CC BY
22
Б.В. Хабрат, О.О. Литвак, О.Я. Гирявенко*, Б.М. Лисенко, А.В. Хабрат, О.В. Ларша*
Д1АГНОСТИКА АВТО1МУННОГО ТИРЕОЩИТУ У Ж1НОК 13 Г1НЕКОЛОГ1ЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
ДНО "Науково-практичний центр профшактично'г та клшчно'г медицини"ДУС *Укра1'нсъкий науково-практичний центр ендокринно'г хгрурги, трансплантаци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Укра'гни, Ки'гв
ВСТУП
У працях в1тчизняних i заруб1жних автор1в проблема пнеколопчних захворювань на Tëi ав-ToiMyHHoro тирео'щиту (AIT) у жЫок репродуктивного вiкy наразi широко висв^люеться. Це пов'язано не лише з медичними (збшьшення частоти пнеколопчно'Т патoлoгiï), але й з со-цiальними аспектами, адже наявнiсть AIT iз ri-потиреозом без вчасноТ гормонально)' кoрекцiï може спричинити народження психiчнo непов-нoцiннoï дитини [1-4].
Частота AIT, за даними рiзних автoрiв [2-4], коливаеться вiд 4% до 46% випадюв yсieï ти-реоТдноТ патoлoгiï, причому жiнки хворють у 1020 разiв частое. Це значною мiрoю пов'язано з особливостями жночого гормонального статусу та роллю статевих стеро'^в, а змни функ-цioнальнoгo стану щитoпoдiбнoï залози (Щ3) негативно позначаються на менструальый i ре-прoдyктивнiй функцп.
У низцi праць сучасних автoрiв [2, 3, 7] неодноразово висловлювалися сумыви щодо зна-чущост AIT як oкремoï нoзoлoгiчнoï форми та його дiагнoстичних i терапевтичних аспек^в, водночас не виключаеться роль AIT як найчасти шо'|' причини розвитку ппотиреозу. Hатoмiсть oскiльки антитирео'щы антитiла та ехoграфiчнi зсуви корелюють iз мoрфoлoгiчними ознаками тиреoïдитy, навряд чи можна заперечувати до-цтьысть реeстрацiï цих ознак AIT для форму-вання груп ризику, що вимагають у певних ви-падках присюпливо)' уваги лiкаря [2, 3, 5]. Ця обставина видаеться надто важливою для па-цieнтoк репродуктивного вку, якi мають пнеко-лопчы захворювання та тиреoïднy патoлoгiю.
Хоча наявнiсть вираженого взаемозв'язку мiж функцюнуванням Щ3 i репрoдyктивнoï системи не викликае сyмнiвiв, до сьoгoднi немае едино!' думки щодо характеру цього зв'язку та рiвня, на якому вщ здiйснюeться. Питання впливу пору-шень фyнкцiï Щ3 на статеве дoзрiвання та ову-
ляцю вивчено такою м1рою, що дозволяе дося-гати ycnixiâ у л1куванн1, але залишаеться практично невир1шеною проблема сумюного впливу статевих i тирео'щних гормонiв на органи-мiшенi на ™i порушень iмyнного статусу [8, 9].
У низц праць переконливо доведено, що п-потиреоз i дифузний токсичний зоб можуть бути причинами порушення менструального циклу [2, 6]. Натомють вплив фyнкцiонального стану ЩЗ на тлi AIT на переб^ гiнекологiчниx захворювань, надто коли до патолопчного процесу залучено низку ланок ендокринноТ та iмyнноï систем, залишаеться нез'ясованим. Це обумовлюе необ-xiднicть проведення доcлiдження особливостей дiагноcтики AIT на тлi рiзноï геытальноТ' патоло-гiï, що i склало мету даноТ роботи.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Проведено клiнiчне обстеження 170 жЫок вiком вiд 18 до 44 роюв, хворих на AIT. 1з них поеднану патологiю репродуктивних оргашв мали 94 (55,29%) жнки: 47 (50%) пацieнток мали мюму матки, 32 (34%) - запальн захворювання придаткiв, 15 (16 %) - геытальний ендометрiоз. Групу порiвняння склали 82 жiнки без AIT: 40 (48,8%) iз мiомою матки, 30 (36,6%) iз за-пальними захворюваннями придатюв i 12 (14,6%) з ендометрюзом.
Програма обстеження жЫок включала icnin-ко-cтатиcтичнi, гормональнi, iмyнологiчнi та ехо-графiчнi обстеження.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Доcлiджyвали такi yльтразвyковi показники: змiни об'ему та ехогенност тканини ЩЗ, характеристики крайових елемен™, оcобливоcтi уль-тразвуковоТ семютики AIT простих i поеднаних форм.
Наявнють гiпереxогенниx (розвиток сполуч-нотканинноТ строми) та ппоехогенних (наcлiдок лiмфоïдно-плазмоцитарноï Ыфтьтраци) дiлянок,
56
Kлiнiчна ендокринологiя та ендокринна xiрyргiя 2(43) 2013
поруч 3i змЫами об'ему ЩЗ, виявилася найваж-лив1шою ультразвуковою ознакою AIT. Так, в ycix трупах пнеколопчних хворих, якi страждають на AIT, на ехограмах вiдзначалиcя змни ехогеннос-Ti у виглядi ппоехогенних дiлянок - у 55,3% ви-падкiв i гiпереxогенниx дiлянок - у 44,7%. Нами проведено оцЫку |'хньо'| форми, розмiрiв, площi та розташування. Звертала на себе увагу непра-вильнicть форми гiпоеxогенниx дшянок, варiатив-нicть ïx розмiрiв вщ декiлькоx мiлiметрiв (вiд 3 мм до 8 мм у 64,9% спостередень) до декшькох cантиметрiв у хворих iз патологieю репродуктив-но'|' системи. Серед 40 пацieнток iз лейомiомою матки, поеднаною з AIT, ппоехогены дiлянки у cтрyктyрi щитоподiбноï залози виявлено у 36 (90%), у хворих iз запальними захворюваннями придатюв iз 30 пацieнток вони вiзyалiзyвалиcя у 22 (66,7%), у па^енток з ендометрiозом та AIT -у 3 iз 12 (25%). Ппоехогены дшянки розмiрами до 3 мм виявлено у 25,5% випадюв, в основному у па^енток з ендометрюзом i запальними про-цесами придаткiв матки. Ця обставина спонукае проводити бiльш ретельне дослщження структу-ри ЩЗ у хворих, у яких величина ппоехогенних дшянок е незначною. Гiпоеxогеннi дiлянки великих розмiрiв (понад 10 мм) мали 9 (30%) жЫок iз запальним процесом придаткiв та AIT.
Одним iз якicниx критерiïв оцнки автоiмyн-ноï агреciï е площа, яку займае гiпоеxогенна дiлянка. Умовно ми розподiлили процес шфшь-трацп на три ступеня: 1-й - iз площею до 20% вщ загального розмiрy, 2-й - iз площею 50%, 3-й - понад 50% вщ загальноï площi. Серед 47 жнок iз лейомiомою розповсюджеысть проце-су першого ступеня вщзначено у 15 (31,9%). Дру-гий cтyпiнь чаcтiше дiагноcтyвали у па^енток з ендометрiозом та AIT - у 8 iз 12 (66,7%). У 20 жнок (66,7%) iз запальним процесом додаткiв мав мюце iнфiльтрацiйний процес третього ступеня. Отримаы данi е ознакою значного розпов-сюдження змiн щитоподiбноï залози серед œi-нок iз патологieю репродyктивноï системи.
Aналiз характеру розташування ппоехогенних дшянок виявив у 84,1% випадюв ïx дифузне розташування та у 15,9% - локалiзоване. Звертала на себе увагу переважна кшькють локали зованих ппоехогенних дшянок у па^енток з ендометрюзом та AIT. Даы результати можуть мати певну дiагноcтичнy цiннicть, адже за результатами пальпаторного обстеження ЩЗ у цих хворих було визначено пщозру на вузловий або аденоматозний зоб.
У жнок iз переважанням пперехогенних ди лянок у cтрyктyрi ЩЗ, як е еxографiчною ознакою проце^в перебудови cполyчноï тканини за AIT, ми також проводили оцнку ïx форми, роз-мiрiв, площi та розташування. В ycix хворих з AIT, незалежно вщ наявност гiнекологiчноï па-тологiï, форма пперехогенних дшянок була неправильною.
У 19,1% випадюв серед жнок, якi мали по-еднану патологiю репродуктивно)' системи та AIT, пперехогены дiлянки у ЩЗ не виявлялися, у 40% випадюв ïx розмiр не перевищував 3-9 мм: серед па^енток iз лейомiомою матки - у 56,3% випадюв, з ендометрiозом - у 28,1% та iнодi визначалися у жнок iз запальними процесами додатюв (15,6%).
Разом iз тим, у 3,8% випадюв серед хворих iз лейомiомою матки знайдено пперехогены дiлянки дiаметром понад 10 мм. Пперехогены дшянки розмiром до 3 мм переважали у хворих iз запальним процесом додатюв.
Площу пперехогених дiлянок ми також роз-подшили на три ступеня. Перший стутнь най-чаcтiше визначали у па^енток iз запаленням додаткiв - у 14,5% випадюв, другий (до 50% плоои ЩЗ) - у па^енток з ендометрiозом (9,2%), третiй (понад 50% площi ЩЗ) - у хворих iз лейо-мiомою матки (38,2%). У жнок iз лейомюмою матки вiдзначалиcя великi дiлянки фiброзy у 13,2% випадкiв, а дифузне розташування пере-важало над локалiзованим.
Необxiдно зазначити, що площа пперехогенних дшянок у ЩЗ у жнок зi зменшеним розми ром щитоподiбноï залози досягала 56,7%, а п-поехогенних - складала 20-25%, тобто виявлялися процеси склерозування у щитоподiбнiй за-лозi. Найбшьшу площу гiпереxогеннi дiлянки займали у тканиы ЩЗ пацieнток iз поеднанням лейомiоми матки та AIT (38,2%), а ппоехогены дшянки переважали у жЫок iз запальним процесом додатюв.
висновок
Отже, опиcанi еxографiчнi ознаки можна ха-рактеризувати як головы для AIT. Стутнь ïx вираженост залежить вiд виду пнеколопчного захворювання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богатирьова Р.В. Состояние акушерско-гине-кологической помощи в Украине и пути ее улучшения // Медико-социальные проблемы семьи. -1997. - Т.2, № 1. - С.3-6.
Кл^чна ендокринологiя та ендокринна xiрyргiя 2(43) 201 3
57
2. Таранов А.Г. Лабораторная диагностика в акушерстве и гинекологии: Справочник. - 3-е изд., стереотипное. - М.: ЭликсКом, 2004. - 80 с.: ил.
3. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология (клинические очерки). 4.1. - К.: За-пов1т, 2003. - 300 с.
4. Трубникова Л.И. Тиреотропная активность гипофиза и содержание трийодтиронина и тироксина в крови больных миомой матки // Акушерство и гинекология. - 1989. - № 7. -С. 12-15.
5. Хачатрян А.К. Диагностика эндометриоза // Ультразвуковая диагностика. - 1999. - № 1. -С. 49-57.
6. Йена С.С.К., Джаффе Р.Б. Репродуктивная эндокринология. Т.2: Пер. с англ. - М.: Медицина, - 1998. - 432 с.
7. Петров В.Н., Петрова С.В., Пятибратова Е.В. Состояние репродуктивной системы у женщин с гиперплазией щитовидной железы // Новые горизонты гинекологической эндокринологии. М. - 2002. - С. 52-56.
8. Measure progress. World health day safe motherhood. - Geneva: WHO, 2004. - P.33-36.
9. Poppe K., Velkeniers B., Glinoer D. Thyroid Disease and Female Reproduction // Clin. Endocrinol. - 2007. - № 66(3). - Р. 309-321.
РЕЗЮМЕ
Диагностика аутоиммунного тиреоидита у женщин с гинекологическими заболеваниями Б.В. Хабрат, О.О. Литвак, Е.Я. Гирявенко, Б.М. Лысенко, А.В. Хабрат, О.В. Ларина
Проведена оценка основных эхографических признаков аутоиммунного тиреоидита при различных гинекологических заболеваниях: миоме матки, эн-дометриозе и воспалительних заболеваниях придатков. Предложены наиболее информативные маркеры диагностики данной патологии с учетом различных гинекологических заболеваний.
Ключевые слова: аутоиммунный тиреоидит, гинекологическая патология.
SUMMARY
Diagnostics of autoimmune thyroiditis in women with ginecological pathology
B. Khabrat, O. Litvak, O. Giryavenko, B. Lysenko, A. Khabrat, O. Larina
The estimation of the main echographic signs of autoimmune thyroiditis with various gynecological diseases: uterine fibroids, endometriosis and inflammatory diseases of the appendages was made. The most informative diagnostic markers of this disease with the various gynecological diseases were proposed.
Key words: autoimmune thyroiditis, gynecological pathology.
Дата надходження до редакцП 15.11.2012 р.
58
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 2(43) 2013
