CC BY
53зована программа социально-педагогической деятельности по формированию у несовершеннолетних здоровьесберегающих компетенций. Представленные материалы могут быть использованы специалистами в процессе проектирования и реализации программ по здоровьесбережению несовершеннолетних.
Список литературы
1. Алпатова Н.С., Варфоломеева Т.В., Мазу-ренко Д.В. Социологическое исследование отношения подростков к здоровому образу жизни // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - N° 4. - Режим доступа: URL: http://www.science-education.ru/118-13994 (дата обращения: 14.01.2022).
2. Алпатова Н.С., Варфоломеева Т.В., Хвасту-нова Е.П. Медико-социальные аспекты формирования здорового образа жизни: учеб. пособие; Федер.
гос. бюдж. образоват. учреждение высш. проф. образования «Волгогр. гос. соц.-пед. ун-т». - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2014. - 134 с.
3. Волкова О.А. Здоровьесберегающий компонент воспитательной системы школы как условие сохранения и развития здоровья школьников: авто-реф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Моск. гуманитар. пед. ин-т. - Москва, 2010. - 27 с.
4. Долгобородова Э.Э. Переутомление у школьников в образовательном процессе: признаки и профилактика // Актуальные проблемы реализации здоровьесберегающих технологий в образовательной среде. Материалы IV Всерос. науч.-прак-тич. конф. - Ростов-на-Дону, 2021. - С. 116-120.
5. Третьякова Н.В. Организационно-педагогические условия здоровьесберегающей деятельности в учебном заведении: автореферат дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Рос. гос. проф.- пед. ун-т. - Екатеринбург, 2005. - 25 с.
ОСОБЛИВОСТ1 KOMyHIKAraBHOï КОМПЕТЕНТНОСТ1 СОЦ1АЛЬНОГО ПРАЦ1ВНИКА ЯК НЕОБХ1ДНА УМОВА ЙОГО ПРОФЕСIЙНОÏ ДШЛЬНОСТ!
Шдвальна Ю.В.
Уманський державний педагоггчний утверситет 1мет Павла Тичини кандидат педагоггчних наук, доцент, доцент кафедри сощальног педагог1ки та сощальног роботи
FEATURES OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF A SOCIAL WORKER AS A NECESSARY CONDITION FOR HIS PROFESSIONAL ACTIVITY
Pidvalna Yu.
Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Social
Pedagogy and Social Work
Анотащя
Ця стаття присвячена питанням комушкативно! компетентносп у сощальних пращвнишв як необидно! умови у !хнш професшнш дiяльностi.
Ефективний розвиток комушкативно! компетентносп бачиться у вдосконаленш вах видiв мовно! дiяльностi - говоршш, слуханш, письмi та читанш. Формування комушкативних умшь i навичок дося-гаеться за рахунок використання рiзних методiв групово! дiяльностi та аналiзу проблемних ситуацш, нацшених на вироблення певно! мовно! поведiнки залежно вiд емоцшно-психолопчного стану клiентiв, його соцiального статусу, вщу та iнших ознак. Важливу роль вiдiграють дискусiйнi та iгровi методи, тренiнговi форми роботи та спещально створенi кейси, що дозволяють наблизитися до реальних умов про-фесiйно! комунiкацi!' та виробити стратепю мовно! поведiнки, використання вербальних та невербальних засобiв спiлкування, що визначаються типом комунiкативно! ситуацп.
Abstract
This article is dedicated to the nutrition of communicative competence in social practitioners as a necessary mind in their professional activity.
Efficient development of communicative competence should be carried out at a thorough level of all kinds of language activity - speaking, listening, writing and reading. The formation of communicative skills and learners is accessible for the analysis of different methods in group activity and the analysis of problem situations, aimed at the development of a song-moving behavior in a dependent way in the emotional-psychological state of the client, yogo. Increased the role of Discus_ini Tajda Methods, Treningovi Treninga Keysey, Shaho, to close to the real minds of the profession of Movnikatsi Ukraine, Vikrikistannya, Viktorovnya, Vikrobalnya, Vikrobalnya, Scho, visit the type of Comunion Siturati.
Ключов1 слова: сощальний пращвник, комушкативна компетентнють, комушкативш знання та вмшня, здiбностi, груповi форми роботи, штерактивш методи, професшна дiяльнiсть.
Keywords: social practitioner, communicative competence, communicative knowledge of the mind, skills, group forms of work, interactive methods, professional activity.
Постановка проблеми в загальному виглядi та й- зв'язок iз важливими науковими чи прак-тичними завданнями. Значущим для Укра!ни ХХ1 столiття е новостворений iнститут сощально! ро-боти, зорiентований на взаемодш з людьми рiзного вiку та сощального статусу.
Соцiальна робота - це дуже складний процес, який вимагае глибоких знань у галузi теори управ-лiння, економiки, психологи, соцюлоги, педагогiки, медицини, правознавства тощо. Ефективнiсть сощально! роботи залежить не пльки ввд рiвня подготовки сощального пращвника, знань, досвiду, а також вiд його особистiсних особливостей та яко-стей. Сучасний фахiвець сощально! роботи - це професюнал, який глибоко розумiеться на питаниях сощальних ввдносин, у правових гарантiях грома-дян, тонко вловлюе морально-психолопчш проблеми життедiяльностi людей i здатний грамотно надати 1м вщповвдну допомогу. Крiм теоретичних знань, сощальна робота вимагае i глибоко! техно-логiчно! пiдготовки, що виражаеться в наявносп навичок у галузi сощально-психолопчного та ситу-ацiйного аналiзу, сощально-оргашзовано! дiагно-стики умов життедiяльностi рiзних груп населения.
Професiйна компетентнiсть сощального пращвника не може бути сформована повною мiрою без тако! важливо! складово! як комушка-тивна компетентшсть. Адже лише через належну готовшсть до комунiкативно! дiяльностi можуть проявитися будь-якi iншi сформованi якостi.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми, i на якi спираеться автор. Проблемам щдвищення професiйно! компетентностi фах1вщв присвяченi працi таких вiтчизняних та зарубiжних вчених як Т. Архипова, С. Аветiсян, Ю. Глигало, Д. Козлов.
Безпосередньо дослвдженням проблеми фор-мування комунiкативно! компетентностi сощаль-них пращвнишв займаються так1 автори як О. Канюк, I. Козубовська, Т. Кобзар, Н. Левицька, В. Москаленко, Л. Курят, Д. Годлевська тощо.
Виклад основного матерiалу дослвдження. Проблема якосл освгги завжди знаходилася у полi зору як педагопчно! теорi!, так i практики освгга. Сьогоднi як1сть освiти розглядаеться як найваж-ливiший фактор стабiльного розвитку кра!ни.
Роботодавець зацiкавлений у щдготовщ компетентного спецiалiста, а сустльство - в особи-стостi, здатно! до свiдомо! життетворчостi. Ступiнь щдготовленосп фах1вця стае домiнуючим фактором у системi освiти, визначальним не пльки кон-курентоспроможнiстю особистостi, а й сощальну адаптащю. При цьому компетентнiсть спецiалiста е сукупнiстю цшей - конкретних вимог до рiвня пiдготовленостi спецiалiста, як1 визначаються як компетентность
Останнiм часом при вивченш проблем якостi освiти все частше порушуеться питання про освоення компетентшсного подходу. Формування рiзноманiтних компетенцiй набувае особливо! зна-чущостi пад час тдготовки фахiвцiв iз соцiально! роботи, а також багато в чому сприяе визначення критерi!в оцiнки якосп освiти у цiй галузi. Сьогодш
класифiкацiя компетентностей пщдаеться новiй вдентифшаци, що передбачае облiк потреб сустль-ства i можливостей, що змiнюються роботодавцi.
Козлов Д. О. вважае, що професiйна компе-тентнiсть характеризуемся наявнiстю у соцiальних працiвникiв комплексу знань, умшь, навичок, пси-холопчних якостей, професiйних позицiй та ак-меологiчних варiантiв. А знання, умшия i навички виступають як рольовi характеристики професiйно! компетентностi. Окрiм того, професшна компе-тентнiсть соцiального пращвника повинна вклю-чати також i особистi якостi, а також сукупшсть умiнь i навичок, що забезпечують функцiонувания процесу спiлкуваиия з ментами i колегами [7].
Виникають у суспiльствi конфлiкти та сощальш змiни, змiнюють роль i мюце соцiальнi працiвники, як1 традицiйно виступають посередни-ками мiж iндивiдом, який потребуе будь-яко! допо-моги, i суспiльством загалом. Вони поеднують у сво!й дiяльностi функцi! психолога, адвоката, сощального терапевта та педагога. При цьому, з одного сторони, багатограншсть професп передбачае комплексну, системну подготовку, з iншого боку, вимагае диференцшованого пiдходу, при якому необхвдно враховувати конкретну спецiалiзацiю та сучасний контекст. Виходячи з цього, пошук адек-ватних компетенцiй багато в чому дозволить окре-слити професшне поле пiдготовки фахiвцiв iз сощально! роботи.
Комушкативна компетентнiсть майбутнього спещалюта iз соцiально! роботи базуеться на знан-нях закономiрностях, принципах та техшках спiлкуваиия, iнтелектуально та особистюно зумов-лена соцiально-професiйна характеристика, складна системно-оргашзована, актуальна, формована особистюна як1сть людини, що дозволяе !й са-мостiйно та вiдповiдально здшснювати ефективнi комунiкативнi дi! у певному колi ситуацiй мiжосо-бистiсно! взаемоди у професiйнiй дiяльностi [1].
Розвинена комушкативна компетентшсть часто дозволяе спещалюту ефективно реалiзувати певну стратепю в комунiкацi!, стае основою ефективно! реалiзацi! професiйних плаиiв, оргашзаци професiйних дiй, що знаходить певне воображения у вимогах до професшних якостей фах1вця iз соцiально! роботи
Важливими критерiями професiоналiзму соцiального пращвника е оргашзаторсьш здiбностi, висока загальна та правова культура, психолого-пе-дагогiчний такт [4].
Сощальному працiвниковi необхщно вмiти вислуховувати i розумiти, пояснювати i доводити, запитувати i вщповвдати, переконувати, i ство-рювати довiрливу атмосферу в бесiдi та дшовий настрiй у спiвбесiдi, знаходити iндивiдуальний пси-хологiчний пiдхiд до ктента, вирiшувати кон-флiктнi ситуацi!, зшмати напругу.
Комунiкативна професiограма соцiального пращвника. До не! вщносяться:
- знания мовного етикету i вмiния його вико-ристовувати;
- вмшня формулювати цш та завдання дшо-вого стлкування, володiння його прийомами, тактикою i стратегieю;
- органiзацiя стлкування та управлшня ним;
- здатносл аналiзу предмета спiлкування, постановки та конкретно! вщповщ на питания; дшо-во! розмови, суперечки, полемши, дискусi!, дiалогу, дебатiв, диспутiв, круглих столiв, дшово! наради, дiлово! гри, переговорiв i торгiв;
- володшня навичками аргументацi!, переко-нання, критики, досягнення угод та ршень, прий-няття компромiсiв, оцiнювания та пропозици; правильно! постановки мови, володшня !! технiкою, риторичними прийомами;
- вмiния за допомогою комушкативного впливу знiмати стрес, страх клieнта, адаптувати його до певних умов, коригувати його поведшку [5].
Освггш стандарти для майбутнього сощаль-ного працiвника обумовленi, передуам, норматив-ними документами, як1 регулюють таку сферу дiяльностi як сощальна робота, з-помiж яких основ-ними е закони Укра!ни, урядовi документа, як1 регулюють цю сферу дiяльностi («Про освпу», «Про основи сощального захисту бездомних осiб i без-притульних дггей», «Про сощальш послуги», «Про соцiальну роботу», «Про загальш засади державно! молод1жно! полггаки в Укра!ш», «Про соцiальну роботу з дпъми та молоддю», «Про сощальну адап-тацiю осiб, яю вiдбувають чи вiдбували покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi на пев-ний строк» та шшг
Таким чином, завданням сощального пращв-ника е сприяння соцiально!' адаптацi! клiента, i стлкування е важливим iнструментом у цьому про-цесi. Високий рiвень комушкативно! компетент-ностi фахiвця з сощально! роботи обумовлений спiлкуванням з людьми, яш перебувають в умовах гостро! кризи, рiзними формами та щльовою спря-моваиiстю консультування (iндивiдуальнi, групов^ по телефону), дiагностуваиням соцiального ввдхи-лення. Певнi етапи - планування, встановлення контакту, взаемодiя, вихiд iз контакту, штерпрета-цiя результатiв стлкування, яш визначае техно-логiя професшного спiлкування в соцiальнiй робота
Перший етап - планування, включае проекту-вання процесу встановлення та розвитку контакту з клiентом, вiдповiдно до умов комушкативно! ситу-ацi!' та мети. На етат встаиовлення контакту фор-муються довiрливi ввдносини iз спiврозмовником, ощнюються проблеми клiента, вiдбуваеться пере-ключення уваги на нього. Основним, у змютовному планi, е етап взаемодп, що передбачае здiйснення комунiкативних завдань, а саме: стимулювання клiентiв комушкативно! активностц iнформацiйний обмiн; попередження конфлжтних ситуацiй. Вихiд з контакту - це комушкативш дп, як1 спрямоваш на конструктивне завершення спiлкування. Кшцева мета цього етапу - постановка сощального дiагнозу та проектування подальших дiй. Ефективна ре-алiзацiя технологи професшного стлкування мож-
лива при облшу прагматичних компонентiв стлку-вання: постановки та розпiзнаинi штенцп, орiента-цi!' та мiжособистiснi ввдносини, адресно! спрямо-ваиостi у спiлкуваинi [3].
Видшимо калька пiдходiв до визначення струк-тури комунiкативно! компетентностi спещалюта з соцiально! роботи. Соцiально-психологiчного блоку основними моментами е здатносл розташу-вати клiента до спiлкуваиня, позитивно спрямоване само презентацiйне вмiння, адекватне сприйняття клiентiв, прогнозування мiжособистiсних вщносин, вмiння використовувати мехаиiзми i засоби комушкативного впливу, ммат стлкування.
Елементи естетичного блоку: гармонiзацiя внутршшх i зовнiшнiх особистiсних проявiв, арти-стичнiсть, естетична виразнiсть, здатнiсть залучати клiентiв до високо! культури стлкування, здатшсть ввдчувати радiсть спiлкування i почуття прекрасного. З розглянутого нами питання, ми видiлили так1 компоненти комушкативно! компетентносп фах1вця iз соцiально! роботи: оргашзацшно-шзна-вальний, штерактивний та перцептивно-прогно-стичний [2].
Оргашзацшно-шзнавальна складова включае набiр знань у галузi комушкацп. Даний компонент характеризуеться сшльною дiяльнiстю, в результатi яко! м1ж клiентом i спецiалiстом вщбуваеться обмiн рiзних уявлень, iдей, почутлв, тобто здiйснюеться комунiкативний процес. При оргашзаци взаемодi! з клiентом не компетентний фах1вець у цiй галузi може сприяти виникненню комунiкативних бар'ерiв, що виникають через вiдсутнiсть единого сприйняття ситуацп спiлкування. Причинами ви-никиення таких бар'ерiв можуть служити соцiально-полiтичнi, релiгiйнi вiдмiнностi, соцiальнi i психологiчнi). Можна видiлити так1 змютовш складовi даного компонента:
1. У зв'язку з тим, що система сощального об-слуговування функцiонуе у сферi «людина-лю-дина», володiння фахiвцем по соцiальнiй роботi ви-соким рiвнем культури мови впливае на ефективне та устшне вирiшення професшних завдань.
2. Знання у сферi соцiально! роботи прийнято ввдносити до спещальних знань. З урахуванням постшного ускладнення характеру спiлкування в процеа соцiального обслуговування (використання iнформацiйно-комунiкативних технологш, постiйне пiдвищення iнформатизацi!' суспiльства), спещалюту необхвдно грамотно органiзовувати ко-мушкативний процес, що забезпечуе високо ефек-тивнiсть виконання дiяльностi в цшому та надання окремих послуг.
Наступний компонент - штерактивний. Його сутнють полягае не лльки в обмiнi та володшш знаннями, iдеями, а й впливом на ктента, спону-канням його до дш, умiння побачити та здшснити нестандартнi способи вирiшення завдань ко-мунiкацi!. Важливим моментом тут е взаемод1я спецiалiста та ктента, яка може виступати у ви-глядi: згоди або конфлiкту, пристосування чи опо-зици, асоцiацi! чи дисощаци [8].
У рамках цього компонента можна видiлити наступнi аспекти комушкативно! дiяльностi
спещалюта: планування взаемоди, оргашзащя та здiйснення спiльно! дiяльностi (ефективно! ко-мунiкацi!, як з ментами, так i з колегами, адмшстращею, iншими структурами в рамках мiжвiдомчо! взаемоди); вироблення форм та норм стльних дiй. Перцептивно-прогностичний компонент включае в себе вмшня сприймати та розумiти партнера зi спiлкування. Пiд перцепцiею прийнято вважати процес сприйняття, що сприяе прийняттю зовшшшх ознак iндивiда та зiставлення !х з iндивiдуально-особистiсними характеристиками, а також штерпретацп та прогнозування на данш ос-новi його вчинк1в. Спостер^аючи за процесом кон-сультування одержувача соцiальних послуг (як фахiвець оргашзуе процес комунiкацi!, демонструе розумiння проблем, встановлюе емоцiйний контакт), ми можемо простежити перцептивно-прогно-стичну сторону комушкацп спецiалiста сощозахис-но! установи. При взаемоди з ктентом для досяг-нення поставлено! мети сощальний працiвник повинен вмiти пiдiбрати правильш слова, тон, необхiдну «прибудову».
Важливою складовою для досягнення ефек-тивного результату е здатшсть фах1вця давати соцiально-психологiчний прогноз комунiкативно! ситуацi!. Для його досягнення необхвдно вмiти аналiзувати комунiкативний процес, з урахуванням юнуючих установок (з позицi! взаемоввдносини фахiвця о клiента до процесу спшкування). Спецiалiсту Оз соцiально! роботи необхвдно мати ряд здОбностей, що дозволяють здшснювати ефек-тивне сшлкуваиия - це здатносп прогнозувати, програмувати О управляти комушкативною ситу-ащею. У цьому можна назвати чотири основш скла-довО сшлкуваиия у сферь дОагностична, програму-юча, оргашзацшна, виконавська [7].
Висновки. Таким чином, ми можемо сказати, що комушкативна компетентность - корисна яшсть для будь-яко! людини, але у випадку фах1вця з сощально! роботи воно просто необхвдне, тому що вимоги до професшних навичок зумовлеш великою вщповвдальшсть. Комушкативна компетентность фахОвця з сощально! роботи - це сукупшсть знань О умшь, якими спещалют оперуе практично, сприя-ють ефективному комушкативному взаемоди сощального пращвника з клОентами, колегами та оргашзащями, вдеальним результатом якого е своечасне досягнення поставлених цшей О завдань. Важливим моментом тут е наявшсть зворотного зв'язку з ктентом про те, як вш вас зрозумОв, як сприймае вас, як вщноситься до проблеми, що доз-воляе переконатися в устху комушкацп.
Список лiтератури
1. Аветюян Т. В. Особливостi професiйного становлення фахiвцiв i3 соцiальноi роботи // SOCIOnPOCTIP: мiждисциплiнарний збiрник нау-кових праць з соцiологii та соцiальноi роботи. -2011. - № 2. - С. 142 - 147. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.sociology. kharkov.ua/socioprostir/files/magazine/2_2011/4_3_2. pdf.
2. Болотов В. А., Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика, 2003. - № 10. - С. 8-14.
3. Глигало Ю. В. Сощально -перцептивна компетентшсть майбутшх фахiвцiв сощально!' сфери в процеа професiйноi' подготовки // Tеорiя та методика управлiння освггою. - 2010. - № 5. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://tme.umo.edu.ua/docs/5/11 glispt.pdf.
4. Годлевська Д. М. Формування професшно!' комунiкативноi компетентностi майбутшх сощаль-них працiвникiв в умовах педагопчного ушверси-тету: Автореф. дис... канд. педагог. Наук: 13.00.05 / Нащональний педагогiчний унiверситет iменi М. П. Драгоманова. - К., 2007. - 24с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://disser.org.ua/file35926.html.
5. Горшна Н. Професшна компетентшсть сощального пращвника як складова його фаховоi пiдготовки / Н. Горiшна // Науковий вюник Ужго-родського нащонального унiверситету. - 2009. -Вип. 16-17. - С. 114-117. - (Cерiя «Педагопка. Cоцiальна робота»).
6. Капська А. Й. Деяш аспекти професшно!' пiдготовки соцiальних педагогiв i соцiальних працiвникiв. Вiсник Глухiвського нащонального педагопчного ушверситету iм. О. Довженка. Cерiя: Педагогiчнi науки. 2010. № 15. С. 12-16.
7. Козлов Д. О. Управлшська компетентшсть викладача: теорië i практика формуваннё: моно-графië / Д. О. Козлов. - Суми: СумДПУ iменi А. С. Макаренка, 2015. - 212 c.
8. Курят Л. А. Проблеми формування етики спшкування у майбутшх сощальних пращвнишв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kuryat.ks.ua/etyka-spilkuvannya-sotsialnyh-pratsivnykivta-pedahohiv.html.
9. Мельничук I. Формування професшно!' iдентичностi майбутнiх соцiальних працiвникiв в умовах треншгу / I. Мельничук // Педагопка i пси-холопя формування творчо1' особистостi: проблеми i пошуки: зб. наук. праць / вщп. ред. Т. Сущенко. -Кшв-Запор1жжя, 2008. - Вип. 48. - С. 214-221.
