CC BY
18
що залишаеться на рослинi до початку листопаду, то лише невелика його час-тина набувае характерного (жовтого) кольору.
Рис. Септорюз листя Morus alba
На 0CH0Bi спостережень за розвитком септорюзу на декоративних формах Morus alba пропонуемо проводити комплексне оцшювання ступеня пошкодження листково! поверхнi цих рослин за 4-бальною шкалою оцшювання ступеня пошкодження листково! поверхш окремих !х листкiв i 4-баль-ною шкалою оцiнювання ступеня пошкодження вше! листково! поверхш рослин iз використанням Ккоспс (коефiцiента комплексного оцшювання ступеня пошкодження септорюзом).
Чотирьох бальна шкала оцiнювання ступеня пошкодження септорь озом окремого листка така: 1 бал - слабке пошкодження (уражуеться вщ 1 до 25 % листково! поверхш листка); 2 бали - середне пошкодження (уражуеться вщ 26 до 50 % листково! поверхш листка); 3 бали - сильне пошкодження (коли уражуеться вщ 51 до 75 % листково! поверхш листка); 4 бали - масове пошкодження (коли уражуеться вщ 76 до 90 % листково! поверхш листка).
За щею шкалою впродовж червня-вересня визначають пошкодження на окремих листках, а вже на початку жовтня, коли септорюз досягне найбшьшого сумарного прояву (тобто найбшьшого пошкодження як площi окремих листтв, так i площi листково! поверхш загалом), дають комплексне оцшювання ступеня пошкодження рослин щею хворобою за весь вегета-цшний перюд. Далi подаемо розроблену нами 4-бальну шкалу оцiнювання ступеня пошкодження септорюзом вше! площi листково! поверхш рослин: 1 бал - слабке пошкодження (уражуеться вщ 1 до 25 % листково! поверхш крони); 2 бали - середне пошкодження (уражуеться вщ 26 до 50 % листково! поверхш крони); 3 бали - сильне пошкодження (уражуеться вщ 51 до 75 %
листково! поверхш крони); 4 бали - дуже сильне пошкодження (уражуегься вiд 76 до 90 % листково! поверхш крони).
Коефщент комплексного оцшювання ступеня пошкодження септорь озом Ккоспс обчислюемо за формулою:
Ккоспс Ппол + ПЛПК?
де: ККопс - коефщент комплексного оцiнювання пошкоджень септорюзом, Ппол - пошкодження поверхш окремого листя; Ппвлп - пошкодження площi вше! листково! поверхш.
Комплексне оцшювання ступеня пошкодження септорюзом поверхш окремих листюв i пошкодження площi всiе! листково! поверхш дослщжува-них рослин проводять на основi набраних балiв за показниками двох наведе-них вище шкал i подiляють !х на таю групи: 4 група (дуже сильно уражеш) -7-8 балiв; 3 група (сильно ураженi) - 5-6 батв; 2 група (середньо уражеш) -4-3 бали; 1 група (мало уражеш) - 1-2 бали.
Даш дослщжень зi ступеня пошкодження окремих листюв i листково! поверхш рослини загалом наведено в таблищ.
Табл. Комплексне оцшювання ступеня пошкодження септорюзом окремого листя та загальноТ площi листковоТ поверхш Morus alba та ТТ декоративных форм у Нащональному дендрологiчному парку "Софпвка" НАН УкраТны
Ha3Ba pocrnHH Оцшка ступеня пошкодження окремих листюв, бали Оцшка ступеня пошкодження загально! площi листково! поверхш, бали (Ккоспс), групи*
Morus alba L. 2 2 II
Morus alba 'Pendula' 4 4 IV
M. a. 'Globosa' 1 1 I
M. a. 'Macrophylla' 1 1 I
M. a. 'Pyramidalis' 3 3 III
M. a. 'Contorta' 1 1 I
M. a. 'Tatarica' 4 4 IV
Ккоспс - коефщент комплексного оцшювання ступеня пошкодження септорюзом окремих листюв i загально! площi листково! поверхш (4 колонку в таблищ) визначався шляхом додавання суми балiв Í3 2 та 3 колонок).
Аналiзуючи даш таблищ, вщзначаемо, що найбшьшого пошкодження септорюзом у Нащональному дендропарку "Софпвка" НАН Укра!ни за перюд 2008-2012 рр. зазнали M. a. 'Pendula' та M. a. 'Tatarica' (IV група - 7-8 балiв), сильно ураженою виявилася M. a. 'Pyramidalis' (III група - 5-6 балiв), середньо ураженою була Morus alba (II група - 3-4 бали) i мало ураженими вщповщ-но M. a. 'Globosa', M. a. 'Macrophylla' та M. a. 'Contorta' (I група - 1-2 бали). Характерною особливютю прояву септорюзу на дослщжуваних нами рослинах була тенденщя до збшьшення ступеня пошкодження листя цих рослин (весна-лгго) та масового (осшь), що спричиняла його передчасне опадання. Висновки:
1. Проведено комплексне ощнювання ступеня пошкодження окремих листюв i загально! площi листково! поверхш рослин септорюзом.
2. Виявлено, що Morus alba та ïï декоративнi форми (Morus alba 'Pendula',
M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M.
a. 'Tatarica') можуть пошкоджуватись cenT0pi030M.
3. За ступенем ураженостi щею хворобою рослини подшеш на таю групи:
дуже сильно урaженi (M. a. 'Pendula' та M. a. 'Tatarica'), сильно уражеш
(M. a. 'Pyramidalis'), середньо уражеш (Morus alba) i мало уражеш (M. a.
'Globosa', M. a. 'Macrophylla' та M. a. 'Contorta').
Л1тература
1. Головко В.О. Селекщя шовковищ та шовковичного шовкопряда / В.О. Головко, М.Ю. Браславський, Н.О. Олексшченко та ш. // Генетика i селекщя в Укра'щ на меж1 тисячо-лпъ. - К. : Изд-во "Колос". - 2001. - Т. 4. - С. 38-39.
2. Гончаренко Л.К. Причины отмерания коры у корневой шейки шелковицы / Л.К. Гон-чаренко // Шелководство : сб. научн. тр. - К. : Изд-во "Урожай". - 1966. - Вып. 3. - С. 31-36.
3. Митяева М. Септориоз / М. Митяева, А. Митяев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.extension/missouri.edu/explore/agguides/crops/g04442Septoria/htm.
4. Палеева Т.В. Опрыскиватель болезней и вредителей растений / Т.В. Палеева. - М. : Изд-во "Эксмо", 2004. - 192 с.
Витенко В.А. Повреждение Morus alba L. и ее декоративного формового разнообразия септориозом
Исследовано повреждение Morus alba L. и ее декоративных форм (Morus alba ' Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis ' , M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. ' Tatarica' ) септориозом. Предложены к использованию 4- бальная шкала оценки степени повреждения листовой поверхности отдельных ее листьев и 4-бальная шкала оценки степени повреждения площади всей листовой поверхности растений с использованием коэффициента комплексной оценки степени повреждения септориозом (Ккоспс). Проведена оценка повреждений септориозом данных растений в ден-дропарке "Софиевка" НАН Украины.
Ключевые слова: септориоз, Morus alba L., декоративные формы, Morus alba Pendula , M. a. Globosa , M. a. Pyramidalis , M. a. Contorta , M. a. Macrophylla , M. a. Tatarica .
Vitenko VA. Damage of Morus alba L. and its decorative forms by Septoria
The damage of Morus Alba L. and its decorative forms (Morus alba ' Pendula', M. a. Globosa , M. a. Pyramidalis , M. a. Contorta , M. a. Macrophylla , M. a. Tatarica ) by Septoria (Kkosps) was investigated at the National Dendrological park "Sofiyvka" NAS of Ukraine with the help of 4-point scale of assessment of the degree of damage to the whole leaf surface area of plants using the coefficient of complex assent of the degree of damage by Septoria.
Keywords: Septoria, Morus alba L., decorative forms, M. a. 'Pendula' , M. a. 'Globosa , M. a. Pyramidalis , M. a. Contorta , M. a. Macrophylla , M. a. Tatarica .
УДК 639.111.6(477) Здобувач О.С. Шарапа1 -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Kuïe
ДОСВ1Д УТРИМАННЯ ЗУБРА (BISON BONASUS L.) В УКРАШ1
Розглянуто сучасний шдхщ до розведення Bison bonasus L. в Укра'ш, зокрема висв^лено типи утримання виду, обгрунтовано причини скорочення чисельност^ проaнaлiзовaно територи перебування сучасних субпопуляцш зубра. Встановлено,
1 Наук. ке^вник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук - НУ бiоресурсiв i природокористування Украши, м. Кшв
що y paзi усунення лiмiгниx фaкгоpiв субпопуляци зyбpa в Укpaïнi маюгь погенщал до yгвоpення сг1йко1' едино!' популяци.
^m4osi слова: зyбp, субпопулящя, опгимальна чисельшсгь, довгогpивaло ie-нуюча сгшка популящя.
Вступ. Пpогягом 19б5-1982 pp. y piзнi господapствa Укpaïни було завезено 95 особин Bison bonasus L. Зaкономipностi pозвиткy сyбпопyляцiй зyбpa пpоявляюгься y поступовому зpосгaннi чисельносгi вiд початку ïï зас-нування. У сеpединi 9Q-xx pp. ХХ ст. в Укpaïнi нaлiчyвaли близько 65Q тва-pин. однак y дpyгiй половит 9Q-x pp. починаегься спад поголiв'я, який гpивae до сучасного piвня 214 особин [1].
Мaтepiaли та методи дослщжень. Дослiдженнями оxоплено вш y^a-ïнськi геpигоpiï пеpебyвaння зyбpa, а саме в yгiддяx ДП "МГ Звipiвське" (Во-линська обл.) - Цуманська, ДП "Хмiльницьке ЛГ" (Вiнницькa обл.) - Ула-дiвськa, ДО "Резиденцiя "Зaлiсся" (Киïвськa обл.) - Залюька, ДП "МГ Crap" (Львiвськa обл.) - Лопагинська, ИПП "Cколiвськi Бескиди" (Львiвськa обл.) -Майданська, ДП "Конотопське ЛГ" (Сумська обл.) - Коногопська, ДП "Сто-pожинецьке ЛГ" га ДП "Беpегометське ЛМГ" (Чеpнiвецькa обл.) - Буко-винська [1, б, 11, 12]. Для анатзу сyчaсниx геpигоpiй ^оживання зyбpa ми засгосували комплекс чинниюв, з якиx лiмiгнi будугь визначальними y pеiн-гpодyкцiï зyбpa i оцшет за lQ-бальною шкалою кожен, додaтковi чинники в сyмi ютотно змiнююгь yспiшнiсгь пpоживaння виду - вщповщно до 5 бaлiв. До лiмiтниx фaкгоpiв вiдносимо: нaявнiсгь пpиpодниx бiогопiв i коpмiв, а га-кож piвень pозведення га оxоpони виду.
.Забезпечен^ть кормами оцiнювaли за наявтстю пpиpодного коpмy га piвня пiдгодiвлi. Пpиpоднi коpми визначали окомipно пiд час закладання пpобниx майданчиюв y шкaлi вiд 1 до 5, а саме бpaли до уваги вмют y гpaв'яномy покpивi високопpодyкгивниx злаюв, бобовиx, осок, чоpницi гощо, а гакож y пiдpостi i тдлюку - осики, вiльxи, веpби, лщини, клена гощо. Шд-годiвлю оцшювали за пеpiодичнiсгю га об'емом викладання коpмiв, частотою вiдвiдyвaння зyбpaми майданчиюв зпдно з власними спосгеpеженнями га ан-кегним опигуванням. Зокpемa, в ДП "МГ Crap" викладання комiв вщбу-ваегься двiчi на гиждень, але зapеeстpовaно нечасге вiдвiдyвaння майданчиюв твapинaми, оскiльки в межax сгaцiй е знaчнi площi ожинниюв (4), y Буко-винськiй субпопуляцп коpм викладаюгь один paз на гиждень (З), в Залюш га Цумат - в мipy його пощання (5), в ДП "МГ Конотопське" га КПП "Ско-лiвськi Бескиди" - з пеpiодичнiсгю вщ пiвмiсяця до мiсяця (2).
Оптимальною для стада зyбpiв е територiя поширення площею 30 тис. га або бшьше (1Q), скоpочення площi на кожнi З тис. га вiдобpaжено y гaблицi зменшенням бала на 1.
3axucHi властивостi yгiдь pозглядaли як комплексний вплив в^што люом площ (5), а гакож мозaïчностi yгiдь. Рiвень зaxисгy упдь визначали окомipно, вpaxовyючи пpiоpигегнi xapaктеpистики сгaцiй для зyбpa в кожен сезон (5). Зyбp погpебye для ноpмaльноï жиггeдiяльносгi бiогопiв з pозподi-лом 6Q % зaлiснениx теpитоpiй га 4Q % вiдкpигиx упдь. Зменшення площ лyчниx комплексiв ^овокуе пеpемiщення гвapин. Тому ми оцтили 4Q % вiд-кpигиx упдь y 1Q бaлiв, а зменшення ïx площi на кожнi 4 % зменшуе бал на 1.
Оцiнюючи забезпечетсть водними ресурсами, розглядали рiчкову сгт-ку, озера, болота, штучнi водойми вшьного доступу та середню кшьюсть опа-дiв, наявнiсть та доступнють кожного фактора оцiнюeться в 2 бали. Слабка заболоченiсть сприяе росту рослин, як становлять кормову щншсть для зубра, сильна заболоченють може провокувати хвороби, малi рiчки е мiсцем природного водопою (2), велик - 1 бал, озера вшьного доступу - 2 б, вщвщу-вання приватних озер може провокувати конфлжти (1), на Полюш середня кшьюсть опадiв бiльша у весняно-лггаш перiод (2), у Карпатах та Люостепу -в зимовий (1).
У наш час велику роль у можливосп розвитку субпопуляцп вiдiграе защкавлетсть користувачiв угiдь у розведенш тварин. Тому ми брали до уваги рiвень отки з боку господарства, враховуючи органiзацiю пiдгодiвлi спецiально для зубра, достовiрнiсть та доступнiсть надано1 шформацп про вид та швентаризацшно1 звиносп, вiдсутнiсть "загадкових фактiв" смертi та зникнення тварин, лояльшсть сусiднiх користувачiв мисливських угiдь, вщ-ношення користувачiв сiльськогосподарських упдь; - кожному показнику при позитивному значеннi присво1ли 2 бали.
Для визначення впливу браконьерських полювань на розвиток попу-ляцп ми використали середню кiлькiсть випадюв вiдстрiлу зубрiв у кожнiй субпопуляцп за останнi 5 рокiв (1 вбита тварина вщшмае 1 бал). О^м ста-тистичних вiдомостей, враховували неофiцiйнi повiдомлення в пресi та свщ-чення працiвникiв господарства. Наступш джерела впливу належать до чин-никiв, якi можуть впливати на покращення умов проживання зубра. Вплив рельефу та пересiченостi ландшафту визначали так: рiвнинний ландшафт -5 балiв, з невеликою стрiмкiстю схилу (низькогiр'я, розсiчений ярами, балками тощо) - 4 бали, з високою стрiмкiстю схилу - 3 бали, середнш пояс гiр -2 бали, високопр'я - 1 бал.
Природними ворогами зубра е ведмщь та вовк. Конкуренщю можуть створювати iншi копитнi у випадку 1х надмiрноl чисельностi, зокрема в Залю-сi утримують близько 450 олешв плямистих, 480 - благородних, бшьше нiж 100 кабанiв, ланей та козуль: в Звiрiвському господарствi - 370 плямистих оленiв, 150 - благородних, 300 козуль тощо.
Щыьтсть населення та густота населених пункпв як безпосередньо впливають на можливють проживання зубра, так i опосередковано - через фактор турбування. Показник ощнювали так: до 50 тис. населення на 1 га -5 балiв, 90-100 тис. - 1 бал. Густоту транспортно'1 мережi ощнили анало-пчно, беручи до уваги загальну протяжнють дор^ регiону: до 500 км - 5 ба-лiв, понад 1000 км - 1 бал. Враховували також наявнють великих автомапс-тралей та залiзничного полотна, наприклад територто поширення Лопатинсь-кох субпопуляцп перетинае Львiвська залiзнична магiстраль.
Сантарно-етзоотичний стан господарства залежить вiд наявностi неподалж великих тваринницьких комплексiв, площ заболочених масивiв, присутностi велико1 кiлькостi смтя, зафiксованих випадкiв епiзоотiй, а також ветеринарного обслуговування тварин; зазначеш фактори ми ощнили в 1 бал кожен.
¡нтенсивтсть ведення л^ового господарства визначали в тисячах ку-6oMeTpiB на гектар у межах загального середньорiчного обсягу 3aroTiBni дере-вини; при цьому використано дат з первинно! документацп господарства. На 0CH0Bi результaтiв оцiнювaння територш iснувaння зубра [7, 11, 12] та аналь зу динaмiки чисельносп виду [1] проводили розрахунок оптимально! чисель-ностi за формулою 1, запропонованою автором:
N _ A х S х к
N опт _ 100 , (1)
де: Ыопт - оптимальна чисельшсть; А - кшьюсть зубрiв на 1000 га; для Полю-ся прийнята 6 особин, для Люостепу - 4 особини, для Карпат - 2 особини [1, 2, 3, 9]; S - площа господарства, що утримуе зубра, га; к - поправка з табл. 4, виражена в сотш частщ. Гранично допустиму чисельшсть розраховано за аналопчною формулою, у якш А - це 13 зубрiв на 1000 га для рiвнинноl Ук-ра!ни, або 10 особин - для Прського регiону [4, 9].
Результати досл1джень. Переважна бiльшiсть субпопуляцiй, зокрема Цуманська, Конотопська, Лопатинська, Буковинська та Улaдiвськa, перебува-ють на баланс державних пiдприeмств лiсового i мисливського господарства у вшьних умовах (табл. 1). Bd вони, крiм останньо!, переживають спад чи-сельностi. Незначш заходи, зокрема транспортування 4 зубрiв у Цуманську субпопуляцiю, 14 - у Лопатинську, мають неiстотний вплив на опташзащю стану зубра в Украш. Щорiчно виникае потреба оргашзацп пiдгодiвлi, пере-дусiм у зимовий перюд. Зaготiвля кормiв на одну тварину коштуе понад 3 тис. грн. Отже, враховуючи потребу у великих мaтерiaльних витратах, не-бажання доглядати червонокнижний неприбутковий вид, а також тенденщю до переходу мисливських упдь у приватну влaснiсть, цей спошб утримання зубра е малоефективним.
Табл. 1. Характеристика основных cnocoöis утримання зубра
№ Суб'ект утримання Спосiб утримання Субпопуляцп
Biльне вольерне Цуманська
Державш Вшьне Конотопська
1 i мисливсью Biльне Лопатинська
господарства Biльне Буковинська
Biльне Улaдiвськa
2 Природно-заповдаий Вшьне Майданська
фонд Невшьне Зоопaрковi тварини
3 ДО "Резиден^ "Зaлiсся" Нaпiввiльне Зaлiськa
На територп природно-заповщного фонду у вшьних умовах перебувае Майданська субпопуляцiя. Зауважимо, що заснована у 1965 р., на середину 2000-х рр. вона повнютю знищена, незважаючи на високий заповщний ранг територп 11 перебування. Повторно зубрiв, кiлькiстю 11 тварин, поселено у 2009-2010 рр. у спещально споруджений вольер площею 3 га. Обмежешсть площi та велика затратнють пiдгодiвлi спричинили передчасний випуск тварин в навколишш угiддя.
У межах заказника "Зубр" (Волинська обл.) споруджено вольер та переселено 5 зубрiв iз Вшницько! обл., серед яких невдовзi 2 особини зникли, а
1 загинула. Зроблено спроби розселити вид на територп НПП "Вижницький" (Чернiвецька обл.), у 2011 р., але тд час транспортування з Вшницько1 обл. самку було травмовано i наразi реiнтродукцiя зубра в НПП вщстрочена. Ок-рiм цього, до природно-заповщного фонду вщносять тварини, яких утриму-ють деякi зоопарки Укра1ни в умовах неволi (табл. 2). Наразi вказанi зубри не здiйснюють ютотного впливу на розвиток вiтчизняного погсшв'я, проте 1х ви-користання може становити реальну перспективу.
Табл. 2. Зубри, яких утримують в зоопарках УкраТни
№ Зоопарк Племшний № тварини Кличка тварини Pík народження Стать
1 10568 Muron 2005 в
2 Кшвський 11142 Mura 2007 9
3 8210 Murta 1994 9
4 - Miroshik 2012 в
5 Микола!вський - Murko 2009 в
6 7941 Muline 1993
7 ЛГП "Вшоблагролю" 8210 Murzik 2001 в
8 8210 Muja 2003 9
9 Одеський - Sultán 2008 в
Варто зазначити, що для тдтримання страхового погсшв'я в зоопарку потрiбно утримувати мiнiмум двi особини рiзноl статi. Отже, постае потреба завезення самки в Одеський зоопарк. Оргашзацп природно-заповщного фонду не в змозi витрачати кошти на оргашзащю охорони, пiдгодiвлi та розвиток субпопуляцш без державних дотацiй. У нашввшьних умовах розведення пе-ребувае Залюька субпопуляцiя, де е надмiрна щiльнiсть копитних в господар-ствь 11 чисельнiсть штучно пiдтримують в межах 20 особин.
Для вих субпопуляцш зубра в Укра1ш, ^м Уладiвськоl, характерним е скорочення чисельносп, яке почалося ще в другш половинi 90-х рр. ХХ ст. Аналiз причин зменшення поголiв'я в рiзних угрупованнях, якi оцiнювали в 1 бал за 1х наявносп, наведено у табл. 3. Виявлено, що основними з них е браконьерство, неправильна оргашзащя селекцшного вщстршу, реоргашзацп господарств, смертнiсть молодняка та мшрацп.
Табл. 3. Причини зниження чисельност1 зубра в УкраТш
Субпопулящя Неправильна оргашзащя селекцшного ввдстршу Бра-конье рство Смер-тшсть молодняка Mir-рацп Реоргашзацп госпо-дарств Пересе-лення тварин Нев1дпов1д-шсть погод-но-ктматич-них умов
Цуманська 1 1 0 1 1 0 0
Залюька 0 0 1 0 0 1 0
Конотопська 1 1 0 0 1 0 0
Лопатинська 1 1 1 1 0 0 0
Улад1вська 0 1 0 1 0 1 0
Майданська 1 1 1 0 1 0 1
Буковинська 1 1 1 1 0 0 0
Загалом 5 6 4 4 3 2 1
Зокрема, у 80-90 рр. тд прикриттям селекцп вилучали в середньому 8 зубрiв iз субпопуляци за рж, а в окремих субпопулящях - до 16-20 тварин. У деяких випадках деградаци угруповань сприяли реоргашзацп та структурш змiни користувачiв угiдь iз скороченням площi територп (ДМГ "Цуманське" -в ДП "МГ Звiрiвське' зi скороченням площi вдвiчi, ДП "Конотопське мис-ливське господарство - в люове, ДМГ "Майдан" - на кшька користувачiв, зго-дом НПП "Сколiвськi Бескиди", ДМГ "Дашвське" - на 2 користувачiв). При-родт мкраци Цумансько!, Лопатинсько!, Уладiвськоl, Буковинсько1 груп сприяли скороченню чисельносп, пiд час переходу на нетдконтрольш територп зубри ставали здобиччю браконьeрiв. Згiдно з актами розтину тварин За-люько!, Лопатинсько1 субпопуляцш причинами смертностi новонароджених телят була фiзiологiчна недорозвинешсть, що свiдчить про 1х iнбриднiсть.
Нами встановлено, що незважаючи на сукупну дiю перелiчених чинни-юв, вирiшальною причиною негативно! динатки субпопуляцiй було широко-масштабне браконьерство. Зокрема, за останнi 3 роки в Цуманськш субпопуляци вбито 5 тварин, на Буковиш - 2, у Стиру - 1, У Хмшьницькому госпо-дарст - 2 тварини лише за минулий рiк, в Конотопi - щороку по 1 тваринi зпдно з неофiцiйними даними. Свiдчень щодо браконьерського полювання на зубра в ДО "Резиденщя Залiсся" немае, однак це не тдтверджуе !х вщсут-нiсть. Результати оцiнювання територiй утримання зубра наведено в табл. 4.
Табл. 4. Анализ сучасних осередкв проживання зубра (в балах)
№ Чинники Господарства, в яких утримують зубра
(и к ь с Э '(3 го « В н « 5 ® .а ел Ра = го о Д ДП "Конотопське ЛГ" ДП "МГ Стир" ДП "Хмшьницьке ЛГ" ДП "Сторожинецьке ЛГ" та ДП "Берего-метське ЛМГ" '2 ь с § 1 ё | " е ПБ
1 Л1мггш 56 57 53 63 53 56 62
1.1 забезпечешсть кормами 10 9 7 8 8 8 7
1.2 площа територп 8 5 10 10 7 10 10
1.3 захисш властивосл упдь 10 7 8 10 6 9 9
1.4 наявшсть вщкритих стацш 8 8 9 8 10 8 9
1.5 забезпечешсть водними ресурсами 9 10 8 10 6 7 7
1.6 ставлення користувач1в упдь до зубра 4 8 6 8 8 6 10
1.7 р1вень браконьерства 7 10 5 9 8 8 10
2 Додатков1 22 20 22 18 21 19 23
2.1 рельеф та пересчешсть ландшафту 5 5 5 5 4 3 2
2.2 наявшсть ворога 1 конкурента 3 3 3 3 5 3 3
2.3 щшьшсть населення 4 3 5 2 3 2 5
2.4 густота транспортно! мереж1 5 3 4 4 1 5 5
2.5 саштарно-ешзоотичний стан 2 3 4 3 4 4 4
2.6 штенсившсть ведення лгсового господарства 3 3 1 1 4 2 4
Е Разом 78 77 75 81 74 75 85
