Особливості годівлі звірів у фінляндії Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 636.932

Осташевський В.1., Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног

медицины та бютехнологт iмет С.З. Гжицького, Ковалик Н.П., головний зоотехшк племзаеоду зеiрогосподарстеа ТзОВ "Галичхутро" Сокальського району Льеiеськоi областi @

ОСОБЛИВОСТ1 ГОД1ВЛ1 ЗВ1Р1В У ФШЛЯНДП

Проведено еиечення на осноеi тформацтних даних перюдичних еидань методiе годiелi 3eipie у господарстеах Фтляндп, Дани i Шмеччини. Встаноелено еiдмiнностi у технологи годiелi 3eipie.

Ключовi слова: 3eipi, норки, корми, жир, протет, еуглееоди.

Вступ. Змша кормово! бази звiрiвництва внаслщок тдвищення щн на традицшш корми для хутрових 3BipiB через скорочення !хнього виробництва, зменшення видобутку океашчно! кормово! риби i морських продуктiв, обмеження iмпорту м'ясних субпродукив, викликали необхiднiсть широко використовувати в годiвлi м'ясо!дних хутрових звiрiв нетрадицiйнi для них корми (продукти мжробюлопчного синтезу, вiдходи фармаколопчно!, маслопереробно! промисловостi i т.п.), а також кормовi бiодобавки.

Вченi i фахiвцi рiзних кра!н сьогоднi активно працюють над пошуком нових кормових засобiв. Особливо великих успiхiв у цьому напрямку досягли вiтчизнянi вченi в 70-80 р. XX столбя. У роботах Н.Ш. Перельдiка, П.Т. Клецкша, Г.С. Таранова, Н.А. Балакiр'eва, Д.Н. Перельдiка й iнших вчених була показана можливкть замiни в ращонах молодняку хутрових звiрiв до 2030 % (норки) i до 30-40 % (лисищ i песця) звичайних м'ясо-рибних кормiв дрiжджами й шшими нетрадицiйними замiнниками, розроблена i впроваджена технологiя застосування цих продукив разом з iншими сухими кормами i бiологiчно активними речовинами.

Також доведено численними дослщженнями i практикою, що помiрна проте!нова годiвля (7,5-8,5 г на 100 ккал) молодих i дорослих самок норок в лггньо-осшнш перiод не позначаеться негативно на !х статевих функцiях норок. Вмiст перетравних поживних речовин в ращонах основного стада норок в зимово-весняний перюд складае вiдповiдно до дшчих норм 10-11 г перетравного протешу, 3,3-4,5 г жиру i 3,0-5,3 г вуглеводiв у 100 ккал корму.

Матер1али i методи. Метою роботи було вивчення зарубiжного досвщу годiвлi звiрiв з грудня по липень. Дослщження проводили на основi вивчення наукових статей перiодичних видань зарубiжних кра!н та обговореннi звiрiвниками !х передових досягнень у виробничих умовах втизняних звiрогосподарств.

Результати дослщжень. Бiльшiсть звiрiвникiв Фшлянди в перiод iз грудня по травень годують хутрових звiрiв за единим ушверсальним рацiоном.

® Осташевський В.1., Ковалик Н.П., 2009 160

Частина iз них переходять на роздшьну годiвлю iз серпня. С ферми з невеликим вщсотком норки в структурi основного стада для яких застосовуеться ушверсальний ращон цiлий рiк. Необхiдно зазначити, що рацiони у Фшлянди, як i в цiлому в скандинавських крашах, розраховуються на порцiю кормосумiшi масою в 100 г. Такий ращон мае рiзноманiтний набiр кормiв. По свош структурi в цей перюд переважае рибний тип годiвлi. Частка рибно! групи в 100- грамовш порци iз сiчня по травень знаходиться на рiвнi 42-44 %, що складае в середньому 32-35 г на 100 ккал ОЕ. Частка сухих кормiв (борошно мясо-кiсткове, рибне, кров'яне, соеве) складае вщ 6,1 % у Ычш до 6,2 % у квггш або близько 4,7 г на 100 ккал ОЕ. У ращонах використовуються такi нетрадицiйнi корми, як меляса, що е добрим джерелом вуглеводiв. Рiвень золи в сухш речовинi в цей перюд складае менш 10 %, величина Рн °сумiшi знаходиться в межах 5,5. Слщ вiдзначити динамiку протешу. У перюд тдготовки хутрових звiрiв до гону рiвень ОЕ за рахунок протешу складав вiд 39 до 41 %, у перюд ваптност i лактаци вiн тдвищився до 42-43 % ОЕ або до 9,4-9,6 г на 100 ккал ОЕ.

Звiрiвники Дани дотримуються при складанш рацiону бiльш високого рiвня вмiсту протешу. В основному за рахунок збшьшення частки рибних кормiв, що е бiльш доступним, як за обсягом надходження, так i за цiною. У Дани використовують централiзованi кормокухнi, серед них '^мферден" "Холстебро". Так, вивчення рацiонiв годiвлi норок у зонi ди центрально! кормокухш "Холстебро" (Данiя) в перюд з 23 лютого показав, що вщмшною рисою даного рацiону е високий рiвень протешу, близько 55 % енерги. За рахунок цього, рiвень незамiнних амiнокислот метiонiн+цисти в перерахуванш на !х перетравне число складае близько 397 мг у 100 г кормосумш^

Зовам шшою вщмшною особливктю годiвлi звiрiв володшть звiрiвники Нiмеччини. Для прикладу можна розглянути рацiони годiвлi норок, рекомендован асоцiацiею звiрiвникiв Нiмеччини i компани "Артемк". Набiр кормiв у ращонах практично постшний в усi виробничi перiоди. Принципова вiдмiннiсть е у складi бiлково-вiтамiнного концентрату. Для кожного виробничого перюду в рацiони включаеться концентрат вiдповiдного рецепту. Технiка складання даних рацiонiв мають свою особливють. Про поживну цiннiсть можна судити за хiмiчним складом корму (сирий протеш, сирий жир, сира кл^ковина). Рiвень енергil за рахунок перетравного протешу в ачш складав близько 45 %, у вересш - листопадi 40 %.

У Фшлянди використовують рацiони для годiвлi норок з бшьш високим рiвнем кормiв зерново! групи двох варiантiв. У першому варiантi в складi кормiв немае свинячих субпродуктiв, м'ясну групу замшяють вiдходи птицi.

Аналiз ращошв годiвлi хутрових звiрiв встановив, що найбшьшо! оптимiзацil проте1ново1 годiвлi в зимовий перюд, а також у перюд ваптноси i лактацil домоглися звiрiвники Фiнляндil. Багато фермерiв Фшлянди в червш i липнi застосовують единий ушверсальний ращон годiвлi. У цей перюд тдвищуеться рiвень енергетично! годiвлi за рахунок збiльшення частки жирних кормiв. При цьому частка протешу знижуеться i складае в червш до 37,6 %,

161

липш до 32,9 % ОЕ.

Зв1р1вники Дани, видшивши цей перюд у "перехщний" застосовують бшьш енергетичний р1вень год1вл1. У даних ращонах год1вл1 прослщковуеться поступове збшьшення частки обмшно! енерги за рахунок жиру з 35,3 % (2 червня) до 49,6 % (станом на 15 липня). Одночасно частка перетравного протешу в цей час знижуеться з 51,9 % до 31,9 % обмшно! енерги. Ращони перехщного перюду переглядаються щотижня. Поступово знижуеться частка рибних корм1в, м'ясного i рибного борошна. Збшьшуеться даванка вшьного жиру - рослинного i тваринного походження до 4,5 г на 100 г кормосумшг

Висновки. Як показуе практика звiрiвництва, у кра!нах Свропи i Скандинави використовують рiзнi види кормiв, кормових добавок i рацiонiв для годiвлi звiрiв. Такi рацiони постiйно переглядають з метою !х постiйного вдосконалення. Яккть шкурок таких звiрiв користуеться значним попитом у свт.

Л1тература

1. Осташевський В.1., Щербатий 3.G. Особливост годiвлi норок у перiоди проеструсу та еструсу // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлоги тварин та ДНДК1 ветпрепаратiв та кормових добавок. - Львiв, 2006. - Вип. 7. -№3, 4. -С. 118-123.

2. Mikkola T. "Mersu eller Lada", Finsk, "Palstidskrift", 2007,.N°2,c. 5.

3. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2005, N°3, c. 48.

4. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2005, N°5, c. 32-33.

5. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N 3, c. 37.

6. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N 4,c. 36-37.

7. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N 5,c. 34-35.

8. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N 26, c. 36-37.

9. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N°7,c. 32.

10. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N 8, c. 30.

11. Palsdjurslaboratoriet informerar, Finsk, "Palstidskrift", 2006, N 4, c. 37.

Стаття надшшла до редакцИ 24.03.2009

162