CC BY
18
The results, received by the authors of the article, made it possible to conclude, that the constant interest of domestic scientists to the study of the documentary resources of international relations in Hetmanschina during the National Liberation War 1648-1658, is the result of public policy changes, which occurred in Ukraine after the proclamation of independence. Their complete analysis allows professionals( politicians, historians, legal experts, documentalists, economists, culture researchers) to find answers to the dramatic challenges of the time with which independent Ukraine has faced today.
Key words: the National Liberation War of the Ukrainian people, 1648-1658, Ukrainian cossacks, Hetmanschina, international activities of cossacks, General military office, cossack affairs, documentary support, modern national historiography.
УДК 354.073.515(477)« 1923/1937»(045)
В. О. Кудлай
I. А. Ангелинова
ОСОБЛИВОСТ1 ДОКУМЕНТНО-ШФОРМАЦШНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЛОВОДСТВА В УСРР (1923-1937 РР.)
Проанал1зовано ¡нформативно-аналтичну складову процес1в документування в УСРР. Визначено особливост1 документування в УСРР 1923-1937 рр., зокрема, п1дзв1тн1сть республтанських дгловодних установ центральним, обов'язков1сть виконання вказ1вок з центру, першг спроби союзнойутфтаци документаци, тдвищення к1лькост1 доповгдног, звтног документаци до вищих оргатв, використання режиму секретност1, поява плановог документаци, твелювання щнностг теоретичних питаньдокументування та першочергов1сть практичних розробок, пов 'язаних з Наукова оргатзащя пращ.
Клю^о^^ слова: дшоводство, документащйне забезпечення управлтня, наукова оргатзащя пращ, ращонал1защя управлтня, украшзащя, Наукова оргатзащя пращ.
4iTKa та ращональна оргашзащя документацшних процеав визначае оператившсть i ч^юсть дiяльностi будь-якого об'екта, впливае на кшцевий результат в eKOHOMi4Hrn сферь Якюна пщготовка шформацшно-документного забезпечення апарату керування сприяе прийняттю виважених обгрунтованих управлшських ршень.
Критичне сприйняття традицш та використання досвщу оргашзаци документацшного забезпечення управлтня сприяе системному удосконаленню ще'1 роботи на сучасному етат. Враховуючи малу чисельнiсть сучасних наукових студшвань з осмислення проблем оргатзацп документування в Укршт в 19231937 рр. i визнаючи необхщнють узагальненнявагомого досвiду напрацювань учених i спецiалiстiв цього перiоду у сферi дiловодства вважаемо, що поглиблене вивчення джерельно'1' бази та юторюграфп, теоретичного i практичного досвiду, набутого украшськими науковцями сприятиме рацiональнiй оргатзацп документування на сучасному етат. Це i обумовлюе актуальнiсть обрано'1' теми дослщження.
Мета cтаттi полягае у визначенн особливостей оргатзацп документування в УСРР. Вщповщно до мети було сформульовано наступш завдання:
- дослiдити юторюграфш та джерела проблеми;
- з'ясувати специфшу нормативно-методичного забезпечення документування в УСРР у 1923-1937 рр.;
- визначити особливосп документування в УСРР 1923-1937 рр.;
1сторичний аспект дослщжувано' у цьому студ^ванш проблеми розглядали С. Г. Кулешов [2], Ю. I. Палеха та Н. О. Лемш [6; 7]. Розвитку та дiяльностi окремих дшоводних установ присвячено працi Н. В. Сальшково'1 [8].Питання особливостей мови радянського справочинства розглянув О. Л. Доценко [1] та Л. Т. Масенко [9]. Незважаючи на наявнiсть низки дослiджень втизняних науковцiв з юторп дiловодства в УСРР у 1923-1937 рр., дос бракуе узагальнюючого дослiдження з цього питання. Це i обумовлюе актуальшсть обрано' теми публшацп.
30 грудня 1922 р. УСРР увшшла до складу СРСР в якост одше'1 з радянських республiк. В Укрш'ш було остаточно встановлено радянську форму державносп, на довгi 70 роюв держава фактично втратила свою незалежшсть i в усiх сферах життя. Враховуючи те, що дiловодство як елемент суспшьно'1 науки не може розвиватися вiдокремлено вiд розвитку держави в цшому, не пiдлягае сумшву, що на розвиток украшського дшоводства суттево вплинули iсторичнi поди 1923-1937 роюв.
В цей час розвиток нормативного та науково-методичного забезпечення оргашзацп дiловодства в Укрш'ш цiлком i повнiстю було тдпорядковано однiй метi -побудовi мщного i консервативного адмiнiстративно-командного апарату, в якому абсолютно вс питання виршувались пiд контролем комушстично' партл.
Найважлившою характерною рисою розвитку дiловодства, як i всього суспiльного життя Укра'ни, в цей перiод е безумовне тдпорядкування мiсцевих органiв дiловодства центральним органам. Будь-яю iнiцiативи на мюцях, теми наукових розробок, методики, як пропонувались до широкого впровадження, науковi працi, якi планувались до видання, повинш були бути затвердженi ВКП(б) i Радою Народних Комiсарiв (м. Москва).
Враховуючи те, що рiвноправнiсть радянських республш в складi СРСР була лише формальною не викликае подиву i така характерна для украшського дшоводства цього перюду риса як «другоряднють» республiканського дiловодства у порiвняннi з центральним - радянським [7, а 171]. Саме у Мос^ було сконцентровано основнi науковi ресурси - Державне бюро оргашзацшного будiвництва (Оргбуд), де розроблялися i впроваджувалися рекомендацп з рацюнально' постановки дiловодства). Науковi заклади Укра'ни отримували фiнансування та поповнювались кадрами за залишковим принципом. Навiть фаховi ВНЗ в Укршш були створенi значно тзшше: 1нститут рацiоналiзацii управлiння у м. Ки'в 1929 р., Таганрозький Науково-дослщний iнститут з НОП - 1920 р., Казанський Науково-дослщний шститут з НОП -1921 р. [7, а 154].
Звичайно у справi украшського дшоводства того перюду панував жорсткий партшний контроль. Це обумовило наявшсть велико' кiлькостi рiзного роду звiтiв у партiйнi шстанцп. Iнодi об'ем звiтiв, якi подавались оргашзащями сягав 600-800 аркушiв, у 1х складi були численнi форми, таблищ, дiаграми. Особливо великою кшьюстю форм i показникiв вирiзнялась статистична зв^нють [6, с. 23].
Подання звтв не було формальною процедурою - оргашзацп контролю за виконання докумешив, вказiвок, перевiрцi подано' зв^носп в СРСР придiляли значну увагу. Так, у 1929 р. за ршення НК РС1 було створено контрольно-планове бюро, основною функщею якого було контролювання виконання докумешив. Основним принципом роботи ново' структури було - централiзацiя уах видiв контролю, встановлення системи вiдповiдальних виконавцiв, забезпечення всеосяжного контролю виконання докумешив.
Повна вщсутшсть демократа та свободи слова в СРСР зумовили такурису украшського документування - широке використання режиму секретносп, яке було
всеосяжним та в багатьох випадках зовам недоцшьним.
У сеpединi 1920-х pp. до вiдaння оpганiв Деpжавного полiтичного yпpавлiння (дaлi - ДПУ) УCPP 6уло вiднесено комплекс фyнкцiй y сфеpi забезпечення pежимy тaeмностi - визначення пеpелiкy вщомостей зaкpитого хapaктеpy, допуск осiб до pоботи з таемною iнфоpмaцieю, встановлення ^авил pоботи з таемною документащею, обстеження стану таемного дiловодствa в деpжaвних i пapтiйних установах, pозслiдyвaння пpaвопоpyшень тощо. Монополiзaцiя оpгaнaми ДПУ УCPP повноважень щодо забезпечення pежимy тaeмностi спpиялa певною мipою посиленню слyжбовоï дисциплiни, полiпшенню стану захисту деpжaвноï тaeмницi, зменшенню кiлькостi пpaвопоpyшень у цiй сфеpi тощо.
Зо^ема, цiкaвим е досвiд забезпечення pежимy тaeмностi оpгaнaми ДПУ, УCPP у 1920-т pp. На оpгaни ДПУ УCPP покладався контpоль за дотpимaнням pежимy тaeмностi. Постановою PHK УCPP вiд 10 веpесня 1924 p. ^и ДПУ УCPP було ствоpено Cпецiaльний вiддiл. Пеpесилaння всiх кaтегоpiй тaeмноï коpеспонденцiï' здiйснювaлося тiльки оpгaнaми ДПУ УCPP [7, c. 181].
Для всiх окpвиконкомiв з метою найбшьшо' ^^^pa^ï таемного та цшком таемного листування був виданий «Циpкyляp ВУЦИХ о ведении секpетного делопpоизводствa» (1926 p.). Haявнiсть велико'1' кшькосп докyментiв iз позначкою «Цiлком таемно» зазвичай пояснювалась дотpимaнням iнтеpесiв rap^'i' та необхiднiстю захисту iнфоpмaцiï вщ внyтpiшнiх та зовнiшнiх воpогiв paдянськоï влади. Основнi вимоги до pоботи з документами, якi мали позначку «Таемно» наводить Ю. I. Палеха [6, c. 55]:
- наявшсть загально! нyмеpaцiï стоpiнок;
- збеpiгaння у вогнетpивких шафах;
- зaбоpонa виносити з ^имщення, возити з собою, котювати;
- 7-денний стpок повеpнення до пapткомiтетy;
- встановлення кшцевого теpмiнy збеpiгaння;
- акти знищення пеpедaвaлись до секpетноï частини обкому ВKП(б).
Шиpоким нapодним масам iнфоpмaцiя щодо дiяльностi пapтiï видавалась
дозовано в обмежених обсягах i лише та, яка не ком^ометувала комушстичних лiдеpiв.
Згiдно з iнстpyкцieю, коpеспонденцiя подiлялaся на коpеспонденцiю ^pn «K» i коpеспонденцiю лiтеpнy. Kоpеспонденцiю ^pn «K» вiддaвaли тiльки в pym aдpесaтовi. На пaкетi ставилися мастична печатка i тдпис. Тут мютилися pозпоpядження та iншi документи з таемною iнфоpмaцieю. Лiтеpнi коpеспонденти дшилися на лiтеpy «А» (таемно - теpмiново) та «В» (таемно - не теpмiново). Лiтеpнa коpеспонденцiя конвеpтyвaлaся у визначеному Cпецвiддiлом ДПУ УCPP поpядкy. На листахмала бути ч^ко визначена aдpесa одеpжyвaчa, кооpдинaти вщ^авника, стyпiнь вaжливостi й теpмiновостi листа. Kиïвський окpyжний виконавчий комiтет pозiслaв «Iнстpyкцiю для здiйснення таемного та мобшзацшного дiловодствa в paйонним виконкомах Kиïвськоï окpyги» вiд 16 веpесня 1926 p. [6, c. 57].
Облш таемне дiловодствa здiйснювaвся в о^емих жypнaлaх. Жypнaли нyмеpyвaлися, пpошнypовyвaлися та пpопечaтyвaлися. Документи збеpiгaлися у металевих сейфах. У 1920-i pp. чи не головною змшою в документуванш був пеpехiд дiловодствa на у^аш^ку мову.
Постановою ВУЦВK й PHK УCPP вiд 01 сеpпня 1923 p. «Пpо заходи забезпечення piвнопpaвностi мов i пpо допомогу pозвитковi yкpaïнськоï мови» зазначалося, що дiловодство в yсiх деpжaвних установах та деpжaвних тоpговельно-пpомислових пiдпpиeмствaх, pозтaшовaних на теpитоpiï УCPP, належить здшснювати yкpaïнською
мовою [9, c. 114]. Передбачалося, що бланки, штампи, етикетки тощо на територп УСРР належить також виготовляти украшською мовою. Мiсцевi органи влади видавали розпорядчi документи, спрямоваш на укршшзащю дiловодства та проведення перевiрок щодо знання украшсько'1 мови дiловодами. Працiвники, якi не володши украшською мовою, не мали права обшмати посади, пов'язанi з документооб^ом. Цей процес необхiдно було завершити до 01 сiчня 1926 р.[1, c. 155]. У перехщний перiод дозволялося складати службовi документи як украшською, так i росшською мовами.
Однак, полiтика бшьшовицько'1' партп i радянсько'1 влади у сферi укршшзацп у 1920-х рр. була непослщовною i суперечливою, тому в умовах подальшого утвердження сталiнiзму ii було згорнуто.
У сiчнi 1933 року секретарем ЦК КП(б)У став П. П. Постишев, який за вказiвкою ВКП(б) та радянського уряду взяв курс на фактичну лшвщащю здобутюв укршшзацп. Це звичайно позначилося i на розвитку украшського документування. Пол^ика деукршшзацп призвела не тшьки до лшвщацп всiх здобуткiв украшського нацiонального вiдродження, а й негативно вплинула на розвиток украшського документування, юторичш кореш якого сягали XVI-XVIII стшть [2, с. 101].
Одним iз головних завдань дiловодства цього перюду е пiдвищення ефективностi виробництва у зв'язку з обов'язковютю виконання п'ятирiчних планiв розвитку краши. Це зумовило появу тако'1 характерно'1 риси украшського дшоводства як нерозривний зв'язок дшоводства з так званим «виробничим трактуванням», тобто зв'язку з НОП. З щею метою на початку 1920-х НК РС1 УСРР навт сприяв активному вивченню украшськими науковцями захщноевропейського та американського досвiду з НОП (теорп Ф. Тейлора, А. Файоля) [8, с. 22]. Але i цей напрямок розробок на початку 1930-х було закрито.
У перюд перед закриттям 1РУ основна увага нового керiвництва була придшена практичним заходам з дшоводства безпосередньо на виробничих об'ектах. Ц розробки передбачали що дшянками, яю мали обстежуватися бригадами працiвникiв шституту були: «Загальне дiловодство» (процеси приймання вхщно'1 кореспонденци, ii оброблення, розподш, надсилання кореспонденци), «Протокольне дiловодство», «Котювально-множильнасправа», «Органiзацiя контролю виконання». Першочерговими стають розробки вчених-практикiв з питань удосконалення побудови державного апарату на основi НОП, питань оргашзацшного проектування.
У 1930-i рр. в Украiнi у м. Киевi проводилися Всеукраiнськi курсиз тдготовки та перепiдготовки секретарiв та iнструкторiв районних виконавчих комiтетiв.
На курсах було розглянуто та запропоновано новi вимоги до оргашзацп дшоводства в «1нструкцп з дiловодства районних виконавчих ком^е^в».
Усi державнi, кооперативы установи та оргашзацп мали запровадити таю загальш рацiоналiзаторськi заходи:
1. спрощений порядок листування мiж установами;
2. вщповвд на вхiднi листи шформацшно-довщкового характеру (писати на зворот^ не залишаючи в себе у справах копп);
3. вiдповiдi на непринципове листування не залишати, або залишати у разi потреби котю вiдповiдi.
Щодо оформлення протокольно'1' частиш зазначалося, що протокол дiловодства охоплював систему докумешив, у яких вщбивалася дiяльнiсть РВК як колегiального органу. Для того, щоб уникнути невиконання президiею дрiбних питань, що вимагали колепального розв'язання, пропонувалося скерувати планування поличного, господарчого та органiзацiйного керiвництва. Протокольне дiловодство регламентувало складання теми засщання президii, пiдготовку до засщання, складання постанов,
ухвалення постанов, збер^ання та систематизащя постанов, контроль за виконанням постанов.
Засщання РВК на кожне окреме питання, кожну постанову фшсували на окремому аркушi - бланку встановлено'1 форми.
Таким чином, 1923-1937 рр. вщзначеш активним розвитком науково'1 оргашзацп управлшсько'1 працi та дiловодства. В щ роки був накопичений значний фактичний матерiал, що дае нам змогу визначити наступш особливостi оргашзацп документування в УСРР зазначеного перюду:
- наявшсть жорстко'1 вертикалi влади (тдзвггнють республiканських дiловодних установ центральним, обов'язковють виконання вказiвок з центру);
- всеосяжний партшний контроль (велика кшькють доповщно'1, зв^но'1 документацп до вищих органiв);
- використання режиму секретности;
- поява нового рiзновиду дшоводно'1 документацп - планово'1;
- другорядшсть республiканського дiловодства у порiвняннi з центральним;
- першочерговiсть практичних розробок, зв'язок з НОП;
- швелювання щнносп теоретичних студiювань;
- використання поступового досвщу в сферi управлiння та дiловодства iнших краш.
Здiйснений аналiз iсторичних джерел 1920-1930-хроюв, розкривае тiсний зв'язок удосконалення державного апарату та дшоводства. Радянським законодавствомперш за все було закрiплено принцип оперативносп та загальнокультурногопiдходу до дшоводства, розроблено новi традицiйнi елементи оформленнядокументацп тощо.
Список використано1 л1тератури
1. Доценко О. Л. Iсторiя мови украшського справочинства : навч. поаб. / О. Л. Доценко; за ред. С. М. Гусарова. - 2-ге вид., доп. - Кшв : Альфа Реклама, 2010. -299 с. ; Dotsenko O. L. Istoriia movy ukrainskoho spravochynstva : navch. posib. / O. L. Dotsenko; za red. S. M. Husarova. - 2-he vyd., dop. - Kyiv : Alfa Reklama, 2010. -299 s.
2. Кулешов С. Г. З юторп оргашзацп наукових дослщжень процеав дiловодства в Укршш у 1920-1930-х роках / С. Г. Кулешов // Студп з архiвноi справи та документознавства. - 2004. - Т. 11. - С. 164-167 ; Kuleshov S. H. Z istorii orhanizatsii naukovykh doslidzhen protsesiv dilovodstva v Ukraini u 1920-1930-kh rokakh / S. H. Kuleshov // Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva. - 2004. - T. 11. - S. 164167.
3. Мгтюков О. Г. Радянське архiвне будiвництво на Укршш (1917-1973) / О. Г. Мгтюков. - Кшв : Наук. думка, 1975. - 271 с. ; Mitiukov O. H. Radianske arkhivne budivnytstvo na Ukraini (1917-1973) / O. H. Mitiukov. - Kyiv : Nauk. dumka, 1975. - 271 s.
4. О переводе делопроизводства на соответствующие язики в автономних республиках и областях: Декрет ВЦИК от 22 дек. 1924 г. // Собрание узаконений и распоряжений РСФСР. - 1925. - № 3. - Ст. 20 ; O perevode deloproizvodstva na sootvetstvuyushchie yaziki v avtonomnikh respublikakh i oblastyakh: Dekret VTsIK ot 22 dek. 1924 g. // Sobranie uzakoneniy i rasporyazheniy RSFSR. - 1925. - № 3. - St. 20.
5. Об улучшении постановки учета, отчетности и делопроизводства в сельсоветах: Постановление ЦИК и СНК СССР от 10 июня 1935 г. // Собрание законов и распоряжений СССР. - 1935. - №33. - Ст. 278 ; Ob uluchshenyy postanovky ucheta, otchetnosty y deloproyzvodstva v selsovetakh: Postanovlenye TsYK y SNK SSSR ot 10 yiunia 1935 h. // Sobranye zakonov y rasporiazhenyi SSSR. - 1935. - №33. - St. 278
6. Палеха Ю. I. Загальне документознавство : навч. поаб. / Ю. I. Палеха,
H. О. JleMiin. - Кшв : Jlipa-K, 2008. - 393 с. ; Palekha Yu. I. Zahalne dokumentoznavstvo : navch. posib. / Yu. I. Palekha, N. O. Lemish. □ Kyiv : Lira-K, 2008. - 393 s.
7. Палеха Ю. I. Iсторiя дшоводства (документознавчий аспект) : навч. noci6. / Ю. I. Палеха, Н. О. Лемш. - Кшв : Лiра- К, 2011. - 328 c. ; Palekha Yu. I. Istoriia dilovodstva (dokumentoznavchyi aspekt) : navch. posib. / Yu. I. Palekha, N. O. Lemish. -Kyiv : Lira- K, 2011. - 328 c.
8. Сальшкова Н. В. Нормативне та науково-методичне забезпечення дшоводства в Укршш у 1920-1930-х роках : автореф. дис. ... канд. ют. наук : 27.00.02 / Наталiя Валерпвна Сальшкова; Держ. арх. служба Украши, Укр. НД1 арх. справи та документознавства. - Кшв, 2012. - 24 c. ; Salnikova N. V. Normatyvne ta naukovo-metodychne zabezpechennia dilovodstva v Ukraini u 1920-1930-kh rokakh : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : 27.00.02 / Nataliia Valeriivna Salnikova; Derzh. arkh. sluzhba Ukrainy, Ukr. NDI arkh. spravy ta dokumentoznavstva. - Kyiv, 2012. - 24 c.
9. Украшська мова у ХХ сторiччi: iсторiя лшгвоциду : Документи i матерiали / упоряд. : Л. Т. Масенко, В. О. Кубайчук, О. А.Демська-Кульчицька. - Кшв : Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2005. - 499 с. ; Ukrainska mova u KhKh storichchi: istoriia linhvotsydu : Dokumenty i materialy / uporiad. : L. T. Masenko, V. O. Kubaichuk, O. A.Demska-Kulchytska. - Kyiv : Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2005. - 499 s.
Стаття надiйшла до редакцп 10.10.2018
V. Kudlai
I. Anhelynova
PECULIARITIES OF DOCUMENTATION AND INFORMATIONAL SERVICES IN UKRAINE (1923-1937)
The article deals with the peculiarities of documentation in the USSR in 1923-1937. As a result of our work, we note that the main determinant of Ukrainian documentation in 19231937 was the accession of the Ukrainian republic to the USSR on December 30, 1922. Formation of documentary tradition was influenced by the functionaries of the Communist Party.
The result of the development of the office-work process in the Ukrainian SSR was the creation of documents of various types. The normative documents, of course, had a great influence on the documentation processes, and were adopted by the Secretariat of the Central Committee, the Presidium of the NK RSI, the RNK of the Ukrainian SSR, the Central Executive Committee, the Central Committee of the CPU (b) U, and also other bodies of state administration. At the local level main documents were orders, decisions issued by local councils and their executive municipal committees, district authorities of the party authorities, as well as the heads of institutions, enterprises and organizations.
As a result of the analysis, it was clarified that the legislative acts were formal, declarative, politically interlaced; they were not effectively implemented.
After analyzing the historical experience gained by Ukrainian scholars in the period of 1923-1937, we have can state that the historical events that took place in Ukraine in this period determined the further direction and ways of developing Ukrainian case-law. The historiography and the sources of the problem (government documentation and scientific and methodological developments of scientists) have been investigated. The article specifies the peculiarities of documentation in the USSR of 1923-1937, among which the accountability of the Republican office-cluster institutions is central, the obligatory implementation of instructions from the center, the first attempts to unify the Union documentation, increase the number of detailed, reporting documentation to higher authorities, the usage of the regime of
secrecy, the appearance of planned documentation, leveling the value of theoretical issues of documentation and the priority of practical developments associated with the Scientific management.
An informative analytical component of the documentation processes in the Ukrainian SSR was analyzed. As a result of the analysis, it was discovered that the effective implementation of these documents was impossible due to the severe influence of the communist parties in all spheres of political and economic life.
The toplicality of the problem is confirmed by the results of our study. However, they do not exhaust a significant range of issues in the history of Ukrainian case-law of the designated period, but, on the contrary, provide grounds for further scientific research.
Key words: office work, documents providing management, scientific organization of labour, rationalization of management, Ukrainization, Scientific management.
УДК 392.51:130.2
О. О. Кухаренко
АРХЕТИПИ ЯК ОСНОВА ОБРАЗ1В ПЕРСОНАЖ1В ОБРЯДОВО1 ДП УКРАШСЬКОГО ВЕС1ЛЛЯ
Розглянуто персонаж1 традицшного украшського весшля та критерп, яким вони мали вгдповгдати за вгковими, статевими, сощальними, сгмейними, професшними та 1ндив1дуальними параметрами. Визначено класичт архетипи, що характеризують вказаних дшових осгб, - самгсть, тгнь, ангма й ангмус; а також нацюнально-ментальш
- козак, мудра жшка-порадниця, архетипи жертви й родючост1 та подальшу 1х трансформацт. Доведено, що теза Г. Сковороди про видиму й невидиму природу спгввгдноситься з уявленнями наргвнг примитивного мислення про ¡снування двох свтгв
- реального й потойб1чного та Ихню взаемодт.
Клю^о^^ слова: родинш обряди, украгнське весшля, структуры досл1дження, весшьнг персонаж1, архетипи.
Структуры культуролопчш дослщження обрядового циклу украшського традицшного весшля в певний час призводять до характеризування образiв дшових оаб обрядiв i характеристики 1хньо'1 основи. Так стикаемося з проблемою архетитв -класичних i народних, що виникли в процес становлення украшсько! нацп та культури.
Весшьнш обрядовосп та персонажам обрядових дш присвятили народознавч^ етнолопчш й культуролопчш пращ А. Байбурш, В. Балушок, О. Боряк, I. 1гнатенко, Г. Кабакова, О. Юсь, С. Лащенко, М. Маерчик. До дослщження архетитв у стереотипах укра1нсько1 культури вдавалися I. Грабовська, Т. Купцова, Т. Талько.
Метою статп е визначення класичних i нащонально-ментальних архетитв, що характеризують дшових оаб обрядового циклу украшського традицшного весшля, а також подальшу 1хню трансформащю.
Персонажами весшьного обрядового циклу е головш дiйовi особи - парубок i дiвка, яким у результат належить стати чоловшом i жшкою; а також батьки й родичi з одного й шшого боку, свати й весшьш старости, дружки на чолi зi старшим дружком i дружки, кероваш старшою дружкою; коровайнищ й музики, священик i церковний причт, i, нарешт^ гост з одного й шшого боюв. Уах дшових оаб, що беруть безпосередню участь у весшл^ можна подшити на два табори, двi команди за
