CC BY
07. Библиотека для классных и внеклассных бесед / Под ред. П. Н. Сакулина. В 4 кн. - М., 19141917. - 400, 394, 494, 692 с.
8. Бродский Н. Л. Историко- литературная хрестомапя / Н. Л. Бродский, Н. М. Мендельсон, Н. П. Сидоров. - В 2 ч. - М., 1914-1916. - 288, 362 с.
9. Верещагин Ю. Н. Сборник образцов для историко-литературного изучения русской словесности / Ю. Н. Верещагин. - В 2 ч. - СПб., 19031904. - 544, 778 с.
10. Верещагин Ю. Н. Стилистическая хрестоматия. Пособие для ведения письменных и устных работ по русскому языку в четырех низших классах гимназии / Ю. Н. Верещагин. - СПб., 1903. - 333 с.
11. Золотарев С. А. Теория словесности, иллюстрированная снимками с произведений архитектуры, скульптуры и живописи / С. А. Золотарев. - Санкт-Петербург; Киев : «Сотрудник», тип. АО «Петр Барский в Киеве», 1911. - 188 с.
12. Лысков И. П. Теория словесности, в связи с данными языковедения и психологи / И. П. Лысков. - М., 1914. - 418 с.
13. Материалы I Всероссийского съезда преподавателей русского языка и литературы. - Пг., 1917. - 121 с.
14. Саводник В. Ф. Краткий курс истории русской словесности: С древнейших времен до конца XVIII века / В. Ф. Саводник. - М. : Типо-лит. И. Н. Кушнерева и К°, 1913. - 474 с.
15. Саводник В. Ф. Очерки по истории русской литературы Х1Х-го века / В. Ф. Саводник. - 2-е изд. - М. : Товарищество «Печатня С.П. Яковлева», 1906. - 508 с.
16. Сальников А. Н. Учебная русская хрестоматия по русской словесности / А. Н. Сальников. -В 3 ч. - СПб., 1903.- 154, 163, 442 с.
17. Синюхаев Г. Т. После Гоголя. Пособие и хрестомапя / Г. Т. Синюхаев. - В 2 ч. - СПб., 19081909. - 522, 543 с.
18. Снитовский А. Э. Учебная книга по русской словесности в России второй половины ХЫХ
- начала ХХ веков: опыт и традиции подготовки и издания / А. Э Снитовский. - М., 2004. - 236 с.
19. Фишер В. М. Учебник по истории русской литературы / В. М. Фишер. - В 2 ч. - М., 1916-1918.
- 223 с.
20. Шалыгин А. Г. Теория словесности и хрестоматия для средних классов / А. Г. Шалыгин. -2-е изд. - СПб : Тип. Ю.Н. Эрлих, 1909. -256 с.
21. Шалыгин А. Дополнительный курс теории словесности / А. Г. Шалыгин. - СПб : Издательство «Книжный склад Н.Я. Оглоблина, 1910. - 392 с.
Ткаченко I. О.
AcnipaHmrn Сумського державного педагогiчного утверситету
iMeHi А. С. Макаренка
ОСОБЛИВОСТ1 ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ХОРЕОГРАФ1В У Н1МЕЧЧИН1 (ДРУГА
ПОЛОВИНА ХХ СТОЛ1ТТЯ)
THE PECULIARITIES OF PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE CHOREOGRAPHERS IN GERMANE (THE SECOND HALF OF THE XX CENTURY)
Tkachenko I. O. Postgraduate student, Sumy state pedagogical University named after A. S. Makarenko
АНОТАЦ1Я
У статп висвилено становлення та розвиток вищо! хореографiчно! освгга в Шмецькш Демократичнш Республщ (НДР) та Федеративнш Республщ Шмеччини (ФРН). Охарактеризовано повоенний стан фахо-во! щдготовки майбутшх хореографiв в основних li центрах на територп НДР (Дрезден, Берлш, Лейпциг) та ФРН (Кельн, Ессен, Мангейм). Виявлено специфжу та особливосп хореографiчного навчання у вищих хореографiчних школах кра!ни у структурi мистецько! освгга.
ABSTRACT
The article deals with the formation and development of higher choreographic education in the German Democratic Republic (GDR) and Federal Republic of Germany (FRG). The post-war conditions of professional training of future choreographers in the main centres in the GDR (Dresden, Berlin, Leipzig) and West Germany (Cologne, Essen, Mannheim) are characterized. The specifics and particularities of the choreographic training in the higher schools in the structure of art higher education are revealed.
Ключовi слова: фахова тдготовка, вища хореографiчна освгга, школа танцю, ушверситет, консерва-торiя.
Keywords: professional training, higher choreographic education, dance school, university, conservatory.
Проблемe реформування вищо! освгга в Укра-rni слщ виршувати з урахуванням ввдповвдного ев-ропейського досвщу з метою встановлення загаль-них закономiрностей та виявлення особливостей розвитку галуз^ переоцшки та переосмислення на-цюнальних mдходiв до li модершзаци, ввдкриття
нових можливостей для вдосконалення педагопч-ного процесу. Тому вивчення особливостей фахово! шдготовки майбутшх хореографiв у Шмеччиш в другш половинш ХХ столитя дозволить краще зро-зумгга переваги i недолiки впчизняно! системи вищо! хореографiчноi освпи.
Реформування системи освiти Нiмеччини на початку ХХ1 столiття, а саме «1тцштива квалГфжа-цш» (2008 р.), «Штатива переваги» (2009 р.), «Пакт про вищу школу-2020» (2010 р.), «Хайтек-стратегiя» (2011 р.), «Пакт на тдтримку наукових дослоджень i iнновацiй» (2011 р.), «Стратегiя про iнтернацiоналiзацiю» (2012 р.), а також «Танцюва-льний план Нiмеччини» (2005-2010 р.) дозволили об'еднанш Нiмеччинi увшти до числа найбiльш пе-редових у плат наукових дослоджень кра!н. Крiм того, кра!на вiдома високою яшстю професiйних кадрiв, гнучка за формами i режимами оргашзацп навчання, iнновацiйними методами i технiками хо-реографiчного навчання. За тривалий перюд свого iснування вища хореографiчна освгга в Нiмеччинi неодноразово зазнавала змш. Особливо слiд водзна-чити поди тсля Друго! свггово! вiйни, коли кра1на була подiлена на двi держави - Нiмецьку Демокра-тичну Республiку та Федеративну Республiку Шме-ччини.
Цiнний досвiд у галузi теорп i практики хорео-графГчно! освгга Нiмеччини накопичили росiйськi науковцi Л. Быкасова, Н. Везнер, О. Ермакова, Н. Зозулша, Н. Курюмова та ш. Окремi аспекти порушено! проблеми, зокрема танцювальне мистец-тво Шмеччини ХХ столитя, розглядають у сво!х розвiдках укра!нськ1 дослщники М. Погребняк, О. Чепалов, О. Шабалша, Д. Шариков та ш. У Федеративна Республiцi Шмеччина проблемам тан-цювального мистецтва присвячет роботи проввд-них науковтв кра!ни, зокрема Е. Каттнер-УлрГх (E. Kattner-Ulrich), Г. Кляйнс (G. Kleins), Ф.-М. Петер (F.-M. Peter) та ш. Особливосп становлення та розвитку хореографГчно! освгга в НДР та ФРН розглядають Г. Вальсдорф (H. Walsdorf), П. ПрГмавезГ (P. Primavesi) та шшг Однак, незважаючи на наяв-тсть тако! кшькосп дослщжень у цш галузГ, проблема тдготовки хореографГчних кадрГв НДР та ФРН дос залишаеться недостатньо вивченою.
Мета статп - висвплення особливосп фахово! подготовки майбутшх хореографГв у Шмецькш Демократична Республщ та Федеративнш Респуб-лщ Шмеччина - конкретизована в таких завдан-нях: охарактеризувати структуру вищо! хореогра-фГчно! освгга в основних li центрах на територи двох республш; визначити особливосп фахово! тдготовки майбутшх хореографГв у НДР та ФРН в другш половиш ХХ столитя у структурГ мистець-ко! освгга; розглянути специфГку хореографГчного навчання у вищих хореографГчних школах об'една-но! Шмеччини.
Шсля Друго! свггово! вшни питання виршення майбутнього Шмеччини перейшло до чотирьох окупацшних сил - Сполучених Штатов, Радянсь-кого Союзу, Велико! Британп та Францп. Так, у 1949 рощ утворилося двГ незалежш шмецьш держави: на заходГ Федеративна Республжа Шмеччини (ФРН) з 11 федеральними землями: БаварГя, Баден-Вюртемберг, Берлш, Бремен, Гамбург, Гессен, Ни-жня Саксошя, Рейнланд-Пфальц, Сар, Швшчний Рейн-ВестфалГя, ШлезвГг-Гольштейн та на сходГ -
Шмецька Демократична Республiка (НДР) з округами Бранденбург, Мекленбург - Передня Помера-нiя, Саксонiя, Саксошя-Ангальт, Тюрiнгiя.
Подiл Нiмеччини на двi окремi держави детер-мiнував початок нового етапу в iсторii еволюцп й вищо! хореографiчноi' освiти на територи шмець-ких земель. ВОдмшт шляхи яко! в Захiднiй та Схщ-нiй Нiмеччинi були зумовлеш особливостями поль тичного й культурного розвитку цих кра!н. Слiд водзначити, що Зах1дна Нiмеччина стала правовою демократичною державою з ринковою економОкою. Шмецька Демократична Республжа була заснована в радянськш зонi окупацii та в сходному секторi Бе-рлша й iснувала до 2 жовтня 1990 року. Вона стала частиною Сходного блоку, який перебував тд вла-дою Радянського Союзу. Сходна Шмеччина перет-ворилася на кра!ну з диктаторською однопартiйною системою, централiзованою економiкою i тоталь-ним державним контролем, на соцiалiстичну робОт-ничо-селянську державу радянського зразка [2].
У першi роки вiдновлення нiмецьких земель тсля трагедп Друго! свiтовоi вшни ще були вщк-ритi кордони мiж Зах1дною та Схiдною Шмеччи-ною, функцiонували загальнонiмецькi органiзацii, зберОгалися тiснi контакти в колi педагопв-хореог-рафiв, яш спiльними зусиллями прагнули припи-нити фашистську диктатуру. Але кардинальш тра-нсформацii полiтичного життя 1949 року (утво-рення ФРН та НДР) призвели до переривання зв'язшв мiж культурними та освггшми сферами двох нiмецьких держав [4, с. 210].
Фахова тдготовка майбутшх хореографiв НДР та ФРН набула особливого значення, адже вiйна принесла не тшьки економiчну розруху, а й нехватку педагогiв-хореографiв, танцiвникiв, режи-серiв. Вища хореографiчна освiта ФРН повнiстю тдпорядковуеться американському впливу. Це пов'язано з тим, що безлiч балетних труп почина-ють формуватися з шоземних артистiв i балетмейс-терiв. Першить займають i американськ1 педагоги-хореографи. Натомiсть, життя робiтничоi держави НДР було зорieнтоване на Радянський Союз. Культурна шфраструктура кра!ни опустша, безлiч тан-цювальних колективiв були розпущеш, не виста-чало молодих таншвнишв i педагогiв. Через калька мiсяцiв пiсля зак1нчення вiйни, за шщативи радян-сько! влади, на територи окуповано! Нiмеччини почали заново водкриватися хореографiчнi навчальнi заклади. Вища хореографiчна освiта НДР повшстю потрапляе пiд вплив росiйськоi школи.
Аналiз нiмецькоi науково! лiтератури (П. Прь мавезi) дае можливiсть стверджувати, що на тери-торi!' Сходно!' та Захвдно! Нiмеччини дiяли основт центри з подготовки фахiвцiв хореографп. Дрезден, сходна частина Берлiну та Лейпциг стали розсадни-ком вищо! хореографiчноi освгга у НДР. Слад вод-значити, що пОдготовка фахОвшв хореографп Сходно! Шмеччини водбувалася у структурО вищо! мис-тецько! освгга. Ессен, Кельн та Мангейм функцюнували на територи ФРН, де фахова подготовка хореографОв водбувалася при класичних уш-верситетах та вищих мистецьких школах. ОкремО навчальш заклади водновили свою роботу тсля
вшни, а деяк були створеш саме через брак кваль фжованих фахiвцiв-хореографiв [11, с. 15].
Так, у Дрезден! фахова пiдготовка танщвнишв вiдбувалася у школi танцю iменi Грет Палукки. Ро-звиваючи новий стиль танцю в Шмеччиш «вираз-ний танець», у 1925 рощ Палукка ввдкривае власну школу. Шзшше полiтична дiяльнiсть нащонал-со-щалютично! Шмеччини вiдбиваeться i на хореогра-фiчнiй освiтi. Результатом чого стало закриття школи. Пiсля зашнчення вiйни, у 1945 рощ з до-зволу радянсько! влади заклад вiдновлюe свою роботу. Грет Палукка знову починае займатися викла-дацькою дiяльнiстю i зберiгае за собою керiвництво школою. Важливою подiею стало те, що уряд землi Саксонп приймае рiшення, яке вплинуло на всю хо-реографiчну освiту школи i НДР в цiлому. 1 квггня 1949 року школа Грет Палукки стае вищим навча-льним закладом (вщ нiм. Palucca Schule Dresden -Hochschule für Tanz) та термшом навчання три роки i була пiдпорядкована Мiнiстерству культури. Ке-рiвництво навчального закладу зобов'язувалося по-стiйно iнформувати Мiнiстерство про шльшсть сту-дентiв i випускник1в, зм!ну навчальних планiв, ви-кладацький склад навчального закладу [10].
У 1951 рощ у схвднш частиш Берлiну (НДР) вщкривають школу сучасного i класичного танцю, хореографй, педагогiки i режисури (вiд нiм. Tanzhochschule für modernen und klassischen Tanz, Choreographie, Pädagogik und Tanzregie) при Державнш драматичнш школг Популяризацiя народного танцю та фольклорних традицiй шмець-кого народу, служать причинами для вщкриття, у 1959 роцi, спещально! трир!чно! фольклорно! тд-готовки пiд керiвництвом Ерiка Вiттiга (Erika Wittig). Результат тако! роботи дав кращих фахiвцiв у сферi народно! хореографй та фольклору, як! стали щнними кадрами у шмецькому театрi та ансамблях народного танцю. У 1981 рощ Державнш драматичнш школ! надали ушверситетський статус i р!к потому перейменували на честь спiвака, актора Ернста Буша - Вища школа драматичного мистец-тва iменi Ернста Буша в Берлш (в!д шм. Hochschule für Schauspielkunst «Ernst Busch» Berlin) [1].
1953 року державна комю!я з питань мистецтва опубл!кувала тези щодо танцювального мистецтва, в яких ввдзначаеться, що нацiональним багатством НДР в обласп хореографй' е росiйська школа класичного танцю та шмецький народний танець. Адже, саме Радянський Союз показуе единий правильний шлях для подальшого розвитку нiмецького танцю-вального мистецтва, основою якого виступае кла-сичний танець [11].
Цим вимогам мали пiдпорядковуватися i спе-цiальнi хореографiчнi навчальнi заклади НДР. 1де вказiвка включити класичний танець до програм навчання, кр!м того зробити дану дисципл!ну основною. Через ущерб сучасного танцю, засновниками якого були шмецьш хореографи, дуже часто вини-кали конфлшти м!ж навчальними закладами та вла-дою НДР. Радянське керiвництво стверджувало, що в основ! хореографiчно! шдготовки фахiвцiв мае ле-жати росiйська школа класичного танцю А. Вагано-во!. молод! танщвники НДР повинш прославляти
The scientific heritage No 6 (6),2016 традицп радянського балетного мистецтва i форму-вати соцiалiстичний образ людини в мистецта.
Щоб перейняти досвiд росшсько! школи класичного танцю, у 1953 рощ керiвництво НДР вщп-равляе до Ленiнграду (Санкт-Петербург) трьох кращих танцiвникiв-початкiвцiв (Урсула Колен (Ursula Collein), Егон Бiшофф (Egon Bischoff ) i Урсула Борман (Ursula Bormann)) для навчання та щдви-щення квалiфiкацi! у Державнш академп балету протягом п'яти рошв. Нiмецькi студенти мали опа-нувати росiйську школу та методику викладання класичного танцю i одночасно пройти балетну щд-готовку. Кандидата були вщбраш вiдповiдно до фiзичних даних i соцiальних вимог. Ва трое перед ввд'!здом до Союзу мали пройти спещальний шдго-товчий курс нацшений на радянську щеологш [11, с. 11 - 14].
Головним завданням для трьох молодих танщвнишв НДР було удосконалити не пльки власш фь зичш та технiчнi можливостi, а й здобути належш знання з методики викладання класичного танцю та скласти вщповвдш iспити разом з радянськими ви-пускниками-хореографами. З роками партнерськ вузи мiж хореографiчними закладами НДР i Радян-ським Союзом все бшьше розширилися. В результат чого виникла сшвпраця мiж хореографiчними навчальними закладами НДР i балетними академь ями Радянського Союзу, зокрема академiя Вагано-во! та Балетна школа в Москвi.
Для вах хореографiчних навчальних закладiв НДР та Радянського Союзу д!яв спiльний навчаль-ний план. Обов'язковими дисциплiнами для ви-вчення були класичний танець, народний танець, фольклор, рштшка та шшг Вiдводився додатковий час на репетицп, де розучувалися рiзноманiтнi варь аци, а також вiдбувалася шдготовка до нащональ-них i мiжнародних конкурсiв, що свiдчила про ус-пiшнiсть вищо! хореографiчно! школи НДР та Радянського Союзу [11, с. 18].
З 1969 року професшну шдготовку танщвнишв почали здшснювати i в Лейпцигу. Так, вища хорео-графiчна освiта Лейпцига була зосереджена при Державнiй вищiй школi музики - Академп Мендельсона (ввд нiм. Staatliche Hochschule für Musik -Mendelssohn-Akademie). Навчальний заклад засно-вано ще в 1843 рощ Фелжсом Мендельсоном як консерваторiя музики - перша консерваторiя в ffi-меччинi. За всю юторш iснування Академiя Мендельсона змшювала назву багато разiв. На основi аналiз офiцiйного сайту навчального закладу нами було з'ясовано, що в 1969 рощ при Академп Мендельсона ввдкрито ввддш танцю. Тепер крiм музи-кантiв почали здшснювати шдготовку професшних танцiвникiв. Проте, шсля мирно! революцп 1989 року та об'еднання НДР i ФРН в едину державу, консерваторiя знову зазнала структурних змiн. У 1992 рощ вона була перейменована в Лейпцизьку вищу школу музики i театру iменi Фелiкса Мендельсона (ввд нiм. Hochschule für Musik und Theater «Felix Mendelssohn Bartholdy» Leipzig) [8].
Першi випускники Дрездену, Берл^ та Лейпцигу отримували дипломи з квалiфiкацiею танцiв-
The scientific heritage No 6 (6),2016 ник, педагог танцю та режисер танцю. Пiсля законченна навчання дипломованi фахiвцi хореографй' перебували тд контролем у Мiнiстерства культури. Адже саме там здiйснювали направленна випускни-к1в на роботу, здебiльшого в рiзноманiтнi театри сходно! Республiки та ансамблi народного танцю. Вiдмова на працевлаштування не приймалася. За-значимо, що будь-яка самостiйна дiяльнiсть грома-дян НДР була пiд пильним наглядом радянсько! влади. Крiм МОшстерства культури роботу хореог-рафiв контролювало Мiнiстерство державно! без-пеки. Маса випускнишв перебували у складi балет-них труб, що гастролювали територieю ФРН. Mim-стерство державно! безпеки пильнувало, щоб молодi таланти НДР не залишили свое! кра!ни i не перейшли на бiк ФРН та територш iнших захвдних кра!н.
Слiд зауважити, що на територй НДР особливо широко розвивали традицй нiмецько! народно! хореографй' та фольклору взагалО В березнi 1953 року в Берлш водбулася «Теоретична конференщя тан-цювального мистецтва» (вОд шм. Theoretische Konferenz über die Tanzkunst) на якш головним пи-танням було водродження народного танцю в Шме-ччиш. У результат конференцй, нiмецький народ-ний танець став рахуватися на рОвш з балетом. З'яв-ляються державш ансамблО народного танцю, зокрема Державний танцювальний ансамбль (вод шм. Staatlichen Tanzensemble der DDR) та Державний фольклорний ансамбль (вОд шм. Staatliches Folkloreensemble der DDR) [11, с. 23].
АналОз наукових джерел засводчуе дещо шшу ситуащю, що склалася на територи ФРН. Так, у За-хвднш Шмеччиш подгрунтям до водкриття вищих хореографОчних навчальних закладОв були танцю-вальш воддшення при консерваторОях. КрОм того, хореографОчна подготовка фахОвщв водбувалася при мистецьких навчальних закладах та спортивних унОверситетах.
Так, при Фолькванг консерваторО! в мОстО Ессен, яка згодом отримала статус ушверситету i була перейменована в Ушверситет мистецтв Фоль-кванг (вод шм. Folkwang Universität der Künste), ще в 1927 рощ задовго до подОлу Шмеччини на двО кра-!ни, вОдкрито танцювальне вОддОлення «Folkwangschulen Essenz», керОвником якого став Курт Йосс (Kurt Joos) - танщвник i хореограф, один Оз засновнишв вОльного танцю. Основними причинами до водкриття воддшення стала потреба у кваль фОкованих хореографОчних кадрах та нехватка про-фесОйних виконавцОв для нОмецького танцюваль-ного театру, а також бурхливий розвиток виразного танцю [6].
ХореографОчна шдготовка фах1вщв ФРН вод-бувалася О в стОнах консерваторО! в мОстО Кельн. На-вчальний заклад було вщкрито у 1850 рощ як Кель-нська консерваторОя де перевагу мали любительськО класи музики. Шзшше заклад перейменували в Ке-льнський унОверситет музики. ПОсля Друго! свОтово! вОйни мОсто Кельн О вся земля ПОвнОчна Рейн-Вест-фалОя потрапили пОд владу ФРН. ХореографОчне вщдшення при Кельнському ушверситеп музики
водкривають у 1961 рощ. Разом з Фолькванг консе-рваторОею в мОстГ Ессен, Кельнський унГверситет музики розпочав подготовку хореографГчних кад-рГв. ВОдзначимо, що в 1972 рощ формуються фш! в мОстах Аахен та Вупперталь, однак хореографОчним центром залишився Кельн. Нову назву навчальний заклад отримав в об'еднанш Шмеччиш у 2009 рощ Кельнський ушверситет музики був перейменова-ний у Вищу школу музики i танцю в Кельш (вОд шм. Hochschule für Music und Tanz Köln) [7].
Наголосимо, що потреби у забезпеченш хореографГчних кадрОв ФРН слОд було виршувати через водкриття танцювальних воддшень при спортивних ушверситетах. Так, у 1949 рощ розпочинае свою ак-тивну роботу 1нститут танцю i культури руху (вОд шм. Institut für Tanz und Bewegungskultur) при Шме-цькому спортивному ушверситеп у мютО Кельн (вОд шм. Deutsche Sporthochschule Köln). 1нститут зай-мав особливе мОсце у творчш лабораторй' усього ушверситету. Постшш експерименти i вОдкриття стосувалися творчого, естетичного, комушкатив-ного i функцюнального аспекпв руху i танцю. КрОм того, здшснювалися спещальш дослОдження у га-лузО народно! та сучасно! хореографй'. Сам ушвер-ситет був заснований у 1947 рощ як один Оз найбь льших спортивних унОверситетОв свОту [3].
У 1971 рощ була створена Державна вища школа музики i образотворчого мистецтва в Ман-геймО (вОд нОм. Staatliche Hochschule für Music und Darstellende Kunst Mannheim), де дОяла академОя танцю (вОд нОм. Akademie der Tanzes), котра вОдно-ситься до найстарших европейських академОй танцю i брала Остотну участь у великОй реформО балету 18-го столитя (звернення до драматичного сюжетного балету) [12].
СлОд вОдзначити, що на територй' ФРН техшка виразного танцю не тдлягала заборонО i педагоги-хореографи намагалися якомога бОльше впровадити його у вищО хореографОчнО навчальнО заклади. Проте, важливим був i той факт, що викладачО при-дОляли особливу увагу при пОдготовцО фахОвцОв хореографй класичному танцю. Переймаючи досвОд хореографОчних закладОв НДР, в основО яких лежала росОйська школа А. Я. Ваганово!, класичний танець було введено в навчальнО плани ФРН, як обов'яз-кова дисциплОна. КрОм того, студенти-хореографи ЗахОдно! НОмеччини опановували ОмпровОзацОю, композицОю танцю та сучасний танець. Серед тео-ретичних дисциплш вивчали музику, анатомш, Ос-торш танцю та Он.
Зауважимо, що на територй ФРН крОм вищих навчальних закладОв з тдготовки хореографОв дОяли i спецОальнО балетнО школи, як1 функцОонували при театрах РеспублОки: Балетна школа ОменО Джона Кранко при державному театрО Вюртемберга (John Cranko-Schule / Ballettscholle des Würtembergischen Staatstheaters) та Балетна школа Джона Ноймайера при Гамбурзькш державнОй оперО (BallettSchule der Hamburgischen Staatsoper / Ballett John Neumeier). Проводш хореографи-новатори Джон Ноймаер (John Neumeier) та Джон Кранко (John Cranko) стали авторами чисельних балетОв в основО яких ле-
жав сучасний танець i виконувалися на сцеш те-aTpiB ФРН та шших краш. Починаючи з шдлгтко-вого вшу, молодi таланти мали змогу опановувати технiкою сучасного i класичного танцю. Устшне зашнчення балетних шк1л давало можливiсть пер-шочергового вступу до вищого хореографiчного навчального закладу або ж розпочати власну тан-цювальну кар'еру [5; 9].
Кшець ХХ - початок ХХ1 стотття характери-зуеться удосконаленням вищо! хореографiчноï освiти в Нiмеччинi. Пiсля об'еднання НДР та ФРН подготовка фах1вщв хореографiв продовжувалася у стiнах вище зазначених закладiв. KpiM того, утво-рилася низка iнших вишiв приватноï та державноï форми власностi. Особливого пожвавлення вища хореографiчна освiта Шмеччини зазнала на початку ХХ1 столптя, пiсля прийняття «Танцювального плану» (2005-2010). Ниш, тдготовка майбyтнiх хо-реографiв здiйснюеться у трьох вищих танцюваль-них школах (Вища школа танцю iменi Грет Палукки в Дрездеш, Вищий мiжгалyзевий центр танцю в Берлш, Державна школа балету артистизму в Бе-рлiнi), уп'яти ушверситетах (Вiльний yнiверситет Берлiнy, Пссенський yнiверситет iменi Юстуса Ль бiха, Унiверситет Гамбурга, Унiверситет мистецтв Фолькванг, Нiмецький спортивний yнiверситет в Кельш), у шести вищих мистецьких школах (Вища школа драматичного мистецтва iменi Ернста Буша, Вища школа музики i танцю в Кельш, Вища школа музики i театру в Мюнхеш, Вища школа музики i образотворчого мистецтва у Франкфуртьна-Майш, Державна вища школа музики i образотворчого ми-стецтва в Мангейм^ Вища школа мистецтва iменi Алануса в Бонш).
Висновки. Шсля Друго1 свiтовоï вiйни вища хореографiчна освiта Нiмеччини, як i вся система освпи загалом, зазнала ютотних змiн. Пiсля подiлy краши на НДР та ФРН в 1949 рощ почали вщнов-лювати свою роботу i вiдкриватися новi хореогра-фiчнi навчальнi заклади. Структура вищо1 хореог-рафiчноï освiти НДР була зосереджена у вищих мистецьких школах у Дрездеш, Лейпцигу та Берлш, а ФРН - в ушверситетах та вищих мистецьких школах у Ессеш, Кельш та Мангеймг
Фахова тдготовка хореографiв у НДР шдля-гала впливу Радянського Союзу. В ïï основу була покладена росшська балетна школа А. Вагановог Подготовка хореографiв ФРН характеризуеться орь ентащею на американську школу, провiдне мюце у як1й займав сучасний танець.
Шсля об'еднання Шмеччини тдготовка фах1в-щв хореографiв здiйснюеться в ушверситетах, ви-щих танцювальних школах, вищих мистецьких школах. Стд вiдзначити рiзноманiтнiсть спещаль-ностей, як1 пропонують вишг Найбiльш популяр-
ними е педагопка танцю, сучасний танець, хореог-раф!я i перформанс, наука про танець, танцювальна культура, евршшя та ш.
Публшащя не вичерпуе висвилення про-блеми. Предметом подальших дослвджень стане по-р!вняльний анал!з особливостей професшно! подготовки майбутшх фах!вщв хореограф!! в шших шме-цькомовних крашах, зокрема Австрп. А також, виокремлення позитивних концептуальних щей, що можуть бути використаш тд час розробки Ук-ра!ною стратепчних напрям!в реформ у галуз! ви-що! хореограф!чно! освети.
Список лiтератури
1. Вища школа драматичного мистецтва !м. Ернста Буша в Берлш [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ru.knowledgr.com/11221884/.
2. Германия. Факты [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http ://www.tatsachen-ueber-deutschland.de/ru/home1.html.
3. Институт танца и культуры движения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://fis.dshs-koeln.de/portal/en/organisations/institut-fur-tanz-und-bewegungskultur(6b90e204-4068-4f81-8eaf-0dd696999915).html.
4. Сташевська I. О. Музична педагопка Шмеччини: ютор!я, теор!я, практика : монограф!я / 1нна Олепвна Сташевська. - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ !меш Тараса Шевченка», 2010. - 560 с.
5. Ballett Schule Hamburg, Ballett John Neumeier [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http://www.hamburgballett.de/.
6. Folkwang Universität des Künste [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http://www.folkwang-uni.de/home.
7. Hochschule für Musik und Tanz Köln [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http ://www.hfmt-koeln.de/studiengaenge/ba/tanz.
8. Hochschule für Musik und Theater «Felix Mendelssohn Bartholdy» Leipzig) [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http ://www. hmt-leipzig. de.
9. John Cranko Schule Stuttgarter Ballett [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http ://www. stuttgart-ballet.de/.
10. Palucca Hochschule für Tanz Dresden [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http ://www.palucca.eu.
11. Primavesi P. Körperpolitik in der DDR. Tanzinstitutionen zwischen Eliteförderung, Volkskunst und Massenkultur / Patrick Primavesi, Juliane Raschel, Theresa Jacobs, Michael Wehren // Denkströme. Journal der Sächsischen Akademie der Wissenschaften. -Helf 14, 2015. - S. 9 - 44.
12. Staatliche Hochschule für Musik und darstellende Kunst Mannheim - Akademie des Tanzes [Die elektronische Ressource]. - Das Regime des Zugriffes: http ://www.muho-mannheim.de.
