УДК 616.248
DOI: 10.26565/2313-6693-2021-41-05
ЗНАЧЕНИЯ РОЗПОД1ЛУ ПОКАЗНИК1В ГУМОРАЛЬНОГО ТА КЛ1ТИННОГО 1МУН1ТЕТУ ТА IX РОЛЬ У ПАТОГЕНЕЗ1 БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ У Д1ТЕЙ З ПОЗИЦ11 СИСТЕМНОГО АНАЛ1ЗУ
Чернуський В. Г., Попов М. М., Летяго Г. В., Говаленкова О. Л., Толмачова С. Р., Попова А. М.
Бронхiальна астма належить до числа поширених захворювань у дггей рГзних вжових груп. За останш роки в усьому свт, в тому числi i в Украш, ввдзначаеться тенденция до ii стiйкого зростання. На сьогоднi не визначено методiв системно1 iмунодiаraостики, яю б дозволили з високою дiагностичною точнiстю iдентифiкувати клiнiчнi форми i ступенi тяжкостi перебiгу БА, що надало б можливiсть бiльш повно розкрити патогенетичш механiзми та шдиввдуатзувати пiдходи до лiкування бронхiальноl астми у д^ей.
Метою дано1 роботи було вивчення ieрархп iмунологiчних показниюв в патогенетичнiй матрищ, що дозволять визначити особливостi клiнiчних форм i ступен1в тяжкостi перебiгу бронхiальноl астми у дггей на пiдставi системного аналiзу.
Проведено комплексне клiнiко-iмунологiчне обстеження 176 датей, хворих на БА, вжом ввд 6 до 15 роюв. Для виявлення автоiмунного компонента використовували лшополкахарщш антигени, одержанi з гомолопчних клiтинно-тканьових структур трахе1, 6ронхГв i легенево1 тканини з секцшних зразкiв бронхолегенево1 системи вщ випадково загиблих дiтей з I (0) групою кровГ через 2-4 години ввд моменту загибелi. Рiвень аутоантитш до лiпополiсахарiдних антиген1в бронхолегенево1 системи визначали з кшьюсним обчисленням показника аутоантитш - Q<p.
В результата дослвдження вперше для полiпшення дiагностики та диференщаци клшчних форм i ступеня тяжкост перебiгу бронхiальноl астми з позицш системного аналiзу був розроблений iмунодiагностичний комплекс, показники якого враховували за ступенем ввдхилення ввд нормативу значень (t-критерiю Стьюдента, t = 1,96) i 1х розподшу в патогенетичнiй матрицi. Такий шдхвд до ранжирування позицш Гмунолопчних показниюв дозволив визначити особливост гуморально1 та кттинно1 ланок iмунiтету, процесу апоптозу клгшнно-тканьових структур бронхолегенево1 системи та авто1мунного компонента в патогенезi бронхiальноl астми у дiтей, що ввдкривае тдходи до шдиввдуатзаци патогенетично1 терапп при даному захворюваннi.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: бронхiальна астма, дти, системний аналiз, ранжування показникiв, апоптоз, ауто1мунний компонент
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Чернуський В'ячеслав Григорович, д.мед.н., професор, Харкiвський нацюнальний унiверситет iменi В. Н. Каразша, медичний факультет, пр-т Ювiлейний, 52-А, Харюв, Украша, 61153; e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5657-9486
Попов Микола Миколайович, д.мед.н., професор, Харкiвський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Каразша, медичний факультет, майдан Свободи, 6, Харюв, Украша, 61022; e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5759-9654
Говаленкова Ольга Львiвна, к.мед.н., доцент, Харкiвський нацюнальний ушверситет Тмеш В. Н. Каразша, медичний факультет, пр-т Ювшейний, 52-А, Харкiв, Украша, 61153; e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6403-7625
Летяго Ганна Володимиршна, к.мед.н., доцент, Харювський нацюнальний ушверситет Тмеш В. Н. Каразша, медичний факультет, пр-т Ювшейний, 52-А, Харюв, Украша, 61153; e-mail: [email protected], ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0002-6327-1321
Толмачова Сштлана Рафашшна, к.мед.н., доцент, Харювський нацюнальний ушверситет Тмеш В. Н. Каразша, медичний факультет, пр-т Ювшейний, 52-А, Харюв, Украша, 61153; e-mail: [email protected], ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0001-6074-4114
Попова Ал^а Миколавна, лжар-штерн, Харювська медична академiя шслядипломно!' освгти, вулиця Амосова, 58, Харкiв, Украша, 61176
ВСТУП
Бронхiальна астма (БА) належить до числа поширених захворювань у дией рГзних вшових груп. За останш роки в
© Чернуський В. Г., Попов М. М., Летяго Г. В., Говаленкова О. Л., Толмачова С. Р., Попова А. М., 2021
усьому свт, в тому чи^ i в Укра!т, вiдзначаeться тенденцiя до и стiйкого зростання [1, 3, 9, 10].
Вiдповiдно до сучасних уявлень патогенез БА у датей пролкае як двофазний патологiчний процес, перша фаза якого характеризуеться як рання алерпчна вiдповiдь, що реалiзуеться в основному через тучш клiтини/ базофши i виробленням ними медiаторiв: гiстамiну, серотонiну, тканинних протеаз, гепарину,
еозинофiльного та нейтрофiльного хемотаксичного фактора i iн. Друга фаза тзньо! алерпчно! вiдповiдi реалiзуеться залученням в патологiчний процес нейтрофiлiв, еозинофшв, тромбоциив, Т- i В-клiтин, фагоципв (моноцити/макрофаги), що синтезують лiпiднi медаатори ЬТС4, ЬТБ4, ЬТЕ4, ФАТ, тромбоксани, циток1ни 1Л-4, 1Л-5, 1Л-6, 1Л-8, 1Л-10, 1Л-13, ТОБа, ОМ-С8Б, володають бронхоспатичною i цитотоксичною даею на клiтинно-тканьовi структури бронхолегенево! системи [3, 4, 11].
У лабораторий iмунодiагностицi БА у дiтей iснуе набiр методiв для оцiнки функцiонального стану популяци Т-лiмфодитiв i фагоцитуючих клiтин. Цi тести не в повнш мiрi можуть виявляти змши в рiзних вiддiлах iмунно! системи у датей, хворих на БА. У бшьшосп випадк1в виявляють зниження реакцiй Т-лiмфоцитiв, дисфункдiю В-клiтин i фагоцитш, як1 поеднуються з активащею !х ферментних систем. Багатьма авторами так змiни розглядаються як iмунодефiцитний стан при БА у датей [1, 2, 3, 4, 11].
До теперiшнього часу не розроблеш методи системно! iмунодiагностики, як1 б дозволили з високою дiагностичною точшстю iдентифiкувати клiнiчнi форми i ступеш тяжкостi перебiгу БА. У зв'язку з цим розробка пiдходiв до iмунодiагностики з використанням методiв доказово! медицини, е актуальною i надасть можливють бiльш повно розкрити патогенетичш механiзми та
iндивiдуалiзувати пiдходи до л^вання БА у дiтей [3, 4, 6, 7, 8].
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Метою цього до^дження було вивчення iерархi! iмунологiчних показник1в в патогенетичнш матрицi, що дозволять визначити особливоси клiнiчних форм i
ступешв тяжкостi перебiгу БА у датей на пiдставi системного аналiзу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Проведено комплексне клшшо-iмунологiчне обстеження 176 датей, хворих на БА, вшом вiд 6 до 15 рошв, в перiодi загострення. Дiагноз захворювання встановлювали зпдно з протоколом i наказом МОЗ Укра!ни вад 08.10.2013 № 868. Видiлено групи до^джуваних: за формою -неатотчна (НАБА) - 62 дитини, змшана (ЗМБА) - 50 датей, атотчна (АТБА) -64 дитини. По тяжкосп перебiгу захворювання у дией хворих з НАБА: з легкою персистуючою - 24 (38,7 %), з середньотяжкою - 20 (32,3 %), тяжкою персистуючою - 18 (29%). У дией з АТБА: з легкою персистуючою - 26 (40,6 %), з средньотяжкою - 22 (34,4 %), тяжкою персистуючою - 16 (25 %). У дией зi ЗМБА: з легкою персистуючою - 10 (20 %), з средньотяжкою - 17 (34 %), тяжкою персистуючою - 23 (46 %).
Вим обстеженим проводили iмунологiчнi до^дження, як включали визначення рiвня загального ^Е за допомогою iмунофермент-ного аналiзатора з використанням тест-системи фiрми «Labodia» (Швейцарiя).
Визначався спектр iмуноглобулiнiв в сироватщ кровi класу А, М, в по Манчiнi з спiвавт. (1978). Циркулюючi iмуннi комплекси (Ц1К) визначали методом прециттацп в 3,75 %-му розчиш полiетиленглiколю по Иа8коуа (1978) [9]. Титр комплементу (Со) в сироватщ кровi з урахуванням 50 % гемолiзу визначали по Л. С. Резниково! (1967). Компоненти комплементу С1, С2 i С3а визначали методом радiальноl iмунодифузi! (Р1Д) по МанчЫ (2006) [5].
Для виявлення автоiмунного компонента використовували лiпополiсахарiднi антигени (ЛА), одержат з гомолопчних кттинно-тканьових структур трахе!, бронхiв i легенево! тканини з секдiйних зразшв бронхолегенево! системи вiд випадково загиблих дией з I (0) групою кровi через 2-4 години ввд моменту загибелi за методом В. Д. Яковенко та ствавт. (1984). Рiвень аутоантитiл до ЛА бронхолегенево! системи з юльюсним обчисленням показника аутоантитш - Qф в нефелометричнiй реакцп Уанье в модифiкацi! В.В. Квiрiкадзе з спiвавт. (1984). Визначення кттинно! ланки
iMyHiTeiy (CD19, CD3, CD4, CD8, CD95) проводили за допомогою моноклональних антитш в реакцп непрямо! поверхнево! iмyнофлюоресценцii (2006).
Статистично нами вперше використана обробка, яка заснована на обл^ середнiх значень ознак (t-критерш Ст'юдента), та е адекватним методом анатзу, так як при вибiрцi дослiджyваних показник1в на !х норматившсть, було встановлено вiдсyтнiсть вибiрок з ненормальним розподiлом показник1в асиметрii i ексцесу, як1 обчислювалися для кожного показника. В такому випадку критерш t-Стьюдента (t = 1,96) е найпотужшшим методом статистичного аналiзy, що дозволило з високим ступенем точносп застосовувати його значення для зютавлення впливу всiх дослiджyваних факторiв на патолопчний процес, ступеня вiдхилення того чи iншого показника вiд нормативу i по вiдношенню один до одного незалежно ввд характеристики параметра i його величини за методом А. Н. Зоамов i В. П. Голшов (2000).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Пiсля проведеного комплексного кттко-iмyнологiчного обстеження 176 дiтей, хворих на БА в перiодi загострення отриманi результати були ранжованi за ступенем ввдхилення вiд нормативу по значенням t-критерiю Стьюдента (t = 1,96; р < 0,05) вах показник1в гуморального i кттинного iмyнiтетy i по вiдношенню один до одного незалежно ввд характеристики параметра i його величини за методикою А. Н. Зоимова, В. П. Голика (2003).
Ранжування ступеня вiдхилення вiд нормативу вих показник1в гуморального i клiтинного iмyнiтетy дае можливiсть оцiнити особливостi патогенезу БА у дией.
У дией хворих НАБА (рис. 1) з легким переб^ом провiдними iмyнними факторами патогенезу в порядку значимосп були: збшьшення Ц1К ^ збiльшення CD95 ^
збiльшення С3 ^ збшьшення IgE. Отже, головним патогенетичним фактором iнiцiацii НАБА у датей е iмyнокомплексний процес, який здатний активувати гени апоптозу, що проявляеться збшьшенням CD95 мононyклеарiв, як несуть на сво!й поверхнi один з маркерiв апоптозу. Роль реагшово! гiперчyтливостi знаходиться на 4 ранговому мющ i е вторинною.
При переходi легкого ступеня перебiгy БА в середньотяжку, перша рангова п'япрка показник1в залишаеться незмiнною. Ранговi змши стосуються тiльки другорядних ознак i то не всiх. При середньотяжкому перебiгy БА знижуеться патогенетична роль IgG (з 6-го рангу на 9-й) i тдвищуеться значимють iндексy CD4 / CD8 (з 10-го рангу на 6-й).
У дией з важким перебiгом НАБА першi п'ять рангових мiсць займають т ж показники, що i у дiтей з легким i середньотяжким перебiгом захворювання. Це означае, що основш патогенетичнi показники у хворих з рiзним ступенем важкосп перебiгy НАБА, е iдентичними i з трансформацiею в бiльш тяжкий переб^ вiдбyваеться лише збiльшення порушення виявлених патогенетичних механiзмiв.
У датей хворих АТБА (рис. 2) виявлено, що провiдна патогенетична п'ятiрка параметрiв мала наступне рангове положення: IgE ^ Ц1К ^ C3 ^ CD95 ^ C0 (р<0,05). Щ данi вказують на те, що головним iмyнопатологiчним фактором е реагшова гiперчyтливiсть (IgE займае перший ранг). Одним з важливих факторiв патогенезу е iмyнокомплексний процес (Ц1К) який сумюно з реагiновою гiперчyтливiстю бере участь у формуванш особливостей кттчного перебiгy атопiчноi' форми БА у дией.
При трансформацii легкого ступеня важкосп атопiчноi форми БА в средньоважку, перша рангова п'ятiрка показнишв залишаеться iдентичною при легкому ступеш важкостi як по набору ознак, так i по рангових мюцях.
© © © ® © © © © © ®
ШК * -► ШК * |
i i
CD95 * CD95 *
1 i
С3а * С3а *
1 i
IgE * IgE * |
1 i
Со Со
i i
IgG \ i CD4/CD8
1 \ i
CD3 \ А CD3
\ /
i Y i
CD8 л » CD8
1 / \ i
CD4 у * IeG
1 i
CD4/CD8 CD4
легка
средньотяжка
тяжка
Рис. 1. Рейтингова оцшка ступеня вщхилення вiд нормативу (t-критерш)
© ® © © © © © © ©
IgE * IgE *
1 i
Ц1К * Ц1К *
1 i
С3а * С3а *
i l
CD95 * CD95 *
i i
Со* Со*
1 i
CD4/CD8 X CD8*
i l
CD8 CD4/CD8
i i
CD4 IgG
i X i
IgG CD4
i i
CD3 -► CD3
легка
средньотяжка
тяжка
Рис. 2. Рейтингова оцшка ступеня вщхилення ввд нормативу.
(T-критерш) показниюв 1муштету у хворих АТБА, * - p < 0,05
Незначш paHroBi змши стосуються CD4 / CD8 i CD4, як зпускаються за рангом на одне мюце, a IgG i CD8, яю, навпаки, пiдвищують свiй ранг на одне мюце. У хворих з тяжким ступенем вaжкoстi перша рангова п'япрка залишаеться iдентичнoю легкому i середньотяжкому пеpебiгу БА, тдтверджуючи незaлежнiсть його вiд тяжкoстi переб^у захворювання. Серед другорядних змiн при перехода ввд средньотяжкого до тяжкого переб^у АТБА вiдзнaчaеться посилення патоге-нетично! знaчущoстi CD8 (на 1 ранг), CD4 / CD8 (на 1 ранг), CD3a (на 1 ранг), CD4 (на 2 рангу) i ослаблення Co (на 5 ранпв).
У груш датей хворих змшаною формою БА (рис. 3) пpoвiднi paнгoвi положения склали наступш показники:
СБ95 ^ Ц1К ^ IgE ^ С3а ^ Со (р < 0,05). Цi результати свдаать про те, що головною патогенетичною ланкою е збiльшення СБ95 - маркерiв мононук-леарiв, що несуть на свош поверхнi один з маркерiв апоптозу, що може стати причиною посилення аутоiмунного процесу в бронхолегеневш системi. Доповнюе цю ланку патогенезу iмунокомплексний процес i реагiнова гiперчутливiсть.
При переходi до середньотяжкого переб^у змшано! форми БА в рангових патогенетичних показниках ввдбуваються деяк перестановки, яю полягають в переходi IgE з третього рангового мюця на друге, а Ц1К - з другого на трете.
1
Ц1К *
П
© [ jiЕ
г
0 10
CD95 * CD95 *
1дЕ*
и
Ц1К
3
С3а * С3а * iT) > С3а *
Со* Со*
CD8 CD8
CD3 CD3
| 1
IgG IgG
1 1
CD4 \ У CD4/CD8
1 >< 1
CD4/CD8 CD4
©
®
к—
к— •----
легка
средньотяжка
тяжека
Рис. 3. Рейтингова оцшка ступеня вщхилення вiд нормативу
*
*
(T-критерш) показнишв ÍMyHÍTeTy у дiтeй хворих ЗМБА, * - p <0,05
У датей хворих ЗМБА з тяжким переб^ом тривае перебудова
патогенетично! матрицi захворювання. Вона полягае в деякому знижeннi апоптозу клiтинно-тканьових структур бронхолегенево! системи (CD95 переходить з першого на трете рангове мiсцe) i посилення реапново! гшерчутливосп (IgE займае перший ранг). Отже, при змшанш
1
------
Ц1К* i
АУП легешв*
I
CD95*
I
АУП бронх1в*
С3а* i
IgE*
формi БА по мiрi зростання тяжкостi захворювання посилюеться роль реапново! гiпeрчyтливостi, яка при тяжкому перебйу стае провiдною.
Проведений системний аналiз усього комплексу iмyнних парамeтрiв дозволяе за допомогою нормованого критерш (t-критeрiю) визначити рангову структуру iмyнологiчних показнишв у патогeнeзi клiнiчних форм БА у датей (рис. 4).
IgE*
i
Ц1К*
i
С3а*
I
CD95*
I
АУП легешв* i
АУП бронх1в*
1
CD95*
I
Ц1К*
I
IgE*
I
АУП бронх1в*
АУП легешв*
i
С3а*
1 3
5
-
неатоп1чна
атоп1чна
зм1шана
Рис. 4. Головнi патогенетичнi матрицi патогенезу клШчних форм БА. АУП - автоiмунний процес, * - p <0,05
З рис. 4 видно, що при НАБА провiдними патогенетичними мехатзмами е iмyнокомплeксний процес i автоiмyннi реакцп в бронхолегенево! систeмi. Реагшова гiпeрчyтливiсть не грае ютотно! ролi i займае останне рангове мюце.
У дiтeй хворих АТБА в основi патогенетично! матрицi лежить комбшащя реапново! гiпeрчyтливостi i
iммyнокомплeксного процесу. На !х фонi йде розвиток кттинного апоптозу i аyтосeнсiбiлiзацiя до кттинно-тканьових структур бронхолегенево! системи.
Звертають увагу виявлеш вiдмiнностi в патогeнeзi нeатопiчно! i атопiчно! форми
БА у датей, так як проввдт патогeнeтичнi ознаки в !х патогенетичних матрицях займають зворотньо пропорцiйнe мюце.
У дiтeй iз ЗМБА, патогенетичш показники займають як би промiжнe мiсцe в сво!х характеристиках. Тому головною патогенетичною ланкою е комбшащя iмyнокомплeксного процесу i реапново! гшерчутливост! На цьому тлi вiдбyваеться посилений апоптоз клiтинно-тканьових структур бронхолегенево! системи з включенням аyтоiмyнних реакцш.
Таким чином, вперше на основi системного аналiзy визначено рангова роль порушень функци iмyнних
MexaHÍ3MÍB i видшет специфiчнi характеристики цих порушень в naToreHe3i кттчних форм БА у дiтей, що дозволить об'ективно проводити дiагностику та диференцшну дiагностику як клiнiчних форм, так i ступешв тяжкост перебйу захворювання та iндивiдуалiзувати проведену тератю.
ВИСНОВКИ
1. Вперше за допомогою проведеного системного аналiзу виявленi змши рангових позицiй iмунологiчних показникiв в патогенетичнш матрицi у датей, хворих на БА.
2. Ранговi позицп iмунологiчних показник1в дозволяють визначати особливосп розвитку процесу апоптозу клiтинно-тканьових структур бронхолегенево! системи i аутоiмунного компонента в кожнш клiнiчнiй формi, що визначае тяжк1сть перебiгу i прогноз захворювання.
3. Ранговi перемiщення iмунологiчних показник1в в патогенетичнiй матрицi дають можливють диференщювати клiнiчнi форми i стутнь тяжкостi перебiгу захворювання, а також дозволяють ощнити ефективнiсть проведено! терапп у дiтей, хворих на бронхiальну астму.
REFERENCES
1. Майданник ВГ, Беш ЛВ, Колоскова ОК, С]шян О1. Бронхiальна астма у дней: новi клiнiчнi рекомендацп. М1жнар. журн. педiатрil, акушерства та пнекологп. 2018;12(1):28-42.
2. Фещенко Ю1., Яшина ЛО., Бойко ДМ., Гаврисюк ВК., Крахмалова ОО., Матюха ЛФ., Мостовий ЮМ. [та ш.]. Адаптована клiнiчна настанова, заснована на доказах : Бронхiальна астма (Частина 1), Астма та алерпя. 2020;2:5-26. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2020-2-5-26
3. Чернуский ВГ, Говаленкова ОЛ, Летяго АВ, Евдокимова ТВ. Концепция развития иммунопатологических механизмов при бронхиальной астме у детей. Медицина сьогодт i завтра. 2015;1(66): 56-61.
4. Чернуский ВГ, Попов НН, Летяго АВ, Говаленкова ОЛ, Евдокимова ТВ, Толмачова СР, Попова АН. Аутоиммунные реакции у детей с бронхиальной астмой индуцируемые гетерофильними антигенами микроорганизмов бронхолегочной системы. Вюник Харювського нацюнального ушверситету 1меш В. Н. Каразша. Серiя «Медицина». 2019;38:5-13. https://doi.org/10.26565/2313-6693-2019-38-01
5. Чернушенко Е.Ф, Когосова КС. (1978) Иммунологические исследования в клинике. Киев: Здоров'я, 160 с.
6. Anderson WC, Apter AJ, Dutmer CM. [et al]. Advances in asthma in 2016: Designing individualized approaches to management. J. Allergy Clin. Immunol. 2017; 140: 671-680. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.06.015
7. Asamoah F, Kakourou A, Dhami S. Allergen immunotherapy for allergic asthma: a systematic overview of systematic reviews. Clin. Transl. Allergy. 2017; 7: 25.
8. Ducharme FM, Jensen ME, Mendelson MJ. [et al]. Asthma Flare-up Diary for Young Children to monitor the severity of exacerbations. J. Allergy Clin. Immunol. 2016;137: 744-749. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.07.028
9. Pedersen S. Asthma control in children: Is it important and can we measure it? Paediatr. Respir. Rev. 2016;17:36-8. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2015.08.009
10. Prevention (2017 Update), 155. Available from: www.ginasthma.org.
11. Shilpa J., Patel and Stephen J. Asthma. Pediatrics in Review. 2019. 40 (11): 549-567. https://doi.org/10.1542/pir.2018-0282
THE SIGNIFICANCE OF THE DISTRIBUTION OF THE INDICATORS OF HUMORAL AND CELL IMMUNITY AND THEIR ROLE IN THE PATHOGENESIS OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN WITH THE POSITION OF SYSTEM ANALYSIS
Chernusky V. G., Popov N. N., Letyago A. V., Govalenkova O. L., Tolmacheva S. R., Popova A. N.
Bronchial asthma is one of the common diseases in children of different ages. In recent years, around the world, including in Ukraine, there is a trend towards its sustainable growth. To date, there are no methods of systemic immunodiagnostics that would allow with high diagnostic accuracy to identify clinical forms and
severity of asthma, which would allow more fully reveal the pathogenetic mechanisms and individualize approaches to the treatment of asthma in children.
The aim of this work was to study the hierarchy of immunological parameters in the pathogenetic matrix, which will determine the features of clinical forms and severity of asthma in children on the basis of systematic analysis.
A comprehensive clinical and immunological examination of 176 children with asthma aged 6 to 15 years. To detect the autoimmune component used lipopolysaccharide antigens obtained from homologous cell-tissue structures of the trachea, bronchi and lung tissue from sectional samples of the bronchopulmonary system from accidentally killed children with group I (0) blood 2-4 hours after death. The level of autoantibodies to lipopolysaccharide antigens of the bronchopulmonary system was determined by quantifying the autoantibody index - Q9.
As a result of the study for the first time to improve the diagnosis and differentiation of clinical forms and severity of asthma from the standpoint of system analysis was developed immunodiagnostic complex, which took into account the degree of deviation from the norm values (Student's t-test, t = 1.96) and their distribution in pathogenetic matrix. This approach to ranking the positions of immunological parameters allowed to determine the features of humoral and cellular immunity, the process of apoptosis of cell-tissue structures of the bronchopulmonary system and the autoimmune component in the pathogenesis of asthma in children, which opens approaches to individualization of pathogenetic therapy.
KEY WORDS: bronchial asthma, children, system analysis, ranking of indicators, apoptosis process, autoimmune component
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Chernuskyi Viacheslav, MD, PhD, Full Prof., V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, Yuvileinyi Avenue, 52-a, Kharkiv, Ukraine, 61153, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5657-9486
Popov Mykola, MD, PhD, Full Prof., V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, Svobody Square, 6, Kharkiv, Ukraine, 61022, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5759-9654
Hovalenkova Olha, MD, PhD, Assoc. Prof., V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, Yuvileinyi Avenue, 52-a, Kharkiv, Ukraine, 61153, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6403-7625
Letiaho Hanna, MD, PhD, Assoc. Prof., V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, Yuvileinyi Avenue, 52-a, Kharkiv, Ukraine, 61153, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6327-1321 Tolmachova Svitlana, MD, PhD, Assoc. Prof., V. N. Karazin Kharkiv National University, School of Medicine, Yuvileinyi Avenue, 52-a, Kharkiv, Ukraine, 61153, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6074-4114
Popova Alisa, intern doctor, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova Street, 58, Kharkiv, Ukraine, 61176
ЗНАЧЕНИЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГУМОРАЛЬНОГО И КЛЕТОЧНОГО
ИММУНИТЕТА И ИХ РОЛЬ В ПАТОГЕНЕЗЕ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ С ПОЗИЦИИ СИСТЕМНОГО АНАЛИЗА
Чернуский В. Г., Попов Н. Н., Летяго А. В., Говаленкова О. Л., Толмачева С. Р., Попова А. Н.
Бронхиальная астма относится к числу распространенных заболеваний у детей разных возрастных групп. За последние годы во всем мире, в том числе и в Украине, отмечается тенденция к ее устойчивому росту. На сегодняшний день не определены методы системной иммунодиагностики, позволяющие с высокой диагностической точностью идентифицировать клинические формы и степени тяжести бронхиальной астмы, что дало бы возможность более полно раскрыть патогенетические механизмы и индивидуализировать подходы к лечению БА у детей.
Целью данной работы было изучение иерархии иммунологических показателей в патогенетической матрице, что позволило бы определить особенности клинических форм и степеней тяжести течения бронхиальной астмы у детей на основании системного анализа.
Проведено комплексное клинико-иммунологическое обследование 176 детей, больных бронхиальной астмой в возрасте от 6 до 15 лет. Для выявления аутоиммунного компонента использовали липополисахаридные антигены, полученные из гомологичных клеточно-тканевых структур трахеи, бронхов и легочной ткани из секционных образцов бронхолегочной системы от случайно погибших детей с I (0) группой крови через 2-4 часа с момента гибели. Уровень аутоантител
к липополисахаридным антигенам бронхолегочной системы определяли количественным исчислением показателя аутоантител - Q<p.
В результате исследования впервые для улучшения диагностики и дифференциации клинических форм и степеней тяжести бронхиальной астмы с позиций системного анализа был разработан иммунодиагностический комплекс, показатели которого учитывали по степени отклонения от норматива значений (t-критерий Стьюдента, t = 1,96) и их распределения в патогенетической матрице. Такой подход к ранжированию позиций иммунологических показателей позволил определить особенности гуморального и клеточного звеньев иммунитета, процесса апоптоза клеточно-тканевых структур бронхолегочной системы и аутоиммунного компонента в патогенезе бронхиальной астмы у детей, что открывает подходы к индивидуализации патогенетической терапии при данном заболевании.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: бронхиальная астма, дети, системный анализ, ранжирование показателей, процесс апоптоза, аутоиммунный компонент
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Чернуский Вячеслав Григорьевич, д.мед.н., профессор, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, медицинский факультет, пр-т Юбилейный, 52-А, Харьков, Украина, 61153, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5657-9486
Попов Николай Николаевич, д.мед.н., профессор, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, медицинский факультет, пл. Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022, e-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5759-9654
Говаленкова Ольга Львовна, к.мед.н., доцент, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, медицинский факультет, пр-т Юбилейный, 52-А, Харьков, Украина, 61153, е-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6403-7625
Летяго Анна Владимировна, к.мед.н., доцент, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, медицинский факультет, пр-т Юбилейный, 52-А, Харьков, Украина, 61153, e-mail: [email protected], ORCID ID: https: //orcid.org/0000-0002-6327-1321
Толмачова Светлана Рафаиловна, к.мед.н., доцент, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, медицинский факультет, пр-т Юбилейный, 52-А, Харьков, Украина, 61153, е-mail: [email protected], ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6074-4114
Попова Алиса Николаевна, врач-интерн, Харьковская медицинская академия последипломного образования, улица Амосова, 58, Харьков, Украина, 61176
Отримано: 18.12.2020 р. Прийнято до друку: 08.02.2021 р.