CC BY
58
Том 18. N 5-6 2014 р.
© Фисун Ю.О., Фисун С.Ю.
УДК 616.857 + 616.811 - 009.7] - 085.214
Л1КУВАННЯ АБУЗУСНОГО ГОЛОВНОГО БОЛЮ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ М1ГРЕНЬ ТА ГОЛОВНИЙ Б1ЛЬ НАПРУГИ
Фисун Ю.О., Фисун С.Ю.
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
Медикаментозная головная боль занимает третье место в структуре головной боли, уступая лишь мигрени и головной боли напряжения. За информацией исследователей США и Европы в специализированных клиниках по изучению головной боли абузусная головная боль диагностируется у 40% пациентов. На сегодняшний день проблема развития и лечения этой головной боли активно интересует врачей всего мира. Особенно остро этот вопрос становится в странах, где обезболивающие препараты возможно приобрести без рецепта врача. В этой статье авторы предлагают современную схему лечения абузусной головной боли.
Ключевые слова: абузусная головная боль, хроническая мигрень, головная боль напряжения, лечение антидепрессантами и антиконвульсантами.
Назва даного больового синдрому мае походжен-ня вщ англмського слова «1о аЬиБе» - зловживати, що в загальному вщображае причину виникнення даного виду головного болю. Ранше використовувалися таю терм1ни: «рикошетний головний бть», «медика-ментозний головний бть», «анальгетик-залежний головний бть», «головний бть вщм1ни». Як це не дивно, але навпъ лкарсью засоби, що використовуються для лкування больового синдрому I безпосередньо головного болю, при 'х неправильному використанн можуть провокувати головний бть[1, 3].
Вперше АГБ був зареестрований при зловживанн препаратом фенацитЫ, що використовуеться для зняття головного болю. Наступним у ланцюжку прово-катор1в АГБ став препарат ерготамн ЕрготамЫ до-сить повтьно виводиться з оргаызму, при частому використанн до 3-х раз1в на тиждень може акумулю-ватися I стати причиною медикаментозного головного болю. Одне з провщних мюць у виникненн АГБ мають препарати групи триптан1в. Найб1льш частою причиною АГБ е хроычне зловживання анальгетиками для зняття головного болю р1зного ^енезу. Практично вс1 препарати групи нестеро'дних протизапальних засо-б1в характеризуються здатн1стю викликати цей стан. Проведений анал1з б1льше 300 ютор1й хвороб пац1ен-т1в Кл1н1ки головного болю (Рос1я) вказуе на те, що ча-ст1ше всього АГБ провокуеться надлишковим вживан-ням цитрамону (17%), седалпну (13%), пенталпну (10%), солпаде'ну (7%), при поеднанн дек1лькох ана-льгетик1в (38%) [2, 5].
Можемо прослщкувати типову юторю захворю-вання наших пац1ент1в за дектька м1сяц1в чи рок1в до розвитку АГБ. Основою е еп1зодичний головний б1ль, част1ше м1грень чи головний бть напруги, що турбуе пац1ент1в I з приводу чого вони приймають знеболюю-ч1 засоби. З часом головний бть, як I застосування анальгетиш почаст1шали I практично стали щоден-ними. Ключовим фактором розвитку АГБ е превенти-вне застосування препарату в очкуванш наступного цефалг1чного нападу. АГБ мае багато вар1абельних та гетерогенних характеристик I сильно турбуе пац1ент1в.
Слщ в1дм1тити, що при АГБ зустр1чаються наступн1 коморб1дн1 порушення: депрес1я, дистим1я, тривож-н1сть, соматоформн1 розлади, порушення сну, мюфа-сц1альн1 больов1 синдроми та Ы [4, 6].
Мета дослщження - комплексне пор1вняння пере-б1гу АГБ у хворих на хроычну м1грень та у хворих на
головний бть напруги на фон1 лкування антидепре-сантами та антиконвульсантами.
Матерiали та методи дослщження
У сво'й робот1 ми дослщжували пац1ент1в хворих на хрон1чну м1грень ускладнену абузусним головним болем 41 особу (31 ж1нку та 10 чоловшв, в1к пац1ент1в складав вщ 20 до 51 року), а також хворих на головний бть напруги з проявами абузусного головного болю загалом 28 ос1б (20 ж1нок та 8 чолов1к1в, в1к паць ент1в складав вщ 23 до 48 рок1в). АГБ у пац1ент1в був пов'язаний з надм1рним та безконтрольним вживан-ням нестеро'дних протизапальних препарат1в та '''х комб1наци з коде'ном I барбпуратами. Пац1енти обов'язково п1длягали критер1ям д1агностики АГБ:
- головний б1ль, що був присутнш б1льше 15 дшв на м1сяць;
- надм1рне та неконтрольоване вживання комб1но-ваних анальгетиш бтьше 3 м1сяц1в;
- головний бть, що виникае чи значно посилюеть-ся при надлишковому застосуванн анальгетик1в [1].
Вс1 пац1енти пройшли критери в1дбору, як1 дозво-ляють проводити амбулаторне лкування абузусного головного болю, сюди входить:
а) високий р1вень самодисциплши та мотивац1Т, так як головним методом у лкуванш АГБ е категорична вщмша абузусного препарату;
б) вщсутнють 1нших типових симптом1в поб1чноТ дИ' медикаментозного зловживання (пептична виразка, ерготизм, диссомшя);
в) тривожнють та депрес1я хворих на АГБ пщлягае амбулаторному л1куванню [3, 4].
За медикаментозним лкуванням пац1енти були под1лен1 на чотири групи.
Перша група 20 ос1б - хвор1 на хрон1чну м1грень + АГБ, як1 отримували л1кування антидепресантом ес-циталопрам «Есцитам» по 20 мг на добу, у комбЫаци з антиконвульсантом прегабалш «Неогаб1н» по 75 мг дв1ч1 на добу. Терм1н л1кування 12 тижн1в.
Друга група 21 особа - хвор1 на хроычну м1грень + АГБ, як1 отримували л1кування антидепресантом ес-циталопрам «Есцитам» по 20 мг на добу, у комбЫаци з антиконвульсантом карбамазепш 200 мг дв1ч1 на добу. Терм1н лкування 12 тижн1в.
Третя група 16 ос1б - хвор1 на головний бть напруги + АГБ, як1 отримували лкування антидепресантом есциталопрам «Есцитам» по 20 мг на добу, у
комбiнацií з антиконвульсантом прегабалiн «Неога-бiн» по 75 мг двiчi на добу. ТермЫ лiкування 12 тиж-шв.
Четверта група 12 осiб - хворi на головний бiль напруги + АГБ, яга отримували лкування антидепре-сантом есциталопрам «Есцитам» по 20 мг на добу, у комбЫаци з антиконвульсантом карбамазепЫ 200 мг двiчi на добу. ТермЫ лiкування 12 тижнiв.
Для оцЫки iнтенсивностi больового синдрому ви-користовувалася Вiзуальна аналогова шкала (ВАШ), що являе собою механiчний пристрiй у виглядi в^з-ка довжиною 10 см, на вiдрiзку рухаеться курсор. Хво-рий пересувае курсор вщ 0 балiв (вiдсутнiсть больового синдрому) до 10 балiв (нестерпний бть) i вщмь чае цифру, що на його думку, вщповщае штенсивност больового синдрому. 1 та 3 бали - бть слабко''' штен-сивностi, 4 та 6 - середньо'' iнтенсивностi, 7 та 9 - си-льний бть [7].
Ягасш та кiлькiснi характеристики болю оцЫювали-ся за допомогою МакГiлловського больового опитува-льника, який на сьогодшшшй день е найбтьш об'ективним. Дескриптори, що використовуються у опитувальнику i що визначають ягасш характеристики болю роздтеш на три класи: сенсорна шкала, що ха-рактеризуе бiль у вiдповiдностi з термЫами мехашч-ного впливу, просторового та часового сприйняття; афективна шкала - вщображае емоцiйну складову болю та його вегетативних проявiв; евалюативна (га-лькiсна) шкала, дае змогу провести суб'ективну оцшку больового синдрому. Вираховувався ранговий Ыдекс болю (Р1Б) - сума порядкових номерiв дескритгрв у всiх субшкалах та Ыдекс числа вибраних дескрипторiв (1ЧВД) [7].
Також у па^ен^в проводилася оцЫка ступеню де-пресивного розладу за допомогою психометрично' шкали Монтгомерi-Асберга (МАОРЭ), яка дозволяе виявити депресивнi розлади, вщ найменших до найбтьш виражених. Оцiнюеться в балах вщ 0 до 60. При рiвнi сумарного балу вiд 0 до 16 депреая вiдсутня, вiд 16 до 25 - легка депреая, вщ 26 до 30 - середшй сту-пiнь депресií, вщ 30 i вище - тяжка депреая [7].
Рiвень реактивно' i особистiсноí тривожностi оць нювали за шкалою Сптбергера - Ханiна. Реактивною вважаеться тривожнють пацiента на момент обсте-
ження. Низький рiвень реактивно' тривожност за шкалою вiд 0 до 30 балiв, вiд 31 до 44 - середшй рь вень, бтьше 45 - високий рiвень. Особиста тривож-нiсть вказуе на готовнють пацiента то тривожних реа-кцiй, що властивi його особистостк 30 балiв i менше -низький рiвень особисто' тривожност1, вiд 31 до 44 -середшй рiвень, вiд 45 i вище - високий [7].
Результати та IX обговорення
Основними шшчними проявами у пацiентiв усiх чотирьох груп е АГБ. Найчастше етзоди АГБ почи-наються одразу пюля пробудження, головний бiль двобiчний, стискаючого чи розпираючого характеру, що виражено посилюеться при фiзичнiй чи Ытелекту-альнш роботi. Проведене обстеження за допомогою ВАШ свщчить, що у па^ен^в першо' групи до лку-вання бiль оцiнювався як помiрний у 5 пацiентiв (25,0%), як виражений у 15 па^ен^в (75,0%) i в сере-дньому становив 7,72±0,22 бала; у пацiентiв друго' групи до лiкування бiль оцшювався як помiрний у 8 па^ен^в (38,1%), як виражений у 13 па^ен^в (61,9%) i в середньому становив 7,66±0,12 бала; у па^ен^в третьо' групи до лiкування бть оцЫювався як помiр-ний у 7 па^ен^в (43,7%), як виражений у 9 па^ешпв (56,3%) i в середньому становив 7,62±0,11 бала; ; у па^ен^в четверто' групи до лiкування бть оцЫював-ся як помiрний у 3 па^ен^в (25,0%), як виражений у 9 па^ен^в (75,0%) i в середньому становив 7,83±0,31 бала.
Пюля проведеного лкування у пацiентiв уах чотирьох груп вiдмiчалося активне зменшення проявiв кгл-нiчноí симптоматики, а саме АГБ (табл.1).
Вщповщно до даних, наведених в табл.1, тератя антидепресантом в поеднанш з антиконвульсантом призводить практично до зникнення АГБ. Бтьш виражено це спостер^алося у па^ен^в першо' та третьо' груп якi отримували есциталопрам у поеднанш з пре-габалЫом.
Серед багатьох коморбiдних проявiв, яга е не-вiд'емною складовою шшчно''' картини АГБ, у 100% па^ешпв, були тривожнi та депресивнi порушення, яга ми оцшювали за тестами Сптбергера-Ханша та шкалою МАОРЭ. Динамiка показникiв тривожностi та де-пресií у пацiентiв чотирьох груп наведена у таблиц 2.
Таблиця 1
Показники iнmенсивносmi болю за вiзуальною аналоговою шкалою у пацieнтiв до та тсля лкування (%)
Показники Хвор1 на хрожчну м1грень + АГБ Хвор1 на головний бть напруги + АГБ
Перша група, п=20 (есциталопрам 20 мг на добу та прегабалЫ 75 мг дв1ч1 на добу) Друга група, п=21 (есциталопрам 20 мг на добу та карбамазепЫ 200 мг дв1ч1 на добу) Третя група, п=16 (есциталопрам 20 мг на добу та прегабалш 75 мг дв1ч1 на добу) Четверта група, п=12 (есциталопрам 20 мг на добу та карбамазепЫ 200 мг дв1ч1 на добу
До лку-вання Пюля ль кування До л1ку-вання Пюля ль кування До л1ку-вання Пюля ль кування До лку-вання Пюля ль кування
1нтенсивн1сть болю за ВАШ: - вщсутнш 0 67 0 49 0 54 0 43
- легкий 0 33 0 48 0 46 0 45
- пом1рний 25 0 38 3 44 0 25 12
-виражений 75 0 62 0 56 0 75 0
-нестерпний 0 0 0 0 0 0 0 0
Згщно з даними, вщображеними у таблиц 2, пюля проведеного лкування антидепресантом та антиконвульсантом досить вiрогiдно зменшився рiвень реактивно' тривожност у па^ен^в друго' та четверто' груп, а у па^ен^в першо' та третьо' груп реактивна
тривожнють зменшилася до м^муму. Депресивш розлади у пацiентiв усiх чотирьох груп достовiрно зменшилися з помiрно вираженого до слабкого i на-вiть до повного зникнення депресп.
Таблиця 2
Динамiка показниюв тривожнот та депресп у пацieнтiв до та пiсля лiкування, бали (М±т)
Показники Хвор1 на хроычну м1грень + АГБ Хвор1 на головний бть напруги + АГБ
Перша група, п=20 (есциталопрам 20 мг на добу та прегабалЫ 75 мг дв1ч1 на добу) Друга група, п=21 (есциталопрам 20 мг на добу та карбамазепЫ 200 мг дв1ч1 на добу) Третя група, п=16 (есциталопрам 20 мг на добу та прегабалЫ 75 мг дв1ч1 на добу) Четверта група, п=12 (есциталопрам 20 мг на добу та карбамазепЫ 200 мг дв1ч1 на добу
До л1ку-вання Пюля лку-вання До л1ку-вання П1сля л1-кування До лку-вання П1сля л1ку-вання До л1ку-вання П1сля л1ку-вання
Тест Сптбер-гера-Ханша: - реактивна тривожнють - особиста тривожнють 46,31±0,23 44,76±1,72 29,61±1,15* 28,98±1,11 45,28±1,44 44,53±1,81 31,08±0,76 32,09±0,32 45,23±1,65 43,83±1,21 30,13±0,80* 29,12±0,41 46,01±0,89 42,22±1,09 32,52±0,41* 31,15±0,77
Шкала МАРРБ 21,01±0,33 9,31±1,75 19,69±1,91 10,73±0,59 20,09±0,68 8,58±0,34* 20,64±0,88 10,90±75
Примтка: * - статистично в'1рог'1дн'1 розб'жност'1 мiж показниками (р<0,05)
При оцЫюваны якюноТ та ктькюноТ характеристик больового синдрому використовували опитувальник МакПлла (табл. 3).
Таблиця 3
Динамiка показниюв больового синдрому за опитувальником МакПлла до та пюля лкування, бали (М±т)
Показники Хвор1 на хрон1чну м1грень + АГБ Хвор1 на головний б1ль напруги + АГБ
Перша група, п=20 (есциталопрам 20 мг на добу та прегабалЫ 75 мг дв1ч1 на добу) Друга група, п=21 (есциталопрам 20 мг на добу та карбамазепЫ 200 мг дв1ч1 на добу) Третя група, п=16 (есциталопрам 20 мг на добу та прегабалЫ 75 мг дв1ч1 на добу) Четверта група, п=12 (есциталопрам 20 мг на добу та карбамазепЫ 200 мг дв1ч1 на добу
До л1ку-вання П1сля л1ку-вання До л1ку-вання П1сля л1-кування До лку-вання П1сля л1-кування До л1ку-вання Пюля л1ку-вання
1ндекс числа вибраних де-скриптор1в: - сенсорна шкала 3,75±0,11 3,02±0,13* 3,98±0,21 3,01±0,51 4,01±0,05 3,22±0,07* 3,88±0,66 3,07±0,37*
- афективна шкала 3,41±0,13 3,06±0,22* 3,55±0,54 3,11±0,23* 3,67±0,40 3,20±0,11 3,56±0,39 3,11±0,24
- евалюативна шкала 2,71±0,06 2,03±0,32 2.42±0,53 2,08±0,01 2,89±0,03 2,45±0,30 2,97±0,40 2,48±0,08
Сумарний 1ЧВД 7,16±0,38 6,08±0,28* 6,53±0,21 6,12±0,60 7,68±0,35 6,42±0,09* 7,44±0,59 6,18±0,42*
Сумарний Р1Б 16,03±0,41 14,19±0,34* 15,48±0,44 14,32±0,40 18,25±0,77 15,29±0,64 17,85±0,53 14,84±0,22*
Примтка: * - статистично е 'рогдн '! розб'жност '! мiж показниками (р<0,05)
Як свщчать дат, що наведет у табл. 3, на фон ль кування у вах чотирьох групах зменшувалося сумар-не число видтених ^в. Пюля лкування есциталоп-рамом та карбамазепЫом сумарний 1ЧВД та сумарний Р1Б зменшилися в першу чергу за рахунок сенсорноТ шкали. В той час як при лкуваны есциталопрамом та прегабалiном зменшення сумарних Р|Б та 1ЧВД вщ-булося i у сенсорнiй, i у афективнiй шкалах, що може свщчити про вплив на емоцмну складову болю.
Висновки
Застосування комбЫаци препаратiв антидепреса-нтiв та антиконвульсан^в у лiкуваннi хворих на АГБ призводило до зменшення проявiв больового синдрому, рiвня реактивноТ та особистоТ тривожностi, ште-нсивностi болю та його якюних показникiв, зменшення депреси та покращення якостi життя пацieнтiв.
Застосування комбiнацiТ препаратiв есцитолопра-му 20 мг на добу та прегабалЫу по 75 мг двiчi на добу у па^енпв з аГб та рiзним первинним головним бо-лем свiдчить про бтьш ефективне зменшення больового синдрому, рiвня особистоТ та реактивноТ тривож-ностi, iнтенсивностi болю та його якюних характерис-
тик, зникнення депресивноТ симптоматики та покращення рiвня життедiяльностi пацiентiв.
Лiтература
1. Филатова Е.Г. Абузусная головная боль / Е.Г. Филатова // Головная боль. - М., 2007. - С.119-169.
2. Дюкс М.Н. Побочные действия лекарственных средств / М.Н. Дюкс. - М.: Медицина, 1983. - 560 с.
3. Жулев Н.М. Цефалгии. Головная боль (диагностика и лечение) / Н.М. Жулев. - СПб.: Изд. дом СПб МАПО, 2005. - 136 с.
4. Штрибель Х.В. Терапия хронической боли: практическое руководство. Пер. с нем / под ред. Н.А.Осиповой, А.Б.Данилова, В.В.Осиповой. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005 - 304 с.
5. Табеева Г.Р. Принципы лечения мигрени / Г.Р. Табее-ва // Росийский медицинский журнал. - 2007. - № 15 (10). - С.802-807.
6. Морозова О.Г. Мигрень. Постановка диагноза согласно Международной классификации головных болей вто -рого пересмотра / О.Г. Морозова // М1жнародний не-вролопчний журнал. - 2009. - № 5 (27). - С.84-93.
7. Захаров В.В. Нервно-психические нарушения: диагностические тесты / В.В.Захаров, Т.Г.Вознесенская. - М.: МЕДпресс-информ, 2013. - 320 с.
