CC BY
11ОЦ1НКА ФУНКЦП СЕРЦЯ, ОСНОВНИХ КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИК1В У ХВОРИХ НА ЦД 2 ТИПУ З НАДМ1РНОЮ МАСОЮ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯМ
Орленко В.Л.,
Державна установа «1нститут ендокринологИ та обмту речовин
iM. В.П. Комгсаренка НАМН Украти» IeacbKiea К.Ю.,
Державна установа «1нститут ендокринологИ та обмiну речовин
iM. В.П. Комкаренка НАМН Украти»
Гончар 1.В.,
Державна установа «1нститут ендокринологИ та обмту речовин
iM. В.П. Комiсаренка НАМН Украти» Кравчук Е.Ю.,
Державна установа "1нститут ядерног медицини та променевог дiагностики НАМН Украти "
Корсак 1.С.,
Державна установа 'Чнститут ядерног медицини та променевог дiагностики НАМН Украти "
Глазовська I.I.
Державна установа 'Чнститут ядерног медицини та променевог дiагностики НАМН Украти "
ESTIMATION OF HEART FUNCTION, BASIC CLINICAL AND LABORATORY PARAMETERS IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS, OVERWEIGHT AND OBESITY
Orlenko V.L., State institution "Institute of Endocrinology and Metabolism n.a. V.P. Komisarenko, NAMS of Ukraine"
Tronko K.M., State institution "Institute of Endocrinology and Metabolism n.a. V.P. Komisarenko, NAMS of Ukraine"
Gonchar I. V., State institution "Institute of Endocrinology and Metabolism n.a. V.P. Komisarenko, NAMS of Ukraine"
Kravchuk E.Y., State institution "Institute of Nuclear Medicine and X-ray diagnostics NAMS Ukraine"
Korsak I.S., State institution "Institute of Nuclear Medicine and X-ray diagnostics NAMS Ukraine"
Glazovskaya I.I., State institution "Institute of Nuclear Medicine and X-ray diagnostics NAMS Ukraine"
АНОТАЦ1Я
Проведена оцшка функцюнального стану серцевого м'язу у хворих на цукровий дiабет з надмiрною масою тша рiзного ступеня. Материали та методи: 44 хворим на цукровий дiабет 2 типа з надлишковою масою тша проведений аналiз основних параметрiв метаболiчного синдрому (1МТ, шдекс НОМА, С-пептид, показники лшвдного спектру кров^ компенсацп цукрового дiабету за НвА1с). Хворим була проведена ехокардiографiя з метою оцшки функцюнального стану серцевого м'яза. Результата та гх обговорення: В груш хворих з високим 1МТ виявлеш ознаки гшертрофп лiвого шлуночка, що можна розцшити як компе-нсаторну реакцш на тдвищення АТ, а також наявшсть початкових проявiв серцевоГ недостатносл у дано! категори хворих, про що свщчить тдвищення кiнцево-дiастолiчного об'ему та вiрогiдне зниження фракцп викиду порiвняно з групою контроля. Збiльшення цих показнишв також може свщчити про наявнiсть ме-таболiчноi кардiомiопатií. У хворих виявлеш також ознаки дiастолiчноi дисфункцií по типу порушення релаксацii лiвого шлуночка. Найбшьш значущим фактором прогресування серцево-судинних змш у дано! категорii хворих е величина 1МТ. Заключения: Ожиршня у хворих на цукровий дiабет 2 типу е одним iз провiдних факторiв розвитку дiастолiчноi дисфункцп та метаболiчноi кардюмюпатп, що може сприяти ранньому розвитку серцевоГ недостатносп у щег категори хворих
ABSTRACT
In Diabetes mellitus type 2 overweight patients with various BMI degrees was evaluated functional state of the heart muscle. Material and Methods: analysis of the main parameters of the metabolic syndrome (BMI, an index HOMA, C-peptide, lipid spectrum of the blood, diabetes compensation for HbA1c) spent for 44 overweight patients with type 2 diabetes. Echocardiography was performed them to assess the functional state of the heart muscle. Results and Discussion: In patients with a high BMI were detected signs of left ventricular hypertrophy, which can be regarded as a compensatory response to increased blood pressure and the presence of primary manifestations of heart failure in these patients, evidenced by the increase in end-diastolic volume and possible decline in ejection fraction compared to the control group. The increase of these indicators can also indicate the presence of metabolic cardiomyopathy. In patients also were founded signs of diastolic dysfunction of the left
ventricle. The most important factor in the progression of cardiovascular changes in these patients is the value of BMI. Conclusion: Obesity in patients with type 2 diabetes is one of the key factors in the development of diastolic dysfunction and metabolic cardiomyopathy, which may contribute to the early development of heart failure in these patients
Ключовi слова: цукровий дiабет 2 типу, ожиршня, метаболiчний синдром, дiастолiчна дисфункщя Keywords: type 2 diabetes, obesity, metabolic syndrome, diastolic dysfunction
Серед ускладнень ЦД ураження серцево-су-динно! системи представляе особливий штерес, осшльки е одтею з основних причин смертносп серед цього контингенту хворих [2,5,6]. У хворих на ЦД в 2 - 3 рази часпше, шж у загальнш популяцп, зустрiчаються iшемiчна хвороба серця (1ХС), ш-фаркт мiокарда (1М), артерiальна гiпертензiя (АГ) з церебральними ускладненнями, раптова серцева смерть внаслвдок розвитку автономно! кардiальноi нейропатii [7,9,10,11]. Судинш змiни, приводять в подальшому до клiнiчних проявiв i розвитку ш-валiдностi, можуть закладатися вже на самих рангах стад!ях захворювання. Ожирiння i надмiрна вага являются самостшними факторами ризику сер-цево-судинно! патологii, а в поеднаннi з цукровим дiабетом ризик серцево-судинних уражень збшь-шуеться в рази [2,6]. Тому дуже актуальними е питания ранньо! дiагностики метаболiчноi кардюмю-патп задовго до ii клшчних проявiв. У цьому випадку своечасне тдключення коригуючо1' терапii сприяло б вщдаленню термiнiв появи зазначених патологш (або !х можливому усуненню), що могло б пiдвищити якiсть життя хворих i продовжити перiод !х працездатностi в найбiльш активному вжовому перiодi.
Метаболiчна кардiомiопатiя (МКМП) веде до порушення функцп лiвого шлуночка i розвитку сер-цево1' недостатносп [2,3]. Оскiльки ранне вияв-лення та лiкування кардiомiопатii е важливою ланкою профiлактики можливо! 1ХС та серцево1' недо-статностi, а клшчш прояви дано1' патологii серця вельми мiзернi i неспецифiчнi, особливо на почат-кових стадiях розвитку, велику роль у дiагностицi грають iнструментальнi методи дослiдження, серед яких провiдним методом визнана ехокардiографiя (ЕхоКГ)
Функцiональний стан мiокарда значною мiрою зумовлюе перебiг i прогноз серцево-судинних за-хворювань. Оцiнка функцп серцевого м'яза дозво-ляе визначити характер порушень в мiокардi, а значить i тактику подальшого ведення хворих.
Як вщомо, систолiчна дисфункцiя мюкарда проявляеться порушенням здатностi серцевого м'яза скорочуватися i викидати кров в аорту. Дiастолiчну дисфункцiю мiокарда визначають як неможливють лiвого шлуночка приймати кров пiд низьким тиском i наповнюватися без компенсаторного збшьшення тиску в лiвому передсердi.
Мета: Оцшити характер порушень функцiï серця, стану вуглеводного i жирового обмшу у хворих на ЦД 2 типу з надмiрною масою тша та ожиршням.
Матерiали та методи:
Обстежено 44 хворих на ЦД 2 типу та ожиршням, i3 них 19 чоловшв та 25 жшок (основна група), i 7 оаб контрольноï групи аналогiчного вiку. Ста-тистичнi групи не вiдрiзнялись за статтю та трива-лiстю цукрового дiабету (p > 0,2). Середнiй вiк чоловшв складав 60,4 ± 2,6 рошв, жiнок - 61,7 ± 1,6 рокiв (F=0,19; p=0,66). Тривалiсть цукрового дiа-бету в середньому у чоловiкiв складала 7,2 ± 0,8 ро-кiв, у жшок - 8,6 ± 0,9 рошв (F=1,4; p=0,24). Стати-стичнi даш, якi використанi у дослiдженнi, за кри-терieм Колмогорова-Смирнова мають нормальний розподiл (d=0,08; p > 0,2). Вибiрка репрезентативна. Усiм обстежуваним хворим проводилася медикаме-нтозна корекцiя ткемп. Серед обстежених хворих у сташ компенсацiï ЦД було 20,5 % хворих, iншi пе-ребували в сташ суб- та декомпенсаций Ус хворi ЦД i ожирiнням були на таблетованш цукрознижу-вальноï терапп. Для оцiнки лiпiдного обмiну ощнювалися наступнi показники: загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, ЛПВЩ, ТГ, КА.
Вам пащентам проводився розрахунок 1МТ за класичною
формулою 1:
Маса(кг )
МТ =
\ 2 '
3picm( м)
Силу iзольованого впливу фактору «1МТ» (5) визначали як частку мiжгруповоï варiацiï в загаль-ному варшванш результуючо1' ознаки за формулою 2:
S = Dl
(2)
де Dx - факторна дисперсiя; Dy - загальна дисперсiя. Значення S вважаеться достовiрним, якщо F = ô/Sg > Fa,vi,v2 для прийнятого рiвня значимостi а и чисел ступешв свободи vi = a -1 и v2 = N - a.
У вщповвдносп до рекомендацш ВООЗ розра-хованi показники 1МТ подiленi на наступнi чотири градацiï: до 25 кг/м2, 25,0-29,9 кг/м2, 30,0-34,9 кг/м2, бiльше 35,0 кг/м2. Характеристика основно1' групи дослщження за вiком, градацiями 1МТ та шльшстю спостережень представлена в табл. 1.
Таблиця 1
Розподш основно'1 групи дослвдження за вшом та градацiями 1МТ (M±m)_
1МТ Кшьшсть спостережень Середнш вш Похибка
до 25,0 кг/м2 2 61,0 14,0
чоловiки 2 61,0 14,0
жшки 0 - -
25,0-29,9 кг/м2 11 68,0 2,3
чоловiки 6 69,5 2,8
ж1нки 5 66,2 3,8
30,0-34,9 кг/м2 20 60,1 1,9
чоловiки 9 55,6 3,3
ж1нки 11 63,8 1,5
бiльше 35,0 кг/м2 11 56,2 2,4
чоловiки 2 54,5 3,5
ж1нки 9 56,6 2,8
Всього 44 61,1 1,4
Оцшка систолiчноl та дiастолiчноl функцп ЛШ проводилося в дуплексному режимi (поеднання 2-мiрноl ЕхоКГ i допплер-ЕхоКГ), що дае можливiсть вивчати послшовно мiтральний i трикуспiдального потоки кровi i характеризувати наповнення обох шлуночшв.
Контрольна група складалася з 7 здорових оаб у вщ ввд 28 до 55 рошв (середнiй вiк (41,57 ± 9,43) рошв, у яких при обстеженш значения глшэзильо-ваного гемоглобiну були ввд 3,3% до 5,5%
Результати
Зважаючи на те, що ожиршня i надмiрна вага являются самостшними факторами ризику серцево-судинно! патологи, нами було проаналiзовано вплив 1МТ на основнi лабораторнi показники ще! категори хворих.
Достовiрного кореляцiйного зв'язку показни-к1в 1МТ та показнишв лабораторних дослщжень не виявлено (р > 0,1), окрiм прямого кореляцшного зв'язку з показниками С-пептид (г= 0,47; р < 0,01) та оберненого кореляцшного зв'язку з показником швидшсть клубочково! фшьтраци (г= - 0,34; р < 0,05). Отже iз зб№шенням ваги росте шсулшоре-зистентнiсть, а прогресивне збiльшения рiвня ШКФ
Аналiз даних показав попршення середнiх зна-чень показник1в лабораторного дослщження з шд-вищенням середнього значення показника 1МТ на 7,6-62,3 % (табл.4.).
Проте, статистично достовiрнi вiдмiнностi ви-явленi тiльки для показника С-пептид при рiзних гращях 1МТ (F=3,4; р < 0,05). Результати досль дження виявили тдвищення середнього значення
свщчить про гемодинамiчне навантажения мiкро-судинного русла.
Встановлено прямий кореляцшний зв'язок три-валостi перебiгу цукрового дiабету та значень показника НЬА1с (г= 0,42; р < 0,01), а також обернений кореляцшний зв'язок тривалосп переб^ цукрового дiабету та швидкостi клубочково1 фшьтрацп (г= - 0,33; р < 0,05), що свщчить про прогресування мiкросудинних дiабетичних ускладнень у хворих на ЦД на фош поганого глiкемiчного контролю.
За допомогою множинного регресiйного ана-лiзу розроблена модель залежносп показника «швидшсть клубочково1 фшьтрацп» ввд тривалостi цукрового дiабету та вдексу маси тiла (формула 4): ШКФ = 162,33 -1,939 х ТЦД -1,924 х 1МТ
, (4)
де ШКФ - швидшсть клубочково1 ф№трацп; ТЦД - тривалють цукрового дiабету, роки; 1МТ - iндекс маси тша, кг/м2. Хоча коефiцiент детермшацп дано1 моделi складае 0,23, модель статистично значуща (Б=3,8; р < 0,05), а залишки мають нормальний розподш, тому модель можна вважати адекватною. У табл.2. представлеш характеристики модель
показника з 1,3 ± 0,1 нг/мл у груш пащенпв зi зна-ченням 1МТ до 25 кг/м2 до 3,3 ± 0,4 нг/мл у груш пащенпв зi значеннями 1МТ 35,0 кг/м2 i бiльше (табл.3).
Бiльш, нiж на 20,0 % шдвищуються значення таких показнишв, як HbAlc (20,2 %), ЛПДНЩ (37,4 %) та ТГ (40,9 %). Апроксимацiя даних дозволила виявити лiнiйних характер пiдвищения середшх
Таблиця 2
Параметри моделi множинно'1 perpecii' залежносп ШКФ в1д тривалостi цукрового дiабету та iндексу
маси тiла
Фактори Коефщент кореляцп (r) r±m Коефiцiент регресп (R) R±m t p
Вшьний член 162,330 34,866 4,7 0,001
Тривалють цукрового дiабету -0,420 0,179 -1,939 0,826 -2,3 0,027
1МТ -0,337 0,179 -1,924 1,023 -2,2 0,042
значень цих показнишв у rpyni дослщження з на-ступними характеристиками: HbA1c (R2=0,652), ЛПДНЩ (R2=0,976), ТГ (R2=0,869).
Таблиця 3
Особливостi розподшу показнишв лабораторного обстеження при рпних градацiях 1МТ у хворих _на цукровий дiабет (M±m)_
1МТ, кг/м2 HbA 1c HOM A C-пептид Холестерин ЛПВ Щ ЛПН Щ ЛПД НЩ ТГ 1А Креа-тинiн ШКФ
до 25 6,8 ± 0,8 12,2 ± 5,4 1,3 ± 0,1 4,9 ± 0,2 1,0 ± 0,1 3,3 ± 0,3 0,7 ± 0,1 1,8 ± 0,0 - 73,0 ± 19,0 92,0 ± 6,0
25-29,9 8,2 ± 0,4 11,8 ± 1,9 2,6 ± 0,2 5,2 ± 0,3 1,1 ± 0,1 3,4 ± 0,3 0,8 ± 0,1 2,6 ± 0,3 4,0 ± 0,2 78,9 ± 5,6 86,6 ± 5,8
30,0-34,9 7,8 ± 0,3 15,4 ± 1,4 2,8 ± 0,2 6,1 ± 0,3 1,2 ± 0,1 3,8 ± 0,3 1,0 ± 0,1 2,6 ± 0,3 3,0 ± 0,4 83,8 ± 5,6 81,9 ± 5,4
бшьше 35 8,5 ± 0,4 13,7 ± 1,8 3,3 ± 0,4 5,7 ± 0,4 1,1 ± 0,1 3,7 ± 0,4 1,1 ± 0,1 3,0 ± 0,3 4,7 ± 0,7 79,0 ± 8,3 81,6 ± 7,0
Зсув показ-ника, % 20,2 11,1 62,3 13,6 7,2 10,3 37,4 40,9 15,1 7,6 -12,8
Для nepeBipra гiпотези щодо вщмшностей по-казник1в серцево-судинно! системи у пащенпв з цу-кровим дiабeтом в aHaMHe3i та без нього, проведено nopiBHaHHa сepeднiх групових показнишв за методикою Стьюдента для незалежних груп (табл.4.).
Встановлено достовipнe погipшeння наступ-них показник1в: Ао (t=3,1; p < 0,01), ЛП (t=3,9; p < 0,001), ЛП/Ао (t=2,2; p < 0,05), ПШ (t=3,1; p < 0,01), ЛШ КДО (t=3,0; p < 0,01), ЛШ КСО (t=3,1; p < 0,01), ЛШ УО (t=2,6; p < 0,05), ЛШ ФВ (t=3,6; p < 0,001), МШП (t=3,7; p < 0,001), ММЛШ (t=2,4; p < 0,05), ЗС IVRT (t=4,9; p < 0,001), VE/VA (t=3,2; p < 0,01) та НПВ (1=2,5; p < 0,05).
Дослщження свiдчать, що показники НПВ у контрольно! та основно! груп в^^зняються в 5,7 разiв з вщповвдними значениями (8,62 ± 7,23) од. та (1,52 ± 0,05) од.
Наступш за рангом вщхилення виявлеш для показникiв VE/VA (45,9 %), ЛШ КСО (43,2 %) та ЛШ КДО (31,8 %).
Вiдхилення показникiв IVRT, ЗС, ММЛШ, МШП ЛШ УО, ПШ, та ЛП коливаються у межах 20,1-26,1 %.
У межах 11,1-12,3 % коливаються ввдхилення показник1в Ао, ЛП/Ао, ЛШ ФВ.
Показники 1ММЛШ та VA мають тенденщю до попршення (p=0,059).
Таблиця 4
Середнi значення показникiв ЕхоКГ у пацieнтiв контрольно! та основноУ груп (M±m)
Показники ЕхоКГ Кшьшсть
Основна Контрольна Коефiцieнт p спостережень
група група Стьюдента, t Основна група Контрольна група
АК, AP мм рт.ст. 6,83 ± 0,70 6,25 ± 0,78 0,3 0,743 43 7
Ао, см 3,37 ± 0,05 2,96 ± 0,10 3,1 0,003 44 7
ЛП, см 3,88 ± 0,08 2,99 ± 0,25 3,9 0,001 44 7
ЛП/Ао 1,15 ± 0,02 1,01 ± 0,06 2,2 0,033 44 7
ПШ, см 3,27 ± 0,08 2,60 ± 0,13 3,1 0,003 44 7
ЛШ КДО, мл 108,95 ± 4,48 74,29 ± 6,05 3,0 0,004 44 7
ЛШ КСО, мл 45,77 ± 2,51 26,00 ± 3,24 3,1 0,004 44 7
ЛШ УО, мл 63,36 ± 2,26 48,29 ± 3,11 2,6 0,013 44 7
ЛШ ФВ, мл 58,89 ± 0,66 65,43 ± 1,70 -3,6 0,001 44 7
МШП, см 1,23 ± 0,03 0,95 ± 0,06 3,7 0,001 44 7
ММЛШ, г 198,82 ± 9,86 147,00 ± 16,17 2,4 0,024 25 6
1ММЛШ 100,51 ± 4,80 80,28 ± 5,82 2,0 0,059 25 6
ЗС, см 1,13 ± 0,02 0,90 ± 0,04 4,9 0,001 44 7
IVRT, .мсек 93,41 ± 1,99 72,86 ± 5,70 3,8 0,000 44 7
VE, см/сек. 66,75 ± 5,37 80,94 ± 4,96 -1,4 0,160 21 7
VA, см/сек. 76,52 ± 3,67 61,61 ± 7,59 2,0 0,059 18 7
VE/VA 0,96 ± 0,05 1,40 ± 0,18 -3,2 0,002 42 7
DT, мсек. 217,70 ± 16,52 179,00 ± 13,61 1,3 0,199 20 7
E/E" 7,56 ± 0,28 6,22 ± 0,77 1,7 0,097 42 6
НПВ, см 1,52 ± 0,05 8,62 ± 7,23 -2,5 0,015 42 7
НПВвд, см 0,58 ± 0,03 0,60 ± 0,07 -0,4 0,700 42 7
Обговорення результат.
Як видно з отриманих даних, у пащенпв з щд-вищеною масою тiла B^MÍ4awTbCH вiрогiдно бiльшi розмiри аорти, проте грaдieнт тиску на аортальному клапан (AP) залишаеться в межах норми, що свщ-чить про вщсутшсть атеросклеротичного ураження АК. В цш групi хворих визначались також вiрогi-дно бiльшi розмiри лiвого передсердя, правого шлу-ночка та сшввщношення розмiрiв аорти до розмiрiв лiвого передсердя. Це може свiдчити про гемодина-мiчне перевантаження лiвих ввддшв серця хворих iз збiльшенням показника маси тша i, вiдповiдно, зб№шення об'ему циркулюючо! кровi. В груш хворих з високим 1МТ виявленi ознаки гшертрофп ль вого шлуночка (збiльшення МШП, ЗСЛШ, ММЛШ, 1ММЛШ, КДО), що можна розцшити як компенса-торну реaкцiю на тдвищення АТ, а також наявнють початкових проявiв серцево! недостaтностi у дано! категори хворих, так як у них спостерталось тдви-щення КДО та вiрогiдне зниження ФВ порiвняно з групою контроля. Збшьшення КДО та ФВЛШ також може свщчити про нaявнiсть метaболiчноl кар-дюмюпати.
Одним з перших проявiв ураження серця при дiaбетi е змiнa дiaстолiчноl функцй' (ДФ) мюкарда лiвого шлуночка (ЛШ). ДФ ЛШ являе собою здaтнiсть ЛШ до розслаблення i повноцiнному кро-вонаповненню його камери в перюд дiaстоли.
Для виявлення дисфункцп лiвого шлуночка в даний час в основному використовуються наступш iнформaтивнi показники: максимальна швидшсть раннього пiку Е (early), максимальна швидшсть пе-редсердно! систоли А (atrial), спiввiдношення VE/VA, час iзоволюметрiчного розслаблення ЛШ -IVRT.
При aнaлiзi спiввiдношення ткових показ-ник1в VE/VA, де Е-раннш дiaстолiчний пiк, А- дру-гий тк, що утворюеться в тзньо! дiaстолi пiд час скорочення передсердь, у хворих виявлеш ознаки дiaстолiчноl дисфункцй' по типу порушення релак-сацй' ЛШ, так як сшввщношення VE/VA вiрогiдно нижче, н1ж в контрольнш групi та е меншим 1. Ви-явлене також зб№шення часових показник1в дiaс-толи - часу iзоволюметричного розслаблення мю-карду ЛШ i часу уповшьнення раннього напов-нення ЛШ, при цьому ознак пiдвищення внутрiшньошлуночкового тиску у них не спостерь гаеться. Це свщчить про почaтковi стади змiни дia-столи. Не виявлено в групi хворих з тдвищеним 1МТ також ознак пiдвищення тиску в правих вщдь лах серця, так як розмiри та колaбiрувaння НПВ на вдосi залишаеться в межах норми. Важливим е те, що найбшьш значущим фактором прогресування серцево-судинних змiн у дано1 категори хворих е саме величина 1МТ, в той час як наявшсть ЦД та рiвень глiкозильовaного гемоглоб^ е менш значу-щою складовою.
Висновки. Для хворих на цукровий дiaбет 2 типу, встановлено, що iз збшьшенням маси тiлa по-
гiршуеться вуглеводний обмш, зменшуеться чутли-вiсть до шсул^ та збiльшуеться шсулшорезистен-тшсть за показником С-пептиду. У хворих на ЦД 2 типу та надмiрною масою тша виявлена дисфункщя дiастоли лiвого шлуночка у виглядi порушення ре-лаксацii лiвого шлуночка при збереженш систолiч-ноГ функцп на тлi порушень лiпiдного спектра кровг Найбiльш значущим фактором прогресування серцево-судинних змш е величина 1МТ, отже своечасне виявлення надлишковоi ваги та лiку-вання можуть суттево вплинути на життевий прогноз та яшсть життя цiеi категорii хворих.
Лггература
1. Абдулкадирова Ф.Р. Роль липотоксично-сти в патогенезе сахарного диабета 2 типа и ожирении / Ф.Р.Абдулкадирова, А.С.Аметов, Е.В. Дос-кина // Ожирение и метаболизм.-2014. - №2. - ст.5-10
2. Дедов, И.И.С рдце и ожирение / И.И. Дедов, А.А. Александров, С.С. Кухаренко // Ожирение и метаболизм. — 2006. — № 1. — С.14—20.
3. Кратнов, А.Е.7. Связь диастолической дисфункции левого желудочка с развитием нейропатии у больных сахарным диабетом II типа / А.Е. Кратнов, О.Е. Сергеева // Клиническая медицина. — 2011. — № 5. — С.41—43.
4. Шляхто, Е.В. 6. Ремоделирование сердца при гипертонической болезни / Е.В. Шляхто, А.О. Конради // Сердце: журнал для практикующих врачей. — 2002. — № 5. — С.232—238.
5. Association of weight status with mortality in adults with incident diabetes / M.R. Carnethon [et all] // JAMA.- 2012.- V.308(6).-P. 581-90.
6. Chrostowska M., Szyndler A., Hoffmann M., Narkiewicz K. Impact of obesity on cardiovascular health. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2013; 27: 147—56
7. Cunningham G.R. Diabetes and cardiovascular disease: what have e learned in 2012? Tex. Heart Inst. J. 2013; 40 (3): 290—2.
8. Nagueh, S.F. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography / S.F. Nagueh, C.P. Appleton, T.C. Gillebert [et al.] // European Journal of Echocardiography. — 2009. — Vol. 10, № 2. — P.165—193.
9. Pedersen S.D. Metabolic complications of obesity. Best Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2013; 27: 179—93.
10. Rosenzweig J.L. Primary prevention of cardiovascular disease and type 2 diabetes in patients at metabolic risk: an Endocrine Society clinical practice guideline / J.L. Rosenzweig [et al.] // J Clin Endocrinol Metab. - 2008. - Vol.93. -P. 3671-3689.
11. Wong N.D., Nelson J.C., Granston T. Metabolic Syndrome, Diabetes, and Incidence and Progression of Coronary Calcium / N.D. Wong., J.C. Nelson., T. Granston. // J. Am. Coll. Cardiol. Img. - 2012. - V. 5. - P.358-366.
