CC BY
33
ÏEJ
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
на тш зростання площi даних кпiтин. Це дозволяе при-пустити, що зниження щiльностi розташування ендо-телiоцитiв у даний термш спостереження е наслiдком !х набряку, що в подальшому дiстало пщтвердження при аналiзi електронограм. Наприкiнцi одногодинно! реперфузи вмiст РНК зрiс в ендотелюцитах усiх досль джених структур, за винятком ВМГ.
На 12-ту добу спостереження в судинах ушх до-слiджених структур щiльнiсть розташування ендоте-лiоцитiв зросла при незмшнш порiвняно з контролем площi. Це узгоджуеться з даними лiтератури стосовно зростання експреси факторiв росту судинно! стiнки i пролiферацií клiтин у вщповщь на iшемiю-реперфузiю. Виняток становили судини ПОД, в яких щтьнють розташування ендотелiоцитiв на 12-ту добу залишалася зниженою.
У щурiв без ЦД на 12-ту добу вмют РНК в ендотелюцитах судин ушх дослщжених структур залишався шдвищеним, що свiдчить про незавершенiсть !х реакци на iшемiю-реперфузiю мозку в даний термш спостере-ження.
Тримюячний ЦД знижував щтьшсть розташування ендотелюципв у судинах уах дослiджених структур на тлi зростання !х площi. У щурiв дано! експе-риментально! групи вмiст РНК був пдвищеним в ендотелiоцитах судин ушх структур, а 20-хвилинна iшемiя з одногодинною реперфузiею не вплинула на жоден iз дослiджених показникiв у вах структурах, за винятком ВМГ, де за цих умов виявлено зниження щшьносп розташування клггин та вмюту РНК. Можна думати, що виснаження функцюнальних можливостей ендотелш основною патологiею уне-можливлюе його реакцш на iшемiю-реперфузiю, або ж зумовлюе змiну динамiки реагування даних показ-никiв. Характерно, що на 12-ту добу в ендотелп судин усiх структур зростае вмют РНК при незмшних iнших характеристиках клгган.
Отже, проведенi дослiдження свщчать, що в контрольних щурiв каротидна iшемiя-реперфузiя спричиняе як раннi, так i вiдстроченi змiни функцю-нального та морфологiчного стану ендотелiю судин промiжного мозку. Зниження щiльностi розташування ендотелюципв у ранньому iшемiчно-реперфузiй-ному перiодi носить вiдносний характер, зумовлений набряком клгган, у той час як на 12-ту добу спостереження мае мюце зростання абсолютно! щтьносп, ймовiрно, пов'язано! з активащею пролiферативних процесiв. Збiльшення в ендотелюцитах вмюту РНК мае мюце в уш термiни спостереження. У тварин iз ЦД рання реакщя морфофункцiонального стану ен-дотелiоцитiв на шемш-реперфузш вiдсутня, за винятком судин ВМГ, а шзня обмежуеться лише зрос-танням вмiсту в клиинах РНК.
Висновок. Цукровий дiабет усувае реакцiю ендо-телiоцитiв судин промiжного мозку щурiв на двобiчну каротидну iшемiю-реперфузiю, притаманну контроль-ним тваринам, у ранньому iшемiчно-реперфузiйному перiодi та суттево обмежуе и на 12-ту добу спостере-ження.
УДК 616.718.42-001.15-08+616.391:546.23
Васюк В.Л., Ковальчук П.£., Тулюлюк С.В. Кафедра травматологи, ортопедн та нейрохiрургiï Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
ОСОБЛИВОСП ЛкУВАННЯ ПЕРЕЛОМiВ ШИЙКИ СТЕГНОВОТ КiСТКИ У ПАЦieНТiВ В УМОВАХ СЕЛЕНОДЕФiЦИТНОГО PEriOHy
Серед безлiчi мiнералiв селен посщае особливе мюце як найбтьш суперечливий мщроелемент. BiH мае дуже вузький диапазон мiж есенцiальною дозою i токсичною. Незамшнють елементу було встановлено лише 1957 року.
У 1973 р. було вщкрито глутатюнпероксидазу — специфiчний селенопроте!н, i лише через тридцять роив — iншi селенопроте!ни. Ъда прийшло розумiння ролi селену в харчуванш та здоров'!. Це можна вважа-ти справжньою селеновою револющею, яка породила безлiч гiпотез i стимулювала новi дослiдження й прак-тичне застосування його в медициш.
Фiзiологiчна добова потреба в селеш становить 70 мкг для дорослих чоловтв та 55 мкг для жшок. Пiд час вагiтностi та лактаци' потрiбен бiльш високий рь вень — до 200 мкг (табл. 1).
Таблиця 1. Рекомендаци американських учених по середньодобовому вживанню селену
КатегорГГ населення BiK Селен, мкг/д
Немовлята Biд 0 до 6 Mic. 10
Biд 6 до 12 Mic. 15
Дгги Вщ 1 до 6 pOKiB 20
Biд 7 до 10 роюв 30
Юнаки Biд 11 до 14 роюв 40
Д1вчата Biд 11 до 14 роюв 45
Чолов1ки Biд 15 до 18 роюв 50
Biд 19 i старше 70
Ж1нки Вщ 15 до 18 роюв 50
Biд 19 i старше 55
BariTHi 65, макс. до 300
Годуюч1 75, макс. до 300
Сьогодш заслуговуе на увагу припущення стосовно того, що дефщит селену е одним iз чинниюв розвитку та прогресування тиреопатiй. Практично вш конти-нентальнi держави, до яких належить i Укра!на, е се-ленодефiцитними. Особливо мало Sе в Грунтах i рос-линах Вшницько!, Волинсько!, Кшвсько!, Лугансько!, Одесько!, Полтавсько!, Терноптьсько!, Хмельницько!, Чершвецько!, Харывсько!, Черншвсько!, Сумсько! областей i в Криму.
Щитоподiбна залоза (ЩЗ) мае особливо високу потребу в селеш й належить до оргашв iз найвищим рiв-
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
91
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
нем цього елементу на 1 г тканини. Селен, як i йод, е необхщним для нормально! тирео1дно1 функци, тирео-1дного гомеостазу.
Встановлено, що Bci три дейодинази, що конверту-ють Т4 у Т3, вмiщують селеноцистеш. Це демонструе, наскiльки продукцiя активного тирео'щного гормону залежить вiд селен-статусу. Селеновмiснi йодтирок-синдейодинази (Ds) присутнi в бтьшосп тканин i за-безпечують мехашзм регулящ'1' активацГ! тирео!дних гормонiв. Гормони ЩЗ стимулюють як формування ыстково! тканини, так i 11 резорбцш.
Проблема загоення переломiв кусток е одшею з акту-альних в травматологи. Одним з пiдходiв до if виршення е вивчення факторiв, що впливають на остеогенез.
Мета дослщження — оприлюднити результати ана-лiзу оперативного лiкування переломiв шийки стегно-во1 кiстки в пащенпв за умов проживання в селеноди-фiцитному регiонi.
Матер1ал та методи дослвдження. В основу даного дослщження покладено аналiз результатiв хiрургiчного лкування 28 пацiентiв, якi з 2011 по 2012 рш знаходи-лися на лшувант в травматологiчному вщдшент для дорослих ЛШМД м. Чершвщ, де 1м був проведений ос-теосинтез шийки стегново'1 истки. 28 (100 %) пащенпв iз верифшованим в анамнезi гiпотиреозом та ймовiр-ним вторинним остеопорозом.
З метою дiагностики вторинного остеопорозу вшм пацiентам була проведена рентгешвська денситометрiя (DEXA). На пiдставi даних денситометру у 27 (96,4 %) хворих мшеральна щтьшсть пстково'1 тканини в ший-цi стегново'1 истки й поперекових хребцях (L1-L4) вщ-повщала остеопорозу, а в 1 (3,6 %) — остеопеш1. Нормальна ткова кiсткова маса (Т-критерш) в одиницях стандартних вiдхилень (SD) у пащентав з остеопорозом була < —2,5 SD, в пащентав з остеопешею — у межах вщ -1 до -2,5 SD.
Вщповщно до класифшащ'1' Garden переломiв I типу вiдзначено 3 (10,7 %), II типу — 2 (7,1 %), III типу — 16 (57,1 %), IV типу — 7 (24,9 %). Таким чином, бтьшють (82 %) становили пащенти з переломами III i IV тишв, що супроводжуються розладами кровообуу в головцi стегново'1 истки i е прогностично несприятливими.
Остеосинтез виконувався фiксаторами: трьома канюльованими спонгюзними гвинтами дiаметром 6,5 мм — у 16 (57,1 %) пащенпв, динамiчним стегно-вим гвинтом (DHS) — у 5 (17,8 %) пащенпв, трьома неканюльованими спонгiозними гвинтами дiаметром 6,5 мм — у 2 (7,1 %) пащентав, трилопатевим цвяхом з дiафiзарною накладкою — 4 (14,2 %) пащентав та без дiафiзарноf накладки — 1 (3,5 %) пащент.
У трупах обстежених хворих 3 (10,7 %) ошб були проопероваш в термш до 24 годин пiсля отримання травми, 13 (46,4 %) ошб проопероваш на 2-гу — 5-ту добу, 11 (39,2 %) пащентам операцiя проведена на 6—12-ту добу i 1 (3,5 %) хворому операщя виконана в термш понад 12 даб. Мiнiмальний час вiд моменту отримання травми до операци становив 21 годину, мак-симальний — 16 даб, середнш лiжко-день до операщ1 становив 5,86 ± 1,63 дня.
Результати дослдження та ¡х обговорення. Результати остеосинтезу в термши вiд 1 до 1,5 року нами ви-вчеш у 28 (100 %) пащентав. Зрощення перелому без ускладнень вiдмiчено в 16 (57,1 %) оперованих хворих. У 12 прооперованих остеосинтез був проведений трьома спонгюзними канюльованими гвинтами — 75 % вщ числа пащенпв, у яких застосовувався даний фшсатор; при використанш DHS переломи зрослися в 2 ошб (40 %), при використанш великих спонгюзних гвинтiв консолщащя наступила у 2 (100 %) пащентав. У пащ-ентiв, яким остеосинтез був зроблений трилопатевим цвяхом iз дiафизарною накладкою й без не!, зрощення не спостеруалося. Середш строки зрощення в пащен-пв вiком до 50 рокiв були 24,6 ± 1,8 тижня, 51—60 ро-кiв — 25,3 ± 1,8 тижня, 60—77 рокiв — 25,1 ± 2,5 тижня. Ускладнення виявлено в 12 хворих (42,9 %). Незрощен-ня з остеолiзом головки вiдзначенi в 4 (25 %) пащентав, з них в 1 остеосинтез був виконаний канюльованими гвинтами, у 2 — трилопатевим цвяхом iз дiафiзарною накладкою, в 1 — трилопатевим цвяхом. Асептичш не-крози з розвитком тяжкого посттравматичного артрозу спостеруалися в 4 (14,2 %) пащенпв, з них у 3 пащен-пв остеосинтез був виконаний DHS, а в 1 (67,5 %) — канюльованими гвинтами.
Висновок. Основною причиною переломiв шийки стегново! истки в пашенпв за умов проживання в се-ленодефiцитному регюш е вторинний остеопороз. Без адекватно! медикаментозно! терапи остеопороз може попршити результати хiрургiчного лiкування та спо-вiльнювати термiни консолiдацil'.
УДК616-08+616.441-008.64+546.15+616-056.52+615.272
Вацеба Т.С., Скрипник Н.В. Кафедра ендокринолог!
ДВНЗ «1вано-Франювський нацюнальний медичний унверситет»
КОРЕЩЯ ШСУЛШОРЕЗИСТЕНТНОСП У ХВОРИХ НА ПЕРВИННИЙ ППОТИРЕОЗ В УМОВАХ ЙОДНОТ НЕДОСТАТНОСТi
Захiдний регiон Укра!ни, що представлений рiзни-ми клiмато-географiчними зонами (гори, передпр'я, рiвнини), вважаеться найбтьшим ендемiчним реп-оном щодо зоба, з поширеною патологiею серед ушх верств населення. Лiквiдацiя спричинених дефщитом йоду захворювань означае вирiшення одше! з глобаль-них проблем здоров'я людей. Ппотиреоз асоцiюеться з тдвищенням серцево-судинно! захворюваностi й смертностi, дислimдемiею, ожирiнням, артерiальною гiпертензiею, дисбалансом адипоцитоишв та проза-пальних цитокiнiв, iмунологiчними порушеннями. До-слiдженнями останнiх роив встановлено вплив гормо-нiв щитоподiбноl залози (ЩЗ) на дiю шсулшу. Iснуючi данi свiдчать, що рiвень тиреотропного гормону (ТТГ) й чутливють тканин до iнсулiну мають важливi впливи на рiвень лiпiдiв кровь Головним чинником у лшуванш гшотиреозу, безумовно, е замiсна гормональна тератя
92
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
