CC BY
19
УДК 639.111.6(477) Здобувач О.С. Шарапа1 -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. КиОв
ПЕРСПЕКТИВИ НАП1ВВ1ЛЬНОГО РОЗВЕДЕННЯ BISON BONASUS L. В УКРАШ1
На 0CH0Bi дослщження бюлогп виду та розведення зубра в Укршш запропоно-вано схему вольерного утримання, а також рекомендовано формування субпопуляци з бшарним статусом. Охарактеризовано витрати на оргашзащю вольерного розведення та перспективу його окупност^ ОбГрунтовано можливють збереження зубра в УкраКш, позитивного приросту чисельностс, зацiкавленiсть користувачiв угщь в ут-риманнi виду за застосування нового тдходу.
Ключовг слова: зубр, субпопулящя, бiнарний статус, страховий та регульова-ний генофонд, вольерне розведення, селекцшне вилучення.
Вступ. У наш час значного поширення в багатьох кра!нах свггу набу-вае вольерне утримання тварин. В УкраКш невелика кшьюсть вольерних гос-подарств, що розводять копитш в цшях штенсифжацп ведення та збшьшення пропускно! спроможносп мисливського господарства. Близьким до вольерного е розведення зубра в ДО "Резиденщя "Залюся", де тварин утриму-ють в умовах, максимально наближених до природних на обгородженш тери-торп, площею 14 тис. га. За перюд юнування Залюька субпопулящя характе-ризувалася неютотним зростанням чисельносп, що обумовлено великою щшьнютю копитних в упддях господарства [3] та вщсутшстю заход1в з роз-ширення генетичного р1зноманптя угруповання. Однак, за наявност комплексу передумов для устшного розвитку популяцп, зокрема генетичного планування (правильний тдб1р засновниюв, поповнення тваринами неспо-рщненого генотипу), бютехшчних заход1в (якюна тдгод1вля, дотримання са-штарного стану) вольерне утримання е найприваблившим видом збереження та розведення зубра в УкраКш за нишшнього сощально-економ1чного устрою.
Матер1али та методи досл1джень. Матер1алами дослщжень слугува-ли спостереження щодо оргашзацп вольер1в та шдгод1вл1 зубра, проведен в упддях Дп "МГ Зв1р1вське", ДО "Резиденщя "Залюся", Дп "МГ Стир", НПП "Скол1всью Бескиди", ДП "Сторожинецьке ЛГ" та ДП "Берегометське ЛМГ", ДП "Хм1льницьке ЛГ.
Для розрахунюв р1чно! вартосп шдгод1вл1 стада зубр1в, чисельнютю 25 особин, ми використовували джш рацюни ДП "МГ Стир", ДП "Хмшь-ницьке ЛГ", Кшвського зоопарку, а також Бшовезько! пущ1 та Приоксько-Те-расного заповщника [2, 6, 7]. Для моделювання схеми вольерного розведення зубра застосували лггературш дат щодо бюлопчних особливостей життедь яльносп субпопуляци Bison bonasus L. [1] (табл. 1).
Табл. 1. Бioлoгiчнi особливост життедшльност зубра за оптимальных умов
вольерного розведення
Стввщношен-ня статей, 6: $ Плодови-тють самок, % Смерттсть тварин, % Спшвщношення статей молодняку 6:? Тривалють репродуктивного перюду, р
6 2
1:4, 1:5 40 3 1:1, 1:1,5 5-13 3-17
1 Наук. кер1вник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук - НУЫП Украши, м. Ки!в
Результати дослвджень. Органiзацiя мiсця локалiзацп зубра мае охоплювати пiдбiр територп для вольера та прилеглих упдь, якi вщобража-ють природнi стацп зубра за загальними принципами вибору територп для виду. Значного досвщу загонного утримання зубра набуто за кордоном. Зок-рема, серед численних рекомендацш М.А. Заблоцького щодо утримання виду в загорожi зазначено найважливiшi аспекти: пiдбiр територп для будiвництва вольера, розрахувати площу вiдповiдно до типу люорослинних умов територп та обсягу заплановано1 пiдгодiвлi таким чином, щоб на одну тварину припадало 2-6 га територп [2]. Утримання та годiвля зубра в умовах неволi Бшо-везько1 Пущi передбачае наявнють 1,5-2 га територп на одну особину [7].
Варто зазначити, що в Укра!ш природнi умови значно рiзноманiтнiшi та багатшi порiвняно зi середнiми широтами Росшсько! Федерацп. Це дае змогу обмежити площу упдь, розрахованих на одну тварину. Крiм того, для уникнення випадання найчаспше використовуваних в 1жу трав з доступного фиоценозу варто перюдично змiнювати територiю живлення зубрiв, маючи кiлька загонiв або залишаючи тварин влггку на вiльний випас. Пщ час оргаш-зацп вольерного розведення зубра найвитратшшими будуть спорудження вольера, формування стада та здiйснення бютехшчних заходiв. Орiентовнi витрати при будiвництвi загорожi наведено в табл. 2.
Табл. 2. Оцтка вартостг побудови вольера, площею 50 га (за даними ттернет-ресурс1в [9,11])
Статл витрат Юлькгсть Цша, грн Вартасть, грн
Стовпи, 4x0,14 м 750 штук / 55 м3 300 16425
Перекладини, 4x0,14 м 3000 штук / 440 м3 240 105120
Цвяхи, 100 мм 25 кг 8500 8500
Дргт металевий, 1 м/1 кршлення 6000 м 605 3630
Оплата пращ 4 робпники, 94 дт 4000 68182
Всього 201857
Таким чином, вартють створення вольера в Украш, площею 50 га, враховуючи вс матерiали та оплату пращ, коштуе понад 200 тис. грн (табл. 1). При його побудовi варто звернути увагу на те, що висота мае стано-вити 3 м, вщстань мiж поперечними перекладинами - 0,5 м, а мiж стовпця-ми - 2 м. Матерiали для огорожi потрiбно брати мiцними, наприклад дубовi стовпи та сосновi перекладини, товщиною 10-14 см.
Вартють тварин для покупщ за кордоном змшюеться вiд 10-15 тис. грн, а в Бшовезькш Пущi - до 150 тис. грн. Зубрiв Уладiвськоl субпопуляцп для продажу ощнюють у 24 тис. грн. Можна отримати групу тварин в рамках гумаштарно! допомоги вщ спецiального фонду зi збереження рщюсних видiв, але часто в таких випадках дарунком можуть стати тварини, як не станов-лять щнносп для популяцп. Новiтнi технологи дають змогу заощаджувати на iмпортуваннi тварин, купуючи бiологiчний матерiал (ембрiони), вартютю в 800-1500 грн, оскiльки в цьому напрямку розробляються новiтнi зоошженер-нi методики. Користуючись iмпортуванням тварин з-за кордону (Бшорусь, Росiя, Польща), для формування 25 голiв (5$, 20$) вихiдного стада потрiбно затратити понад 400 тис. грн включно з послугами перевезення. Тварин до-щльно iмпортувати кiлькома партiями з рiзних центрiв розведення.
Устшшсть розведення зубра у вольeрi залежить i вiд комплексу захо-дiв, спрямованих на оптимiзацiю 1х умов проживання. Зокрема, необхщним е забезпечення рiзноманiтного та повноцiнного корму [1, 5, 6]. Бютехшчш заходи впродовж квгтня-жовтня передбачають наявнiсть кормових полiв. Для угруповання чисельнiстю 25 особин необхщно 2 кормовi ремiзи загальною площею до 10 га в межах сезонних стацш залежно вщ природних умов. Перь од вегетацн кормiв (зернов^ бобовi культури, багаторiчнi трави) повинен охоплювати весняний та лггаьо-осшнш перiоди. Таю поля дадуть змогу скон-центрувати вiльно юнукш групи зубрiв в районi 1х проживання, обмежити перемiщення окремих особин, i звичайно пiдвищать життездатнiсть та плодо-витiсть тварин.
Згiдно з даними табл. 3 у середньому стадо зубрiв чисельнiстю 25 особин потребуе соковитих, зернових та концентрованих кормiв, вартютю 62 тис. грн на сезон.
Табл. 3. Вартсть сезонноТ тдгод1вл1 зубра
Норми витрат кормiв, кг Цша, грн/т Вартасть кормiв, грн
Корми 1 день / 1 особина 1 день / 25 особин 120 дшв / 25 особин
Сiно, кг 12 300 36000 250 9000
Соковил корми 4 100 12000 500 6000
Зернофураж 3 75 9000 1200 10800
Комбжорм 5 125 15000 1200 18000
Жолудi 2 50 6000 3000 18000
Сiль 0,05 1,25 150 740 111
Всього 61911 тис. грн
При цьому сшо та сiль викладаються по Mipi поГдання тваринами, серед соковитих KopMiB найчастiше використовують буряк (Beta vulgaris saccharifera), жом, червону моркву (Daucus sativus L.), за наявностi картоплю (Solanum tuberosum L.), капусту (Brassica oleracea var. Capitata), яблука то-що. Серед зернових культур для пiдгодiвлi годиться жито (Cecale cereale L.), овес (Avena sativa L.), вщходи ix перероблення, якщо е змога, в ращон дода-ють концентроваш i комбiнованi корми. Розраxованi норми варжтать залежно вiд вжу, статi тварини, а також вщ сезону року.
Важливе значення мае тдтримання санiтарного стану тварин, зокрема проведення дегельмштизацн двiчi на рш. Для забезпечення санiтарного бла-гополуччя угруповання мюце локалiзацп зубрiв мае бути достатньо вщдале-ним вщ осередкiв концентрацн ВРХ. Крiм того, важливою умовою е уник-нення заболочених угщь пiд час планування спорудження вольера, якi мо-жуть спричиняти етзоотп тварин [1].
Вихщне поголiв'я зубра у вольeрi мае бути сприятливим для вщтво-рення. Згщно зi свiдченнями фаxiвцiв, оптимальне спiввiдношення тварин на обмеженiй площi 1:4, 1:5. Крiм того, для уникнення спорщнених зв'язкiв у вщтворюваному стадi мае бути кiлька плщниюв обох статей. Враховуючи бь олопчш особливостi виду (див. табл. 3), вихщна група з 5 самщв та 20 самок може через 4 роки подвоГти свою чисельнють, а вподовж десятирiччя сфор-мувати стiйку в короткотривалому часовому розрiзi субпопуляцiю.
Основне погсшв'я вольера мае включати статевозрiлих 3BipiB та деклька телят для омолодження стада. Частину приросту (7-10 особин на piK) можна ви-пускати в навколишнi угiддя для формування вшьно1 субпопуляцп. Формувати групу тварин для рештродукцп у вiльнi умови можна на третьому pоцi проживания у вольер^ бажано наприюнщ зими, щоб тварини приходили до мюць тд-годiвлi та не здшснювали великих пеpемiщень. Оптимальною буде група тварин такого складу: 1 зрший самець, 4 самки, серед яких доросла самка, що може бути вожаком стада, а також 3 теляти минулих роюв приплоду. Оптимальне спiввiдношення статей в умовах вшьного утримання становить 1:2.
Змодельована нами схема розведення дасть змогу пiдтpимувати ста-бшьну чисельнiсть та склад тварин у вольер^ а у вiльних умовах зростання поголiв'я (додатковий пpиpiст, що в середньому становить 15 %) буде щоpiч-но доповнюватися 7-10 зубрами з вольера. Господарство площею 30 тис га (модельне господарство) за наявносп оптимальних умов може утримувати 50-100 зубpiв без урахування присутносп iнших видiв копитних. Таким чином, найменша субпопуляцiя Bison bonasus L., здатна до вщтворення, може вiльно юнувати у мисливських упддях такого пiдпpиемства.
Згiдно з даними табл. 4, впродовж 8 роюв вольерного розведення зубра, поряд iз вшьним утриманням, можна досягнути чисельностi резервного стада, що дае змогу самостшно iснувати та самовщтворюватися угрупованню (50 особин). Починаючи з ще1 вiдзначки, можна вилучати до 15 % зубpiв, що й становитиме защкавлешсть користувача угадь.
Табл. 4. Схема натввтьного розведення Bison bonasus L.
Вольерне утримання, г(^в Утримання у вшьних умовах голiв
Роки маточне поголiв'я прирют чи- група тварин чисель- додатковий вилучен-
самцi самки сельносп з вольера тстъ стада прирют ня (15 %)
1 5 20 0 0 0 0 0
1 5 20 0 0 0 0 0
2 5 20 8 0 0 0 0
3 5 20 8 8 8 1 0
4 4 20 8 7 15 2 0
5 5 20 8 9 23 3 0
6 4 20 8 7 31 5 0
7 5 20 8 9 43 6 0
8 4 20 8 7 54 8 8
9 5 20 8 9 59 9 9
10 5 20 8 7 63 9 10
У цьому контекст доцiльно згадати бiлоруський досвад розведення зубра [4]. У республщ запроваджено бiнарний статус для виду. Вш передба-чае подiл субпопуляцп на групи страхового та резервного генофонду. Перша група утримуеться на територп ПЗФ та становить недоторкану частку попу-ляцп, а друга е регульованою, що дае змогу вилучати частину погсшв'я в межах селекцшного лiмiту. У Бшоруш для селекцiйного вилучення виду вида-ють разовий дозвiл та мисливську путiвку, якi коштують вiд 10 до 160 тис. грн. Вартють полювання на зубра за кордоном варж>е в межах 5-15 тис. евро, а на трофейних самщв - до 40 тис. евро [10]. Такий тдхад попереджае бра-
коньерське вилучення тварин та дае змогу шдприемству-утримувачу отриму-вати фiнансовi надходження на прибутковють розведення Bison bonasus L.
В Украш поголiв'я регульованого генофонду можна використовувати, оргашзовуючи культурно-просвiтнi заходи (екскурсн), а також запровадивши селекцшне вилучення та продаж тварин в iншi субпопуляци в межах 15 %. Враховуючи вартiсть лщензн та послуг на полювання в Росн, Бiлорусi [8, 10, 11], а також щну на iнших видiв копитних в Украш, ми планували таю роз-цiнки: вартiсть разового дозволу на добування - 1000 грн, вартють трофе1в -100 тис. грн, тощо. У таких умовах затрати на спорудження вольера, прид-бання та догляд зубрiв, а також оплата пращ егерю-зуброводу окупляться в першi рiк-два вилучення тварин iз субпопуляци. У наступний перюд розведення зубра даватиме прибуток понад 1 млн грн щорiчно.
Регулювання чисельностi тварин у господарст в цьому випадку мае охоплювати:
1. Наявшсть племшного погсшв'я виду (зубри у вольер^, особини якого за-реестроваш в родовщнш книз1.
2. Вшьноживуч1 зубри паспортизован групою, а саме в книз1 вказано !х чи-сельшсть, статево-вжову структуру, вожака стада, описано характерш ознаки окремих особин та груп. Для вщслщковування !х перемщення застосовують засоби м1чення окремих особин.
3. Для мониторингу мцруючих особин налагоджене сшвробггництво з су-сщшми користувачами земельних угщь;
4. Для тдтримання генотипово! мшливост мае вщбуватися обмш або по-повнення зубрами з шших угруповань з перюдичшстю раз на 5 роюв;
5. Надлишок чисельност зубра (понад 50 гол1в регульованого погол1в'я) у господарств1 регулюеться такими шляхами: продажем тварин, селек-цшним вилученням, створенням нових угруповань з тварин-м1гранлв на прилягаючш територп.
Незважаючи на дискусiйнiсть питання щодо селекцн червонокнижного виду, пiдрахунки демонструють рентабельнють та обгрунтування защкавле-ностi господарств у захисп вiд браконьерiв, пiдгодiвлi та монiторингу особин при розведенш зубра за двома статусами. Вщтак, застосування системи розведення зубра iз отриманням економiчного зиску мае бiльшi перспективи зберег-ти та наростити чисельшсть виду в Украш, нiж сучасний спосiб утримання.
Висновки. Вольерне розведення мае значш переваги перед вшьним утриманням, насамперед дае змогу пщвищити продуктивнiсть самок та рь вень народжуваностi, покращити екстер'ерш показники тварин, а також га-рантуе захист зубра вiд браконьерiв та фактора турбування.
Запозичення бшоруського досвiду iз формуванням груп тварин двох ранпв мае перспективи сформувати конкурентне племiнне поголiв'я зубра у виглядi страхового генофонду та резервне стадо, частину якого можна вилу-чати з отриманням прибутку.
Л1тература
1. Гептнер В.Г. Млекопитающие Советского Союза. Парнокопытные и непарнокопытные / В.Г. Гептнер, К.А. Насимович, А.Г. Банников. - М. : Изд-во "Наука". - 1961. - Т. 1. - С. 388-417.
2. Заблоцкий М.А. Загонное содержание, кормление и транспортировка зубров (инструкция) / М.А. Заблоцкий. - М. : Изд-во ЦЗП, 1957. - 91 с.
3. Камшецький В.К. Еколопчш та господарсьга аспекти нашввшьного утримання копит-них в рiзних ландшафтно-клiматичних зонах Укра1ни : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 -"Люознавство i лгавництво" / В.К. Камшецький. - К., 2008. - 167 с.
4. Козло П.Г. Концепции и выполнение национальной программы по расселению, сохранению и использованию беловежского зубра в Беларуси / П.Г. Козло // Проблемы сохранения и восстановления зубра. - К. : Вид-во "Данки". - 2004. - С. 80-85.
5. Терешкин И.С. Первые итоги работы по разведению и содержанию зубров в Мордовском заповеднике / И.С. Терешкин // Труды Мордовского государственного заповедника им. И.Г. Смидовича. - Саранск. - 1966. - Вып. III. - С. 126-157.
6. Требоганова Н.В. Краткое руководство по содержанию зубров / Н.В. Требоганова // Экосистемы Приокско-Террасного биосферного заповедника // Сборник научных трудов. -Пущино, 2005. - С. 199-203.
7. Krasinska M. Zubr. Monografía przyrodnicza / M. Krasinska, Z.A. Krasinski. - Warszawa -Bialowieza, 2004. - 312 c.
8. Волчья стая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.Hockofwolves.com/price.
9. Киев сетка. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.kiev-setka.com.ua.
10. Охота в Беларуси. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.piknikto-ur.com/hunt-zubr.html.
11. Рiвненська мiжрегiональна ушверсальна товарно-майнова бiржа (прайс). [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.price.org.ua/index.php? p=2&pt=1&sid=181.
Шарапа О.С. Перспективы полусвободного разведения Bison bonasus L. в Украине
Базируясь на биологии вида и разведении зубра в Украине, предложена схема вольерного содержания, а также рекомендовано формирование субпопуляции с бинарным статусом. Проанализированы затраты на организацию вольерного разведения и перспективу его окупаемости. Обоснована возможность сохранения зубра в Украине, позитивного прироста численности, заинтересованность пользователей угодий в содержании вида с использованием нового подхода.
Ключевые слова: зубр, субпопуляция, бинарный статус, страховой и регулированный генофонд, вольерное разведение, селекционное изъятие.
Sharapa O.S. Prospects of the semi-free breeding of Bison bonasus L. in Ukraine
The scheme of captive breeding bison and how to form subpopulations with the binary status were propound based on the study of the biology of species and breeding bison in Ukraine. The analysis of the cost of organizing captive breeding and his future of recoupment was made. The possible to save the bison in Ukraine, positive population growth, the interest of user's grounds in the breeding type with use of new approach were shown.
Keywords: European bison, subpopulation, the binary status, insurance and regulated gene pool, the captive breeding, culling.
УДК 631.547.1:630*2 Acnip. I.С. Шикло1 -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний утверситет
ВПЛИВ М1КРОРЕЗОНАНСНО1 БЮАКТИВАЦН НА ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕР1АЛУ В УМОВАХ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ
Встановлено позитивний вплив мжрорезонансно! бюактиваци на поывт якост насшня сосни звичайно!. Проаналiзовано подальший рют ыянщв в умовах теплищ та 1х параметри в кшщ вегетацшного перюду. Цей метод дае змогу отримати бшьш роз-
1 Наук. кер1вник: доц. 1.Д. Тванюк, канд. с.-г. наук - Житомирський НАУ
