CC BY
152
Практична медицина
ВОЛК с;у<тдш>1.
_| позвоночник
УДК 616-089+616.71-001,5+616.718.4
ПРОБЛЕМИ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ХВОРИХ Л1ТНЬОГО В1КУ З ПЕРЕЛОМАМИ ПРОКСИМАЛЬНО! ЧАСТИНИ СТЕГНОВО! К1СТКИ
СУЛИМА В.С.
1вано-Франк'вський нацональний медичний ун'верситет
Кщькють перелом1в кюток, зумовлених порушенням структури кютково! тканини, у людей р1зних вжових груп протягом останшх десятилиъ невпинно зростае. На чщь-ному мющ серед захворювань опорно-рухового апарату, що можуть спричиняти переломи, сто!ть остеопороз.
Свггова тенденц1я до зб1льшення кщькосл населения л1тнього в1ку вказуе на те, що сощально-економ1чш наслщки остеопорозу будуть зростати. Згщно з даними ВООЗ (за вагомютю проблеми), остеопороз займае чет-верте мюце серед нешфекцшних захворювань тсля хвороб серцево-судинно! системи, онколопчно! патологи та цукрового д1абету. За статистикою, захворювання ура-жае кожну третю жшку й кожного дванадцятого чоловша вжом понад 50 роыв.
Ця проблема не залишае осторонь 1 населення Украши, якому притаманна тенденц1я до старшня. За даними Мшь стерства статистики Укра'ши, на 1 шчня 2004 року кщькють людей вжом понад 50 роыв становила 32,8 % (15,6 млн), понад 60 роыв — 21,0 % (9,9 млн), з яких 6,4 млн (13,5 %) становили жшки. Омдесятир1чного вжу досягли 4,7 млн жител1в (9,8 %), з яких 3,2 млн — жшки, тобто 6,8 % вщ загально! кщькосп населення [17]. За результатами демо-граф1чних показниыв поширеносп системного остеопорозу в населення Укра!ни науковцями пщраховано ймов1р-ну кщькють жшочого населення, в якого денситометричш показники мщносп кютково! тканини становлять < 2,5 SD. Загальна передбачувана кщькють жшок Украши, яы хво-ртть на остеопороз, дор1внюе 3005 тис., або 11,8 % вщ усього жшочого населення. Суттеве вщсоткове збщьшен-ня кщькосп жшок з остеопорозом спостер1гаеться у в1ко-вш груш 50—59 роыв — 387,0 тис. Надал1 показники зро-стають, 1 кщькють жшок вжом 60—69 роыв сягае 754,2 тис., 70—79 роыв — 1235 тис. Наведет дат свщчать про значну поширенють остеопорозу.
Отже, ця патолог1я в нашш держав1 набувае характеру епщеми, запоб1гти якш можливо за умови ство-
рення загальнодержавно1 програми д1агностики, про-фщактики 1 лшування цього захворювання та його гр1з-них ускладнень.
Найтяжчим ускладненням остеопорозу е переломи кютки. Найб1льш поширеними серед них е переломи проксимального вщдщу стегново! кустки, дистального вщ-д1лу кюток передпл1ччя, проксимального вщдщу плечо-во! кустки, ребер, компресшш переломи т1л хребщв, хоча можуть зустр1чатися 1 переломи будь-яко! локал1заци. Частота перелом1в проксимального вщдщу стегново! кютки у структур! травм становить 5—9 %, в ошб л1тнього вжу сягае 25—27 % вщ перелом1в шшо! локал1заци [34]. Переломи проксимального вщдщу стегново! кютки належать до най-тяжчих та у 20—25 % призводять до летальноста.
Бщьшють остеопоротичних перелом1в виникають у результат! падшня. У 90 % випадшв переломи стегново! кютки у людей л!гнього вжу вщбуваються в результат! падшня при «машфестному» остеопороз!. Для прикладу: статистично вщомо, що у США частота перелом1в проксимально! частини стегново! кютки становить 3 переломи за хвилину [35]. Ймов1рнють падшня зростае з вшом. У жшок вона вище, н!ж у чоловтв. Так, приблизно одна з п'ятьох жшок вшом в!д 45 до 49 рошв падае щороку. Ймо-в1рнють падшня жшок в1ком понад 65 рошв наполовину вища, н!ж чолов1шв. У людей в1ком понад 85 рошв частота падшь зростае удв1ч1. Майже три чверт вс1х перелом1в трапляються вдома внаслщок незначно! травми або спонтанно пщ час сщання, повертання або вставання з крюла чи лгжка. Незначна частина перелом1в пов'язана з пато-лопчними процесами: шстковими кистами, метастатич-ним ураженням шстково! тканини злояшсними пухлина-ми тощо.
За останне десятир1ччя шльшсть остеопоротичних пе-релом1в зросла удв1ч1 Так, у 1990 рощ число перелом1в шийки стегново! кютки (ШСК) серед жител1в нашо! пла-нети становило 1,7 млн, а в наш час — 2,5 млн. За прогно-
стичними ощнками спещалюлв, до 2050 року ця цифра може досягти 6 млн [34]. Результати европейських досль джень iдентичнi американським. Вони вказують на те, що прямi витрати на лiкування наслщыв остеопорозу пере-вищать 132 млн евро на рш.
Згщно з гендерними дослiдженнями, частота пере-ломiв стегново! кустки в осiб обох статей експоненцш-но зб1льшуеться в мiру старiння. Остеопороз найбiльше уражае жшок у постменопаузальному перiодi. За даними ВООЗ, кшькють лiжко-днiв на рш для жiнок у постменопаузальному перiодi з остеопоротичними переломами проксимального вщдшу стегново! кiстки перевищуе цей показник для таких захворювань, як рак молочно! зало-зи, гострий iнфаркт мiокарда, хронiчнi захворювання ле-гень, цукровий дiабет та ш. Для пор1вняння: ризик ви-никнення iнших поширених захворювань у жшок вшом 50 рокiв становить: рак молочно'! залози — 9 %, серцево-судинна патолог1я — 40 % [36]. Протягом життя у чотирьох з десяти жшок прогностично може бути один або бшьше остеопоротичних переломiв. Шдрахунки доводить, що до 33 % ошб жшочо! статi та понад 17 % чоловтв, яы дожи-вуть до вiку 90 рокiв, перенесуть перелом стегново! кютки [17]. Звичайно, не вс доживають до такого в1ку. З ураху-ванням середньо! тривалостi життя ризик перелому стегново! истки у жiнок бшо! раси становить 17 %, у чоло-вiкiв — 6 %. У цшому близько 98 % переломiв проксимального вiддiлу стегново! кютки трапляються у вiцi по-над 35 рошв, зокрема близько 80 % — у жшок [17].
Отже, переломи стегново! кютки ведуть до зниження середньо! тривалосп життя на 12—15 %. Виникнення пе-реломiв та пов'язаних iз ними ускладнень у старшо! вжо-во! групи суттево впливають на показники летальностi. До 20 % хворих пiсля такого перелому помирають протягом перших 6 мiсяцiв, близько 50 % — здатш пересуватися т1льки зi сторонньою допомогою, а третина навиъ втрачае здатнiсть до самообслуговування. У популяц!! б1лих жiнок вiком понад 50 роыв летальнiсть внаслщок ускладнень, зумовлених остеопоротичними переломами, становить 2,8 %. Цей сумний показник щентичний показнику леталь-ностi вщ злоякюних пухлин молочно! залози. Кшькюний показник можливостi виникнення перелому стегново! кютки у лiтнiх жiнок дорiвнюе об'еднаному показнику ри-зику раку молочно! залози, раку матки та раку яечниыв.
Ще у 1928 рощ М.М. Волкович [2] запропонував вва-жати переломи проксимального вщдшу стегново! кютки патологiчними, оскшьки виникнення !х зумовлене струк-турними порушеннями кiстково!' тканини зi зниженням !! щiльностi. Ц1лий ряд науковцiв вважае щ патологiчнi переломи одним iз маркерiв системного остеопорозу [19, 28, 31, 33]. Доказами цього е наявнють остеопени, зменшен-ня кортикального шару, «к1стков1 кисти» в губчастш ре-човинi д1лянки великого вертлюга [8, 16, 18, 24, 27].
Значна кшькють хворих iз переломами на фош струк-турних порушень кiстково!' тканини потребуе медично! i соцiально! допомоги, що довго тривае та дорого коштуе. Найбiльшi витрати пов'язанi зi стацiонарною медичною
допомогою. Особливо це стосуеться хворих з переломами проксимально! частини стегново! кiстки. Часто вибiр ра-цiонально! тактики лшування е досить складним завдан-ням. Це пов'язано не т1льки безпосередньо з самою травмою та крововтратою. Тяжкий стан хворих зумовлений загостренням загальних соматичних захворювань (сер-дцево-судиннi та легеневi хвороби, цукровий дiабет то-що). Науковими дослщженнями доведена наявнiсть су-путньо! патологи при переломах шийки стегново! кютки у людей лггнього вiку в 92—100 % [6, 25]. Шеребк травматично! хвороби часто ускладнюеться виникненням тром-ботичних станiв, пневмонш, пролежнiв, посттравматично! деменцГ! [29, 32]. З огляду на вiрогiднiсть виникнення серйозних ускладнень внаслщок вимушеного л1жково-го режиму надзвичайно актуальним стае питання якнай-швидшо! активiзацl! хворих.
Однак на практищ «рання активiзацiя» хворих з переломами проксимального вщдшу стегново! кютки [7, 9] зво-диться лише до очжувально! тактики з застосуванням так званого деротацшного чобiтка [22] або скелетного витягу.
За останнi десятилiття докоршно зм1нилося ставлення до лiкування хворих лггаього в1ку з переломами проксимального вщдшу стегново! кютки. Але проблема х!рурпч-ного л!кування хворих з переломами, яы виникли на фош структурних порушень к^стково! тканини, залишаеться складною щодо вирiшення. Складнощ! зумовленi анато-м1чними особливостями дшянки перелому, його характером i збереженiстю кровопостачання. В!домо, що голов-ним джерелом кровопостачання е внутршня артер!я, що огинае шийку стегново! кютки, гшки яко! розд1ляють на 2 групи: мед!альна i задньолатеральна. Зовшшня артер!я, що огинае шийку стегна, також бере участь у кровопоста-чанш суглоба. в1д не! вщходить передня група судин. щ три групи е основними ! пост1йними (рис. 1).
Рисунок 1. Кровопостачання проксимальноi частини стегново/ к'ктки (за J. Schoch): 1 — ramus nutritius intertrochantericus; 2 — ramus nutritius colli anterius; 3 — a. circumflexa femoris lateralis; 4 — ramus nutritius colli superius; 5 — ramus nutritius capitis superius; 6 — a. ligamenti capitis femoris; 7—еп 'ф'з 8—ramus nutritius capitis internus; 9 — ramus nutritius colli internus; 10 — a. femoralis; 11 — a. circumflexa femoris medialis
Рисунок2. Використанняспонг'юзнихгвинт'в для фЫсаци мед'шльних перелом'ш шийки стегново/ кстки
З боку тазу головка живиться через артерш власно! зв'язки головки стегна, що е непостшною, i з вжом 11 роль значно зменшуеться. Г1лки ще! артер!! зак!нчуються бшя початку головки у формi пехт i проникають у периферич-ний шар головки. На жаль, функцюнальна здатнють !х т-сля перелому сумшвна.
На змiну консервативному методу лшування прийшла активна хiрургiчна тактика [5, 26]. Такий п!дх!д виявив-ся значно складнiшим. Багато питань виникае щодо тер-мiнiв оперативного втручання, можливостi анестезюло-гiчного забезпечення. Пiдготовка хворого до х!рурпчно-го втручання потребуе якнайшвидших рiзнопрофiльних дiагностичних та лiкувальних заходiв.
Головною метою в л!куванш осiб лiтнього вжу е досяг-нення стабшьно! фжсац!! переломiв iз подальшою ран-ньою активiзацiею хворих. Це створюе оптимальш ме-ханiчнi та бiологiчнi умови для зрощення перелому. Т!ль-ки таким чином можна запобiгти виникненню серйозних ускладнень, що загрожують життю. Ранне оперативне лiкування (протягом перших двох даб) та дотримання всiх умов стабшзац!! дозволяють звести до мшмуму вториннi змiщення уламкiв або порушення консол!дац!!. Бiльшiсть фахiвцiв переконалися, що досягти позитивних результата дозволяе застосування сучасних фiксаторiв, що за конструктивними параметрами забезпечують стаб!льно-функцiональний остеосинтез у понад 80 % хворих з переломами проксимально! частини стегново! к!стки [1, 14].
Шсля першо! операц!! на проксимальному вщдш стегново! к!стки, виконано! в 1858 роц! Лангенбеком, було розроблено та впроваджено безлiч металоконструкцiй. Од-
нак к!льк!сть незадов!льних результатiв сягае 1—20 % при стаб!льних i 21—53 % — при нестаб!льних переломах. Пи-тання вибору оптимального фiксатора залишаються ак-туальними i до цього часу. Недарма йому прид!лили ува-гу учасники пленуму Асоцiацi! ортопедiв-травматологiв Укра!ни, що в!дбувся в Харковi у жовтш 2011 року. Йшло-ся про необхщнють розробки стандартiв лжування хворих з переломами проксимально! частини стегново! кютки.
Численними досл!дженнями доведет позитивш якост! компресуючих спонг!озних гвинта (рис. 2).
Досягти позитивних результата оперативного втручання допомагае використання сучасно! рентгеносл!дку-ючо! апаратури та ретельне дотримання вимог одномоментно! репозиц!! за рекомендованих методик [4, 13, 15]. Гвинти повинш бути вщповщно! довжини та вводитись у вигляд! р!вностороннього трикутника при перетинан-н! ШСК. Нижн!й гвинт обов'язково (особливо при остео-пороз!) сл!д проводити дотично до дуги Адамса. Р!зьбовий к!нець гвинта не повинен наближатися до субхондрально! замикально! пластинки головки стегново! к!стки менше н!ж на 6—10 мм. Другий ! трет!й шурупи проводяться прок-симальшше, паралельно першому та дозволяють запобпти виникненню дорзально! дислокац!! ! ротац!! головки. Головки гвинт!в або ошрш шайби повинн! впиратись у п!д-вертлюговий компактний шар стегново! к!стки з ретель-ним почерговим догвинчуванням для створення м!жфраг-ментарно! компрес!! (рис. 3).
Функц!ю фшсатора перелом!в вертелюгово! д!лянки виконуе Ь-под!бна пластина, хоча не вс! автори позитивно ставляться до !! використання (рис. 4). Це пов'язано з конструктивними особливостями та неможливютю досягти динам!чно! м!жфрагментарно! компрес!! протягом усього термшу консол!дац!!. Але при стабшьних переломах використання пластини залишаеться методом вибору. Методика введення фжсатора потребуе особливо! ре-тельност! в!д х!рурга. Це стосуеться випадк!в, коли пла-нуеться проводити остеосинтез перелом!в у людей л!т-ного в!ку на фон! порушення кютково! структури внасль док остеопорозу. Введення фшсатора без дотримання методики може спричинити ще б!льше руйнування дшян-ки перелому !, як насл!док, вторинне змщення ! немож-лив!сть стаб!л!зац!! фрагмента.
Рисунок 3. Трансцер-вЫальний перелом (А) шийки стегново/ кстки (В3.3 за АО), синтезований трьома компресуючими гвин-тами (Б, В)
ргапкгузк (?ед1опа1 Нскрйэ Когорв1ьку О.у 1942 РеЬ 01 Р 5.9456 Асс: 1799407
20075«? 26
АсчТлг 16:06:26
Рисунок4. Черезвертлюговий нестабльний перелом (А)
проксимально/ частини стегново/ к'ктки (А2.2 за АО), синтезований 1-под'бною пластиною (Б)
Також для остеосинтезу уламшв використовуеть-ся стрижневий апарат зовшшньо! фiксацii (рис. 5). Осо-бливють застосування апарату пов'язана з необхщшс-тю ретельного догляду за мюцями входу стрижн1в у м'яы тканини. Рухомють !х при недотриманнi правил асептики досить швидко викликае шфжування довкола стрижн1в з необхiднiстю !х видалення або перепроведення.
Надзвичайно важлив! знания функцiональних особли-востей кожного фшсатора при шийкових (внутрштосу-глобових медiальних) та при вертлюгових (позасуглобо-вих) переломах. т1льки стабiльний фжсатор, навiть не-зважаючи на зруйновану травмою та захворюванням не-стабiльну структуру кюткових фрагментiв, здатний утри-мати !х протягом усього тривалого перiоду консолщаци.
Упровадження сучасних iмплантатiв дозволило покра-щити результати лiкувания л1тн1х людей з переломами проксимального вщдшу стегново! кютки.
Зокрема, динамiчний стегновий гвинт фЖ), який на сьогодн1 став методом вибору в провщних клМках, вия-вив кращi функцiональнi якоста (рис. 6).
ф1ксуючи шийку стегново! кютки, гвинт протягом усього перюду консолiдацi! забезпечуе динамiчиу ком-прест л1н1! перелому. Це вщбуваеться завдяки особли-вост1 гвинта: в1н ковзае в трубщ екстрамедулярно! накют-
Рисунок 6. Черезвертлюговий перелом стегново)' к'>стки (А), фксований динам'чним стегновим гвинтом ^НЭ) (Б)
ково! частини фжсатора, розмщеного на зовшшнш по-верхш стегново! к1стки. 1нколи пластина може бути пщ-силена пластиною Regazzoni, яка пiдтримуе вертлюг. При використанш фiксатора DHS при медiальних переломах слщ увести в шийку стегново! кютки спонпозний анти-ротацiйний шуруп паралельно шийковому гвинту, що за-побiгае ротацi! головки при його вкручуванш (рис. 7).
Рисунок5. Консол'дований черезвертлюговий перелом стегново)' к'ктки
Рисунок7. Мед'юльний перелом стегново)'кстки, синтезований динам'мним стегновим гвинтом (DHS) та спонг'1-озним антиротацйним шурупом
Бть. Суглоби. Хребет
№ 3, 2011
92
А
1ншим методом сучасного стабшьно-функщонально-го остеосинтезу е метод застосування шийкового шурупа з штрамедулярним стрижнем. Фах1вцями запропоно-ваш проксимальний штрамедулярний стрижень для стегново! кютки (Proximal femoral nail (PFN) та гамма-цвях (Gamma nail). Перевагами цих фiксаторiв е вщносна ма-лоiнвазивнiсть i техшчна простота виконання за допомо-гою спецiального iнструментарiю. Суттевим конструк-тивним доповненням, що розширило можливостi кон-струкцiй при остеосинтезi медiальних переломiв шийки стегново! кiстки, стало доповнення фiксатора антирота-цiйним гвинтом або шплштом зi спiралеподiбним лезом (PFNA — Proximal femoral nail antirotation), що запобкае вториннш ротац!! головки стегново! кютки.
Поява вперше в травматолог!! у 1986 рощ гамма-цвя-ха призвела до револющ! в лшуванш переломiв вертлюго-во! дшянки. Розробка конструкщ! тривала близько 5 ро-ыв (рис. 8). Його перевагу в дослщженнях довели вчеш Страсбурзько! школи [38].
Особливо очевидна перевага гамма-цвяха при неста-бшьних переломах цiе!' дшянки. При переломах вертлюго-во! д1лянки з вираженими явищами остеопорозу сл!д ви-користовувати довгий гамма-цвях. Окр!м шийки вш до-зволяе фiксувати дiафiз на всьому протязь Цим довгий гамма-цвях запобкае переломам нижче р!вня фшсатора, що можливо при виражених явищах остеопорозу. 1нтра-медулярна фiксацiя гамма-цвяха дозволяе здшснювати ранне осьове навантаження, що доводить його незапе-речну перевагу перед шшими фiксаторами.
При деяких типах медiальних переломiв (Garden 4), незрощеннях шийки стегново! кустки, переломах на фон! деформуючого коксартрозу ризик виникнення усклад-нень та незадовшьних результат, отриманих за перель ченими методиками оперативного лшування, надм!рно високий. Втрачаеться доцшьнють та ращональшсть вико-нання металоостеосинтезу.
У таких випадках перевагу вщдають первинному цементному тотальному ендопротезуванню (рис. 9), що за ступе-нем травматичносп та тривалосп операци наближене до остеосинтезу динам!чним стегновим гвинтом (DHS), прок-
1
Рисунок 9. Черезвертлюговий перелом стегново)'к'ктки, коксартроз (А), остеосинтез тотальним цементним ендопротезом (Б)
симальним штрамедулярним стегновим стрижнем (Proximal femoral nail (PFN) або гамма-цвяхом (Gamma nail).
Суттева перевага методу полягае в раннш (на наступ-ний день шсля операци) актив!зац!! хворих. Водночас замша суглоба на штучний вже в ранш термши (протягом двох тижшв) дозволяе здшснювати дозоване, а за два мь сящ — i повне навантаження кшщвки.
Переломи проксимального вщдшу стегново! кютки не завжди устшно зростаються. Це також залежить в!д адек-ватностi дiагностичних та лiкувальних заходiв, вчасностi виконання х!рурпчного втручання, допущених тактичних та технiчних помилок протягом л!кувально-реабштацш-ного перiоду. Навiть шсля вдало проведеного х1рурпчного втручання можуть виникнути як раннi ускладнення, що загрожують життю лггньо! людини, так i тзш — у форм! асептичних некроз!в головки (рис. 10А) або незрощення шийки стегново! кютки (рис. 10Б).
У процес реабштацшного л!кування можлив! злам (рис. 11) та мпрац1я конструкци, вторинш змщення фрагмента. Щ ускладнення потребують проведення не-одноразових органозберкаючих оперативних втручань [20] або адекватно! замши суглоба на штучний [21].
Рисунок8. Черезвертлюговий перелом стегново)к'ктки (А), синтезований гамма-цвяхом (Б)
Рисунок 10. Асептичний некроз головки стегново)к'ктки на фон консол'дованого черезвертлюгового перелому (А). Незрощення шийки стегново)к'ктки (Б)
Рисунок 11. Злам спон-г'юзних шуруЫв з не-зрощенням шийки та асептичним некрозом головки стегново) кст-ки (А), злам 1-под'!бнЫ пластини (Б), злам гамма-цвяха (В)
У передоперацшному вибор! адекватно!' конструкц!! для остеосинтезу необхщно врахувати стан к!стково! тка-нини. Потр!бно це ! для адекватного призначення меди-каментозно! протиостеопоротично! терап!! в тсляопера-ц!йному пер!од!. Змша структурного стану к!стково! тка-нини впродовж лшування потребуе динам!чного мониторингу до повно! консол!дац!! перелому. Спостереження за функц!ональним станом к!стки необх!дне для вчасно-го призначення статичного та динам!чного навантаження кшщвки в реаб!л!тац!йному пер!од!. В!дом! досл!дники [3, 10—12, 23] вважають, що порушення процес!в ремоделю-вання шстково! тканини при остеопороз! потребуе корек-ц!! одночасно з х!рург!чним лшуванням хворих.
За даними л!тератури, вщдалеш результати лжуван-ня хворих з переломами проксимально! частини стегно-во! к!стки е досить суперечливими. На жаль, нав!ть вико-ристання бшьш сучасних методик мало!нвазивного остеосинтезу п!д рентген-контролем призводить до 39—44 % незадов!льних результат!в [13, 37].
Окр!м перел!чених проблем, сл!д згадати ! про особли-вост! функщонально! реаб!л!тац!! хворих л!тнього в!ку з переломами проксимально! дшянки стегново! к!стки (рис. 12). Проблема актуальна ! складна, оск!льки к!ль-к!сть людей з такими травмами нижшх кшщвок пост!йно зростае. Реаб!л!тац!я е особливо важким завданням ще ! тому, що переломи исток нижн!х кшщвок у 60—72 % хворих супроводжуються стшкими розладами рухово! фун-кц!! ! р!зко обмежують можливосп самост!йного пересу-вання на тривалий час, що призводить до швалщизац!!.
Отже, надання медично! допомоги хворим л!тньо-го в!ку з переломами зазначено! локал!зац!! потребуе од-ночасного виршення безл!ч! орган!зац!йних, тактичних, техшчних, етичних та соц!альних питань [5, 30].
Медичш та соц!альн! аспекти профшактики та л!ку-вання хворих л!тнього в!ку з остеопоротичними переломами потребують подальших досл!джень, розробок нов!тшх технолог!й та системних заход!в на державному р!вн!.
Рисунок 12. Можлив'кть хворо)' самостШно пересуватися за допомогою ходун'ю у ранньому п'кляоперацшному пер'юд'!
запоб^ае гр'вним ускладненням
Список л^ератури
1. Анкин Л.Н., Анкин Н.Л. Практическая травматология. Европейские стандарты диагностики и лечения. — М.: Книга-плюс, 2002. — 480 с.
2. Волкович Н.М. Повреждение костей и повреждения суставов. — Киев, 1928. — 185 с.
3. Голубев Г.Ш., Веселов Н.Я., Логвиненко Ю.Б., Кролевец И.В.
Остеопороз в ортопедии: новые возможности лечения // Настоящее и будущее костной патологии. — М.: ЦНИИТО, 1997.— С.94-95.
4. Герцен Г.1., Процик А.1., Остапчук М.П. Травматологя литого вжу // Переломи шийки стегново! истки у людей литого i старечого вжу. — Кн. I. — Китв, 2003. — 169 с.
5. Де Лука П., Серал Б. и др. Переломы проксимального отдела
бедра: гамма-гвоздь или пластины // Остеосинтез. — 2008. — № 1(2). — С. 11-16.
6. Иванов В.М., Жадснов Й.Й., Решетников Н.П. Внутрисуставное эндопротезирование при переломах шейки бедренной кости и их последствиях у больных пожилого и старческого возраста // Травматология и ортопедия России. — 1994. — № 5. — C. 111-117.
7. Каплан А.В. Травматология пожилого возраста. — Москва: Медицина, 1977. — С. 255-263.
8. Каплан А.В. Остеопороз и сенильная ломкость костей // Геронтология и гериатрия. — Киев, 1980. — С. 14-19.
9. Каплан А.В., Лирцман В.М. Гериартрические принципы и так-
тика лечения переломов бедренной кости // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1973. — № 12. — С. 8-12.
10. Каплан А.В. Травматология пожилого возраста. — М.: Медицина, 1977. — С. 255-263.
11. Корж А.А., Дедух Н.В., Шевченко С.Д. и др. Диагностика и консервативное лечение заболеваний и повреждений опорно-двигательной системы // Остеопороз. — Кн. 1. — Харьков: Основа, 1995. — 51 с.
12. Корж Н.А., Дедух Н.В., Горидова Л.Д. Остеопороз при ортопедической патологии: клиника, диагностика и лечение // Проблеми остеологИ. — 1999. — Т. 2, № 3. — С. 28-34.
13. Лирцман В.М., Зоря В.И., Гнетецкий С.Ф. Проблема лечения переломов шейки бедра на рубеже столетий // Вестн. травма-тол. ортопед. им. Приорова. — 1997. — № 2. — С. 12-19.
14. Мюллер М.Е., Алльговер М., Шнайдер Р., Виллинеггер Х. Руководство по внутреннему остеосинтезу. — Springer-Verlag, 1996. — 750 c.
15. Омельчук В.П., Сулима В.С., Юргйчук Л.М., Семетв 1.П., 1льницький Ю.З. Техтчт особливосп методики малошва-зивного остеосинтезу медаальних переломгв шийки стегново! истки // Матерiали Всеукратнсько! науково-практично! конференций з мiжнародною участю «Малошвазивна ирурия в травматологи та ортопеда». — Китв, 2005. — С. 6.
16. Оноприенко Г.А., Буачидзе О.Ш., Сергеев М.Е. Оперативное лечение переломов и ложных суставов проксимального отдела бедренной кости на фоне остеопороза // Настоящее и будущее костной патологии. — М.: ЦНИИТО. — 1997. — C. 112114.
17. Поворознюк В.В. Захворювання истково-м'язово! системи в людей рiзного вжу.— К.: Експрес, 2009 — Т. 3. — 664 с.
18. Подрушняк Е.П. Возрастные изменения и заболевания опорно-двигательного аппарата человека. — К.: Здоров'я, 1987. — 304 с.
19. Рожинская Л.Я. Системный остеопороз: Справочник. — М.: Крон-пресс, 1996. — 208 с.
20. Ролик А. В., Воронцов П.М. Реконструктивно-восстановительные вмешательства при внутрисуставных переломах шейки бедренной кости у пациентов пожилого и старческого возраста // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2001. — № 1. — С. 76-77.
21. Семенгв 1.П., Омельчук В.П., Юршчук Л.М., 1льниць-кий Ю.З., Сулима В.С. Вщдалет результати ендопротезуван-ня кульшових суглобiв // BicH. ортопед., травматол. та проте-зув. — 2001. — № 1. — C. 46-49.
22. Солод Э., Лазарев А., Николаев А., Николаев К. Переломы проксимального отдела бедра у пожилых (медико-социальные проблемы) // Врач. — 2001 — № 12. — С. 33-34.
23. Солод Э., Лазарев А., Родионова С., Берестовая Н. Переломы проксимального отдела бедренной кости в пожилом возрасте и остеопороз // Врач. — 2002 — № 2. — С. 31-33.
24. Скляренко Е.Т. Оперативное лечение (металлоостеосинтез) чрезвертельных и межвертельных переломов бедренной кости // Труды Сессии института травматологии и ортопедии, посвященной 40-летию Октябрьской социалистической революции. — К., 1957. — C. 24-26.
25. Судакова А.П., Судаков Д.Ю. О лечении переломов проксимального конца бедренной кости у лиц пожилого и старческого возраста // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1991. — № 9. — С. 38-40.
26. Травматология и ортопедия. Руководство для врачей / Под ред. Ю.Г. Шапошникова. — М.: Медицина, 1997. — Т. 2. — 592 с.
27. Франке Ю., Рунге Г. Остеопороз: Пер. с нем. — М.: Медицина, 1995. — 299 с.
28. Bai B. Comprehensive treatment for old patients with hip fractures / B. Bai, K.Z. Wang, W.K. Liu, J.H. Song, J.C. Chen // Chin. J.
Traumatol. — 2003. — Vol. 6, № 5. — Р. 297-301.
29. Burl J.B. Hip protector compliance: a 13-month study on factors and cost in a long-term care facility / J.B. Burl, J. Centola,
A. Bonner, C. Burque // J. Am. Med. Dir. Assoc. — 2003 Sep — Oct. — Vol. 4(5). — Р. 245-250.
30. Graham S. Pryor Mortality and morbidity after hip fractures / S. Graham Keene, J. Parker Martyn, A. Glyn // BMJ. — 1993. — Vol. 307. — C. 1248-1250
31. Haentjens P. Colles fracture, spine fracture, and subsequent risk of hip fracture in men and women. A meta-analysis / P. Haentjens, P. Autier, J.Collins, B. Velkeniers, D. Vanderschueren, S. Boonen // J. Bone Joint Surg. Am. — 2003. — Vol. 85, № 10. — P. 19361943.
32. Ho11ingworth W. Cost analysis of early discharge after hip fracture / W. Ho11ingworth, C. Todd, M. Parker // BMJ. — 1993. -Vol. 307, № 9. — P. 903-906.
33. Jensen G.F. Epidemiology of postmenopausal spinal and long bone fractures: an unifying approach to postmenopausal osleoporosis / G.F. Jensen, C. Christiansen, J. Boesen // Clin. Orthop. — 1982. — № 166. — Р. 75-81.
34. Kanis J.A. The incidence of hip fracture in Europe Osteoporosis International. — 1993. — Suppl 1. — Р. 10-15.
35. Looker A.C. Updated data on proximal femur bone mineral levels of US adults / A.C. Looker, H.W. Wahner, W.L. Dunn, M.S. Calvo, T.B. Harris, S.P. Heyse, C.C. Johnston Jr, R. Lindsay. — Osteoporos Int. — 1998. — 8(5). — Р. 468-489.
36. Melton L.J. 3rd. How many women have osteoporosis now? // J. Bone Miner. Res. — 1995. — Feb. — 10(2). — Р. 175-177.
37. Parker M.J. Hemiarthroplasty versus internal fixation for displaced intracapsular hip fractures in the elderly / M.J. Parker, R.J.K. Khan, J. Crawford, G.A. Pryor // Bone Joint Surg [Br]. — 2002. — 84-B. — P. 1150-1155.
38. Taglang G. Les clous Gamma (Standard, Trochanteric et Long) Trucs et astuces de la technique opеëratoire / G. Taglang,
B. Schenck et C. Averous. — http://www.maitrise-orthop.com/ corpusmaitri/orthopaedic/mo75_clous_gamma/index.shtml
Отримано 01.09.11 ■
