CC BY
5
Kobushko, I. M., and Skliar, I. D. Stratehichne upravlinnia [Strategic Management]. Sumy: Vyd-vo SumDU, 2010.
Pirs, Dzh., and Robinson, R. Strategicheskiy menedzhment [Strategic Management]. St. Petersburg: Piter, 2013.
Porter, M. Konkurentnaya strategiya: metodika analiza otrasley i konkurentov [Competitive Strategy: a Methodology for Analyzing Industries and Competitors]. Moscow: Alpina Pablisher, 2016.
Schendel, D. E., and Hatter, K. J. "Business Policy or Strategic Management: A Broader View for an Emerging Discipline". Secretary of the Institute Paper Series, Krannert Graduate School of Industrial Administration, Purdue University. Paper No. 371, 1972.
Serhieieva, L. N. et al. Modeliuvannia struktury zhyttiezdat-nykh sotsialno-ekonomichnykh system [Modeling the
Structure of Viable Socio-economic Systems]. Zapo-rizhzhia: KPU, 2009.
Shershnyova, Z. Ye. Stratehichne upravlinnia [Strategic Management]. Kyiv: KNEU, 2004.
Stacey, R. D., and Griffin, D. Complexity and the Experience of Managing in Public Sector Organizations. London: Routledge, 2006.
Tompson, A. A. ml. et al. Strategicheskiy menedzhment. Sozdaniye konkurentnogo preimushchestva [Strategic Management. Creating a Competitive Advantage]. St. Petersburg: Vilyams, 2015.
Vikhanskiy, O. S., and Naumov, A. I. Menedzhment [Management]. Moscow: Magistr ; INFRA M, 2014.
Yergunova, O. T. Sovremennyye tendentsii i problemy raz-vitiya territoriy [Modern Trends and Problems of Development of Territories]. Yekaterinburg: Izdatelstvo Uralskogo universiteta, 2018.
УДК 334.024 JEL: L25; Mil
ГЕНЕРУВАННЯ УПРАВЛ1НСЬКИХ ВПЛИВ1В 13 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИВЕРСИФ1КАЦ1ЙНО-1НТЕГРАЦ1ЙНОГО ВЕКТОРА РОЗВИТКУ П1ДПРИШСТВА: НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
®2020 ЗАЛУЦЬКА Х. Я.
УДК 334.024 JEL: L25; M11
Залуцька Х. Я. Генерування управлшських впл^в i3 забезпечення диверсифтацшно-штеграцшного вектора
розвитку тдприемства: науково-практичний аспект
Метою cmammi е об(рунтування науково-практичного nidxody до генерування управл'нських вплив'в ¡з забезпечення диверсиф/кац/йночнтегра-цйного вектора розвитку тдприемства. Дотдження виконано ¡з застосуванням метод'в узагальнення, абстрактно-ложного, шдукци, дедук-цП, систематизацИ, формал/зацЦ розрахунково-конструктивного. Встановлено, що сучат тдприемства функцонують в умовах неотехнологч-ного в'дтворення, оскльки знаходяться тд впливом середовища, якехарактеризуеться високим р'внем технолог/чностi, що, в'дпов'дно, зумов-люе появу таких результат¡в дяльностi тдприемства (покращених, удосконалених, кардинально ¡нших), якi б забезпечили йому б'шьшу стшшсть i ефектившсть за данихумов, тобто, вимагае 1'х певноi техшко-технолог'то!видозмiненостi. Доведено, що ефективним напрямком розвитку тдприемства в неотеxнологiчниx умовах в'дтворення е диверсифiкацiйно-iнтеграцiйний напрямок, що дозволить оптимiзувати структуру та тдвищити результативтсть тдприемства за рахунок тдсилення д'тльностi його перспективних одиниць б'внесу та вiдмови вiд неефективних. Запропоновано науково-практичний тдюд до формування та забезпечення ефективного диверсиф'шацшно-штеграцшного вектора розвитку тдприемства, враховуючи умови середовища його функцонування. Встановлено, що використання даного тдходу дозволить оптимiзувати структуру тдприемства та сформувати ефективний вектор його диверсифiкацiйно-iнтеграцiйного розвитку через узгодження д'тльностi вiд-пов'дних бiзнес-одиниць за рахунок встановлення результативних взаемозв'язмв м/ж ними. Наведено результати практичного застосування розглянутого тдходу, що тдтверджують його ефектившсть зростаючими значеннями показнит д'яльностi певного тдприемства. Ключов'! слова: неотехнологчне в'дтворення, диверсифiкацiйно-iнтеграцiйний вектор розвитку, бiзнес-одиницi, генерування управл'шських впли-в'в, оптимальш взаемозв'язки, трансформацшн процеси. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-6-340-350 Рис.: 3. Табл.: 1. Формул: 7. Ббл.: 20.
Залуцька Христина Ярославiвна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри економки тдприемства та iнвестицiй, Нацональний
ушверситет «Льв'юська полтехшка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна)
E-mail: khrystyna.y.solovii@lpnu.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4342-4925
УДК 334.024 JEL: L25; M11
Залуцкая Х. Я. Генерирование управленческих воздействий по обеспечению диверсификационно-интеграционного вектора
развития предприятия: научно-практический аспект
Целью статьи является обоснование научно-практического подхода к генерации управленческих воздействий по обеспечению диверсификацион-но-интеграционного вектора развития предприятия. Исследование выполнено с применением методов: обобщения, абстрактно-логического, индукции, дедукции, систематизации, формализации, расчетно-конструктивного. Установлено, что современные предприятия функционируют в условиях неотехнологического воспроизводства, поскольку находятся под влиянием среды, которая характеризуется высоким уровнем технологичности, что, соответственно, приводит к появлению таких результатов деятельности предприятия (улучшенных, усовершенствованных, кардинально других), которые обеспечивают ему большую устойчивость и эффективность в данных условиях, то есть, требует их определенной технико-технологической видоизмененности. Доказано, что эффективным направлением развития предприятия в неотехнологических условиях воспроизводства является диверсификационно-интеграционное направление, которое позволит оптимизировать структуру и повысить результативность предприятия за счет усиления деятельности его перспективных бизнес-единиц и отказа от неэффективных.
Предложен научно-практический подход к формированию и обеспечению эффективного диверсификационно-интеграционного вектора развития предприятия, учитывая условия среды его функционирования. Установлено, что использование данного подхода позволит оптимизировать структуру предприятия и сформировать эффективный вектор его диверсификационно-интеграционного развития путем согласования деятельности соответствующих бизнес-единиц за счет установки результативных взаимосвязей между ними. Представлены результаты практического применения рассматриваемого подхода, которые подтверждают его эффективность возрастающими значениями показателей деятельности определенного предприятия.
Ключевые слова: неотехнологическое воспроизводство, диверсификационно-интеграционный вектор развития, бизнес-единицы, генерирование управленческих воздействий, оптимальные взаимосвязи, трансформационные процессы. Рис.: 3. Табл.: 1. Формул: 7. Библ.: 20.
Залуцкая Христина Ярославовна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия и инвестиций, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: khrystyna.y.solovii@lpnu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4342-4925
UDC 334.024 JEL: L25; M11
Zalutska K. Ya. Generating the Managerial Impacts to Ensure the Diversification and Integration Vector of the Enterprise's Development:
The Scientific-Practical Aspect
The article is aimed at substantiating the scientific-practical approach to generating managerial impacts to ensure the diversification and integration vector of the enterprise's development. The research is carried out with the use of the following methods: generalization, abstract-logical, induction, deduction, sys-tematization, formalization, calculation-constructive. It is determined that modern enterprises operate in conditions of the neo-technological reproduction, as they are influenced by an environment characterized by a high level of technology, which, accordingly, leads to the emergence of such results of the enterprise's activities (improved, upgraded, radically different), which provide it with greater stability and efficiency in these conditions, that is, requires their certain technical and technological modification. It is proved that the efficient direction of the enterprise's development in the neo-technological conditions of reproduction is diversification and integration direction, which will allow optimizing the structure and improve the efficiency of enterprise by strengthening the activities of its prospective business units and abandoning the inefficient ones. A scientific-practical approach to the formation and provision of an effective diversification and integration vector of the enterprise's development is proposed, taking into account the conditions of its operational environment. It is determined that the use of this approach will optimize the structure of the enterprise and form an effective vector of its diversification and integration development by harmonizing the activities of the relevant business units by setting effective relationships between them. The results of the practical application of the approach under consideration are presented, which confirm its efficiency by increasing the values of the performance indicators in case of a particular enterprise. Keywords: neo-technological reproduction, diversification and integration vector of development, business units, generation of managerial impact, optimal relationships, transformational processes. Fig.: 3. Tabl.: 1. Formulae: 7. Bibl.: 20.
Zalutska Khrystyna Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Investment, National University «Lviv Polytechnic» (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: khrystyna.y.solovii@lpnu.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4342-4925
Вумовах неотехнолопчного в^творення, коли рушieм нацюнальних економк е розвиток науки i технки, конкуренты переваги та мщш по-зици на ринку отримуе шдприемство, дiяльнiсть яко-го е рiзнобiчною та рiзновекторною. У таких випадках бкьшкть шдприемств використовуе диверсифка-цш, розширюючи свою дiяльнiсть перспективними напрямками, продуктами, ринками збуту тощо. У разi недостатност потенщалу для бажано! диверсифкаци розширити свою дiяльнiсть шдприемства можуть за рахунок штеграци iз суб'ектами господарювання, як функцюнують ефектившше. Кожна iз цих форм ве-дення бiзнесу в чистому виглядi мае сво! недолки, як швелюються перевагами в1д !х об'еднання.
Отже, шдприемство, яке використовуе у сво'ш дiяльностi диверсифкацшно-штеграцшний напря-мок розвитку, отримуе можлившть максимального нарощення, о^м окремих ефекпв в1д диверсифкаци та штеграци, ще й сукупш вигоди !х об'еднання, а саме: забезпечення повного виробничого циклу; розширен-ня риншв збуту з певною позищею на них; шдсилення ефекту синерги; нарощення фшансово! стшкость
Однак ефективне забезпечення та управлшня диверсифкацшно-штеграцшним розвитком не може в^буватися спонтанно, та у випдному, на перший погляд, сшвв^дношенш необх^них бiзнес-одиниць рiзних шдприемств як суб'екта господарювання, що, в^пов^но, вимагае ретельного дослкження, оцшю-вання та вибору оптимально результативного варiан-та реалiзащI в^ддов^дних процеав для конкретного шдприемства в певний момент часу. У зв'язку з цим необх^дним е формування мехашзму прийняття рь шень про доцкьшсть та ефектившсть диверсифка-цшно-штеграцшного розвитку шдприемства.
Проблематика визначення дощльносп й ефек-тивносп диверсифкаци дослкжувалася як вичиз-няними, так i зарубiжними вченими. У працях зару-бiжних науковщв [1-3] в основному ефектившсть диверсифкаци пропонуеться визначати за допомогою методiв емшричних або експертних оцшок, що про-слкковуеться i в деяких роботах вичизняних дослк-нишв, як, в^повкно, при оцшщ ефективност диверсифкаци застосовують стратепчш критери [4-6].
О. О. Цогла [7] запропонувала комплексну методику оцшки ефективност диверсифшаци, яка пе-редбачае визначення дощльно! кiлькостi об'еднань рiзних варiантiв диверсифшаци в одну виробничу систему.
У робот [8] запропоновано механiзм формуван-ня та впровадження стратеги диверсифшаци, одшею зi складових якого е визначення доцкьносп дивер-сифiкацiйного зростання з окресленням його еташв та видкенням необхiдного методичного забезпечен-ня (шструменти, технологи).
А. А. Томпсон i А. Стрикленд [9] розглядають доцкьшсть диверсифiкацiI шляхом проведення пев-ного набору тесйв на: привабливiсть; вартшть вхо-дження; сумiснiсть i взаемошдсилення ефекту мiж новими та наявними сферами дiяльностi.
О. 6. Кузьмшмм зi спiвавторами [10] запропоновано графо-аналiтичну модель процесу диверсифь каци виробництва на пiдприемствi.
У сво!й працi С. М. Попова пропонуе застосо-вувати трифакторну модель для визначення ефекту диверсифкаци [11]; у дослкженш В. М. Дерези для визначення напрямшв диверсифiкацiI запропоновано використовувати таи показники, як «частка шд-приемств на ринку певно! продукци» та «стартовий фiнансовий стан шдприемства», який, своею чергою, визначаеться через коефщент запасу фiнансовоI мщ-ност [12]; С. М. Стрельчук i Н. А. Калугiна [13] пропо-нують пiдхiд до визначення ефективност диверсифь каци дiяльностi телекомунiкацiйного шдприемства; О. А. Бокань [14] - програму економiчного обгрунту-вання диверсифкаци виробництва на машинобудiв-них шдприемствах; Р. М. Скриньковський зi сшвав-торами [15] - розробку полiкритерiальноI системи дiагностики дiяльностi пiдприемства з урахуванням дiагностики диверсифiкацiйних процесiв на шдприемства О. С. Виговський [16] - застосування порт-фельно'1 теори для оцiнки ефективностi диверсифжаци дшльност пiдприемства.
Унауковiй лiтературi зазначаеться, що iснуе двi групи методiв диверсифiкацiI дiяльностi шд-приемства, а саме: 1) диверсифкащя дiяль-ностi в межах одного (конкретного, визначеного) шдприемства; 2) диверсифкащя через злиття та погли-нання суб'ектiв господарювання (пiдприемницьких структур, шдприемств) [17, с. 19].
Проте недостатньо уваги придкяеться питан-ню забезпечення ефективносп диверсифкацшно-ш-теграцiйного вектора розвитку шдприемства в нео-технологiчних умовах вктворення.
Мета статтi полягае в обгрунтуванш науково-практичного пiдходу до генерування управлiнських впливiв iз забезпечення диверсифкацшно-штегра-цiйного вектора розвитку шдприемства.
Дослкження виконано iз застосуванням ме-тодiв: узагальнення; абстрактно-логiчного; iндукцiI;
дедукци; систематизацИ; формалiзацii; розрахунково-конструктивного.
Розвиток шдприемства може бути зумовлений як внутршшми, так i зовнiшнiми причинами в результат проведення в^повкного аналiзу зо-внiшнього та внутрiшнього середовища його функцю-нування. Причому аналiз може носити систематич-ний характер досл^дження загального стану д1яль-ностi шдприемства, який проводиться на шдприем-ствi перiодично з метою виявлення нев^дповкностей мiж поточним станом, визначеними цкями та змiна-ми зовнiшнього середовища, або цкеспрямований, пов'язаний iз рiзкою змiною ситуац11 в зовнiшньому чи внутршньому середовищi пiдприемства.
Середовище, в якому функцюнують сучаснi пiд-приемства, характеризуеться високим рiвнем тех-нолопчносп, що пов'язано iз появою нових техшко-технологiчних рiшень у вах сферах життедiяльностi сусп1льства. Технологiчнi змши виникають як певнi результати дiяльностi конкретних пiдприемств або у вкпов^дь на зростаючi потреби сусп1льства, роз-виток економiк краIн, бажання виходу на м1жнарод-нi ринки, шдвищення iмiджу краIни, розгалуженiсть трансферу технологш, стрiмкий розвиток 1Т-сфери тощо (рис. 1).
Технолопчш змiни можуть прийматися шдпри-емством як свiдомо, так i спонтанно. Свiдоме при-йняття вимог i можливостей зовнiшнього середовища пов'язане iз необхiднiстю шдприемства реагувати на запити суспкьства, що змушуе пiдприемство в процесi свого розвитку вдосконалювати iснуючi або виготовляти новi види продукц11 чи надавати послу-ги, як iз застосуванням певних нових технолопчних рiшень або продукпв, так i без них. Застосування шдприемством нових технологiчних ршень чи про-дуктiв приводить також до вдосконалення або зна-чно'1 змiни результатiв дiяльностi. Спонтаннi змши на пiдприемствi пов'язанi iз супутшми новими iдеями та продуктами, яш виникають у результатi основноI дь яльностi пiдприемства, при застосуваннi певних ре-зультатiв науково-технологiчного прогресу.
Використання будь-яких результапв науково-технiчного прогресу як св^домо, так i спонтанно приводить до виготовлення нового або вдосконаленого продукту (обладнання, товару, ресурсу, технологи), нових форм оргашзаци пращ, виробництва, нових методiв управлшня, нових способiв передачi техно-лог11 чи збуту продукци тощо.
Поява таких результапв дшльносп пiдприем-ства знову спричиняе змшу вимог споживачiв, потребу шдвищення якосп або зниження цш на продукцiю, необхiднiсть/можливiсть виходу на новi ринки збуту тощо.
Вкповкно, пiдприемству для ефективного функцiонування в умовах швидких технологiчних змiн необх^но детально придiляти увагу кожно-
р
Б1знес-середовище.
Пол!тико-правов! чинники
Соц!о-культурн1 чинники
Фактори динам1чноТ змши середовища
Науково-техн!чний прогрес
7-N
Економ!чн!
чинники
/ \
Галузев! чинники
прояв впливу - отримання ефекту
, результат впливу - оптимальне сп\вв\дношення м/'ж бИзнес-структурами
Нове обладнання
Нов1 товари
Нов1 ресурси
Нов1 форми органвацп' прац!
Нов1 методи управл!ння
Нов1 способи органвацп' виробництва
Нов! Нов!
технолог!' ринки
Нов1 способи збуту товару
Нов1 способи передач! технологи
________________________________________________________________________________________________|
Середовище з б!льшим р!внем сприйнятливост! до трансформац!йних процес!в
Рис. 1. Формування умов неотехнолопчного вiдтворення: особливостi економiчного бiзнес-середовища
му виготовленому продукту, напрямковi дшльнос-тi, ринку споживачiв тощо, щоб вчасно реагувати на змiни зовншнього та внутрiшнього середовища. Розглянути та сконцентрувати увагу на певнш сферi дiяльностi, врахувавши, при цьому, новi напрямки, сформованi в результатi використання досягнень науково-техшчного прогресу, якi не завжди подiбнi iз наявними, шдприемство може шляхом виокрем-лення за певними ознаками одиниць бiзнесу зi схожими характеристиками. Саме здшснивши аналiз дiяльностi кожно'1 iз бiзнес-одиниць, враховуючи 1х внутрiшнiй стан, позици та перспективи розвитку в зовншньому середовищi, пiдприeмство зможе при-йняти ршення про необхiднiсть i дощльшсть подаль-шого 1х функцiонування.
Видкення бiзнес-одиниць у дiяльностi тдпри-емства е особливiстю диверсифiкацiйного розвитку.
Якщо в результатi аналiзу загального стану тдприемства виникли проблеми, як св^дчать про невк-повiднiсть наявного потенщалу поставленим ц1лям
чи умовам розвитку зовншнього середовища i мож-ливостям його нарощення, щоб рухатися обраним на-прямком розвитку, доцкьно провести реорганiзацiю пiдприемства шляхом його подку на певнi бiзнес-одинищ, що дозволить оптимiзувати його (тдприемства) структуру через шдсилення дiяльностi ефек-тивних (перспективних) одиниць бiзнесу i вiдмову вiд нерентабельних (рис. 2).
У випадку, коли стан тдприемства дозволяе ефективно реалiзовувати поставлен цш та в^повь дати запитам зовншнього середовища, то на розсуд i за бажання керiвництва посилити стабкьшсть шд-приемства за рахунок розширення меж його дiяль-носп також можна використати диверсифiкацiю.
Ознаками, за якими видкяють бiзнес-одиницi диверсифшованого пiдприемства, можуть бути: тип споживачiв; ринок збуту; напрямок дiяльностi; вид продукци; точки продажу тощо.
При подiлi диверсифiкованого пiдприемства на бiзнес-одиницi необхiдно враховувати такi умо-
Формування р\шень щодо необх1дност1 диверсиф1кац1йно-1нтеграц1йного розвитку п\дприемства
Под1л п1дприемства на б1знес-одиниц1 за певним критеркм, враховуючи особливост\ внутр\шнього та зовн\шнього середовища ^ -1-N
Вид\лення серед визначених одиниць б1знесу стратепчних, забезпечувальних \ п\дтримуючих
Оц1нювання д\яльност\ б\знес-одиниць \ визначення |'х позиц\Т на ринку
Оц\нювання здатност забезпечити д1яльн1сть пщприемства наявним потенц1алом \ можливими резервами його нарощення д1яльн1стю власних б1знес-одиниць
Виб\р вар\анта функц\онування б\знес-одиниць диверсиф\кованого пщприемства
Формування ефективних комб\нованих сценарив створення б\знес-одиниць
Оц\нювання ефективност\ д\яльност\ б\знес-одиниць диверсиф\кац\йно-\нтеграц\йного утворення
Виб\р стратеги розвитку пщприемства та кожноТ б\знес-одиниц\ - формування стратег\чно''' п\рам\ди
Оц\нювання ефективност\ р\зновекторност\ диверсиф\кац\йно-\нтеграц\йного розвитку пщприемства
Пщтвердження1 в\дпов\дност\ отриманих
результат\в нормативним (ц\льовим, базовим)значенням
е/дпое/дае
не е/дпое/дае
V
Генерування управл\нських вплив\в щодо забезпечення диверсиф\кац\йно-\нтеграц\йного напрямку розвитку пщприемства
Рис. 2. Науково-практичний шдхщ до генерування управлшських впливiв iз забезпечення диверсифюацшно-
штеграцшного вектора розвитку пiдприcмства
ви iх видiлення: зовнiшня спрямованiсть; наявнiсть стратепчних конкуренпв; самостiйнiсть в органiзацiI процесш ресурсного забезпечення та виходу на ри-нок; оптимальна величина [18].
Видкеш бiзнес-одиницi доц1льно роздiлити на стратепчш, забезпечувальнi та пiдтримувальнi, що сприятиме ефективному формуванню та максималь-
ному досягненню ефекту синерги в процесi реалiзацii обраного стратегiчного набору на вах управлiнських рiвнях за рахунок оптимальних взаемозв'язшв мiж видкеними бiзнес-одиницями [19].
Наступним кроком е оцшювання дiяльностi видiлених бiзнес-одиниць i визначення '1'х позици на ринку, що дозволить прийняти ршення про напря-
мок !х подальшого розвитку (зростання, скорочення чи залишення без змiн (стабшзаци)).
Однак часто ринково привабливi напрямки дь яльностi або тi, яю необхiднi для життeдiяльностi стра-тепчних одиниць бiзнесу диверсифiкованого тдпри-емства, можуть не мати достатнього ресурсного (фь нансового, матерiального, технiчного тощо) забезпе-чення для подальшого розвитку з боку шдприемства, що диверсифГкуеться, тодi такi господарськi структури можна залучити ззовнi за допомогою об'еднання (Гнте-грацГ!) iз iншими суб'ектами господарювання.
Зпдно з рекомендацiями, наданими в робот [20] щодо умов штеграцГ! бiзнес-одиниць одного шдпри-емства iз iншими пiдприемствами чи !х бГзнес-оди-ницями, диверсифiковане пiдприемство може обрати один iз варiантiв об'еднання: повна штегращя; частко-ва iнтеграцiя; безiнтеграцiйне функцiонування.
3 метою оптимiзацГi взаемозв'язшв мiж видь леними одиницями бiзнесу для забезпечення максимально можливого отримання заплано-ваних ефектiв вГд диверсифiкацiйно-iнтеграцiйного розвитку потрiбно рацiоналiзувати щ зв'язки через можливiсть матерiального, техшчного, трудового забезпечення одних бiзнес-одиниць iншими. Встанов-лення рацiональних зв'язшв допоможе ще й визначи-ти, насшльки необхiдними для розвитку диверсифь кованого пiдприемства е певнi бiзнес-одиницi, чи вiд них взагалi можна вГдмовитися, а необхiднi товари та послуги, яю вони виготовляють i дають купляти у сторонн1х постачальниюв, з часом можна буде, за необхГдностГ, включити у структуру диверсифкова-ного пiдприемства.
Щодо матерiального забезпечення одних бГз-нес-одиниць iншими, то наприклад, бiзнес-одиницi 2 (БО2) диверсифкованого пiдприемства доц1льно купляти сировину в БО1 цього ж шдприемства у ви-падку виконання тако! рiвностi:
ПБОс < ПБО2 > ПБО1, (1)
де ПБО2 - прибуток вГд реалiзацГi продукци БО2, виготовлено! з використанням сировини БО1;
ПБО1 - прибуток БО1 у випадку продажу продукци стороннiм компашям;
ПБО2с - прибуток вiд реалiзацii продукци БО2, виготовлено! з використанням сировини стороншх компанГй.
Причому втрати БО1 у випадку реалГзацГ! свое! продукци БО2 за зниженими цшами повиннГ вГдпо-вГдати певним плановим показникам (мШмальний рГвень). У разГ невГдповГдностГ цих витрат плановим значенням БО1 потрГбно реалГзувати продукцГю на бгльш вигГдних умовах.
У витрати при кушвлГ продукци у стороншх шдприемств включають, наприклад, значення кое-фГцГента вчасностГ поставок, якостГ продукци, точ-ностГ виконання замовлень, вГдсоток пошкодження
продукцГ! при транспортуваннГ та зберГганнГ тощо; при купГвлГ сировини в шшо! бГзнес-одиницГ дивер-сифГкованого пГдприемства: вартГсть внутрГшнього транспортування, зберГгання сировини, втрати вГд пошкодження при зберГганнГ тощо.
ОкрГм кглькГсних показникГв, доцгльно ще й враховувати яккш, якГ вГдображають рГвень репута-цГ! та популярностГ постачальнишв тощо.
У випадку постачання сировини до БО2 як влас-ними, так Г стороншми одиницями бГзнесу доцгльно здГйснити розрахунок показника оптимальностГ замовлень, який дозволить визначити доцГльний обсяг продукци вГд кожного Гз постачаль-никГв. Оптимальну величину замовлення варто роз-рахувати, використовуючи формулу (2):
хч=& • р■ г,+вп
я = ■
(2)
х и Л • р ■ ^ ■ •ь+ВУ
де Qi - обсяг сировини, поставлено! БО2 ^м поста-чальником (стороннГм), т;
Р1 - цГна сировини г'-того постачальника, грн/т;
V - привабливГсть Г перспективнГсть г'-го поста-чальника;
В - витрати, пов'язанГ Гз залученням г'-го постачальника до сшвпращ, грн;
п - кГльюсть постачальнишв;
т - кГлькГсть власних бГзнес-одиниць;
Ь - максимально можливий обсяг постачання вГд одних бГзнес-одиниць шшим у межах одного диверсифкованого шдприемства;
Qj - обсяг сировини, поставлено! БО2 /'-ю бГз-нес-одиницею (власною), т;
Р/ - цГна сировини /'-го постачальника, грн/т;
3■ - яшсть продукци /'-го постачальника;
а - точнГсть виконання замовлення /'-м поста-чальником;
Ь - втрати продукци чи и пошкодження пГд час зберГгання (крадГжки, псування продукцЦ на складГ тощо), %;
Ву - витрати на управлшня складськими запасами та внутршне транспортування продукци по скла-дГ, грн.
Обсяг поставок певним постачальником (влас-ним чи стороннГм) здГйснюемо, пГдставивши замГсть Я одиницю, яка свГдчить про рГвнозначшсть поста-чання як власними, так Г стороннГми компанГями при вГдповГдних умовах.
НедоцГльно купляти сировину у власних бГзнес-одиниць, коли виконуеться (3):
(3)
ПБОс > ПБО2 < ПБО1.
У даному випадку дощльно використовувати стороннього постачальника, дослГдивши його дГяль-нГсть Г встановивши ефективнГсть його залучення в структуру диверсифкованого шдприемства, а також, за необхГдностГ, розробити мотивацшш заходи його переконання щодо об'еднання зусиль.
Знаючи обсяг продукци, який постачатиметься
власними бiзнес-одиницями, можемо перехо-
дити до визначення необйдносй та доцiльностi використання власно'1 технiки одних бiзнес-одиниць для шдтримання та забезпечення дiяльностi решти одиниць бiзнесу пiдприемства.
Що стосуеться технки, то пiдприемству доцкь-но використовувати технку власно'1 бiзнес-одиницi для потреб решти бiзнес-одиниць у випадку, коли не виконуеться умова (4):
ПБО3 > ^ (4)
де ПБО3 - прибуток бiзнес-одиницi 3, пов'язаний iз наданням нею послуг здачi в оренду або виконання певних робгг наявною технiкою стороншм пiдприем-ствам;
Пвл6о - прибуток бiзнес-одиницi 3, пов'язаний iз обслуговуванням власних бiзнес-одиниць наявною в них технкою.
При розрахунку Пвл6о до витрат потрiбно вклю-чити ще й витрати на техшчне обслуговування власних бiзнес-одиниць диверсифiкованого шдприем-ства стороншми компанiями.
У випадку, коли варто звернутися до спещаль зованих шдприемств iз питанням залучення необхк,-ноI технiки, доц1льним буде розгляд можливосп (за необхiдностi) iх подальшоI iнтеграцiI.
При сезонностi виробництва певних бiзнес-одиниць пiдприемства або неповноi' завантаженостi працiвникiв доцiльно розглянути можлившть Iх пе-ремiщення м1ж бiзнес-одиницями з метою втриман-ня на робот незалежно вiд Iх необйдносй в певний момент часу. Можна, звкно, Кх просто зв1льнити та прийняти на роботу, коли виникне в цьому потреба, однак плиншсть кадрiв негативно впливае на яюсть виробництва, осккьки не завжди новi працiвники обiзнанi та компетентнi у робой.
Доцiльнiсть i необхiднiсть шдтримання зв'язюв iз наявними працiвниками визначаеться формулою (5):
Бп > В < Б, (5)
де Бп - витрати, пов'язанi iз перемщенням персоналу мiж бiзнес-одиницями диверсифкованого пiд-приемства;
Бз - витрати, пов'язаш iз утриманням (зацкав-ленням) наявних пращвнишв у перiоди вiдсутностi потреби шдприемства в них;
Бс - витрати, пов'язаш iз постiйним залученням пращвнишв в перiоди Iх необйдносй зi сторони.
Перемiщення персоналу буде доцкьним, якщо:
Б > Б < В . (6)
с п з у '
Доцкьним буде залучати персонал у випадку його необйдносй, коли:
Бп > Бс < Вз. (7)
Причому, витрати на персонал включають в себе: витрати на зарплату iз урахуванням рiвня ком-петентностi працiвникiв; втрати, пов'язаш iз недо-
свiдченiстю працiвникiв (величина браку, довшi тер-мiни виконання замовлення тощо); витрати, пов'язаш iз залученням пращвнишв.
Виконання умов формування та реал1зацц рi-шень щодо здатностi забезпечити дiяльнiсть пiдпри-емства наявним потенщалом i можливими резервами його нарощення дiяльнiстю власних бiзнес-одиниць знаходиться пiд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх змiн, що, вiдповiдно, потребуе певного управлшського за-безпечення.
Пiсля того, коли взаемозв'язки встановлено та визначено необхкшсть тих чи шших бiзнес-одиниць для забезпечення ефективного розвитку шдприемства, формуеться к остаточний набiр i здiйснюеться оцiнювання загального стану кожноi' бiзнес-одиницi окремо та виявлення рiвня синергетичного ефекту вiд рiзних варiантiв гх взаемодй. Оптимальний варь ант такоI взаемодй, який здатний забезпечити максимально можливий синергетичний ефект, ляже в основу диверсифкацшно-штеграцшного розвитку шдприемства.
Оптимальне забезпечення реал1зацц обраного диверсифiкацiйно-iнтеграцiйного напрям-ку розвитку можливе за рахунок тактично грамотно сформованого й ефективно реалiзовано-го стратепчного набору шдприемства, який являе собою сукупшсть стратегш усiх рiвнiв управлiння (корпоративного, бiзнес, функцiонального). I якщо за результатами оцшювання ефективносп рiзновек-торностi диверсифiкацiйно-iнтеграцiйного розвитку обраний напрямок забезпечить виконання планових результапв дiяльностi пiдприемства, то доцiльно реалiзувати обраний i стратегiчно виважений варь ант розвитку; а якщо ш, - повертатися на попереднi етапи та лшвкувати виниклi проблеми за рахунок покращення дiяльностi пiдприемства перед його по-д1лом на бiзнес-одиницi або використання iншого критерiю видкення бiзнес-одиниць.
Ефективнiсть виконання пропонованих еташв i максимально точна Кх реалiзацiя вимагае необхiд-ностi пiдкрiплення всього процесу визначення до-цiльностi диверсифкацшно-штеграцшного розвитку шдприемства управлшськими системами (контролю-ючою, регулюючою, мотивуючою).
Практичну значущкть наданих рекомендацiй щодо вибору диверсифкацшно-штеграцшного на-прямку розвитку пiдприемства шдтверджено результатами дiяльностi пiдприемства, наведених у табл. 1, яш зведено в три перюди (рис. 3): 1) коли шдприем-ство працювало без подку на бiзнес-одиницi; 2) коли шдприемство под1лили на бiзнес-одиницi (диверси-фiкацiйний напрямок розвитку); 3) коли оптимiзува-ли структуру та взаемозв'язки мш бiзнес-одиницями та долучили до них шляхом штеграци сторонш бiз-нес-одиницi (диверсифiкацiйно-iнтеграцiйний на-прямок розвитку).
Таблиця 1
Основы результати дiяльностi бiзнес-одиниць пщприсмства репрезентанта
Найменування одиниць бiзнесу пiдприcмства Дохiд, тис. грн Витрати, тис. грн Прибуток, тис. грн
до застосування диверсифтацшно-ш-теграцiйного напрямку розвитку шсля застосування диверсифюацшно-штеграцшного напрямку розвитку пiдприcмства за основними напрямками дiяльностi а и р 1 ся 1 ^ ин ри пд ? "с ^ 2 £ о .<2 нб аи ви ом ки фе ил еи в в иа дз пщприсмства у випадку використання диверсифюацшно-штеграцшного напрямку розвитку и г ._ 1 ь т о - 1 сл 0 .5 а д т 5 1 л £ 1 ц| К ир рп па 'с а и р 1 ся 1 ^ ин ри пд ? "с ^ 2 £ О .<2 нб аи ви ом ки фе ил еи в в иа дз пщприсмства у випадку використання диверсиф^ацмно-штеграцшного напрямку розвитку пщприсмства за основними напрямками дiяльностi а и р 1 ся 5 ^ ин ри пд ? *с ^ 2 £ о .2 нб аи ви ом ки фе ил еи в в иа дз пщприсмства у випадку використання диверсиф^ацмно-штеграцшного напрямку розвитку
ВО, СОВ, 337 353,8 410,3 308,9 315.4 339,7 28,1 38,4 70,6
бо2 СОВ2 164 175,5 190,2 153 156 165,2 11 19,5 25
БО3 СОВ3 144,7 151,9 169,3 131,2 133,9 141,7 13,5 18 27,6
во4 ЗВО 136,6 148,95 173,5 242,9 247,9 259,8 -106,3 -98,95 -86,3
- ПВО - - 159,1 - - 168,3 - - -9,2
Разом по пщприемству 782,3 830,15 1102,4 836 853,2 1074,7 -53,7 -23,05 27,7
Умовн1 позначення: БО - бiзнес-одиниця; СБО - стратепчна бiзнес-одиниця; ЗБО - забезпечувальна бiзнес-одиниця; ПБО - пiдтримуюча бiзнес-одиниця.
Джерело: розраховано автором за даними тдприемства.
Значення показникiв у перший перюд вiдповiдаe результатам дiяльностi пiдприeмства за осно-вними напрямками його роботи, як в другому перiодi сформували бiзнес-одиницi пiдприeмства.
Покращення показникiв в другому перiодi зу-мовлено зосередженням уваги бiзнес-одиниць на власних потребах, наявних ресурсах, бажанш ^ен-пв, що сприяло, за рахунок оптимального викорис-тання наявного потенцiалу та максимально результативного його нарощення для кожно! бiзнес-одиницi, пiдвищенню загально! дiяльностi пiдприeмства. На-приклад, зниження витрат за рахунок закупiвлi си-ровини за нижчими цiнами дозволить знизити цшу продукци. Таким чином, витрати СОБ1 зменшилися на 7% , що дозволило !й за рахунок зниження щни на 4% збкьшити обсяг реалiзацГi та отримати прибуток у розмiрi 38,4 тис. грн. А якщо б щна та обсяг реалiзацГi залишилися без змш, то прибуток у даному випадку становив би 28,1 тис. грн. Витрати СОБ2 зменшаться на 6%, що дозволить !й за умови зниження щни на 3% збкьшити обсяг реалiзацГi та отримати прибуток у розмiрi 19,5 тис. грн.
Видкення бiзнес-одиниць дозволило розшири-ти асортимент кожно! бiзнес-одиницi новими необ-
х^дними видами продукци чи послуг i зменшити се-зоннiсть виробництва.
Третш перiод характеризуеться вiднесенням перших трьох бiзнес-одиниць до стратегiчних, а четверту <С - до забезпечувально!. Окрiм цього, за результатами ощнювання виявлено необхiднiсть надання певного спектра послуг, як покращать ефективнiсть дiяльностi (обсяг збуту, наявнiсть постiйних ^енпв, можливiсть зниження витрат тощо) наявних бiзнес-одиниць. Для ^ цього диверсифковане пiдприемство iнтегрували iз пiдприемством, яке надае необхкний перелiк послуг. Це шдприемство включили у структуру диверсифко-ваного як пiдтримувальну бiзнес-одиницю.
О^м можливостi використання функщональ-них заходiв i пiдвищення ефективностi функщону-вання бiзнес-одиницi зокрема та пiдприемства зага- ^ лом, подiл пiдприемства на стратегiчнi, пiдтримуючi ^ та забезпечувальш бiзнес-одиницi дозволив сформу-вати максимально ефективний синергетичний ефект за рахунок вiрного шдсилення одних-бiзнес одиниць шшими на вс1х рiвнях управлiння.
Наприклад, за результатами опитування послу- О ги шдтримуючо! бiзнес-одиницi (ПБО) збкьшили б ^ обсяги продажу вск одиниць бiзнесу дослiджуваного Ш
Зовшшне середовище
Зм1на чинниш зовшшнього середовища впливае на необх1дн1сть збшьшення обсяг1в виробництва, покрашення якост1 продукци, зниження ц1ни тощо
т
Постачальник 1
Постачальникп
КритерГГ вибору постачальииш -_м1И1маЛьн1 витрати
Постачальник 1
Постачальник п
Критери вибору постачальииш -оптимальи витрати ¡ яккть
Постачальники зовшшш 1, п
Постачальники внутршт 1, п
Критери вибору постачальииш -
оптиМальний ефект в1д взаемодп * -
Структура пщприемства на вщповщиих етапах стратепчиого позицговаиия
I стратепчний пер1од функц1онування п1дприемства
Напрямок дшльносп 1~[— Напрямок дшльносп 2~[_-_-_-
Напрямок дмльносп 4 [
I стратепчний перюд функц1онування п1дприемства (диверсиф1кац1я)
и м
1—1 » 1 дь вила
1 СС 'О-!
1 5 8 °
___ р ш ь ^ -О л
д
¡дприемство £
Б¡зиес-одиииця 1
Б¡зиес-одиииця 2
Бвнес-одиниця 3
Б¡зиес-одиииця 4
III стратег1чний пер1од функц1онування пщприемства (диверсифкацшно-штеграцмний)
с;
Пщприемство 1
^^ ср дрп о о.Е?
X
^ Стратег1чна одиниця б1знесу 1
Стратег1чна одиниця б1знесу 2
Л
Стратег1чна одиниця б1знесу 3
ч! Забезпечувальна б1знес-одиниця
Пщтримуюча бшес-одиниця У'
А
а/
Стратепчнийуправлшський иаб¡р як основа джерел формування ефект¡в д¡яльиост¡
Oптим¡зац¡я виробиичого процесу
I
Спец¡ал¡зац¡я кожио''' б¡зиес-одиииц¡
I
"Виробництво вщповщною4 одиницею б1знесу ^продукци, надання послуг, р|зногоу асортименту певного виду,.
Сииергетичиий ефект вщвзаемодп б¡зиес-одиииць
5
Рис. 3. Технолопя трансформацп орraшзацiйно-економiчноí структури пiдприcмства пiд впливом
диверсифiкацiйно-iнтеграцiйних процесiв
пiдприемства: СОБ1 - на 7%; СОБ2 - на 6%; СОБ3 - на 5%; ЗБОх - на 8%.
ПБО хоч i отримала збиток у розмiрi 8,9 тис. грн, але за рахунок цiеi' бiзнес-одиницi значно збкь-шився загальний прибуток шдприемства, а завдяки ефективному управлшню дiяльнiстю бiзнес-одиниць, спрямованому на максимальне досягнення загальних цiлей диверсифiкацiйно-iнтеграцiйного розвитку шдприемства, дана бiзнес-одиниця стане прибутковою.
Отже, застосування для досл^джуваного шд-приемства диверсифiкацiйно-iнтеграцiйного на-прямку розвитку е доцкьним, оск1льки це дозволило б йому збкьшити обсяг ре^заци на 320 тис. грн (1102,4 - 782,3) i прибутку на 175,2 тис. грн (-147,5 - 27,7).
Реалiзацiя запропонованих заходiв дозволяе ви-вести шдприемство зi збитку за рахунок збкьшення величини прибутку стратегiчних одиниць бiзнесу,
а також зменшення коливань попиту на продукцш пiдприемства протягом року.
ВИСНОВКИ
Запропоновано науково-практичний шдид до генерування управлiнських впливiв iз забезпечення диверсифкацшно-штеграцшного вектора розвитку пiдприемства, який, на в^дмшу вiд iснуючих, базуеть-ся на застосуваннi багатокомпонентного стратепчно-го аналiзу. Результатом даного аналiзу е перманентне зiставлення якiсних i кiлькiсних параметрiв (характеристик) наявного потенщалу, можливих резервiв його нарощення; визначення трендiв динамiки розвитку шдприемств в аспектi утворення бiзнес-оди-ниць (у результатi застосування штегрованого ме-ханiзму структурних трансформацiй) шдприемства шляхом реалiзацiI стратегiчних, забезпечувальних i пiдтримуючих управлiнських функцiй. Це дозволяе
обрати i3 сукупносп комбiнованих сценарй'в розвитку (полшарадигмальна модель сценарй'в створення бiзнес-одиниць) оптимально-результативний варiант створення бiзнес-одиниць пiдприeмства на осно-вi оптимально побудовано'' моделi оргашзацшно-структурних взаемозв'язшв мiж ними. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Друкер П. Управление, нацеленное на результат. М. : Технологическая школа бизнеса, 1992. 192 с.
2. Эзекел М. Методы корреляционного и регрессионного анализа / пер. с англ. М. : Статистика, 1966. 559 с.
3. Markowitz H. Portfolio Selection: Efficient Diversificafi tion of Investments. New York, John Wiley, 1959. 254 p.
4. Скалюк Р. В., Декалюк О. В. Ефекти та ефектившсть шновацмно! дiяльностi промислових пщприемств. Всник Хмельницького нацонального yHiBepcume-ту. Cepin «EKOHOMi4Hi науки». 2009. Вип. 1. С. 149154. URL: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ ekon/2009_1/zmist.files/_36.pdf
5. Чулок А. А. Анализ показателей эффективности инноваций на микро- и макроуровне. Инновации. 2004. № 5. С. 27-35.
6. Харiв П., Собко О. Економiчна ефектившсть шнова-цмно! дiяльностi та методи и оцшювання в умовах ринку. Всник Тернопшьсько! академИ народного гос-подарства. 2001. Вип. 14. С. 108-113.
7. Цогла О. О. Оцшювання ефективност диверсифн кацп дiяльностi машинобу^вного пщприемства. Всник Нацонального yнiверcитетy «Львiвcька по-лiтехнiка». 2008. Вип. 628 : Проблеми економ^и та управлшня. С. 337-347. URL: http://vlp.com.ua/ files/53_1.pdf
8. Дмитренко О. М. Оргашзацмш засади формування i впровадження стратеги диверсиф^ацп стьсько-господарських пщприемств. Всник Житомирсько-го нацонального агроекологiчного yнiверcитетy. 2010. № 2. Т. 2. С. 180-190.
9. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / пер. с англ. М. : Юнити-Дана, 2017. 577 c.
10. Кузьмш О. £., Фещур Р. В., Скибшський О. С., Дри-маловська Х. В. Особливост диверсиф^ацп пщприемств як чинник забезпечення !х шнова-цмно-технолопчного розвитку. Бiзнеc 1нформ. 2015. № 7. С. 194-201. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2015-7_0-pages-194_201.pdf
11. Попова С. М. Диверсиф^а^я дiяльностi пщприемств в умовах трансформацмно! економш : ав-тореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01. - Харш, 2004. 20 с.
12. Дереза В. М. Диверсиф^а^я виробництва i капiталу як фактор стаб^зацп фiнансового стану пщприем-ства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01. До-нецьк, 2005. 19 с.
13. Стрельчук £. М., Калугша Н. А. Ефектившсть ди-версиф^ацп дiяльностi телекомунiкацiйного пiдприемства. Економiка: реалп чаcy. 2014. № 2. С. 28-33. URL: https://biblio.onat.edu.ua/bitstream/ handle/1 23456789/2209/Strelchuk_Kalugina. pdf?sequence=1&isAllowed=y
14. Бокань О. А. Використання [^жнародного досви ду застосування стратеги диверсиф^ацп в умовах украшських машинобу^вних пiдприeмств // Тези доповiдей II 1^жнародно!' науково-методичноТ кон-ференцп' «Форум молодих економкив кiбернетикiв «Моделювання економ^и: проблеми, тенденцп', до-свiд» (м. Тернопть, 6-8 жовтня 2011 р.). Тернопть : ТНТУ, 2011. С. 200-202.
15. Скриньковський Р. М., Вiзняк Ю. Я., Павловськi Г., Коропецький О. О. Дiагностика диверсиф^ацм-них процесiв на пiдприeмствi. Проблеми eKOHOMiKU. 2017. № 2. С. 223-228. URL: https://www.problecon. com/export_pdf/problems-of-economy-2017-2_0-pages-223_228.pdf
16. Втеовський О. С. Ефектившсть стратеги' дивер-сиф^ацп дiяльностi в умовах нестабтьного зо-внiшнього середовища. EKOHOMiKa та держава. 2009. № 8. С. 30-32. URL: http://www.economy.in.ua/ pdf/8_2009/10.pdf
17. Гудзь О. £. Управлiння диверсифiкацieю дiяльностi пiдприeмства. EKOHOMiKa. Менеджмент. Бiзнес. 2015. № 1. С. 14-22.
18. Козик В. В., Залуцька Х. Я. Формування бiзнес-оди-ниць диверсиф^ованих пщприемств. Актуальн проблеми економiки. 2017. № 3. С. 116-122.
19. Kozyk V. V., Zalutska Kh. Ya. Strategic Pyramid for Diversified Enterprise. PNAP: Scientific journal of Polonia university periodyk naukowy akademii Polonijnej. 2017. T. 20. Nr. 1. S. 41-49.
DOI: https://doi.org/10.23856/2004
20. Залуцька Х. Я., Козик В. В., Сизон М.-О. I. Особливост вибору напрямку стратепчного розвитку дивер-сиф^ованого пщприемства. Всник Нацюнального унiверситету «nbeiecbM полiтехнiкa». Серiя «Проблеми економiки та упрaвлiння». 2020. Т. 4. № 1. С. 167-173.
REFERENCES
Bokan, O. A. "Vykorystannia mizhnarodnoho dosvidu zastosuvannia stratehii dyversyfikatsii v umovakh ukrainskykh mashynobudivnykh pidpryiemstv" [Use of International Experience in the Application of Diversification Strategy in the Conditions of Ukrainian Machine-building Enterprises]. Forum molodykh eko-nomistiv kibernetykiv «Modeliuvannia ekonomiky: prob-lemy, tendentsii, dosvid. Ternopil: TNTU, 2011. 200-202.
Chulok, A. A. "Analiz pokazateley effektivnosti innovatsiy na mikro- i makrourovne" [Analysis of Indicators of the Effectiveness of Innovations at the Micro and Macro Levels]. Innovatsii, no. 5 (2004): 27-35.
Dereza, V. M. "Dyversyfikatsiia vyrobnytstva i kapitalu yak faktor stabilizatsii finansovoho stanu pidpryiemstva" [Diversification of Production and Capital as a Factor in Stabilizing the Financial Condition of the Enterprise]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk:08.06.01, 2005.
Dmytrenko, O. M. "Orhanizatsiini zasady formuvannia i vprovadzhennia stratehii dyversyfikatsii silskohospo-darskykh pidpryiemstv" [Organizational Principles of Formation and Implementation of the Strategy of Diversification of Agricultural Enterprises]. Visnyk Zhy-tomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho univer-sytetu, vol. 2, no. 2 (2010): 180-190.
Q_ <
< £
S
u
Druker, P. Upravleniye, natselennoye na rezultat [Results-based Management]. Moscow: Tekhnologicheskaya shkola biznesa, 1992.
Ezekel, M. Metody korreliatsionnogo i regressionnogo analiza [Correlation and Regression Analysis Methods]. Moscow: Statistika, 1966.
Hudz, O. Ye. "Upravlinnia dyversyfikatsiieiu diialnosti pid-pryiemstva" [Management of Diversification of Enterprise Activity]. Ekonomika. Menedzhment. Biznes, no. 1 (2015): 14-22.
Khariv, P., and Sobko, O. "Ekonomichna efektyvnist in-novatsiinoi diialnosti ta metody yii otsiniuvannia v umovakh rynku" [Economic Efficiency of Innovation and Methods of Its Evaluation in Market Conditions]. Visnyk Ternopilskoi akademii narodnoho hospodarstva, no. 14 (2001): 108-113.
Kozyk, V. V., and Zalutska, Kh. Ya. "Formuvannia biznes-odynyts dyversyfikovanykh pidpryiemstv" [Formation of Business Units of Diversified Enterprises]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 3 (2017): 116-122.
Kozyk, V. V., and Zalutska, Kh. Ya. "Strategic Pyramid for Diversified Enterprise". PNAP: Scientific journal of Polonia university periodyk naukowy akademii Polonijnej, vol. 20, no. 1 (2017): 41-49. DOI: https://doi.org/10.23856/2004
Kuzmin, O. Ye. et al. "Osoblyvosti dyversyfikatsii pidpryiem-stv iak chynnyk zabezpechennia ikh innovatsiino-tekhnolohichnoho rozvytku" [Features of Diversification of Enterprises as a Factor of Ensuring their Innovation-Technological Development]. Biznes Inform. 2015. https://www.business-inform.net/export_pdf/ business-inform-2015-7_0-pages-194_201.pdf
Markowitz, H. Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investments. New York: John Wiley, 1959.
Popova, S. M. "Dyversyfikatsiia diialnosti pidpryiemstv v umovakh transformatsiinoi ekonomiky" [Diversification of Enterprises in a Transformational Economy]: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk: 08.06.01, 2004.
Skaliuk, R. V., and Dekaliuk, O. V. "Efekty ta efektyvnist in-novatsiinoi diialnosti promyslovykh pidpryiemstv"
[Effects and Efficiency of Innovative Activity of Industrial Enterprises]. Visnyk Khmelnytskoho natsional-noho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». 2009. http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2009_1/ zmist.files/_36.pdf Skrynkovskyi, R. M. "Diahnostyka dyversyfikatsiinykh protsesiv na pidpryiemstvi" [Diagnosis of Diversification Processes at an Enterprise]. Problemy ekonomiky. 2017. https://www.problecon.com/export_pdf/prob-lems-of-economy-2017-2_0-pages-223_228.pdf Strelchuk, Ye. M., and Kaluhina, N. A. "Efektyvnist dyversyfikatsii diialnosti telekomunikatsiinoho pidpryiem-stva" [Diversification Efficiency of the Telecommunication Enterprise Ability]. Ekonomika: realii chasu. 2014. https://biblio.onat.edu.ua/bitstream/ handle/1 23456789/2209/Strelchuk_Kalugina. pdf?sequence=1&isAllowed=y Tompson, A. A., and Striklend, A. Dzh. Strategicheskiy menedzhment. Iskusstvo razrabotki i realizatsii strategii [Strategic Management. The Art of Developing and Implementing a Strategy]. Moscow: Yuniti-Dana, 2017. Tsohla, O. O. "Otsiniuvannia efektyvnosti dyversyfikatsii diialnosti mashynobudivnoho pidpryiemstva" [Evaluation of the Effectiveness of Diversification of the Machine-building Enterprise]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». 2008. http://vlp. com.ua/files/53_1.pdf Vitkovskyi, O. S. "Efektyvnist stratehii dyversyfikatsii diialnosti v umovakh nestabilnoho zovnishnyoho sere-dovyshcha" [The Effectiveness of the Strategy of Diversification of Activities in an Unstable Environment]. Ekonomika ta derzhava. 2009. http://www.economy. in.ua/pdf/8_2009/10.pdf Zalutska, Kh. Ya., Kozyk, V. V., and Syzon, M.-O. I. "Osoblyvosti vyboru napriamku stratehichnoho rozvytku dyversy-fikovanoho pidpryiemstva" [Features of Choosing the Direction of Strategic Development of a Diversified Enterprise]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ekonomiky ta upravlinnia», vol. 4, no. 1 (2020): 167-173.
BI3HECIHQOPM № 6 '2020
www.business-inform.net
