CC BY
13
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15_
composition of inhabitants. Socio-economic and cultural descriptions and features of newly-formatted unifications are covered in the article.
Almost all gminas carried an agricultural character. Exceptions were made by the settlements of Brukhovychi and Zymna Voda, which were popular recreation areas and were not substantially developed in an agricultural plan. The nearest to Lviv communes (Holosko Velyke, Kryvchytsi, Zboiska, Sknyliv and others like those) were economically and culturally connected with Lviv. Also the process of unification in collective gminas was closely connected with the presence of the economically developed centre, which used to become a relatively successful city, or a small town. They became not only economic centres, sales markets of agricultural produce but also cultural and by socially meaningful centres for a local population.
Enlargement of territorial gminas had the indisputable plus that circumstance, that allowed to concentrate the charges of local self-government on major projects for a population: ways of communications, trade, land reclamation, care of public health, fight with extraordinary situations and other like that. The acceleration of economic decline of depressed gminas, distant from a powit centre would become a reliable minus of reform, with a low level of development of industrial and agricultural potential - and consequently with lower budgets.
Key words: local self-government, reform of local self-government, Lviv powit of the Second Polish Republic (Rzechpospolita), gmina (volost), collective gmina, commune.
УДК 070(=161.2)(73)« 192/193»:94(477)« 19»
Д.М. Кравець
ТЕМАТИКА РАДЯНСЬКО1 УКРА1НИ НА СТОР1НКАХ АМЕРИКАНСЬКОГО ВИДАННЯ «СВОБОДА» (1920-i - 1930-i рр.)
У cmammi np0aHani30eaH0 Mamepianu про радянську Украгну, як виходили в гa3emi «Свобода» (США) у 1920-х-1930-хрр. Охарактеризовано ставлення редакци видання до тих процеыв, як1 мали м^це в УСРР/УРСР: непу, украшзаци, сталшськог модершзаци (iндустрiалiзацiг, колeктивiзацiг), Голодомору, Великого терору, а також до культурного розвитку радянськог Украгни мiжвоeнного перюду.
Ключовi слова: дiаспора, радянська Украгна, США, неп, украшзащя, iндустрiалiзацiя, колeктивiзацiя, Голодомор, Великий Терор.
У сучаснш украшськш юторюграфп посилився штерес до вивчення мiжвоeнного перюду. Актуальшсть теми визначають кшька аспекпв. По-перше, дослщжувана нами тематика е необхщною для осмислення суспшьно-пол^ичних поглядiв укршнсько! дiаспори в США. По-друге, цей аспект не достатньо грунтовно висв^лений в сучаснш украшськш юторюграфп. Новизна теми полягае у тому, що вперше комплексно висв^люеться тематика радянсько'1 Украши на сторшках найпопуляршшо'1 в Америщ украшсько'1 газети «Свобода». На основi газетних публшацш та наукових розвщок проаналiзовано публшацп в «СвободЬ» про поди, яю мали мюце в УСРР/УРСР у 1920-х-1930-х рр.
Iсторiею видання «Свобода» займались вчеш як з дiаспори так i з Украши. Походження та розвиток «Свободи» дослщжував Я. Сеник [25]. Дослщник В. Давиденко вивчав публшацп «Свободи» про Голодомор 1932-1933 рр. [7]. Коротю вщомосп про ус украшсью дiаспорнi газети вмщено у роботах Л. Винара [41] та Р. Голiята [42].
Суспшьно-пол^ичне життя та настро'1 украшсько'! дiаспори в США мiжвоeнного перiоду вiдображено у пращ М. Куропася «Украшсько-американська твердиня» [14].
«Свобода» - одна з найстарших украшських газет у дiаспорi. Видання заснував у 1893 р. священик Г. Грушка. Стоячи на нащональних позищях, газета слугувала важливим консолщуючим чинником укра'1нського руху в США. «Свобода» стала неофщшним органом найпотужшшо'! та найчисельшшо'! украшсько'! оргашзацп в Америщ - Укра'1нського народного союзу. Редакщя газети «Свобода» друкуючи шформацшш та аналiтичнi матерiали про життя укра'1нства в США та на батьювщиш, об'еднувала укра'1номовну аудиторiю, розкидану по рiзних штатах США. «Свобода» була не лише хрошкером подш, а виразником критично! оцiнки тих чи шших подiй [25, с. 83].
Пюля поразки украшсько'! революцп 1917-1921 рр. нова хвиля украшських ем^ашив ринула до США. За словами американського дослщника М. Куропася: «Ц люди, пройшовши через тяжю випробування боротьби за незалежнiсть, були готовi дiяти для звiльнення Укра'1ни» [14, р. 176]. З огляду на це, становище на батьювщиш неабияк щкавило украшщв Америки.
У мiжвоeнний перiод кореспондентами «Свободи» урiзний час були такi вiдомi дiячi укра'1нського нацiонального руху В. Богуш, Д. Донцов, Б. Лепкий, М. Лозинський, О. Назарук, К. Трильовський, У. Самчук та ш. [42, р. 211].
Змют редакцшних коментарiв «Свободи» про становище в Укрш'ш можна визначити заголовками: «Московськi комiсарi i польськi пани знущаються над укра'1нськими робiтниками i селянами», «Шовшютичний большевизм», «Польськi i московськi розбшники» тощо [43, р. 308]. З приходом бшьшовицько'! влади в Украшу, журналюти «Свободи» намагалися дискредитувати нову владу та показати спротив украшщв. Так, 4 ачня 1922 р. «Свобода» повщомляла про жорстокiсть бшьшовиюв, якi стратили близько 200 украшських нащоналютсв. 25 сiчня 1922 р. в редакцшнш статп «Свобода» також повщомляла про те, як вщтюняли на другорядш ролi в урядi справжнiх укра!нських комунiстiв. [14, р. 178].
Не оминули своею увагою дописувачi «Свободи» i питання «ново! економiчноí полiтики» (неп) в радянськш Украíнi. Незважаючи на те, що проголошена у березнi 1921 р. неп покращила загальне господарське становище, частково вщновивши вiльний ринок та звшьнивши приватну iнiцiативу вiд жорстких державних обмежень, все ж «Свобода» дуже скептично поставилась до леншських економiчних експеримешив. Аналiзуючи першi змши в економiцi, дописувачi видання, не могли повiрити, що В. Ленш таки запровадить елементи капiталiзму [17, с. 2]. Оцшював здобутки та прорахунки непу в Укрш'ш i вiдомий полiтичний дiяч та письменник В. Винниченко, стаття якого була опублшована в «Свободi». Автор вважав, що украшська промисловiсть пiд откою держави занепадала, а робiтники негативно ставилися нововведень [2, с. 2].
Редакщя «Свободи» шформувала читачiв про важке матерiальне становище населення радянсько'1 Укра'1ни в часi непу, вщзначаючи, що з введенням ринкових вщносин особливо збагатились спекулянти. Про це зокрема йдеться у лисп який прийшов з Харкова [6, с. 2]. Ключовим аспектом непу в Украшськш СРР, на думку дописувачiв видання, було селянське питання, адже селяни становили основу украшсько'1 нацп. «За весь час московсько-большевицького панування украшське населення недо'1дае^ [33, с. 2] - писала «Свобода» у д.п. 1920-х рр. коли хлiба в Укра'1ш було вдосталь. Аналiзуючи матерiали про неп у «СвободЬ» 1920-х рр. можна дiйти до висновку про тотальний голод в радянськш Укра'1ш [22, с. 3]. У редакцшнш статп «Голод на Укра'1ш - украшський хлiб для чужих», яка звучала химерним передбаченням подш, що мали статися рiвно десять роюв тзшше, аналiзувалися суперечливi
31
повiдомлення про те, що в Укршш пануе голод, в той час як украшський хлiб продавався за кордон [7, с. 252]. Вважаючи за цшком можливе, що бiльшовики, не вагаючись, продавали хлiб у той час, як Укршна голодувала, «Свобода» робила висновок, що «... московська влада, завжди буде трактувати Украшу як дшну корову» [7, с. 252]. В однш iз редакцшних статей «Свобода» описувала важке становище селянства у 1920-х рр.: вважаючи, що влада позбавляла селян стимулiв до пращ [33, с. 2].
Журналюти «Свободи» вщзначали, що впровадження непу зггкнулося з iдеологiчним опором серед компартшного керiвництва Укршни, адже катталютичш елементи йшли в розрiз iз бiльшовицькою iдеологiею [34, с. 2]. Вже у середиш 1920-х рр. опозицiя «правовiрних бшьшовиюв» до непу зросла. «Свобода» шформувала читачiв про те що: «знову стали пiдносити в большевицькiй партп голову завзятi прихильники правовiрноi большевицько! вiри» [41, с. 3].
Автор одше'1 iз статей iз сарказмом описував стан сшьського господарства в час непу: «Селяни не хочуть заавати бiльше збiжа, бо комiсарi не дають 1м фабрикантiв, а комiсарi не можуть дати селяниновi фабрикантiв, бо заграничнi фабриканти не хочуть дати комюарам звичайних, добрих умов при продаж... I так даль Крутяться вони як вивiрка [бшка - Д. К.] в млину» [16, с. 3]. В шшш статтi бiльшовицьку полiтику на селi порiвнювали iз практиками перюду «военного комунiзму» [33, с. 2].
Нащональна полiтика бiльшовикiв в Укршш широко висвiтлювалася на шпальтах «Свободи». Подiбно як з непом, запровадження укршшзацп стало несподiванкою для американських укршнщв. «Остання сензацiйна новина на Укршш запроваджуеться примусова укршшзащя! Це не «газетна качка», а цшком, реальний факт» [23, с. 2] -писали «Свобода» у середиш 1923 р. Головною причиною укршшзацп, на думку дописувача, був страх бшьшовицько! влади перед укршнським селянством. Також у «СвободЬ» вважали, що причиною укршшзацп було i прагнення радянсько! влади виявити та знищити украшський нащональний рух. Я. Дуб вважав, що в УСРР бшьшовики, шляхом свое'! укршнофшьсько! полггики, намагалися знесилити украшський нащонально-визвольний рух та приховати свою колошальну пол^ику щодо Укршни [9, с. 2]. Журналют «Свободи» висновував, що укршшзащя мала б «замирити» укршнське населення яке було обурене окупащею свого краю.
Дописувач «Свободи» С. Черкасенко вважав, що для усшшного проведення укршшзацп бшьшовицькш владi потрiбно залучити якомога бшьше укршнсько! штелшенцп. На думку автора освiченi укршнщ, якi зумши втекти вiд радянсько! влади не прагнули повертатися на батьювщину i допомагати новiй владi. Вiдзначав автор i те, що новi керiвники Укра!ни не можуть бути укршшзоваш, адже були вони росiйськими нащоналютами прихильниками iдеi «велико! i недшимо! Росй» [34, с. 3]. Посилаючись на укршнсью радянськi газети (зокрема видання «Комушст») журналiсти «Свобода» шформували сво!х читачiв про досягнення бшьшовицько! нацiональноi полiтики. Оглядачi газети не вважали, що пол^ика украiнiзацii, станом на середину 1920-х рр., мала велию усшхи [8, с. 2]. У статп «От Тобi й укршшзащя» описувався плачевний стан укршшзацп радянських державних установ так «в Донецькому райош Украiнiзована лише четверта частина» [19, с. 3].
З приходом до влади Й. Сталша пол^ика украiнiзацii почала згортатись. Редакщя «Свободи» вважала, що станом на поч. 1930-х рр. «не укршшзованими» залишались багато укршнських установ та шституцш (наприклад Державний музично-драматичний шститут iм. В. Лисенка в Киев^ [31, с. 1]. Дуже важливим завданням на думку дописувачiв видання була «укршшзащя» географiчних назв в УСРР. У 1935 р. «Свобода» опублшувала великий перелш укра!нських мют з росiйським та укра!нським варiантом 1хньо1 назви i закликала власних читачiв та журналiстiв використовувати саме украшсью назви (Мар'юпiль, а не Марiуполь, Бердянка, а не Бердянськ тощо).
32
Пщсумовуючи статп та матерiали у ra3eTi «Свобода» присвячеш укршшзацп УСРР, бачимо, що на думку редакци та оглядачiв видання нащональна полiтика бiльшовикiв не досягла головно1 мети - дерусифшацп Украши.
Завдяки публiкацiям у «СвободЬ» украшщ Америки могли ознайомитись i3 сталшською модернiзацiю УСРР на переломi 1920-х-1930-х рр. На шпальтах «Свободи» проблематику iндустрiалiзащi аналiзував В. Кушнiр (псевдошм В. Богуша) - знаний дiяч украшського нацiоналiстичного руху, один i3 засновникiв Оргашзацп украшських нацiоналiстiв. Автор звертав увагу читачiв на те, що без закордонних машин та обладнання бшьшовики не зможуть iндустрiалiзувати Украшу. Також В. Кушнiр критикував радянську владу за надмiрну увагу до важко'1 промисловостi, в той час коли населення переживало побутовi негаразди: «Потреби населення у товарах та виробах задовольняються часто тшьки на 50-60%... влада... мало дбае про розвиток легко'1 шдустрп» [1, с. 2]. «Не йде i легкий промисл. В мютах все ще бракуе продуктiв харчових, обуви, убрання, тощо. А що е то дуже дороге» [27, с. 2] - писалось в шшому матерiалi.
Незважаючи на критичне ставлення до iндустрiалiзацii, оглядачi «Свободи», тим не менш, вважали, що Украша повинна бути успiшною промисловою державою, адже мае для цього вс задатки: «Саме Украша щаслива тим, що ^м сво'1'х плодючих земель, мае також велию богацтва в недрах землЬ» [24, с. 2]. Автор допису вважав, що украшщ повинш спершу звiльнитися з-пiд бшьшовицько'1 окупацп, а вже пiсля цього розвивати свою промисловють.
В публшащях «Свободи» про iндустрiалiзацiю простежуеться думка, що радянська Роая розбудовувала шдустрп за рахунок Украши [29, с. 2]. I. Сулима, звертав увагу чш^в на той факт, що Роая забираючи з УСРР (особливо з Донбасу) сировину (чавун, залiзо, вовну), згодом продае украшцям товари вироблеш з украшських матерiалiв. Вщзначалось, що i робiтники в РСФРР мали вищi заробiтки, анiж в Укрш'ш. В iншiй публшацп йшла мова про те, що Москва для будiвництва сво'1'х заводiв використовуе сировину з металургшних баз Донбасу (зокрема Луганська та Марiуполя) i центральне керiвництво «лише шкодуе з того, що не можна перетягнути з Украши в Московщину вах природшх багатств» [28, с. 2].
Неякюна продукцiя, брак, дорожнеча виробiв - цi явища на думку «Свободи» характеризували бiльшовицьку iндустрiалiзацiю. 1з сарказмом оглядач газети описував стан у легкш промисловостi радянсько'1 Украши: «Так виходить зi звiдомлень, що шде в свiтi нема кращого життя, як на Украiнi в московському раю тд московським батогом. От примiр: взуттева промисловiсть - одна з передових! - не думае про те, що в одних людей нога ширша, у других вужча. Все взуття виробляеться на одну ширину.» [11, с. 2]. В однш iз статей «Свобода» використала матерiал шоземного оглядача який вщвщав Украшу в чаа iндустрiалiзацii. Автор статтi дивувався з того, що 30% вироблено'1 продукцп в УСРР е бракованою, а решта 70% зроблена абияк [12, с. 2]. Оглядач «Свободи» О. Сновида також тдкреслював проблему низько1 якосп продукцп радянських пiдприемств [27, с. 2].
Один з щеолопв украшського нацiоналiзму, автор працi «Нащокра^я» М. Сцiборський також був дописувачем газети «Свобода» i висловив свою думку щодо iндустрiалiзацii. М. Сщборський звертав увагу на економiчнi проблеми яю породив бiльшовицький експеримент з розбудови промисловосп [30, с. 2]. Автор статп вважав, що устхи iндустрiалiзацii були фiктивними, адже бшьшовицьке керiвництво скерувало на не1 кошти з шших галузей економiки.
У «СвободЬ» було вмiщено чимало статей яю характеризували злочинну бiльшовицьку пол^ику на селi у кiн. 1920-х-1930-х рр. У репортаж1, опублi кованому 6 кв^ня 1932 р., викладалися погляди мешканки Чехословаччини, яка повернулася з
33
радянсько! Укрш'ни. Вона стверджувала, що бiльшовики конфiскували у селян все зерно, а життя в колгоспах було жахливим, особливо для жшок: «ще нiколи в Укра!ш не лилося стiльки невинно! кровГ, як тепер, пiд комушстами... украшщ гаряче виступали за вщокремлення вiд РосГ!» [38, с. 2].
Одним i3 найбiльших злочинiв радянсько-бшьшовицько! системи проти укрш'нського народу був Голодомор 1932-1933 рр. З уах газет в ПГвшчнш Америцi найдокладшше та найретельнiше про Великий голод писала «Свобода». Зокрема редакщя часто друкувала на шпальтах газети листи, яю приходили вiд голодуючих украшщв. Один з таких листiв з УСРР 28 квГтня 1932 р. було опублГковано в «СвободЬ» «Тут, в селГ, не лишилося ш курки, анi качки, нi корови лише голодш люди... Бiльшiсть людей просто чекае смертЬ» «Свобода» опублГкувала в додаток звiт К. Фоса, голови московського кореспондентського пункту пресового агентства «International News Service», який здшснив подорож в Укра'!ну i повщомляв, що мiльйони украшщв намагалися ви!хати поза ii межi [7, с. 256].
Ус великi акцГ! американських украшщв проти Голодомору 1932-1933 рр. знаходили висвГтлення та тдтримку на шпальтах «Свободи». Пiд час Голодомору в радянськш Укра!ш у часопис друкувалися матерiали про цю жахливу трагедiю, а редакцiя закликала читачiв висловлювати протести та збирати все необхщне для надсилання в Украшу [25, с. 87].
«Свобода» ряснша заголовками «Укрш'на перед вимиранням з голоду» (3 серпня), «На Укрш'ш селяни !дять здохлятину» (9 серпня), тощо У матерiалi за 31 серпня «Жахливi картини голоду на радянськш Укрш'ш» «Свобода» розповiдала про те, як селяни вщвозили сво!х дiтей у мiста i залишали !х там, щоб вони не померли з голоду. Про це розповши американсью студенти, якi при'хали до Москви, поживши перед тим певний час в Киевi [7, с. 260]. Багато статей опублГкованих у «СвободЬ» надiслало i Укрш'нське Пресове Бюро в Лондонi. У редакцшнш статтi «Шукають на кого б зложити вину» «Свобода» викривала радянську дезшформащю про голод: «Большевицький уряд не позволяе сво!м газетам писати щось такого, що показувало б, що не все добре дiеться в раю робггниюв i селян.» [36, с. 2].
Суспшьно-полГтичш подГ! 1930-х рр. у радянськш Укрш'ш, також, отримали вiдгомiн на сторшках «Свободи». Не оминули увагою дописувачi газети, зокрема, прийняття ново! Конституцп в УСРР у 1937 р. У статп з промовистою назвою «З велико! хмари малий дощ» автор, проаналiзувавши текст ново! КонституцГ! зробив висновок, що единими нововведеннями у порiвнянi з редакщею 1920-х рр. були: закрiплення ролi правлячо! комунютично! партГ! та обрання ii члешв таемним голосуванням [4, с. 2]. Вщомий укра'нський громадсько-полГтичний дiяч перiод УНР та один з лiдерiв Укрш'нсько! сощально-демократично! робГтничо! партГ! (УСДРП) I. Мазепа дшився iз читачами «Свободи» сво!'ми мiркуваннями стосовно ново'!, «сталшсько!» КонституцГ!. I. Мазепа вважав, що новий Закон був лише закршленням вже юнуючих порядив у крш'нГ Автор звертав увагу на тотальний централiзм та позбавлення всяких прав союзних республГк («суверенГтет союзних республГк зведено до повно! фГкцп») на користь московського центру [15, с. 2]. Не оминула увагою «Свобода» i виборчий процес в УСРР, який зпдно з новим законом хоч i видозмшився, але фальшива суть залишилась: «Ця виборча кампанГя зачинаеться тим, що по всГх мГстах i мГстечках i селах у советських клюбах «вчать» советських громадян, як вони мають голосувати... » [21, с. 1].
Сталшсью репресГ! проти штелГгенци, громадських та полГтичних дГячГв УСРР сколихнули укра'нську громадськГсть США, адже щ подГ! детально описувались у газетГ «Свобода». Справа Спшки Визволення Укрш'ни (СВУ) 1930 р. стала першим масштабним судовим процесом на територГ! УСРР. ОглядачГ «Свободи» активно
34
обговорювали процес СВУ. Зокрема впродовж 1930 р. в ra3eTi виходила серiя статей «Москва судить Украшу» у яких подавались стенограми судового засщання в харювськш опер^ а також коментарi до них. У першш же статп автори зауважували, що бiльшовицька преса подавала неправдивi вiдомостi про засуджених та про ix 3i3raHra, натомють «дещо правди дiзнатися можна з тдслуханих в Галичинi по радю уривкiв перебiгу процесу». Дописувач «Свободи» М. Скибинський дивувався з парадоксальности «судилища» над С. Сфремовим та його колегами: «промовляють по московськи на судi в «украшськш державЬ» але навiть судять ix Москалi за зраду не Укра'ни, а Мос^ хоч кажуть, що судять за зраду Укра'ш. Такого фарисейства не видумали навт сатрапи-царЬ> [26, с. 2]. На сторшках видання публiкували сво'' думки стосовно процесу СВУ i представники украшсько'' пол^ично'' емграцп. Представник УСДРП П. Феденко вважав, що СВУ не була вигадкою радянських спецслужб, а ii очiльники (С. Сфремов, А. Чеxiвський та iн.) у сво'й конспiративнiй дiяльностi допустились чимало помилок [35, с. 2].
Сталшсью репресп проти украшсько'' комушстично'' верxiвки, також знайшли свiй вiдгомiн на шпальтах «Свобода». Особливо жваво обговорювали самогубство голови украшського Раднаркому П. Любченка. В однiй iз статей зазначалось, що на вщмшу вiд самогубства нащонал-комушста М. Скрипника смерть П. Любченка набула широкого розголосу на Захода [37, с. 2]. 1нший автор вважав, що украшщ мусять «провести демаркацшну лiнiю» мiж справжшми укра'нськими мучениками та «наймитами Москви» i нi в якому разi не оплакувати смерть П. Любченка.
Пробували журналюти «Свободи» розiбратися в причинах сталшсько'' «чистки» в комушстичних партiяx СРСР. Автор пiд шщалами О. С. вiдкидав теорiю про те, що Й. Сталш намагався знищити лише «старих бiльшовикiв» вважаючи, що в першу чергу боротьба велася з «мюцевим нацiоналiзмом» [20, с. 2]. Щоб з'ясувати причини Великого терору 1930-х редактори «Свободи» посилалися на знаних американських журналю^в з провiдниx видань США. Вщомий в Америцi поет В. 1стмен писав, що головною причиною терору була сама «азшська» природа Й. Сталша [40, с. 2]. Московський кореспондент газети «Times» (Нью-Йорк) Г. Деш зумiв таемно переслати свою статтю в США. Автор дшшов до висновку, що всi «чистки» були зайвими, адже не було жодно'' небезпеки для влади Й. Сталша.
Не оминула «Свобода» i розвиток культури та науки в радянськш Укрш'ш у 1920-х-1930-х рр. Особливо позитивно дописувачi газети вщгукувались про дiяльнiсть Всеукра'шсько'' Академп Наук (ВУАН). Найбiльше пiдкреслювалась ствпраця ВУАН iз закордонними науковими установами [3, с. 1]. Також «Свобода» вщзначала активну дiяльнiсть яку розгорнув М. Грушевський на чолi 1сторико-Фшолопчно'1' секцй ВУАН: [3, с. 1]. Украшська дiаспора в США часто тдтримувала ВУАН фiнансово, тому на сторшках «Свободи» не рщко можна було зустр^и таке звернення для потенцшних жертводавцiв: «Укра1нська Академiя Наук в Киевi потребуе допомоги!» [25, с. 90].
Проте вже у сер. 1930-х рр. ВУАН втрачае свою формальну незалежнють та повнютю тдпорядковуеться радянськш щеологп. Про це iз сумом вiдзначали у виданш. Зазначалось, що ВУАН втратила свою академiчну свободу у 1935 р. коли з ii назви прибрали слово «Всеукрашська». Залежшсть «ново'» АН пов'язували з такими факторами: тдлепшсть Раднаркому та Академй Наук СРСР [5, с. 3]. Стаття тдсумовувалась висновком, що наука в УРСР стала вiдiрвана вiд нацiональноi укра'нсько' дiйсностi.
У 1920-х рр. «Свобода» досить схвально характеризувала розвиток культури в Украшськш СРР. Особливо дописувачi вщзначали творчiсть М. Хвильового та дiяльнiсть органiзованоi ним лiтературноi спшки ВАПЛ1ТЕ: «Ваплiте iснуе i розвиваеться сво'ми власними силами, черпаючи соки для себе в украшськш
35
нацГональнГй стихи...» [5, с. 3]. Як i у випадку з наукою вже у 1930-х рр. культурне життя УСРР/УРСР повшстю пГдпорядкувалось комунГстичнГй щеологп. «З початком «п'ятирГчного плану» укрш'нська лГтература зовсГм занепала...» - писав Г. Сулима [29, с. 2]. ЛГтературна продукщя радянсько! Укрш'ни 1930-х рр. була вмГщена у вузькГ рамки «соцГалГстичного реалГзму»: «Урядове розумшня «соцГялГстичного реалГзму» вимагае наслГдування М. Горкого...» [5, с. 3]. Новоутворена «Спшка письменникГв Укрш'ни» на думку дописувачГв «Свободи» була повнГстю керована з Москви i саме вона визначала теми, сюжети та способи написання творГв в УСРР/УРСР.
Як бачимо тематика радянсько! Укрш'ни займала провщне мюце на шпальтах найстарГшо! та найпопуляршшо! укрш'нсько! газети в дГаспорГ. Укрш'нщ США цГкавились i жваво обговорювали всГ тГ поди як вГдбувалися в УСРР/УРСР, вважаючи цей край своею батьювщиною та переживаючи за нього. Так-як «Свобода» завжди стояла на центристських (а не лГвих) позищях несприйняття бшьшовицького уряду та постГйна критика на його адресу не викликае подиву. Вважаемо, що проблематика громадсько-полГтично! думки укрш'нщв дГаспори про радянську Укра'ну мае науковий Гнтерес та буде дослщжуватися в подальшому.
Список використано1 л1тератури
1. Богуш В. Сучасна федерацГя Укрш'ни з РосГею та боротьба з суверенну державнють / В. Богуш // Свобода. - 1929. - № 209. - С. 2 ; Bohush V. Su^asna federatsiia Ukrainy z Rosiieiu ta borotba z suverennu derzhavnist / V. Bohush // Svoboda. - 1929. - № 209. - S. 2
2. В. Винниченко про положення в РосГ! i на Укрш'ш // Свобода. - 1924. - № 74. -С. 2; V. Vynny^enko pro polozhennia v Rosii i na Ukraini // Svoboda. - 1924. - № 74. - S. 2.
3. Всеукрш'нська АкадемГя наук // Свобода. - 1925. - №298. - С. 1 ; Vseukrainska Akademiia nauk // Svoboda. - 1925. - №298. - S. 1.
4. З велико! хмари малий дощ // Свобода. - 1937. - № 55. - С. 2; Z velykoi khmary malyi dosfoh // Svoboda. - 1937. - № 55. - S. 2.
5. Заник культурно! автономГ! УССР // Свобода. - 1938. - №226. - С. 3; Zanyk kulturnoi avtonomii USSR // Svoboda. - 1938. - №226. - S. 3
6. ЗГ столищ Радянсько! Укрш'ни // Свобода. - 1922. - № 171. - С. 2 ; Zi stolytsi Radianskoi Ukrainy // Svoboda. - 1922. - № 171. - S. 2
7. Давиденко Г. «Свобода» про голод 1933 року / Г. Давиденко // Укрш'нська заморська твердиня : ювшейний альманах у 75-рГччя Укрш'нського Народного Союзу. 1894-1969. - ДжерзГ СитГ; Нью-Йорк, 1969. - С. 250-263 ; Davydenko H. «Svoboda» pro holod 1933 roku / H. Davydenko // Ukrainska zamorska tverdynia : yuvileinyi almanakh u 75-ri^Ma Ukrainskoho Narodnoho Soiuzu. 1894-1969. - Dzherzi Syti; Niu-York, 1969. - S. 250-263
8. Для чого !м потрГбна укршшзащя? // Свобода. - 1925. - № 109. - С. 2 ; Dlia ^oho yim potribna ukrainizatsiia? // Svoboda. - 1925. - № 109. - S. 2
9. Дуб Я. Московський терор на Укрш'ш / Я. Дуб // Свобода. - 1930. - № 16. - С. 2 ; Dub Y. Moskovskyi teror na Ukraini / Y. Dub // Svoboda. - 1930. - № 16. - S. 2.
10. Драган А. У 70-лГгтя «Свободи» / А. Драган // Свобода. 1893-1963: альманах «Свободи» на 1963 рГк. - ДжерзьСш!, 1963. - С. 5-9 ; Drahan A. U 70-littia «Svobody» / A. Drahan // Svoboda. 1893-1963: almanakh «Svobody» na 1963 rik. - Jersey City, 1963. - S. 5-9.
11. «КвГту шдустрГя Укрш'ни над Дншром» // Свобода. - 1935. - № 218. - С. 2 ; «Kvitu industriia Ukrainy nad Dniprom» // Svoboda. - 1935. - № 218. - S. 2.
12. К. П. Чеський журналют про большевицьку «п'ятирГчку» / К. П. //Свобода. -1932. - № 223. - С. 2 ; K. P. Cheskyi zhurnalist pro bolshevytsku «piatyrichku» / K. P. //Svoboda. - 1932. - № 223. - S. 2.
13. Кульчицький С. Укршна мiж двома вiйнами (1921-1939 рр.) / С. Кульчицький.
- Кшв : Альтернатива. - 1999. - Т. 11. - 336 с. ; Kulchytskyi S. Ukraina mizh dvoma viinamy (1921-1939 rr.) / S. Kulchytskyi. - Kyiv : Alternatyva. - 1999. - T. 11. - 336 s.
14. Kuropas M. Ukrainian-American citadel / M. Kuropas. - Colorado, 1996. - 658 p.
15. Мазепа I. Нова конститущя, чи новий обман? / I. Мазепа // Свобода. - 1937. -№ 21. - С. 2 ; Mazepa I. Nova konstytutsiia, chy novyi obman? / I. Mazepa // Svoboda. -1937. - № 21. - S. 2.
16. Московська пол^ика i монета // Свобода. - 1926. - № 24. - С. 3 ; Moskovska polityka i moneta // Svoboda. - 1926. - № 24. - S. 3.
17. Нова Економiчна Полггика Ленша // Свобода. - 1921. - № 190. - С. 2 ; Nova Ekonomichna Polityka Lienina // Svoboda. - 1921. - № 190. - S. 2.
18. Новi причинки до ново'' укршшзацп // Свобода. - 1925. - № 212. - С. 3; Novi prychynky do novoi ukrainizatsii // Svoboda. - 1925. - № 212. - S. 3;
19. От Тобi й укршшзащя // Свобода. - 1930. - № 195. - С. 3 ; Ot Tobi y ukrainizatsiia // Svoboda. - 1930. - № 195. - S. 3.
20. О. С. Розгром нащональних компартш / О. С. // Свобода. - 1936. -№ 295. - С. 2;
0. S. Rozghrom natsionalnykh kompartii / O. S. // Svoboda. - 1936. -№ 295. - S. 2
21. Приготовляються до виборчо'1 маскаради // Свобода. - 1937. - № 21. - С. 1; Pryhotovliaiutsia do vyborchoi maskarady // Svoboda. - 1937. - № 21. - S. 1.
22. Радянин. Вютки про Совггську Украшу / Радянин // Свобода. - 1923. - № 26. -С. 3 ; Radianyn. Vistky pro Sovitsku Ukrainu / Radianyn // Svoboda. - 1923. - № 26. - S. 3
23. Радянин. 1х укршшзащя / Радянин // Свобода. - 1923. - № 139. - С. 2 ; Radianyn. Yikh ukrainizatsiia / Radianyn // Svoboda. - 1923. - № 139. - S. 2.
24. Ресурси украшсько'1 металюрпчно! промисловосп // Свобода. - 1928. - № 26. -С. 2 ; Resursy ukrainskoi metaliurhichnoi promyslovosti // Svoboda. - 1928. - № 26. - S. 2
25. Сеник Я. Свобода / Я. Сеник // Украшська преса в Укршш та свт Х1Х-ХХ ст. : iсторико-бiблiографiчне дослщження / уклад. М. В. Галушко, М. М. Романюк. — Львiв, 2009. - Т. 2 : 1891-1905 рр. - С. 80-93 ; Senyk Ya. Svoboda / Ya. Senyk // Ukrainska presa v Ukraini ta sviti KhIKh-KhKh st. : istoryko-bibliohrafichne doslidzhennia / uklad. M. V. Halushko, M. M. Romaniuk. — Lviv, 2009. - T. 2 : 1891-1905 rr. - S. 80-93
26. Скибинський М. Хто мае судити i кого? / М. Скибинський // Свобода. - 1930. -№ 92. - С. 3 ; Skybynskyi M. Khto maie sudyty i koho? / M. Skybynskyi // Svoboda. - 1930.
- № 92. - S. 3.
27. Сновида О. XI. З'!зд КП(б)У / О. Сновида // Свобода. - 1930. - № 175. - С. 2 ; Snovyda O. XI. Zizd KP(b)U / O. Snovyda // Svoboda. - 1930. - № 175. - S. 2.
28. Сулима I. Украшське народне господарство тд большевицьким обухом /
1. Сулима //Свобода. - 1932. - № 64. - С. 2 ; Sulyma I. Ukrainske narodne hospodarstvo pid bolshevytskym obukhom / I. Sulyma //Svoboda. - 1932. - № 64. - S. 2.
29. Сулима I. Украшське письменство тд большевицьким обухом / I. Сулима //Свобода. - 1931. - № 217. - С. 2 ; Sulyma I. Ukrainske pysmenstvo pid bolshevytskym obukhom / I. Sulyma //Svoboda. - 1931. - № 217. - S. 2
30. Сщборський М. Умираючий режiм / М. Сщборський // Свобода. - 1930. - № 8.
- С. 2 ; Stsiborskyi M. Umyraiuchyi rezhim / M. Stsiborskyi // Svoboda. - 1930. - № 8. - S. 2
31. Укршшзащя // Свобода. - 1931. - № 271. - С. 1; Ukrainizatsiia // Svoboda. - 1931.
- № 271. - S. 1.
32. Украшсью землi - перед великим голодом // Свобода. - 1928. - № 120. - С. 2 ; Ukrainski zemli - pered velykym holodom // Svoboda. - 1928. - № 120. - S. 2.
33. «Учил Марщн Марщна» // Свобода. - 1922 - № 179. - С. 2 ; «Uchyl Martsin Martsina» // Svoboda. - 1922 - № 179. - S. 2.
34. Черкасенко С. До питання про укршшзащю радянських установ (Лист до п. Т. Голика) / С. Черкасенко // Свобода. - 1923. - № 260. - С. 3 ; Cherkasenko S. Do pytannia pro ukrainizatsiiu radianskykh ustanov (Lyst do p. T. Holyka) / S. Cherkasenko // Svoboda. -1923. - № 260. - S. 3.
35. Феденко П. Харювський процес i украшсью «просв^яне» за кордоном / П. Феденко // Свобода. - 1930. - № 164. - С. 2 ; Fedenko P. Kharkivskyi protses i ukrainski «prosvitiane» za kordonom / P. Fedenko // Svoboda. - 1930. - № 164. - S. 2.
36. Шукають на кого б зложити вину // Свобода. - 1932. - № 287. - С. 2 ; Shukaiut na koho b zlozhyty vynu // Svoboda. - 1932. - № 287. - S. 2.
37. Ще про самогубство Любченка // Свобода. - 1937. - № 240. - С. 2 ; Shche pro samohubstvo Liubchenka // Svoboda. - 1937. - № 240. - S. 2.
38. Що дieться на Великш Укршш? // Свобода. - 1932. - № 107. - С. 2 ; Shcho diietsia na Velykii Ukraini? // Svoboda. - 1932. - № 107. - S. 2.
39. Як у чорну чуму // Свобода. - 1937. - № 148. - С. 2 ; Yak u chornu chumu // Svoboda. - 1937. - № 148. - S. 2.
40. Як хвют пробував керувати лисом // Свобода. - 1925. - № 303. - С. 3 ; Yak khvist probuvav keruvaty lysom // Svoboda. - 1925. - № 303. - S. 3.
41. Wynar L. R. Encyclopedic Directory of Ethnic Newspapers and Periodicals in the United States / L. R. Wynar, A. T. Wynar. - Littleton, Colorado, 1976.
42. Holiat R. The Ukrainian Press in the United States / R. S. Holiat // The Ukrainian Heritage in America. - New York, 1991. - P. 305-310.
Стаття надшшла до редакцп 20.05.2016 р.
D. Kravets
THE TOPIC OF SOVIET UKRAINE IN THE AMERICAN NEWSPAPER «SVOBODA» (1920s-1930s)
The paper deals with publications about Soviet Ukraine in the most popular Ukrainian newspaper in the United States - «Svoboda». Mentioned edition without a doubt was that source which formed public opinion of the Ukrainian diaspora in the US. Articles about Ukrainian SSR created an image of that country among American Ukrainians. Scientific paper investigates publications in «Svoboda» dedicated to the most important events that took place in Soviet Ukraine during mentioned period: New Economic Policy, Ukrainization, Stalin's modernization (industrialization and collectivization), Great Famine of 1932-1933, Stalin's Great Terror of 1930th, cultural development. During Lenin's experiments in economy (1920th) «Svoboda» published materials about situation in Ukrainian cities and villages. Especially viewers were focused on material difficulties of Ukrainian peasants. There was a controversial attitude to national policy of Bolsheviks (Ukrainization). Soviet Ukraine, according to «Svoboda» was a colony of Russia and Moscow used it resources to create it's own industry. Collectivization was applied by Bolsheviks to find additional resources for industrialization. «Svoboda» highlighted the Great Famine in Ukraine like any other newspaper in diaspora. Articles about these tragic events, letters from Ukraine, testimonies of refugees - all this have been published in «Svoboda». Despite isolation of USSR Western newspapers received some information about Stalin's Great Terror. «Svoboda» described repressions against "Spilka Vyzvolenia Ukrainy" (S. Iefremov and others), M. Skrypnyk. P. Lubchenko and tried to find out the reasons of this massacre. According to newspaper there were two periods of Ukrainian cultural development: freedom of1920th and ideological attack in 1930th.
Key words: diaspora, Soviet Ukraine, USA, New Economic Policy, Ukrainization, (industrialization and collectivization), Great Famine, Great Terror.
