CC BY
36
2. Розроблено двi семибальнi шкали для здшснення в1зуально1 оцiнки ступеня пошкодження омелою бшою деревних рослин: 1) шкала ступеня пош-кодження крони; 2) шкала ступеня пошкодження стовбура та скелетних гшок.
3. Запропоновано коефщент комплексно! ощнки пошкодження омелою бшою (Ккопо).
4. Визначено ступiнь пошкодження омелою бiлою деревних рослин в iсторичнiй частит дендропарку на прикладi 28 кварталу.
Лггература
1. Кузнецов С.1. Сучасний стан та шляхи оптим1заци зелених насаджень в Киев1 / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко, В.Ф. Пилипчук, М.1. Шумик // 1нтродукщя i зеле-не будiвництво. - Бiла Церква, 2000. - С. 90-104.
2. Таран Н.Ю. Фiзiологiчне обгрунтування методiв профiлактики розповсюдження та боротьби з омелою бшою у люопаркових насадженнях / Н.Ю. Таран, Л.М. Бацманова, А О. Мелешко, В.З. Улинець, О.В. Лукаш. - К. : Вид-во "Ленвгг", 2007. - С. 8.
3. Виноградов Ш. Заметки об омеле / Ш. Виноградов, П. Никитин // Труды Ботанического сада Юрьевского ун-та. - 1912. - Т. Х. - С. 45.
4. Ларионов Л. Омела / Л. Ларионов // Сельское хозяйство и лесоводство. - 1912. - № 10. - С. 37-42.
5. Гейдеман Т.С. Определитель растений Молдавской ССР / Т.С. Гейдеман. - Кишинев : Изд-во АН СССР. - 1954. - С. 52.
6. Кохно М.А. До бюлогл омели / М.А. Кохно. - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - С. 32.
Шлапак В.П., Музыка Г.И., Собченко В.Ф., Витенко В.А., Марно Л.И., Тысячный О.П. Особенности определения степени повреждения Viscum album L. древесных насаждений в исторической части дендропарка "Софиевка" НАН Украины
Определена степень повреждения деревьев Viscum album в исторической части парка (28 квартал). Предложены 7-бальные шкалы для определения степени повреждений Viscum album стволов и кроны древесных растений. Предложен коэффициент комплексной оценки повреждения древесных растений Viscum album.
Ключевые слова: древесные насаждения, Viscum album, оценка повреждений, коэффициент оценки.
Shlapak V.P., Myzuka G.I., Sobchenco V.F., Vitenko V.A., Marno L.I., Tysiachny O.P. The peculiarities of rate identification of damage caused by Viscum album to the plantations of trees in the historical part of the dendrolo-gical park "Sofiyivka" NAS of Ukraine
The rate of damage caused by Viscum album. to the trees in the historical part of the park. It is suggested to use the seven-point scale to estimate the damage caused by Viscum album to trunks and crowns of woody plants with introduction of complex rate coefficient of damage caused to them by Viscum album.
Keywords: plantations of trees, trunk, crown, Viscum album host-plants, damage rate.
УДК630*15:599.735.51 Acnip. О.С. Шарапа1 - НУБ1П Украти, м. КиПв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ПРОСТОРОВО-ЧАСОВО1 ДИНАМ1КИ ЛОПАТИНСЬКО1 СУБПОПУЛЯЦ11 ЗУБРА
(BISONBONASUS L.)
Дослщжено походження, формування, динамшу поголiв'я та трансформащю ге-нетичного наповнення Лопатинсько! субпопуляци зубра. З'ясовано причини регресп
1 Наук. кер1вник: доц. В.М. Смаголь, канд. бюл. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
угруповання та можлив1 шляхи 1хнього усунення. Проаналiзовано поповнення стада внаслiдок Улад1всько'1 субпопуляцп та можливiсть його подальшого розвитку.
Ключовi слова: ДП "МГ Стир", зубр, субпопуляцiя, реiнтродукцiя, iнбридинг.
Територ1я Львiвськоi област була природним ареалом зубра в юто-ричний час та вважалася перспективною для рештродукци тварин [1, 3, 7]. В област юнуе двi субпопуляцii зубра - Майданська, що населяе прський ма-сив НПП "Сколiвськi Бескиди" (Дрогобицький район), та Лопатинська, лока-лiзована в угiддях ДП "МГ "Стир" (Бродiвський район).
ДМГ "Лопатинське" засновано у 1975 р. на сумiжних територiях Бро-дiвського, Радехiвського та Буського районiв, загальною площею понад 48,6 тис. га. На початку 90-х рр. господарство перейменовано у ДП "МГ "Стир", за назвою однойменноi рiчки, яка пересжае його територiю. Угiддя господарства характеризуются значним ступенем мозаiчностi, густою мережею автошляхiв, мелiоративних каналiв, близьким розташуванням населених пунклв та сшьськогосподарських земель.
Реаклiматизацiю зубрiв у господарствi розпочато у 1980-1981 рр. в рамках програми вщновлення зубра в СРСР, коли з розплщника "Науямеслс" (Литовська ССР) було завезено 7 самщв та 5 самок (табл. 1). Зубрiв завозили двома групами по 6 особин - у листопадi 1980 р. та в лютому 1981 р. Шсля перебування у вольерi до березня 1981 р., тварин випустили в упддя Заболот-щвського лiсництва. Всi завезет звiрi були бiловезькоi (низинноi) лши [5, 7].
Табл. 1. Реестр зубрьв, завезениху ДМГ "Лопатинське "
Батьки Кличка зубра Дата народження Стать
в 2
Моток Мошна Гиря I 14.09.1971
Мореход Мортира Гитана 18.06.1972
Моток Мотка Гил1я 28.11.1971 2
Мореход Мотовка Гедра 05.07.1974 2
- - Гирна 06.06.1977 2
— - Самец 05.08.1978 в
Моток Мотка Гиренас 12.08.1976 в
Мореход Мохнатка Гиркалтс 15.07.1976 в
- - Гислюс 09.06.1976 в
Мореход Мортира Гирингас 02.07.1979 в
- - Самец 01.12.1978 в
- - Гирис 03.08.1975 в
Чисельтсть угруповання зубра впродовж перебування на територи господарства трималася практично на однаковому рiвнi (рис. 1), що зумовле-но низкою причин. Зокрема, прирют популяци був незначним (1-3 особини) та не щорiчним (рис. 1).
В окремих випадках, загибель дорослих тварин зумовлена випадкови-ми чинниками, що вщображено в актах розтину. Зокрема, один самець зубра загинув ще шд час перебування у вольерц шший самець у 1991 р. загинув вщ перелому хребта; у 1992 р. одна тварина загинула вщ гншного сепсису, спри-чиненого пораненням кшщвки, iнша - внаслщок травми черева та завороту
товстого кишечника; у 1994 р. зафжсовано факт браконьерства; у 2001 р. знайдено труп 10^чно1 самки, причини загибелi яко! з'ясувати не вдалося.
Рис. 1. Динамша чисельностiЛопатинськог субпопуляци зубра
М1гращя тварин за межi господарства спричинила дестабшзащю структури стада. Невдовзi пiсля випуску тварин у природш умови, двi самки (Прна та Гiрiнтес) мiгрували на територда Рiвненськоl обл., ще двi (Пренас та Гiдра) - Тернопшьсько1 обл. Перемщення Гши та Гiтани простежити не вдалося, тобто подальша доля м^раилв невiдома. Причиною мiграцiй, очевидно, були пошуки кормових ресурЫв у сiльськогосподарських угiддях (зла-кових та бобових культур). Найбшьше прагнення до м^рацш проявлялося iз початком вегетацшного перiоду. В окремих випадках, тварини долали понад 160 км, пересшаючи залiзничнi шляхи та автомапстралг
Тенденцiю до регреси угруповання шдсилило браконьерство, випадки якого, переважно було зареестровано в перiод соцiально-економiчноl кризи впродовж 90-х рр. минулого столггтя.
Динамжа статево-вжово1 структури угруповання характеризуеться зменшенням частки самцiв, а фрагментарний та незначний прирют не забез-печуе повноцiнного вiдтворення поголiв,я (рис. 2). Оптимальним вважають спiввiдношення самок та самщв в угрупованнi 1:1, 1:2, або навггь 1:3 [5, 6, 17]. Динамжа статево1 структури субпопуляци протягом 80-х - початку 90-х рр. минулого столггтя вщповщала згаданим показникам. Починаючи вщ сере-дини 90-х рр., показник змютився в бiк переважання самок у сшввщношенш 1:5, що створило несприятливi умови для подальшого розвитку угруповання.
Протягом всього перюду iснування стада, було зареестровано високу смертшсть молодняка у вщ вiд кiлькох дiб до кiлькох мiсяцiв, особливо критичною вона стала вщ початку 2000-х рр., коли, за даними аклв розтину, телята гинули внаслщок слабкого фiзiологiчного розвитку, порушення циклiв вiдтворення та приплоду в осшнш перiод, низько1 вгодованостi тощо. Такi данi е недвозначним св^енням про критичне збiднення генофонду угруповання внаслщок зростання рiвня шбридингу.
доросл1 самки 72 %
Доросл! самщ J J 70 молодняк II % 1998 р.
молодняк 14 % 2004 р.
Рис. 2. Динамка статевовжовог структури ЛопатинськоИ субпопуляци
На думку пращвниюв мисливського господарства, вагома причина деградаци субпопуляци полягае в штенсивному люокористуванш, зокрема -знищенш високобошгетних дубових i соснових деревосташв та замш !х на низькобошгетш вшьхов1 i березов1 насадження. Проте практика здшснення бютехшчних заходiв свiдчить, що збiльшення мозашност угiдь внаслiдок за-ростання вирубок, пiдвищуе бонiтет упдь для копитних [10, 11, 13]. Опосе-редковану роль вiдiграе високий чинник неспокою тварин.
Таким чином, акшматизащя зубра на пiвночi Львiвськоl обл. вiд самого початку не була усшшною. Ймовiрно, певну роль вщграла короткотривале пе-ребування тварин у вольер^ що ускладнило адаптацш та зумовило мiграцiю окремих тварин. Виходячи з досвiду розведення зубра, тварин слщ перетриму-вати у вольерi тривалий час, достатнiй для формування угруповання, як фун-кцюнально! одиницi з визначенням iерархil вщносин [5, 11, 15]. Окрiм того, ви-пускати тварин в упддя рекомендовано наприкiнцi зими, коли кормовi ресурси значно обмеженi, що дае змогу локалiзувати зубрiв в осередках пiдгодiвлi.
Як вiдомо з лггературних джерел [2, 9], в юторичному минулому на територil регiону проживав особливий шдвид - карпатський зубр (B. b. hun-garorum, Kretzoi, 1946). Св^ення, що залишилися про нього, дуже фрагмен-тарнi та обмежеш, вiдомостей про особливостi генотипу не збережено. Ниш немае аналога цього шдвиду. Еколопчну нiшу карпатського шдвиду зубра на пiвночi Львiвщини свого часу заповнили тваринами бшовезько! лiнil, якi вва-жають ретроспективно вщповщниками номiнального пiдвиду (B. b. bonasus Linnaeus, 1758). Нинi ж, ll займають тварини кавказько-бiловезькоl лши, що складаеться з геномiв тварин-засновниюв бiловезького пiдвиду та одного самця кавказького шдвиду (B. b. caucasicus Nurkin et Satunin, 1904). Очевидно, що кожен шдвид у ретроспективi займав вщмшну еколопчну шшу, тому не завжди вщповщшсть умов середовища може зб^атися з можливостями екологiчноl пластичностi тварин. Таким чином, обмежена генетична рiзнома-нiтнiсть виду не повною мiрою забезпечувала його адаптацшний потенцiал.
Заходи, спрямованi на дотримання чистоти окремих лiнiй розведення зубра, за умови обмежено! кшькосп вихiдного матерiалу, призвели до збщнен-ня загального генофонду виду та невщповщносп поведiнкових пристосувань до трасформованих антропогенною дiяльнiстю лiсових комплексiв, прикладом
чого е розвиток Лопатинського угруповання. Про недоцшьшсть збереження в Укршт тварин бшовезько1 лши зазначав у свiй час В.1. Крижанiвський [3].
За умови iнтенсивного ведення мисливського господарства, одним з прюрите^в постае висока продуктившсть виду, його широкi адаптацiйнi можливост та трофейнi показники тварин, що зумовлено вiдповiдним генотипом та фенотипом. Досвщ розведення гiбридних форм (зубробiзони) пока-зуе, що розширення генетично! структури приводить до шдвищення життевих характеристик, репродуктивних показникiв та оптимiзацil адапта-цiйних можливостей [8, 14, 16].
Наразi зубр е "тягарем" для мисливських господарств через велик зат-рати на охорону та пiдгодiвлю. Окрiм того, зубр в локальних осередках юну-вання, вступае у конкуренты вiдносини з тваринами одного трофiчного рiвня (олень благородний, лань, козуля тощо) [4], розведення яких е рентабельним. Вщтак, оптимiзацiю стану зубра доцiльно здшснювати, враховуючи можли-вiсть мисливського використання у перспективi [7, 8, 11, 14].
З огляду на зазначеш обставини, ситуацiя з угрупованням зубра на Львiвщинi на 2005 р. виявилася критичною. Залишки Лопатинсько! субпопу-ляцп (8 особин) не репрезентували собою цiннiсть для подальшого розвитку угруповання. Виршення проблеми мало два вектори, перший з яких полягав у транспортуванш тварин до господарств, що займаються розведенням зубрiв бшовезько! лши. У другому випадку субпопуляцш доцiльно було поповнити тваринами бшовезько-кавказько1 лши, що вiдразу б зняло проблему шбри-дингу. Останнiй варiант виглядав бiльш реалiстичним.
Ди стосовно Лопатинсько1 субпопуляци планували протягом 20012007 рр., зокрема було внесено пропозици та створено програми щодо покра-щення стану угруповання, неодноразово подавали звернення до вищих ш-станцiй тощо. Проте практична реалiзацiя проекту розпочалася лише у 2007 р., коли угруповання поповнили тваринами Уладiвськоl субпопуляци (Хмiльницький р-н, Вшницька обл.).
Зубрiв завозили у господарство кшька разiв. Першу групу тварин (2 самщ та 2 самки) шсля 10-мiсячного перебування у вольер^ у сiчнi 2008 р. випустили в упддя Заболотцiвського лiсництва ДП "Бродiвське ЛГ" (табл. 2). Протягом Ычня 2008 - лютого 2009 рр. було сформовано другу групу з 4-х самщв та 6-ти самок, яку в червн 2009 р. випущено з вольера на територш згаданого люництва (табл. 2). За перюд утримання зубрiв у вольерi народило-ся двое телят (самець i самка). Таким чином, Лопатинську субпопуляцш поповнили 14-ма особинами зубра (6^, 8$). Сформоване угруповання мае рiз-новiкову структуру (табл. 2), особини репродуктивного вжу становлять 64 %, проте у статевому сшввщношенш серед статевозрших особин переважають самцi. Пiсля об'еднання тварин з мюцевим угрупованням, виникли умови фор-мування субпопуляци з оптимальною статево-вжовою структурою [5, 6, 17].
Табл. 2. Статево-вковий склад групи зубрiв, завезених протягом 2007-2009 рр.
Стать Вк, рок1в
1 2 3 5 6 7 8 9 10
Самщ 1 1 1 2 1
Самки 1 1 2 3 1
Зпдно з даними статистично! звiтностi Форми ,№2-ТП-(мисливство), станом на кiнець 2009 р., чисельшсть угруповання становила 24 особини. Перша група тварин у серпш 2008 р. перемютилася за межi господарства в угiддя Бродiвськоl РО УТМР. Шсля тривалих мiграцiй тварини об'едналися iз низинними зубрами на територй Лагодiвського лiсництва ДП мБродiвське ЛГ" (рис. 3). Нинi бшьшють зубрiв тримаються в одному стадь Вiдособлено перебувае лише група з 4-х особин (2 доро^ самщ, 1 доросла самка та теля, народжене у жовтш 2009 р.). Очевидно, що пiзно народжена тварина не здат-на здiйснювати тривалi м^раци, тому група тримаеться бшя господарства, маючи постiйний доступ до кормових ресуршв.
Рис. 3. Карта-схема ДП "МГ Стир" з позначенням осередтв ^нування зубра
Випущеш тварини освоши територш Лагодiвського та Заболотщвсь-кого лiсництв, мiсця 1х перебування збiгаються з ретроспективною дислока-
цiею попереднього угруповання. Встановлено ч^ку сезоннiсть у виборi осе-редкiв iснування, за аналопею з iншими субпопуляцiями [4, 12-14, 17].
Взимку зубри тримаються у розрщжених стиглих та пристигаючих сосняках з переважанням ожини (Rubus caesius L.) в нижньому ярус люово! рос-линностi. Загальна площа зимових бiотопiв охоплюе близько 4200 га. Яюсть бонiтету упдь для зубра в цей перюд визначаеться наявнiстю вiдкритих лан-дшафпв з розрiдженим пiдлiском, що дае змогу здалека помiтити небезпеку. Наявшсть потужного снiгового покриву зумовлюе необхщшсть комплексно! регулярно! пiдгодiвлi тварин, яка проводиться у господарствi в належних обся-гах та характеризуеться рiзноманiттям рацiону. Таким чином, зимовi стацй зубра визначаються не еколого-лiсiвничими показниками територй, а, насам-перед, розташуванням мiсць пiдгодiвлi та захисними властивостями упдь.
Навесш, з початком вегетацй, тварини мiгрують на захiд господарства, де значно бшьший вiдсоток лучних комплекшв. Упродовж весняно-лiтнього перiоду, найлiпшi кормовi умови для зубра мають узлюся та лiсовi галявини з домшуванням бобових та злакiв, у пошуках яких тварини здiйснюють значш перемiщення до сiльськогосподарських угiдь та сшокошв. В окремих випад-ках зубри трапляються на пiвночi та заходi господарства, де виходять на сшьськогосподарсью угiддя, провокуючи конфлiкти з боку мюцевого насе-лення. Загальна площа весняно-лггшх стацiй поширення перевищуе 12 тис. га.
Вiд моменту випуску тварини осво!ли значну площу територй (18 тис. га) та виявили ч^ку сезоншсть у локальних осередках поширення. Однак, враховуючи мiзерний термiн адаптацi!, зарано говорити про певш закономiр-ностi цього процесу. За досвщом розвитку iнших субпопуляцш, перiод прис-тосування до умов середовища тривае 5-10 роюв, впродовж якого тваринам притаманш значнi м^рацй у пошуках оптимальних бiотопiв [14, 15]
Пщсумовуючи викладений матерiал, доходимо висновку, що Лопа-тинська субпопулящя повернулася на початковий етап свого розвитку. Ус-пiшний розвиток угруповання передбачае вжиття комплексу послiдовних за-ходiв, i зокрема - постшного монiторингу стану зубрiв. Окрiм того, подальше збагачення генофонду потребуе постшного обмшу тваринами з шшими суб-популяцiями. Залишаеться актуальним запобiгання або вщшкодування завда-но! зубрами шкоди люовим та сiльськогосподарським культурам, що часто стае причиною антагошстичних вщносин з мiсцевим населенням.
Висновок. До останнього часу Лопатинська субпопулящя зубра була единою в Укра!ш, представленою тваринами бшовезько! (низинно!) лшп. Упродовж 1980-2006 рр. вона втратила бшьшу частину вихщного генетичного матерiалу та перебувала на межi деградацй. Реiнтродукцiя тварин кавказько-бiловезько! лшй створила передумови для вiдновлення зубра на швшчному сходi Львiвщини.
Лггература
1. Галака Б.О. Про сучасне поширення зубра (Bison bonasus L.) на Укра!т / Б.О. Галака // Зб1рник праць Зоолог1чного музею. - 1973. - № 35. - С. 85-87.
2. Гептнер В.Г. Млекопитающие Советского Союза. Парнокопытные и непарнокопытные / В.Г. Гептнер, К.А. Насимович, А.Г. Банников. - М., 1961. - Т. 1. - С. 388-417.
3. Герус К.1. Сучасний стан популяцш зубра в Укра1т / К.1. Герус, В.1. Крижанiвський // Вiсник Львiвського унiверситету. - Сер.: Бiологiчна. - 2005. - Вип. 39. - С. 110-113.
4. Камшецький В.К. Еколопчш та господарсью основи натввшьного утримання ко-питних (на прикладi Державно'1 оргашзацп "Резиденщя мЗалiссям та Азово-Сиваського нащ-онального природного парку) : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 / Камшецький В^ор Карлович. - К., 2008. - 167 с.
5. Корочкина Л.Н. Беловежская пуща / Л.Н. Корочкина, М.П. Ковальков, В.Н. Толкач и др. - Минск : Изд-во "Ураджай", 1980. - 230 с.
6. Корочкина Л.Н. О приросте стада зубров в Беловежской пуще / Л.Н. Корочкина // Развитие охотничьего хозяйства Украинской ССР // Материалы Второй научно-производственной конференции. - К., 1973. - С. 204-205.
7. Крыжановский В.И. Перспективы сохранения существующих и создания новых вольных популяций зубра в Украине / В.И. Крыжановский, Н.Г. Самчук // Проблемы сохранения и восстановления зубра. - Данки. - 2004. - С. 5-11.
8. Кудрявцев И.В. Проблема восстановления и сохранения дикого типа исчезающих краснокнижных видов млекопитающих, существующих в условиях неволи / И. В Кудрявцев, И.П. Белоусова // Второй съезд Вавиловского общества генетиков и селекционеров. - С.-Петербург, 1-5 февраля 2000. - С. 121-122.
9. Нахлик Андрош. Про Трансшьванського зубра / Андрош Нахлик // Люове господар-ство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во ЛЛТ1. - 1992. - Вип. 23. - С. 22-27.
10. Перерва В.И. Отчет о выборе мест для создания вольных популяций зубра в России / В.И. Перерва, Е.Г. Киселева, Т.П. Сипко // Всемирный фонд дикой природы. Российское представительство (Проект RU 0033.01). - М., 1996. - 14 с.
11. Реймерс Н.Ф. Спортивная охота в СССР / Н.Ф. Реймерс, Н. Н Руковский, К.Д. Зыков и др. - М., 1981. - 568 с.
12. Смаголь В.М. Динамша та причини скорочення чисельносп зубра (Bison bonasus L.) на Волиш / В.М. Смаголь, О.С. Шарапа // Науковий вюник НУБЛ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЛ Украши. - 2009. - Вип. 135. - С. 109-116.
13. Смаголь В.М. Динамша чисельносп зубра в угщдях державного пщприемства "Мисливське господарство "Звiрiвське" / В.М. Смаголь, О.С. Шарапа, П.Б. Хоецький // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 73-79.
14. Терешкин И.С. Первые итоги работы по разведению и содержанию зубров в Мордовском заповеднике / И.С. Терешкин // Труды Мордовского государственного запов. им. И.Г. Смидовича. - Саранск. - 1966. - Вып. III. - С. 126-157.
15. Требоганова Н.В. Краткое руководство по содержанию зубров / Н.В. Требоганова // Экосистемы Приокско-Террасного биосферного заповедника : сб. науч. тр. - Пущино, 2005. -С. 199-203.
16. Трепет А.С. Особенности расселения зубров ^ison bonasus montanus) на северо-западном Кавказе / А.С. Трепет // Зоологический журнал. - 2008. - Т. 87, № 12. - С. 1518-1523.
17. Хоецький П.Б. Стан популяци зубра (Bison bonasus L.) в Сколiвських Бескидах / П.Б. Хоецький // Вюник Львiвського ушверситету. - Сер.: Бюлопчна. - 2003. - Вип. 32. - С. 128-133.
Шарапа О.С. Особенности формирования и пространственно-временной динамики Лопатинской субпопуляции зубра (Bison bonasus L.)
Исследовано происхождение, формирование, динамику поголовья и трансформацию генетического наполнения Лопатинской субпопуляции зубра. Выяснены причины регрессии группировки и возможны пути их устранения. Проанализировано пополнение стада в результате Уладивской субпопуляции и возможность его последующего развития.
Ключевые слова: ГП "МХ Стыр", зубр, субпопуляция, реинтродукция, инбридинг.
Sharapa O.S. Features of forming and spatio-temporal dynamics of Lo-patinska subpopulation of European bison
The investigation of origin, forming, dynamics of population and transformation of the genetic filling of Lopatinska subpopulation of European bison have been done. The re-
asons of regression of herd and possible ways of their removal vas found. The addition to the herd due to Uladivska subpopulation and the perspective of subsequent development of herd vas analysed.
Keywords: hunting growing "Styr", Bison bonasus, subpopulation, reintroduction, inbreeding.
УДК 631.42 Викл. В.М. 1ваницька, канд. бюл. наук - Закарпатський
лкотехтчнш коледж
СЛИВА - КУЛЬТУРА ШИРОКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ЕРОЗ1СЮ ГРУНТ1В
Здшснено аналiз еколопчних та бюлопчних властивостей сливи, наведено результата польових грунтознавчих дослщжень. Вперше встановлено позитивну змiну водно^зичних, фiзико-хiмiчних i протиерозшних властивостей бурих люових отд-золених грун^в, покращення 1хньо1 родючосп пiд впливом систем утримання грунту та окультурення полотна терас, значного збшьшення врожаю культури завдяки пок-ращенню поживного режиму i водно^зичних властивостей грунту в умовах перед-прно! зони Закарпаття. Найбiльший вплив окультурення на покращення бюгеоцено-тичних еколопчних функцш еродованих грунтiв на терасованих схилах вщзначено у верхшх (0-20, 20-40 см) шарах грунту.
Ключов1 слова: еколопя, ерозiя, терасування, системи утримання грунту.
Вступ. Водна ероз1я завдае непоправно! шкоди сшьському \ люовому господарству, особливо в перюд повеней. Водна ероз1я - результат сукупно! взаемодп пдрометеоролопчного, геоморфолопчного, грунтового, рослинно-го { антропогенногочинниюв у динам1чних природних умовах. Пщ впливом ерози вщбуваеться значне зниження найважлив1шо! штегрально! функцп грунту - родючосп, головним чином, унаслщок змиву верхнього родючого його шару. Разом 1з змиваним грунтом втрачаеться багато поживних речовин, необхщних для росту, розвитку { високо! продуктивност рослин. Зливовий характер випадання опад1в в умовах розчленованого рельефу територй Закарпаття зумовив значне поширення еродованих { ерозшно-небезпечних земель. Важливе завдання грунтозахисних технологш у районах 1з надм1рним зволо-женням полягае в скороченш поверхневого стоку води, беззагрозливому ре-гулюванню схилового стоку, зменшенш зливу { розмиву, покращенш водно-ф1зичних { агрох1м1чних властивостей грунлв, як в цих умовах часто л1м1ту-ють отримання високо! бюлопчно! продуктивность
У садах, посаджених без урахування рельефу мюцевосп за прямокут-ною системою, мало або зовЫм не застосують техшку. У таких насадженнях не дають вщповщного ефекту протиерозшш заходи та обробггок грунту спри-чиняе розвиток ерозшних процеЫв. Задерншня грунту в молодих садах приг-шчуе р1ст дерев { знижуе !хню урожайшсть.
Стшюсть грунпв до ерози визначаеться не тшьки !хшми властивостя-ми, але й видом та станом рослинного покриву. Еродовашсть { протиерозшна стшюсть грунлв е найважлив1шими характеристиками грунтового чинника у визначенш штенсивносп поверхневого змиву грунлв 1з схишв.
Причини розвитку ерози дослщило багато вчених. Вони з'ясували, що штенсившсть ерозшних процеЫв залежить вщ особливостей природних умов
