CC BY
14
УДК 340.1
Ан^ана Хасаншш
acnipaHT за спещальнютю 081 «Право» Навчально-наукового 1нституту права та психологiï Нацiонального ушверситету «Львiвська полггехшка»
odri26@ukr.net
ОСОБЛИВОСТ1 КЛАСИФ1КАЦП ПРАВОВИХ СПОР1В
© Хасанш^н А., 2018
Розглянуто критерн подiлу правових спор1в. Наведено i проаналiзовано ряд iснуючих в юридичнiй лiтературi класифжацш правових спорiв. Запропоновано вважати подш правових спорiв на приватно-правовi та публiчно-правовi як основний.
Ключовi слова: правовий сшр; класиф1кац1я; приватно-правовий сшр; публiчно-правовий сп1р.
Андриана Хасаншин
ОСОБЕННОСТИ КЛАССИФИКАЦИИ ПРАВОВЫХ СПОРОВ
Рассмотрены критерии разделения правовых споров. Приведены и проанализированы ряд существующих в юридической литературе классификаций правовых споров. Предложено считать разделение правовых споров на частно-правовые и публично-правовые как основной.
Ключевые слова: правовой спор; классификация; частно-правовой спор; публично-правовой спор.
Andriana Khasanshin
Postgraduate student in specialty 081 Law
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University
THE FEATURES OF CLASSIFICATION OF PRIVATE LEGAL DISPUTES
The article deals with the criteria of division of legal disputes. A number of existing legal classifications of legal disputes in the legal literature are presented and analyzed. It is proposed to consider the division of legal disputes in private law and public law as the main one.
Keywords: legaldispute; classification; private-legaldispute; public-legaldispute.
Постановка проблеми. Актуальнють загальнотеоретичного дослщження класифшацп правового спору зумовлена особливою значущютю ïï як явища, невщдшьного вщ юридичноï практики, розширенням поля правовоï конфлштносп, неминучим в умовах соцiально-економiчних змш, необхщнютю створення оптимально диференцшовано1' системи врегулювання правових спорiв. Формування тако1' системи е завданням, виршення якого передбачае розробку певних оргашзацшно-правових форм, яю б поеднували i забезпечували захист прав i законних штереив фiзичних i юридичних ошб у конфлiктних ситуащях. Становленню таких процедур у правi перешкоджае невирiшенiсть низки теоретичних проблем, зокрема, питання про класифшащю правових спорiв, оскiльки порядок вирiшення правових спорiв, 1'х пiдвiдомчiсть, залежить вщ категорiï, пiд яку пiдпадае той чи шший правовий спiр.
Аналiз дослщження проблеми. Проблематицi правових спорiв i 1'х класифшацп придiляли увагу у сво1х роботах такi вггчизнят науковцi: Е. Тригубова, О Тригубов, О. М. Ситтченко, Д. М. Явдокименко. А також теоретичною основою дослщження стали пращ зарубiжних дослщниюв: Д. М. Чечота. М. В. Лушшково!, I. Я. Кiселева, Е. Х. Губайдуллшо1.
Мета статтi - всебiчно проаналiзувати та дослiдити класифшащю правових спорiв.
Виклад основного матерiалу. Класифiкацiя в науковому розумiннi означае розподiл явищ на групи на основi iстотних ознак чи схожосп у конкретно визначених властивостях. Науковi класифшацп вирiзняються своею стiйкiстю i довготривалiстю. У науцi такими ознаками для подшу виступае критерiй. Критерш подiлу повинен мiстити тiльки ютотш ознаки, оскiльки неiстотнi ознаки не нестимуть у собi юридично! значимости Головна мета класифшацп полягае у визначент мiсця будь-якого об'екта в системi та встановлення мiж ними зв'язюв, що визначае подальше нормативне упорядкування. Тому класифшащя правових спорiв мае таке велике значення при виршенш пiдвiдомчостi того чи шшого правового спору.
В юридичнiй лiтературi можна знайти класифшацп правових спорiв вiдповiдно до рiзних критерпв подшу. Основним завданням е видшити з-помiж них тi критерп подiлу, як мають iстотнi ознаки i е юридично значимими.
Ще у римському правi були згадки про правовi спори, i за правовою спрямованютю 1'х подiляли на особистi i на речовi. Особистi правовi спори стосувались конкретное' особи, яка перебувае у правовщносинах з особою, яка висунула претензда i виникали в результат правопорушення чи невиконання зобов'язань згщно з договором. Речовi правовi спори - це були спори, що стосувались захисту прав на якусь рiч.
За характером позову правовi спори могли бути визначеними i невизначеними. Визначений правовий стр виникав щодо речi чи права i стосувався конкретного вiдповiдача. Невизначеним правовим спором була вимога вщновлення сво1х прав на рiч, i це не залежало вiд того, хто саме посягнув на 1'х порушення [1, с. 50].
У сучаснш юридичнiй лiтературi можна знайти класифшащю залежно вiд характеру прав i обов'язкiв, щодо яких виник стр. Правовi спори вiдповiдно до цього критерш подшяються на матерiально-правовi спори, тобто тi, якi виникають щодо якогось матерiального об'екта (наприклад, визнання права власносп на нерухоме майно) та нематерiальнi правовi спори, тобто т^ якi направленi на захист нематерiальних благ i невщчужуваних прав (наприклад, захист дшово1 репутацп, захист права на повагу до приватного та шмейного життя).
За сво1м змiстом правовi спори подшяються на прост i складнi. Прост правовi спори передбачають одиночну вимогу, наприклад, виконати якусь дда чи повернути рiч у розпорядження особи. Складш правовi спори передбачають вимогу, яка зумовлюе комплексне вщновлення прав i понесеного при порушент прав збитку, наприклад, виконання зобов'язання i вщшкодування матерiальноl шкоди за прострочення.
Залежно вщ суб'ектiв правового спору вони бувають мiж громадянами, особами без громадянства, шоземцями, юридичними особами, оргашзащями, органами влади. Спори можуть виникати мiж цими суб'ектами в будь-якш комбшацп.
Правовi спори також можна подшити на види залежно вщ галузi права, в якому виник стр: цивiльно-правовi спори, адмшстративт, земельнi, податковi, спадковi, сiмейнi, трудов^ житловi, господарськi та iн. Вщповщно до наведено1 вище класифiкацil, кожен iз цих видiв можна подшити ще на тдвиди залежно вщ предмету i суб'ектiв спору.
Для прикладу Е. Тригубов i О. Трегубова в свош книзi «^мейт спори» [2] подiлили сiмейно-правовi спори на: 1) спори про шлюб, права i обов'язки подружжя (спори стосовно укладання, припинення шлюбу чи визнання його недiйсним, спори про правовий статус майна подружжя, спори про виконання обов'язюв по утримант одного iз подружжя, спори щодо укладання, визнання чи розiрвання шлюбного договору); 2) спори про права i обов'язки матерi, батька i дитини (спори про визначення походження дитини, спори про стягнення алiментiв чи кошив на додатковi витрати
на дитину, спори про визначення мюця проживання дитини, спори про позбавлення батьювських прав чи вщбрання дитини вщ батьюв, спори щодо майнових прав дитини, спори щодо обов'язку повнолггшх дiтей пiклуватися про батьюв); 3) спори про влаштування дггей-сиргг i дiтей позбавлених батькiвського тклування (спори щодо усиновлення, спори щодо усиновлення за участ iноземцiв, спори щодо встановлення опiки i тклування над дггьми); 4) спори про права i обов'язки iнших члешв им'1 (спори щодо особистих немайнових прав та обов'язюв iнших члешв им'1 та родичiв, спори щодо виконання обов'язку по утриманш шших членiв им'1 i родичiв). Можемо вщмггити, що даний подiл шмейно-правових спорiв збiгаeться з назвами другого, третього, четвертого, п'ятого i шостого роздiлiв Сiмейного кодексу Украши.
В основi класифшаци трудових спорiв М. В. Лушшкова видiляe два критерiя: предметний i суб'ектний склад учасниюв трудового спору [3, с. 13]. За предметним критерieм трудовi спори автор подшяе на двi групи: 1) спори щодо умов пращ встановлених законодавством (спори щодо звшьнення пращвника, виплати заробггно! плати, надання вщпустки i т. д.); 2) спори щодо встановлення нових або змши вже юнуючих умов пращ (спори щодо укладення колективного договору, встановлення системи премдавання та ш.). Таку класифшащю трудових спорiв деяю автори трактують через позицiю конфлшту [4]. Наприклад, трудовi спори щодо застосування юридичних норм чи порушення встановлених законодавством прав працiвника можна розглядати як конфлшт права, а трудовi спори щодо змiн умов пращ чи правового статусу пращвника, вщповщно, як конфлшт iнтересiв.
За суб'ектним складом учасникiв трудовi спори подшяють на iндивiдуальнi (спори, що виникають мiж працiвником та роботодавцем) та колективш (суб'ектами такого спору виступае трудовий колектив або трудовий колектив структурного шдроздшу).
Адмiнiстративно-правовi спори, своею чергою, також подiляються на тдвиди, i подiл такий ми можемо зустргги навiть в Кодекс адмiнiстративного судочинства Украши [5]. В статп 19 вказано, що юрисдикщя адмiнiстративних судiв поширюеться на:
1) спори фiзичних чи юридичних ошб iз суб'ектом владних повноважень щодо оскарження його ршень (нормативно-правових акпв чи iндивiдуальних актiв), дiй чи бездiяльностi;
2) спори з приводу прийняття громадян на публiчну службу, И проходження, звшьнення з публiчноl служби;
3) спори мiж суб'ектами владних повноважень з приводу реалiзацil 1хньо1 компетенци у сферi управлшня, у тому числi делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адмшстративних договорiв;
5) спори за зверненням суб'екта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для виршення публiчно-правового спору надано такому суб'екту законом;
6) спори щодо правовщносин, пов'язаних iз виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фiзичних чи юридичних ошб iз розпорядником публiчноl шформаци щодо оскарження його ршень, дiй чи бездiяльностi у частиш доступу до публiчноl шформаци;
8) спори щодо вилучення або примусового вщчуження майна для суспшьних потреб чи з мотивiв сусшльно! необхiдностi;
9) спори щодо оскарження ршень атестацiйних, конкурсних, медико-соцiальних експертних комюш та iнших подiбних оргашв, рiшення яких е обов'язковими для оргашв державно! влади, органiв мюцевого самоврядування, iнших осiб;
10) спори щодо формування складу державних оргашв, оргашв мюцевого самоврядування, обрання, призначення, звшьнення !х посадових ошб;
11) спори фiзичних чи юридичних ошб щодо оскарження рiшень, дiй або бездiяльностi замовника у правовiдносинах, що виникли на пiдставi Закону Украши "Про особливостi здiйснення закупiвель товарiв, робiт i послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорiв, пов'язаних iз укладенням договору з переможцем переговорно! процедури закушвл^ а також змiною, розiрванням i виконанням договорiв про закупiвлю;
12) спори щодо оскарження ршень, дш чи бездiяльностi органiв охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачеш Законом Укра1ни "Про вщповщальнють перевiзникiв пiд час здiйснення мiжнародних пасажирських перевезень".
Ситнiченко О. М проводить класифшацш адмiнiстративно-правових спорiв за критерiем предметностi i подiляе !х на спори щодо [6, с. 73]:
- нормативно правових акпв;
- шдивщуальних актiв;
- дш або бездiяльностi органiв державно1 влади, оргашв мiсцевого самоврядування;
- постанов про накладення уповноваженими суб'ектами адмшстративних стягнень.
Залежно вщ характеру адмшютративно1 справи адмiнiстративно-правовi спори подiляються
на:
1) юрисдикцшш, якi, своею чергою, подшяють на: а) спори про адмшстративш правопорушення; б) спори щодо оскарження ршень, дiй чи бездiяльностi суб'ектiв владних повноважень; в) спори дисциплшарного характеру; г) спори, яю виникають стосовно скарг громадян тощо.;
2) неюрисдикцiйнi - це спори, що виникають тд час виконавчо-розпорядчо1 дiяльностi органiв публiчноl влади (щодо тдготовки та ухвалення правових акпв, щодо створення, реоргашзацп чи лшвщаци пiдприемств, установ, оргашзацп, щодо офщшного визнання законностi вiдповiдних дiй, щодо здшснення контролю та нагляду у сферi державного управлiння тощо).
Д. М. Явдокимеко взяв за критерш подшу адмiнiстративно-правових спорiв орган, що вирь шуе адмiнiстративно-правовi спори та порядок !х вирiшення [7, с. 108]. Зпдно з такою класифшащею всi адмiнiстративно-правовi спори можна подшити на:
1. Спори, що виршуються в судовому порядку. В цю категорш спорiв входять адмшст-ративно-правовi спори, що вирiшуються в порядку конституцшного судочинства, адмшстративно-правовi спори, що виршуються в судах загально1 юрисдикци, та iншi адмiнiстративно-правовi спори, включаючи оскарження накладених адмшстративних стягнень;
2. Спори, що виршуються в адмшютративному порядку (адмiнiстративно-правовi спори, що можуть бути виршеш в досудовому порядку та адмiнiстративно-правовi спори, що виршуються вищим органом чи посадовою особою);
3. Спори, що виршуються в порядку погоджувальних процедур.
У цившьному правi поняття правового спору саме по собi вiдiграе роль критерш подшу вшх судових проваджень на провадження, в яких присутнш яскраво виражений правовий спiр (позовне провадження) i провадження, в яких вщсутнш правовий спiр як такий (наказне i окреме провадження). Але за такою позищею важко погодитись, оскшьки вже сам факт звернення особи до суду з вимогою, а також подальша взаемодiя учасниюв судового процесу можуть свiдчити про наявнють правового спору.
Д. М. Чечот [8, с. 19] зазначав, що завдання суду в процеш окремого провадження -перевiрити докази, переконатися в юнуванш чи вщсутносп певних факпв, вияснити протирiччя сторш процесу, тобто, iншими слова, усунути сшрнють цих фактiв.
Можемо зробити висновок, що стр наявний у вшх провадженнях цивiльного процесу, тшьки у позовному провадженнi вирiшуеться стр про суб'ективне право, а в наказному чи окремому виршуеться стр про факти.
Вiдповiдно до критерш подшу проваджень можемо подшити правовi спори у цившьному правi на: 1) правовi спори позовного провадження; 2) правовi спори наказного провадження; 3) правовi спори окремого провадження.
У конституцшному судочинствi всi правовi спори можна подiлити на двi великi групи - це правовi спори, що випливають з конституцшно-правових норм держави та спори про конституцшне правопорушення. А вiдповiдно до предметно1 компетенц^ органiв конституцiйного судочинства вш конституцiйно-правовi спори подiляються на:
- спори щодо перевiрки конституцшносп законiв, мiжнародних договорiв та шших нормативно-правових актiв;
- компетенцiйнi спори;
- спори щодо захисту прав i свобод людини i громадянина;
- спори щодо конституцшносп проведення референдумiв i виборiв, здiйснення права народно! шщативи;
- спори щодо конституцшного контролю судових процедур у випадку порушення конституцi! главою держави;
- спори щодо конституцшносп органiзацi! та дiяльностi полiтичних партiй i громадських об'еднань;
- спори щодо тлумачення конституций
В ролi головного критерда, за яким можна здiйснити класифшащю правових спорiв, доцiльно вважати характер штересу, який захищаеться у спорг 1нтерес завжди виступав рушiйною силою дiяльностi людини, оскiльки людина завжди дiятиме у сво!х iнтересах, а в умовах !х порушення, вона буде !х всiляко вiдстоювати i захищати. Наявнiсть iнтересу вказуе на цшшсть суб'ективних прав, якi виступають засобом реалiзацi! цих iнтересiв [9, с. 14]. А коли штерес набувае юридично! форми, вiн визначае позищю його носiя пiд час процедури вирiшення спору. Говорячи про правову категорда «правовий стр», ми розумiемо, що суть правового спору полягае в захисп iнтересу того чи шшого суб'екта спору. Тобто захист штересу - це основа цившьних, адмшстративних, кримiнальних чи конституцшних правових спорiв, яка i вказуе нам на те, що вищеперераховат спори е видами правових спорiв.
Залежно вщ того, чи! саме штереси захищаються в тому чи шшому спорi, всi правовi спори можна подшити на публiчно-правовi (захист публiчного iнтересу вiд посягання на реалiзацiю норм об'ективного права та правопорядок загалом) та приватно-правовi (захист приватного штересу, виходячи з суб'ективних цившьних i публiчних прав).
Висновки. Метою будь-яко! класифшаци е визначення загального i особливого, визначення будь-якого об'екта в OTOTmi i пошук системних зв'язюв мiж частинами одного об'екта. Ми навели приклади класифшацш правових спорiв за рiзними критерiями, якi можна знайти у юридичних джерелах: за правовою спрямованютю; за характером позову; за характером прав i обов'язюв, щодо яких виник стр; за змютом правового спору; за суб'ектним складом правового спору; за галузевою приналежнютю спору. Головним завданням при здшсненш будь-яко! класифшаци е визначення ютотних юридично значимих ознак, яю i зможуть стати критерiями для подiлу.
А також пропонуемо вважати основним критерiем подшу при здiйсненнi класифiкацi! правових спорiв - характер iнтересу правового спору. Вщповщно до такого критерiю вс правовi спори подiляються на публiчно-правовi та приватно-правовi спори. Такий подш дае можливiсть розглядати правовий стр як правовий мехатзм, який запускае в дда правовi iнструменти захисту штереив, передбачених правовими нормами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Омельченко О. А. Римское право: учебник. 3-е изд., испр. и доп. М., 2005. 221 с. 2. Трегубов Е., Трегубова О. ^мейш спори. Серiя «Судова практика i коментарЬ». Х.: Фактор, 2010. 432 с. З.Лушникова М. В. Трудовие спори в СССР: учеб. пособ. Ярославль., 1991. 84 с. 4. Киселев И. Я. Трудовие конфликты в капиталистическом обществе: социально-правовые аспекты. М., 1972. С. 116-117. 5. Кодекс адмшстративного судочинставаУкра!ни. (BidoMoemi Верховной Ради Украгни (ВВР). 2005. № 35-36, № 37. ст. 446. 6. Ситшченко О. М. Адмiнiстративно-правовi спори: поняття та видова характеристика. niвденоукрагнський правничий часопис. 2016. С.71-74. 7. Явдокименко Д. М. Особливосп класифшаци адмшютративно-правових спорiв. Науковий eirnrn Ужгородського нацюнального утверситету. Серiя ПРАВО. Випуск 43. Том 2. С. 106-108. 8.Чечот Д. М. Неисковие производства. М., 1973. 164 с. 9. Губайдуллина Э. Х. Вопросы экономики и права. 2017. № 6. С. 12-16.
REFERENCES
1. Omelchenko O.A.. Rymskoepravo. [Roman law] Uchebnyk. 3-e yzd., yspr. y dop. M.:2005. 221 p. 2. Trehubov E., Trehubova O. Simeini spory. [Family disputes.] Seriia «Sudova praktyka i komentari». Kh.:
Faktor, 2010. 432 p. 3.Lushnykova M. V. Trudovye spory v SSSR. [Labor disputes in the USSR] Uchebnoe posobye. Yaroslavl., 1991. 84 p. 4. Kyselev Y. Ya. Trudovye konflyktbi v kapytalystycheskom obshchestve: sotsyalno-pravovue aspektu. [Labor conflicts in capitalist society: socio-legal aspects]. M., 1972. P. 116-117. 5. Kodeks administratyvnoho sudochynstavaUkrainy. [Code of Administrative Judicial ProcessUkraine]. (Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR). 2005. No. 35-36, No. 37. p. 446. 6. Sytnichenko O. M. Administratyvno-pravovi spory: poniattia ta vydova kharakterystyka. [Administrative Disputes: Concept and Specific Characteristics] Pivdenoukrainskyi pravnychyi chasopys. 2016. P. 71-74. 7. Yavdokymenko D. M. Osoblyvosti klasyfikatsii administratyvno-pravovykh sporiv. [Features of the classification of administrative-legal disputes ] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia PRAVO. Vypusk 43. Tom 2. P. 106-108. 8. Chechot D. M. Neyskovye proyzvodstva. [Unskilled production]. M., 1973. 164 p. 9. Hubaidullyna Э. Kh. Kharakter ynteresa kak kryteryi klassyfykatsyy sporov o prave. [The nature of interest as a criterion for classifying disputes about the right.] Voprosbi эkonomyky y prava. 2017. No. 6. P. 12-16.
Дата надходження:15.06.2018р.
