CC BY
1ECONOMIC SCIENCES
Козик В.В.
Нацюнальний утверситет «Льв1вська полтехнжа» Кандидат економ1чних наук, професор, завгдувач кафедри економжи тдприемства та твестицш
Залуцька Х.Я.
Нацюнальний утверситет «Льв1вська полтехнжа» Кандидат економ1чних наук, доцент кафедри економжи тдприемст-ва та твестицш
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ДИВЕРСИФ1КОВАНИХ
КОМПАН1Й
FEATURES OF FUNCTIONING OF THE DIVERSIFYED COMPANIES
Kozuk V.V., candidate of economic sciences, professor, head of department of Economics of Enterprise and Investments, Lviv Polytechnic National University
Zalycka Kh.Ya., candidate of economic sciences, associate professor of the Department of Economics of Enterprise and Investments, Lviv Polytechnic Na-tional University
АНОТАЦ1Я
У статт1 обтрунтована доцтьтсть подыу диверсифжованих тдприемств на одинищ б1знесу: стратег1чн1, тдтри-муюч1 та забезпечуюч1, як основну умову i'x подальшого довгострокового розвитку та забезпечення стшких конкурен-тоспроможних позищй на втчизняному i на зовншньому ринках. Уточнены поняття «стратег1чна одиниця б1знесу», «пгдтримуюча бизнес одиниця» i « забезпечуюча б1знес одиниця», що дозволило визначити iх мкце та роль у стратегiчному розвитку диверсифiкованоi компани.
ABSTRACT
In the article the grounded expedience of division of the diversifyed enterprises is on unit of business: strategic, supporting and providing, as a basic condition them subsequent long-term development and providing of proof competitive positions on domestic and on external markets. Clarification of concept «strategic unit of business», «supporting business unit» and «providing business unit», that allowed to define their place and role in strategic development of the diversifyed company.
Ключевые слова: диверсифiкацiя; пiдроздiл; розвиток; пiдтримуючi; забезпечуючи; стратегiчна; портфель.
Keywords: diversification; subdivision; development; supporting; providing;strategic; brief-case.
Розвиток пвдприемств в умовах динашчносп зовшшньо-го та внутршнього середовищ можлив1 за рахунок диверси-ф1кацп !х дшльносп, яка проявляешься у оновленш 1 товару, 1 ринку, розширенш сфер основного б1знесу, проникненш в нов1 галуз1 та сфери економши.
1дея подшу диверсифжованих тдприемств на б1знес одинищ запропонована американською компашею «Дженерал електрик» 1 консалтинговою ф1рмою «МаккшсЬк Причиною такого тдходу стало перетворення корпорацп «Дженерал електрик» (1974 р.) в широко диверсифжовану компанш, яка здшснювала виробничо - господарсьш опера-ци в 32 галузях промисловосп, що призвело до ускладнення управлшня через збшьшення диверсифжацп господарських операцш, впровадження значно! кшькосп нових технологш, розширення штернацюнал1зацп д1яльносп. Видшеш шд-роздши тдприемства отримали назву стратепчш господарсьш центри (СГЦ).
В впчизнянш науковш лггератур1 [1, 3-5, 7-10, 12-15] 1 практиц функцюнування впчизняних тдприемств, пе-рейнявши заруб1жну практику, замють термшу СГЦ вико-ристовують поняття «стратепчна одиниця б1знесу» (СОБ) 1 «б1знес одиниця» (БО), ототожнюючи !х сутшсть. Разом з тим, як показують дослщження, видшення лише СОБ 1 БО не дае змоги повною м1рою охопити усю д1яльтсть крупних компанш, осшльки р1зш пщроздши (основш, допом1жш,
забезпечуючи) виконують р1зт функцп з точки зору досяг-нення концевого результату. Тому, недостатньо лише встано-вити СОБ 1 БО, а й визначити !х важливють для забезпечення виробничого процесу шляхом подшу БО на допом1жш (шдтримукш) та забезпечукш. Важливим постае 1 питання кому слщ виконати такий подш 1 в яких межах. У зв'язку з цим, перспективи розвитку, проблеми своечасносп та точ-носл (правильности подшу диверсифжованих тдприемств на стратепчш одиниц б1знесу та б1знес одиниц е актуаль-ними, потребують глибшого 1 грунтовтшого дослщження.
Мета статп - уточнення поняття «стратепчна одиниця б1знесу» та обгрунтування необхщносп под1лу б1знес оди-ниць на пщтримукш 1 забезпечукш, встановлення особли-востей !х функцюнування та внеску у стратепчний розвиток диверсифшэваного пщприемства.
Результати дослщження
У наукових працях р1зних вчених диверсифжащя розгля-даеться, як:
- оновлення (диференщацш) 1 товару, 1 ринку пщ-приемства одночасно, вихщ за меж! основного б1знесу, яким тдприемство займалось дос1, проникнення в нов1 галуз1 та сфери економ1ки [10].
- ефективний зас1б швестування капггалу 1 зменшен-ня ступеня ризику, особливо якщо подальша експаная в ос-новних сферах б1знесу обмежена. При здшсненш стратеги
диверсифтацп пiдприeмство реалiзуe два можливих шляхи розвитку: виходить за меж1 промислового ланцюга, в якому воно дiяло, i шукае новi види дiяльностi, як1 доповнюють ю-нуючi у технологiчному i (або) комерцшному аспектах з метою досягти синергiзму; освоюе види дiяльностi, не пов'я-занi з И традицiйним бiзнесом, з метою оновлення портфеля [13].
- одна з форм концентраци капiталу в умовах науко-во - техшчно1 революци шляхом проникнення в новi галузi i сфери, розширення асортименту вироблених товарiв [12].
- iнвестування кошпв у рiзнi види цiнних паперiв з метою мiнiмiзацil ризику; розширення номенклатури (асортименту) товарiв i послуг, як1 виробляються (надаються) тдприемством, з метою зменшення ризику можливих втрат капiталу i зниження доходiв; ускладнення структури [11].
- одночасний розвиток дешлькох або багатьох не вза-емопов'язаних технологiчних видiв виробництва або обслу-говування, розширення асортименту виробництва або послуг. Диверсифша^ дае змогу щдприемствам „триматися на плаву" при складнш економiчнiй кон'юнктурi за рахунок випуску широкого асортименту продукци i послуг: збитки ввд нерентабельних виробiв (тимчасово, особливо по нових) перекриваються прибутком ввд шших видiв продукцп. Цей процес торкаеться насамперед переходу до нових техноло-гiй, ринкiв i галузей, до яких ранiше пiдприемство не мало шякого ввдношення; крiм того, сама продукщя (послуги) пiдприемства повинна бути також абсолютно новою, i завж-ди передбачаються новi фiнансовi швестицп [8].
- володiння найрiзноманiтнiшими фшансовими активами, кожен з яких мае рiзний рiвень ризику, з метою зниження загального ступеня ризику портфеля в цшому [6].
- процес розвитку дiяльностi шдприемства, пов'яза-ний iз збiльшенням дiапазону видiв та проникненням в новi сфери дiяльностi, освоенням нових виробництв, розширен-ням асортименту товару, що включае не тiльки диверсифта-щю товарних груп, але й розповсюдження п1дприемницько! дiяльностi на новi та не пов'язаш з основними видами дiяль-ностi фiрми [2, 3].
Наведеш пвдходи не лише розкривають сутнiсть дивер-сифшацп, И можливi результати та наслiдки, а й дають розу-мiння диверсифiкованостi самого шдприемства.
Отже, диверсифжованим можна вважати пвдприемство, що складаетяься iз вщносно самостiйних господарюючих пiдроздiлiв сукупнiсть яких являе собою своервдний портфель бiзнесiв, що належить одному власниковт
Цi пiдроздiли називають стратегiчними одиницями бiз-несу (СОБ) та розглядають 1х як внутрiшньофiрмовий щд-роздш, органiзацiйну одиницю, яка самостiйно плануе свою роботу (вибiр видiв дiяльностi, розробка конкурентоспро-можно! продукцп тощо), визначае стратегiчнi позицп щд-приемства в однiй або к1лькох зонах господарювання, мае визначене коло защкавлених осiб (споживачi, конкуренти та громадсьш оргашзацп) та власного керiвника, що ввдповщае за результати дiяльностi СОБ перед власниками компанп. При цьому, пiд стратегiчною зоною господарювання (СЗГ) розумшть певний сегмент середовища, у якому тдприем-ство здiйснюе свою дiялънiстъ або мае нaмip здшснювати i який саме тому е об'ектом аналiзу на предмет виявлення загроз i можливостей для подальшого його функцiонування [13].
Тобто, СОБ - це <^рма у фiрмi».
Стратепчш одиницi бiзнесу деверсифiкованого пiдпри-емства можуть виготовляти:
- товари, як е супутнiми для одше1 чи дек1лькох ш-ших СОБ (наприклад, виготовлення телевiзорiв + домашшх кiнотеатрiв);
- товари технолопчно непов'язанi мiж собою;
- товари, яш виступають сировиною для одних iз бiз-нес одиниць (виготовлення пiдвузлiв, упаковок тощо);
- товари вщповвдного етапу життевого циклу ви-робництва певного продукту (наприклад, виробництво ба-вовни-пошиття готового одягу-гуртова i роздрiбна торгiвля одягом);
- товари схож1 мiж собою за технiчними чи марке-тинговими позицiями одше1 номенклатури (виробництво печива, шоколаду, тортiв тощо).
Отже, бiзнес одиницi диверсифiкованого пвдприемства можуть виготовляти як схож1, так i зовсiм рiзнi товари. Тому, дощльно роздiлити розумiння понять <^знес одиниця» (БО) i «стратегiчна одиниця бiзнесу» (СОБ), оск1льки не уа п1д-роздiли п1дприемства е СОБ, а зусилля бiльшоl !х частини спрямоваш на ефективне функцiонування СОБ зокрема та компанп загалом за рахунок урiзноманiтнення сфер його дь яльностi, що дозволить одночасно ще й застрахуватися в1д можливих ризишв нестабiльностi зовнiшнього та внутрiш-нього середовищ.
Разом з тим, зрозумшо, що диверсифжоване пiдприем-ство складаеться iз пвдроздшв:
- як1 вiдповiдають загальному стратепчному напрям-ку п1дприемства i визначають його подальший розвиток (СОБ). Наприклад: готельний комплекс, виробництво авто-мобiлiв тощо.
- дiяльнiсть яких спрямована на:
- тдтримку СОБ i ЗОБ (щдгримукш бiзнес одиницi (ПБО)) шляхом надання грошових коштiв, збiльшення шль-костi споживачiв тощо. Наприклад, спортивно туристичний комплекс i комплекс громадського харчування; виробництво мотоциклiв i автобуав.
- забезпечення життедiяльностi СОБ i ПБО (забез-печуючi бiзнес одинищ (ЗБО)) за рахунок виготовлення комплектуючих, упаковок, пiдвузлiв тощо. Наприклад, ш-женерно - допомiжний комплекс, ремонтно - транспортний пiдроздiл, виробнича лабораторiя тощо.
Таким чином, структуру диверсифшэваного пiдприем-ства можна подати у виглядi рисунку 1.
Отже, СОБ - це окремий пвдроздш компанп, що охоплюе один або декшька продуктiв, як1 задовольняють схож1 потреби, мае власш можливостi для майбутнього зростання виробництва i рентабельности вiдповiдае загальному на-прямку розвитку компанп та страхуеться вiд ризику втрати довгострокових конкурентних переваг за допомогою реш-та бiзнес одиниць, яш забезпечують (ЗБО) та п1дтримують (ПБО) дiяльнiсть СОБ зокрема та компанп загалом.
Видшення понять «пiдтримуюча бiзнес одиниця», «за-безпечуюча бiзнес одиниця» та «стратепчна одиниця бiз-несу» е необх1дним, оск1льки кожна iз зазначених категорiй мае свое призначення - мiсце та роль у формуванш прибут-к1в, iмiджу, кл1ентсько1 бази, налагодженнi контактiв iз ввд-пов1дними постачальниками, ЗМ1, соцiальними, фшансовими, страховими та iншими структурами.
Диверсифпсоване шлпюиемство
Страт еична одиниця Ейзнесу
sz
Ochobhî види Ейзнесу
Забезпечуюча BisHec одиниця
ПНдгримуюча б1знес одиниця
-Л
Виготовлення в
основному
продукцп
неоЕшдно1 для
ефективного
функщонування
СОБ i ПБО
< >
Результати щяльносп забезпечують життещяльшсть СОБ, ЗБО i страхують шдприемство В1Д банкрутства
Рис. 1. Структура д и вс рс и ф i ко ва но го шдприемства
Ресурси* - це попк фiнансових, iнформацiйних, люд-ських, матерiальних, штелектуальних pecypciB, результатiв дiяльностi тощо.
Висновок
В результата проведених дослщжень уточнено сyтнiсть понять «стратепчна одиниця бiзнесy» i <^знес одиниця». Ввдповщно до запропонованих визначень СОБ, ЗБО i ПБО pi3rn за сутшстю, за напрямком розвитку i за структурою, однак в сукупносп забезпечують ефективне функцюнуван-ня одного шдприемства. Подальшого дослiдження потребуе питання видшення критерiïв вiднесення пiдроздiлy шдпри-емства до однiеï iз зазначених категорш.
Список лiтератyри
1. Анiсiмова Л., Балан В. Моделювання процесу фор-мування та вибору стратегiй розвитку шдприемства [Электронный ресурс]. - Режим доступу: /http://papers.univ.kiev. ua/1/ekonomika/articles/anisimova-l-balan-v-simulation-of-the-formation-and-selection-development-str_13924.pdf;
2. Большой экономический словарь / под ред А.Н.Азрилияна. - 5-е изд. доп и перераб. - М.: Институт новой экономики, 2002. - с. 469;
3. Бутенко Н. В. Диверсифжащя виробництва: цш та стратеги реалiзацiï / Н.В. Бутенко // Економта АПК. - 2003. - №7 - С. 109-114;
4. Гаращенко Н. М. Стратепчний аналiз зовшшньо-го середовища енергозбyтовоï компанп / Н.М. Гаращенко, Ю.Д. Костiн // Стратегiя економiчного розвитку Украши: Збiрник наукових праць. К.: КНЕУ, 2013. - № 32. - С. 111123;
5. Деньга С. М. Оргашзацшш структури як основа системи господарського контролю шдприемства / С.М.
Деньга // Актуальш проблеми економши. - 2008. - № 4 (82).
- С. 235-242;
6. Диверсифташя [Электронный ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0% B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96 %D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F;
7. Довгань Л.£., Каракай Ю.В., Артеменко Л.П. Стра-тегiчне управлiння. Навч. поаб. 2-ге вид. - К.: Центр учбо-во! лiтератури, 2011. - 440 с.;
8. Ковтун О.1. Стратегiя пiдприемства: Навч. поаб-ник 3-те вид., оновлене i доповнене - Львiв: «Новий Свiт
- 2000», 2007. - 324 с.;
9. Куденко Н. В. Маркетинг стратеги фiрми / Н. В. Куденко // Монографiя. — К.: КНЕУ, 2002. — 245 с.;
10. Саенко М. Г. Стратепя пвдприемства : навч. поаб. / М. Г. Саенко. - Т. : Екон. думка, 2007. - 352 с.;
11. Словник [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=11703;
12. Сумець О.М. Стратепя шдприемства. Теорiя, ситуаций, приклади: Навчальний поабник. - К.: ВД «Професю-нал», 2005. - 320 с.;
13. Тарнавська Н., Напора О. Стратепчний менеджмент: практикум: Навч. поабник. - К.: Кондор, 2008. - 287
14. Фролова Т. Корпоративш стратеги глобального ш-вестицшного бiзнесу / Т.Фролова // М1жнародна економiчна полiтика. - 2012. - № 1-2 - С. 16-17;
15. Яворська К. Ю. Стратепчне маркетингове управ-лiння портфелем бiзнесiв шляхом формування в його складi бiзнес-напрямiв / К. Ю. Яворська // Бiзнес 1нформ. - 2014. -№ 1. - С. 350-355.
