CC BY
3
Лигпа1 о{ V. N. Кагаят КкЫП. 2020
УДК: 612.017:615.834:615.83+615.34:547:616.24 В01: 10.26565/2313-6693-2020-39-06
СТАН 1МУННО1 СИСТЕМИ ТА ХАРАКТЕР 1МУННИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА СЕЗОННИЙ АЛЕРГ1ЧНИЙ РИНОКОН'ЮНКТИВ1Т З СЕРЕДНЬОТЯЖКИМ ТА ТЯЖКИМ ПЕРЕБ1ГОМ
Кузнецов О. Г.
Вступ. Сезонний алергiчний ринiт - це алерпчне захворювання (АЗ) слизових оболонок (переважно кон'юнктиви очей i слизово! носа), що обумовлено гшерчутливютю до аерозольних алергенiв пилку рослин i спор грибiв, концентрацiя яких у повiтрi перiодично стае причиннозначущою.
Провiдним клiнiчним проявом САР вважаеться алерпчний кон'юнктивiт. За статистикою, приблизно у 70-90 % хворих з САР розвиваеться пилковий кон'юнктивп, що характеризуеться свербшням очей, вiк, !х почервонiнням, свiтлобоязню, сльозотечею. Клiнiчно важливим е поеднання САР i кон'юнктивиу. Незважаючи на те що при САР увагу зазвичай акцентують на назальних симптомах, бiльше 80 % пащенпв, як показуе практика, страждают вiд симптомiв з боку очей. За даними европейських i швшчноамериканських дослiдникiв, бiльше 70 % пащенпв з САР страждають одночасно вщ очних симптомiв i назальних, причому !х ступiнь вираженостi бiльшiсть хворих ощнюють як середньотяжку або тяжку.
Матерiали та методи. Було обстежено 120 хворих на сезонний алерпчний ришт у поеднанш з кон'юнктивпом: 58 хворих iз середньотяжким i 62 хворих iз тяжким перебном захворювання.
Результати дослiджень. У пащенпв 1 групи рiвень загального IgE був пiдвищений у 5,6 рази, у пащенпв 2 групи - у 7,1 рази у порiвнянi з контрольною групою. Рiвень специфiчного IgE у 1 групi становив 37,7 KU/L, у 2 груш - 46,9 KU/L, при референтних значеннях - 0 - < 0,35 KU/L. При вивченнi Ц1К було встановлено шдвищення !х концентраци як у хворих 1 групи, так i 2 групи. Однак, у пащенпв 1 групи переважно тдвищувався рiвень високомолекулярних Ц1К, а у хворих 2 групи -переважно рiвень низькомолекулярних Ц1К.
Обговорення дослщжень. Вивчення популяцiйного складу лiмфатично! периферично! кровi хворих на САРК виявило змши у Т-клiтиннiй ланщ iмунiтету, як1 характеризувалися зниженням вмюту CD3+-клiтин у хворих 1 групи на 10,7 %, у хворих 2 групи - на 19,0 % у порiвняннi з аналопчними показниками оаб контрольно! групи.
Висновки. Визначеш розлади у хворих iз тяжким перебiгом захворювання бiльш глибош, нiж у хворих iз середньотяжким перебном захворювання. У хворих з тяжким перебном на вiдмiну ввд хворих iз середньотяжким перебiгом спостернаються порушення i у фагоцитарнiй ланщ iмунiтету. У хворих з тяжким перебтем знижена як поглинаюча актившсть фагоцитiв, так i !х спроможшсть в шдукци активних форм кисню. У хворих з тяжким перебном вiдмiчаеться зростання рiвня низькомолекулярних Ц1К, у хворих з середньотяжким перебтем - переважно високомолекулярних Ц1К, як у меншiй мiрi токсичнi, шж низькомолекулярнi.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: сезонний алерпчний ринокон'юнктивп, пилок амбрози, циркулюючi iмуннi комплекси
1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОРА
Кузнецов Олексш Геннадшович, асистент кафедри клгшчно!, лабораторно! iмунологil та алергологи Нацюнально! медично! академп тслядипломно! освiти (НМАПО) iменi П. Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, Кшв, Укра!на, 04112, e-mail: kuznetsova_larisa@ukr.net, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7615-2700
ВСТУП
Сезонний алерпчний ришт (САР) - це алерпчне захворювання (АЗ) слизових оболонок (переважно кон'юнктиви очей { слизово! носа), що обумовлено гшерчутливютю до аерозольних алергешв пилку рослин { спор гриб1в, концентращя
яких у повир1 перюдично стае причиннозначущою [1, 3, 4, 6].
Провщним ктшчним проявом САР вважаеться алерпчний кон'юнктиви. За статистикою, приблизно у 70-90 % хворих з САР розвиваеться пилковий кон'юнктиви, що характеризуеться свербшням очей, вш, !х почервоншням,
© Кузнецов О. Г., 2020
св^лобоязню, сльозотечею. 1нод^ явища кон'юнктивiту навiть бшьш вираженi, нiж симптоми ринiту, i iстотно знижують якiсть життя хворих. Дана симптоматика називасться рiнокон'юнктивальним
синдромом. Даш алерпчного
кон'юнктивiту займають провщне мiсце у групi захворювань, об'еднано! пiд загальною назвою «синдром червоного ока» [1, 2, 3, 4, 6]. Алерпчний
кон'юнктив^ може починатися гостро: нестерпний свербiж повiк, печшня пiд вiками, свiтлобоязнь, сльозотеча, набряк i гiперемiя кон'юнктиви. Набряк
кон'юнктиви може бути настiльки вираженим, що рогiвка потопае у навколишнiй хемоичнш кон'юнктивi. У таких випадках з'являються крайовi iнфiльтрати у рогiвцi, як правило, в обласп очно! щшини. Бiльш часто алергiчний кон'юнктивiт протшае хронiчно з помiрним печiнням тд повiками, перiодично виникають сверблячкою вш.
Клiнiчно важливим е поеднання САР i кон'юнктивiту. Незважаючи на те, що при САР увагу зазвичай акцентують на назальних симптомах, бшьше 80 % пацiентiв, як показуе практика, страждають вiд симптомiв з боку очей. За даними европейських i швшчноамери-канських дослiдникiв, бшьше 70 % пащенпв з САР страждають одночасно вщ
Лейкограма хв!
очних i назальних симптомiв, причому !х ступiнь вираженостi бiльшiсть хворих оцшюють як середньотяжку або тяжку [1, 3]. У рядi дослщжень було показано, що очнi симптоми тдвищують роль ринiту як провокуючого фактора розвитку бронхiальноl астми i впливають на яюсть життя пацiентiв.
Дiагностика САР проводиться на пiдставi даних анамнезу, характерних ктшчних симптомiв, постановки шкiрних проб з алергенами i виявлення алергенспецифiчних антитiл класу iмуноглобулiнiв E (IgE) [6, 8, 9].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Було обстежено 120 хворих на сезонний алерпчний ришт у поеднанш з кон'юнктивггом: 58 хворих iз середньо-тяжким i 62 хворих iз тяжким перебiгом захворювання.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
При вивченнi лейкограми хворих було встановлено, що машфестащя
захворювання перебiгае на тлi тдвищення у периферичнiй кровi абсолютного числа та вщсотку еозинофiлiв (у хворих з середньотяжким перебiгом - у 5,6 рази, у хворих з тяжким переб^ом - у 6,9 рази) та базофшв вщповщно у 2,7 та 3,1 рази (табл. 1).
Таблиця 1
на САРК (М ± т)
Показники Групи хворих Контрольна група (n = 30)
середньотяжкий перебiг (n = 58) тяжкий перебк-(n = 62)
Лейкоцити, х109/л 6,5 ± 0,8 6,7 ± 0,9 6,2 ± 0,8
Лiмфоцити, % 31,2 ± 1,5 31,6 ± 1,5 30,8 ± 1,3
Нейтрофiли, % 72,3 ± 1,7 73,5 ± 1,8 71,5 ± 1,5
Моноцити, % 5,1 ± 1,3 5,6 ± 1,3 4,4 ± 1,1
Еозинофши, % 5,6 ± 0,7* 6,9 ± 0,9* 1,0 ± 0,08
Базофiли, % 2,7 ± 0,02* 3,1 ± 0,05* 1,0 ± 0,01
Примiтка. * - р < 0,05 у порiвняннi з контрольною групою oci6
Машфестащя захворювання
супроводжувалася тдйомом у
периферичнш кров1 вмюту пстам1ну (у хворих 1 групи - у 1,35 рази, у хворих 2 групи - у 1,45 рази) у пор1внянш з групою здорових ос1б та серотоншу - вщповщно у
1,14 рази та 1,25 рази та зниження вмюту д1амшоксидази (ДАО) у хворих з середньотяжким переб1гом захворювання - на 15,4 %, у хворих з тяжким переб1гом захворювання - на 34,7 % у пор1внянш з групою здорових оаб (табл. 2).
Таблиця 2
PiBeHb пстамшу, серотоншу та дiамiноксидази у хворих на САРК (M ± m)
Показники Групи хворих Контрольна група (n = 30)
середньотяжкий перебiг (n = 58) тяжкий перебiг (n = 62)
Пстамш, нмоль/л 4,4 ± 0,3* 5,1 ± 0,4* 3,5 ± 0,3
Серотонiн, нг/мл 183,5 ± 15,1 201,4 ± 19,1* 160,0 ± 11,4
ДАО, IU/ml 14,9 ± 1,6 11,5 ± 1,3* 17,6 ± 1,8
Приметка. * - р < 0,05 у пор1внянт з контрольною групою oci6
Отриманi нами данi свщчать, що у перiод машфестацп захворювання система ДАО не здатна контролювати тдйом факторiв запалення, якi обумовлюють патофiзiологiчну фазу алерпчно1 реакцп.
При вивченш гуморальних показникiв iмунiтету було встановлено, що у пащенпв 1-о! та 2-о! груп у периферичнiй кровi спостерiгаеться пiдвищений рiвень загального та специфiчного до пилку
Показники гуморальноТ ланки г
амброзп антитш класу IgE [1, 3, 4, 5, 7, 8,
9].
У пащенпв 1 групи рiвень загального ^Е був пiдвищений у 5,6 рази, у пащенпв 2 групи - у 7,1 рази у порiвнянi з контрольною групою. Рiвень
специфiчного ^Е у 1 групi становив 37,7 КИ/Ь, у 2 групi - 46,9 КИ/Ь, при референтних значеннях - 0 - < 0,35 КИ/Ь (табл. 3).
Таблиця 3
гету хворих на САРК (М ± т)
Показники Групи хворих Контрольна група (n = 30)
середньотяжкий переб^ (n = 58) тяжкий переби-(n = 62)
IgA, г/л 1,7 ± 0,2 1,8 ± 0,2 1,9 ± 0,1
IgM, г/л 2,3 ± 0,3 2,7 ± 0,4 2,1 ± 0,1
IgG, г/л 15,1 ± 1,6 15,8 ± 1,6 14,1 ± 1,1
Загальний IgE, U/ml 147,5 ± 5,9* 189,1 ± 7,3* 26,3 ± 1,3
Специфiчний IgE, KU/L до амброзil (0 - 0,35 KU/L) 37,7 ± 4,6* 46,9 ± 3,7* 0,1 ± 0,01
Примiтка. * - р < 0,05 у пор1внянт з контрольною групою оаб
При вивченнi Ц1К було встановлено пiдвищення !х концентрацп як у хворих 1-о! групи, так i 2-о! групи. Однак, у пащенпв 1-о! групи переважно тдви-щувався рiвень високомолекулярних Ц1К, а у хворих 2-о! групи - переважно рiвень низькомолекулярних Ц1К (табл. 4). Так, у 1-ш групi хворих високомолекулярнi Ц1К тдвищувалися у 1,79 рази, середньомо-лекулярш - у 1,3 рази, низькомолекулярш
- у 1,4 рази у порiвняннi з !х рiвнем у контрольнiй груш ошб. У 2-о! групи хворих високомолекулярш Ц1К пiдвищувалися у 2 рази, середньомолеку-лярнi Ц1К - у 1,5 рази, низькомолекулярш
- у 2,2 рази [8, 9].
Звертае увагу той факт, що у хворих 2 групи рiвнi Ц1К вс1х розмiрiв були значно вищими, нiж у хворих 1 групи, а рiвень низькомолекулярних Ц1К був вищим у 1,6 рази. Слщ зазначити, що низькомо-лекулярний Ц1К володiе найбiльшою токсичнiстю по вщношенню до тканин органiзму.
Актившсть комплементу була пiдвищена у пащенпв 1 -о! групи на 5 %, у пащенпв 2 групи - на 6 % (табл. 4). Вщомо, що комплемент здатний контролювати рiвень Ц1К у кровi та дисощювати !х надмiрнi концентрацil. У хворих 1-о! групи ця функцiя комплементу виконуеться у бшьшш мiрi, шж у хворих
2-о! групи. Можна зазначити, що позитивним зрушенням в ÍMyHHrn №CTeMÍ
пiдвищення активносп комплементу при [5, 7, 8, 9].
шдвищенш концентрацп Ц1К е
Таблиця 4
Концентрацiя Ц1К та актившсть комплементу у хворих на САРК (M ± m)
Показники, ум.од. Групи хворих Контрольна група (n = 30)
середньотяжкий переб1г (n = 58) тяжкий перебн (n = 62)
Ц1К низькомолекулярш 63,8 ± 6,1* 103,7 ± 9,5* 45,3 ± 3,4
Ц1К середньомолекулярш 79,0 ± 8,1* 91,5 ± 9,6* 60,3 ± 2,1
Ц1К високомолекулярш 25,8 ± 2,3* 27,1 ± 3,5* 14,4 ± 1,2
Комплемент СН50 т 5 % Т 6 % N
Прижика. * - р < 0,05 у пор1внянш з контрольною групою оаб
ОБГОВОРЕННЯ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Вивчення популяцшного складу лiмфатично! периферично! кровi хворих на САРК виявило змiни у Т-клпиннш ланцi iмyнiтетy, якi характеризувалися зниженням вмiстy CD3+-клiтин у хворих 1-о! групи на 10,7 %, у хворих 2-о! групи -на 19,0 % порiвняно з аналопчними показниками ошб контрольно! групи;
CD4+-клiтин вiдповiдно на 18,6 % та 22,8 % та рiвня бласттрансформуючо! активностi Т-лiмфоцитiв у РБТЛ на ФГА у 1-ш груш хворих на 33,1 %, у 2-ш груш -на 42,4 % (табл. 5, 6).
При цьому вмют В^мфоципв у хворих на САРК 1 -о! групи був шдвищений на 6,0 %, у хворих на САРК 2 групи - на 7,6 % (табл. 5).
Таблиця 5
Фенотиповий склад лiмфицитiв кров хворих на САРК (M ± m)
Показники Групи хворих Контрольна група (n = 30)
середньотяжкий переб1г (n = 58) тяжкий переб1г (n = 62)
Л1мфоцити, х109 1,8 ± 0,11 1,9 ± 0,11 1,8 ± 0,10
CD3+- кл., % 61,8 ± 3,3* 56,1 ± 2,9* 69,2 ± 2,3
CD4+ - кл., % 37,3 ± 1,8* 35,4 ± 1,7* 45,8 ± 1,6
CD8+ - кл., % 22,3 ± 1,3 21,8 ± 1,3 22,9 ± 1,1
CD16+ - кл., % 12,4 ± 1,7 12,9 ± 1,7 12,3 ± 1,7
CD22+ - кл., % 23,5 ± 1,3 23,9 ± 1,4 22,1 ± 1,2
Примггка. * - р < 0,05 у пор1внянш з контрольною групою оаб
Таблиця 6
Показники бласттрансформуючоТ активностi Т-лiмфоцитiв периферичноТ кровi хворих на САРК (M ± m)
Процент бластних форм л1мфоципв у РБТЛ Характер перебну захворювання Контрольна група (n = 30)
середньо тяжкий переб1г (n = 58) тяжкий перебн (n = 62)
Спонтанна РБТЛ 6,1 ± 0,7 5,6 ± 0,6 7,3 ± 0,6
1ндукована ФГА РБТЛ 46,5 ± 2,3* 40,1 ± 2,2* 69,5 ± 2,5
Прим1тка. * - р < 0,05 у пор1внянш з контрольною групою оаб
Вивчення фагоцитарно! ланки суттевих змш у пащенпв 1-о! групи у
iмyнiтетy хворих на САРК показало, що поглинальнш здатносп лейкоцитiв та
Лигпа1 о{ V. N. Кагаят КкЫП. 2020
продукци активних форм кисню не спостер^аеться (р > 0,05). У пащенпв 2-о! групи, напроти, вiдмiчаеться достовiрне (р < 0,05) зниження як ФЧ, так i Ф1, а також показникiв стимульованого НСТ-
Показники фагоцитарноТ ланки г
теста. Так показник ФЧ був знижений у 1,45 рази, ФЧ - у 1,94 рази, стимульований НСТ - у 1,56 рази у порiвняннi з показниками контрольное' групи ошб (табл. 7).
Таблиця 7
¡тету хворих на САРК (М ± т)
Показники Характер переб1гу захворювання Контрольна група (п = 30)
середньотяжкий переб1г (п = 58) тяжкий переб1г (п = 62)
ФЧ,% 58,6 ± 2,6 41,6 ± 2,4*,** 60,5 ± 2,5
Ф1 3,6 ± 0,7 1,9 ± 0,2*,** 3,7 ± 0,7
НСТ, сп. 6,6 ± 1,8 6,9 ± 1,8 6,3 ± 1,8
НСТ, ст. 14,1 ± 1,6 10,1 ± 1,1*,** 15,8 ± 1,4
Примггки: * - р < 0,05 у поршнянш з контрольною групою оаб;
** - р < 0,05 м1ж показниками 1 та 2 трупами хворих.
Машфестащя САРК у хворих 1-о! та 2-о! груп перебiгала на тлi суттевих зрушень у цитокшовш мережi (табл. 8). Так у хворих 1-о! та 2-о! груп спостер^алось пiдвищення рiвня прозапальних цитоюшв та достовiрне зниження рiвня протизапальних цитокiнiв 1Л-10 [7, 8].
У хворих 1-о! групи 1Л-1Р шдвищувався у 1,71 рази, 1Л-6 - у 1,39 рази, ФНПа - 1,51 рази, у хворих 2 групи: 1Л-1 - у 1,97 рази, 1Л-6 - у 1,51 рази, ФНПа - у 1,87 рази у порiвняннi з контрольною групою оаб. 1Л-10 був знижений у 1 груш хворих у 1,17 рази, у 2 груш - у 1,33 рази.
У хворих 1-о! групи 1Л-4 був шдвищений у 1,35 рази, iндекс
Рiвень цитокммв у сироватщ
спiввiдношення 1Л-4/1НФу становив 5,3 ± 0,4 (N=3,0 ± 0,2). У хворих 2-о! групи 1Л-4 пiдвищувався у 1,57 рази, ИФу -знижувався у 1,44 рази у порiвняннi з контрольною групою ошб. 1ндекс спiввiдношення 1Л-4/ЩФу становив 6,8 ± 0,6. У осiб контрольно! групи вiн дорiвнював 3,0 ± 0,2 (табл. 8).
Слщ зазначити, що у хворих на САРК 1-о! та 2-о! груп поряд з тдвищенням рiвня 1Л-4 спостерiгалось i пiдвищення рiвня 1Л-13, який як i 1Л-4 здатний сприяти перемиканню синтезу
iмуноглобулiнiв на IgE клас та розвиток алерпчних реакцiй [7, 8].
Таблиця 8
1 хворих на САРК (М ± т)
Показники, пг/мл Характер перебку захворювання Контрольна група (п = 30)
середньотяжкий переб1г (п = 58) тяжкий переб1г (п = 62)
1Л-1Р 58,5 ± 4,1* 67,7 ± 4,5* 34,2 ± 3,4
1Л-4 35,7 ± 3,2* 41,5 ± 3,9* 26,4 ± 2,3
1Л-6 62,1 ± 5,1* 67,5 ± 5,5* 44,6 ± 3,9
1Л-10 1,7 ± 0,16* 1,5 ± 0,16* 2,0 ± 0,12
1Л-12 26,1 ± 2,5 20,3 ± 2,3* 31,4 ± 3,6
1Л-13 44,5 ± 2,6 47,1 ± 2,7* 40,2 ± 2,3
1Л-18 245,8 ± 12,1 189,3 ± 11,6* 267,1 ± 12,6
ФНПа 35,9 ± 3,3* 44,5 ± 4,1* 23,7 ± 2,1
1НФу 6,7 ± 0,6* 6,1 ± 0,6* 8,8 ± 0,6
1Л-4/1НФу 5,3 ± 0,4* 6,8 ± 0,6* 3,0 ± 0.2
Приметка. * - р < 0,05 у пор1внянш з контрольною групою оаб
Р!вн! 1Л-12 та 1Л-18 у хворих 1-о! групи мали тенденц!ю до зниження, а у хворих 2-о! групи !х р!вень був достов!рно нижчий, н!ж у ос!б контрольно! групи (р < 0,05) (табл. 8). Ц! цитоюни е активаторами Т-кл!тин та !ндукторами продукц!! 1НФу.
Р!вн! циток!н!в 1Л-4, 1Л-13, 1НФу, 1Л-12 та 1Л-18 св!дчать, що у хворих на САРК спостер!гаеться переважання ТЬ2 шляху над ТЫ розвитку !мунних реакц!й [2, 5, 7, 8].
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи отриман! дан! можна констатувати, що розвиток САРК в!дбуваеться на тл! розлад!в в !мунн!й систем!, порушень у Т-кл!тинн!й ланц! !мун!тету, порушень у ствв!дношенн! ТЫ/ТЬ2 ! переважання ТЬ2 !мунного реагування на пилковий алерген, порушень в циток!нов!й мереж!, розвитку дисбалансу м!ж про- та протизапальними циток!нами, значного п!двищення концентрац!! у сироватц! кров! прозапальних цитоюшв, зниження р!вн!в
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Актуальш питання алергологi! в практищ сiмейного лiкаря: навчальний пос!6ник для лiкарiв -iнтернiв i лiкарiв слухачiв закладiв (факультетiв) п!слядипломно! освгга / за ред. акад. НАМН Укра!ни, проф. Вороненко Ю. В., проф. Шекери О. Г., проф. Кузнецово! Л. В. та ш. - К.: Серiя «Омейна медицина». - Видавець Заславський О. Ю., 2016. - 324 с.
2. Бшовол О. М. Клiнiчна !мунолопя та алергологiя // Навчальний поабник медичних ВНЗ IV р!вня акредитаци та медичних факультетiв унiверситетiв / за редакщею: член-кореспондента АМНУ, д. м. н., професора О. М. Бшовола, д. м. н., професора П. Г. Кравчуна, д. м. н., професора В. Д. Бабаджана. д. м. н., професора Л. В. Кузнецово! / О. М. Бшовол, П. Г. Кравчун, В. Д. Бабаджан, Л. В. Кузнецова [та ш] - Харшв «Гриф», 2011. - 549 с. https://www.twirpx.com/file/2136548/
3. Вороненко Ю. В. Алерголопя / Ю. В. Вороненко, Б. М. Пухлик, А. М. Пшецький [та ш] / подручник тд редакцiею д.м.н., проф. Л. В. Кузнецово!. Рекомендовано Мшстерством осв!ти та науки Укра!ни. - Ки!в, 2008. - 365 с. https://allergo.kiev.ua/uploaded/files/%20алергологiя.pdf або https://www.twirpx.eom/file/3112005/
4. Кузнецова Л. В. Полшоз та його прояви: дiагностика, осо6ливост! лiкування: монографiя / Л. В. Кузнецова. - Ки!в, 2009. - 92 с.
5. Кузнецова Л. В. «1мунолопя» // Нацiональний п!дручник за загальною редакцiею д.м.н., професора Л. В. Кузнецово!, д.м.н., професора В. Д. Бабаджана, д. м. н., професора В. I. Лпус. Затверджено Мшстерством осв!ти i науки Укра!ни (протокол в!д 30.12.2008 № 14/18 - г-2951.1) i Мiнiстерством охорони здоров'я Укра!ни (протокол в!д 14.11.2013 р. № 4) як нацюнальний тдручник для лiкарiв - курсанпв п!слядипломно! осв!ти, лiкарiв - штершв i студентiв вищих медичних навчальних закладiв 1У р!вня акредитацi!. - ТОВ «МеркьюрьПодшля», 2015 - 564 с. https://www.twirpx.com/file/2012750/
6. Кузнецов О. Г. Л^вання алерпчних рин!т!в в сучасних умовах / О. Г. Кузнецов, Л. С. Осипова, Л. В. Кузнецова, А. В. Грем'яков // Матерiали (тези) науково-практична конференщя з мiжнародною участю «1мунозалежш та алерпчш стани: сучасна лабораторна iмунологiчна дiагностика, лiкування та профiлактика», 29-30 березня 2012 року, м. Ки!в - С. 71-72.
7. Кузнецов А. Г. Состояние иммунитета и коррекция нарушений у больных поллинозом с
1Л-12, 1Л-18, 1НФу, як! е активаторами ТЫ !мунного реагування.
Визначеш розлади у хворих !з тяжким переб!гом захворювання 6!льш глибою, н!ж у хворих !з середньотяжким перебшом захворювання. У хворих з тяжким переб^ом на в!дм!ну в!д хворих !з середньотяжким переб!гом спостер^-гаються порушення ! у фагоцитарнш ланц! !мун!тету. У хворих з тяжким переб^ом знижена як поглинаюча активнють фагоцит!в, так ! !х спроможн!сть в !ндукц!!' активних форм кисню. У хворих з тяжким переб^ом в!дм!чаеться зростання р!вня низькомолекулярних Ц1К, у хворих з середньотяжким переб^ом - переважно високомолекулярних Ц1К, як! у менш!й м!р! токсичн!, н!ж низькомолекулярн!.
Подальш! досл!дження у хворих на САРК призводять до посилення контролю симптом!в захворювання, нормал!зац!!' лабораторних показник!в, покращення якост! життя, м!н!м!зац!!' риску виникнення поб!чних ефект!в, що робить можливим досягнення тривало! кл!н!чно!' рем!с!!' захворювання.
сенсибилизацией к пыльце амброзии на фоне кишечного микробиоценоза и нарушения пищевого статуса // Матер1али (тези) науково-практично! конференцп з м1жнародною участю «1мунолопя та алерголопя: перспективи розвитку», 03-04 жовтня 2013 р., м. Ки!в - С.29-30.
8. Кузнецов О. Г. Змша показнишв кл1тинного 1мун1тету у хворих на полшоз 1з сенсиб1л1зац1ею до пилку амбрози шд впливом 1мунотерап1! // Матер1али (тези) науково-практично! конференци з м1жнародною участю «Бронх1альна астма, алерпя, 1мунолог1я - сучасш досягнення та перспективи розвитку», присвячено! 30-р1ччю з дня заснування кафедри клшчно!, лабораторно! !мунологп та алергологи НМАПО 1меш П. Л. Шупика, 26-27.03.2015 р., м. Ки!в. - С. 47.
9. Кузнецов А. Г. Уровень циркулирующих иммунных комплексов и фагоцитарной активности моноцитов при поллинозе с сенсибилизацией к пыльце амброзии, который протекает на фоне хронического бескаменного холецистита // Международный научно-практический журнал «Лабораторная диагностика. Восточная Европа». - № 1 (13) 2015. - С.95 - 103. https://www.rucont.ru/efd/457427.
REFERENCES
1. Voronenko, Y., Shekera, O., Kuznetsova, L. (2016) Current issues of allergology in the practice of family medicine. Kyiv: Series «Family Medicine». Publisher Zaslavsky O. 324 p. (in Ukrainan)
2. Bilovol, O., Kravchun, P., Babadzan, V., Kuznetsova, L. (2011) Clinical immunology and allergology. Kharkiv: Grief. 549 p. (in Ukrainan)
3. Voronenko, Y., Kuznetsova, L. Allergology (2008). Kyiv: 365 p. (in Ukrainan)
4. Kuznetsova, L. (2009) Polinosis and its manifestations: diagnosis, features of treatment. Kyiv: 92 p. (in Ukrainan)
5. Kuznetsova, L., Babadzan, V., Litus, V. Immunology (2015). Kyiv: Merk'yuri-Podillya: 564 p. (in Ukrainan)
6. Kuznetsov, O., Osipova, L., Kuznetsova, L., Gremyakov, A. (2012) Treatment of allergic rhinitis in modern conditions. Proceedings of the scientific-practical conference with international participation «Immune-dependent and allergic conditions: modern laboratory immunological diagnosis, treatment and prevention». March 29 - 30. Kyiv. P. 71-72. (in Ukrainan)
7. Kuznetsov, A. (2013) State of immunity and correction of disorders in patients with pollinosis with sensitization to ragweed pollen on the background of intestinal microbiocenosis and nutritional status disorders. Proceedings of the scientific-practical conference with international participation «Immunology and allergology: prospects». October 3-4. Kyiv. P. 29-30. (in Russian)
8. Kuznetsov, O. (2015) Change in cellular immunity in patients with hay fever with sensitization to ragweed pollen under the influence of immunotherapy. Proceedings of the scientific-practical conference with international participation Bronchial asthma, allergy, immunology - current achievements and prospects», dedicated to the 30th anniversary of the founding of the Department of Clinical, Laboratory Immunology and Allergology NMAPE named after PL Shupyk. March 26-27. Kyiv. P. 47. (in Ukrainan)
9. Kuznetsov, A. (2015). The level of circulating immune complexes and phagocytic activity of monocytes in pollinosis with sensitization to ragweed pollen, which occurs against the background of chronic acalculous cholecystitis. International scientific-practical journal «Laboratory diagnostics. Eastern Europe». 1 (13). P.95-103. (in Russian)
THE IMMUNE SYSTEM AND THE NATURE OF IMMUNE DISORDERS IN PATIENTS WITH SEASONAL ALLERGIC RHINOCONJUNCTIVITIS (SARK) WITH MODERATE AND SEVERE
Kuznetsov O. G.
Introduction. Seasonal allergic rhinitis is allergic diseases (AD) of mucous membranes (primarily the conjunctiva of the eye and nasal mucosa), due to hypersensitivity to aerosol allergens of plant pollen and fungi spores, the concentration of which in the air periodically becomes causal. The leading clinical manifestation of SAR is considered as allergic conjunctivitis. According to statistics, about 70-90 % of patients with SAR develops Pulawy conjunctivitis, characterized by itching of eyes, eyelids, their redness, photophobia, lacrimation. Clinically important is the combination of SAR and conjunctivitis. Although the SAR attention usually emphasize on nasal symptoms, more than 80 % of patients, as practice shows, suffer from symptoms from the eyes. According to the European and North American researchers, more than 70 % of patients with SAR suffer from eye and nasal symptoms, and their severity the majority of patients assessed as moderate or severe.
Materials and methods. Were examined in 120 patients with seasonal allergic rhinitis in combination with conjunctivitis: 58 patients with moderate and 62 patients with severe disease.
Research results. The patients of the 1st group the level of total IgE was increased 5.6 times, patients of group 2 - 7.1 times in comparison with the control group. The level of specific IgE in group 1 was 37.7 KU/L in group 2 - 46.9 KU/L, when reference levels - 0 - < 0.35 KU/L in the study, the CIC was established an increase of their concentration in patients of groups 1 and 2 groups. However, patients 1st group mainly increased levels of high molecular weight, the CIC, and in patients 2 groups - mainly the level of low molecular weight CIC.
Discussion of research. The study of the population structure of the lymphatic peripheral blood of patients SARK revealed changes in T-cell link of immunity, characterized by a decrease in the content of CD3+-cells from patients 1 group by 10,7 %, in patients of group 2 - by 19,0 % in comparison with similar indicators of control group.
Conclusions. Certain disorders in patients with severe disease are more profound than in patients with the moderate course of the disease. In patients with severe, in contrast to patients with moderate to severe flow disturbances and in the phagocytic link of immunity. In patients with severe as reduced the absorption activity of phagocytes and their ability in induction of reactive oxygen species. In patients with severe marked increase in the level of low molecular weight CIC, in patients with moderate to severe over - mainly high molecular weight of the CIC, which have less toxic than low molecular weight.
KEY WORDS: seasonal allergic rhinoconjunctivitis, pollen ragweed, circulating immune complexes INFORMATION ABOUT AUTHORS
Kuznetsov Alexey G., assistant, Department of clinical laboratory of immunology and Allergology, National medical Academy of postgraduate education (NMAPE) named after P. L. Shupik, st. Dorogozhitskaya, 9, Kyiv, Ukraine, 04112, e-mail: kuznetsova_larisa@ukr.net, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7615-2700
СОСТОЯНИЕ ИММУННОЙ СИСТЕМЫ И ХАРАКТЕР ИММУННЫХ РАССТРОЙСТВ У БОЛЬНЫХ С СЕЗОННЫМ АЛЛЕРГИЧЕСКИМ РИНОКОНЬЮНКТИВИТОМ СО СРЕДНЕТЯЖЕЛЫМ И ТЯЖЕЛЫМ ТЕЧЕНИЕМ
Кузнецов А. Г.
Вступление. Сезонный аллергический ринит - это АЗ слизистых оболочек (в основном конъюнктивы глаз и слизистой носа), что обусловлено гиперчувствительностью к аэрозольным аллергенам пыльцы растений и спор грибов, концентрация которых в воздухе периодически становится причиннозначимой.
Ведущим клиническим проявлением САР считается аллергический конъюнктивит. По статистике, примерно у 70-90 % больных с САР развивается пыльцевый конъюнктивит, характеризующийся зудом глаз, век, их покраснением, светобоязнью, слезотечением. Клинически важным является сочетание САР и конъюнктивита. Несмотря на то что при САР внимание обычно акцентируют на назальных симптомах, более 80 % пациентов, как показывает практика, страдают от симптомов со стороны глаз. По данным европейских и североамериканских исследователей, более 70 % пациентов с САР страдают одновременно от глазных и назальных симптомов, причем их степень выраженности большинство больных оценивают как среднетяжелую или тяжелую.
Материалы и методы. Было обследовано 120 больных сезонным аллергическим ринитом в сочетании с конъюнктивитом: 58 больных со среднетяжелыми и 62 больных с тяжелым течением заболевания.
Результаты исследований. У пациентов 1 группы уровень общего ^Е был повышен в 5,6 раза, у пациентов 2 группы - в 7,1 раза в сравнении с контрольной группой. Уровень специфического ^Е в 1 группе составил 37,7 Ки^, во 2 группе - 46,9 Ки^, при референтных значениях - 0 - < 0,35 Ки^. При изучении ЦИК было установлено повышение их концентрации как у больных 1 группы, так и 2 группы. Однако, у пациентов 1 группы преимущественно повышался уровень высокомолекулярных ЦИК, а у больных 2 группы - преимущественно уровень низкомолекулярных ЦИК.
Обсуждение исследований. Изучение популяционного состава лимфатической периферической крови больных САРК выявило изменения в Т-клеточном звене иммунитета, которые характеризовались снижением содержания CD3+-клеток у больных 1 группы на 10,7 %, у больных 2 группы - на 19,0 % по сравнению с аналогичными показателями лиц контрольной группы.
Выводы. Определенные расстройства у больных с тяжелым течением заболевания более глубокие, чем у больных со среднетяжелым течением заболевания. У больных с тяжелым течением в отличие от
больных со среднетяжелым течением наблюдаются нарушения и в фагоцитарной звене иммунитета. У больных с тяжелым течением снижена как поглотительная активность фагоцитов, так и их способность в индукции активных форм кислорода. У больных с тяжелым течением отмечается рост уровня низкомолекулярных ЦИК, у больных со среднетяжелым течением - преимущественно высокомолекулярных ЦИК, которые в меньшей степени токсичны, чем низкомолекулярные.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: сезонный аллергический риноконьюнктивит, пыльца амброзии, циркулирующие иммунные комплексы
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРЕ
Кузнецов Алексей Геннадиевич, ассистент кафедры клинической, лабораторной иммунологии и аллергологии Национальной медицинской академии последипломного образования (НМАПО) имени П. Л. Шупика, ул. Дорогожицкая, 9, Киев, Украина, 04112, e-mail: kuznetsova_larisa@ukr.net, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7615-2700
