CC BY
39
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.831-009.7-036.1-08-053.2 ЛЕЖЕНКО Г.О., ПАШКОВА O.G.
ЗапорЬький державний медичний унверситет, м. Запоржжя, Украна
ТЕРАПЕВТИЧНА ТАКТИКА ПРИ ХРОЫЧНОМУ ГОЛОВНОМУ BOAi У ДПЕЙ
Резюме. Дослiджено терапевтичну ефективтсть комплексного гомеопатичного препарату Цефавора, до складу якого увшшли спиртовi екстракти гтгко блоба (Ginkgo biloba), глоду (Crataegus) i бшоХ омели (Viscum album), у лшуванш хрошчного головного болю напруження в дтей. Доведено, що поряд з усунен-ням проявiв головного болю застосування гомеопатичного препарату сприяло нормалiзацii адаптацшних механiзмiв вегетативноi регуляци в дтей, що свiдчило про його високу терапевтичну ефективтсть. Ключовi слова: хротчний головний бль напруження, Цефавора, дти.
За остант 25 роюв у всьому свт спостерпаеться значне зростання випадюв головного болю не тГль-ки у дорослих, але й у дГгей [6]. Головний бГль напруження — одна з найбГльш частих форм первинного головного болю у дггей, що зустрiчаеться, за даними рiзних авторiв, з частотою вщ 18 до 72 % [6, 14, 16]. Приблизно 13 % хворих вщчувають перший напад головного болю до настання 10-рГчного вжу [18, 20].
Патогенетичт мехашзми, що беруть участь у розвитку первинних головних болiв, залишають-ся дискутабельними. Найбшьш визнаними теорь ями розвитку головного болю напруження в даний час вважаються судинна, нейрогенна, психогенна, бiохiмiчна та мюфасщальна [8]. Головний бГль напруження у дiтей i пiдлiткiв вважаеться iндикатором наявностi психовегетативних розладiв [3]. Проведе-нi дослщження показали, що дiтям, у яких спосте-рiгаеться головний бiль напруження, притаманно порушення психолопчно! адаптаци, на що вказуе наявшсть тривоги, а також зниження працездатнос-тi та низький рiвень продуктивно! дiяльностi. Серед дггей, якi страждають вiд головного болю напруження, з найбГльшою частотою зустрГчаються озна-ки вегетативно! дизрегуляцГ! ресшраторно!, кардю-васкулярно! систем Г дисомшчт розлади [11]. Якщо рГдкГсний епГзодичний головний бГль напруження у дггей може бути вщповщною реакцГею на псих1чне та фГзичне напруження, в якГй задгянГ периферичш механГзми болю, то частий епГзодичний Г хрошчний головний бгль напруження свГдчить про фГксацГю психотравмуючо! ситуацГ!, що призводить до дез-адаптацГ! механГзмГв психологГчного Г бюлопчно-го захисту. У цих випадках розвиваються процеси
центрально! сенситизацп, вегетативнг розлади, в тому числГ лГмбГко-ретикулярного комплексу [6]. Вважаеться, що тдвищена тривожнють, наявнГсть психовегетативних розладГв у дгтей, якГ пов'язанГ з навчанням у школГ, тривалими статичними наван-таженнями та гГподинамГею при пГдготовцГ до на-вчального процесу, е факторами хрошзацп Г тяжко-стГ клшГчних проявГв головного болю напруження у дГгей [11].
При терапГ! головного болю напруження у дГгей Г пщлитав слГд дотримуватися таких принцишв: 1) ш-дивщуальшсть, тобто терапГя не хвороби, а хворого; 2) обГрунтованють — використання методГв лжу-вання, адекватних конкретнГй ситуацГ!; 3) комплек-снГсть—поеднання рГзномаштних методГв терапГ! [14]. ЛГкування головного болю напруження передбачае два основних напрями: профГлактичне (превентивне) курсове лГкування та симптоматична терапГя (при-пинення нападу головного болю). Симптоматична терапГя спрямована на швидке й ефективне усунен-ня болю та забезпечення пацГенту адекватно! якостГ життя. Мета превентивного лГкування — мтмГзувати юльюсть нападГв головного болю [13].
Слщ пам'ятати, що симптоматичне лГкування анальгетиками мае бути одноразовим або проводи-
Адреса для листування з авторами: Леженко Геннадш Олександрович E-mail: lezhenko@yandex.ru
© Леженко Г.О., Пашкова О.6., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
тися короткими курсами та застосовуватися у па-цieнтiв з епiзодичним головним болем напружен-ня при частой больових епiзодiв не б1льше 2 разiв на тиждень [7]. При хрошчному головному болi на-пруження знеболюючi препарати мають сумнiвну ефективнють i пщвищують ризик розвитку медика-ментозно-1ндукованого головного болю [12]. Опти-мальний пщхщ до лiкування дано! форми головного болю полягае в застосувант засобiв, що впливають на психоемоцшну сферу та хронiчне м'язове напру-ження. Додатковим напрямком профГлактично! терапи головного болю напруження у дiтей i пщлитав, особливо в поеднант з астенiчними проявами i зни-женням шкГльно! устшносп, полягае призначення препаратiв метабол1чно! дГ!, що покращують о6м1нн1 процеси в центральнiй нервовiй системi (ЦНС) i позитивно впливають на показники когштивних функ-ц1й, п1двищують сттйкгсть ЦНС до навантажень [7].
У зв'язку з цим в терапи головного болю напруження у дггей на особливу увагу заслуговуе за-стосування фiтопрепаратiв нейротропного типу дГ! на основ1 екстракту пнкго бiлоба. У наш час на укра-!нському фармацевтичному ринку представлений гомеопатичний препарат Цефавора (Н1меччша) [5]. До його складу входять спиртов! екстракти г1нко б1-лоби (Ginkgo biloba), глоду (Crataegus) i б1ло! омели (Viscum album) у спещальних гомеопатичних розве-деннях.
Ретельно дiбране поеднання активних речо-вин, що доповнюють одна одну, сприятливо дiе на центральну i периферичну нервову, серцево-су-динну й ендокринну системи [15]. Так, екстракт г1нкго бiлоба проявляе антиоксидантний, мембрано-стабiлiзуючий, нейромедiаторний, нейротрофiчний i вазотропний (вазорегулюючий та антиагрегантний) фармакологiчнi ефекти [1]. При цьому мехашзми реал1заци цих ефектiв суттево в1др1зняються в1д б1ль-шост1 шших ноотропних i вазотропних фармако-лопчних засобiв перш за все своею комплекснютю, збалансованiстю, ф1з1олог1чн1стю [2, 17]. Д1я екстракту г1нкго б1лоба безпосередньо спрямована на антиоксидантний захист мггохондрш — кштинно! струк-тури, що визначае енергетичний потенщал кл1тини i реалiзацiю процес1в бюсинтезу [19].
Екстракт омели б1ло! (Viscum Album L.) сприяе нормал1заци високого та низького кров'яного тиску, зменшуе прояви запаморочення, коронарно! вазо-констрикци, аритмiй серця.
Екстракт глоду (Crataegus laevigata and monogyna) за рахунок дилатаци кровоносних судин i зб1льшення коронарного кровотоку призводить до полшшення показникiв мiокардiального кровотоку [15].
Результати багатоцентрового дослщження про-демонстрували високу ефективнiсть комбiнованого препарату Цефавора® при виражених порушеннях церебрально! гемодинамiки, коронарного i пери-феричного кровоо61гу у 1615 пащенттв (тривалiсть прийому препарату в середньому становила 7,3 тиж-ня) [10]. Застосування препарату призводило до по-лiпшення мжроциркуляци, пщвищення живлення
тканин серця i мозку, а також периферичних тканин i важливих орган1в.
Випускаеться препарат Цефавора у виглящ кра-пель, призначених для внутр1шнього прийому. Препарат мае приемний смак, тому його можна приймати без розведення. Д1тям в1ком 6—12 рок1в у середньому призначають 12 крапель до 4 раз1в на день.
Мета роботи: оцшити ефективн1сть комбшовано-го препарату Цефавора в терапи хрошчного головного болю напруження у дггей.
MaTepiaAM та методи
П1д спостереженням перебувало 30 д1тей в1ком в1д 10 до 15 рок1в, у яких на п1дстав1 загальноклш1ч-ного, невролог1чного та додаткового лабораторно-шструментального обстеження було д1агностовано хрон1чний головний б1ль напруження (основна гру-па). Суб'ективну оц1нку 1нтенсивност1 головного болю проводили за в1зуальною аналоговою шкалою (ВАШ) [4]. Групу контролю становили 20 однол1т-к1в, якг не пред'являли скарг на головний б1ль. Д1-тям основно! групи в комплекс! л1кування головного болю напруження призначався препарат Цефавора в доз1 12 крапель 4 рази на добу протягом 3 мюящв.
Для визначення особливостей функц1онування вегетативно! нервово! системи вс1м д1тям був проведений холтер1вський мон1торинг серцево! д1яльност1. Виявлен1 при кард1о1нтервалограф1чному дослщжен-m динам1чн1 ряди кард1о1нтервал1в були опрацьоваш за допомогою математичного анал1зу вар1абельност1 серцевого ритму (ВСР). Оц1нку ВСР проводили в режимах часового та спектрального анал1з1в вщповщ-но до мгжнародних стандарт1в вим1рювання, ф1зю-лопчно! штерпретаци та кл1н1чного використання, розроблених робочою групою бвропейського кард1-олог1чного товариства та П1вн1чноамериканського товариства кардюстимуляци та електроф1з1ологГ! [9]. При часовому анал1з1 ВСР використовували показники mRR — середн1й RR-штервал, SDNN — стан-дартне (середньоквадратичне) вгдхилення Гнтервалу RR, RMSSD — показник активносп парасимпатич-них вплив1в, HRVTi (триангулярний Гндекс), показник моди (Мо) i ампл1туди моди (АМо), показник переважного шляху (нейрогенного або гуморального) центрального стимулювання (АМо/Мо), Гндекс напруження Баевського (SI), що характеризуе стан адаптацшно-пристосувальних можливостей орга-н1зму та ступ1нь централ1зацГ! управл1ння серцевим ритмом. Також визначали вегетативний показник ритму (VPR), що дозволяе судити про стан автономного контуру регуляцГ!, Гндекс вегетативно! р1вно-ваги (IVR), який характеризуе баланс симпатичних i парасимпатичних вплив1в на серце, i показник адекватност1 процес1в регуляцГ! (PAPR), що вгдобра-жае вщношення мгж активн1стю симпатичного вщщ-лу вегетативно! нервово! системи i провгдним р1внем функц1онування синусового вузла.
Отримаш результати оброблен1 методом вар1а-цшно! статистики з використанням пакета анал1зу програми Stаtisticа for Windows 6.0. Для оцшки в1д-
32
Здоровье ребенка, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168
№ 4 (72) • 2016
мГнностей показникГв у групах, якГ порГвнюються, використовувався ^критерШ Стьюдента. Вщмшнос-тГ вважали вГрогщними при р < 0,05.
Результати та обговорення
ВсГ хворГ, що перебували пГд спостереженням, скаржилися на постГйний стискаючий головний бшь, який турбував частГше за 15 дшв на мГсяць до 5—6 дшв на тиждень. У бшьшосп дГтей (22 хворГ — 73,3 %) бГль локалГзувався в дшянщ чола, скронь з ГррадГацГею в потиличну дГлянку Г задню поверхню ши!, 8 (26,7 %) пащенпв описували бГль як вГдчуття стиснення голо-ви обручем. У 19 (63,3 %) дГтей бГль зазвичай був дво-бГчним Г дифузним, шшГ 9 (30,0 %) хворих вГдзначали змГну локалГзацГ! найбшьшо! штенсивносп головного болю протягом дня. Стшкий однобГчний головний бГль за типом гемГкранГ! турбував 2 (6,7 %) дГтей. Як правило, дГти скаржилися на появу головного бшю в другш половинГ дня, пГсля фГзичного та розумового перенапруження, при змт погоди. При цьому головний бГль не посилювався при звичайному щоденно-му фГзичному навантаженнГ. За ВАШ, штенсивнють головного бГлю 8 (26,7 %) хворих оцГнювали у 7 балГв, 11 (36,7 %) дГтей — 6 балГв, 6 (20,0 %) дГтей — 5 балГв, 5 (16,7 %) дГтей — у 4 бали.
ОкрГм головного болю, дГти скаржилися на пщви-щену дратГвливГсть, постГйне вщчуття втоми та стом-люванГсть. У 23 (76,7 %) хворих основно! групи спостерГгалося порушення сну у виглядГ труднощГв засинання, поверхневого сну з частими пробуджен-нями, вГдсутностГ вГдчуття бадьоростГ пГсля нГчного сну Г денно! сонливость Також у 6 (20,0 %) хворих вГд-значалися скарги на кардГалгГ!, вщчуття перебош у дГ-лянцГ серця; 9 (30,0 %) пащенпв скаржилися на аб-домшальний бГль, не пов'язаний Гз уживанням ж.
ДодатковГ лабораторно-ГнструментальнГ дослщжен-ня встановили функцГональний характер цих скарг.
Проведений холтерГвський монГторинг серцево! дГяльностГ до початку лГкування виявив, що у дГтей Гз хронГчним головним болем напруження вГдбува-лося зниження парасимпатичних впливГв на фонГ пГдвищення активностГ симпатично! ланки вегетативно! нервово! системи переважно в денний час (табл. 1). Виявлеш змГни призводили до напружен-ня регуляторних механГзмГв серцевого ритму та по-силення функцГ! концентрацГ! ритму На це вказува-ло вГрогщне пщвищення показникГв Мо, АМо, Б1, VPR, IVR Г РЛРЯ у денний час, збГльшення ЧСС, зниження показникГв mRR Г SDNN протягом доби порГвняно з аналогГчними показниками у здорових дГтей (р < 0,05). Даш змГни вегетативно! регуляци вГдбувалися на фонГ активацГ! нейрогенного шляху центрального стимулювання серцевого ритму, що пщтверджувалося пщвищенням показника АМо/Мо в 1,4 раза в денний час порГвняно з контрольною гру-пою (р < 0,05).
ПГсля закГнчення курсу лГкування комплексним препаратом Цефавора виявилося, що у бГльшостГ пацГентГв (96,7 %) вщзначено позитивну динамГку. Протягом динамГчного спостереження через 3 мюящ в основний групГ виявлено полГпшення в станГ дГтей (рис. 1).
Повне зникнення головного болю вГдзначали 9 (30,0 %) дГтей. У 18 (60,0 %) пацГентГв спостерпало-ся зменшення ГнтенсивностГ головного болю, оцГнка якого за ВАШ не перевищувала 2—3 бали, що не по-требувало додаткового призначення знеболювально-го препарату.
У 2 (6,7 %) дГтей головний бГль мав короткочас-ний епГзодичний характер Г минав пГсля вГдпочинку.
Таблиця 1. Часов! показники вар1абельност1 серцевого ритму у дтей ¡з хрон1чним головним болем
напруження до л'!кування (М ± т)
Показник Хворi на хронiчний головний бiль напруження, п = 30 Контрольна група, п = 20
День Жч День Жч
ЧСС, уд/хв 100,1 ± 2,2* 79,2 ± 2,7* 90,2 ± 1,6 69,3 ± 1,1
тРР, мс 579,3 ± 10,7* 869,0 ± 30,6 669,1 ± 13,5 856,9 ± 14,5
SDNN,мс 64,2 ± 4,7* 74,3 ± 3,3 76,1 ± 3,0 88,0 ± 3,8
ум.од. 11,1 ± 0,5 10,8 ± 0,6 11,3 ± 0,3 10,2 ± 0,4
RMSSD, мс 35,3 ± 3,5 69,9 ± 6,8 40,6 ± 3,1 69,4 ± 5,5
RMSSD, % 11,0 ± 2,6 38,6 ± 4,2 15,1 ± 1,9 33,5 ± 2,8
HRVTI, ум.од. 25,2 ± 1,4 38,8 ± 2,4 28,4 ± 1,3 38,1 ± 1,7
Mo, мс 538,9 ± 10,9* 863,3 ± 21,2 611,3 ± 16,8 880,6 ± 19,2
AMo, % 25,9 ± 1,5* 16,9 ± 1,0 20,5 ± 0,8 16,5 ± 0,8
АМо/Мо, ум.од. 49,7 ± 2,8 20,0 ± 1,6 34,4 ± 1,8 19,1 ± 1,1
SI, ум.од. 65,7 ± 6,9* 19,9 ± 2,8 36,3 ± 3,0 15,6 ± 1,5
ум.од. 65,8 ± 7,4* 27,4 ± 2,3 45,9 ± 4,2 26,7 ± 2,3
VPR, ум.од. 5,4 ± 0,4* 2,2 ± 0,3 3,6 ± 0,2 1,8 ± 0,1
PAPR, ум.од. 50,6 ± 3,3* 20,9 ± 2,3 34,4 ± 1,8 18,9 ± 1,1
Циркадний шдекс, ум.од. 1,29 ± 0,01 1,31 ± 0,02
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з аналопчиими показниками контрольно/ групи.
6,7 %
3,3 %
_ Повнiстю вiдсутнiй ® головний бiль
Виражене зменшення ] iнтенсивностi головного болю
Помiрне зменшення | штенсивносп головного болю
_ Залишився ' головний бiль
Рисунок 1. Кл1н1чна ефективнсть препарату Цефавора в терапи головного болю напруження у дтей
По заюнченш курсу лжування штенсивний головний бшь зберiгався лише у 1 (3,3 %) хворого, який не дотримувався рекомендованого режиму застосу-вання препарату. В уах дiтей, у яких спостерiгалася позитивна клтчна динамiка, було вщзначено полш-шення загального стану, нормалiзацiю сну, знижен-ня вираженостi астени, розумово! та фiзичноI стом-люваностi та вщсутшсть iнших скарг, що вказували на наявнiсть вегетативних розладiв.
Аналiз холтерiвського монiторингу серцево! дь яльносп, проведений по закiнченнi курсу лжування, результати якого наведено в табл. 2, показав, що за-стосування препарату Цефавора сприяло зменшен-ню напруженостi у функцiонуваннi симпатично! ланки вегетативно! нервово! системи, про що свщ-чило вiрогiдне зменшення показниюв АМо та ЧСС протягом доби, яю не мали статистично! рiзницi вщ аналогiчних значень контрольно! групи (р > 0,05).
Тримiсячний курс лжування препаратом Цефавора сприяв нормалiзацГl показникiв Мо, Б1, SDNN,
VPR, IVR i РАРЯ, що пщтверджувало збшьшення впливу парасимпатично! нервово! системи на сер-цевий ритм. Вщсутшсть статистичних вiдмiнностей часових показникiв ВСР протягом доби вщ даних контрольно! групи по закшченш курсу терапи препаратом Цефавора свщчило про нормалiзацiю адап-тацiйних механiзмiв вегетативно! регуляци у дiтей основно! групи.
Отже, проведет дослщження свщчать про ефек-тивнють застосування комплексного гомеопатич-ного препарату Цефавора в терапи головного болю напруження у дггей. Препарат добре переносився патентами та не викликав клтчно значущих побiч-них явищ. Лише у 4 (13,3 %) пащенпв основно! групи на початку курсу лжування вщзначалося незначне посилення головного болю протягом 2—3 дшв, що, ймовiрно, було пов'язано з особливютю дГ! гомеопа-тичного препарату на початковому етат лiкування. Головний бшь зменшився самовшьно i не вимагав вiдмiни лiкувального засобу. Препарат Цефавора зручний у застосуваннi, мае приемш органолептичнi властивостi та може використовуватися в амбулатор-них умовах.
Висновки
1. Головний бшь напруження — одна з найбшьш частих форм первинного головного болю, що зустрь чаеться у дггей, супроводжуеться порушенням адап-тацГ!, зниженням парасимпатичних впливiв на фош пщвищення активностi симпатично! ланки вегетативно! нервово! системи переважно в денний час. Змши вегетативно! регуляцГ! супроводжуються акти-вацiею нейрогенного шляху центрального стимулю-вання серцевого ритму.
2. Проведенi дослщження свщчать про ефектив-нiсть застосування комплексного гомеопатичного
Таблиця 2. Часов'! показники вар'абельност серцевого ритму у дтей ¡з хрон'мним головним болем
напруження по закiнченнi курсу лкування (М ± т)
Показник Хворi на хронiчний головний бть напруження, п = 30 Контрольна група,п = 20
День Нiч День Нiч
ЧСС, уд/хв 94,1 ± 2,4 71,2 ± 2,3 90,2 ± 1,6 69,3 ± 1,1
тРР, мс 649,3 ± 11,5 859,7 ± 16,3 669,1 ± 13,5 856,9 ± 14,5
SDNN,мс 69,2 ± 4,8 84,2 ± 3,3 76,1 ± 3,0 88,0 ± 3,8
СУ, ум.од. 11,2 ± 0,4 11,2 ± 0,6 11,3 ± 0,3 10,2 ± 0,4
RMSSD, мс 37,3 ± 3,2 71,2 ± 5,1 40,6 ± 3,1 69,4 ± 5,5
RMSSD, % 14,0 ± 1,7 35,6 ± 4,5 15,1 ± 1,9 33,5 ± 2,8
HRVTI, ум.од. 26,5 ± 1,6 37,9 ± 1,4 28,4 ± 1,3 38,1 ± 1,7
Мо, мс 599,7 ± 12,7 878,3 ± 20,2 611,3 ± 16,8 880,6 ± 19,2
АМо, % 22,9 ± 1,2 16,8 ± 1,0 20,5 ± 0,8 16,5 ± 0,8
АМо/Мо, ум.од. 37,2 ± 2,2 20,2 ± 1,4 34,4 ± 1,8 19,1 ± 1,1
SI, ум.од. 40,4 ± 5,8 17,6 ± 1,8 36,3 ± 3,0 15,6 ± 1,5
ум.од. 49,9 ± 6,2 27,8 ± 2,4 45,9 ± 4,2 26,7 ± 2,3
VPR, ум.од. 3,9 ± 0,3 1,9 ± 0,2 3,6 ± 0,2 1,8 ± 0,1
PAPR, ум.од. 37,9 ± 2,6 20,2 ± 2,2 34,4 ± 1,8 18,9 ± 1,1
Циркадний ¡ндекс, ум.од. 1,30 ± 0,01 1,31 ± 0,02
34 Здоровье ребенка, р-^Ы 2224-0551, е-^БЫ 2307-1168 № 4 (72) • 2016
Кл№чна neAiorpifl / Clinical Pediatrics
препарату Цефавора в терат! головного болю на-пруження у дiтей. Препарат добре переносився патентами та не викликав клiнiчно значущих побiчних явищ.
3. Терашя препаратом Цефавора сприяе норма-лiзащi активностi вегетативно! нервово! системи, що пiдтверджуеться зменшенням впливiв симпатично! нервово! системи на серцевий ритм i нормалiзацiею адаптацiйних механiзмiв вегетативно! регуляц!! у дi-тей основно! групи.
Список лiтepатypи
1. Бурчинский С.Г. Фармакопрофилактика когнитивных расстройств: возможности препаратов гинкго / С.Г. Бурчинский // Мгжнародний неврологгчний журнал. — 2014. — № 5. — С. 117-122.
2. Бурчинский С.Г. Препараты гинкго в современной стратегии нейропротекции: возможности и перспективы/ С.Г. Бурчинский // Новости медицины и фармации. — 2011. — № 360. — С. 5-10.
3. Вейн А.М. Тендерная проблема в неврологии / А.М. Вейн, А.Б. Данилов // Журнал неврологии и психиатрии. — 2003. — № 10. — С. 5-15.
4. Вейн A.M. Головная боль (Классификация, клиника, диагностика, лечение) / A.M. Вейн, О.А. Колосова, Н.А. Яковлев, Т.К. Коримов. — М., 1994.
5. Возможности коррекции головной боли у детей с использованием гомеопатического препарата Цефавора // Здоров'я Украти. — Тематичний номер. — Грудень, 2013. — http://health-ua.com/article/11250.html
6. Горюнова А.В. Патогенетические механизмы головной боли напряжения у детей. Терапевтическая стратегия и принципы профилактики/А.В. Горюнова//Лечащий врач. — 2012. — № 1. — С. 6-12.
7. Заваденко Н.Н. Головные боли напряжения у детей и подростков / Заваденко Н.Н., Нестеровский Ю.Е., Шипило-ва Е.М. // РМЖ. — 2015. — № 22. — C. 1348-1352.
8. Пак Л.А.. Патогенетические механизмы первичной головной боли у детей / Л.А. Пак, И.Е. Смирнов, В.М. Студеникин [и др.] // Вопросы современной педиатрии. — 2006. — № 2. — С. 31-37.
9. Рабочая группа Европейского кардиологического общества и Северо-Американского общества стимуляции и электрофизиологии. Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измере-
ния, физиологической интерпретации и клинического использования //Вестн. аритмологии. — 1999. — № 11. — С. 53-78.
10. Результаты многоцентрового исследования побочных эффектов комбинированного препарата Цефавора® // Международный неврологический журнал. — 2011. — № 4(42). — http:// www.mif-ua.com/archive/article/18394.
11. Садыкова Г.К. Функциональное состояние вегетативной нервной системы у детей младшего школьного возраста с головными болями/Г.К. Садыкова, Е.С. Ряхова, Д.К. Ганиева//Молодой ученый. — 2015. — № 7. — С. 313-316.
12. Стайнер Т. Дж. Европейские принципы ведения пациентов с наиболее распространенными формами головной боли в общей практике: Практическое руководство для врачей / Т. Дж. Стайнер, К. Пемелера, Р. Йенсен [и др.] / Пер. с англ. Ю.Э. Азимовой, В.В. Осиповой. — М.: ООО «ОГГИРП», 2010. — 56 с.
13. Табеева Г.Р. Ведение пациентов с головной болью напряжения в повседневной практике / Г.Р. Табеева // Лечащий врач. — 2015. — № 3. — С. 86-90.
14. Юдельсон Я.Б. Особенности головной боли напряжения в детском и подростковом возрасте / Юдельсон Я.Б., Ра-чин А.П. // Неврологический вестник. — 2002. — Т. XXXIV, вып. 3-4. — С. 24-30.
15. For the support of blood flow — CefavoraResults of a multicentre drug monitoring. Jürgen Hartmann Verlag GmbH, D-91093 HeЯdorf-Klebheim. Editorial staff: A. Bauer, B. Blunck. Enclosure to DBI — Der Bayerische Internist 4/08, August/September 2008.
16. Genizi J. The cross-ethnic variations in the prevalence of headache and other somatic complaints among adolescents in Northern Israel/ J. Genizi, I. Srugo, C.N. Kerem // J. Headache Pain. — 2013. — Vol. 14. — P. 21.
17. Kaschel B. Ginkgo biloba: specificity of neuropsychological improvement — a selective review in search of differential effects /
B. Kaschel//Hum. Psychopharmacol. — 2009. — Vol. 24. — P. 343370.
18. Pascual J. Experience in the diagnosis of headaches that start in elderly people / J. Pascual, J. Berciano // J. Neurol. Neurosurg. Pshychiatry. — 1994. — Vol. 57. — P. 1255-1257.
19. Sastre J. Ginkgo biloba extract EGb 761 protects against mitochondrial aging in the rat brain and in the liver/ J. Sastre, A. Lloret,
C. Borras [et al.] // Cell. Mol. Biol. — 2002. — Vol. 48. — P. 685692.
20. Wang S. Chronic daily headache in Chinese elderly: prevalence, risk factors, and biannual followwup / S. Wang, J. Fuh, S. Lu [et al.]//Neurology. — 2000. — Vol. 54. — P. 314-319.
Отримано 01.05.16 ■
Аеженко Г.А., Пашкова Е.Е.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ ГОЛОВНОЙ БОЛИ У ДЕТЕЙ
Резюме. Исследована терапевтическая эффективность комплексного гомеопатического препарата Цефавора, в состав которого входят спиртовые экстракты гинкго би-лоба (Ginkgo biloba), боярышника (Crataegus) и белой омелы (Viscum album), в лечении хронической головной боли напряжения у детей. Показано, что наряду с купированием
головной боли применение гомеопатического препарата способствовало нормализации адаптационных механизмов вегетативной регуляции у детей, что свидетельствовало о его высокой терапевтической эффективности.
Ключевые слова: хроническая головная боль напряжения, Цефавора, дети.
Lezhenko H.O., Pashkova O.Ye.
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
THERAPEUTIC STRATEGY FOR CHRONIC HEADACHE IN CHILDREN
Summary. The therapeutic efficacy of a combined homeopathic preparation Cefavora, which consists of alcoholic extracts of Ginkgo biloba, hawthorn (Crataegus) and white mistletoe (Viscum album), has been studied in the treatment of chronic tension-type headache in children. It has been
shown that alongside with elimination of headache manifestations, the use of homeopathic medicine has contributed to the normalization of adaptive mechanisms of autonomic regulation in children indicating its high therapeutic efficacy.
Key words: chronic tension headache, Cefavora, children.
