпидемиология
L.V. Pypa1, R.V. Svistilnik1, S.P. Moskovko1, V.I. Ruda2, Yu.N. Lysytsia1 1M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine 2Khmelnytskyi Regional Children's Hospital, Khmelnytskyi, Ukraine
Clinical and epidemiological characteristics of migraine and episodic syndromes that may be associated with migraine of children in the Khmelnytskyi region based on the retrospective research
Abstract. The article presents the results of a retrospective research on the prevalence and clinical features of migraine and episodic syndromes that may be associated with migraine based on analysis of 9,469 case histories of children under 18 who were treated in the neurology, gastroenterology and endocrinology departments of Khmelnytskyi Regional Children's Hospital in 2010—2014. During the research, we used the criterial approach to diagnose diseases of migraine's range from the International Classification of Headache Disorders, 3rd edition (ICHD-III; beta version) 2013, in addition to detecting specific pathologies with episodic course and the absence of organic changes during the survey. As a result of the analysis, we identified 155 case records (65 boys and 90 girls) whose symptoms were coincided with the criteria of migraine diagnosis or episodic syndromes that may be associated with migraine. The findings demonstrated very low diagnostic level in these pathologies (0.21 %
of all neurological diagnoses). After using the criterial approach, their number increased to 4.67 % in the structure of neurological pathologies. Typical symptoms of migraine are often interpreted within the diagnosis of vegetative-vascular dystonia. In the structure of the diagnosis of vegetative-vascular dystonia, migraine occupied 15.5 %. The diagnosis of syndromes associated with migraine was nearly absent. We have revealed that cyclic vomiting syndrome and abdominal migraine can often hide behind the diagnosis of ace-tonemic syndrome or functional dyspepsia. Using the criteria of ICHD-III (beta version), cyclic vomiting syndrome accounted for 2.8 % and abdominal migraine — 7.6 % in the structure of functional dyspepsia. In the structure of primary acetonemic syndrome, cyclic vomiting syndrome composed a high percentage (23.4 %). Keywords: migraine; episodic syndromes that may be associated with migraine; clinical pattern; epidemiology
