CC BY
21
Т.Ю. Юзвенко, Б.В. Хабрат*, О.О. Литвак*, Б.М. Лисенко*, О.Я. Гирявенко
КЛШ1КО-Д1АГНОСТИЧШ АСПЕКТИ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я Ж1НОК, ЯК1 МЕШКАЮТЬ В ЙОДОДЕФ1ЦИТНИХ РЕГ1ОНАХ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних оргашв I тканин МОЗ Украгни
ДНО "Науково-практичний центр профглактичног та клшчног медицини"ДУС, Кигв
ВСТУП
Йододефщиты захворювання (ЙДЗ) - це спричинен нестачею йоду в довк1лл1 патолопч-н стани, яким можна запоб^ти шляхом норма-лгёаци вживання йоду (ВООЗ, 2005) [1-4]. Дефи цит надходження йоду в оргаызм призводить до недостатньоТ продукци гормоыв ¡ зниження функцюнально'Т активност щитопод^но'Т зало-зи [1, 4, 5, 7, 8, 9].
Для жнок д^ородного вку, як мешкають у йододефщитних регюнах, характерними е по-рушення функци репродуктивноТ системи, що проявляються неплщнютю та звичним невино-шуванням [1, 10, 11]. Незважаючи на значне число наукових праць ¡з питань взаемноТ обу-мовленост дм тиреоТдноТ та гонадноТ систем, практично вщсуты досл¡дження, присвячен¡ вив-ченню впливу ЙДЗ на репродуктивну систему, структуру пнеколопчно'Т патологи, мехаызми розвитку порушень репродуктивного здоров'я, стан ппоталамо-ппофюарно-яечниково'Т системи [7-10, 12-14].
Метою даного дослщження було вивчення стану репродуктивного здоров'я жнок ¡з йодо-деф¡цитними захворюваннями.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Проведено кл¡н¡чне обстеження 100 жнок в¡ком в¡д 18 до 45 роюв, мешканок м. Киева. З них 50 пацюнток ¡з ЙДЗ склали основну групу ¡ 50 жЫок без патологи щитопод¡бноТ залози (ЩЗ) - групу контролю. Критертми виключення з до-сл¡дження були: наявнють антит¡л до тиреогло-булЫу та/або тиреоТдноТ пероксидази; наявн¡сть в анамнез¡ операц¡Т на ЩЗ; дан в анамнез¡ про л¡кування з приводу захворювань ЩЗ.
Для досягнення поставленоТ мети було роз-роблено програму обстеження, яка включала клЫко-статистичы, гормональна рентгенолопч-н¡, цитолог¡чн¡ й сонографны досл¡дження.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У ж¡нок основноТ групи д^гностовано так¡ ЙДЗ: дифузний нетоксичний (евтиреоТдний) зоб (ДНЗ) - 14%, фокальн зм¡ни ЩЗ (ФЗ) - 56% ¡ вузловий зоб (ВЗ) - 30% випадюв. Оц¡нка функци щитопод¡бноТ залози за ЙДЗ виявила змен-шення вм¡сту в сироватц кров¡ Т3 ¡ Т4 на ™ не-зм¡неного р¡вня ТТГ, причому зниження р¡вня в¡льного Т3 було статистично значущим (р=0,003). Ц зм¡ни були найб¡льш вираженими в о^б ¡з ВЗ, що дозволяе д¡йти висновку, що на ™ ЙДЗ функц¡ональна активн¡сть ЩЗ знижуеться без зм¡ни р¡вня ТТГ.
Привертае увагу висока частота поеднаноТ' патологи. Надто характерним було поеднання ЙДЗ ¡з ендометр¡озом ¡ доброяк¡сними диспла-з¡ями молочних залоз (ДДМЗ). Для виявлення мехаызми розвитку г¡неколог¡чних захворювань на ™ ЙДЗ було розглянуто таю патологи: мю-ма матки, ендометрюз, порушення менструального циклу (ПМЦ) ¡ ДДМЗ.
М¡ому матки мали 32% хворих ¡з ЙДЗ. Серед жнок ¡з ЙДЗ та мюмою найпоширен¡шим був вузловий зоб. У пацюнток в¡ком понад 40 роюв ЙДЗ можна вважати додатковим чин-ником ризику розвитку мюми матки.
Eндокринолог¡чне обстеження виявило у жи нок ¡з ЙЗД та мюмою матки знижену функцю-нальну активнють ЩЗ, причому зменшення вмю-ту в¡льного Т3 було статистично значущим (р=0,033). Знайдено також змни у секрец¡Т го-надотропних ¡ статевих гормон¡в: в¡дзначено нижч¡ пор¡вняно з показниками контрольноТ групи р^ы ЛГ, ФСГ ¡ прогестерону та, водночас, п¡двищений вмют пролактину та естроген¡в. Aнал¡з кореляци м¡ж р¡внями тиреоТдних ¡ статевих гормоыв виявив статистично значущий сильний негативний зв'язок мж р^нями вшь-ного тироксину та пролактину (р=0,02). В ос¡б ¡з ЙДЗ та мюмою матки знайдено вщносну п-
Кл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 1(42) 2013
59
потироксинемю та пщвищення вмюту пролак-тину.
Отже, за мюми матки з ЙДЗ на тл1 зниження функцюнально)' активност ЩЗ виникае дисфун-кцт ппоталамо-ппофЬарно)' системи з пщви-щенням рюня пролактину, що може спричиню-вати поеднану патолопю.
У 18% випадюв ЙДЗ поеднувався з ендометрюзом. Найчаст1шим ЙДЗ, поеднаним з ендометрюзом, був вузловий зоб. У жнок ¡з ЙДЗ та ендометрюзом в анамнез¡ часто вщзначали-ся б¡льш п¡знe менархе й коротший менст-руальний цикл. За поеднання м1оми й ендометрюзу виявлено певн¡ в¡дм¡нност¡ м¡ж пацюнтками з ЙДЗ (основна група) й особами без патологи ЩЗ (р=0,08). Найчастше ендомет-р¡оз ¡ ЙДЗ поеднувалися з ДДМЗ (72% випадюв проти 68% у контрольн¡й грут) ¡ ПМЦ (18% проти 8% вщповщно). K¡сти яeчник¡в знайдено лише в о^б з ендометр¡озом ¡ ЙДЗ.
Результати ендокринолог¡чного досл¡дження свщчать, що за ЙДЗ та ендометрюзу знижуеться функц¡ональна активн¡сть ЩЗ, надто р¡вень вть-ного Т3. Виявлено також змЫи у секрец¡í стате-вих гормон¡в: дещо п¡двищений р^ень ФСГ, зменшення вм¡сту естроген¡в ¡ прогестерону по-р¡вняно з показниками у грут контролю. Aнал¡з кореляци м¡ж р¡внями тирео'щних ¡ статевих гор-мон¡в показав наявн¡сть статистично значущого пом^ного прямого кореляц¡йного зв'язку м¡ж р¡внями в¡льного Т3 ¡ тестостерону (р=0,47).
Отже, зниження функцюнально)' активност¡ ЩЗ у ж¡нок ¡з ЙДЗ та ендометр¡озом призво-дить до порушення регуляц¡í ппоталамо-ппофи зарно'( системи, зменшення секрец¡í статевих стеро'|дв ¡ зб¡льшення секрец¡í тестостерону.
Поширенють ПМЦ серед ос¡б ¡з ЙДЗ стано-вила 22%, б¡льш¡сть ¡з цих ж¡нок мали ол^оме-норею. Найчастшою йододеф¡цитною патоло-г¡eю у таких випадках були фокальн змни ЩЗ. Найб¡льше спостер¡гали випадк¡в поеднання ЙДЗ ¡ ПМЦ ¡з ендометрюзом (14% проти 6% у грут контролю) ¡ ДДМЗ (42% проти 30% вщповщно). У хворих ¡з ЙДЗ ¡ ПМЦ виявлено значуще нижчу поширенють ектопи шийки матки (р=0,006).
В ос¡б ¡з ЙДЗ ¡ ПМЦ в¡дзначено зниження функцюнально'( активност¡ ЩЗ ¡ зсуви у секреци статевих гормон¡в, а саме зниження рюыв ФСГ, ЛГ та естрогеыв.
Отже, за ЙДЗ ¡ ПМЦ знижуеться функцюналь-на активнють ЩЗ, що супроводжуеться дисфун-кцюю г¡поталамо-г¡поф¡зарноí системи.
За ЙДЗ у 60% випадюв д¡агностуються ДДМЗ, причому бшьшють таких хворих мають фокальы змни ЩЗ. Найчаст¡ше ДДМЗ в осЮ ¡з ЙДЗ поеднуються з мюмою матки: 46% випад-юв проти 22% у ж¡нок без патологи ЩЗ (р=0,1). K¡сти яечниюв у хворих ¡з ЙДЗ ¡ ДДМЗ в¡дзнача-ли вдв¡ч¡ частое, н¡ж у контрольн¡й груп¡.
Оцнка ендокринного статусу виявила в о^б ¡з ЙДЗ ¡ ДДМЗ зниження функцп ЩЗ, про що свщчило зменшення р¡вня в¡льного Т3. Спосте-р¡галися також зм¡ни у секреци статевих гормо-н¡в: зниження р^ыв ЛГ ¡ ФСГ, п¡двищення р^ыв пролактину й естроген¡в, статистично значуще збшьшення вм¡сту прогестерону (р=0,026). Ана-л¡з кореляц¡í м¡ж р¡внями тирео'щних ¡ статевих гормон¡в виявив статистично значущий (р=0,02) пом¡рний негативний кореляцмний зв'язок м¡ж р¡внями в¡льного тироксину й естрадюлу. Це узгоджуеться з припущенням, що тирео'щы гор-мони впливають на розвиток мастопати опосе-редковано - через порушення функци яeчник¡в.
Отже, у ж¡нок ¡з ЙДЗ ¡ ДДМЗ на ^ зниження функц¡í ЩЗ в¡дзначаeться порушення регуляци г¡поталамо-г¡поф¡зарноí системи, п¡двищення секреци естрадюлу та зниження - прогестерону, що може бути причиною поднання ДДМЗ ¡з мюмою матки.
висновки
1. Частота пнеколопчних захворювань серед жнок ¡з ЙДЗ склала 42%. Найчаст¡ше вияв-ляли мюму матки (32%), доброяк¡сн¡ дисплази молочних залоз (60%), ектоп¡ю шийки матки (32%), хронны запальн¡ захворювання (28%). За дифузного нетоксичного зоба найчастшою п-неколог¡чною патолог¡eю були порушення менструального циклу (32%); за фокальних змЫ ЩЗ -доброякюш дисплаз¡í молочних залоз (62%), хронны запальн¡ захворювання та ектотя шийки матки (34%); за вузлового зоба - мюма матки (61%) ¡ ДДМЗ (72%).
2. ЙДЗ призводять до зниження функцю-нально'( активност¡ ЩЗ, що супроводжуеться дисфункцюю г¡поталамо-г¡поф¡зарноí системи та, як наслщок, порушенням секрец¡í статевих гормоыв: за ДНЗ - пщвищенням секрец¡í пролактину й тестостерону, за ВЗ - пщвищенням секреци естрадюлу. Надто часто на ^ ЙДЗ ви-являли поеднання мюми матки та ендометрюзу, мюми матки та ДДМЗ.
3. У^ жЫки з м¡омою матки, ДДМЗ, ендометрюзом ¡ ПМЦ потребують комплексно!' оцЫ-
60
Kл¡н¡чна ендокринолопя та ендокринна х¡рург¡я 1(42) 201 3
CTATTI
ки ендокринного статусу й ультразвукового до-слщження оргаыв репродуктивноТ системи та ЩЗ. ГЛкування ЙДЗ i пнеколопчних захворювань мае проводитися спшьно ендокринологом i п-некологом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Йен С.С.К., Джаффе Р.Б. Репродуктивная эндокринология. - М.: Мир, 1998. - Т. 2. - 432 с.
2. Руднев С.В., Волобуев А.И., Адамян Л.В., Малышева В.А. Состояние щитовидной железы у больных с доброкачественными опухолями и гиперпластическими процессами женских половых органов //Акушерство и гинекология. -2000. - № 2. - С. 41-43.
3. Bertagnolli L., Zozzoli A., Danuso N. A critical evaluation of the usefulness of ultrasound examination // Medicamundi. - 1982. - Vol. 27, № 1. -P. 34-40.
4. Measure progress. World health day safe motherhood. - Geneva: WHO, 2004. - P. 33-36.
5. Богатырева Р.В. Состояние акушерско-гинеко-логической помощи в Украине и пути ее улучшения // Медико-социальные проблемы семьи. -1997. - Т. 2, № 1. - С. 3-6.
6. Петров В.Н., Петрова С.В., Пятибратова Е.В. Состояние репродуктивной системы у женщин с гиперплазией щитовидной железы // Новые горизонты гинекологической эндокринологии. М. - 2002. - С. 52-56.
7. Гус А.И. Современные принципы ранней дифференцированной диагностики и мониторинга больных с опухолевидными образованиями и доброкачественными опухолями яичников, гиперпластическими процессами мио- и эндометрия: автореф. дис....д-ра мед.наук. -14.00.01. - М., 1996. - 38 с.
8. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Пнеколопч-на патолопя. Атлас. - Одеса: ОДМУ. - 308 с.
9. Зелнський О. О., Фортуна I. О., Андр1евський О. Г. Гормональний статус у перюд1 згасання репродуктивноТ функцп у жшок, ям працюють на водному транспорт! // ПАГ. - 2000. - № 1. -С. 23-24.
10. Симрок В.В. Клшко-патогенетичне обГрунту-вання лкувально'Т тактики при поеднаних до-броякюних процесах матки: автореф. дис....д-ра мед.наук. - 14.00.01. - Одеса, 2000. - 36 с.
11. Сидорова И.С., Пиддубный М.И., Леваков С.А. и др. Состояние молочных желез у больных с
миомой матки в постменопаузе // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. -1999. - № 1. - С. 92-95.
12. Клиническая эндокринология / Под ред. Н.Т.Старковой. - М.: Медицина, 1991. - 512 с.
13. Козаченко А.В. Клинико-эндокринологические особенности миомы матки у женщин позднего репродуктивного и пременопаузального возраста: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.00.01. -М., 1996. - 23 с.
14. Christensen B., Hoffmann J., .Metz K.A et al. Differential diagnosis of cystic adnexa processes. A comparison of the value of sonography, puncture cytology and color and biochemical biopsy analysis with histology // Zentralbl. Gynеkol. - 1997. -Vо1. 119, № 2. - Р. 66-74.
РЕЗЮМЕ
Йоддефицитные заболевания и репродуктивное здоровье женщин Т.Ю. Юзвенко, Б.В. Хабрат, Е.О. Литвак, Б.М. Лисенко, Е.Я. Гирявенко
Проведено изучение репродуктивной функции у женщин с различными йододефицитными заболеваниями. Установлена высокая частота гинекологических заболеваний при ЙДЗ и взаимосвязь между функциональными нарушениями органов репродуктивной системы и щитовидной железы. Показана необходимость комплексного изучения эндокринного статуса, ультразвукового обследования и совместного ведения таких пациенток гинекологами и эндокринологами.
Ключевые слова: репродуктивная функция, йододефицитные заболевания.
SUMMARY
Iodine deficiency diseases and reproductive health of the women
T. Yusvenko, B. Khabrat, О. Lytvak, В. Lysenko, O. Giryavenko
A study of reproductive function at women with various iod deficiency diseases was held. High frequency of gynecological diseases in iodine deficiency disorders and interrelation between functional disorders of reproductive system and a thyroid gland are established. The necessity of a comprehensive study of the endocrine status, ultrasound and joint management of these patients by gynecologists and endocrinologists was shown.
Key words: reproductive function iodine deficiency disorders.
Дата надходження до редакцП 10.11.2012 p. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 1(42) 2013
