CC BY
13
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-57-61 УДК 613.955+616-08
ОЦ1НКА 1МУНОЛОГ1ЧНИХ ПОРУШЕНЬ В ГЕНЕЗ1 БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ Р1ЗНОГО СТУПЕНЯ КОНТРОЛЬОВАНОСТ1 У Д1ТЕЙ
E-mail: doclitvinetsl@gmail.com
Встановлено, що у дiтей i3 бронхiальною астмою мають мiсце вираженi змiни в iмунологiчному статуЫ, що торкаються як клтино!, так i гуморально! його ланок та в значит Mipi визначаються ступенем тяжкостi захворювання. У обстежених i3 бронхiальною астмою встановлено обмеження резерву фагоцитуючих клiтин та !х фагоцитарно! активностi. Максимально виражене пригшчення фагоцитозу вiдмiчалося у обстежених i3 неконтрольованою бронхiальною астмою (р<0,05). Одночасно у пацieнтiв i3 неконтрольованою та частково контрольованою бронхiальною астмою рееструвалось вiрогiдне зниження регуляторного шдекса, зумовленого зменшенням частки CD4+ та зростанням вмюту CD8+ (р<0,05). Встановлено наявшсть позитиваного кореляцiйного зв'язку високого ступеня (r=0,79, p<0,05) мiж вмiстом в сироватцi кровi IL-6 iз тяжкiстю перебiгу БА у д^ей.
Ключов! слова: бронх1альна астма, д1ти, ¡муштет.
Робота е фрагментом НДР «Oco6nneocmi психосоматичног адаптаци у дтей з хрошчною соматичною патологieю» (номер державног реестраци 0112U004423).
Алерпчш захворювання вщносяться до 1ндикатор1в здоров'я населення, яю регламентоваш Свропейським репональним бюро ВООЗ в рамках стратеги "Здоров'я для вс1х". Зростання поширеносп бронх1ально1 астми (БА), що належить до найбшьш частих та тяжких по перебпу алерпчних захворювань, серед населення, в тому числ1 i серед д1тей, вказуе на необхщшсть подальших фундаментальних дослщжень мехашзм1в патогенезу, а на !х основ1 розробки нових лшувальних та профшактичних програм щодо контролю над захворюванням.
На сьогодш, БА за визначенням GINA (2014) розглядаеться як хрошчне запальне захворювання дихальних шлях1в, у патогенез! якого приймае участь велика кшьюсть кл1тин i кл1тинних елеменпв. До останшх належать, насамперед, фактори неспециф1чного (природженого) ¡муштету: мононуклеарш фагоцити (моноцити, тканинш макрофаги) та гранулоцити (нейтрофши, еозинофши, базофши перифершно! кров1 та тканинш) [1, 2, 6, 7, 8, 9].
Поза тим, встановлено, що при БА виникають змши в р1зних ланках ¡мунно! системи (Т- i В-л1мфоцити, фагоцитуюч1 кттини, природш кшери), вщм1чаеться активащя специф1чних i ферментних процес1в, розвиваються реакци на патолопчно змшену легеневу тканину. Одночасно спостериаеться шдвищення вмюту циркулюючих ¡мунних комплекс1в (Ц1К), збшьшуеться р1вень як загального, так i специф1чних IgE, знижуеться р1вень sIgA, що зумовлено патолопчними змшами слизово! оболонки дихальних шлях1в та альтеращею ештелда [2, 6, 7, 9, 10, 11]. Розвиток БА асощюеться ¡з р1зними порушеннями кшьюсного i функцюнального стану ¡мунно! системи [2, 9, 10, 11]. Так, показано, що морфо-функцюнальш змши, як пов'язаш ¡з хрошчним запальним процесом у трахеобронх1альному дерев1 при БА, виникають внаслщок порушення складних взаеморегулюючих реакцш м1ж кл1тинами бронх1в та ¡мунно! системи за участю цитоюшв на мюцевому та системному р1внях. 1нтенсившсть перечислених змш ¡мунно! системи, !х направленють та можливють поеднань при БА у д1тей вкрай вар1абельш i залежать вщ впливу р1зних фактор1в, а саме: вираженосп штоксикаци та антигенеми, р1вня бюлопчно активних речовин, блокуючих комплекс1в, С-реактивного протешу, стресових фактор1в i т. д [1, 2, 9, 11].
Метою роботи було визначення ¡мунолопчних особливостей у д1тей, хворих на БА р1зного ступеня контрольованосп.
Матерiал та методи дослщження. Обстежено 87 д1тей вшом вщ 10 до 18 роюв, хворих на БА, яю лшувалися в алерголопчному вщдшенш ОДКЛ м. 1вано-Франювськ. Д1агноз верифшували зпдно Протоколу д1агностики i лшування БА у дгтей (№ 868 вщ 08.10 2013 р.). За результатами застосування астма-тест контролю щодо р1вня контрольованост БА д1ти були розподшеш наступним чином: 27 (31,0 %) - ¡з контрольованою (КБА), 38 (44,0 %) - ¡з частково контрольованою (ЧКБА), та 22 (25,0 %) - ¡з неконтрольованою бронх1альною астмою (НКБА). Контрольну групу склали 20 практично здорових д1тей аналопчного вшу. Стан неспециф1чно! резистентност оргашзму вивчали шляхом визначення показниюв фагоцитозу (за методикою I. В. Петрова i ствавт., 1984): фагоцитарного ¡ндексу (Ф1), фагоцитарного числа (ФЧ) в нейтрофшьних
© Л.Я. Литвинець, У.е. Гаевська, 2018
57
гранулоцитах. Кисневозалежну метаболiчну актившсть нейтрофiлiв визначали за вщновленням нiтросинього тетразолiю (НСТ-тест) (за методом B. Park у модифшацн М. Е. Вшсмана, М. М. Маямського, 1982). Проводили спонтанний та стимульований замозином тест з тдрахунком НСТ-позитивних нейтрофiлiв (N, %) та шдексу активацн нейтрофiлiв (1А, ум. од.). Комплексне iмунологiчне обстеження включало вивчення зрiлих Т-лiмфоцитiв (CD3+) та 1х субпопуляцiй (CD4+, CD8+, CD16+), а також В^мфоципв (CD22+) за загальноприйнятою методикою з допомогою реакцн розеткоутворення з еритроцитами, на яких адсорбованi моноклональнi антитiла проти рецепторiв з використанням наборiв еритроцитарних дiагностикумiв (виробництво ТОВ НВЛ "Гранул", м. Харюв). Для оцiнки В-ланки iмунноl системи вивчали вмiст Ig класу G, M, A (Manchini et al., 1965). Вмiст IgE визначали iмуноферментним методом. Концентрацiю Ц1К в сироватцi кровi дослiджували методом прециштацн з наступним фотометруванням. Сироватковий вмiст цитокiнiв (IL-6, IL-4) визначали методом iмуноферментного аналiзу на апарат "STAT-Fax 303 Plus" (США) з використанням тест-систем виробництва "Diaclone" (Франщя) у вiдповiдностi з iнструкцiями виробника.
Отримаш результати дослiджень обробленi за допомогою програмного продукту "MedStat" (Украша) з використанням описових статистик та кореляцшного аналiзу [3].
Результати дослщження та Тх обговорення. В ходi дослiдження виявлено, що розвиток та перебн БА у дiтей супроводжусться змiнами в iмунологiчному статусi. Характер iмунологiчних змiн та ix виражешсть в значнiй мiрi визначалися ступенем контрольованосп недуги. Зокрема, у пащенпв iз НКБА мали мiсце гетотш змiни у фагоцитарнiй активностi нейтрофшв, що проявлялися максимально низьким числом кттин, здатних до фагоцитозу, та зниженням ix фагоцитуючо! здатностi. При цьому, показники Ф1 та ФЧ у обстежених iз НКБА, складаючи (28,1±1,1) % та (3,5±0,9) ум.од., вщповщно, були вiрогiдно нижчими не лише вщ таких у здорових (рN<0,05), але й аналогiчниx у дггей iз вищим контролем над захворюванням (р<0,05) (табл.1).
Таблиця 1
Показники стану фагоцитозу у здорових та хворих на бронх1альну астму р1зного ступеню
контрольованост1 (M±m)
Показники НКБА (n=22) ЧКБА (n=38) КБА (n=27) Здоров1 (n=10)
Ф1, % 28,1±1,1*0л 47,1±0,9*л д 78,3±1,20 д 64,8±1,8
ФЧ, ум. од. 3,5±0,9*0 4,2±0,08* д 6,8±0,09*0 д 7,5±0,06
НСТ спонтанний: - 1А, ум. од. - N, % 0,09±0,01*0 0,10±0,01 0,12±0,01*0 0,15±0,02
8,0±0,01*л 9,0±0,01*л 11,1±0,01* 12,0±0,07
НСТ стимульований: - 1А, ум. од. - N, % 0,7±0,01*ло 1,2±0,01л 2,0±0,03*0 1,2±0,02
41,3±0,01*ло 52,4±0,06*л 97,2±0,08*0 76,3±0,5
Примггки: 1. * - в1ропдшсть вщмшносп у пор1внянш 1з здоровими (р<0,05). 2. л - достстаршсть р1знищ ]шж показниками у пащенпв 1з НКБА та ЧКБА (р<0,05). 3. 0 - достстаршсть р1знищ м1ж показниками у пащенпв ¡з НКБА та КБА (р<0,05). 4. д - достстаршсть р1знищ м1ж показниками у пащенпв ¡з ЧКБА та КБА (р<0,05).
Дiаметрально протилежна ситуацiя склалась по вщношенню до факторiв неспецифiчного захисту у дтей iз КБА. Так, виявлений пiдвищений у порiвняннi iз дтми з НКБА та ЧКБА (р<0,05) показник Ф1 (%) у дтей iз КБА практично не вiдрiзнявся вiд такого у групi контролю, а показник ФЧ (ум.од.) хоч i був вiрогiдно нижчим за такий у здорових (р^0,05), впм вiрогiдно вищим за аналогiчнi у дтей iз НКБА та ЧКБА (р<0,05). У дiтей iз ЧКБА вектор направленосп порушень фагоцитозу був змщений в сторону дефiциту. Вщсоток фагоцитуючих клiтин був знижений достовiрно у порiвняннi iз групою здорових (р^0,05), а ФЧ хоча й було бшьшим, нiж у дтей iз НКБА, проте значно нижчим, шж у здорових ^N<0,05) та пащенпв iз КБА (р<0,05). За показниками спонтанного НСТ-тесту виявлено недостатнш стушнь подразнення фагоцитуючих клiтин i !х низьку здатнiсть до кшшгу у пацieнтiв iз НКБА (р^0,05). У обстежених iнших груп змши були менш вагомими. Стимульований НСТ-тест засвщчив низьку потенцiйну активнiсть фагоцитуючих кттин та завершенiсть фагоцитозу у дтей iз НКБА щодо таких у груш здорових (р^0,05) та дггей iз КБА (р<0,05). У дггей iз ЧКБА показники 1А (ум.од) та N (%) були хоч i вищими за аналопчш при НКБА (р<0,05), однак значно нижч^ нiж у дiтей iз ЧКБА (р<0,05) та здорових ^N<0,05). Встановлено, що кисневозалежна мiкробоциднiсть нейтрофшв максимально зростае у дiтей iз КБА (р<0,05), що дае шдстави стверджувати наявнiсть взаемозв'язку мiж активащею нейгрофiльних гранулоцитiв кровi та виражешстю хронiчного запального процесу у дихальних шляхах, притаманною БА.
Таким чином, у пащенпв iз БА мають мюце вираженi змiни з боку неспецифiчноl резистентностi органiзму, що проявляються, насамперед, обмеженням резерву фагоцитуючих клГтин та !х фагоцитарно! активностi. Максимально виражене пригнiчення фагоцитозу вiдмiчалося у обстежених iз НКБА, в той час, як у пащенпв iз КБА фагоцитарна активнiсть мала тенденщю до пiдвищення. Отже, можна стверджувати, що на початку розвитку хрошчного запального процесу у бронхах фагоцитарна актившсть зростае та рiзко знижуеться по мiрi хрошзацп запальних змш в бронхiальному деревi та зростанш тяжкостi перебiгу БА. Тобто, за умов тяжкого неконтрольованого перебпу БА мае мюце бшьш виражена машфестащя запального процесу, що корелюе iз рядом дослiджень [10, 9, 11]. Верифшовано дисбаланс кштинно! ланки iмунiтету у пацiентiв iз усiма варiантами БА у гострому перiодi захворювання (табл.2).
Таблиця 2
Показники клггинного i гуморального iмунiтету у здорових та дггей iз бронхiальною астмою
в залежност вiд 1*1 контрольованосп (М±т)
Показники НКБА (п=22) ЧКБА (п=38) КБА (п=27) Здоров1 (п=10)
СБ3+,% 41,1±0,44*л0 44,1±0,37*л 60,3±0,46*0 д 63,8±0,63
СБ4+,% 29,4±0,72*л0 38,1±0,54*л 41,8±0,61*0 45,5±0,73
СБ8+,% 43,2±0,68*ло 39,5 ±0,45л д 25,6 ±0,690 д 28,7±1,09
1Р1 (СБ4+/ СБ8+) 0,87±0,05*0 0,97±0,02* 1,96±0,030 д 1,98±0,12
СБ16+,% 19,7±0,22*ло 22,4±0,31*л д 26,9±0,440 д 27,7±0,61
СБ22+,% 52,8±2,7*ло 43,9 ±3,6*л д 39,8 ±3,1*0 д 21,7±2,90
Ig О, г/л 14,1±0,22*ло 12,6±0,15*л 10,9±0,30 9,71±0,27
Ig А, г/л 0,87±0,05* 0,9±0,02* 0,9±0,03* 1,3±0,10
^ М, г/л 2,8±0,12*0 2,6±0,07* 1,9±0,130 1,7±0,09
^ Е, МО/мл 389,7±3,13*ло 246,7±1,46*л д 198,0±1,24*0 д 29,3±1,40
Ц1К, ум. од. 62,9±0,69*0 53,1±0,91* д 44,6±0,83*0 д 40,1±1,04
Примаки 1. * - вГрогщшсть вщмшностГ у порГвнянш ¡з здоровими (р<0,05) 2. л - достовГршсть рГзнищ мГж показниками у пащенпв ¡з НКБА та ЧКБА (р<0,05). 3. 0 - достовГршсть рГзнищ мГж показниками у пащенпв ¡з НКБА та КБА (р<0,05). 4. д - достовГршсть рГзнищ мГж показниками у пащенпв ¡з ЧКБА та КБА (р<0,05).
Так, у пацiентiв iз КБА змiни у клiтиннiй ланщ iмунiтету проявлялись незначним зменшенням вмгету тотальних Т-лiмфоцитiв (СБ3+), яке вщбувалось переважно за рахунок зменшення кшькосп Т-клiтин iз фенотипом СБ8+ та тенденщею до зростання в кровi абсолютного та вiдносного вмiсту СБ22+ клiтин. Очевидно, вiдсутнiсть змiн у фракцп СБ4+ у пацiентiв iз КБА пояснюеться перерозподiлом ТЬ в бш пулу ТЬ 2 кттин, який визначае iмунну вiдповiдь при БА [4, 6, 10]. У пащенпв iз ЧКБА та НКБА вмгет загальних Т-лiмфоцитiв (СБ3+), суттево не вiдрiзняючись мiж собою, був вiрогiдно вищим, нiж у пащенпв iз КБА (р<0,05). При цьому, у пащенпв iз НКБА вiдмiчалось достовiрне зниження СD4+-лiмфоцитiв порiвняно iз обстеженими iз вищим ступенем керованосп недуги (р<0,05), а рiвень цитотоксичних супресорiв у 1,4 рази перевищував показник СD8+ у пацiентiв iз ЧКБА та у 1,8 - iз КБА (р<0,05). Одночасно у пащенпв iз НКБА та ЧКБА рееструвалось вiрогiдне зниження регуляторного iндекса, зумовленого зменшенням частки СD4+ та зростанням вмiсту СD8+ (р<0,05). Знижений вмгет Т-лiмфоцитiв у кровi при БА може бути зумовлений накопиченням цих клiтин у дихальних шляхах та е предиктором реалГзацп запалення у бронхах [9, 10, 11].
При аналiзi рiвня лiмфоцитiв iз фенотипом СD16+, основна частина яких представлена натуральними кшерними клiтинами, у дiтей iз НКБА спостерГгався вiрогiдно нижчий показник по вщношенню до групи контролю (р^0,05). У дiтей iз ЧКБА та КБА вмгет СD16+ був нижчий щодо такого у групi контролю, впм вiдмiннiсть не була вiрогiдною у дiгей iз групи КБА. Не дивлячись на неоднорiднiсть груп по тяжкостi перебiгу БА, характер реагування гуморально! ланки iмунiгету мав спшьт тенденцп, а вiдмiнностi спостерГгались лише у iнгенсивностi процесiв реагування. Так, у дггей iз НКБА юльюсть лГмфоцитГв ¡з фенотипом СD22+ була високою Г становила 52,8%, у пащенпв ¡з ЧКБА - 43,9% Г у дггей ¡з КБА - 39,8%. При цьому, збшьшення кшькосп СD22+ клгтин (р<0,05) у пащенпв ¡з НКБА та ЧКБА характеризувалось зниженням вмюту СD3+ у 1,5 та 1,2 рази, вщповщно, причому зниження СD8+ переважало над зниженням СD4+- клгтин ¡з формуванням вщносного супресорного варГанту вторинно! ¡мунно! вщповщ, що е частим феноменом при хрошчних захворюваннях оргашв дихання [2, 3, 6, 9, 11]. Щодо загального вмгету Ц1К, то найбшьшГ його цифри верифшоваш у пащенпв ¡з НКБА, дещо меншГ при ЧКБА. Так вони перевищували референтну норму у 2,1 та 1,7 разГв, вадповадно ^N<0,05). У пащенпв ¡з КБА вмгет Ц1К практично не вщрГзнявся вгд аналопчного показника у здорових. Отримаш даш можуть свщчити про гетотну роль ¡мунокомплексного компоненту в патогенезГ БА ¡з низьким ступенем контрольованосн.
Кшьюсш порушення регуляторно! частини гуморально! ланки в значнш мiрi вiдобразились на сиш^ iмуноглобулiнiв рiзних класiв. Виявлена неадекватна, ймовiрно компенсаторна статистично достовiрна рiзниця в забезпеченнi дiтей Ig Е, що заключаеться у гшерпродукцп його у порiвняннi iз здоровими. При цьому, його концентращя виходила за межi нормальних значень у дтей iз усiма варiантами БА i була максимальною у дiтей iз НКБА (рм<0,05).
Аналiз основних клашв iмуноглобулiнiв показав, що пацiенти iз БА характеризувалися зростанням рiвня загального ^ О та Ig М (рк<0,05) при одночасному зниженш рiвня Ig А (рм<0,05). Максимально вираженими вiдхилення вiд нормальних значень цих показниюв були у пащенпв iз НКБА, втiм вони вiрогiдно не вiдрiзнялись вiд вщповщних значень у пацiентiв iз вищим рiвнем контролю над захворюванням. Збшьшення вмiсту Ig Е та ^ О у пацiентiв iз БА свщчить про функцiональну напругу В^мфоципв. Така реакцiя iмунноi системи вщображае вираженiсть системно! iмунноi вiдповiдi на запальну реакцiю в органiзмi хворих та прогресуе iз зростанням ступеня тяжкостi недуги. Пiдвищення рiвня ^О, у свою чергу, може сприяти утворенню надлишково! кiлькостi Ц1К [4, 5, 10, 11]. В результат проведеного дослщження встановлено, що у вшх пацiентiв, хворих на БА, спостерпаеться дисбаланс в цитокiновому статус^ що в значнiй мiрi визначаеться ступенем контрольованостi захворювання (табл.3).
Таблиця 3
Вмкт цитокиив у сироватщ кров1 здорових та дiтей iз рiзним ступенем комтрольовамосп БА (М±т)
Показник, пг/мл НКБА1 (п= 22) ЧКБА 2 (п=38) КБА 3 (п=27) р1-2 р1-3 р2-3 Здоров1 (п=10)
1Ь-б 25,49±1,54 13,72±0,34 5,30±0,23 * л * л * 3,59±0,11
1Ь-4 21,21±0,55 18,45±0,28 11,4б±0,39 * л * 11,15±0,84
Примiтки: 1. * - вiрогiднiсть вiдмiнностi у порiвняннi iз здоровими (р<0,05); 2. л - достстаршсть рiзницi мiж показниками у пащен-пв iз рiзним ступенем контрольованосп БА (р<0,05)
Так, у хворих iз КБА вiдмiчали вiрогiдне (рк<0,05) пiдвищення сироваткового вмiсту 1Ь-б при збереженому рiвнi 1Ь-4. У пацiентiв, якi страждають на ЧКБА, встановлено вiрогiдне збшьшення рiвня 1Ь-б порiвняно iз группою здорових (рм<0,05) та пацiентiв iз КБА (р<0,05) при одночасному вiрогiдному зменшеннi сироваткового рiвня 1Ь-4 (рм<0,05). У дiтей, хворих на НКБА, вмют 1Ь-б був пiдвищеним порiвняно iз нормальним (рк<0,05), проте незначно вiдрiзнявся вiд показникiв пацiентiв iз ЧКБА, що зумовлено, на наш погляд, призначенням вищих доз шгаляцшних глюкокортикостерощних препаратiв, а також виснаженням iмунних механiзмiв запалення у ще! категорii пацiентiв. При цьому, показник рiвня 1Ь-4 у дiтей iз НКБА, становлячи (21,05±0,27) пг/мл, вiрогiдно перевищував не лише аналогiчний у здорових (рк<0,05), але й такий у дтей iз КБА (р<0,05). Такi змiни вказують на високу штенсившсть запального процесу при одночаснш вираженiй сенсибiлiзацii органiзму та напруженосп неспецифiчних факторiв захисту у дтей iз НКБА. Встановлено наявнiсть позитивного кореляцшного зв'язку високого ступеня (г=0,79, р<0,05) мiж вмiстом в сироватщ кровi 1Ь-б iз тяжкiстю перебпу БА у дiтей. Таким чином, пщвищений вмiст прозапального при збереженому рiвнi протизапального цитокiнiв в сироватщ кровi хворих на КБА вщображае початковi запальнi змiни у бронхiальному деревi, коли слизова оболонка ще не повнiстю втратила сво! захисш властивостi, вiдсутня постiйна персистенцiя бактерiальноi iнфекцii. У дiтей iз ЧКБА активащя прозапальних цитокiнiв може бути пов'язана iз переважно тривалою персистенщею бактерiальноi iнфекцii та вiдносно частшими загостреннями вiрусно-бактерiальноi етiологii, а також свщчити про виснаження цитокiнпродукуючоi здатносп клiтин-продуцентiв. При цьому, зниження вмюту 1Ь-4 у дiтей iз ЧКБА може свiдчити про виснаження компенсаторних протизапальних механiзмiв iмунноi системи та недостатню протизапальну вiдповiдь.
Максимальний рiвень сироваткового 1Ь-4, що мае мюце при НКБА, е проявом вираженого алергiчного компоненту в патогенезi розвитку захворювання у ще^' категорii пащенпв та вказуе Th2-механiзм алергiчноi реакцп i запалення, який переключае синтез ^О та IgM в В^мфоцитах на синтез IgЕ, i таким чином суттево впливае на тяжюсть перебiгу БА [4, б, 9]. При цьому, вiрогiдне зростання рiвня прозапального цитокiну (1Ь-б) у дтей iз НКБА призводить до iндукцii синтезу iнших прозапальних цитокiнiв, у тому чи^ i ТОТ-а, та визначае стутнь i вираженiсть запального процесу, а саме розвиток його пролiферативноi стадп, та процеси ремоделювання бронхiв [1, б, 8, 9]. Отже, максимально виражеш змiни в цитокшовому статусi у пацiентiв iз НКБА визначаються мультифакторiальним генезом цiеi клiнiчноi форми i детермiнують виражешсть клiнiчноi симптоматики та ступiнь резистентносп до терапii у таких пащенпв.
Таким чином, варiант та стутнь вираженосн iмунологiчних зрушень у пащенпв iз БА чiтко визначаеться ступенем контролю над захворюванням. Так, у дтей iз НКБА на фош зменшення загального числа Т-лiмфоцитiв (переважно СБ3+ i СБ4+) спостерiгаеться зниження
функцюнального потенщалу природних KÎnepÎB, гiперпродукцiя Ig Е та Ig G i3 одночасним дисбалансом фагоцитарно! ланки. У дтей i3 ЧКБА визначасться зниження бiльшостi компоненпв Т-клiтиннoï субпопуляцп (виключаючи CD8+) на тлi виражено! гiпeрiмунoглoбулiнeмiï та обмеження функцioнальних можливостей фагoцитарнoï ланки. У пацieнтiв i3 КБА дoмiнувала гiпeрiмунoглoбулiнeмiя при вщносно нормальних показниках кoмпoнeнтiв фагoцитарнoï системи.
Гетерогеншсть коливань пoказникiв в межах одша компоненти ланки iмуннoï системи у дтей i3 рiзним ступенем контрольованосп БА може бути пов'язана i3 адаптивними функцioнальними можливостями, як формують iндивiдуальнi пристосувальнi рeакцiï i пoстiйну функцioнальну гoтoвнiсть до рiзнoгo антигенного навантаження.
Ж
1. При БА типовими е наступнi змши в iмуннoму статусi дитини: зниження числа та функцюнального стану Т-тмфоципв, дисфункщя В-лiмфoцитiв (пiдвищeння числа В-кл^ин, зниження 1'х функцioнальнoï активнoстi), дисiмунoглoбулiнeмiя (пiдвищeння вмiсту Ig G, Ig E при одночасному зниженш Ig А), збшьшення вмiсту Ц1К, зниження природних i зростання рiвня спeцифiчних антитiл, зниження кiлькoстi НСТ-позитивних нейтрофшв та ix функцioнальнoï активнoстi.
2. Рiвeнь iмунoлoгiчниx зрушень у дтей iз БА може слугувати маркером системного порушення клiтиннoгo мeтабoлiзму та ч^ко визначаеться ступенем тяжкoстi нозологп.
Перспектиеи подальших дослгджень полягають у вивченш можливостi медикаментозное корекцй iмунологiчних зрушень у дтей i3 БА.
1. Chernushenko EF. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya. 2008. 4(15): 45-49.
2. Chopyak VV, Potiomkina HO, Havrylyuk AM. Lektsiyi z klinichnoyi imunolohiyi dlya praktychnykh likariv. Lviv, 2010: 226 s.
3. Geppe NA. Pulmonologiya i allergologiya. 2008; 1: 60-68.
4. Lyakh MYu, Guryanov VG, Khomenko VN. Osnovy kompyuternoy biostatistiki: analiz informatsii v biologii, meditsine i farmatsii statisticheskim paketom MedStat. Donetsk. 2006: 211s.
5. Masyuk VS, Khurtsilava OG. Pediatriya. 2008; 81(4): 112-115.
6. Nazarenko GI, Kishkun AA. Klinicheskaya otsenka rezultatov laboratornykh issledovaniy. M. Sovremennyie meditsinskiye tekhnologiyi. 2006: 541 s.
7. Pobedennaya HP. Imunolohiya ta alerholohiya. 2006; 2: 69.
8. Rekomendatsiyi Hlobalnoy ynytsyatyvy po borbe s bronkhyalnoy astmoy (Global Initiative for Asthma, GINA), peresmtr 2014 h. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya. 2015; 5-6 (34-35): 56-63.
9. Umanets TR, Lapashyn VF. Klinichna imunolohiya. Alerholohiya. Infektolohiya. 2010; 2: 66-69.
10. Bush A. How // Amer.Thorac. Soc. 2009; 6: 712-719.
11. Global strategy for asthma management and prevention / National Institute of health. National Heart, Lung and Blood Institute. - Update. 2015; 112 p.
ОЦЕНКА ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ НАРУШЕНИИ В ГЕНЕЗЕ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ РАЗНОЙ СТЕПЕНИ КОНТРОЛИРОВАННОСТИ У ДЕТЕЙ Литвинец Л. Я., Литвинец-Голутяк У.Е., Чопяк В. В.
Установлено, что у детей с бронхиальной астмой имеют место выраженные изменения в иммунологическом статусе, что касается как клеточного, так и гуморального звеньев и в значительной мере выражаются степенью тяжести заболевания. У обследованных с бронхиальной астмой установлено ограничения резерва фагоцитирующих клеток и их фагоцитарной активности. Максимально выраженное угнетение фагоцитоза наблюдалось у обследованных с неконтролированной бронхиальной астмой (р<0,05). Одновременно у пациентов с неконтролированной и частично контролированной бронхиальной астмой регистрировалось имоверное снижение регуляторного индекса, выражавшегося уменьшением процента СБ4+ и увеличением СБ8+ (р<0,05). Установлено наличие положительной корреляционной связи высокой степени (г=0,79, р<0,05) между содержанием в сыворотке крови 1Ь-6 и тяжестью течения бронхиальной астмы у детей.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, иммунитет.
Стаття надшшла 16.02.2018 р.
ASSESSMENT OF IMMUNOLOGICAL DISORDERS IN THE GENESIS OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN WITH DIFFERENT DEGREES OF THE DISEASES CONTROLLABILITY Lytvynets L.Ya., Lytvynets-Golutyak U.Ye., Chopyak V.V.
Children with asthma have insufficient capacity of nonspecific protection that is determined by the severity of illness and is the most significant factor in patients with nonkontrol bronchial asthma (р<0,05). An important factor in forming the immune response is the activation of humoral component. Low number of T-lymphocytes in the blood in asthma may be caused by the accumulation of these cells in the airways and is a predictor of inflammation in the bronchi. As for cytokine status, the maximum level of serum IL-4, which is characteristic in NKBA, is a manifestation of severe allergic component in the pathogenesis of the disease in this category of patients and indicates the mechanism of Th2-allergic response and inflammation, it switches the synthesis of level of serum IL-6 and CD4+ and CD8+ (р<0,05) (r=0,79, p<0,05) thus significantly affecting the severity of asthma.
Key words: bronchial asthma, children, immunity.
Рецензент Похилько B.I.
