CC BY
8
|Л\карю, що практикуе
To Generаl Practitioner
1СКРА Н.1.1, КУКУРУЗ Я.С.2, КУЗЬМИН ЕЮ.1-2
1Нацюнальна медична академя пслядипломно! освти ¡мен1 П.Л. Шупика
2Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медичноI допомоги та медицини катастроф, м. Ки!в
особливосл ключного прояву у хворих на хрошчний гепатит 3 контрактурою
дюпю1трена, л1кв1датор1в та постраждалих
внасл1док аварп на чаес, у в1ддаленому перюд1 3алежно в|д виду отримано1 терап1т 3 приводу верифкацп остеоартро3у
Резюме. У робот наведенi результати дослдження клЫчних особливостей, що отриман на основi комплексного динаммного спостереження хворихна хронiчний гепатит з контрактурою Дюпюпрена. Залежно вд виду отримуваноI терапи обстежуваних нами хворих у зв'язку з верифiкацieю дiагнозу «остеоартроз» було розподлено на три групи. Першу (контрольну) групу становили 40 хворих, як через об'ективн або суб'eктивнi обставини не отримували л^вання з приводу остеоартрозу. До другоI групи увйшли 40 хворих, яким застосовували терапю препаратами диклофенак, ымд, кетанов. Xворi третьоI групи (40 оаб) отримували мефенамiнову кислоту, парацетамол та нмулд гель. Ключов! слова: контрактура Дюпюпрена, остеоартроз, хрошчний гепатит.
Вступ
Вщомо, що захворювання печшки будь-яко! етюлогТ! е непрямим чинником порушень метаболiзму в юстко-во-хрящових структурах людського оргашзму [3]. Вод-ночас остеоартроз е одним iз найпоширешших захво-рювань юстково-хрящових структур та за поширенютю посщае перше мюце серед уах хвороб суглобiв [2].
Але дат сучасно! медично! лiтератури стосовно характеру та клшчних особливостей ураження суглобiв у хворих на хрошчний гепатит е нечисленнi та супереч-ливi [1].
Метою нашо! роботи було вивчення клiнiчних особливостей, що мають мiсце у хворих на хрошчний гепатит з контрактурою Дюпю!трена при рiзних варiантах терапи з приводу верифжованого дiагнозу «остеоартроз». Причиною цього е той факт, що у хворих з хрошч-ною патолопею печiнки, що мала безсимптомний пере-бiг, спостерiгалися вираженi клiнiчнi ознаки хрошчного гепатиту у разi отримання лiкування у цiй категори пащ-ентiв з приводу остеоартрозу.
Матер\ал \ методи досл\дження
Результати нашо! роботи базуються на даних комплексного динамiчного спостереження хворих (постраждалих та лiквiдаторiв авари на ЧАЕС) з контрактурою Дюпю!трена на базi полiклiнiки радiацiйного реестру АМН Укра!ни протягом 1999—2010 рокiв. Структура захворюваност подана за статистичною М1жнародною
класифiкацiею хвороб дев'ятого перегляду (МКХ-9). У дослiдженнi використовувалися карти динамiчного спостереження та iсторií хвороби, що збертаються в архiвi центру.
Нами було обстежено 120 хворих на хрошчний гепатит з контрактурою Дюпю!трена та верифжованим дiагнозом «остеоартроз». Вж хворих — 45—60 роюв (се-реднiй вiк — 56,1 року). Ус хворi заперечували можливе механiчне ушкодження суглобiв та тяжку фiзичну працю в минулому. Встановлено, що у цих хворих ознаки хрошчного гепатиту спостерталися впродовж 10—15 роюв, а л^вання, яке отримували хворi з приводу остеоартрозу, — вщ 3 до 5 роюв.
Залежно вщ виду терапи, яку отримували хворi з приводу остеоартрозу, !х було розподшено на три групи.
Першу (контрольну) групу, становили 40 хворих, яю через об'ективш чи суб'ективш обставини не отримували л^вання з приводу остеоартрозу. До друго! групи увшшли 40 хворих, тератю з приводу остеоартрозу !м проводили препаратами диклофенак, шмщ та кетанов. При лiкуваннi пацiентiв третьо! групи (40 оаб) застосовували мефенамшову кислоту, парацетамол та шмулщ гель. За вжом та статтю групи були однорщш.
З метою виршення поставлених завдань клiнiчне обстеження кожного хворого проводили двiчi: до початку лiкування та пiсля закшчення курсу. Пщ час лжуван-ня проводили загальноклтчш спецiальнi дослщжен-ня, а також ретельний збiр анамнезу захворювання та
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
об'ективне обстеження хворих (щоденна оцiнка загаль-ного стану, скарг, даних перкус!! та аускультац!! легешв та серця, пальпацiя органiв черевно! порожнини). Усiм хворим обов'язково проводили загальш лабораторнi до-слiдження.
Результати та Тх обговорення
У вс1х 120 (100,0 %) обстежених хворих встановлений на пiдставi унiфiкованих критерив дiагноз «остеоартроз» був зареестрований як полюстеоартроз.
1з вивчених клiнiчних проявiв остеоартрозу (до початку лжування) найбiльш часто спостерiгався бiль у су-глобах рiзно! iнтенсивностi, що виникав тсля переванта-ження та наприкшщ дня, посилювався пiд час активних та пасивних рух1в i у першiй половинi ночi. Iншi скарги були пов'язанi з наявнютю суглобового синдрому, озна-ками суглобово! декомпенсаций, що е провщними у клшь цi захворювання. Хворi з наявшстю синовиту скаржилися на набряк суглобiв та гiперемiю шкiри над ними.
Варто вщзначити, що вс хворi на початку курсу тера-пи з приводу остеоартрозу не мали клiнiчних проявiв та скарг, характерних для хрошчного гепатиту.
Анамнестичш данi, що були отриманi у хворих пер-шо! (контрольно!) групи, вказували на таке: вiдчуття ранково! скутостi до 30 хвилин, бшь без навантаження i б1ль при пасивних рухах у колiнних суглобах вщзна-чали усi 40 (100,0 %) хворих дано! групи; болючють при пальпаци колiнних i гомшкових суглобiв мала мiсце у 23 (57,5 %) хворих; обмеження рухiв у колшних та кульшо-вих суглобах вщзначалось у 12 (30,0 %) хворих; внутрш-ньосуглобову крепггацш виявлено у 27 (67,5 %) хворих; зниження функцюнально! здатностi встановлено у 12 (30,0 %) хворих; припухлють та пщвищення тактильно! температури виявлено у 4 (10,0 %) хворих у колшних суглобах та в 1 (2,5 %) — у лжтьовому суглобц деформация у м1жфалангових суглобах кистей рук мала мюце у 19 (47,5 %), у колшних суглобах — у 16 (40,0 %) та в гомшкових суглобах — у 18 (45,0 %) хворих.
Симптоми, характерш для хрошчного гепатиту, у ще! групи хворих були майже вщсутш та мали стертий характер (хворi пов'язували !х з уживанням лтв). Крiм того, встановлено, що у хворих першо! групи бшь у суглобах (переважно нижн1х кшщвок) мав постiйний характер i значно пiдсилювався вноч^ а мiсцеве лiкування, якому хворi надають перевагу та використовують лише у разi вираженого больового синдрому, не дае позитивно! динамжи.
Даш зiбраного анамнезу у другiй груш хворих (тсля проведеного лiкування) вказували на таке: вщчуття ранково! скутост хворi не вiдзначали, бшь без навантаження i бшь при пасивних рухах у колшних суглобах також був вщсутнш; болючють при пальпаци колшних i гомшкових суглобiв мала мюце у 2 (5,0 %) хворих; обмеження руив у колшних та кульшових суглобах спостер^алось у 3 (7,5 %) хворих; внутршньосуглобову крештацш виявлено у 2 (5,0 %) хворих; зниження функцюнально! здатност встановлено в 1 (2,5 %) пащента; набряку та пщвищення тактильно! температури у суглобах не виявлено; деформащя мала мюце у м1жфалангових суглобах
кистей рук у 3 (7,5 %) випадках, у 6 (15,0 %) випадках — у колшних суглобах та у 8 (20,0 %) хворих — у гомшкових суглобах.
Анамнестичш дат стосовно скарг, характерних для хрошчного гепатиту, мали таку картину: на тупий нию-чий давлячий бшь i3 локалiзацieю у правому пщребер'! скаржились 28 (70,0 %) хворих (вони також вщзначали, що бшь не пов'язаний i3 !жею); бшь у лiвому пщребер'! та ешгастри, що виникав до !ж1, був у 12 (30,0 %) хворих дано! групи; у цих же хворих мала спостер^алися нудота та вщрижка з вщчуттям пркоти у рот тсля гжг, печiя.
Результати дослщження пащенлв третьо! групи вказували на таке: вщчуття ранково! скутост до 30 хвилин, бшь без навантаження i бшь при пасивних рухах у колшних суглобах вщзначали 4 (10,0 %) хворих; болючють при пальпаци колшних i гомшкових суглобiв мала мюце у 3 (7,5 %) хворих; обмеження рухiв у колшних та кульшових суглобах було у 2 (5,0 %) хворих; внутршньосуглобову крештацш виявлено у 7 (17,5 %) хворих; зниження функцюнально! здатност встановлено у 2 (5,0 %) пащенлв; набряку та пщвищення тактильно! температури у суглобах не виявлено; деформация мала мюце у м1жфалангових суглобах кистей рук у 4 (10,0 %) випадках, у колшних суглобах — у 2 (5,0 %) випадках та у гомшкових суглобах — у 6 (15,0 %) хворих.
Скарги, характерш для хрошчного гепатиту, були таю: на тупий давляючий бшь iз локалiзацiею у правому пщребер'! скаржилися 6 (15,0 %) хворих (вони вщзначали, що бшь з'являеться тсля вживання шг); бшь у лiвому пщребер'! та ешгастри, що виникав до шг, був у 4 (10,0 %) хворих дано! групи; у цих же хворих спостерц-а-лися нудота та вщрижка з вщчуттям пркоти у рота тсля шг, печiя.
Висновки
1. У разi наявност у хворого верифжованого дiагнозу «остеоартроз» патогенетичне лiкування дано! патологи мае бути невщ'емною частиною його лiкування.
2. Застосування нестеро!дних протизапальних пре-паратав сприяе появi скарг, характерних для хрошчно! патологи печшки.
3. До комплексно! терапи остеоартрозу хворих на хрошчний гепатит, що мае шдивщуальний характер, слщ включати гепатопротектори.
Список л1тератури
1. Бычкова Л.С., Подольская В.В. Функциональное состояние печени у больных ревматоидным артритом. Научно-технический прогресс как основа улучшения терапевтической помощи населению // Тез. конф. — Оренбург, 1986. — С. 11-12.
2. Козак Н.П. Особливостi уражень геnатобiлiарноi сис-теми у хворих на остеоартроз// Украгнський медичний часопис. — № 3(17). — V/VI. — 2000. — С. 129-131.
3. Андрейчин М.А, Бугай Б.Г. Частота iхарактер осте-оартропатичного синдрому при хрошчних запальних захворюваннях гепатобшарног системи вiрусного Ге-незу // 1нфекцшт хвороби. — 2001. — № 3. — С. 19-22.
Отримано 15.10.11 □
Том 12, №4 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
127
Д Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
Искра Н.И.1, Кукуруз Я.С.2, Кузьмин В.Ю12
1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика
2 Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф, г. Киев
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ПРОЯВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ С КОНТРАКТУРОЙ ДЮПЮИТРЕНА, ЛИКВИДАТОРОВ И ПОСТРАДАВШИХ ВСЛЕДСТВИЕ АВАРИИ НА ЧАЭС, В ОТДАЛЕННОМ ПЕРИОДЕ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ВИДА ПОЛУЧЕННОЙ ТЕРАПИ ПО ПОВОДУ ВЕРИФИЦИРОВАННОГО ОСТЕОАРТРОЗА
Резюме. В работе представлены результаты исследований клинических особенностей, полученные на основании комплексного динамического наблюдения больных хроническим гепатитом с контрактурой Дюпюитрена. В зависимости от вида полученной терапии обследованные нами больные в связи с верификацией диагноза «остеоартроз» были распределены на три группы. Первую (контрольную) группу составили 40 больных, которые в силу объективных или субъективных обстоятельств не получали лечения по поводу остеоартроза. Во вторую группу вошли 40 больных, у которых применяли терапию препаратами диклофенак, нимид, кетанов. Больные третьей группы (40 чел.) получали мефенами-новую кислоту, парацетамол и нимулид гель.
Ключевые слова: контрактура Дюпюитрена, остеоартроз, хронический гепатит.
Iskra N.I.1, Kukuruz Ya.S.2, Kuzmin V.Yu.1 2
1 National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik
2 Ukrainian Research and Development Center of Emergency and Disaster Medicine, Kyiv, Ukraine
SPECIALTIES OF CLINICAL PRESENTATIONS IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS AND DUPUYTREN'S CONTRACTURE, LIQUIDATORS AND SUFFERED FROM CHNPP ACCIDENT SEQUENCES, IN DISTANT PERIOD DEPENDING ON THE THERAPY FOR OSTEOARTHRITIS VERIFICATION
Summary. The paper considers the clinical peculiarities studied by complex dynamic follow up of the patients with chronic hepatitis and Dupuytren contracture. Depending on the therapy for osteoarthrosis verification the patients were divided into three groups. The first group (control one) consisted of 40 patients without any treatment of osteoarthritis for some reason or other. The second group included 40 persons who received diclofenac, nimid, ketanov. Fourty patients from the third group received mefenaminic acid, paracetamol, nimulid gel.
Key words: Dupuytren's contracture, osteoarthritis, chronic hepatitis.
