CC BY
8
Реферат.
КЛИНИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ В ГЕНЕЗЕ АУТОАГРЕССИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ БОЛЬНЫХ ЭПИЛЕПСИЕЙ
ЩегловаЯ.В.
Ключевые слова: эпилепсия, аутоагрессивное поведение, психические расстройства.
В статье анализируются клинические факторы аутоагрессивного поведения 150 больных эпилепсией - ведущие психопатологические синдромы, на фоне которых возникла аутоагрессия. Обнаружено, что наибольший удельный вес представляют дисфорические состояния и психогенные расстройства, включающие истерические, депрессивные, реже - эксплозивные реакции. Реже у исследованных больных встречались депрессивный синдром в рамках депрессивного эпизода при коморбидном моно- или биполярном аффективном расстройстве и фармакогенных депрессий и продуктивно-психотические состояния (эпилептические психозы, сумеречные расстройства сознания). Небольшую часть составляют тревожные расстройства и эпилептические припадки. Знание особенностей формирования аутоагрессивного поведения, характерного для того или иного синдрома, необходимо для разработки соответствующей лечебной тактики и профилактических мероприятий.
УДК:616.432:613.956:616.33-008.3
0С0БЛИВ0СТ1 ФУНКЦ10НУВАННЯ Г1П0Ф13АРН0-Г0НАДН01 СИСТЕМИ У П1ДЛ1ТК1В, ЯК1 ХВ0Р1ЮТЬ НА ФУНКЩОНАЛЬНУ ДИСПЕПС1Ю
Ющенко Л. О.
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м.М.1.Пирогова,
мюька лкарня „Центр матер1 та дитини", Вшницько!' обласноТ дитячоТ клУчноТ лкары,
Проведено вивчення стану ггпофгзарно-гонадног системи пгдлгткгв, хворих на функцгоналъну диспепсгю. Встановлено, що функцгоналъна диспепсгя супроводжуетъся розладами функцгг ггпоталамо-ггпофгзарно-гонадног системи. Цг змгни проявляютъся зрушенням концентрацгг го-надотропних гормонгв в плазмг кровг, що необхгдно враховувати при обГрунтуваннг тактики ведення таких хворих.
Ключов1 слова: пщл1тки, функцюнальна диспепая, ппоф1зарно-гонаднасистема, гормони.
е пубертатний перюд. Це найбтьш
Вступ
Симптоматика з1 сторони шлунково-кишкового тракту без будь-якоТ явноТ органнноТ патологи зустрнасться досить часто - майже у чверт1 населения та у половини патент!в, що вщвщують гастроентеролога [4]. Функцюнальы ж захворю-вання оргаыв травления посщають серед чис-ленних захворювань цсТ групи особливе мюце [1]. Значну увагу дослщниюв привертас функцюнальна диспепст (фД) [3, 7, 9].
Пщ поняттям ФД розум1ють наявнють симптома (неприсмне постпранд1альне переповнення, швидке перенасичення, етгастральний бть, епн гастральне печння), що з'являються у гастроду-оденальнм дтянц без будь-яких органнних, си-стемних та метаболнних порушень, котр1 могли б пояснити ц симптоми. КритерИ вщповщають вимогам, якщо скарги „активы" протягом остан-ых 3 мюяц1в з початком захворювання щонай-менше 6 мюяц1в. М1жнародна група експерт1в з кпннних дослщжень рекомендус ч1тко розмежо-вувати ФД на окрем1 категори в залежност1 вщ переважання тих чи ¡нших симптома: етгастра-льний больовий та постпранд1альний дистрес-синдром [8].
ФД часто виникае у д1тей в критичы перюди IX ¡нтенсивного росту та розвитку. Одним з таких
перюд1в
складний та суперечливий етап постнатального онтогенезу, що з найбтьшим правом вщносить-ся до критичних перюдв розвитку. Саме в цьому вщ1 в усьому оргаызм1 вщбуваються драматичы поди, що пов'язаы з рЬкою активацию геному та початком бурхливих диференцмних процеав [5]. Асинхроннють таких змЫ в р^них тканинах при-зводить до розбалансування бтьшост1 функцм [6]. Можна вважати, що ведучою ланкою вах цих перебудов слугують п1дк1рков1 структури головного мозку, котр1 тюно пов'язаы з функцию п-пофЬа [2]. Р1зка активаця ппоф^арно-гонадноТ активное^ обумовлюе суттсв1 змЫи гормонального фону, що неминуче вщбивасться на дтль-ност1 вах кттин оргаызму. Саме тому, метою нашоТ роботи стало вивчення стану ппоф^арно-гонадноТ системи пщл™в з функцюнальною диспепсию.
Матер1ал та методи досл1дження
Основну групу обстеження склали 94 пщл1тка, хворих на ФД. Серед них хпоп^в було 44 (46,8%), д1вчат - 50 (53,2%). Вковий розподт обстежених д1тей основноТ групи наступний: 15-рнних пацюнтв - 21 особа (22,3%), 16-рнних -29 (30,9%), 17-рнних - 25 (26,6%) \ 18-рнних -
* Наукова робота е фрагментом НДР кафедри „Кл1н1ко-еп1дем1олог1чна характеристика I прогнозування захворювань у д/тей р/зного вку" (№держреестрацп 0104У010186).
19 (20,2%). Групу порвняння склали 30 практично здорових niflniTKiB.
В програму обстеження ввмшли шыко-лабораторы (загальний аналЬ KpoBi та ceni, коп-рограма, аналЬ випорожнень на наявысть яець гельмнт1в та приховану кров, 6ioxiMi4Hi тести на виявлення печнково-кттинноТ недостатност^ та ¡нструментальы (ультразвукова д1агностика ор-raHiB черевноТ порожнини - печнки, жовчних шлях1в, пщшлунковоТ залози, за потребою сер-ця, жночих статевих opraHiB та ¡нших; ф1брое-зофагогастродуоденоскопт з уреазним тестом (URE-HPtest, Чех1я)) методи. Пац1енти консуль-товаы сум1жними спецалютами: ЛОР-лкарем, пнекологом, ендокринологом.
YciM обстеженим ochobhoi та пор1вняльноТ груп була проведена оцнка функцюнального стану ппоф^арно-гонадноТ системи (ГГС). Для цього визначали piBHi гонадотротыв - лютень зуючого гормону (ЛГ) за допомогою тесту Access hLH та фолкулостимулюючого гормону (ФСГ) за допомогою тесту Access hFSH. Референты значения ЛГ сироватки KpoBi у д1вчат складають: в середин! фолкулярноТ фази - 2,12-Ю,89мМО/мл; в овуляторний niK - 19,18-ЮЗ,ОЗмМО/мл; в середин! лютешовоТ фази -1,2О-12,86мМО/мл та у хлопав - 1,24-8,62мМО/мл. Референты значения ФСГ KpoBi у д1вчат складають 3,85-8,78мМО/мл в середин! фолкулярноТ фази, 4,54-22,51 мМО/мл в овуляторний niK, 1,79-5,12мМО/мл в середин! лютеТ-hoboi фази та 1,27-19,26мМО/мл ухпоп^в. KpiM того, були оцнеы piBHi гонадних гормоыв - pi-вень тестостерону (Т) ¡муноферментним методом з використанням набору Кат:ВС-1115 та прогестерону (ПГ) з допомогою тесту Access Progesterone. Референты piBHi втьноТ фракц1Т Т становлять вщповщно - 5,5-54,6пг/мл. Референ-THi piBHi ПГ сироватки KpoBi у д1вчат складають
Показники функционального стану г1пофк
0,31-1,52нг/мл в середиы фолкулярноТ фази, 5,16-18,56нг/мл в середиы лютешовоТ фази та 0,10-0,84нг/мл ухлопав.
Bei результати пщлягали комп'ютернм статис-тичнм оброб^ з оцшкою BiporiflHOCTi розб1жност1 м1ж трупами з використанням t-KpnTepira Стью-дента.
Результати та ix обговорення.
Середнм pißehb ЛГ у обстежених ochobhoi групи у BiKOBOMy acneKTi коливався в межах нор-ми: у хпопчиюв - вщ 2,95±1,21мОД/мл до 3,46±1,16мОД/мл та у д1вчаток - вщ 3,22±1,13мОД/мл до 3,76±1,30м0Д/мл (таблиця 1). Хоча, середнм pißeHb даного гормону в rpyni обстежених коливався в межах норми, але ¡нди-вщуалы-ii показники його в плазм1 KpoBi були до-сить широкими. Бтьшють хворих на ФД мали нормальний pißeHb даного гормону. У 13 (13,8%) хворих pißeHb ЛГ виходив за BiKOBi меж1 норми: збтьшення BMicTy гормону виявлено у 9 хворих (9,6%) (у 6 д1вчаток та у 3 хпопчиюв) i зниження його - у 4 (4,3%) (у 3 д1вчаток та у 1 хлопчика). Yci д1ти 3i змненими р1внями гормон1в, як в сторону зниження так i в сторону пщвищення, кон-сультоваы у ендокринолога та пнеколога для проведения диференцмноТ д1агностики виявле-них 3MiH. В порвняльнм rpyni практично здорових пщл™в середнм pißeHb ЛГ був в межах норми i його коливання, в залежное^ вщ BiKy, ста-новили у хлопав вщ 2,76±0,56м0Д/мл до 3,84±1,42мОД/мл та у д1вчат Bifl 3,26±0,72м0Д/мл до 3,58±1,05м0Д/мл. В данм rpyni пщл^в ми не спостер1гали концентраци ЛГ вище або нижче встановленоТ норми. Як видно з таблиц! 1, статистично вфогщна р^ниця м1ж показниками ЛГ у обстежених ochobhoi та nopiB-няльноТ груп вщеутня.
Таблиця 1
>-гонадноЮно'1системиу хворих на функц'юнальну диспепсию.
BiK (роки) Стать Концентрацт гормон1в в плазм1 KpoBi
Пщл1тки, XBopi на функцюнальну диспепаю Група поршняння
ЛГ (мМО/мл) ФСГ (мМО/мл) Т (пг/мл) ПГ (мМО/мл) ЛГ (мМО/мл) ФСГ (мМО/мл) Т (пг/мл) ПГ (мМО/мл)
15 Хл 3,11±0,61 2,76±1,13 59,92±3,12 - 3,47±0,88 3,19±1,43 54,89±4,20 -
д 3,42±1,15 3,13±0,91 - 7,17±1,14 3,26±0,72 3,28±1,13 - 7,13±0,82
16 Хл 3,42±0,96 2,96±1,14 66,30±2,27 - 2,76±0,56 3,89±1,46 59,83±4,31 -
д 3,76±1,14 3,44±1,10 - 7,44±1,31 3,58±1,05 3,92±1,51 - 8,07±0,96
17 Хл 2,95±1,21 3,52±1,32 70,16±3,32 * 2* - 3,64±1,54 3,57±3,11 54,72±4,46 -
Д 3,22±1,13 3,61±1,18 7,78±1,31 3,49±1,19 3,44±1,17 - 7,62±1,10
18 Хл 3,46±1,16 3,59±0,90 69,14±2,71 * 2* - 3,84±1,42 3,07±3,05 60,32±3,16 -
Д 3,76±1,30 3,58±1,22 - 7,82±1,33 3,52±1,07 3,29±2,61 - 7,92±1,21
Примака:
* - р1зниця показниюв з такими групи пор1вняння BiporiflHa (р<0,05). 2* - р1зниця показниюв з такими у 15-р1чних пщл™в BiporiflHa (р<0,05).
Середня концентраця ФСГ у обстежених ochobhoi групи коливалася в широких межах, але не виходила за нормалы-ii значения: у хлопав -Bifl 2,76±1,13мОД/мл до 3,59±0,90м0Д/мл та у д1вчат - Bifl 3,13±0,91 мОД/мл до 3,61±1,18М0Д/МЛ (табЛИЦЯ 1). nOTpiÖHO BiflMiTH-
ти, що у BiKOBOMy аспект! В1дм1часться тенденц1я до збтьшення середых показниюв ФСГ у 16- та 17-рнних д1вчат та хпоп^в ochobhoi групи, в той час як у 18-рнних пщл^в ця тенденцт зникала. При цьому, статистично ДОСТОВфНЭ BiflMiHHiCTb показниюв концентраци ФСГ у д1тей ochobhoi
Том 7, Выпуск 4
169
групи м1ж р^ними вковими категории вщсутня (р>0,05).
У груп1 пор1вняння середы значения ФСГ були наступи!: у хлопав - в1д 3,07±3,05м0д/мл до 3,89±1,46мОД/мл та у д1вчат - вщ 3,28±1,46мОД/мл до 3,92±1,51 мОД/мл. Аналоп-чною виявилася законом^ысть до збтьшення середых показниюв ФСГ у 16-рнних хлопав та д1вчат, яка змнила свою векторнють у зворот-ному напрямку в груп1 17- та 18-рнних п1дл1тк1 в, що може свщчити про стаб1л1зац1ю гонадотроп-но1 функцИ г1поф1зу у практично здорових п1дл1т-к1в п1сля 16 роюв. Слщ зазначити, що показники р1выв ФСГ, як у п1дл1тк1в основноТ так \ пор1вня-льноТ груп, не сягали за меж1 встановленоТ нор-ми, \ вфогщноТ р1зниц1 м1ж середыми показника-ми в обох трупах не було вщмнено (р>0,05).
Середня концентрац1я ПГ плазми кров1 у д1в-чат основноТ групи знаходилась в межах норми \ коливалась в1д 7,17±1,14мОД/мл до 7,82±1,33мОД/мл. У 8 д1вчат р1вень ПГ виходив за меж1 нормальних показниюв, а у решти 42 -не вщмналось таких вщхилень. Пщвищеним ПГ виявився у 5 з 50 обстежених оаб (10,0%), зни-женим - у 3 (6,0%). Уа д1вчата консультоваы ендокринологом, пнекологом та у 6 з них (12,0%) (у 4 з пщвищеним р1внем ПГ та у 2 з1 зниженим) мала мюце альгодисменорея. Сере-дн1й р1вень ПГ серед д1вчат групи пор1вняння не виходив за меж1 норми та сягав вщ 7,13±0,82м0Д/мл до 8,07±0,96м0Д/мл. В данм груп1 п1дл1тк1в не було випадюв пщвищення або зниження концентраци ПГ в пороняны з1 вста-новленою нормою. Як видно з таблиц! 1, статис-тично вфогщноТ р^ниц м1ж показниками ЛГ у обстежених основноТ та пор1вняльноТ груп не знайдено.
Середнм р1вень втьноТ фракци Т у бтьшост1 обстежених основноТ групи виходив за меж1 норми (таблиця 1); ¡, лише, м1ж 15- та 17-рнними \ 15-та 18-рнними вковими категории вщмнена вфогщно статистична вщмЫнють (р<0,05). Уа хлопчики групи пор1вняння мали середню кон-центрац1ю Т, що вщповщала нормативним пока-зникам. Пор1внюючи дан1 середых р1вн1в Т м1ж хлопчиками 15-рнного в1ку основноТ та пор1вня-льноТ груп, вщмнеы наступы його значения -59,92±3,12пг/мл та 54,89±4,20пг/мл вщповщно (р>0,05); у хпопчиюв 16-рнного в1ку -66,30±2,27пг/мл та 59,83±4,31пг/мл вщповщно (р>0,05). Як видно з таблиц! 1, вфогщно статистична вщмЫнють м1ж середыми показниками Т (р<0,05), порвнюючи дан1 основноТ та пор1вня-льноТ груп аналопчних вкових категорм, спосте-р1галась лише у 17- \ 18-р1чниххлопчик1в.
Р1вень втьноТ фракци тестостерону у хворих коливався в широких межах - вщ 9,2пг/мл до 78,0пг/мл. При цьому, нормалы-м показники Т зу-стрнались у бтьшосп випадюв - 23 особи (52,3%), показники вище норми у 17 оаб (38,6%), показники Т нижче норми спостер1га-лись у 4 оаб (9,1%). Зниження р1вня тестостеро-
ну спостер1галось переважно у п1дл1тк1в з затри-мкою соматостатевого розвитку. На наш погляд, дан1 змши обумовлеы недостатньо сформова-ною ппофЬарно-гонадною системою у пщл^юв та проявами нейрогормонального дисбалансу, пов'язаного з хворобою.
Вивчаючи кореляцмну залежнють м1ж гормонами ппоф^арно-гонадноТ системи у практично здорових п1дл1тк1в \ хворих, ми встановили знач-ну вщмннють м1ж ними (таблиця 2).
Таблиця 2
Кореляц/йна залежнють м/ж концентрац/ею гормон/в г/'-поф/зарно-гонадно! системи в плазмI кров! хворих на функ-
ц/ональну диспепсю.
Гормони ЛГ ФСГ
ФСГ 0,28 -
0,17
Т -0,18 0,31*
0,30* 0,14
ПГ -0,22* -0,17
0,29* 0,18
Примака: в чисельнику подаы гху у хворих на ФД пщлггюв
* - кореляцшна залежнють м1ж показниками в1рогщна (р<0,05).
У практично здорових п1дл1тк1в (коефщент ко-реляци приведений у знаменнику) спостер1га-лась вфогщна пряма залежнють м1жЛГ \ втьною фракцию Т у юнаюв та ПГ у д1вчат. У хворих ц зв'язки порушувались \ виникали ¡нш1. Так, у хворих пщл™в спостер1галась пряма кореля-цмна залежнють м1ж ЛГ та ФСГ. Прямий зв'язок м1ж ЛГ та втьною фракцюю Т у практично здорових пщл^юв змнився на зворотнм слабкоТ си-ли у хворих юнаюв. Така ж трансформац1я коре-ляц1йного зв'язку спостер1галась м1ж ЛГ та ПГ у д1вчат. Стосовно кореляц1йноТ залежносл м1ж ФСГ та в1льною фракцию Т, також слабкий прямий зв'язок у практично здорових юнаюв транс-формувався у хворих у прямий бтьшоТ сили. Протилежну спрямован1сть слабкоТ сили набув кореляц1йний зв'язок м1ж ФСГ \ ПГ у хворих д1в-чат.
Висновки
Функцюнальна диспепс1я супроводжусться розладами функцИ" ппоталамо-ппофЬарно-гонадноТ системи, що проявлясться зрушенням концентрацИ" гонадотропних гормон1в в плазм1 кров1. Переважають випадки п1двищеноТ секреци гонадотроп1н1в, що св1дчить про наявн1сть функ-ц1ональноТ г1поф1зарноТ дом1нанти у пщл™в. ГГС в1д1грае важливу роль в патогенез! ФД. По-рушення функцИ" ГГС проявлясться зм1ною або втратою кореляц1йних зв'язк1в м1ж окремими складовими ц1еТ системи. Характер змш функц1-онування г1поталамо-г1поф1зарно-гонадноТ системи слщ враховувати при об^рунтуванн! пато-генетичноТ терапИ" ФД.
Л1тература
1. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Клиническая классификация функциональных заболеваний пищеварительной системы у детей //Врачебная практика.- 2005.- №3.- С.5-8.
2. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика /Под ред.А.М.Вейна.- М.:Медицинское информационное агентство, 2003.-752С
3. Волосянко А.Б., Лембрик 1.С. КлЫко-параклЫты особливост синдрому функцюнальноТ диспепси у дкей шгального вку: прин-ципи дшгностики та л1кування //Мистецтво л1кування.- 2006.- 7 №5.- С.25-27
4. Кешаев С. Наглядная гастроэнтерология: Учеб. пособ. /Пер. с англ. С.В.Демичева; Под ред. В.Т.Ивашкина.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005.-136с 8.
5. Павлюк 1.В. Функцюнальний стан ппоталамо-ппоф1зарно-тироТдноТ системи у пщл™в, як1 страждають на неЫфекцмну 9. лихоманку //Педштрт, акушерство та пнеколопя.- 2004.- №3.-С.16-18.
6. Физиология роста и развития детей и подростков (теоретические и клинические вопросы): практическое руководство /Под
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ГИПОФИЗАРНО-ГОНАДНОЙ СИСТЕМЫ У ПОДРОСТКОВ, СТРАДАЮЩИХ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ДИСПЕПСИЕЙ
Ющенко Л.О.
Ключевыеслова: подростки, функциональная диспепсия, гипофизарно-гонадная система, гормоны.
Проведено изучение гипофизарно-гонадной системы подростков с функциональной диспепсией. Установлено, что функциональная диспепсия сопровождается нарушениями функции гипоталамо-гипофизарно-гонадной системы. Эти изменения проявляются сдвигами концентрации гонадотропных гормонов в плазме крови, что необходимо учитывать при обосновании тактики ведения таких больных.
ред. А.А.Баранова, Л.А.Щеплягиной.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006.-432с.
Шептулин А.А. Современные представления о патогенезе, диагностике и лечении синдрома функциональной диспепсии //Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрок-тологии.- 2003.- №1.- C.19-25
Functional gastroduodenal disorders /Tack J., Talley N.J., Camilleri M. et al. //Сучасна гастроентеролопя.- 2006.- №6.- C.73-81. Talley N.J., Vakil N. Guidelines for the management of dyspepsia //American Journal of Gastroenterology.- 2005.- Vol.100, №17.-P.2324-2337.
Tom 7, Выпуск 4
171
