CC BY
34цшно-комушкативт взаемоди e закодованими у самому поняття розумного мюта як iнновацiйного явища.
Перспективами подальших дослвджень е окре-слення семiотичних ризик1в та перспектив розбу-дови розумних мiст та управлшня ними, а також аналiз !х конкурентних переваг з точки зору сучас-но! семютично! урбанiстики.
Список лггератури
1. Anna Kordunsky. Owercoming the Sustaina-bility Challenge: An Interview with GuruduthBanavar. Journal of International Affairs. #65, no. 2 (Spring/Summer 2012). P. 147-153.
2. Anthony M. Townsend. Smart Cities: Big Data, Civic Hackers, and the Quest for a New Utopia. New York: W.W. Norton, 2013.
3. Dirks S. Vision of Smarter Cities: How Cities Can Lead the Way into a Prosperous and Sustainable Future / S. Dirks, M. Keeling. 2012. https://www.ibm.com/downloads/cas/2JYLM4ZA
4. Hollands R. Critical interventions into the corporate smart city. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society. 2015. No 8. Pp. 61-77.
5. https://jour-nals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/146144480934276 4
6. Lombardi P. The Challenge of Designing User-Centric e-Services: European Dimensions / P. Lombardi, I. Cooper, K. Paskaleva, M. Deakin. Strategies for Local e-Government Adoption and Implementation: Comparative Studies. Hershey: Idea Group Publishing, 2009. P. 460-477.
7. Michiel de Lange, Martijn de Waal. Owning the City: New media and citizen engagement in urban design. First Monday,18(11). https://doi.org/10.5210/fm.v18i11.4954
8. Scott McQuire. Rethinking Media Events: Large Screens, Public Space Broadcasting and Beyond. New Media and Society, 12, no. 4 (2010). P. 567-582.
9. Toppeta D. The Smart City Vision: How Innovation and ICT Can Build Smart, in Livable, Sustainable Cities / D. Toppeta. The Innovation Knowledge Foundation, 2010. https://inta-aivn.org/images/cc/Ur-banism/background%20documents/Toppeta_Re-port_005_2010.pdf
10. Vito Albino, Umberto Berardi, Rosa Maria Dangelico. Smart Cities: Definitions, Dimensiond, Performance, and Initiatives. Journal of Urban Technology. No. 1. (January 2015). P. 3-21.
11. Washburn D. Helping CIOs Understand «Smart City» Initiatives: Defining the Smart City, Its Drivers, and the Role of the CIO / D. Washburn, U. Sindhu, S. Balaouras et al. Cambridge, MA: Forrester Research Inc., 2010.
12. Water-Smart Cities. 2018. https://www.nrdc.org/issues/water-smart-cities
13. William H. Whyte. The Social Life of Small Urban Spaces. New York: Project for Public Spaces, 1980.
14. Жукович I. А. Smart-мiста як новий об'ект статистичних дослщжень: визначення термша. Статистика Укра!ни. 2015. № 1. С. 18-22.
15. Кунанець Н. Е. Особливосп формування цшей сощальних та соцю-комушкацшних складо-вих у проектах «розумних мют» / Н. Е. Кунанець, Р. М. Небесний, О. В. Мацюк // Вюник Нацюнального ушверситету «Львiвська полггехшка». 1нформа-цшш системи та мереж 2016. № 854. С. 257-274.
16. Шнепс-Шнеппе М. А. Как строить умный город / М. А. Шнепс-Шнеппе. International Journal of Open Information Technologies. 2016. Vol. 4. № 1. С. 12-20.
РОЛЬ НАРОДНО-СЦЕН1ЧНОГО ТАНЦЮ В СИСТЕМ1 ШРОФЕС1ЙНО1 ХОРЕОГРАФ1ЧНО1
ШДГОТОВКИ
Квецко А.Р.
Львiвський нацiональний yuieepcumem iMem 1вана Франка, Калуська дитяча музична школа 1вано-Франювсько1 областi,
викладач хореографа
THE ROLE OF FOLK STAGE DANCE IN THE SYSTEM OF PROFESSIONAL CHOREOGRAPHIC
TRAINING
Kvetsko A.
Ivan Franko National University of Lviv, Kalush children's music school of Ivano-Frankivsk region,
choreography teacher
Анотащя
В статп визначено роль народно -сцешчного танцю в системi професшно! xореографiчноi шдготовки. Дослщжено специфжу постановки народно-сцешчного танцю як вплив на розвиток творчо! особистосл та тенденци розвитку професшно! народно! хореографп Укра!ни початку XXI столитя. Висвилено творчi здобутки професшних xореографiчниx колективiв Укра!ни з народного танцю. Зроблено порiвняння ама-торському xореографiчному мистецтву та професшному. Зосереджено увагу на ролi народно -сцешчного танцю в системi професшно! xореографiчноi пвдготовки.
Abstract
The article defines the role of folk stage dance in the system of professional choreographic training. The specifics of staging folk dance as an influence on the development of creative personality and trends in the development of professional folk choreography of Ukraine at the beginning of the XXI century are studied. The creative achievements of professional choreographic groups of Ukraine in folk dance are highlighted. A comparison is made between amateur choreographic art and professional. The focus is on the role of folk stage dance in the system of professional choreographic training.
Ключовi слова: балетмейстер, народний танець, професшний танець, танець, хореографiя.
Keywords: choreographer, folk dance, professional dance, dance, choreography.
Актуальшсть теми. При формуванш танщв-ника на заняттях з дисциплши «Народно -сцешчний танець» лежить народне хореографiчне мистецтво, яке структурно поеднуеться в тривалий педагопч-ний процес. Здобуваючи знання, опановуючи нави-чками i вмшнями, одночасно формуеться свггогляд, набуваються кращi погляди i риси характеру. За-няття з народно-сценiчного танцю сприяють есте-тичному вихованню, надають позитивний вплив на фiзичний розвиток, сприяють зростанню загально! культури, тому можна стверджувати, що народне хореографiчне мистецтво мае багату можливiсть широкого здiйснення виховних завдань. Саме тому очевидна актуальшсть i затребувашсть вибору дано! теми. Специфжа розвивального впливу народного хореографiчного мистецтва на особистють юнака ще недостатньо розкрита та висвгтлена. Розвиток хореографи в шдлгтковому вiцi повнiстю ви-свгтлюеться в навчаннi та власне хореографи. Од-нак роль народного сцешчного танцю в системi професшно! подготовки хореографiв досi рiдко ви-вчаеться. О^м того, досл1дження тенденци розви-тку укра!нсько! професшно! народно! хореографи на початку XXI столитя до шнця не вирiшене.
Творчий потенщал особистостi як танцюриста у майбутньому чiтко ввдображаеться у художньо-естетичнш дiяльностi, особливо позитивному роз-витку народного сценiчного танцю. Змiна освггаьо! парадигми вимагае переосмислення освiтньо! га-лузi творчо! особистостi через ефективш умови, найкращi методи та прийоми, що ввдповвдають су-часнiй методологи та теоретичним засадам через мистецтво та розвиток. Вщомий укра!нсьш митщ К.Ю. Василенко, В.М. Верховинець, П.П. Вiрський щдкреслювали виховний потенцiал народного тан-цювального мистецтва.[1].
Народно-сценiчний танець мае значний вплив на гармоншний розвиток особистосп, та одним iз масових i дiйових засобiв виховання. Розвиток ма-терiальних i духовних цiнностей в нацiональнiй ку-льтурi кожного народу зорiентованi на ввдтворення та передачу !х молодi. Саме таю щнносп формують нацiональний характер, видшяе етичну своерщ-нiсть укра!нського народу, та е джерелом нацюна-льно! самосвiдомостi, свiторозумiння.
Мистецтво народного танцю функцюнуе у професiйнiй, аматорськш та експериментальнiй фо-рмi, i його характеристики е вiдмiнними. Аматор-ськi народнi танцi зберiгають традици народних танцiв, тiсно пов'язанi з етшчними (мiсцевими) ш-снями та музичними iнструментами, танцювальним етикетом та темами репертуарiв, висвилюють зви-ча! та традицi! рiзних етнiчних груп, зберiгають
оригiнальний колорит кожного твору та продемон-струвати етнiчнi особливосп.
На вiдмiну вiд аматорського, професшне хоре-ографiчне виконавство пов'язане з трудовою дiяль-нiстю артистiв, що володшть комплексом теорети-чних знань i практичних навичок, набутих в результата фахово! подготовки й досввду роботи.
Досл1дження народних танцювальних творiв та сценiчно! хореографi! дозволяе зрозумгш творчий потенцiал народного танцю, сильну волю та його рiзноманiтнiсть, що гарантуе його виживання, вдосконалення та розвиток у рiзнi iсторичнi перi-оди. Культура, iсторiя та соцiально-економiчнi умови життя кожно! нацi! вплинули на формування танцювально! культури. Народний танець демонст-руе високий ступiнь духовностi та творчого потен-цiалу, його iдентичнiсть сприяе пiдвищенню нацi! та кра!ни та художнього престижу. Невiд'емною частиною повсякденного життя людей е народний танець, який е окрасою звича!в та обрядiв [2].
За допомогою професшно! хореографi! для бiльш повного розкриття змiсту народного танцю сьогоднi використовуються сучасш методи розви-тку. Дедал1 бiльше використовуються елементи ху-дожньо! майстерностi, ускладнюеться малюнок танцю, розвиваеться драматична структура танцю, розвиваються акторсьш здiбностi.
Виконавчi навички в основному залежать ввд виконання технiчно складних рухiв, якi чiтко вiдпо-ввдають образу мистецтва та танцю [4]. Основними виконавськими засобами народного сцешчного танцю е танцювальш рухи та музика, а сучасна тан-цювальна лексика використовуеться у виконанш народного танцю.
Збiр, вивчення та збереження нацюнальних традицiй, звича!в та обрядiв укра!нського народу е головною метою Нацюнального заслуженого ака-демiчного ансамблю танцю Укра!ни iм. П. Вiрсь-кого, який базуеться на укра!нських минулих та су-часних масштабних картинах, народних танцях та нових хореографiчних мiнiатюрах i е зразком для вае! народно! хореографi! в УкраЫ.
Павло Вiрський здiйснив постановки, як! увш-шли в б№ше п'яти концертiв та розкрили ва тра-диц!! укра!нського народно-сценiчного танцю, в ре-пертуарi яких е щ^в! хореографiчнi композиц!! «Чумацькi радощЬ), «Ми з Укра!ни», «Повзунець», «Ляльки», «Про що верба плаче», «Моряки», «Сес-три», «Ой, п!д вишнею», «Подоляночка», «Гопака», «Запорожцi», «Ми пам'ятаемо!» та !нш!. Його вва-жають реформатором укра!нського народного танцю, який поеднав традицiйний укра!нський та-
нець з класичним. На сьогодш жодному балетмейстеру не доводилось створити новий шедевр, який би перевершив танщ П. В!рського.
Сьогодш Нацiональний заслужений академ!ч-ний ансамбль танцю Укра!ни !м. П. В!рського не тшьки пропагуе укра!нське професiйне хореографь чне мистецтво, але й активно працюе над вдоскона-ленням свого виконавського та професшного р!вня. Пвд керiвництвом Мирослава Вантуха (народного артиста Укра!ни, Героя Укра!ни, професора, акаде-мiка, лауреата Национально! преми Укра!ни !м. Т. Шевченка) репертуар ансамблю поповнюеться но-вими творами, яш пропагують укра!нське хореогра-фiчне мистецтво не пльки в Укра!ш, а й по всьому свт.
Балетмейстери в сво!й робот! завжди зверта-ються до шедеврiв народного танцю, як до вз!рця високо! виконавсько! майстерностi, демонстрацп нашо! укра!нсько! хореограф!чно! культури.
Одним з найввдомших ансамблiв Укра!ни був заслужений ансамбль народного танцю Укра!ни «Ятрань». Понад твстоттню гсторгю й славш тра-дицп мае творчий танцювальний колектив з облас-ного центру мюта Кропивницького. На сьогодшш-нш час вш не iснуе. Його кер!вником був видатний хореограф, почесний громадянин мiста Юрово-града, Народний артист Укра!ни, який керував ансамблем у 1957-1986 роках.
Збираючи фольклор, А. Кривохижа часто по-дорожував Укра!ною, вивчаючи гсторгю, традицп та ритуали; складаючи репертуар оркестру, вш на-магаеться врахувати, що щкавить людей, що !м по-добаеться та що вони щнують. Створюючи хореог-рафiчнi твори, майстер шукав найбшьш оптим!зо-вану та ефективну версiю твору, щоб найб№ш точно водтворити народний дух, думки, естетику та багатство укра!нського фольклору. Спочатку вш вибирав р!зн! танщ, хороводи, а попм створював твори, сю!ти та !нш! масштабнi картини. Але мета цього пошуку ушкальна - хореограф1я повинна бути схожою на украшсьш народнi танцi чи обряди, тобто вона мютить найцшшшу частину укра!нсь-кого фольклору. Шзшше, коли «Ятрань» досяг р!-
вня, який м!г би представляти всю Украшу, хореограф репертуар, де був фольклор з уах регюшв Ук-ра!ни.
НаМ^кав™ хореографiчнi постановки А. М. Кривохиж1 - це «Василечки», «Гуцулка Мишенська кругова» «Танок-привiтання», «Поворотня», «Ят-ранськ1 веснянi !гри», «Колядки», «Вшочок Закар-паття», «Три дщи», «Под!льський рушничок^» », «Аркан», та ш.
Анатолiй Кривохижа залишив у спадок свою працю «Гармонiя танцю» [3], де вш описуе ва прийоми та методи постановочно! роботи, вид^е аматорське хореографiчне мистецтво та профе-сiйне.
Народна сценiчна хореографiя сформувала ч1-тку систему, яка формувалася стол!ттями. Сьогодн! багато хореографiв зберiгають мистецтво нацiона-льно! хореографп, що знайшло свое водображення в хореографiчних роботах майстрiв народного сцеш-чного танцю.
Для розвитку творчо! д1яльност! молодих фахi-вц!в дуже важлива робота хореографа, а саме хоре-ографа-викладача мистецтва. Адже хореографiчнi досягнення наших видатних д1яч!в мають всесвiтне визнання. Роботи досводчених експерпв слугують прикладом для початкiвцiв хореографiв, поставленi на високий рiвень, глибоко розумшть фольклор, життя та юторш, гармонiйно поеднують хореогра-ф!ю та одяг та чудово поеднують лексику з музич-ними матерiалами.
Список лггератури
1. Бойко О. С. Народний танець: перспекти-вн! напрями досл1дження. В!сник КНУК!М. 2013. № 29. С. 18-22.
2. Верховинець В. Теор!я укра!нського народного танцю. К. : Музична Укра!на, 1990, 150 с.
3. Кривохижа А. Гармошя танцю. Методич-ний пос!бник для хореограф!чних дисциплш педа-гог!чного навчального закладу. Юровоград, 2003, 236 с.
4. Ткаченко Т. С. Народный танец. Москва: Искусство, 1967, 655 с.
