CC BY
3
УДК 616.517-018.2-039.54 : 612. 112. 94 : 616 -078. 73 DOI: 10.26565/2313-6693-2020-40-03
ОСОБЛИВОСТ1 ФЕНОТИПОВОГО РОЗПОД1ЛУ Л1МФОЦИТ1В ТА IX АКТИВ1ЗАЦ1ЙНИХ МАРКЕР1В У ПАЦ1СНТШ 13 1НФЕКЩСЮ СПРИЧИНЕНОЮ В1РУСОМ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ ТА СИСТЕМНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ
Горбаль Н. М., Чопяк В. В., Синенький О. В., Гайдучок I. Г.
Вступ. Bipyc простого герпесу мае здатшсть до пожиттево1 персистенци в нервових ганглшх та клiтинах iмyнноl системи з перюдичною реактивацiею та розвитком широкого спектру клшчних проявiв. Клiнiчнi прояви, як1 залежать вiд стану iмyнноl системи хазяша, можуть бути надзвичайно рiзноманiтними - ввд типових везикульозних висипань на червонiй облямiвцi губ, до розвитку серйозних неврологiчних ускладнень, часом з летальними наслiдками (зазвичай у iмyнокомпрометованих осiб). До оаб, яких вважають iмyнокомпрометованими ввдносять хворих з вродженими iмyнодефiцитами, ВIЛ-iнфекцiею, ятрогенною iмyносyпресiею пiсля трансплантацп, а також пацiентiв iз системними захворюваннями сполучно! тканини, як1 змyшенi тривало отримувати iмyносyпресивнy терапiю. З iншоl сторони, герпесвiрyси ввдносять до тригерiв, тд впливом яких може вiдбyватися зрив селф-толерантносп в генетично схильних оаб. Таким чином, виникае своервдне «хибне коло», коли на тлi юнуючого iмyнодефiцитy герпес набувае рецидивуючого характеру, а попм вiрyс сам по собi пiдтримyе цей стан шляхом персистенци та реплжаци в нервових ганглiях та iмyноцитах.
Мета. Оцшити стан лiмфоцитарноl ланки шляхом проведения фенотипування лiмфоцитiв та визначення активносп активiзацiйних маркерiв у хворих iз активованою ВПГ 1/2 iнфекцiею у поеднанш з СЗСТ та порiвняти iз групами хворих лише на СЗСТ, хворими лише на активовану ВПГ 1/2 iнфекцiю та практично здоровими особами.
Матерiали та методи. Пвд нашим спостереженням знаходилися 110 пащенпв: 34 особи з реактивованою iнфекцiею спричиненою вiрyсом простого герпесу, 40 оаб з системними захворюваннями сполучно1 тканини (ревматовдним артритом, системним червоним вовчаком, системною склеродермiею та аншлозуючим спондилоартритом) та 36 оаб з поеднанням реактивовано1 шфекцп спричиненою вiрyсом простого герпесу та СЗСТ (з ввдповщними вищезгаданими аyтоiмyнними патолопями).
Результати. У пацiентiв iз СЗСТ було ввдзначено зростання кiлькостi CD3+CD4+ та CD19+CD45+ лiмфоцитiв, що було вiрогiдно бiльше нiж у здорових оаб та одночасне вiрогiдне зниженням рiвня CD16+56+ (як порiвнюючи iз здоровими особами, так i з хворим з ВПГ 1/2 типу шфекщею) та CD4+CD25+ лiмфоцитiв. У груш хворих iз СЗСТ та реактивованою ВПГ 1/2 типу шфекщею спостер^али вiрогiдне збiльшення кiлькостi CD3+CD4+, CD3+CD8+, CD16+56+ та CD19+CD45+ лiмфоцитiв, а також CD8+CD28-, напротивагу вираженому зниженню кiлькостi CD8+CD28+. Щодо групи пацiентiв iз реактивованою ВПГ 1/2 типу шфекщею, то показники лiмфоцитарного пулу характеризувалися зростанням CD3+CD8+, CD16+56+ та CD4+CD25+ з паралельним зменшенням кiлькостi CD3-HLA+ та CD8+CD28+ лiмфоцитiв.
Висиовки. Дефекти в роботi гуморальное' i клгшнно1 ланок iмyнноl системи у пащенпв iз СЗСТ можуть провокувати неадекватнiсть iмyнного захисту ввд патогенних мiкроорганiзмiв (вiрyсy простого герпесу в тому числ1), а пожиттева персистенцiя ВПГ 1/2 типу в клггинах iмyнноl системи може призводити до загибелi або зниження функцюнально1 активностi клiтин iмyнноl системи та виникнення вторинних iмyнодефiцитних станiв.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiрyс простого герпесу, системш захворювання сполучно1 тканини, лiмфоцитарний пул
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Горбаль Наталя Мирошвна, асистент кафедри клiнiчноl iмyнологil та алергологil Льв1вського нацiонального медичного ун1верситету iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69-б, Львiв, Украlна, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1115-1539
Чопяк Валентина Володимирiвна, д.мед.н., професор, зав^вач кафедри клiнiчиоl iмyиологil та алергологй Льв1вського иацiоиальиого медичного ушверситету iмеиi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69-б, Львiв, Украгна, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3127-2028
© Горбаль Н. М., Чопяк В. В., Синенький О. В., ГайдучокI. Г., 2020
Синенький Омелян Володимирович, к.мед.н., асистент кафедри клшчно! !мунологп та алергологи Львшського нацюнального медичного ушверситету iMeHi Данила Галицького, зав1дувач ревматолопчного вщдшення КНП ЛОР «ЛОКЛ», вул. Чершгшська, 7, Львiв, Украша, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3527-0169
Гайдучок 1гор Григорович, к.мед.н., доцент, генеральний директор ТзОВ «Львшський медичний шститут», вул. Полiщука, 76, Львiв, Украша, 79018, e-mail: [email protected] , ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5878-6179
ВСТУП
Вiруси простого герпесу належать до родини Herpesviridae, тдродини альфа-герпесвiрусiв. Окрiм них, ще одним представником ще1 групи е вiрус в^ряно! вiспи [1]. Рисами, якi об'еднують альфа-герпесвiруси, е найкоротший шлях репродукцп i виражений цитопатичний вплив, яю в клiнiчнiй картинi проявляються високою швидкiстю машфестаци шфекци та появою характерних висипань у разi типового перебiгу, або виникнення вогнищ некрозу, якщо захворювання уражае внутрiшнi органи (органи ШКТ, нервово! системи, орган зору та ш.) [2].
Вiрус простого герпесу 1/2 титв здатний до пожиттево! персистенци в нервових ганглiях, та зпдно останнiх даних лiтератури i в клггинах iмунноl системи [4, 5]. Щд впливом зовнiшнiх та внутршшх чинникiв, таких як переохолодження, шсолящя, стрес, медикаментозно-iндукована iмуносупресiя та шш^ можливою стае реактивацiя вiрусу iз розвитком широкого спектру клiнiчних проявiв, якi залежать вiд стану iмунноl органiзму хазя1на [5, 6]. У iмунокомпро-метованих пацiентiв дисемiнованi i важкi форми шфекци, в тому чи^ iз ураженням нервово1 системи, печшки та органа зору, зустрiчаються набагато частiше. В першу чергу, це хворi з порушенням Т-кл^инно1 ланки iмунiтету (вродженi iмунодефiцити, В1Л-шфекщя, ятрогенна iмуносупресiя пiсля трансплантаци чи у пащенпв iз аутоiмун-ними захворюваннями та iн.) [7, 8].
Найбшьш поширеним проявом шфекци е герпетичне ураження шкiри - вщ невеликого за площею везикульозного висипання, переважно в областi меж шкiри та червоно1 облямiвки губ, до розповсюджених уражень з вираженим регiонарним лiмфаденiтом та iнтоксикацiею. У розвитку герпетичних везикул видшяють чотири стади: еритемну, везикульозну, кiркову та ктшчного одужання [8].
Окрiм класичного, типового перебiгу, герпетична iнфекцiя часто рецидивуе в
атиповiй формi. До атипових форм вiдносять: набрякову, зостериформний простий герпес, герпетиформну екзему Капош^ виразково-некротичну, геморагiчну, геморагiчно-некротичну [9]. Найчаспше такi форми, так званий «недiагностований герпес», зустрiчаються в ошб з проявами iмунодефiцитних порушень рiзного генезу [10] (за статистикою у чотирьох з п'яти ошб, шфшованих ВПГ-2, iнфекцiя за лишаеться недiагностованою). Цьому е два пояснення. По-перше, у 20 % йдеться про ютинно асимптомну iнфекцiю, коли прояви i симптоми захворювання не виникають нiколи; по-друге, у трьох з п'яти пащенпв iнфекцiя машфестуе нетиповою клiнiчною картиною, тому, И прояви трактуються помилково. Цих пащенпв можна вважати такими, що мають симптоматично недiагностовану iнфекцiю. Тому кшьюсть iнфiкованих осiб набагато бшьша, нiж тих, хто мае встановлений ктшчний дiагноз ВПГ-шфекци [11, 12, 13]. Саме з щею формою герпесу пов'язують зростання бiльш шж на 30 % серопозитивних осiб в США протягом минулих двох десятатть [12, 14, 15].
В органiзмi людини постiйно здiйснюеться контроль за iндивiдуальним клiтинно-молекулярним складом. При порушенш iмунобiологiчного нагляду може розвинутися стан посилено1 реактивностi iмунноl системи, при якому iмунна вiдповiдь розвиваеться вщносно власних клiтин, тканини i молекул оргашзму [16]. Аутоiмунний характер уражень при ревматолопчних захворюваннях вважаеться доведеним, проте, окремий етюлопчний фактор захворювань не встановлений [17]. Зрив толерантност до власних антигенiв можливий в генетично схильних осiб пiд впливом так званих тригерiв, якi можуть бути як екзогенного, так i ендогенного походження (збудники iнфекцiйних захворювань ^руси, бактери, гриби, паразити), гормональний дисбаланс, стрес, iнсоляцiя, переохолодження, медикаменти, вакцинащя тощо) [18, 19]. Проте, з вище
перерахованих TprnepiB провщну роль в розвитку аутоагресп, як пускових факторiв, вiдiграють лiмфотропнi вiруси, до яких перш за все належать герпесвiруси [20-22]. Дослщники вважають, що аутоiмуннi процеси при СЗСТ вiрогiднiше всього асоцiйованi з персистуючою чи латентною вiрусною шфекщею, що викликае полiклональну активацiю В^мфоципв, супресiю лiмфоцитарноl та штерфе-роншдукуючо! здатностi лiмфоцитiв, що призводить до порушення елiмшащl патогенiв.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Оцiнити стан лiмфоцитарноl ланки шляхом проведення фенотипування лiмфоцитiв та визначення активностi активiзацiйних маркерiв у хворих iз активованою ВПГ 1/2 шфекщею у поеднанш з СЗСТ та порiвняти iз групами хворих лише на СЗСТ, хворими лише на активовану ВПГ 1/2 шфекщю та практично здоровими особами.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Пщ нашим спостереженням знаходилися 110 пащенпв: 34 особи з реактивованою iнфекцiею спричиненою вiрусом простого герпесу, 40 ошб з системними захворюваннями сполучно! тканини (ревмато1дним артритом, системним червоним вовчаком, системною
склеродермiею та анкiлозуючим споди-лоартритом) та 36 осiб з поеднанням реактивовано! шфекцл спричиненою вiрусом простого герпесу та СЗСТ (з вщповщними вищезгаданими аутоiмунними патологiями). Ус пацiенти знаходилися на амбулаторному або стащонарному лiкуваннi у Львiвському обласному клшчному дiагностичному центрi та у ревматолопчному вiддiленнi КНП ЛОР «Львiвська обласна клiнiчна лшарня» -ктшчних базах кафедри клшчно! iмунолоri! та алергологп Львiвського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького протягом 2016-2019 роюв.
Група пацiентiв iз реактивованою шфекщею спричиненою вiрусом простого герпесу була сформована iз 75 % жшок та 25 % чоловшв (середнiй вiк 18,3 ± 3,7). Серед хворих на СЗСТ жшоча частка складала 72,5 %, а чоловiча -27,5 % (середнiй вш 23,3 ± 2,8). У груш пащенпв iз
СЗСТ та реактивованою шфекщею спричиненою в1русом простого герпесу статевий розподш був схожим - 73,5 % жшок та 26,5 % чоловшв (середнш в1к 20,4 ± 3,1). Групу контролю склали 20 практично здорових ос1б.
Д1агноз реактивовано! шфекци спричинено! в1русом простого герпесу був тдтверджений враховуючи типове ураження шюри i слизових у вигляд1 герпетичних висипань на шюр1 обличчя i/або слизовш оболонщ порожнин рота, вуст, носа, статевих оргашв, сщниць, наявшсть хоча б одного етзоду реактиваци ВПГ 1/2 лаб1ального та гештального герпесу протягом останнього року тдтвердженого виявленням ДНК ВПГ 1/2 типу методом ПЛР хоча б в одному i3 дослщжуваних бюлопчних середовищ (кров, слина, зшкряб з мюця ураження) методом пол1меразно! ланцюгово! реакци (ПЛР) i3 застосуванням набору реагент1в «AmpliSens HSV-typing-FEP»)) та/або тдвищеним р1внем IgM та IgG до ВПГ-1/2 типу в сироватщ кров1 (з допомогою ¡муноферментного анал1зу зпдно методичних рекомендацш, що додаються до стандартного набору реактив1в «ВекторВПГ-IgM» та «ВекторВПГ-IgG» («Вектор Бест», Рос1я).
Визначення популяцш та субпопуляцш л1мфоцит1в та !х актив1зацшних маркер1в грунтувалося на взаемоди моноклональних антитш, м1чених флюорисцентними м1тками, з поверхневими антигенами л1мфоцит1в i наступним анатзом зразюв на проточному цитофлуориметр1 FACSCalibur («Becton Dickinson», США).
Статистичний анатз проводився за допомогою програм Microsoft Exel, Statistica.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Даш, яю ми отримали е свщченням кшьюсних змш та, вщповщно, функцш л1мфоцит1в периферично! кров1 у хворих дослщжуваних груп. У таблищ 1 наведений пор1вняльний анал1з особливостей показниюв л1мфограми та актив1зацшних маркер1в л1мфоцит1в у пащенпв ¡з реактивованою ВПГ 1/2 типу шфекщею, пащенпв ¡з СЗСТ, пащенлв ¡з поеднанням в1русно! та ауто1мунно! патологш у пор1внянш ¡з здоровими особами.
Як зазначено у таблищ 1, збшьшення кшькосп Т-л1мфоцит1в було вщзначено у вс1х дослщжуваних групах: у пащенпв ¡з
СЗСТ piBeHb Т^мфоципв мав тенденщю до збiльшення, проте без ознак Bipor^HOCTi i становив 71,2 ± 2,25 %, при pеактивoванiй ВПГ 1/2 типу шфекци - 72,8 ± 1,61 % (р < 0,05) та у пащенпв i3 СЗСТ на тлi активовано! ВПГ 1/2 типу шфекци -73,5 ± 2,07 % (р < 0,05) у ш^внянш i3 практично здоровими особами
(68,3 ± 1,56 %). Кшьюсть цитотоксичних Т-лiмфoцитiв складала 30,7 ± 2,08 % у хворих з реактивованою ВПГ 1/2 типу шфекщею та 28,4 ± 1,02 % у хворих iз СЗСТ на тлi ВПГ 1/2 типу шфекци, що було вipoгiднo вище у пopiвняннi iз здоровими особами (25,8 ± 0,8) у цих двох групах дослщжуваних (р < 0,05).
Таблиця 1
Особливостi показникчв лiмфограми та активiзацiйних маркер1в лiмфоцитiв у хворих дослiджуваних груп та здорових oci6
noKa3HHKH Здоров1 особи (n = 20) СЗСТ (n = 40) ВПГ 1/2 типу (n = 34) СЗСТ+ВПГ 1/2 типу (n = 36) noKa3HHKH
CD 3+CD45+ 68,3 ± 1,56 71,2 ± 2,25 72,8 ± 1,61* 73,5 ± 2,07* CD 3+CD45+
T lymphocytes T lymphocytes
CD3+CD8+ 25,8 ± 0,8 26,8 ± 1.05 30,7 ± 2,08* 28,4 ± 1,02* CD3+CD8+
lymphocytes lymphocytes
CD3+CD4+ 42,5 ± 0,81 45,6 ± 1,04* 43,1 ± 1,48 45,1 ± 1,01* CD3+CD4+
lymphocytes lymphocytes
CD16+56 lymphocytes 9,67 ± 0,98 7,16 ± 0,75* 14,8 ± 2,11*# 12,7 ± 1,02*# CD16+56 lymphocytes
CD19+CD45+ 12,3 ± 1,03 16,2 ± 1,10* 12,1 ± 1,18# 15,2 ± 1,01*Л CD19+CD45+
lymphocytes lymphocytes
CD3+HLA+ 8,58 ± 0,7 7,4 ± 1,33 7,75 ± 1,36 6,8 ± 0,53* CD3+HLA+
lymphocytes lymphocytes
CD4+, CD25- 25,2 ± 1,50 28,3 ± 1,53* 27,6 ± 1,96 30,6 ± 2,71* CD4+, CD25-
lymphocytes lymphocytes
CD8+/28+ 15,3 ± 1,22 11,6 ± 1,38* 10,7 ± 0,92* 10,1 ± 1,78* CD8+/28+
lymphocytes lymphocytes
CD8+/28- 9,32 ± 1,63 14,2 ± 1,8* 13,6 ± 1,34* 15,7 ± 2,32* CD8+/28-
lymphocytes lymphocytes
CD45+/56+/6 CD45+/56+/69+
9+ 2,16 ± 0,43 2,95 ± 0,65 4,91 ± 0,71*# 3,86 ± 0,73* lymphocytes
lymphocytes
CD45+/56+/6 CD45+/56+/69-
9- 14,3 ± 1,36 13,6 ± 1,26 9,69 ± 1,51 *# 11,8 ± 0,09* lymphocytes
lymphocytes
Примтка: *- показник вiрогiдностiмiж патентами до^джуваних груп та здоровими особами (р<0,05) #- показник вiрогiдностi помiж групами хворих на СЗСТ з тшими групами (P<0,05);
А- показник вiрогiдностi помiж групами хворих на активовану ВПГ 1/2 типу та тшими групами) (р<0,05)
Субпопулящя Т-хелпеpiв
характеризувалась збшьшенням ix кшькосп у вшх групах дослщжуваних, але в пopiвняннi iз практично здоровими особами (42,5 ± 0,81 %) ця piзниця була вipoгiднoю лише у групах oсiб iз СЗСТ у поеднанш iз реактивованою ВПГ-1/2 типу шфекщею (45,1 ± 1,01%, р < 0,05), пащенпв iз СЗСТ (45,6 ± 1,04 %, р < 0,05), на вщмшу вiд пащенпв iз реактивованою ВПГ-1/2 типу шфекщею (43,1 ± 1,48 %, р > 0,05).
Кшьюсть натуральних кiлеpниx у гpупi пащенпв iз реактивованою ВПГ 1/2 шфекщею та у пащенпв iз СЗСТ+ВПГ 1/2 типу вipoгiднo вiдpiзнялася як вщ здорових oсiб (9,67 ± 0,98 %), так i вщ хворих iз СЗСТ i становила 14,8 ± 2,11 % та 12,7 ± 1,02 % вщповщно (р < 0,05). Щодо piвня натуральних кiлеpниx клiтин у оаб iз реактивованою ВПГ-1/2 типу шфекщею, то нами було вщзначено вipoгiдне зменшення ix кiлькoстi в пopiвняннi iз здоровими особами (7,16 ± 0,75 та 9,67 ± 0,98 вщповщно,
р < 0,05), тa шшими грутами доcлiджyвaниx.
Споcтepiгaлоcя доcтовipнe зpоcтaння попyляцiï B-лiмфоцитiв y пaцieнтiв iз ayтоiмyнною пaтологieю - 16,2 ± 1,Ю % тa y випaдкy поeднaння ayтоiмyнноï пaтологiï тa гepпecвipycноï iнфeкцiï - 15,2 ± 1,Q1 % (р < 0,05). BapTO вiдзнaчити, що y пaцieнтiв iз BПГ-1/2 типу кшькють B-лiмфоцитiв пpaктично не вiдpiзнялacя вiд здоpовиx оciб - 12,1 ± 1,18 % тa 12,3 ± 1,22 % вщповщно, проте бyлa вipогiдно нижчою шж y пaцieнтiв iз C3CT без тa y поeднaннi з iнфeкцieю BПГ-1/2 типу (р < Q,Q5).
Активовaнi T-лiмфоцити cтaновили у xвоpиx нa C3CT 7,4 ± 1,33 %, у груш xвоpиx iз peaктивовaною BПГ-1/2 iнфeкцieю - 7,75 ± 1,36 %, що не несто ознaк вipогiдноcтi поpiвнюючи з здоровими оcобaми, тa у оciб iз C3CT тa cyпyтньою BПГ-1/2 iнфeкцieю -6,8 ± Q,53 %, що було вipогiдно нижчим поpiвняно iз здоровими оcобaми (8,58 ± Q,7Q %). Щодо кшькюного cклaдy peгyлятоpниx T-лiмфоцитiв, то вipогiднe пiдвищeння дaного пулу клiтин у поpiвняннi iз здоровими оcобaми (7,63 ± Q,71 %) було вiдмiчeно у гpyпi СЗСT+BПГ-1/2 типу - 11,2 ± Q,84 % (р < 0,05), у груш пaцieнтiв iз peaктивовaною BПГ-1/2 типу iнфeкцieю мaлa мicцe тeндeнцiя до зроегання дaного пулу клiтин. У пaцieнтiв iз C3CT нaми було виявлено зниження CD4+CD25+ лiмфоцитiв - 5,76 ± 0,58, що вipогiдно вiдpiзнялоcя вiд здоpовиx оciб (р < Q,Q5).
Peзyльтaти нaшиx доcлiджeнь покaзaли, що у xвоpиx ycix доcлiджyвaниx груп вiдноcнa кiлькicть T-лiмфоцитiв з фенотипом CD8+CD28+ виявилacь вipогiдно меншою поpiвняно iз здоровими оcобaми (15,3 ± 1,22 %) i cтaновилa 11,6 ± 1,38 % при C3CT, Ю,7 ± Q,92 % при aктивовaнiй BПГ-1/2 типу шфекци тa Ю,1 ± 1,78 % у випaдкy поeднaння циx ттологш. Чиcло CD8+CD28- T-лiмфоцитiв було в 1,5 paзи бiльшим (14,2 ± 1,8%, р>0,05) у xвоpиx з C3CT тa у 1,7 paзи бiльшим у xвоpиx з C3CT нa тлi BПГ-1/2 типу шфекци (15,7 ± 2,32 %) поpiвняно iз здоровими оcобaми (9,32 ± 1,63 %, р < Q,Q5).
Kiлькicть кiлepниx клiтин
CD56+CD69+ з eкcпpecовaними paннiми
aктивiзaцiйними aнтигeнaми бyлa вipогiдно вищою у xвоpиx з BПГ-1/2 типу iнфeкцieю (4,91 ± Q,71 %, р < Q,Q5) поpiвняно iз здоровими оcобaм (2,16 ± Q,43 %) тa iз xвоpими нa C3CT (2,95 ± Q,65 %, р < 0,05). Озтаки вipогiд-ного тдвищення piвня дaного пулу клiтин тaкож були пpитaмaнними xвоpим iз СЗСT+BПГ-1/2 типу iнфeкцieю поpiвнюючи з здоровими оcобaми 3,86 ± 1,73 %, (р < 0,05). При aнaлiзi чиcлa CD56+CD69-клiтин було виявлено ïx зниження у вcix гpyпax доcлiджyвaниx xвоpиx, проте вipогiдним воно було у Tpyrnx xвоpиx з BПГ-1/2 типу 9,69 ± 1,51 % (р < Q,Q5) тa у xвоpиx з C3CT нa rai BПГ-1/2типy iнфeкцiï -11,8 ± 1,Q9 % (р < 0,05). У пaцieнтiв iз C3CT ми cпоcтepiгaли тeндeнцiю до зниження piвня CD56+CD69- клiтин -13,6 ± 1,26 %, xочa ïx кшькють бyлa вipогiдно вищою нiж у ошб з BПГ-1/2 типу (р < Q,Q5).
Доcтовipнe зpоcтaння кiлькоcтi T-xeлпepiв у xвоpиx та C3CT може cвiдчити про стимулящю iмyнноï cиcтeми, зумовлено1' впливом ayтоaнтигeнiв i cлyжити пiдтвepджeнням гiпeppeaктивниx cиндpомiв, що xapaктepнi для ayтоiмyнниx зaxвоpювaнь. Taк як CD8-клiтини являютьcя T-цитотокcичними лiмфоци-тaми i виконують вaжливy роль в eлiмiнaцiï з оргашзму чyжepiдниx клiтин, в тому чи^ вipyciнфiковaниx, зpоcтaння вмicтy CD8-лiмфоцитiв в периферичнш кpовi xвоpиx iз peaктивовaною iнфeкцieю зумовленою BПГ-1/2 типiв тa у гpyпi BПГ-1/2+C3CT вiдобpaжae зaгaльнy стимуля-цiю цieï кттинно1' популяци вipycом i являeтьcя вaжливою лaнкою в пaтогeнeзi розвитку шфекци зумовленою BПГ-1/2 типiв.
Зpоcтaння кшькост! NK-клiтин у xвоpиx iз iнфeкцieю cпpичинeною BПГ-1/2 типiв тa у пaцieнтiв групи СЗСT+BПГ-1/2 типу зумовлене ïx yчacтю в paннiй фaзi iмyнноï вiдповiдi нa вipycнy шфекщю. А зниження кшькост! NK-клiтин, яке було вiдмiчeно у пaцieнтiв iз C3CT, може бути ознaкою iмyноpeгyлятоpноï pолi дaниx клiтин в пaтогeнeзi циx зaxвоpювaнь. При цьому pозвивaютьcя порушення як цитотокcичноï, тaк i iмyноpeгyлятоpноï фyнкцiï NK-лiмфоцитiв. Стyпiнь зниження цитотокcичноï aктивноcтi NK-клiтин у paзi
СЗСТ (наприклад, СЧВ) зростае 3i збшьшенням активносп захворювання. Нашi результати е схожими i3 колегами, яю встановили, що зниження кiлькостi i функцюнально1 активностi NK-клiтин корелюе з перюдами активностi системного червоного вовчаку i системно!' склеродермiï.
Активащя гуморальноï ланки iмунноï системи, що проявилася збшьшенням кшькосп В-лiмфоцитiв у груш пащенпв iз СЗСТ та СЗСТ+ ВПГ-1/2 типу зумовлена ïx полшлональною активацiею та продукцiею антитш, що реагують iз широким спектром аутоантигешв та зумовлюють полiсистемний спектр патолопчних уражень, якi xарактернi для аутоiмунниx захворювань.
Функцiя лiмфоцитiв iз фенотипом CD4+CD25+ направлена на пригшчення запалення та аутоiмунниx реакцiй i визначаеться генетичними факторами, зокрема, фактором транскрипци FoxP3, який грае ключову роль в розвитку ïx функцш. У пацiентiв iз СЗСТ на фонi високо1' активносп запального процесу спостерiгалося достовiрне зниження клггин iз вищезгаданим фенотипом, що демонструвало функцiональну непов-ноцiннiсть в робот CD4+CD25+, що може служити прогностичним тестом для оцiнки передбаченого загострення. А достовiрне зростання CD4+CD25+, що спостерiгалося у групi хворих iз реактивованою iнфекцiею вiрусу герпесу 1/2 тишв обмежуе силу iмунноï вiдповiдi ефекторних Т-лiмфоцитiв, що не дозволяе 1'м здiйснювати контроль над вiрусом.
CD28 - мембранний бшок, експресований на тимоцитах, на вшх CD4+-лiмфоцитiв (Т-хелперах) i на 50 % лiмфоцитаx CD8+-лiмфоцитiв (Т-цитотоксичних), активованих В-лiмфо-цитах i являе собою основну молекулу костимуляцiï для Т-кттинно1' активацiï. Пiд час активацiï деяю Т-лiмфоцити втрачають CD28, що може слугувати
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
прогностичним показником для активаци вiрусних iнфекцiй. Достовiрне зниження кiлькостi CD8+CD28+-клiтин у групах пащенпв iз СЗСТ та СЗСТ+ВПГ-1/2 типiв е ознакою порушення формування ефективного кл^инного iмунiтету, а шдвищення рiвня CD8+28- клiтин вказуе на посилення супреси як клггиннох, так i гуморально! ланок iмунноl системи, формування неадекватного противiрус-ного захисту за Т-кттинним типом та ризик формування аутоiмунних реакцiй у пащенпв персистуючою iнфекцiею.
CD69 належить до супершмейства С-лектинiв. Ця функщональна тригерна молекула на активованих NK-клiтинах е одним iз найбiльш раншх експресованих маркерiв активаци кл^инно1 поверхш. Вона здатна iндукувати цитотоксичнiсть та стимулювати продукцiю цитокiнiв. Таким чином, у хворих з рецидивуючою ВПГ-1/2-iнфекцiею встановлено активащю цитотоксичностi за рахунок збшьшення кiлькостi CD56+CD69+-клiтин на тлi зменшення кiлькостi натуральних кiлерних CD56+клiтин.
ВИСНОВКИ
Дефекти в робот гуморально1 i клггиннох ланок iмунноl системи у пащенпв iз СЗСТ можуть провокувати неадекватшсть iмунного захисту вiд патогенних мiкроорганiзмiв, а пожиттева персистенцiя ВПГ-1/2 тишв в клггинах iмунноl системи може призводити до загибелi або зниження функщонально1 активностi клiтин iмунноl системи та виникнення вторинних iмунодефiцитних станiв.
Таким чином, питання яке неодноразово було обговореним вже протягом бшьше десятирiч, все ж залишаеться вiдкритим до теперiшнього часу -являються герпесвiруси пасивними свщками аутоiмунних порушень чи, навпаки, антигенними стимуляторами iмунного захисту оргашзму людини.
1. Hammer M. M., Gosangi B., Hatabu H. Human Herpesvirus Alpha Subfamily (Herpes Simplex and Varicella Zoster) Viral Pneumonias: CT Findings. J Thorac Imaging. 2018; 33 (6): 384-389. doi: 10.1097/RTI.0000000000000364
2. Dilnessa T., Zeleke H. Cell Culture, Cytopathic Effect and Immunofluorescence Diagnosis of Viral Infection. Journal of Microbiology and Modern Techniques. Volume 2. Issue 1: 1-8.
3. Дьяченко П. А., Дьяченко А. Г. Иммунный ответ на HSV-инфекцию и причины персистенции вируса. Клшчна 1мунолопя. Алерголопя. 1нфектолопя. 2011; № 5: 26-28.
4. Карсонова А. В., Шульженко А. Е., Караулов А. В. Функциональные типы ответа NK-клеток на действие интерферона альфа у пациентов с часто рецидивирующим простым герпесом. Цитокины и воспаление. 2013; Т. 12, № 1/2: 52-56.
5. Tognarelli E. I., Palomino T. F., Corrales N. et al. Herpes Simplex Virus Evasion of Early Host Antiviral Responses. Front Cell Infect Microbiol. 2019; 9: 127. doi: 10.3389/fcimb.2019.00127
6. Suazo P. A., Ibañez F. J., Retamal-Díaz A. R., Paz-Fiblas M. V. et al. Evasion of Early Antiviral Responses by Herpes Simplex Viruses. Mediators Inflamm. 2015: 593757. doi: 10.1155/2015/593757
7. Melanie A. Ruffner, Kathleen E. Sullivan, Sarah E. Henrickson Recurrent and Sustained Viral Infections in Primary Immunodeficiencies Frontiers Immunology 2017; Vol. 8: 665. doi: 10.3389/fimmu.2017.00665
8. Chad J. Cooper, Sarmad Said, Mohamed Teleb, Paola Rosa, and S. Claudia Didia An Immunocompetent Patient with a Vesicular Rash and Neurological Symptomatology Hindawi Publishing Corporation. Case report In Medicine Volume 2013. Article ID 168943. doi.org/10.1155/2013/168943
9. Weed D. J., Nicola A. V. Herpes simplex virus Membrane Fusion. Adv Anat Embryol Cell Biol. 2017; 223: 29-47. doi: 10.1007/978-3-319-53168-7_2
10. Kennedy Peter G. E., Rovnak J., Badani H., Cohrs R. J. A comparison of herpes simplex virus type 1 and varicella-zoster virus latency and reactivation. J Gen Virol. 2015; 96 (Pt7): 1581-1602. doi: 10.1099/vir.0.000128
11. Vassantachart J. M. , Mentern A. Recurrent lumbosacral herpes simplex virus infection. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2016 Jan; 29 (1): 48-49.
12. Agelidis A. M., Shukla D. Cell entry mechanisms of HSV: what we have learned in recent years. Future Virol. 2015; 10 (10): 1145-1154. doi: 10.2217/M.15.85
13. Jenks J. A., Goodwin M. L., Permar S. R. The Roles of Host and Viral Antibody Fc Receptors in Herpes Simplex Virus (HSV) and Human Cytomegalovirus (HCMV) Infections and Immunity. Frontiers in Immunology. 2019; Volume 10. Article 2110: 1-9. doi: 10.3389/fimmu.2019.02110
14. Katzene S.l., Leib D.A. Herpes Simplex Virus and Interferon Signaling Induce Novel Autophagic Clusters in Sensory Neurons. Journal of Virology. 2016; Volume 90. Number 9: 4706-4719. doi: 10.1128/JVI.02908-15
15. Takeuchi O., Akira S. Innate Immunity to Virus Infection. Immunol Rev. 2009; 227 (1): 75-86. doi: 10.1111/j.1600-065X.2008.00737.x
16. Варламова Т. В., Доршакова Н. В., Карапетян Т. А. Вирусы как кофакторы процесса нарушений аутоиммунной толерантности. ученые записки петрозаводского государственного университета. 2016; № 8 (161): 14-19.
17. Чопяк В. В. Лекцп з клжчно1 iмунологii та алергологп для практичних лiкарiв. 2018. С. 622.
18. Toussirot Е., Roudier J. Epstein-Barr virus in autoimmune diseases. Best Pract Res Clin Rheumatol. 2008; 22 (5): 883-96. doi: 10.1016/j.berh.2008.09.007.
19. Ramos-Casals M., Cuadrado M. J., Alba P., Sanna G. Et al. Acute viral infections in patients with systemic lupus erythematosus: description of 23 cases and review of the literature. Medicine (Baltimore). 2008 Nov; 87 (6): 311-8. doi: 10.1097/MD.0b013e31818ec711.
20. Su, C.; Zhan, G.; Zheng, C. Evasion of host antiviral innate immunity by HSV-1, an update recruitment of the downstream adaptor TBK1. Virol. J. 2016; 13, 38. DOI: 10.1186/s12985-016-0495-5
21. David M. Koelle, Peter Norberg, Matthew P. Fitzgibbon, Ronnie M. Russell et al. Worldwide circulation of HSV-2 x HSV-1 recombinant strains. Sci Rep. 2017; 7: 44084. doi: 10.1038/srep44084
22. Ibáñez F. J., Farias M. A., Gonzalez-Troncoso M. P. et al. Experimental Dissection of the Lytic Replication Cycles of Herpes Simplex Viruses in vitro. Front Microbiol. 2018; 9: 2406. doi: 10.33 89/fmicb .2018.02406
REFERENCES
1. Hammer MM, Gosangi B, Hatabu H. Human Herpesvirus Alpha Subfamily (Herpes Simplex and Varicella Zoster) Viral Pneumonias: CT Findings. J Thorac Imaging. 2018; 33 (6): 384-389. doi: 10.1097/RTI.0000000000000364
2. Dilnessa T, Zeleke H. Cell Culture, Cytopathic Effect and Immunofluorescence Diagnosis of Viral Infection. Journal of Microbiology and Modern Techniques. Volume 2. Issue 1: 1-8.
3. Dyachenko PA, Dyachenko AG. Immune response to HSV infection and causes of persistence of the virus. Clinical immunology. Allergology. Infectology. 2011; № 5: 26-28 . [in Russian]
4. Karsonova AV, Shulzhenko AE, Karaulov AV. Functional types of response of NK cells to the action of interferon alpha in patients with frequent recurrent herpes simplex. Cytokines and inflammation. 2013; T. 12, № 1/2: 52-56. [in Russian]
5. Tognarelli EI, Palomino TF, Corrales N. et al. Herpes Simplex Virus Evasion of Early Host Antiviral Responses. Front Cell Infect Microbiol. 2019; 9: 127. doi: 10.3389/fcimb.2019.00127
6. Suazo PA, Ibañez FJ, Retamal-Díaz AR, Paz-Fiblas M.V. et al. Evasion of Early Antiviral Responses by Herpes Simplex Viruses. Mediators Inflamm. 2015: 593757. doi: 10.1155/2015/593757
7. Melanie A. Ruffner, Kathleen E. Sullivan, Sarah E. Henrickson Recurrent and Sustained Viral Infections in Primary Immunodeficiencies Frontiers Immunology 2017;Vol. 8:665. doi: 10.3389/fimmu.2017.00665
8. Chad J. Cooper, Sarmad Said, Mohamed Teleb, Paola Rosa, and S. Claudia Didia An Immunocompetent Patient with a Vesicular Rash and Neurological Symptomatology Hindawi Publishing Corporation. Case report In Medicine Volume 2013. Article ID 168943. doi.org/10.1155/2013/168943
9. Weed DJ, Nicola AV Herpes simplex virus Membrane Fusion. Adv Anat Embryol Cell Biol. 2017; 223: 29-47. doi: 10.1007/978-3-319-53168-7_2
10. Kennedy Peter GE, Rovnak J, Badani H, Cohrs RJ. A comparison of herpes simplex virus type 1 and varicella-zoster virus latency and reactivation. J Gen Virol. 2015; 96 (Pt 7): 1581-1602. doi: 10.1099/vir.0.000128
11. Vassantachart JM, Mentern A. Recurrent lumbosacral herpes simplex virus infection. Proc (Bayl Univ Med Cent). 2016 Jan; 29 (1): 48-49.
12. Agelidis AM, Shukla D. Cell entry mechanisms of HSV: what we have learned in recent years. Future Virol. 2015; 10 (10): 1145-1154. doi: 10.2217/fvl.15.85
13. Jenks JA, Goodwin ML, Permar SR. The Roles of Host and Viral Antibody Fc Receptors in Herpes Simplex Virus (HSV) and Human Cytomegalovirus (HCMV) Infections and Immunity. Frontiers in Immunology. 2019; Volume 10. Article 2110: 1-9. doi: 10.3389/fimmu.2019.02110
14. Katzene SL, Leib DA. Herpes Simplex Virus and Interferon Signaling Induce Novel Autophagic Clusters in Sensory Neurons. Journal of Virology. 2016; Volume 90. Number 9: 4706-4719. doi: 10.1128/JVI.02908-15
15. Takeuchi O, Akira S. Innate Immunity to Virus Infection. Immunol Rev. 2009; 227 (1): 75-86. doi: 10.1111/j.1600-065X.2008.00737.x
16. Varlamova TV, Dorshakova NV, Karapetyan TA. Viruses as a cofactors in the process of disorders of autoimmune tolerance. Scientific notes of Petrozavodsk State University. 2016; № 8 (161): 14-19. [in Russian]
17. Chopyak VV. Lectures on clinical immunology and allergology for general practitioners. 2018. P. 622. [in Ukrainian].
18. Toussirot E, Roudier J. Epstein-Barr virus in autoimmune diseases. Best Pract Res Clin Rheumatol. 2008; 22 (5): 883-96. doi: 10.1016/j.berh.2008.09.007.
19. Ramos-Casals M, Cuadrado MJ., Alba P, Sanna G. Et al. Acute viral infections in patients with systemic lupus erythematosus: description of 23 cases and review of the literature. Medicine (Baltimore). 2008 Nov; 87 (6): 311-8. doi: 10.1097/MD.0b013e31818ec711.
20. Su C, Zhan G., Zheng C. Evasion of host antiviral innate immunity by HSV-1, an update recruitment of the downstream adaptor TBK1. Virol. J. 2016; 13, 38. DOI: 10.1186/s12985-016-0495-5
21. David M. Koelle, Peter Norberg, Matthew P. Fitzgibbon, Ronnie M. Russell et al. Worldwide circulation of HSV-2 x HSV-1 recombinant strains. Sci Rep. 2017; 7: 44084. doi: 10.1038/srep44084
22. Ibáñez FJ, Farias MA, Gonzalez-Troncoso M P et al. Experimental Dissection of the Lytic Replication Cycles of Herpes Simplex Viruses in vitro. Front Microbiol. 2018; 9: 2406. doi: 10.33 89/fmicb .2018.02406
PECULIARITIES OF PHENOTYPIC DISTRIBUTION OF LYMPHOCYTES AND THEIR ACTIVATION MARKERS IN PATIENTS WITH INFECTION-BASED INFLAMMATORY
Horbal N. M., Chopyak V. V., Synenkyy O. V., Hayduchok I. H.
Introduction. Herpes simplex virus has the ability to persist during all the life in the nervous ganglia and cells of the immune system with periodic reactivation and the development of a wide range of clinical manifestations. Clinical manifestations depend on the immune status of the host- from typical vesicular rashes on the red border of the lips, to the development of serious neurological complications, sometimes fatal (usually in immunocompromised people). Immunocompromised patients include patients with congenital immunodeficiencies, HIV infection, iatrogenic immunosuppression after transplantation, as well as patients with systemic connective tissue diseases who receive long-term immunosuppressive therapy. On the other
hand, herpesviruses are triggers, under the influence of which there may be a failure of self-tolerance in genetically predisposed individuals. Thus, there is a kind of «vicious circle», when herpes becomes recurrent in people with the existing immunodeficiency, and then the virus itself maintains this condition by persistence and replication in the nerve ganglia and immunocytes.
Aim. Assessment of lymphocyte status by lymphocyte phenotyping and determination of activation markers activity in patients with activated HSV 1/2 infection in combination with Connective Tissue Disease (CTD) and compare with groups of patients with CTD only, patients with only activated HSV 1/2 infection and practically healthy individuals.
Materials and methods. We monitored 110 patients: 34 individuals with reactive herpes simplex virus infection, 40 individuals with systemic connective tissue disease, and 36 individuals with a combination of reactive herpes simplex virus infection and CTD.
Conclusions. Defects in the humoral and cellular parts of the immune system in patients with CTD can provoke inadequate immune protection against pathogenic microorganisms, and lifelong persistence of HSV type 1/2 in immune system cells can lead to death or decreased functional activity of immune system cells and secondary immunodeficiency.
KEY WORDS: herpes simplex virus, systemic connective tissue diseases, lymphocyte pool INFORMATION ABOUT AUTHORS
Horbal Natalya, Assistant of the Department of Clinical Immunology and Allergology, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, 69-b, Pekarska street, Lviv, Ukraine, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1115-1539
Chopyak Valentyna, MD, PhD, Full Professor, Head of the Department of Clinical Immunology and Allergology, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, 69-b, Pekarska street, Lviv, Ukraine, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3127-2028
Synenkyy Omelyan, PhD, Assistant of the Department of Clinical Immunology and Allergology, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Head of the Rheumatology Department of the Lviv Regional Clinical Hospital, 7, Chernihivska Street, Lviv, Ukraine, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3527-0169 Gayduchok Ihor, PhD, Associate Professor, General Director of Lviv Medical Institute, 76, Polishchuka street, Lviv, Ukraine, 79018, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5878-6179
ОСОБЕННОСТИ ФЕНОТИПОВ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ЛИМФОЦИТОВ И ИХ АКТИВИЗАЦИЙНИХ МАРКЕРОВ У ПАЦИЕНТОВ С ИНФЕКЦИЕЙ, ВЫЗВАННОЙ ВИРУСОМ ПРОСТОГО ГЕРПЕСА И СИСТЕМНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ
Горбаль Н. М., Чопяк В. В., Синенький Е. В., Гайдучок И. Г.
Вступление. Вирус простого герпеса обладает способностью к пожизненной персистенции в нервных ганглиях и клетках иммунной системы с периодической реактивацией и развитием широкого спектра клинических проявлений. Клинические проявления, которые зависят от состояния иммунной системы хозяина, могут быть чрезвычайно различными - от типичных везикулярных высыпаний на красной кайме губ, до развития серьезных неврологических осложнений, иногда с летальным исходом (обычно у иммунокомпроментированных лиц). К лицам, которых считают иммунокомпрометированными, относят больных с врожденными иммунодефицитами, ВИЧ-инфекцией, ятрогенной иммуносупрессией после трансплантации, а также пациентов с системными заболеваниями соединительной ткани, которые вынуждены длительно получать иммуносупрессивную терапию. С другой стороны, герпесвирусы относят к триггерам, под влиянием которых может происходить срыв селф-толерантности у генетически предрасположенных лиц. Таким образом, возникает своеобразный «порочный круг», когда на фоне существующего иммунодефицита течение герпесвирусной инфекции приобретает рецидивирующий характер, а затем вирус сам по себе поддерживает это состояние путем персистенции и репликации в нервных ганглиях и иммуноцитах.
Цель. Оценить и сравнить состояние лимфоцитарного звена путем проведения фенотипирования лимфоцитов и определения активности активизационных маркеров среди больных с СЗСТ и активированной ВПГ-1/2 инфекцией, пациентов с СЗСТ, больными с активированной ВПГ-1/2 инфекцией и практически здоровыми лицами.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 110 пациентов: 34 человека с реактивированной инфекцией, вызванной вирусом простого герпеса, 40 человек с системными заболеваниями соединительной ткани и 36 человек с сочетанием реактивированной инфекции вызванной вирусом простого герпеса и СЗСТ.
Выводы. Дефекты в работе гуморального и клеточного звеньев иммунной системы у пациентов с СЗСТ могут провоцировать неадекватность иммунной защиты от патогенных микроорганизмов, а пожизненная персистенция ВПГ-1/2 типа в клетках иммунной системы может приводить к гибели или снижению функциональной активности клеток иммунной системы и возникновению вторичных иммунодефицитных состояний.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: вирус простого герпеса, системные заболевания соединительной ткани, лимфоцитарный пул
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Горбаль Наталья Мироновна, ассистент кафедры клинической иммунологии и аллергологии Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого, ул. Пекарская, 69-б, Львов, Украина, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1115-1539
Чопяк Валентина Владимировна, д.м.н., профессор, заведующая кафедрой клинической иммунологии и аллергологии Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого, ул. Пекарская, 69-б, Львов, Украина, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3127-2028 Синенький Емельян Владимирович, к.м.н., ассистент кафедры клинической иммунологии и аллергологии Львовского национального медицинского университета имени Данила Галицкого, заведующий ревматологическим отделением КНС ЛОР «ЛОКБ», ул. Черниговская, 7, Львов, Украина, 79010, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3527-0169
Гайдучок Игорь Григорьевич, к.м.н., доцент, генеральный директор ООО «Львовский медицинский институт», ул. Полищука, 76, Львов, Украина, 79018, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5878-6179
