CC BY
5
УДК 616.98:578.825:612.017 DOI: 10.26565/2313-6693-2019-38-05
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДИНАМ1КИ ПОКАЗНИК1В 1МУННО1 В1ДПОВ1Д1 У ХВОРИХ НА 1НФЕКЦ1ЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ, ВИКЛИКАНИЙ В1РУСОМ ЕПШТЕЙНА-БАРР
Лядова Т. I., Волобуева О. В., Павлжова К. В., Соротна О. Г., Гололобова О. В., Козлов О. П.
Мета. Стаття присвячена вивченню вмюту основних iMyHHm показник1в у хворих на шфекцшний мононуклеоз (1М) у динамiцi захворювання.
Матерiали та методи. Клiнiчне обстеження хворих на 1М (n = 60) та пащенпв контрольно! групи (n = 20) передбачало вивчення скарг, ешдемюлопчного анамнезу, анамнезу захворювання та життя, об'ективний огляд, стандартш iнстрyментальнi та лабораторнi дослвдження в динамщ, виявлення ДНК ВЕБ у слиш та сироватцi кровi та комплексний анатз iмyнних показник1в. Основт субпопуляци лiмфоцитiв периферично! кровi (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+; CD8+CD28+; CD8+CD28-; CD20+; CD25+) визначали за допомогою проточно! лазерно! цитометрi! на апарап FACS-Calibur (США) з використанням моноклональних антитш. Для iдентифiкацi! в цитоплазмi Т-лiмфоцитiв 1ИФу (Th1-клiтини), 1Л-4 (Th2-клiтини) використовували моноклональш антитiла 1ИФу - РС-5, 1Л-4 - РЕ (еВioscience, Beckman Caulter, R&D System).
Результати. Комплексне дослвдження стану сyбпопyляцiй реагуючих iмyнних клиин виявило значнi порушення з боку клггинно! ланки iмyнно! вiдповiдi порiвняно з показниками контрольно! групи.Встановлено, що iмyнна вiдповiдь у хворих на 1М в перiод розпалу захворювання характеризуемся дисбалансом клiтинно! ланки (про що свщчить пiдвищення вмiстy CD3 +, CD4+, та одночасним шдвищенням вмiстy CD16+, CD25+).
В перiодi реконвалесценцi! виявленi порушення зберпаються не досягаючи показникiв контрольно! групи у бшьшо! кiлькостi хворих на 1М.
Висновки. Отриманi результати сввдчать про значнi змiни структурних характеристик системи клггинно! ланки iмyнiтетy та рiзноспрямованiсть iмyнно! вiдповiдi при 1М. Прогресуючий характер змiн iмyнних показнишв при 1М вказуе на формування вторинного клиинного iмyнного дисбалансу, змшою рiвноваги iмyнорегyляторних медiаторiв у бш Th2-ланки при формyваннi затяжних та хрошчних форм ВЕБ-iнфекцi!.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: вiрyс Епштейна-Барр, iнфекцiйний мононуклеоз, показники iмyнно! вiдповiдi 1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Лядова Тетяна 1вашвна, д.мед.н., професор, кафедра загально! та клшчно! iмyнологи та алергологй, Харкгвський нацюнальний yнiверситет iменi В. И. Каразша, Майдан Свободи, 6, Харюв, 61022, Укра!на, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9255-6019
Волобуева Ольга Вiкторiвна, к.мед.н., доцент, кафедра загально! та клшчно! iмyнологи та алергологй, Харкгвський нацюнальний ушверситет iменi В. И. Каразша, Майдан Свободи, 6, Харюв, 61022, Укра!на, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5569-1748
Павлжова Ксешя В'ячеславiвна, асистент, кафедра загально! та клгшчно! iмyнологil та алергологй, Харкгвський нацiональний ушверситет iменi В. И. Каразгна, Майдан Свободи, 6, Харюв, 61022, Укра!на, e-mail: [email protected], ID ORCID https://orcid.org/0000-0002-1228-4915
Сорокша Ольга Георгавна, к.мед.н., асистент, кафедра загально! та клгшчно! iмyнологil та алергологй, Харкгвський нацiональний ушверситет iменi В. И. Каразiна, Майдан Свободи, 6, Харюв, 61022, Укра!на, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6646-544X
Гололобова Олеся Васк^вна. к.мед.н., доцент, кафедра загально! та клшчно! iмyнологil та алергологй, Харкгвський нацiональний ушверситет iменi В. И. Каразгна, Майдан Свободи, 46 Харюв, 61022, Укра!на, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1111-2302
Козлов Олександр Петрович, к.мед.н., доцент, кафедра загально! та клшчно! iмyнологil та алергологй, Харкгвський нацюнальний ушверситет iменi В. И. Каразша, Майдан Свободи, 6, Харюв, 61022, Укра!на, e-mail: [email protected], ID ORCID https://orcid.org/0000-0003-0320-1505
ВСТУП
Кардинальным завданням сучасно! шфекщйно! 1мунологи е з'ясування
© Лядова Т. I., Волобуева О. В., Павлжова К. В., Соромна О. Г., Гололобова О. В., Козлов О. П., 2019 39
ÍMyrnmTOreHera4H^^ MexaHÍ3MÍB несприят-ливого перебку шфекщйного процесу, що викликаний герпесвiрyсними шфекщями, при яких перебiг захворювання зумовлений як
факторами вiрусу, так i факторами макрооргашзму [1, 2]. В основi ускладненого перебiгу або хротзацл процесу лежить неефективна iмунна вщповщь, яка е неспроможною в запобiганнi дисемшацл вiрусу або в повнiй елiмiнащ! збудника з органiзму, що е причиною формування рецидивiв або хротчного перебiгу захворю-вання. В сучаснiй лiтературi мiстяться данi про те, що у пащенпв, яю перенесли шфекщйний мононуклеоз (1М), незалежно вiд важкосп перебiгу хвороби, розвиваеться вторинний iмунодефiцит, що е причиною можливих бакт^альних ускладнень [1, 3-6].
Июля перенесеного 1М не завжди спостерiгаеться поновлення iмунного балансу та тривалий час збергаються змiни в гемограмi [1, 7-9].
1мунологлчний статус хворих на 1М мае ряд особливостей. Суть загально! закономiрностi змiн полягае в збшьшент при 1М числа Т- i В-лiмфоцитiв, а в субпопуляцл Т-лiмфоцитiв -зростання кшькосп цитотоксичних клiтин, що дозволяе розщнювати 1М як лiмфопролi-феративний процес. Пiдвищення рiвня Т-лiмфоцитiв з супресорною активнiстю при 1М е одним з основних регуляторних механiзмiв пригнiчення раннiх етапiв експресп В-лiмфоцитiв, як безпосередньо впливаючи на них, так i опосередковано, iнгiбуючи активацiю Т-хелперiв. У свою чергу, зниження Т-хелперiв призводить до блокування шдукцл апоптозу [10]. Отже, при 1М вiдбуваеться сповiльнення апоптозу «вщпрацьованих» ефекторних клiтин i вiдсутня перешкода для !х участi в iмуннiй вiдповiдi. В юнцевому пiдсумку, при вiрус Епштейна - Барр (ВЕБ) - шфекцл може з'явитися вiрогiднiсть виникнення
аутореактивних, а також злояюсних клонiв клiтин. Ряд дослщниюв вщзначають з боку гуморально! ланки iмунiтету тдвищення кiлькостi IgA i ЩМ, що е характерним для важких форм 1М [11-14].
Крiм того, багатьма дослiдниками активно вивчаеться взаемозв'язок мтж тяжистю перебiгу та окремими показниками iмунно! системи. При первиннш шфекци формуються нейтралiзуючi антитша, антитша класiв IgM та IgG до УСА, пiзнiше - до ЕА та NA антигенiв ВЕБ. Вважаеться, що легкий перебiг 1М пов'язано з ефективним iмунологiчним захистом Т-клттинно! ланки iмунiтету i високим рiвнем альфа-iнтерферону (а-1ФН). Важкий переб^ шфекцл обумовлено недостаттстю як кттинно1, так i гуморально1
ланки iMyrnTeTy, що супроводжуеться низькими концентрацiями а-1ФН, реверсiею продукцл 1ФН з а на у-тип i порушенням виведення загальних циркулюючих iмyнних комплексiв (Ц1К) [10, 15, 16].
Юльюсть дослiджень, присвячених вивченню характеру iмyнних розладiв лабораторних проявiв 1М залежно вщ стадп шфекщйного процесу у дорослих пацiентiв у нашш крш'т, дуже обмежена. Потребуе також уточнения дiагностична значимiстъ специфiчних методiв iмyнофермеитного аналiзy (1ФА) i полiмеразно! ланцюгово! реакци (ПЛР) в рiзm стади iнфекцiйного процесу. Робота виконана в рамках НДР кафедри загально! та кшшчно! iмyиолоri! та алергологл «Роль iмyиних, аyтоiмyииих та метаболiчних розладiв у патогенезi шфекщйного процесу, що викликаний бактерiями, вiрyсами, вiрyсно-бактерiальиими асоцiацiями при гострому, затяжному та хрошчному перебiгy хвороби та оитишзащя засобiв лшування»
№0117UC04874.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Дослiдити характер i стyпiнь порушень iмyнного статусу у хворих на гостру ВЕБ-шфекщю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Для виконання поставлених завдань дослiджеиня нами були обстежеш 60 пацiеитiв з 1М.
Диагноз 1М у пащенпв, що знаходилися пiд нашим спостереженням, був поставлений на пiдставi кшшко-анамнестичних та лабораторних даних. Bti хворi перенесли середньо-тяжку форму 1М.
У комплекс обстеження хворих входили клшчний аналiз кровi, виявлення атипових моноиyклеарiв, визначення специфiчних Ig до ВЕБ методом твердофазного 1ФА (т1Фа), виявлення ДНК ВЕБ методом ПЛР в кровi i слит в динамщ захворювання. Для тдтвердження дiагнозy, крiм загального аналiзy кров^ виконували комплекс сероло-гiчиих i молекулярно-генетичних досл1джень. Як скрииiиговий експрес-анашз кровi на наявтсть шфекци ВЕБ застосовували гетеро-фiльний тест в модифкацл Гоффа-Бауера (ГБ) (Чiрешкiна Н. М., 1973).
Фенотип лiмфоцитiв кровi визначали за допомогою проточно! лазерно! цитометрi! на апаратi FACS-Calibur (США) з використанням моноклональних антипл (МАТ)
(С. В. Дамбаева, 2002; Л. М. Ханунова, 1999). Для щентифшацл на кттинах CD3+, CD4+, CD8+, CD 16+, CD20+, CD25+, CD8+CD28+, CD8+CD28- використовували вщповщт антитта пом!чеш FITC. Для щентифшаци в цитоплазм! Т-л!мфоципв 1НФу (ТЫ-кштини), 1Л-4 (Th2-клiтини) ТФР01 (Th3-клiтини) використовували моноклональт антитша 1НФу - РС-5, 1Л-4 - РЕ, ТФРр - FITC (eBioscience, Beckman Caulter, R&D System). Yci стади подготовки проб для лазерно! цитофлюоро-метри проводили у вщповщносп з протоколами виробника. Для дослщження вмюту Ig клашв А, М, G в сироватщ кров! застосовували метод просто! рад1ально! ¿мунодифузп в гел1.
Результати дослщжень опрацьовано методом вар!ащйно! та корелящйно! статистики з використанням програми «Statistica 10.0 for Windows». Для кожного вар!ащйного ряду розраховували середню арифметичну (М), середне квадратичне вщхилення (о), середню помилку середньо! арифметично! (m). Також використовувалися методи параметрично! й непараметрично! статистики. Кшьюсний i яюсний анашз внут-ршньосистемних i мтжсистемних кореляцшних зв'язюв проводився з використанням методу кореляцшних структур та послщовного анатзу Вальда.
Диагноз 1М у пащенпв, що знаходилися шд нашим спостереженням, був поставлений на тдстав! кшшко-анамнестичних та
лабораторних даних. Вс хвор! перенесли середньо-тяжку форму 1М.
Госттатзащя хворих в стац!онар зд!йснювалася з 4 по 20 день захворювання, в б!льшосп випадк1в з 4 по 11 день. В середньому хвор! гостташзували на 8,3 ± 3,8 день хвороби.
З 1 по 10 день захворювання до лшарш надшшло 89 (64,5 %) хворих, з 11 по 20 день -49 (35,5 %).
Bcím хворим на 1М в стацiонарi проведено комплексне лiкування: палатний режим, загальний ст!л (дieта № 15). Хворим, у яких було виявлено прояви цитолiтичного та мезенх!мально-запального синдрому з шдвищенням рiвнiв АлАТ, АсАТ та бiлiрубiну призначалась дieга № 5. Bci хворi отримували симптоматичне лiкування: дезiнгоксикацiйнi, десенсибiлiзуючi, жарознижукта засоби. У разi виникнення ознак акгивiзацii вторинно! iнфекцii пацieнтам призначалася антибактерiальна терапiя. В основному препаратами вибору були антибютики фторхiнолонового ряду та цефалоспорини П-Ш поколiння. Тривалють курсу антибактерiальноi терапй в середньому складала 6 ± 1,2 дшв. Необхiднiсть у проведеннi антибакгерiальноi терапй виникла майже у 70 % (96 хворих на 1М).
Обсяг терапевтичних заходiв визначався формою захворювання, важюстю стану хворого. Базисна тератя включала обмежу-вальний режим, д!стичне харчування. За показниками застосовувалися дезiнтоксика-цiйнi засоби (5 % розчин глюкози, 0,9 % розчин NaCl, реосорбiлакт), рибоксин, спазмолтики, гепато-протектори, сорбенти, р!дше, iншi препарати. У якост! етютропно! терапй використовували валацикловiр по 500-1000 мг 3 рази. Ефективнiсть проведено! терапй у хворих на ВЕБ-шфекцда ощнювали на пiдставi кл!н!чних даних, досягнення 6!ох!м!чно!, лабораторно! та в!русологлчно! рем!си (зникнення ДНК ВЕБ або зниження р!вня в!реми).
Характеристика та тривалють основних кл!н!чних симптом!в у хворих на 1М представлена у таблиц! 1.
Таблиця 1
Характеристика та тривалкть клiнiчних ^motomíb у хворих на 1М
КлМчш симптоми Абсолютна к!льк!сть (n = 138) Процент (%) Тривал!сть симптом!в (М ± m) дн!в
Лихоманка 138 100 10,9 ± 1,8
Л!мфаденопат!я 138 100 15,8 ± 1,1
Загальна слабк!сть 116 84 8,6 ± 1,2
Зб!льшення мигдалик!в 113 82 8,7 ± 1,4
Бол! в горл! 95 69 6,2 ± 1,5
Головний б!ль 92 66,6 6,2 ± 1,3
Гепатомегал!я 91 66 10,8 ± 2,2
Спленомегал!я 73 53 9,3 ± 2,1
Порушення сну 33 24 7,4 ± 1,5
Нудота 25 18 5,6 ± 1,3
Висипка 14 10 4,6 ± 1,3
Лигпа1 о{ V. N. Кагаят КкЫП. 2019
Як видно з таблищ, типовыми кттчними проявами 1М, яю виявлялися у 100 % хворих, були п^цвищення температури тша, л1мфаденопат1я. У б№шо! юлькосп реест-рувалися загальна слабюсть (84 %), збшьшення мигдалиюв (82 %). Нальоти у ротоглотщ виявлялися у 99 (71,7 %) пащенпв, серед яких у вигляда некротично! анпни - у 4 оаб (4 %), лакущрно! - у 61 хворого (61,6 %) 1 фол1кулярно! анпни - у 34 хворих (34,4 %). Об'ективно у 54,8 % хворих вщзначався обкладений язик. Головний б1ль рееструвався у 92 пащенпв (66,6 %), бол1 в горл при ковтанн у 95 хворих (69 %), збшьшення розм1р1в печ1нки у 91 (66 %) хворого, спленомегашя - у 73 (53 %) хворих на 1М. Пальпаторно вщзначалося зб1льшення розм1р1в печ1нки в середньому на 2,04 ± 0,2 см. При цьому ущ1льнення И консистенцл не спосте-ркалось. З меншою частотою виявлялися порушення сну у 33 (24 %) хворих, нудота - у 25 (18 %) та висипка у 14 пащенпв (10 %). Характер висипки у хворих на 1М мав плямистий та плямисто-папульозний характер.
При виписщ з1 стащонару у 58,2 % хворих вщзначався астено-вегетативний синдром, а у 27 % пащенпв, збшьшення розм1р1в печшки до 1 см.
Таким чином, кшшчна симптоматика перюду розпалу 1М у бшьшосп обстежених хворих характеризувалася явищами шток-сикацл, л1мфаденопат11, тонзиштом, гепато-л1енальним синдромами.
У б№шосп хворих на 1М показники ключного анашзу кров1 характеризувалися п1двищенням загально! юлькосп лейкоципв вщ 5,6 до 28,3*109/л. Виражене збшьшення л1мфоцит1в в перюда розпалу хвороби виявлено у 124 (90 %) хворих i лише у 14 (10 %) пащенив л1мфоцити не перевищували норми. Бшьше шж у 1/3 хворих вщзначався моноцитоз 43 (31,2 %) хворих вщсотковий вмют моноципв складов 11,3 ± 0,9 %. Патолог1чн1 зм1ни в ктшчному анал1з1 сеч (незначна проте!нур1я, лейкоцитур1я, ц1л1ндрур1я) рееструвалися в перюд розпалу у 42 % хворих 1М (58 пащенпв).
У хворих на 1М вщзначалося и^двищення АлАТ (у 3-4 рази вище за норму та складала в середньому 2,5 ± 0,2 ммоль/(г*л) (р < 0,05).
Уа вищеописан зм1ни зникали по м1р1 полiишення загального стану хворих i норматзацл бiохiмiчних показникiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Комплексний аналiз стану iмунноl вщповщ, його характеру та iнтенсивностi, балансу субпопулящй реагуючих клiтин, продукци iмунорегуляторних молекул мае велике значения у вивчент патогенезу та клiнiки ВЕБ-шфекцл, що в юнцевому результат^ сприяе щет'ифшацп прот^^усно! стратеги оргашзму.
Субпоиуляцiйний склад основних лiмфоцитiв, а також показники, що вщображають стан гуморально! iмунноl вiцповiцi - вмют Ц1К та Ig А, М, G вивчали у периферичнiй кровi хворих на 1М у динамщ захворювання - у перiоцi розпалу та реконвалесценци (перед випискою iз стацiонару). Отриманi результати вiц обра-жен в табл. 2.
Аналiз результата дослщження вмiсту вщносних та абсолютних показникiв основних субпопулящй лiмфоцитiв виявив гетерогеннiсть вмiсту цих iмуиоком-петеитних клiтин у перiоцi розпалу захворювання. Як видно з табл. 1, субпопуляцшний склад лiмфоцитiв у груш хворих на 1М характеризувався певними якiсними та кiлькiсними вщмшностями порiвняно з показниками контрольно! групи.
Так, в перiодi розпалу 1М в периферичиiй кровi хворих на фот тдвищеного вмiсту лейкоцита спостеркалось вiрогiцне иiцвищеиня вщносно! та абсолютно! юлькосп деяких субпоиуляцiй лiмфоцитiв порiвняно з даними контрольно! групи хворих.
Так, у хворих на 1М вщзначено збiльшеиня вмiсту [СD3+ - 87,21 ± 3,34 %; СD4+ - 47,16 ± 1,07 %; СD8+ - 44,16 ± 3,78 %; CD16+ - 16,61 ± 0,6; CD20+ - 18,91 ± 0,9 %; CD8+CD28+ - 17,6 ± 1,1 %; CD25+ - 21,4 ± 1,92 %], ф < 0,05) порiвняно з анало-пчними показниками контрольно! групи [СD3+ 65,85 ± 3,5 %; СD4+ -42,0 ± 1,31 %; СD8+ - 29,4 ± 1,9 %; CD16+ - 14,52 ± 0,44 %; CD20+ - 13,5 ± 0,5 %; CD8+CD28+ -14,8 ± 0,9 %; CD25+ - 16,0 ± 1,45 %], (р < 0,05). Пщвищення вмiсту ТЫ-клттин також вщзна-чалось вiрогiцнiстю i складало 15,2 ± 0,94 % проти 11,1 ± 1,1 % (р < 0,05). Нижними за контрольш значення виявилися рiвнi CD8+CD28-, якi не вiцрiзнялися вiц контрольних значень - 5,7 ± 0,3% (р > 0,05), а вмют ТЪ2-клтин мав теиценцiю до зниження: 10,4 ± 1,78 проти 12,4 ± 1,43 (р > 0,05), вщповщно.
Таким чином, вивчення фенотипового спектру л!мфоцит!в кров! показало тдвищення вмюту зрших Ттмфоципв (CD3+), цитотоксичних Т-супресорних кттин (CD8+), кл!тин, що експресують активащйний маркер CD25+ (рецептор 1Л-2). Дисбаланс у стввщношенш Th1/Th2 (р < 0,001), що обумовлений пдвищенням вщносного вм!сту серед Th-лiмфоцитiв вм!сту Th1 кл!тин,
щдтверджуе, що ефективний захист та ел!м!нац!я збудника формуються при трансформаций Т-хелперно! вщповщ в бк Th1 кл!тин. Кр!м того, тдвищення клькост! л!мфоцит!в, що несуть рецептор до 1Л-2 (CD25+) у гострому пер!од! 1М, вочевидь св!дчить про активащю !мунно! системи i збшьшення к!лькост! кл!тин, в!дпов!даючих на 1Л-2.
Таблиця 2
Субпопуляцiйний склад лiмфоцитiв периферичноТ KpoBi хворих на 1М (M ± m)
Показник 1М, перiод розпалу (n = 60) 1М, перiод реконвалесценцп" (n = 60) Контроль (n = 20)
Лейкоцити, (109/л) 12,7 ± 0,8 !'2 6,77 ± 0,36 5,37 ± 0,18
Л!мфоцити, (%) 57,67 ± 2,81 !'2 45,65 ± 2,32 1 30,1 ± 1,75
Л!мфоцити, (109/л) 5,74 ± 0,65 !'2 3,6 ± 0,38 1 2,55 ± 0,18
CD3+-кл, % 87,21 ± 3,34 79,21 ± 2,29 1 65,85 ± 3,5
CD4+ -кл, % 47,16 ± 1,07 1 44,6 ± 0,98 42,0 ± 1,31
CD8+-кл, % 44,16 ± 3,78 1 36,6 ± 2,7 1 29,4 ± 1,9
CD^-кл, % 16,61 ± 0,6 1 14,8 ± 0,46 14,52 ± 0,44
CD20+-кл, % 18,91 ± 0,9 1 16,11 ± 0,6 1 13,5 ± 0,5
CD8+CD28+-кл, % 17,6 ± 1,1 1 15,5 ± 0,9 14,8 ± 0,6
CD8+CD28--кл, % 5,7 ± 0,3 5,3 ± 0,27 5,1 ± 0,3
CD8+CD28+/CD8+CD28- 3,08 ± 0,3 2,9 ± 0,3 2,9 ± 0,4
CD25+-кл, % 21,40 ± 0,92 1 19,41 ± 0,86 1 16,0 ± 0,65
Th1 (1НФу), % 15,2 ± 0,94 1 13,7 ± 0,98 11,1 ± 1,1
Th2 (1Л-4+), % 10,4 ± 1,78 11,3 ± 1,67 12,4 ± 1,43
Th1/Th2 1,46 ± 0,06 1 1,21 ± 0,07 0,89 ± 0,09
Примтки:
1 - вiрогiдна р1зниця з показниками контрольноi групи (p < 0,05),
2 - вiрогiдна р1зниця з показниками перiоду реконвалесценцп (p < 0,05).
В перюд! реконвалесценцп в!ропдне зменшення вщзначалося тшьки стосовно вщносного вмюту л!мфоципв з 57,67 ± 2,81до 45,65 ± 2,32% та 5,74 ± 0,65 до 3,6 ± 0,38 х 109 (р < 0,05), показниюв CD3+ -87,21 ± 3,34 до 79,21 ± 2,29% (p < 0,05). 1нш! кластери л!мфоципв мали тенденц!ю до зниження вмюту пор!вняно з аналог!чними у розпат 1М (р > 0,05) та не вщр!знялися в!рог!дн!стю пор!вняно з даними перюду реконвалесценцп' (р > 0,05). В даному перюд! в!ропдш вщмшносп з показниками контрольних даних мали вщносний вм!ст л!мфоцит!в -45,65 ± 2,32 проти 30,1 ± 1,75% та 3,6 ± 0,38 проти 2,55 ± 0,18 х 109 (р < 0,05); р!вш CD3+ - 79,21 ± 2,29 проти 65,85 ± 3,5% (р < 0,05); CD8+ - 36,6 ± 2,7 проти 29,4 ±
1,9% (р < 0,05); CD20+ - 16,11 ± 0,6 проти 13,5 ± 0,5% (р < 0,05) та CD25+ - 19,41 ± 0,86 проти 16,0 ± 0,65% (р < 0,05).
Crn^ зазначити, що в цьому перюд! розподш вмюту показниюв зпдно контрольних даних характеризувався р!зноспрямованютю, що на нашу думку шдтверджуе досить пов!льну регрес!ю ктшчно! симптоматики при 1М та юнування дисбалансу як в гострому перюд!, так i в перюд! реконвалесценцп.
Майже у 80 % хворих виявлено тдвищення Т-кл!тин. При чому збшьшення даних кттин спостериалось в основному за рахунок CD8+ та CD3+ л!мфоципв. У 65 % хворих спостер!галось зб!льшення вм!сту CD4+ та у 50 % вщзначались п!двищенн! показники
NK-кттин, тобто нa момeнт нaдxоджeння в cтaцiонaр половинa xвориx вiдповiлa нa iнфiкyвaння вiрycом Епштeйнa-Бaрр пiдвищeнням кiлькоcтi клiтин з цитотокcичною aктивнicтю.
Kiлькicть пaцieнтiв з пiдвищeним вмicтом В-клiтин вiдзнaчaлacя y 42 % xвориx нa IM, y 42 % вмют В-кттин знaxодивcя y мeжax норми, т.ч. cпоcтeрiгaлacя пролiфeрaцiя В-клiтин, якi в подaльшомy повинш 6ули пeрeйти в плaзмaтичнi кттини й почaти продyкyвaти aнтигeн-cпeцифiчнi amwrMa. З iншого 6оку, врaxовyючи, що ВЕБ мae лiмфотропнicть до В-кл^ин, можнa дiйти виcновкy, що збiльшeння кiлькоcтi В-лiмфоцитiв можe отрияти збiльшeнню «рeзeрвyaрa» для вiрycy. У 16 % вiдзнaчaлоcя знижeння кшькост! CD20+, що нa нaшy думку, вiдобрaжaло пeрexiд в aнтитiлопродyкyючi кттини aбо aпоптоз iнфiковaниx В-клiтин тa ïx eлiмiнaцiю.
Taким чином, вивчeння фeнотипового cпeктрy лiмфоцитiв кровi покaзaло пiдвищeння вмicтy зрiлиx T-лiмфоцитiв (CD3+), цитотокcичниx T-cyпрecорниx клiтин (CD8+), кштин, що eкcпрecyють aктивaцiйний мaркeр CD25+ (рeцeптор Ы-2). Диcбaлaнc у cпiввiдношeннi Th1/Th2 (р < 0,001), що обyмовлeний пiдвищeнням вiдноcного вмюту ceрeд Th-лiмфоцитiв вмicтy Th1 кттин, пiдтвeрджye, що eфeктивний зaxиcт тa eлiмiнaцiя збyдникa формyютьcя при трaнcформaцiï T-xeлпeрноï вiдповiдi в бш Th1 клiтин. Kрiм того, пiдвищeння кiлькоcтi лiмфоцитiв, що нecyть рeцeптор до IЛ-2 (CD25+) у гострому пeрiодi IM, вочeвидь cвiдчить про aктивaцiю iмyнноï cиcтeми i збiльшeння кiлькоcтi клiтин,
вiдповiдaючиx нa Ы-2.
В пeрiодi рeконвaлecцeнцiï вiрогiднe змeншeння вiдзнaчaлоcя тiльки cтоcовно вiдноcного вмюту лiмфоцитiв з 57,67 ± 2,81 до 45,65 ± 2,32 % тa 5,74 ± 0,65 до 3,6 ± 0,38 X 109 (р < 0,05), покaзникiв CD3+ -87,21 ± 3,34 до 79,21 ± 2,29% (p < 0,05). Iншi клacтeри лiмфоцитiв мaли тeндeнцiю до знижeння вмicтy порiвняно з aнaлогiчними у розпaлi IM (p > 0,05) тa ж вiдрiзнялиcя вiрогiднicтю порiвняно з
дaними пeрiодy рeконвaлecцeнцiï (р > 0,05). зaзнaчити, що в дaномy пeрiодi вiрогiднi вiдмiнноcтi з покaзникaми контрольниx дaниx мaли вiдноcний вмют лiмфоцитiв 45,65 ± 2,32 проти 30,1 ± 1,75 % тa 3,6 ± 0,38 проти 2,55 ± 0,18 х 109 (р < 0,05); рiвнi CD3+ - 79,21 ± 2,29 проти 65,85 ± 3,5% (р < 0,05); CD8+ - 36,6 ± 2,7 проти 29,4 ± 1,9 % (р < 0,05); CD20+ -16,11 ± 0,6 проти 13,5 ± 0,5% (р < 0,05) тa CD25+ - 19,41 ± 0,86 проти 16,0 ± 0,65 % (р
< °,°5).
Отд зaзнaчити, що в цьому пeрiодi розподiл вмicтy покaзникiв згiдно контрольниx дaниx xaрaктeризyвaвcя рiзноcпрямовaнicтю, що та нaшy думку пiдтвeрджye доcить повшьну рeгрeciю клiнiчноï cимптомaтики при IM тa icнyвaння диcбaлaнcy як в гострому шрюд^ тaк i в пeрiодi рeконвaлecцeнцiï.
BИCHОBKИ
1. У xвориx нa IM у пeрiодi розпaлy xвороби вcтaновлeнi вiрогiднi порyшeння з боку клiтинноï лaнки iмyнiтeтy, що xaрaктeризyвaлоcя збiльшeнням кiлькоcтi кттин з кiллeрною aктивнicтю: зрiлиx T-лiмфоцитiв (CD3+), цитотокcичниx T-cyпрecорниx клiтин (CD8), клiтин, що eкcпрecyють aктивaцiйний мaркeр CD25+ (рeцeптор Ы-2) тa рiзкe пaдiння cпiввiдношeння Th1/Th2.
2. У пeрiодi рeконвaлecцeнцiï IM у бшьшо1' кiлькоcтi xвориx виявлeно прeвaлювaння Th2-типy iмyнноï вiдповiдi, що cвiдчить про зaтяжний пeрiод рeконвaлecцeнцiï тa cxильноcтi до зaтяжного тa xронiчного пeрeбiгy зaxворювaння.
ПEPCПEKTИBИ ПОДАЛЬШИХ ДОCЛIДЖEHЬ
В рaмкax дaноï тауковох' роботи цiкaвими i пeрcпeктивними e доcлiджeння, cпрямовaнi нa мeдикaмeнтознy корeкцiю виявлeниx порyшeнь з боку кттинно1' лaнки iмyнiтeтy у xвориx m IM i вивчeння впливу оcтaннix нa нacлiдки зaxво-рювaння, розвиток ycклaднeнь i aктивнicть процecy, що CTaœ прeдмeтом подaльшого вивчeння.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Li L. Clinical features of mononucleosis because of Epstein-Barr virus and cytomegalovirus co-infection in adult patients / L. Li, F. Lin, Y. Jia, J. J. Liang, J. Xu // Zhonghua yi xue za zhi. - 2017. - № 97(39). -C. 3068-3071.
2. Боднар В. А. Удосконалення дiагностики хрошчних форм шфекцд, зумовлено! BipycoM Епштейна-Барр / Боднар В. А. // Проблемы экологии и медицины. - 2013. - № 17(5-6).
3. Kolesnik Y. Clinical and immunological criteria for the adverse course of infectious mononucleosis in children / Y. Kolesnik, T. Zharkova, O. Rzhevskaya, T. Kvaratskheliya, O. Sorokina // Georgian medical news. - 2018. - № 278. - C. 132-138.
4. Plank L. Infectious Mononucleosis, Tonsils / Plank L. // Head and Neck Pathology. - 2016. - C. 153-157.
5. Aslan N. Severity of acute infectious mononucleosis correlates with cross-reactive influenza CD8 T-cell receptor repertoires / N. Aslan, L. B. Watkin, A. Gil, R. Mishra, F. G. Clark, R. M. Welsh, & L. K. Selin // MBio. - 2017. - № 8 (6). - e01841-17.
6. Elena C. The role of cytomegalovirus in the development of opportunistic infections / C. Elena & B. Emilia // The Moldovan Medical Journal. - 2019. - № 62 (1). - P.50-56.
7. Xie J. An analysis of immunophenotyping of peripheral lymphocytes in adult patients with infectious mononucleosis and chronic active Epstein-Barr virus infection / J. Xie, H. L. Wang, Z. F. Qiu & T. S. Li // Zhonghua nei ke za zhi. - 2016. - № 55 (6). - P.455-459.
8. Kakalacheva K. Infectious mononucleosis triggers generation of IgG auto-antibodies against native myelin oligodendrocyte glycoprotein / K. Kakalacheva, S. Regenass, S. Wiesmayr, T. Azzi, C. Berger, R. Dale, ... & J. Lünemann // Viruses. - 2016. - № 8(2) - P. 51.
9. Balfour H. H. Infectious mononucleosis / H. H. Balfour, S. K. Dunmire, & K. A. Hogquist // Clin Transl Immunology. - 2015. - № 4 (2): e33.
10. Münz C. Role of human natural killer cells during Epstein-Barr virus infection / C. Münz // Critical Reviews™ in Immunology. - 2014. - № 34 (6). - P. 501-507.
11. Лядова, Т. И. Исследование профиля специфических аутоантител при различных формах ВЭБ-инфекции / Т. И. Лядова // Science Rise. - 2016. - № 8 (4). - C. 36-42.
12. Лядова, Т. И. Типы иммунного ответа при различных формах Эпштеина-Барр вирусной инфекции / Т. И. Лядова, О. В. Волобуева, Н. В. Шепилева, О. В. Гололобова // Международный медицинский журнал. - 2017. - № 1(23). - C. 70-76.
13. Azzi T. Role for early-differentiated natural killer cells in infectious mononucleosis / T. Azzi, A. Lünemann, A. Murer, S. Ueda, V. Beziat, K. J. Malmberg & O. Chijioke // Blood. - 2014. - № 124 (16). -P. 2533-2543.
14. Liadova, T. I. The Research of Dynamics of Immune Responsibility Indicators in Patients with Epstein-Barr Virus (EBV) Infections / T. I. Liadova, & K. V. Pavlikova // European Journal of Medicine and Natural Sciences. - 2019. - № 3 (1). - P. - 29-32.
15. Tracy S. I. Persistence of Epstein-Barr virus in self-reactive memory B cells / S. I. Tracy, K. Kakalacheva, J. D. Lünemann, K. Luzuriaga, J. Middeldorp & D. A. Thorley-Lawson // Journal of virology. - 2012. -№ 86 (22). - P. 12330-12340.
16. Popov М. Cytokine production peculiarities in different forms of epstein-barr virus infection / М. Popov, Т. Lyadova, О. Volobuyeva, N. Shepileva, А. Kozlov & O. Sorokina // Georgian medical news. - 2017. -№ 263. - P. 55-59.
REFERENCES
1. Li, L., Lin, F., Jia, Y., Liang, J. J., & Xu, J. (2017). Clinical features of mononucleosis because of Epstein-Barr virus and cytomegalovirus co-infection in adult patients. Zhonghua yi xue za zhi, 97(39), 3068-3071.
2. Bodnar, V. A. (2013). The improvement of diagnosis of chronic Epstein-Barr virus infection. Problems of ecology and medicine, 17, 5-6. [in Ukrainian].
3. Kolesnik, Y., Zharkova, T., Rzhevskaya, O., Kvaratskheliya, T. & Sorokina, O. (2018). Clinical and immunological criteria for the adverse course of infectious mononucleosis in children. Georgian medical news, 278, 132-138.
4. Plank, L. (2016). Infectious Mononucleosis, Tonsils. Head and Neck Pathology, 153-157.
5. Aslan, N., Watkin, L. B., Gil, A., Mishra, R., Clark, F. G., Welsh, R. M. & Selin, L. K. (2017). Severity of acute infectious mononucleosis correlates with cross-reactive influenza CD8 T-cell receptor repertoires.
MBio, 8 (6), e01841-17.
6. Elena, C. & Emilia, B. (2019). The role of cytomegalovirus in the development of opportunistic infections.
The Moldovan Medical Journal, 62 (1). 50-56.
7. Xie, J., Wang, H. L., Qiu, Z. F. & Li, T. S. (2016). An analysis of immunophenotyping of peripheral lymphocytes in adult patients with infectious mononucleosis and chronic active Epstein-Barr virus infection. Zhonghua nei ke za zhi, 55 (6), 455-459.
8. Kakalacheva, K., Regenass, S., Wiesmayr, S., Azzi, T., Berger, C., Dale, R., & Lünemann, J. (2016). Infectious mononucleosis triggers generation of IgG auto-antibodies against native myelin oligodendrocyte glycoprotein. Viruses, 8 (2), 51.
9. Balfour, H. H., Dunmire, S. K. & Hogquist, K. A. (2015). Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunology, 4 (2):e33. doi: 10.1038/cti.2015.1
10. Münz, C. (2014). Role of human natural killer cells during Epstein-Barr virus infection. Critical Reviews™ in Immunology, 34 (6), 501-507.
11. Liadova, T. I. (2016). Research of the profile of specific autoantibodies in different forms of EBV-infection. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science», 8 (4), 36-42. [in Russian].
12. Liadova, T. I., Volobuieva, O. V., Gololobova, O. V., Shepylieva, N. V. (2017). The types of immune response in different forms of Epstein - Barr virus infection. Infectious diseases, 1 (23), 70-76. [in Russian].
13. Azzi, T., Lünemann, A., Murer, A., Ueda, S., Beziat, V., Malmberg, K. J. & Chijioke, O. (2014). Role for early-differentiated natural killer cells in infectious mononucleosis. Blood, 124 (16), 2533-2543.
14. Liadova, T. I. & Pavlikova, K. V. (2019). The Research of Dynamics of Immune Responsibility Indicators in Patients with Epstein-Barr Virus (EBV) Infections. European Journal of Medicine and Natural Sciences, 3 (1), 29-32.
15. Tracy, S. I., Kakalacheva, K., Lünemann, J. D., Luzuriaga, K., Middeldorp, J. & Thorley-Lawson, D. A. (2012). Persistence of Epstein-Barr virus in self-reactive memory B cells. Journal of virology, 86(22), 12330-12340.
16. Popov, M., Lyadova, T., Volobuyeva, O., Shepileva, N., Kozlov, A. & Sorokina, O. (2017). Cytokine production peculiarities in different forms of Epstein-Barr virus infection. Georgian medical news, (263), 55-59.
RESEARCH OF DYNAMICS OF IMMUNE RESPONSE INDICATORS IN PATIENTS WITH INFECTIOUS MONONUCLEOSIS CAUSED BY EPSTEIN-BARR VIRUS
Liadova T. I., Volobuieva O. V., Pavlikova K. V., Sorokina O. G., Gololobova O. V., Kozlov O. P.
Objective. The article is devoted to the study of the content of the main immune parameters in patients with infectious mononucleosis (IM) in the dynamics of the disease.
Materials and methods. A clinical examination of IM patients (n = 60) and patients of the control group (n = 20) included the study of complaints, epidemiological history, history of disease and life, objective examination, standard instrumental and laboratory studies in dynamics, detection of EBV DNA in saliva and blood serum, and a comprehensive analysis of immune parameters. The main subpopulations of peripheral blood lymphocytes (CD3 +; CD4 +; CD8 +; CD16 +; CD8 + CD28 +; CD8 + CD28-; CD20 +; CD25 +) were determined by flow laser cytometry on a FACS-Calibur apparatus (USA) using monoclonal antibodies. For identification of INF-y (Th1-cells), IL-4 (Th2-cells) in the cytoplasm of T-lymphocytes, monoclonal antibodies INF-y-PC-5, IL-4-PE (eBioscience, Beckman Caulter, R & D System) were used.
Results. A comprehensive study of the state of the subpopulations of reacting immune cells revealed significant violations of cellular parts of the immune response compared to the control group. It was established that the immune response in patients with IM during the height of the disease is characterized by an imbalance in the cell link (as evidenced by an increase in the content of CD3+, CD4+, and a simultaneous increase in the content of CD16+, CD25+). In the period of convalescence, violations have been identified that will persist without reaching the levels of the control group in a larger number of IM patients.
Conclusion. The results obtained indicate significant changes in the structural characteristics of the cellular immunity system and the multidirectional immune response in IM. The progressive character of changes in immune parameters in IM indicates the formation of a secondary cellular immune imbalance, a change in the balance of immunoregulatory mediators towards the Th2 link during the formation of protracted and chronic forms of EBV-infection.
KEY WORDS: Epstein-Barr virus; Infectious mononucleosis; indicators of the immune response; adults
INFORMATION ABOUT AUTHOR
Liadova Tetiana I., MD, PhD, Full Professor, Head of the Department of General and Clinical Immunology and Allergology, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine 61022, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5892-2599
Volobueva Olga V., MD, PhD, Associate Professor, Department of General and Clinical Immunology and Allergology, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], https://orcid.org/0000-0002-5569-1748
Pavlikova Kseniia V, MD, Assistant, Department of General and Clinical Immunology and Allergology, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], ID ORCID:https://orcid.org/0000-0002-1228-4915
Sorokina Olga G., MD, PhD, Assistant, Department of General and Clinical Immunology and Allergology, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], ID ORCID https://orcid.org/0000-0001-6646-544X
Gololobova Olesya V., MD, PhD, Associate Professor, Department of General and Clinical Immunology and Allergology, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], ID ORCID https://orcid.org/0000-0002-1713-2988
Kozlov Oleksandr P., MD, PhD, Associate Professor, Department of General and Clinical Immunology and Allergology, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], ID ORCID https://orcid.org/0000-0003-0320-1505
ИССЛЕДОВАНИЕ ДИНАМИКИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ИММУННОГО ОТВЕТА У БОЛЬНЫХ ИНФЕКЦИОННЫМ МОНОНУКЛЕОЗОМ, ВЫЗВАННЫМ ВИРУСОМ ЭПШТЕЙНА-БАРР
Лядова Т. И., Волобуева О. В., Павликова К. В., Сорокина О. Г., Гололобова О. В., Козлов А. П.
Цель. Статья посвящена изучению содержания основных иммунных показателей у больных инфекционным мононуклеозом (ИМ) в динамике заболевания.
Материалы и методы. Клиническое обследование больных ИМ (n = 60) и пациентов контрольной группы (n = 20) предусматривало изучение жалоб, эпидемиологического анамнеза, анамнеза заболевания и жизни, объективный осмотр, стандартные инструментальные и лабораторные исследования в динамике, выявление ДНК ВЭБ в слюне и сыворотке крови и комплексный анализ иммунных показателей. Основные субпопуляции лимфоцитов периферической крови (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+; CD8+CD28+; CD8+CD28-; CD20+; CD25+) определяли с помощью проточной лазерной цитометрии на аппарате FACS-Calibur (США) с использованием моноклональных антител. Для идентификации в цитоплазме Т-лимфоцитов ИНФу (Th1-клетки), ИЛ-4 (Th2-клетки) использовали моноклональные антитела ИНФу-РС-5, ИЛ-4 - РЕ ^^science, Beckman Caulter, R & D System).
Результаты. Комплексное исследование состояния субпопуляций реагирующих иммунных клеток выявило значительные нарушения co стороны клеточного звена иммунного ответа по сравнению с показателями контрольной группы. Установлено, что иммунный ответ у больных ИМ в период разгара заболевания характеризуется дисбалансом клеточного звена (о чем свидетельствует повышение содержания CD3+, CD4+, и одновременным повышением содержания CD16+, CD25+). В периоде реконвалесценции выявлены нарушения сохраняющиеся не достигая уровней контрольной группы у большего числа больных ИМ.
Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о значительных изменениях структурных характеристик системы клеточного звена иммунитета и разнонаправленность иммунного ответа при ИМ. Прогрессирующий характер изменений иммунных показателей при ИМ указывает на формирование вторичного клеточного иммунного дисбаланса, изменение равновесия иммунорегуляторных медиаторов в сторону Th2-звена при формировании затяжных и хронических форм ВЭБ-инфекции.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: вирус Эпштейна-Барр; инфекционный мононуклеоз; показатели иммунного ответа; взрослые
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Лядова Татьяна Ивановна, д.мед.н., профессор, кафедра общей и клинической иммунологии и аллергологии, медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6, 61022, Харьков, Украина, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9255-6019 Волобуева Ольга Викторовна, к.мед.н., доцент,кафедра общей и клинической иммунологии и аллергологии, медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6, 61022, Харьков, Украина, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5569-1748
Павликова Ксения Вячеславовна, ассистент, кафедра общей и клинической иммунологии и аллергологии медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6 61022, Харьков, Украина, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1228-4915 Сорокина Ольга Георгиевна, к.мед.н., ассистент, кафедра общей и клинической иммунологии и аллергологии медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6 61022, Харьков, Украина, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6646-544X Гололобова Олеся Васильевна, к.мед.н., доцент, кафедра общей и клинической иммунологии и аллергологии медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6 61022, Харьков, Украина, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1713-2988 Козлов Александр Петрович, к.мед.н., доцент, кафедра общей и клинической иммунологии и аллергологии медицинский факультет, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, площадь Свободы, 6 61022, Харьков, Украина, e-mail: [email protected], ID ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0320-1505
