CC BY
104. Cigarette smoke affects IL-17A, IL-17F and IL-17 receptor expression in the lung tissue: Ex vivo and in vitro studies / A. M. Montalbano, L. Riccobono, L. Siena [et al.] // Cytokine. - 2015. -V. 76. - № 2. - P. 391-340.
5. Characterization of pulmonary vascular remodelling in smokers and patients with mild COPD / S. Santos, V. I. Peinado, J. Ramirez [et al.] // Eur. Respir. J. - 2002. - V. 19. - № 4. - P. 632-638.
6. Chronic bronchitis and current smoking are associated with more goblet cells in moderate to severe COPD and smokers without airflow obstruction / V. Kim, M. Oros,H. Durra [et al.] // PLoS One. - 2015. - 10. - № - e0116108.
7. Differential distribution of inflammatory cells in large and small airways in smokers / S. Battaglia, T. Mauad, A. M. van Schadewijk [et al.] // J. Clin. Pathol. - 2007. - V. 60. - P. 907-911.
8. Expression variations of connective tissue growth factor in pulmonary arteries from smokers with and without chronic obstructive pulmonary disease / S. J. Zhou, M. Li, D. X. Zeng [et al.] // Sci. Rep. - 2015. - V. 5. - P. 8564.
9. Ferrara N. The biology of VEGF and its receptors / N. Ferrara, H. P. Gerber, B. LeCouter // Nat. Med. - 2003. - V. 9. - P. 669-676.
10. Increased Vascular Endothelial Growth Factor and Receptors: Relationship to Angiogenesis in Asthma / B. N. Feltis, D. Wignarajah, L. Zheng [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care. Med. - 2006. - V. 173. - № 11. - P. 1201-1207.
11. Increased expression of CD4+IL-17+ cells in the lung tissue of patients with stable chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and smokers. Int Immunopharmacol / J. Zhang, S. Chu, X. Zhong [et al.] // 2013. - V. 15. - P. 58-66.
12. Identification of cells expressing IL-17A and IL-17F in the lungs of patients with COPD / A. Eustace, L. J. Smyth, L. Mitchell [et al.] // Chest. - 2011. - V. 139. - P. 1089-1100.
13. Impact of smoking on outcome of resected lung adenocarcinoma / M. Tomita, T. Ayabe, E. Chosa [et al.] // Gen. Thorac. Cardiovasc. Surg. - 2015. - V. 63. - № 11. - P. 608-612.
14. James A .L. Clinical relevance of airway remodelling in airway diseases / A. L. James, S. Wenzel // Eur. Respir. J. - 2007. - V. 30. - № 1. - P. 134-155.
15. Jeffery P. K. Remodeling in Asthma and Chronic Obstructive Lung Disease / P. K. Jeffery // Am. J. Respir. Crit. Care. Med. - 2001. - V. 164. - № 10. - P. 28-38.
16. Kremis I. S. Morphometric characteristics of the bronchial tree insmokers with and without chronic obstructive pulmonary disease / I. S. Kremis, E. B. Bukreeva, E. Gereng // Ter. Arkh. - 2016. - V. 88. - № 3. - P. 18-23.
17. Roden A. C. Pulmonary Langerhans Cell Histiocytosis: An Update From the Pathologists' Perspective / A. C. Roden, E. S. Yi // Arch. Pathol. Lab. Med. - 2016. - V. 140. - № 3. - P. 230-240.
18. Two types of human mast cells that have distinct neutral protease compositions / A. A. Irani, N. M. Schechter, S. S. Craig [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 1986. - V. 83. - P. 4464-4468.
ОСОБЛИВОСТ1 ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ ТА Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ У ЧОЛОВ1К1В З ЦУКРОВИМ
Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ
к. мед. н. Пустовойт Г. Л. к. мед. н. Ярмола Т. I.
Украта, м. Полтава, Вищий державний навчальний заклад Укрални «Укралнська
медична стоматологiчна академiя»
Abstract. The study of aging has an important place in modern medicine, as it is associated with an increase in life expectancy and, consequently, the number of aging people. The criterion of age-related changes of the population is life expectancy, which is calculated for each definite country. Life expectancy in Ukraine ranks 143 place in the world, mortality occupies first place.
The main sex hormone, which determines gender identity and various aspects of the male body is testosterone. As it known, the main precursor for testosterone is cholesterol, and on earlier stages is glucose.
The aim of study was to evaluate the androgen-estrogen balance and lipid metabolism in men of different age groups, patients with type 2 diabetes combined with hypertension.
The study involved 90 men aged 45 to 76 years. All patients were divided into two groups according to age. 52 study participants had a history of type 2 diabetes combined with hypertension and entered the main group of the appropriate age. The control group included 38 men who did not have the above-mentioned diseases.
First group (I) consisted of 42 middle-aged men (45-59 years). Second group (II) included 48 males aged 60 years or more.
According to a study design in patients of first age group suffering from type 2 diabetes combined with hypertension moderate hypertriglyceridemia was revealed, whereas in second age group, the levels were much higher. Atherogenic ratio was significantly higher (p<0.05) in patients of second age group compared with persons of the first age group.
According to our records in patients with type 2 diabetes combined with hypertension significantly worsening lipid metabolism was observed, which can lead to progressing of atherosclerosis and development of severe complications such as coronary heart disease, myocardial infarction, stroke, obliterating arterial disease.
During the study the decrease of total testosterone in patients with type 2 diabetes II age group was determined. Free testosterone level was almost twice reduced according to the main subgroups of the elder patients. At the same time estradiol levels were increased in both age groups of patients with type 2 diabetes complicated with hypertension.
One reason for the decrease of total and free testosterone levels in diabetic patients is deterioration of blood supply as a result of testicular tissue angiopathy. Therefore, the treatment of age-related androgen deficiency in patients with type 2 diabetes must include drugs that improve microcirculation.
In order to reduce cardiovascular risk normalization of lipid metabolism in the above-mentioned category of patients is required, which will also have a positive effect on testicular tissue and androgenic status of patients.
Keywords: type 2 diabetes, lipid metabolism, male androgen deficiency.
Робота e фрагментом НДР «Роль ендотелiальноl дисфункци у розвитку OTMrnoMiB нижшх сечових шляхiв у чоловшв i3 загальноклшчними проявами вшового андрогенного дефщиту» № держреестрацп 0114U005500; НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профшактики та лшування хвороб, пов'язаних i3 системним запаленням» № держреестрацп 0114U000784.
Вступ. За останш 100 роюв максимальна тривалють життя людини збшьшилася приблизно на 14 роюв. Старшня оргашзму, яке значною мiрою зумовлене бюлопчними мехашзмами, ставить перед суспшьством чимало бюетичних питань. Самi поняття "старшня" i "старють" змшювалися протягом столт. Якщо у середш вши середня тривалють життя людини дорiвнювала 35 рокам, у XIX столiттi - 44 рокам, то у другш половиш XX столотя збшьшилася до 62-82 роюв. 1снування у сучасному суспшьсга значного вщсотка людей похилого i старечого вшу - це ушкальне явище. [3]. Критерieм вшових змш популяци е середня тривалють життя, яка розраховуеться за демографiчними показниками кожно! краши. За середньою тривалютю життя Украша займае 143 мюце у свт та перше мюце за показниками смертность За прогнозом демографiчного департаменту ООН на 2045 - 2050 рр. середня тривалють життя в Укра!ш досягне 88 роюв (чоловшв - 74 роюв, жшок - 81 роюв) [9].
Починаючи з друго! половини минулого столотя проблемам жшочого ктмаксу придшяеться величезна, всезростаюча увага з боку самих рiзних фахiвцiв (сощолопв, фiзiологiв, гшеколопв, терапев^в, ендокринолопв, кардiологiв, психiатрiв, психолопв та iн.). Переважна бiльшiсть роб^ стосовно «чоловiчого клiмаксу» зводиться до ефективносп замiсноl гормонально! терапil при еректильнш дисфункцiil, тодi як вивченню зв'язку соматично! патологil з андрогенною недостатнiстю присвяченi поодинокi дослiдження. Про чоловiчий «перехiдний перiод» вiдомо стшьки ж, скiльки було вiдомо про жшочий 30 рокiв тому.
Основним статевим гормоном, що визначае статеву щентичнють та рiзнi аспекти функщонування чоловiчого органiзму, е тестостерон. Як вщомо, основним попередником утворення тестостерону е холестерин, а на ще бшьш раннiх етапах - глюкоза [4]. Традицшно старiння асоцiюeться з угасанням репродуктивно! функцil, регульовано! гормонами [2, 13]. Але на сьогодшшнш день одшею з провiдних теорш старiння е нейроендокринна (гормональна), вщповщно до яко! рiвень гормонiв знижуеться не тому, що ми старieмо, а навпаки, старieмо ми тому, що знижуеться гормональний рiвень [8, 9]. В.М. Дшьман запропонував та обгрунтував iдею iснування единого регуляторного мехашзму, який визначае закономiрностi виникненняi розвитку в органiзмi у процеш онтогенезу рiзних регуляторних систем (концепщя В.М. Дiльмана). Таким механiзмом, за його визначенням, е вшове тдвищення порогу чутливостi
гшоталамусу до регуляторних гомеостатичних сигналiв. Наслiдком аналогiчних вiкових змшу у системi метаболiчного гомеостату е наростання з вiком вмiсту жирово! тканини, зниження чутливостi тканини до шсулшу та атеросклероз [8].
Зниження концентраци тестостерону досить часто супроводжуе цукровий дiабет. При цьому, декомпенсащя цукрового дiабету 1 типу може обумовлювати зниження секреци тестостерону у чоловшв будь якого вшу, але пiсля компенсаци захворювання секрещя андрогенiв повнiстю вiдновлюеться. Навпаки, при цукровому дiабетi 2 типу зниження вмюту загального та вiльного тестостерону носить первинний характер, зумовлюе порушення метаболiзму глюкози та розвиток шсулшорезистентносп. Враховуючи цi данi, була виказана думка, що зниження рiвня тестостерону е фактором ризику виникнення цукрового дiабету 2 типу. Був доведений зворотнш кореляцшний зв'язок мiж концентращею тестостерону, окружнiстю тали та рiвнем холестерину лшопротеадв низько! щiльностi [6, 12, 14, 16].
За даними I. I. Горпинченко, Л. П. 1мшинецько! при сексуальнш дисфункци у чоловшв похилого вiку виявлене значне зниження загального тестостерону, порiвняно з вшовими нормами, а також значне шдвищення естрадiолу. Це призводить до порушення андрогенно-естрогенного балансу [7].
Вiдмiчаеться вiд'емний кореляцiйний зв'язок мiж концентрацiею загального тестостерону та систолiчним артерiальним тиском, а також масою мiокарда лiвого шлуночка [15]. Дослщженнями Верткина А.Л., Моргунова Л.Ю. було виявлено, що 18% пащеипв з артерiальною гiпертензiею мали дефщит андрогенiв, пiдтверджений лабораторно, що достовiрно вище, нiж у пацiентiв ле! ж вшово! категорп з нормотензiею. Бiльш того, при поеднаннi артерiально! гшертензп з цукровим дiабетом 2 типу та ожирiнням, гiпогонадизм виявляють, вiдповiдно, у 75% та 55% чоловЫв, а при поеднаннi вшх трьох станiв - у 82% [5, 10, 11].
Метою дослщження було вивчення андрогенно - естрогенного статусу та лшщного обмшу у чоловшв окремих вiкових груп, хворих на цукровий дiабет 2 типу у поеднанш з артерiальною гiпертензiею.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 90 чоловшв вiком вiд 45 до 76 роюв. Всi вони були розподшеш на двi групи вщповщно до вiку. 52 особи, що брали участь у дослщженш, в анамнезi мали цукровий дiабет 2 типу у поеднаннi з артерiальною гiпертензiею й увiйшли до основно! групи вiдповiдного вiку. До контрольно! групи увшшли 38 чоловшв, що не мали вищезазначено! патологи.
До I групи увшшли 42 особи середнього вшу (45-59 роюв), з них до основно! - 24 чоловши, до контрольно! - 18 чоловш. До II групи були вщнесеш 48 чоловшв похилого i старечого вшу (60 i бшьше рокiв), з них до основно! - 28 чоловш, до контрольно! - 20 чоловш
Концентрацiю загального, бюдоступного тестостерону та естрадiолу визначали iмуноферментним методом («система Хема», кпашя).
Вивчаючи стан лiпiдного обмiну визначали рiвень загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину-ЛПВЩ та p-лiпопротеiдiв в сироватцi кровi за допомогою наборiв «Бю-Ла-Тест» (Чехiя). Коефiцiент атерогенностi визначали за формулою: Коефщент атерогенностi = загальний холестерин - ХСЛПВЩ : ХСЛПВЩ.
Вс одержанi результати порiвнювали з вщповщними вiковими нормами зазначених показникiв.
Результати дослщжень та ix обговорення. За результатами дослщження у осiб I вшово! групи, що страждають на цукровий дiабет 2 типу у поеднанш з артерiальною гiпертензiею виявлена помiрна гiпертриглiцеридемiя (рiвень триглiцеридiв становив 1,92±0,05ммоль/л у основнiй пiдгрупi та 1,26±0,06ммоль/л у контрольнiй пiдгрупi). Тодi як у вiковiй групi II цей показник був значно вищим (2,85±0,07ммоль/л у основнiй пiдгрупi та 1,64±0,05ммоль/л у контрольнiй пiдгрупi). Показники p - лiпопротеiдiв у основнш пiдгрупi II вшово! групи виявилися вищими, нiж у I вшово! групи (3,82 ±0,65ммоль/л проти 3,45 ±0,94ммоль/л вiдповiдно). У контрольних шдгрупах цi показники також корелювали з вшом (2,04 ±0,44ммоль/л у вшовш групi 45-59 рокiв проти 2,49 ±0,87ммоль/л у вiковiй групi 60 i бiльше рокiв вiдповiдно). Коефщент атерогенностi визначався достовiрно вищим (р<0,05) у хворих на цукровий дiабет 2 типу II вшово! групи порiвняно з особами I вшово! групи (4,51 ±0,91ммоль/л проти 3,04 ±0,84ммоль/л вiдповiдно). За нашими даними з вшом у хворих на цукровий дiабет 2 типу, що поеднаний з артерiальною гiпертензiею значно попршуеться лiпiдний обмiн, що стае тдгрунтям до виникнення атеросклерозу та розвитку таких ^зних ускладнень, як iшемiчна хвороба серця, iнфаркт мюкарда, iнсульт, облiтеруючий ендартери!т.
Пщ час дослщження було виявлене зниження загального тестостерону у хворих на цукровий дiабет 2 типу II вшово! групи (10,40 ±3,49нмоль/л у вшовш групi 45-59 рокiв проти 5,72 ±1,49нмоль/л у вiковiй груш 60 i бiльше рокiв вщповщно). У контрольнiй групi цi показники становили 16,88 ±4,01нмоль/л у вшовш групi I проти 13,11 ±1,96нмоль/л у вiковiй групi II вщповщно. Рiвень вiльного тестостерону був майже у два рази нижчим у основно! пiдгрупi осiб старшого вшу (8,53 ±1,56пг/мл у вiковiй груш 45-59 роюв проти 4,98 ±1,36пг/мл у вiковiй групi 60 i бiльше рокiв вiдповiдно). При цьому показники естрадюлу були пiдвищеними у обох вшових групах хворих на цукровий дiабет 2 типу, що поеднаний з артерiальною гiпертензieю (38,81 ±5,86 пг/мл у вшовш груш 45-59 роюв проти 42,36 ±6,04 пг/мл у вшовш групi 60 i бiльше рокiв вiдповiдно). А у контрольних шдгрупах показники естрадюлу коливалися у межах норми (22,16 ±3,77пг/мл у I групi проти 31,0 ±3,71пг/мл у II груш вщповщно). Враховуючи результати нашого дослщження не можна виключити вплив iнсулiну на секрецiю тестостерону клiтинами Лейдига.
Висновок. Одшею з причин зниження загального та вшьного тестостерону у хворих на цукровий дiабет можливо е попршення кровопостачання тестикулярно! тканини внаслщок анпопатп. Тому, при лшуванш вiкового андрогенного дефiциту у ошб, хворих на цукровий дiабет 2 типу, що поеднаний з артерiальною гiпертензieю показане використання препаратiв, яю покращують мiкроциркуляцiю.
З метою зниження кардюваскулярних ризикiв необхiдна нормолiзацiя лшщного обмiну у вищезазначено! категорп хворих, що також матиме позитивний вплив на тестикулярну тканину та андрогенний статус пащенпв.
Перспективи подальших дослщжень. Розробка рацюнально! тактики профiлактики i терапп серцево-судинних порушень у чоловшв з вiковим гiпогонадизмом та цукровим дiабетом 2 типу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анисимов В.И. Приоритетные направления фундаментальных исследований в геронтологии: вклад России /В.И. Анисимов// Успехи геронтологии. - 2003. - Т. 12. - С. 9-27.
2. Анисимов В.Н. Молекулярные и физиологические механизмы старения /В.Н. Анисимов//СПб : Издательский дом наука, 2008. - Т. 2.-434 с.
3. Асшова М. Майже кожна людина ст^е передчасно / М. Асшова // Медицина i здоров'я-2008. - №34-35. - С. 2.
4. Березов Т.Т. Биологическая химия: учебник. / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин// М.: Медицина, 1998. —704c.
5. Верткин А.Л. Возрастной гипогонадизм у пациентов в клинике внутренних болезней /А.Л. Верткин, Е.Н. Аринина// Материалы Международного конгресса по андрологии, 24-26 мая 2006,Сочи.-С.10-11.
6. Гвасалия Б.Р. Поздний гипогонадизм, метаболический синдром и сердечно-сосудистая патология /Б.Р. Гвасалия, П.А. Щеплев// Лечащий врач. - 2009. - № 11. - C.4-8.
7. Горпинченко И.И. Гормонотератя половых расстройств и другие методы медикаментозного лечения / И.И. Горпинченко, Л.П. Имшенецкая // К.: Космополис, - 2004. - 48с.
8. Дильман В. М. Четыре модели медицины /В.М. Дильман// М.: Медицина.- 1987.- 288 с.
9. Коробейтков Г.В. Бюлопчт механiзми старiння i рухова активтсть людини /Г.В. Коробейнiков// Фiзична активтсть, здоров'я i спорт. - 2010. - №2. - С. 3-13.
10. Моргунов Л.Ю. Воздействие тестостерона на факторы риска ишемической болезни сердца у пациентов с андрогенным дефицитом / Л.Ю. Моргунов// Материалы II Съезда кардиологов Сибирского федерального округа, Томск, 6-7 июня 2007.- С. 86.
11. Моргунов Л.Ю. Возрастной андрогендефицит и сердечно-сосудистая патология /Л.Ю. Моргунов// «Клинико-лабораторный консилиум».- 2006.- N 13.- С.34-39.
12. Col V. New insights into insulin resistance pathophysiology: how it affects glucose and lipid metabolism / V. Col // Acta clinica Belgica. - 2000. - Vol. 56(3). - P. 155-162;
13. Harman S. M. Adverse events observed in healthy women and men over 65 years of age treated with GH and sex steroid hormone replacement (abstract 1635)/ S. M Harman, K.M Pabst, T. Munzer [et al.]. // In Programs and Abstracts of Endocrine Society Annual Meeting, Toronto, 2000.- P.394.
14. Lakka H.-M. The metabolic syndrome and cardiovascular disease mortality in middle-aged men /H.-M. Lakka, D. E. Laaksonen, T. A.Lakka [et al.] // JAMA. - 2002. - Vol. 283. - P. 2909-2916.
15. Svartberg J. Association of endogenous testosterone with blood pressure and left ventricular mass in men. The Tromso Study /J. Svartberg, T. Jenssen, J. Sundsfjord [et al.] // Eur J Endocrinol. - 2004. - V.150(1) -P.65-71.
16. Von Eckardstein A. Testosterone and atherosclerosis /Von A.Eckardstein, F.C.W.Wu // Growth hormone & IGF research. - 2003. - Vol. 13. - P. 72-84.
EFFECTS OF SEDATION WITH MODERN A-2 AGONISTS ON PERIOPERATIVE PERIOD IN GENERAL
SURGERY PATIENTS
Domoratsky A. E., Krylyuk V. O., Sozansky V. V.
Rybak K. A., Kryatchenko E. B., Beisiuk O. D.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupyk.
Kyiv City Clinical Hospital ambulance
Abstract. a-2 agonists have a number of useful pharmacodynamic effects such as anxiolytic, sympatholytic, antinociceptive. They are very useful in the practice of anesthesia. On the other hand, their use is limited by side effects: severe hypotension and bradycardia, especially in their interaction with anesthetics. Nowadays in Ukraine are available - a long time known clonidine and deksmedetomedin - modern a-2 agonist. We learned the efficiency and safety of sedation by deksmedetomedin at a dose of 0.7 mcg / kg. Demonstrated positive effects of using deksmedetomedin in patients with acute abdominal surgical pathology.
Keywords: a-2 agonists, deksmedetomedin, premedication, Deksdor.
Relevance.
Traditionally, anesthesiologists use specific drugs to ensure proper condition of the patient prior to anesthesia in the clinic. The goal of sedation is to ensure reduction of patients anxiety, providing of amnesia and analgesia, vagolytic effect, reduction of exocrine secretion, prevention of aspiration of acidic gastric contents, postoperative nausea and vomiting, decreasing needs of analgesics in the perioperative period. For this purpose, we traditionally use the psychological preparation of the patient and many groups of pharmacological agents, such as benzodiazepines, m-anticholinergic antagonists of serotonin receptors, steroids, non-steroidal anti-inflammatory drugs and others. Premedication is held on the eve of surgery and directly 20 - 30 minutes before the start of the operation ("on the table"). In urgent cases, the preparation for the operation is limited in time and accompanied by a lot of stress for both the patient and medical staff.
The group of a-2 agonists has an interest in their use in various stages of perioperative period for decades. At the present moment in Ukraine are available two kinds of drugs: Clonidine and dexmedetomidine (Dexdor). The relevance of a-2 agonists use caused by beneficial effects such as a central sympatholytic effects, sedation, anxiolysis, analgesia, decrease the secretion of the salivary glands, prolongation of action of local anesthetics and opioids. [1,2,3] The data obtained the reduction of adverse effects from the cardiovascular system in high cardiac risk patients after noncardiac operations after applying a-2 agonists. [4,5]. Also, the use of deksmedetomedin reduces the incidence of postoperative delirium and cases of delirium in ICU patients on mechanical ventilation. [6,7]. The use of clonidine in premedication "on the table" is limited by the severity of adverse cardiovascular effects such as hypotension and bradycardia. The Dexdor may have these possible reactions, but they are less expressed. Clonidine has established itself as the i$ay and effective adjuvant for regional anesthesia. [8,9] It is worth noting that the US company that manufactures deksmedetomedine (Presideks) allowed it for epidural and intrathecal administration, this function is "off-label" for our country.
Materials and methods
The research was conducted on the basis of the intensive care unit of the Kyiv municipal clinical emergency hospital. The study included 47 patients, where women accounted for 61,7% (n = 29) and men 38,3% (n = 18). All informing patients consent was obtained. Performed operations: appendectomy, laparoscopic cholecystectomy, removal of the intestinal obstruction. Were excluded
