Научная статья на тему 'Документаційне забезпечення міжнародної діяльності Гетьманщині у 1649-1658 роках: стан дослідження проблеми в сучасній вітчизняній історіографії'

Документаційне забезпечення міжнародної діяльності Гетьманщині у 1649-1658 роках: стан дослідження проблеми в сучасній вітчизняній історіографії Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
60
32
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Національно-визвольна війна українського народу 1648–1658 рр. / українське козацтво / Гетьманщина / міжнародна діяльність козацтва / Генеральна військова канцелярія / козацьке діловодство / документаційне забезпечення / сучасна вітчизняна історіографія / the National Liberation War of the Ukrainian people / 1648-1658 / Ukrainian cossacks / Hetmanschina / international activities of cossacks / General military office / cossack affairs / documentary support / modern national historiography / Национально-освободительная война украинского народа 1648-1658 гг. / Украинское казачество / Гетманщина / международная деятельность казачества / Генеральная войсковая канцелярия / казацкое делопроизводство / документационное обеспечение / современная отечественная историография

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Нікольченко Юзеф Мойсейович, Головкоолександра Владиславівна, Кочина Юлія Миколаївна

У статті розглядається стан дослідження проблеми документаційного забезпечення міжнародної діяльності Гетьманщини у 1649–1658 рр.в сучасній вітчизняній історіографії. Встановлено, що на думку переважної більшості сучасних вітчизняних дослідників різних галузей наукових знань, матеріали дипломатичного характеру, які були підготовлені у Генеральної військової канцелярії Гетьманщини та її структурах у 1649–1658 рр., засвідчують їхній високий професійний рівень та широкий видовий склад: міжнародні договори й угоди; міждержавне листування; дипломатичні інструкції; записи дипломатичних переговорів; посольські звіти і донесення, які не поступалися якістю документам з Речі Посполитої, Московського царства, Франції, Пруссії, Османської імперії, Швеції тощо. Отримані результати дослідження дали можливість дійти висновку, що постійний інтерес вітчизняних науковців до вивчення документальних джерел міжнародних відносин Гетьманщини періоду Національно-визвольної війни 1648–1658 рр. є результатом суспільно-політичних змін, які відбувалися в Україні після проголошення її незалежності. Їхній всебічний аналіз дає змогу фахівцям (політикам, історикам, правознавцям, документознавцям, економістам, культурологам) знаходити відповіді на драматичні виклики часу, з якими зіткнулася незалежна Україна у сьогоденні.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Нікольченко Юзеф Мойсейович, Головкоолександра Владиславівна, Кочина Юлія Миколаївна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Documentary support of Hetmanschina international activities in 1649-1658: the current research on the problem in modern, national historiography

One of the most important events in the history and culture of Ukraine was the formation of Hetmanschina in 1649 as a result of the National Liberation War 1648-1658. Long-term functioning of Hetmanschina laid the foundation for the Ukrainian national state and led to the development and consolidation of the state authority on the Ukrainian lands. Hetmanschina had a territory, an army, state authorities and legal norms. During that period a special Ukrainian system of administrative apparatus was formed. The events of the National Liberation War were reflected in the domestic and foreign scientific, fiction literature based on historical, documentary resources. However, the problem of the documentary support of Hetmanschina international activities in 1649-1658 was studied only in few of them. The development of Ukrainian studies of the independence times made it possible to solve the problem of the national statehood formation on the Ukrainian lands during the National Liberation War. This idea has been theorized and developed in the works of contemporary domestic researchers in the various fields of scientific knowledge. The problems of diplomatic relations and international documenting in Hetmanschina 1649-1658 are being studied by the following scientists: V. Brekhunenko,V. Horobets, O. Hurzhii, V. Kryvosheia, S. Lepiavko, V. Matiakh, Y. Mytsykh, Y. Nikolchenko, Y. Palekha, M. Parakhina, S.Potapenko, V. Romantsov, P. Sas, V. Serhiichuk, I. Syniak, V.Smolii, V. Stanislavskyi, V. Sanenkov, Y. Fedoruk, T. Chukhlib, H. Shvydko, V. Shcherbak etc.. The works on the topic by V. Antonovych, V. Holobutskyi, I. Ovsii, I. Svieshnikov are also analized in the article. Most contemporary domestic researchers consider diplomatic documents of Hetmanschina 1649-1658 are of a highly professional level and a wide range of variety, namely: international treaties and agreements, correspondence, diplomatic instructions, records of diplomatic negotiations, ambassadorial reports, which can be compared favorably with those in the Polish-Lithuanian Commonwealth, Moscow Kingdom, France, Prussia, the Ottoman Empire, Sweden etc.

Текст научной работы на тему «Документаційне забезпечення міжнародної діяльності Гетьманщині у 1649-1658 роках: стан дослідження проблеми в сучасній вітчизняній історіографії»

information layout on the radio as fully as possible in order to understand better the importance of news, to expand the geography of content, to increase thematic collections (rubrics); to reduce the amount of information on crime-related topics; to improve the correlation between text and audio information, since releases are overloaded with an audio component; to avoid frequent repetitions of unimportant news; to review the expediency of excessive usage of musical reflections, etc.

Key words: news content, information release, structural and composition factor, public radio.

УДК 930:35.077.1(477)"1649/1658"(045)

Ю. М. Школьченко

О. В. Головко

Ю. М. Кочина

ДОКУМЕНТАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ М1ЖНАРОДНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ГЕТЬМАНЩИН1 У 1649-1658 РОКАХ: СТАН ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ В СУЧАСН1Й В1ТЧИЗНЯН1Й 1СТОРЮГРАФП

У статт1 розглядаеться стан досл1дження проблеми документацтного забезпечення м1жнародно'г д1яльност1 Гетьманщини у 1649-1658 рр.в сучаснт втчизнянт ¡сторюграфи.

Встановлено, що на думку переважног б1льшост1 сучасних втчизняних досл1дник1в р1зних галузей наукових знань, матер1али дипломатичного характеру, якг були подготовлен! у Генеральной вгйськовог канцеляргг Гетьманщини та гг структурах у 1649-1658 рр., засв1дчують гхнт високий профестний ргвень та широкий видовий склад: м1жнародн1 договори й угоди; м1ждержавне листування; дипломатичш ¡нструкцп; записи дипломатичних переговор1в; посольськ звти I донесення, як не поступалися яшстю документам з Реч1 Посполитог, Московського царства, Францгг, Прусси, Османськог ¡мпери, Швецгг тощо.

Отриманг результати досл1дження дали можлив1сть д1йти висновку, що посттний Iнтерес втчизняних науковщв до вивчення документальних джерел мгжнародних вгдносин Гетьманщини пергоду Нащонально-визвольног вгйни 1648-1658рр. е результатом сусп1льно-пол1тичних зм1н, як в1дбувалися в Украгш тсля проголошення гг незалежностг. 1хнт всеб1чний анал1з дае змогу фах1вцям (полтикам, Iсторикам, правознавцям, документознавцям, економ1стам, культурологам) знаходити вгдповгдг на драматичн1 виклики часу, з якими зткнулася незалежна Украгна у сьогоденнг.

Клю^о^^ слова: Нацюнально-визвольна втна украгнського народу 1648-1658рр., украгнське козацтво, Гетьманщина, м1жнародна дгяльнгсть козацтва, Генеральна втськова канцеляргя, козацьке дшоводство, документацтне забезпечення, сучасна втчизняна ¡сторюграф1я.

Утворення у 1649 р. Гетьманщини, як лопчний наслщок Нащонально-визвольно'1 вшни 1648-1658 рр., була одшею з найважливших подш в юторп i культурi Украши. Е довготривале функщонування заклало основи укршнсько! нащонально'1 держави й зумовило розвиток i утвердження на украшських землях державних оргашв управлшня. Гетьманщина мала територ^, вшсько, сво'1 органи влади i управлшня та правовi норми.

У цей перюд формусться суто укра'нська система адмiнiстративного апарату, яка мала власну дшоводну систему [19, с. 134].

Шсля проголошення Гетьманщини украшсью лiдери Богдан Хмельницький та 1ван Виговський протягом 1649-1658 рр. активно налагоджували канали мiжнародних зв'язюв з Рiччю Посполитою, Московським царством, Османською iмперieю, Кримським ханством, Швещею та iншими кранами. Про це свщчать численнi документи у т. ч. таю важливi актовi джерела, як мiжнароднi договори, укладеш Гетьманщиною з Рiччю Посполитою (Зборiвський (1649), Бiлоцеркiвський (1651), Гадяцький (1658), Московським царством («Березневi статп» (1654), угода про вшьне плавання на Чорному морi з Османською iмперiею (1650), укра'нсько-кримське порозумiння пiд Озерною (1655) [18, с. 90-98].

Ретельна тдготовка мiжнародних договорiв та дипломатична активнють Гетьманщини були б неможливими без офiцiйного мiждержавного листування. На перюд 1649-1658 рр. припадае 348 докумешив цього видового складу. Серед них особисто тдписаними Богданом Хмельницьким - 245, 1ваном Виговським - 26, козацькою старшиною вищого рангу - 47 [10, с. 120]. Крiм мiжнародних договорiв та мiждержавного листування, комплекс дипломатично'!' документацп Гетьманщини складали дипломатичш шструкци, записи дипломатичних переговорiв та посольськi звiти i донесення.

Важливе мiсце в iерархii дипломатично'! служби Гетьманщини в 1649-1658 рр. належало Генеральнш вiйськовiй канцелярп (далi - ГВК), яка на чолi з генеральним писарем виконувала майже всю п поточну роботу [19, с. 136-141]. Враховуючи досвщ Речi Посполито'! та Московського царства ГВК створила ушкальну на той час систему зовшшньопол^ичного дiловодства, яка дозволила козацькш Укрш'ш виступати суб'ектом зовшшньо'! полiтики в Gвропi, не поступаючись кранам, якi були, на той час, лщерами в дипломатп.

Не е перебiльшенням, що у майбутньому, мiжнародне дiловодство Гетьманщини 1649-1658 рр. стало фундаментом для оргашзаци украшського дипломатичного документування у складному процес нацiонального державотворення.

Поди Нацюнально-визвольно'вшни знайшли свое вiдображення у вггчизнянш i зарубiжнiй науковiй, публiцистичнiй та художнш лiтературi, в основi яко'! лежать iсторичнi, документальнi i наративш джерела. Разом з тим, лише незначна !хня частка торкаеться проблем саме оргашзацп документацiйного забезпечення мiжнародноi дiяльностi Гетьманщини у 1649-1658 рр.

У якост аргументу на користь визначенню актуальносп дослщжувано'! проблеми, наведемо цитату з статп В. Матях, що побачила св^ у шостому числi «Укра1нського iсторичного журналу» за 2003 р., в якш дослщниця слушно зауважила: «Стрiмкий ривок в^чизняно'! iсторичноi науки на якiсно новий рiвень рельефновиокреслив тенденцiю, яка не може не викликати певного занепокоення. Йдеться про помггне вщставання юторюграфп вiд практики дослiдження реалiй украшського юторичного процесу як на етапах бшьш вiддалених, так i за чаав, впритул наближених до сьогодення.

Разом з тим, за твердженням сучасних науковщв, «наукове прочитання ютори Укра'ни полягае насамперед у переощнщ iсторiографiчних здобуткiв, запереченнiтих, якi не витримали перевiрки часом або ж були мертвонародженими, та водночас пщтвердженш та реабштацп тих, якi довели свое право на юнування». Безумовно, в наущ е теми прохщш, якi, на певний час привернувшиувагу дослiдника, вповнi вичерпують себе як етзодичний факт чи подiя. Безперечно, й шше: iснують науковi проблеми, яю за сво'м екстра неординарним значенням у долi iсторичного буття народу

чи держави знову iзнову змушують звертатися до них все новi поколiння iсторикiв» [9, с. 110].

Саме до таких належить проблема документування у Гетьманщишу 1649-1658 рр. не зважаючи на те, що !'!' дослщження в Укра!ш розпочалося понад пiвтора столбя тому. Якщо врахувати актуальнiсть юторично!' ретроспекцп становлення i розвитку дшоводства мiжнародноi дiяльностi Гетьманщини у добу Нацюнально-визвольно!' вiйни, метою дослiдження е вщтворення !'!' iсторiографiчноi верси у працях сучасних втизняних дослiдникiв рiзних наукових галузей.

Вперше у втизнянш iсторичнiй науцi об'ектом дослiдження слугують концепцп iсторикiв, мiжнародникiв, полiтологiв, економю^в i документознавцiв щодо виникнення, становлення i розвитку мiжнародного документообiгу в дшоводних структурах ГВК Гетьманщини у 1649-1658 рр.

Наукова новизна дослщження визначена авторами на основi теоретичних положень В. Антоновича, який вказував, що кожна нова наукова праця «повинна повщомляти нам новi, ранiше невщом^ вiдкритi автором, iсторичнi данi, або ж автор !'!' повинен нам повщомити новi висновки з матерiалу вже вiдомого, добутi ним уважним вивченням та критичним аналiзом цього матер1алу...» [1, с. 418]. Прикладом слугуе монографiя В. Романцова «Становлення козацько!' держави у добу Нацюнально-визвольно!' вiйни (проблема в украшськш юторюграфп 40-х рокiв Х1Х-початку ХХ ст.», у якш на великому iсторiографiчному матерiалi розглядаються концепцп укра'нських iсторикiв щодо виникнення та становлення козацько!' держави в добу Нацюнально-визвольно!' вiйни [23].

Пiсля проголошення незалежносп Укра'ни, у вiтчизняних iсторiографiчних дослщженнях вiдбулисясуттевi змiни. Посилився пошук концепцшщодо об'ективного висвiтлення юторп Запорозько!' Оч^ Гетьманщини, подiй Нацюнально-визвольно!' вiйни 1648-1658 рр. За короткий час у науковий об^ була уведена велика кшькють рашше не зажаданих документальних джерел з юторп i культури укра'нського козацтва з архiвiв Укра'ни та зарубiжжя. У цьому масив^ а також серед ранiше вщомих джерел, особливе мiсце належить документам, яю не тiльки розкривають особливосп зовнiшньополiтичноi дiяльностi Гетьманщини у перюд з 1649 по 1658 рр., а й е свщками ефективного мiжнародного документування дшоводними структурами ГВК. Використання сучасними втизняними дослiдниками вищеозначених джерел у власних наукових доробках i склало юторюграф^ проблеми.

На початку 90-х рр. основною базою щодо вивчення документально'! версп мiжнародноi дiяльностi Гетьманщини у вищеозначений перюд, залишався тритомник «Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы», виданий до 300^ччя Переяславських домовленостей. Другий i третш томи охоплюють перюд 1648-1654 рр. i мiстять листування мiж Богданом Хмельницьким та росшським урядом, серед них 70 лисив Богдана Хмельницького в Посольський приказ, росшським воеводам та шшим можновладцям. Уа документи в томах розмщеш в хронолопчнш послiдовностi та опублiкованi мовою оригiналiв згiдно з новою укра'нською орфографiею, зберiгаються при цьому особливостi укра'нсько'! мови того часу [2]. Вказаш документи дають можливiсть дослiдникам створити певш уявлення щодо органiзацii зовшшньополггичного дiловодства, яке було сформоване на базi ГВК та !'!' структур, починаючи з 1649 р.

Сучасним виданням документив перюду Гетьманщини, яю дозволяють науковцям визначити рiвень мiжнародного документообiгу у Гетьманщинi, стала серiя «Унiверсали укра!'нських гетьманiв. Матерiали до укра'нського дипломатарiю», започаткована з 1998 р. та тдготовлена 1нститутом юторп, Укра'ни та 1нститутом

украшсько' юторюграфп та джерелознавства iM. М. С. Грушевського НАН Укра'ни.

У збiрцi «Ушверсали Б. Хмельницького (1648-1657) вмщено Bei B^OMi унiверсали та накази Богдана Хмельницького, а також угоди i вимоги гетьмана за 16481657 рр. з архiвiв Укра'ни, Росшсько' Федерацп, Бiлорусi, Польщi, США, Бразили тощо, в яких йдеться про соцiально-економiчний розвиток i полiтичне становище Укра'ни у перiод Хмельниччини. У додатках наведеш сумнiвнi та пiдробленi ушверсали Богдана Хмельницького, унiверсали полковникiв, список унiверсалiв Богдана Хмельницького, згадуваних у джерелах та л^ератур^ але не виявлених, а також науково-довщковий апарат [27].

Пропонована увазi читачiв збiрка «Ушверсали украшських гетьманiв вiд I. Виговського до I. Самойловича (1657-1687)» включае вс оргашзацшно-розпорядчi документи, як вдалося виявити в архiвах Укра'ни, Росшсько' Федерацп i Польщi - унiверсали, накази, угоди украшських гетьманiв, зокрема: 1вана Виговського (1657-1659) та значну частину унiверсалiв i наказiв генерально' вшськово' старшини i полковникiв (1649-1658), у яких йдеться про соцiально-економiчний розвиток i пол^ичне становище у другiй половинi XVII ст. Науково-довщковий апарат склали: список архiвних фондiв публiкацiй, список скорочень, список застарших i маловживаних ошв, предметний, iменний i географiчний покажчики, список шюстрацш, перелiк документiв [28].

Поруч iз вказаними виданнями стать тритомник «Джерела з юторп Нащонально-визвольно' вiйни украшського народу 1648-1658 рр.», Даний збiрник е найповшшим на сьогоднi компендiумом вiдповiдних джерел, адже вмщуе документи, вiдшуканi Ю. Мициком у польських, росiйських, украшськии бiлоруських архiвосховищах упродовж багаторiчноi евристики. Добре вщомо, що цiлiсним масивом документащя украшських гетьманiв до I. Мазепи включноне збереглася. Джерела розрiзнено, головним чином, по росiйських i польськихархiвах. Ф. 51 «Генеральна вшськова канцелярiя» ЦД1АК Укра'ни мiстить гетьмансью документи переважно з 1709 р. [8].

Серед праць украшських юториюв старшого поколiння, що побачили св^ пiсля 1991 р., заслуговуе на увагу монографiя дослiдника Берестецько' битви I. Свешшкова «Битва пiд Берестечком», у якiй на основi велико' кiлькостi письмових документi ваналiзуеться i мiжнародна дiяльнiсть Гетьманщини у 1649-1651 рр. [24,с. 9-26].

Книга В. Голобуцького «Запорозьке козацтво» е хрестоматшною у вiтчизнянiй юторюграфп козацтва [3]. Про свою фундаментальну працю сам ii автор написав наступне: «У середиш 30-х рокiв я почав працювати над iсторiею украшського козацтва, передуам запорозького, сподiваючись у майбутньому видати свою роботу в трьох томах. Перший том мав охопити перюд вщ появи козацтва на юторичнш аренi до лшвщацп Старо' Сiчi (в 1709 р.); другий - часи Ново' Сiчi (1734-1775 рр.); третш -iсторiю нащадюв запорожцiв - чорноморських козакiв (1787-1860 рр.). 1956 року видавництво Академп наук УРСР випустило в св^ книгу «Чорноморське козацтво», тобто третш том мого дослщження, а в 1957 рощ Держпол^видав УРСР видав книгу «Запорозьке козацтво», або перший том. Готуючи його до друку, я дещо вiдступив вiд попереднього плану - додав два роздши з юторп Ново' Сiчi. Другий том - «Запорозька Сiч в останш часи свого iснування» (1734-1775) - вiдрiзняеться вiд першого тим, що тут головну увагу придшено соцiально-економiчним питанням Ново' Сiчi, господарському i культурному життю козакiв.

Книга випущена видавництвом Академп наук УРСР в 1961 рощ тиражем тисяча примiрникiв. Вихщ мо'х праць у 50-i i на початку 60-х роюв припадае на перiод «хрущовсько' вiдлиги»: стало можливим, хоч i в тiсних рамках офщшно' щеологп, працювати над запорозькою тематикою i видати книги. Пiзнiше, протягом майже чверт

вiку, тако!' можливосп вже не було. Теперiшня моя праця е другим, укра'нським виданням першого тому в умовах незнано!' ранiше свободи слова. Вона збагачена новими матерiалами i джерелами, яю з'явилися за останне тридцятирiччя. В. Голобуцький, 9 ачня 1992 р.» [3].

Вчений не тшьки зм^ ретельно опрацювати документальнi джерела Гетьманщини та пщняти важливi пласти з документацп !'!' дипломатично!' дiяльностi перюду Нацюнально-визвольно!' вiйни, а й виступити на захист тези щодо юнування, вже на той час, нацюнально!' системи державного управлшня, яке включала у себе i досконале дшоводство, у т. ч. дипломатичне.

Розвиток укра'нознавства доби незалежностi дозволив однозначно позитивно розв'язати проблему формування нацюнально!' державносп на укра'нських землях у перюд Нацюнально-визвольно!' вiйни. Свого теоретичного розвитку й конкретного наповнення ця щея набула в працях сучасних втизняних дослщниюв рiзних галузей наукових знань. Зокрема, над проблематикою дипломатичних вщносин та мiжнародного документування Гетьманщини у 1649-1658 рр. працюють украшсью науковщ: В. Брехуненко, В. Горобець,О. Гуржiй, В. Кривошея, С. Леп'явко, В. Матях, Ю. Мицик, Ю. Нiкольченко, Ю. Палеха, В. Романцов, П. Сас, В. Сергшчук, I. Синяк,. В. Смолш, В. Сташславський, В. Степанков, Я. Федорук, Т. Чухлiб, Г. Швидько, В. Щербак та шшь

Провiдними установами е 1нститут юторп Укра!'ни НАН Укра!'ни (вiддiл юторп Укра!'ни середнiх втв та раннього нового часу), 1нститут укра!'нсько!' археографп та джерелознавства iм. М.С. Грушевського НАН Укра!'ни (вщдш джерел з iсторГ! Укра'!ни княжо!' та козацько!' доби, а також вщдш юторп i теорп археографп та спорiднених джерелознавчих наук), Науково-дослщний iнститут козацтва НАН Укра!'ни.

У 2006-2007 рр. зусиллями науковщв 1нституту iсторii Укра!'ни та Науково-дослщного iнституту козацтва НАН Укра!'ни була створена «Iсторiя укра!'нського козацтва. Нариси у двох томах». До редакцшно!' колегл увiйшли вiдомi украiнськi вчеш: В. Смолiй (вiдп. ред.), О. Бачинська, А, Гурбик, О. Гуржш, С. Леп'явко, В. Матях, Ю. Мицик, Т. Чухлiб, В. Щербак. На основi новознайдених документiв, матерiалiв та досягнень новiтньоi вiтчизняноi юторично!' науки був представлений узагальнений образ дшоводно!' системи Гетьманщини, у т. ч. !'!' мiжнародного спрямування: зовшшньопол^ичних вiдносин та козацько!' дипломатй [7, с. 562-575].

У монографп В. Смолiя i В. Степанкова «Богдан Хмельницький» на грунтовному документальному фундамент! простежуються основш вiхи життевого шляху гетьмана, шюструються обставини, якi зумовили формування його св^оглядних установок i цiннiсних орiентацiй, що вплинули на пол^ичний вибiр. На сторiнках книги Богдан Хмельницький виступае як засновник i володар Гетьманщини, державотворець, пол^ичний дiяч, полководець, дипломат [25].

В. Степанков у статп «Становлення пол^ично!' елiти Гетьманщини в перiод революци XVII ст.: особливостi, суперечностi, деструктивш процеси» всебiчно аналiзуе Зборiвський (1649), Переяславський (1654), Гадяцький (1658) договори, звертаючи увагу на важливють та особливосп процесу !'хньо!' пiдготовки як мiжнародних документ1в [26].

Важливе мюце у вiтчизнянiй iсторiографii проблеми належить працям Ю. Мицика. Його монографiя «Джерела з iсторii Нацiонально-визвольноi вшни укра!'нського народу середини XVII ст.» присвячена дослщженню всього комплексу докумештв з iсторii збройного повстання в Укра'ш проти колонiального гнiту Речi Посполито!'. Проведена класифiкацiя та систематизащя джерел, визначена повнота, репрезентативнiсть, стутнь достовiрностi кожно!' з !'х категорш. Велика увага

придшена дослiдженню унiверсалiв, наказiв i листiв гетьмана Укра'ни Богдана Хмельницького та взагалi джерел до його пол^ично!' бюграфп. В окремому роздш дослiдження аналiзуються документи дипломатичного характеру: мiжнароднi договори й угоди, мiжнародне листування, дипломатичнi шституци, записи дипломатичних переговорiв, посольськi звiти i донесення [10].

У статтях Ю. Мицика «З дипломатично! кореспонденцп Б. Хмельницького та I. Виговського» [11], «З Укра'шського Дипломатарiю друго!' половини XVII столггтя» [12], «Невiдомi листи керiвникiв Нацюнально-визвольно!' вiйни укра'шського народу 1648-1658 рр.» [13] ретельно аналiзуються особливостi дипломатичного документування у Гетьманщини та його роль у змщненш мiжнародного становища козацько'1' держави

Серед опублшованого доробку Г. Швидько переважну бшьшють становлять рiзнi за жанром твори з юторюграфп, джерелознавства, археографiчнi публшаци. Значне мiсце займають конкретно-юторичш розвiдки соцiально-економiчного становища мiст, юторп укра'шського козацтва, соцiальних стосункiв. Хоча хронолопчш рамки дослiджень Г. Швидько е досить широкими, але переважно вона залишасться в межах юторп ХVП-XVШ ст. У статтях «Джерела з юторп Гетьманщини» [30], «Дiловодчi акти козацьких органiв влади як джерело до юторп Гетьманщини друго!' половини XVII-XVIII столiття» [29], дослщниця напряму або опосередковано звертаеться до проблеми мiжнародного документування Гетьманщини у контекст розвитку козацького дшоводства у 1649-1658 рр.

У часопису «Архiви Укра'ни» В. Горобець опублшував розвiдку «Матерiали до документально!' виставки «Украша-Роая. Iсторiя XVII-XVШ ст.», у якш проаналiзував документальнi джерела дипломатичного характеру щодо взаемовiдносин мiж Гетьманщиною i Московським царством перiоду Нацюнально-визвольно!' вiйни укра'шського народу середини XVII ст. i дiйшов висновку, що «... з огляду на виняткову наукову вагу юторичних документiв [...] публiкацiя повного перелiку таких джерел з юторп Укра'ни й Росп XVП-XVШ ст. стане у нагодi майбутнiм дослiдникам минулого обох держав, адже до перелшу ввiйшли не лише знаш й давно оприлюднеш архiвнi документи, а й певна кшькють абсолютно невiдомих джерел» [4, с. 183].

У статп «Право вшьно!' елекци полковника Вiйська Запорозького: козацью традицп у випробуваннi iмперськими новацiями» В. Горобець дослiджуе документи, в яких були зафшсоваш непоодиною факти втручання Московського царства у внутршню i зовнiшню полiтику Гетьманщини i як це втручання вплинуло на iманентнi процеси розвитку козацько'1 державностi [5].

В 2017 р. у статп «Соцiальнi аванси та матерiальнi вигоди вiд посiдання полкового уряду в Гетьманщиш: шляхетство, маетносп, соболi.» В. Горобець зауважуе, що «з 1648 р. у мiжнародних вiдносинах офiцiйно започаткувалася практика представництва посольствами штереав не лише гетьмана та Вшська Запорозького, але й «народу руського» [6].

Мiжнароднi вщносини та зовнiшня полiтика Гетьманщини в документах перюду Нацiонально-визвольноi вiйни посщае важливе мiсце у науковiй творчосп Т. Чухлiба. Його працi присвячеш мiжнародним угодам, дипломатичнiй службi Украшсько'1 козацько'1 держави. У статтi «Оргашзащя дипломатично'1 служби Укра'1нсько'1 козацько'1 держави в середиш XVII ст.» Т. Чухлiб аналiзуе дiяльнiсть, штат та функцп дипломатичноi служби Гетьманщини: «... одне з найважливших мiсць в ютори iерархii дипломатичноi служби Украши друго'1 половини XVII ст. займала Вшськова канцелярiя на чолi з генеральним писарем. За дорученням гетьмана i тд керiвництвом писаря у канцелярп складалися листи до урядiв iнших держав, велося дипломатичне

листування...» [29, с. 70].

У статп М. Парахшо!' «Мiжнароднi вiдносини i дипломатiя укра!'нського козацтва: першi роки становлення та функцюнування», яка була опублiкована в 2013 р. у науковому вюнику «Гшея», розглядаеться iсторiя участi укра!'нського козацтва в мiжнародних вiдносинах, початку становлення його як самостшного вшськово-полiтичного фактору, з яким мусили рахуватися вс сусiднi кра!'ни [20].

Важливою у рамках проблеми, що дослщжуеться, е стаття С. Потапенко «Публшащя джерел з юторп укра!'нського козацтва: досвiд 1нституту укра!'нсько!' археографп та джерелознавства iм. М. С. Грущевського НАН Укра!'ни», у якш проаналiзовано основнi археографiчнi публшацп з юторп укра'!нського козацтва, здiйсненi ствробггниками 1нституту укра!'нсько!' археографп та джерелознавства iм. М. С. Грушевського НАН Укра!'ни протягом 1993-2012 рр. Зроблено висновок, що сплеск защкавлення козацькою тематикою став закономiрним результатом повернення укра!'нсько!' юторюграфп до ранiше «небезпечних» тем, що, в своючергу, зумовило потребу розширення кола введених до наукового об^у джерел [21].

У контексп юторп мiжнародного дiловодства Гетьманщини перюду Нацюнально-визвольно!' вiйни варто згадати «Реестр Вшська Запорозького 1649 р.» [21]. На думку С. Потапенко, «цей ушкальний перелiк 40477 козаюв 16 полкiв Богдана Хмельницького був укладений вщповщно до Зборiвського мирного договору з поляками вщ 8 (18) серпня 1649 р. Уперше в 1875 р. з деякими погршностями i некоректною передачею укра!'нсько!' орфографпджерело опублiкував О. Бодянський. У сучасному виданш текст оригшалу, який зберiгаеться в Росiйському державному архiвi давнiх актiв, вiдтворено засобами дипломатичного методу. О^м того, до видання включено мовознавчi й джерелознавчi статтi про Реестр» [21,с. 154].

Проблемам козацького дипломатар^ та мiжнародному дiловодству у Гетьманщинi присвяченi спещальш публiкацii авторiв, якi були надруковаш у науковому вiснику «Гiлея» [14], та науковому журналi «Вiснику Марiупольського державного унiверситету. Серiя: «Фiлософiя, культуролопя, соцiологiя» [16-17], «Збiрнику наукових праць Нацюнального iсторико-меморiального заповiдника «Поле Берестецько!' битви» [15].

Так, у статп «Битва пiд Берестечком у контексп розвитку документно!' традицй укра!'нського козацтва» Ю. Нiкольченко зауважуе, що «Практичне значення результатiв документознавчого аналiзу першоджерел про Берестецьку битву полягае у можливосп використання його методiв та шструмештв для наступних наукових пошуюв за двома напрямами: з юторп Укра!'ни та iсторГ! укра!'нського документознавства. Разом з тим, асортимент документальних джерел битви репрезентував дослщникам комплекси докумешив, яю продукували не тшьки козацькi дiловоднi структури, а й канцелярсью установи Речi Посполито'!, Московського царства та шших кра!'н, що у перспективi може скласти новий напрямок юторичних документознавчих дослiджень в Укра'ш»

[14, с. 9].

У статп «Документне забезпечення зовнiшньополiтичноi дiяльностi укра!'нського козацтва пiд час Нацюнально-визвольно!' вiйни 1648-1658 рокiв» Ю. Икольченко i Ю. Кочина дiйшли висновку, що: «Матерiали дипломатичного характеру, яю були пiдготовленi у ГВК Гетьманщини, засвщчують iхнiй високий професiйний рiвень та широкий видовий склад. Вш не поступався традицiйним центрам европейсько!' дипломатй: Речi Посполитiй, Московського царства, Францп, Пруссй, Османсько!' iмперii, Швецп тощо. В процесi пiдготовки статп авторами встановлено, що види мiжнародних i дипломатичних документiв Гетьманщини перiоду Нацiонально-визвольно!' вiйни у повному обсязi вiдповiдали вимогам державно!'

зовшшньопол^ично! дiяльностi. Вони складалися з: мiжнародних договорiв й угод; мiждержавного листування; дипломатичних iнструкцiй; запиав дипломатичних neperoBopiB; посольських звтв i донесень» [17, с. 107-108].

У розвщщ Ю. Нiкольченка i Ю. Кочино! «Дшоводство зовшшньопол^ично'! дiяльностi Гетьманщини в 1649-1648 роках» зазначено: «В цих умовах дипломатичне дшоводство посщало важливе мiсце у дiяльностi ГВК в 1649-1658 рр. За дорученням гетьмана i тд керiвництвом генерального писаря тут складалися листи до урядiв шших держав, велося мiжнародне листування. Повноваження кожного канцеляриста, писаря, посланця, товмача, перекладача та шших фахiвцiв були чiтко регламентованi. Це свщчить про розвинену форму оргашзацп дiловодства зовшшньополггично'! дiяльностi Гетьманщини. Необхщно визнати, що система мiжнародного дшоводства i документування, вироблена в адмшютративних структурах Гетьманщини протягом 1649-1658 рр., стала фундаментом в процес формування сучасно! укра!нсько! системи дiловодства зовшшньополггично! дiяльностi [16, с. 118].

Завершуе цей цикл статей спiльна публшащя Ю. Нiкольченка i О. Головко «Генеральна вiйськова канцелярiя у мiжнароднiй дiяльностi Гетьманщини (16491658)», у якш стверджено, що важливе мюце в iерархi'i дипломатично! служби Гетьманщини належало ГВК, яка на чолi з генеральним писарем виконувала практично всю поточну роботу. «Враховуючи досвщ шших кра!н ГВК створила ушкальну на той час систему зовшшньопол^ичного дiловодства, яка дозволила козацькiй Укрш'ш виступати суб'ектом зовшшньо'! полiтики у Сврот» [15, с. 86].

Розглядаючи проблему документацiйного забезпечення мiжнародно'i дiяльностi Гетьманщини в 1649-1658 рр. у сучаснш вiтчизнянiй юторюграфп, необхiдно звернутися ще до одного видання, яке за сво'1'м призначенням е навчальним. Мова йде про навчальний поабник «Iсторiя дiловодства (документознавчий аспект)» Ю. Палехи i Н. Лемiш [19]. Оргашзацп дшоводства в адмшютративних структурах украшського козацтва присвячений окремий, досить розлогий, роздш книги, який складаеться з трьох тем: формування дшоводних служб, аналiз видового складу документацп, особливостi створення та зберiгання докумешив. У кожнiй iз названих тем автори поабника акцентують увагу читача i на особливостях мiжнародного дшоводства в структурах Генерально'1 вшськово'! канцелярп Гетьманщини у перiод Нацюнально-визвольно'1 вiйни, розглядають складовi документацп' за ii видовими та класифiкацiйними ознаками [17, с. 132-186].

Отримаш авторами статп результати дали можливiсть дшти висновку, що постiйний iнтерес втизняних науковцiв до вивчення документальних джерел мiжнародних вiдносин украшського козацтва перюду Нацiонально-визвольно'i вiйни 1648-1658 р. е результатом суспшьно-пол^ичних змiн, якi вщбувалися в Укршш пiсля проголошення ii незалежносп. iхнiй всебiчний аналiз дае змогу фахiвцям (полiтикам, iсторикам, правознавцям, документознавцям, економютам, культурологам) знаходити вщповвд на драматичнi виклики часу, з якими з^кнулася незалежна Украша у сьогоденш.

Список використано1 л1тератури

1. Антонович В. Б. [Рец. на:] П. Н. Буцинский. О Богдане Хмельницком. -Харьков: Тип. М. Зильберберга, 1882. - 240 с. / В. Б. Антонович // Киевская старина. -1883. - Кн. 2. - С. 417-428 ; Antonovich V. B. [Rets. na:] P. N. Butsinskiy. O Bogdane Khmelnitskom. - Kharkov: Tip. M. Zilberberga, 1882. - 240 s. / V. B. Antonovich // Kievskaya starina. - 1883. - Kn. 2. - S. 417-428.

2. Воссоединение Украины с Россией : документы и материалы в 3-х т. / под ред. П. П Гудзенко, А. К. Василенко, А. Л Сидорова. - Москва : Академия наук СССР, 1953.

- Т. 1 : 1620-1647 годы. - 588 с. ; Т. 2 : 1648 -1651 годы. - 558 с. ; Т. 3 : 1651 -1654 годы. - 646 с. ; Vossoedinenie Ukrainy s Rossiey : dokumenty i materialy v 3-kh t. / pod red. P. P Gudzenko, A. K. Vasilenko, A. L Sidorova. - Moskva : Akademiya nauk SSSR, 1953. -T. 1 : 1620-1647 gody. - 588 s. ; T. 2 : 1648 -1651 gody. - 558 s. ; T. 3 : 1651 -1654 gody. -646 s.

3. Голобуцький В. О. Запорозьке козацтво / В. О. Голобуцький. - Ки!в : Вища школа, 1994. - 539 с. ; Holobutskyi V. O. Zaporozke kozatstvo / V. O. Holobutskyi. - Kyiv : Vyshcha shkola, 1994. - 539 s.

4. Горобець В. М. Матерiали до документально! виставки «Украша-Роая. 1ст^я XVII-XVIII ст.» / В. М. Горобець // Архiви Украши. - 2003. - № 1-3. - С. 183229 ; Horobets V. M. Materialy do dokumentalnoi vystavky «Ukraina-Rosiia. Istoriia XVII-XVIII st.» / V. M. Horobets // Arkhivy Ukrainy. - 2003. - № 1-3. - S. 183-229.

5. Горобець В. М. Право вшьно! елекцп полковника Вшська Запорозького: козацью традицп у випробуванш iмперськими новащями / В. М. Горобець // Украшський юторичний журнал. - 2015. - № 5. - С. 70-91 ; Horobets V. M. Pravo vilnoi elektsii polkovnyka Viiska Zaporozkoho: kozatski tradytsii u vyprobuvanni imperskymy novatsiiamy / V. M. Horobets // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. - 2015. - № 5.

- S. 70-91.

6. Горобець В. М. Сощальш аванси та матерiальнi вигоди вщ посщання полкового уряду в Гетьманщиш: шляхетство, маетносп, соболь.. / В. М. Горобець // Украшський юторичний журнал. - 2017. - № 4. - C. 20-37 ; Horobets V. M. Sotsialni avansy ta materialni vyhody vid posidannia polkovoho uriadu v Hetmanshchyni: shliakhetstvo, maietnosti, soboli... / V. M. Horobets // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. - 2017. - № 4. -C. 20-37.

7. Iсторiя украшського козацтва : нариси у 2-х т. / ред. кол. : В. Смолш та ш. -Кшв : Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2007. - Т. 2. - 724 с. ; Istoriia ukrainskoho kozatstva : narysy u 2-kh t. / red. kol. : V. Smolii ta in. - Kyiv : Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia», 2007. - T. 2. - 724 s.

8. Джерела з юторп Нацюнально-визвольно! вшни украшського народу 1648-1658 рр. / упоряд. Ю. Мицик; ред.кол. : В. А. Брехуненко та ш. - Ки!в, 2012-2015. - Т. 1 : 1648-1649 рр. - 679 с. ; Т. 2 : 1650-1651 рр. - 704 с. ; Т. 3 : 1651-1654 рр. - 423 с. ; Т. 4 : 1655-1658 рр. - 539 с. ; Dzherela z istorii Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu 1648-1658 rr. / uporiad. Yu. Mytsyk; red.kol. : V. A. Brekhunenko ta in. - Kyiv, 2012-2015.

- T. 1 : 1648-1649 rr. - 679 s. ; T. 2 : 1650-1651 rr. - 704 s. ; T. 3 : 1651-1654 rr. - 423 s. ; T. 4 : 1655-1658 rr. - 539 s.

9. Матях В. М. Укра'шсько-росшсью вщносини друго! половини XVII-XVIII ст. (стан дослщження проблеми у втизнянш юторюграфп) / В. М. Матях // Украшський юторичний журнал. - 2003. - № 6. - С. 110-118 ; Matiakh V. M. Ukrainsko-rosiiski vidnosyny druhoi polovyny XVII-XVIII st. (stan doslidzhennia problemy u vitchyznianii istoriohrafii) / V. M. Matiakh // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. - 2003. - № 6. - S. 110-118.

10. Мицик Ю. А. Джерела з юторп Нацюнально-визвольно! вшни украшського народу середини XVII ст. / Ю. А. Мицик. - Дншропетровськ : Дншро, 1996. - 262 с. ; Mytsyk Yu. A. Dzherela z istorii Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu seredyny XVII st. / Yu. A. Mytsyk. - Dnipropetrovsk : Dnipro, 1996. - 262 s.

11. Мицик Ю. З дипломатично! документацп Б. Хмельницького та I. Виговського / Ю. Мицик // Науковi записки [Нацюнального ушверситету «Киево-Могилянська академiя]. Iсторiя. - 1999. - Т. 14. - С. 93-112 ; Mytsyk Yu. Z dyplomatychnoi dokumentatsii B. Khmelnytskoho ta I. Vyhovskoho / Yu. Mytsyk // Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu «Kyievo-Mohylianska akademiia]. Istoriia. - 1999. - T. 14. -

S. 93-112.

12. Мицик Ю. З Укра'нського Дипломатарiю друго' половини XVII столiття / Ю. Мицик // Записки товариства iменi Шевченка. - 1997 - Т. 233 : Пращ юторично-фшолопчно'' секцп. - С. 360-397 ; Mytsyk Yu. Z Ukrainskoho Dyplomatariiu druhoi polovyny XVII stolittia / Yu. Mytsyk // Zapysky tovarystva imeni Shevchenka. - 1997 -T. 233 : Pratsi istorychno-filolohichnoi sektsii. - S. 360-397

13. Мицик Ю. Невiдомi листи керiвникiв Нащонально-визвольно' вiйни укра'нського народу 1648-1658 рр. / Ю. Мицик // Укра'нський iсторичний журнал. -2001. - № 1. - С. 134-147 ; Mytsyk Yu. Nevidomi lysty kerivnykiv Natsionalno-vyzvolnoi viiny ukrainskoho narodu 1648-1658 rr. / Yu. Mytsyk // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. -2001. - № 1. - S. 134-147.

14. Икольченко Ю. М. Битва тд Берестечком у контекст розвитку документно'' традицп укра'нського козацтва / Ю. М. Икольченко // Гiлея: науковий вюник. - 2012. -№ 56. - С. 5-10 ; Nikolchenko Yu. M. Bytva pid Berestechkom u konteksti rozvytku dokumentnoi tradytsii ukrainskoho kozatstva / Yu. M. Nikolchenko // Hileia: naukovyi visnyk. - 2012. - № 56. - S. 5-10.

15. Икольченко Ю. М. Генеральна вшськова канцелярiя у мiжнароднiй дiяльностi Гетьманщини (1649-1658) / Ю. М. Нiкольченко, О. В. Головко // Матерiали науково-практично' конференцп, присвячено' 50-рiччю Нащонального iсторико-меморiального заповiдника «Поле Берестецько' битви» та 366-рiччю Берестецько' битви. - Пляшева : НIМЗ «Поле Берестецько' битви», 2017. - С. 86-91 ; Nikolchenko Yu. M. Heneralna viiskova kantseliariia u mizhnarodnii diialnosti Hetmanshchyny (1649-1658) / Yu. M. Nikolchenko, O. V. Holovko // Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 50-richchiu Natsionalnoho istoryko-memorialnoho zapovidnyka «Pole Berestetskoi bytvy» ta 366-richchiu Berestetskoi bytvy. - Pliasheva : NIMZ «Pole Berestetskoi bytvy», 2017. - S. 86-91.

16. Икольченко Ю. М. Дшоводство зовшшньопол^ично'' дiяльностi Гетьманщини / Ю. М. Нiкольченко, Ю. М. Кочина // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Сер. : Фiлософiя, культурология, соцiологiя. - 2015. - Вип. 10. - С. 111-121 ; Nikolchenko Yu. M. Dilovodstvo zovnishnopolitychnoi diialnosti Hetmanshchyny / Yu. M. Nikolchenko, Yu. M. Kochyna // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Ser. : Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. - 2015. - Vyp. 10. -S. 111-121.

17. Икольченко Ю. М. Документне забезпечення зовшшньопол^ично'' дiяльностi укра'нського козацтва тд час Нащонально-визвольно' вшни 1648-1658 роюв / Ю. М. Икольченко, Ю. М. Кочина // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Сер. : Фiлософiя, культурологiя, сощолопя. - 2014. - Вип. 7. - С. 100110 ; Nikolchenko Yu. M. Dokumentne zabezpechennia zovnishnopolitychnoi diialnosti ukrainskoho kozatstva pid chas Natsionalno-vyzvolnoi viiny 1648-1658 rokiv / Yu. M. Nikolchenko, Yu. M. Kochyna // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Ser. : Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia. - 2014. - Vyp. 7. - S. 100-110.

18. Овсш I. О. Зовшшня полггика Укра'ни (вщ давшх чаав до 1944 року) : навч. поаб. / I. О. Овсш. - Ки'в : Либщь, 1999. - 240 с. ; Ovsii I. O. Zovnishnia polityka Ukrainy (vid davnikh chasiv do 1944 roku) : navch. posib. / I. O. Ovsii. - Kyiv : Lybid, 1999. - 240 s.

19. Палеха Ю. I. Iсторiя дшоводства (документознавчий аспект) : навч. поаб. / Ю. I. Палеха, Н. О. Лемш. - Ки'в : Лiра-К, 2011. - 328 с. ; Palekha Yu. I. Istoriia dilovodstva (dokumentoznavchyi aspekt) : navch. posib. / Yu. I. Palekha, N. O. Lemish. -Kyiv : Lira-K, 2011. - 328 s.

20. Парахша М. Б. Мiжнароднi вщносини i дипломатя укра'нського козацтва:

першi роки становления та функщонування / М. Б. Парахша // Гiлея: науковий вiсник. -

2013. - № 77. - С. 7-10 ; Parakhina M. B. Mizhnarodni vidnosyny i dyplomatiia ukrainskoho kozatstva: pershi roky stanovlennia ta funktsionuvannia / M. B. Parakhina // Hileia: naukovyi visnyk. - 2013. - № 77. - S. 7-10.

21. Потапенко С. Публшащя джерел з юторп укршнського козацтва: досвщ 1нституту укршнсько! археографп та джерелознавства iM. М. С. Грушевського НАН Укршни / С. Потапенко // Мiждисциплiиариi гумаштарш студп. Сер. : Iсторичиi науки. - 2014. - 1. - С. 152-157 ; Potapenko S. Publikatsiia dzherel z istorii ukrainskoho kozatstva: dosvid Instytutu ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy / S. Potapenko // Mizhdystsyplinarni humanitarni studii. Ser. : Istorychni nauky. -

2014. - 1. - S. 152-157.

22. Реестр Вшська Запорозького 1649 р. / шдгот. до друку : О. В. Тодшчук, В. В. Страшко, Р. I. Осташ, Р. В. Майборода. - Ки!в : Наукова думка, 1995. - 592 с. ; Reiestr Viiska Zaporozkoho 1649 r. / pidhot. do druku : O. V. Todiichuk, V. V. Strashko, R. I. Ostash, R. V. Maiboroda. - Kyiv : Naukova dumka, 1995. - 592 s..

23. Романцов В. М. Становлення козацько! держави у добу Нащонально-визвольно! вiйии (проблема в укршнськш юторюграфп 40-х рокiв Х1Х-початку ХХ ст. / В. М. Романцов. - Донецьк : ДонНУ, 2005. - 284 с. ; Romantsov V. M. Stanovlennia kozatskoi derzhavy u dobu Natsionalno-vyzvolnoi viiny (problema v ukrainskii istoriohrafii 40-kh rokiv XIX-pochatku ХХ st. / V. M. Romantsov. - Donetsk : DonNU, 2005. - 284 s.

24. Свешшков I. К. Битва тд Берестечком. / I. К. Свешшков. - Львiв : Слово, 1992. - 304 с. ; Svieshnikov I. K. Bytva pid Berestechkom. / I. K. Svieshnikov. - Lviv : Slovo, 1992. - 304 s.

25. Смолш В. А. Богдан Хмельницький / В. А. Смолш, В. С. Степанков. - Кшв : Арш, 2013. - 656 с. ; Smolii V. A. Bohdan Khmelnytskyi / V. A. Smolii, V. S. Stepankov. -Kyiv : Arii, 2013. - 656 s.

26. Степанков В. С. Становлення пол^ично! ел^и Гетьманщини в перюд революци XVII ст.: особливостi, суперечносп, деструктивиi процеси / В. В. Степанков // Укршнський iсторичиий журнал. - 2016. - № 6. - С. 87-113 ; Stepankov V. S. Stanovlennia politychnoi elity Hetmanshchyny v period revoliutsii XVII st.: osoblyvosti, superechnosti, destruktyvni protsesy / V. V. Stepankov // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. -2016. - № 6. - S. 87-113.

27. Ушверсали Б. Хмельницького 1648-1657 роюв / упоряд. I. Крип'якевич, I. Бутич; редкол. : В. Смолш (гол.) та ш. - Кшв : Альтернативи, 1998. - 382 с.; ш. -(Матерiали укршнського дипломатар^. Сер. I. Ушверсали украшських гетьмашв) ; Universaly B. Khmelnytskoho 1648-1657 rokiv / uporiad. I. Krypiakevych, I. Butych; redkol. : V. Smolii (hol.) ta in. - Kyiv : Alternatyvy, 1998. - 382 s.; il. - (Materialy ukrainskoho dyplomatariiu. Ser. I. Universaly ukrainskykh hetmaniv).

28. Ушверсали Украшських гетьмашв вщ I. Виговського до I. Самойловича (1657-1687) / упор. I. Бутич, В. Ринсевич, I. Тесленко. - Львiв : Наукове товариство iм. Т. Шевченка, 2004. - 1087 с. ; Universaly Ukrainskykh hetmaniv vid I. Vyhovskoho do I. Samoilovycha (1657-1687) / upor. I. Butych, V. Rynsevych, I. Teslenko. - Lviv : Naukove tovarystvo im. T. Shevchenka, 2004. - 1087 s.

29. Чухлiб Т. В. Оргашзащя дипломатично! служби Укршнсько! козацько! держави в середиш XVII ст. / Т. В. Чухлiб // Украшська козацька держава: Витоки та шляхи вторичного розвитку : матер. Восьмих Всеукр. ют. читань : зб. наук. ст. -Черкаси : РВВ ЧДУ, 2001. - С. 67-72 ; Chukhlib T. V. Orhanizatsiia dyplomatychnoi sluzhby Ukrainskoi kozatskoi derzhavy v seredyni XVII st. / T. V. Chukhlib // Ukrainska kozatska derzhava: Vytoky ta shliakhy istorychnoho rozvytku : mater. Vosmykh Vseukr.

ist. chytan : zb. nauk. st. - Cherkasy : RVV ChDU, 2001. - S. 67-72.

30. Швидько Г.К. Джерела з юторп Гетьманщини / Г. К. Швидько // Украшський археографiчний щорiчник. — Кшв : Наукова думка, 1992. - Вип. 1, Т. 4. - С. 274-277 ; Shvydko H.K. Dzherela z istorii Hetmanshchyny / H. K. Shvydko // Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk. -- Kyiv : Naukova dumka, 1992. - Vyp. 1, T. 4. - S. 274277.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

31. Швидько Г. К. Дiловодчi акти козацьких оргашв влади як джерело до ютори Гетьманщини друго! половини XVII-XVIII столбя / Г. К. Швидько // Дншропетровський icтopикo-аpхеoгpафiчний збipник. - Дншропетровськ : Генеза, 2001. - Вип. 2. - С. 317-329 ; Shvydko H. K. Dilovodchi akty kozatskykh orhaniv vlady yak dzherelo do istorii Hetmanshchyny druhoi polovyny XVII-XVIII stolittia / H. K. Shvydko // Dnipropetrovskyi istoryko-arkheohrafichnyi zbirnyk. - Dnipropetrovsk : Heneza, 2001. -Vyp. 2. - S. 317-329.

Стаття надшшла до редакцп 15.11.2018

Y. Nikolchenko

O. Golovko

Y. Kochina

DOCUMENTARY SUPPORT OF HETMANSCHINA INTERNATIONAL ACTIVITIES IN 1649-1658: THE CURRENT RESEARCH ON THE PROBLEM IN MODERN, NATIONAL HISTORIOGRAPHY

One of the most important events in the history and culture of Ukraine was the formation of Hetmanschina in 1649 as a result of the National Liberation War 1648-1658. Long-term functioning of Hetmanschina laid the foundation for the Ukrainian national state and led to the development and consolidation of the state authority on the Ukrainian lands. Hetmanschina had a territory, an army, state authorities and legal norms. During that period a special Ukrainian system of administrative apparatus was formed.

The events of the National Liberation War were reflected in the domestic and foreign scientific, fiction literature based on historical, documentary resources. However, the problem of the documentary support of Hetmanschina international activities in 1649-1658 was studied only in few of them.

The development of Ukrainian studies of the independence times made it possible to solve the problem of the national statehood formation on the Ukrainian lands during the National Liberation War. This idea has been theorized and developed in the works of contemporary domestic researchers in the various fields of scientific knowledge. The problems of diplomatic relations and international documenting in Hetmanschina 1649-1658 are being studied by the following scientists: V. Brekhunenko,V. Horobets, O. Hurzhii, V. Kryvosheia, S. Lepiavko, V. Matiakh, Y. Mytsykh, Y. Nikolchenko, Y. Palekha, M. Parakhina, S.Potapenko, V. Romantsov, P. Sas, V. Serhiichuk, I. Syniak, V.Smolii, V. Stanislavskyi, V. Sanenkov, Y. Fedoruk, T. Chukhlib, H. Shvydko, V. Shcherbak etc.. The works on the topic by V. Antonovych, V. Holobutskyi, I. Ovsii, I. Svieshnikov are also analized in the article.

Most contemporary domestic researchers consider diplomatic documents of Hetmanschina 1649-1658 are of a highly professional level and a wide range of variety, namely: international treaties and agreements, correspondence, diplomatic instructions, records of diplomatic negotiations, ambassadorial reports, which can be compared favorably with those in the Polish-Lithuanian Commonwealth, Moscow Kingdom, France, Prussia, the Ottoman Empire, Sweden etc.

The results, received by the authors of the article, made it possible to conclude, that the constant interest of domestic scientists to the study of the documentary resources of international relations in Hetmanschina during the National Liberation War 1648-1658, is the result of public policy changes, which occurred in Ukraine after the proclamation of independence. Their complete analysis allows professionals( politicians, historians, legal experts, documentalists, economists, culture researchers) to find answers to the dramatic challenges of the time with which independent Ukraine has faced today.

Key words: the National Liberation War of the Ukrainian people, 1648-1658, Ukrainian cossacks, Hetmanschina, international activities of cossacks, General military office, cossack affairs, documentary support, modern national historiography.

УДК 354.073.515(477)« 1923/1937»(045)

В. О. Кудлай

I. А. Ангелинова

ОСОБЛИВОСТ1 ДОКУМЕНТНО-ШФОРМАЦШНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЛОВОДСТВА В УСРР (1923-1937 РР.)

Проанал1зовано ¡нформативно-аналтичну складову процес1в документування в УСРР. Визначено особливост1 документування в УСРР 1923-1937 рр., зокрема, п1дзв1тн1сть республтанських дгловодних установ центральним, обов'язков1сть виконання вказ1вок з центру, першг спроби союзнойутфтаци документаци, тдвищення к1лькост1 доповгдног, звтног документаци до вищих оргатв, використання режиму секретност1, поява плановог документаци, твелювання щнностг теоретичних питаньдокументування та першочергов1сть практичних розробок, пов 'язаних з Наукова оргатзащя пращ.

Клю^о^^ слова: дшоводство, документащйне забезпечення управлтня, наукова оргатзащя пращ, ращонал1защя управлтня, украшзащя, Наукова оргатзащя пращ.

Ч^ка та рацюнальна оргашзащя документацшних процеав визначае оператившсть i ч^юсть дiяльностi будь-якого об'екта, впливае на кшцевий результат в економiчнiй сферь Якюна пщготовка шформацшно-документного забезпечення апарату керування сприяе прийняттю виважених обгрунтованих управлшських ршень.

Критичне сприйняття традицш та використання досвщу оргашзацп документацшного забезпечення управлтня сприяе системному удосконаленню ще! роботи на сучасному етат. Враховуючи малу чисельшсть сучасних наукових студшвань з осмислення проблем оргашзацп документування в Укрш'ш в 19231937 рр. i визнаючи необхiднiсть узагальненнявагомого досвiду напрацювань учених i спецiалiстiв цього перiоду у сферi дiловодства вважаемо, що поглиблене вивчення джерельно! бази та юторюграфп, теоретичного i практичного досвiду, набутого украшськими науковцями сприятиме рацiональнiй оргашзацп документування на сучасному етат. Це i обумовлюе актуальнiсть обрано! теми дослщження.

Мета cтаттi полягае у визначенш особливостей оргашзацп документування в УСРР. Вщповщно до мети було сформульовано наступш завдання:

- дослщити iсторiографiю та джерела проблеми;

- з'ясувати специфшу нормативно-методичного забезпечення документування в УСРР у 1923-1937 рр.;

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.